О М Благодарна - Об' єктивація ціннісного потенціалу концепту робота у сучасному британському дискурсі ом благодарна харків - страница 1

Страницы:
1 

УДК 811.11Г42

ОБ' ЄКТИВАЦІЯ ЦІННІСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КОНЦЕПТУ РОБОТА У СУЧАСНОМУ БРИТАНСЬКОМУ ДИСКУРСІ О.М. Благодарна (Харків)

Благодарна О.М. Об'єктивація ціннісного потенціалу концепту РОБОТА у сучасному британському дискурсі. У статті розглянуто модальну рамку оцінки; визначено функції цінності як провідного аксіологічного орієнтиру; проведено аналіз ціннісного потенціалу антропоцентричного концепту РОБОТА, який реалізується у вигляді раціонально-оцінного та/або емоційно-оцінного компоненту значення засобів вербалізації концепту.

Ключові слова: концепт, модальність, оцінка, раціональний та/або емоційний компонент значення, цінність.

Благодарная Е.Н. Объективация ценностного потенциала концепта РАБОТА в современном британском дискурсе. В статье рассматривается модальная рамка оценки; определяются функции ценности как ключевого аксиологического ориентира; проводится анализ ценностного потенциала антропоцентрического концепта РАБОТА, который реализуется в виде рационально-оценочного и/или эмоционально-оценочного компонента значения средств вербализации концепта.

Ключевые слова: концепт, модальность, оценка, рациональный и/или эмоциональный компонент значения, ценность.

Blagodarna O.M. Instantiation of axiological potential of the concept WORK in the present-day British discourse. This article examines the evaluative modal frame; establishes the functions of value as a core axiological reference; analyses axiological potential of the anthropocentric concept WORK that is verbalized by language units with rational and/or emotional component of the meaning.

Key words: a concept, modality, evaluation, rational and/or emotional component of the meaning, value.

Питання оцінки, цінності та ціннісних орієнтацій досліджується головним чином у логіці, де під оцін­кою зазвичай розуміють судження про цінності. Проблема того, як розуміти цінність, є предметом аксіології - філософського вчення "про природу цінностей, їхнє місце в реальності і структурі ціннісного світу, тобто про зв'язок різних цінностей між собою, із соціальними і культурними фактора­ми, зі структурою особистості" [23, с. 763]. Зва­жаючи на той факт, що у сучасних лінгвістичних студіях постулюється трьохвимірна структура кон­цепту як сукупності поняттєвого, образного та ціннісного складників [10; 11; 15; 16], мету цієї статті вбачаємо у вивченні шляхів реалізації оцін­ки у структурі значення номінацій концепту РОБО­ТА. Об'єктом виступають різнорівневі засоби вербалізації концепту РОБОТА у сучасному бри­танському дискурсі, а предметом - їх ціннісний потенціал, який реалізується у вигляді раціональ­ного або/та емоційного навантаження номінацій. Актуальність цього дослідження обумовлена кількома чинниками: по-перше, це антропоцентрич-на природа та висока частотність функціонування концепту у дискурсі; по-друге, об' єкт є актуальним через свою функцію ключового концепту британсь­кої лінгвокультури, про що свідчить той факт, що за результатами дослідження А. Вежбицької та її шко -ли РОБОТА/WORK, СВОБОДА/FREEDOM та ЛЮБОВ/LOVE виступають ключовими концепта­ми англосаксонської культури [4] (порівн. ключові концепти слов'янської культури: ДУША, ДОЛЯ).

Оцінку можна розглядати як один з видів мо­дальностей, що накладаються на дескриптивний зміст висловлювання. Під модальністю розуміємо функціонально-семантичну категорію, що виражає різні види відношень висловлювання до дійсності та не збігається з його логіко-семантичною та син­таксичною структурою [6, с. 11-12]. У такому су­дженні "можна висловити схвалення або несхва­лення стосовно розглянутої ситуації, кваліфікувати її реалізацію як фізично неможливу, стверджувати, що вона має місце та інш." [21, с. 38]. Оцінна мо­дальність визначається цілим висловлюванням, а не окремими його елементами, та є його компо­нентом.

