О Чигринець - Особливості залучення прямих іноземних інвестицій в економіку україни в кризовий період - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 336.71

Олена Чигринець

ОСОБЛИВОСТІ ЗАЛУЧЕННЯ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ В КРИЗОВИЙ ПЕРІОД

Аналізується стан інвестиційного середовища економіки України. Досліджуються основні чинники залучення прямих іноземних інвестицій в економіку в кризовий період. Формулюються практичні рекомендації щодо підвищення інвестиційної привабливості економіки України.

Визначення проблеми. Спроможність держави швидко подолати негативний вплив кризових наслідків в значній мірі залежить від її здатності залучати прямі іноземні інвестиції, основним показником якої є інвестиційна привабливість для зовнішніх інвесторів.

В Україні актуальність даної проблеми пояснюється тим, що економічна криза, у якій зараз перебуває економіка, супроводжується кризою ліквідності банківської системи держави. Це, в свою чергу, призводить до сповільнення ефективного перерозподілу інвестиційного капіталу і, як наслідок, до відсутності у суб'єктів господарювання доступу до джерел фінансування своєї діяльності. Особливого удару зазнають підприємства із сезонним циклом виробництва через відсутність можливості підтримувати достатній рівень оборотних коштів від сезону до сезону.

За таких умов єдиним джерелом фінансування санації економічної системи України є залучення прямих іноземних інвестицій, яке повинно відбуватися із застосуванням певного механізму. Основними його складовими є: сприятливе інвестиційне середовище, державна політика та ринкові інструменти у сфері організації іноземних інвестицій.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблема підвищення ефективності інвестицій та інвестиційної діяльності є предметом досліджень у працях вітчизняних та зарубіжних вчених: Я. Д. Крупки, А. В. Омельченка, В. І. Онищенка, А. А. Пересади, Н. О. Титаренка, Е. М. Четиркіна, В. В. Бочарова, В. Н. Лівшиця, І. А. Бланка, В. Бернса, В. С. Бірмана, Дж. Кейнса, Я. Вільямса, Л. Д. Гітмана, М. Д. Джонка та ін. Проте залишається значна частина дискусійних та недостатньо вивчених питань інвестиційних процесів, покращення інвестиційної привабливості підприємств та регіону і пошуку інвестиційних ресурсів.

© Чигринець О.А., 2010

Метою статті є розкриття суті механізму залучення іноземних інвестицій та акцентування уваги на стабілізації макроекономічних показників через надходження іноземних інвестицій в Україну.

Виклад основного матеріалу. Дослідження інвестиційного середовища в Україні свідчить про те, що, з одного боку, ключову роль у його формуванні ві­діграє уряд, який визначає амортизаційну, грошово-кредитну, бюджетну, податкову політику. З другого боку