Включаючись в контекст, оцінка характеризуєть­ся особливою структурою, що містить ряд обов' яз-кових і ряд факультативних елементів. Цю струк­туру можна представити як модальну рамку, побу­довану на основі виразу A r B, де А представляє суб'єкта оцінки, В - її об'єкта, а r - оцінне відно­шення. У природній мові r може бути представле­не як окремими лексичними одиницями, так і зна­ченням висловлювання в цілому. Аксіологічний предикат слугує основним засобом експлікації мо­дальної рамки. Він вводить у висловлювання екс-пліцитну суб'єктивність, указуючи на присутність оцінного суб'єкта і представляючи оцінку як таку, що відноситься до його концептуального світу [19, с. 10]. Невід'ємним елементом функціонування модальної рамки є оцінні стереотипи та аксіологіч-на шкала, що визначена характером оцінки та її підставами [2; 3; 10; 17; 18]. В оцінному знанні сте­реотип присутній у скритій формі: уявлення про стандарт, еталон і норму вважається загальним знанням, яке належить концептуальній картині світу у її наївному варіанті та є тим "фільтром", крізь який сприймається світ [9, с. 39-41]. Підставами оцінки слугують ідеали, стандарти, почуття, переконан­ня, знання суб' єктом певних норм утилітарного чи морально-етичного характеру [3, с. 28], у відповід­ності до яких у свідомості індивіда формується ціннісна картина світу. Виокремлюючи цінність та оцінку, зазначимо, що оцінка є способом судження суб' єкта про об' єкт, процес та результат когнітив-ної операції кваліфікації (оцінювання) у той час, як цінності становлять собою аксіологічні орієнтири, на підґрунті яких здійснюється ця операція [9; 10].

Виділяють кілька рівнів ціннісної ієрархії: сенсор­ний рівень поєднує миттєві цінності, що розміщу­ються між полюсами "задоволення" :: " незадово­лення"; екзистенційний рівень охоплює тимчасові цінності між полюсами "здоров'я - життя" :: "хво­роба - смерть"; духовний рівень містить вічні цінності, що розташовані між полюсами "добро" :: "зло"; до найвищого щабелю абсолютних ціннос­тей залучені ті, що пов'язані з концептом БОГ [3, с. 34-35; 7; 12, с. 281; 23, с. 135-165].

Головною особливістю цінностей є те, що вони "тим чи іншим чином пов'язані з людиною, оскіль­ки не належать до зовнішнього світу. У протилеж­ному випадку вони перестали б бути цінностями і склали б частину об'єктивного світу" [26, с. 175]. Аналізуючи множину функцій цінностей у повсяк­денній діяльності суб' єктів будь-якого соціуму мож­на виділити такі:

- функція репрезентації, що пов' язана із фор­муванням та актуалізацією ставлення окремої осо­би до предметів і явищ дійсності на підґрунті їх важливості та корисності для життєдіяльності [ 14,

с. 28];

- орієнтуюча функція, що слугує для встанов­лення орієнтирів людиною під час її предметної та соціальної діяльності [20, c. 732-734; 25, c. 28];

- регулююча функція, що виступає підґрунтям для визначення алгоритму поведінки в окремій си­туації [14, с. 30];

- координуюча функція, що здійснює зв 'язок між індивідом та світом оцінюваних об' єктів [1,

с. 23].

Оцінне висловлювання передбачає ціннісне відношення між суб' єктом і об' єктом, де суб' єкт представлений окремою особою, лінгвокультурною спільнотою або усім людством, а об' єкт - будь-яким матеріальним чи уявлюваним предметом, явищем, подією, процесом, ідеєю, дією, станом тощо, які підлягають порівнянню за певними пара­метрами [5, с. 550]. При описі оцінних суджень у логіці оцінка постає як безособова, така, що не має суб' єкта. Однак у висловлюваннях природної мови будь-яке оцінне судження припускає суб' єкт суд­ження, тобто ту особу (індивідуум, соціум), якою здійснюється оцінка, і його об' єкт, тобто той пред­мет або явище, які оцінюються. Роль суб'єкта по­лягає у співвіднесенні властивостей об' єктів із за­гальнолюдськими/ етнокультурними/ соціумними нормами та стандартами на основі пресупозицій-ної бази дискурсу Оцінка виражає особисті думки і смаки суб' єкта, його точки зору та відчуття, ба­жання та потреби, обов' язки та цілеспрямовану волю. Це створює її конфліктність: оцінка, пород­жена бажанням, відмінна від оцінки, що випливає з обов' язку [6, с. 8].

При дослідженні оцінних структур мова може йти як про інгерентні (дескриптивні) ознаки пред­метів, так і про якості, що приписуються їм суб'єктом дискурсу. Найважливішою особливістю оцінки є те, що в ній завжди є присутнім суб'єктив­ний фактор, що взаємодіє з об'єктивним. Суб' єктив-ний компонент припускає позитивне або негативне ставлення суб' єкта оцінки до її об'єкта, у той час як об' єктивний (дескриптивний, ознаковий) компо­нент оцінки орієнтується на власні властивості предметів або явищ, на основі яких виноситься оцінка [ там само].

Питання про те, який фактор в оцінці є первин­ним - емоційний або раціональний, є одним з про­відних в аксіології та часто виявляється вирішаль­ним для протиставлення суб' єктивізму й об' єкти-візму в теорії оцінок. Для емотивістів первинною є емоція. Об'єктивісти вважають, що в емоціях схо -вані судження, і що в будь-якому випадку емоції і відношення залежать від наших суджень, експлі-цитних або імпліцитних, про положення речей. У природній мові не може бути чисто емоційної оцін­ки, тому що мова завжди припускає раціональний аспект. Раціональність підсилюється, якщо вклю­чається предикат думки, а емоційність підсилюєть­ся за допомогою експресивності та афективності прикметників [6].

Для визначення типу оцінного значення у нашій роботі використовуємо класифікацію Н. Д. Арутю-нової, що базується на класифікації типів оцінки Г.Х. фон Врігта [2, с. 75-77; 27, с. 133] та поділяє їх на гедоністичні, психологічні (інтелектуальні й емоційні), абсолютні (естетичні й етичні) та раціо­налістичні (утилітарні, нормативні, телеологічні).

Присутність у структурі значення образно мо­тивованої номінації гештальта [18, с. 110-112; 22] підсилює раціональну оцінку емотивним стимулом і викликає емоційне сприйняття об' єкта крізь при­зму позитивного :: негативного почуття-ставлення суб' єкта. Останнє розуміємо як стабільну емоцій­ну реакцію на ситуацію [18, с. 111-120], що пов'я­зана з емпатією продуцента дискурсу - сприйнят­тя ним ситуації у відповідності до аксіологічних орієнтирів і норм, його ототожнення з безпосереднім учасником або об' єктом події [13].

Таким чином, раціональний компонент оцінки реалізується дескриптивно орієнтованими:

1) однослівними номінаціями-дериватами імені концепту РОБОТА; наприклад, номінація workaholic, утворена за моделлю alcoholic, імплікує негативну оцінку дій денотата через їх надмірність:

For Laura, work had now become an end in itself; although some of her colleagues began to describe her as a workaholic it was more that she found working a pleasurable state (Laura Ashley: a life by design by A. Sebba, 1990) ;

2) вільними словосполученнями; наприклад, у словосполученнях handsome/ great/ nice/ challenging/interesting work позитивна раціональ­на оцінка реалізується параметризаторами-прик-метниками загальної (handsome/ great/ nice), інте­лектуальної (interesting) та телеологічної (challenging) оцінки:

Until more interesting work was available he felt he had no option but to keep the men in his charge fully occupied and if it meant using eight men to undertake a task which could be accomplished in a fraction of the time by a machine... (Engineers, managers and politicians by L. Hannah, 1993);

3) фразеологічними сполученнями; наприклад, фразеологізм із зв' язаним значенням to make short (quick) work of smth. (зробити/виконати щось у короткий термін та дуже якісно) містить позитив­ну раціональну телеологічну оцінку:

Eve had made short work of anyone who took advantage of Benny's gentle ways (Circle of friends by M. Binchy, 1999). Емоційна оцінка втілюється прагматично орієн­тованими:

1) однослівними номінаціями; наприклад, ге-штальт складеного слова workhorse, що позначає працьовиту та надійну людину, уподібнює об' єкта оцінки коню, якого використовують для виконання складної роботи; таке уподібнення у контексті дис­курсу може актуалізувати різні емоційні реакції суб'єкта оцінки в залежності від емпатії у конк­ретній ситуації' й загальних аксіологічних орієнтирів (від зневажливого ставлення до об' єкта як такого, що дозволяє себе експлуатувати, до поваги за надійність та працьовитість):

Perhaps this operation would be the last, perhaps his Western masters would finally decide that the old workhorse had given his best and deserved to be put out in rich pastures (Foxbat by P. Cave, 2001);

2) фразеологічними сполученнями; наприклад, гештальт параметризатора фразеологічного сло­восполучення dirty work (брудна справа/підлість) уподібнює справу, зроблену об' єктом оцінки, бру­ду, що не лише негативно кваліфікує його як тако­го, що порушує моральні норми, а й виражає певне емоційне почуття-ставлення до всієї ситуації: суб' єкт оцінки відмежовується від об' єкта як та­кого, що забруднив себе, заплямував свою репута­цію, й у такий спосіб осуджує його:

Even Raine's critics acknowledge that, in doing what dirty work had to be done and attracting the odium that went with it, she has put her stepson in a strong position (London: The Daily Telegraph, 2002);

3) ідіомами, які містять образно-мотивований конотат; наприклад, гештальт ідіоми piece ofcake (легке та приємне для виконання завдання) ґрун­тується на метафоричному ототожненні роботи з шматком пирога/тістечка, що імплікує сенсорно-смакову оцінку "смачно" та психологічну оцінку "приємно" і супроводжується позитивним почут-тям-ставленням мовця до роботи:

At first he kept saying that housekeeping was a piece of cake and that women made a big fuss about nothing but since the washing machine broke down he hasn't said that (Queen's Park magazine, 2004).

Отож, відповідно до результатів дослідження можна зробити висновки, що у структурі дескрип­тивно та прагматично орієнтованих засобів верба-лізації концепту РОБОТА оцінка актуалізується на фоні поняттєвої інформації та може доповнюватись емоційно навантаженою образною складовою. Підґрунтям оцінного судження суб' єкта дискурсу стають його/її ціннісні орієнтири, які реалізуються у спектрі раціоналістичних, психологічних та абсолют -них раціональних оцінок. Стимулом для емоційної реакції слугує присутність у структурі значення за­собів вербалізації концепту РОБОТА гештальту

Перспективи дослідження вбачаємо у про­веденні аналізу та класифікації образів, що нада­ють номінативній одиниці експресивного ефекту, з подальшим визначенням особливостей їх розміщен­ня на аксіологічній шкалі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Арутюнова Н.Д. Об объекте общей оценки / Н.Д. Арутюнова // Вопросы языкознания. - 1984. -№3. - С. 15-43. 2. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт / Арутюнова Н.Д. -М. : Наука, 1988. - 341 с. 3. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспек­ти / Бєссонова О. Л. - Донецьк : Вид-во Донецьк. нац. у-ту, 2002. - 362 с. 4. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов // Вежбиц-кая А. Семантические универсалии и описание язы­ков / Пер. с англ. А.Д.Шмелева под ред. Т.В.Булыги-ной. - М. : Языки русской культуры, 1999. - С.263-305. 5. Вендлер З. О слове good / З. Вендлер // Новое в зарубежной лингвистике. - М. : Прогресс, 1981. -Вып. 10: Лингвистическая семантика. - С. 531-554. 6. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки / Вольф Е.М. - М. : Ком. книга, 2006. - 280 с. 7. Гар-тман Н. Этика / Гартман Н. - СПб. : "Владимир Даль", 2002. - 707 с. 8. Змиёва И.В. Лингвокогнитивные характеристики средств вербализации концепта ДОБ­РО в английском языке : дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.04 / Ирина Владимировна Змиёва. - Харь­ков, 2006. - 227 с. 9. Ивин А.А. Основания логики оценок / Ивин А. А. - М. : Изд-во Моск. гос. ун-та, 1976. - 230 с. 10. Карасик В. И. Языковой круг: Лич­ность, концепты, дискурс / В.И. Карасик. - Волго­град : Перемена, 2002. - 477 с. 11. Карасик В.И. Эт-носпецифические концепты / В.И. Карасик // Введе­ние в когнитивную лингвистику : [отв. ред. М.В.Пи-менова]. - Кемерово : Кузбассвузиздат, 2005. -С. 61- 105. 12. Левонтина И.Б. За справедливостью пустой / И. Б. Левонтина, А. Д. Шмелев // Логичес­кий анализ языка. Языки этики. - М. : Языки рус­ской культуры, 2000. - С. 281-292. 13. Лингвисти­ческий энциклопедический словарь / [Редкол.: Н.Д. Арутюнова, В.А. Виноградов, В.Г. Гак,

Т.В. Гамкрелидзе и др.] - М. : Советская энциклопе­дия, 1990. - 683 с. 14. Неновски Н. Право и ценности / Неновски Н. ; [пер. с болг. В.М. Сафронова]. - М. : Прогресс, 1987. - 248 с. 15. Приходько А.Н. Концепт как трехмерное метальное образование / А.Н. При-ходько // Вісник Харківського національного універси­тету. Серія: Романо-германська філологія. - Харків : Константа, 2006. - № 726. - С. 20-25. 16. Слыш-кин Г. Г. От текста к символу: Лингвокультурные кон­цепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе / Слышкин Г.Г. - М. : Academia, 2000. - 128 с. 17. Ста­рикова Е. Н. Проблемы имплицитной номинации в со­временном английском языке : автореф. дис. на со­искание учёной степени доктора филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / Е.Н. Старикова. - К., 1976. - 41 с. 18. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультуро-логический аспекты / Телия В.Н. - М. : Языки рус­ской культуры, 1996. - 288 с. 19. Фадєєва О.В. Стратегії і тактики конфліктного дискурсу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / О.В. Фадєєва. - Київ, 2000. - 18 с. 20. Философский энциклопедический словарь / [Редкол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичев и др.] - [2-е изд.] - М. : Советская энциклопедия, 1989. - 815 с. 21. Хинтикка Я. Виды модальности / Я. Хинтикка // Семантика модальных и интенциональных логик. - М., 1981. - 285 с. 22. Чернейко Л. О. Лингво-философский анализ аб­страктного имени / Л.О. Чернейко. - М., 1997. -306 с. 23. Krzeszowski T.P. The axiological aspects of idealized cognitive models / T.P. Krzeszowski // Meaning and lexicography. - Amsterdam, Phil.: John Benjamins, 1990. - P. 135-165. 24. Locke R.R. Management and higher education since 1940 : the influence of America and Japan on West Germany, Great Britain, and France / R.R.Locke. - Cambridge : CUP, 1989. - 328 p. 25. Schaefer R. Sociology / R. Schaefer. - N.Y. etc. : McGraw-Hill, Inc., 1989. - 694 p. 26. Searle J.R. Expression and meaning: Studies in the theory of speech acts / J.R.-L. Searle etc., 1979. - P. 175. 27. Wright G.H. von. The varieties of goodness / G.H. Wright von. - L., 1963. - P. 133.

© О.М. Благодарна, 2010

Страницы:
1 


Похожие статьи

О М Благодарна - Номінативні засоби вербалвації концепту робота та їх частиномовна класифікація (на матеріалі англійської мови)

О М Благодарна - Об' єктивація ціннісного потенціалу концепту робота у сучасному британському дискурсі ом благодарна харків

О М Благодарна - Самоактуалізація як втілення ціннісного потенціалуконцепту робота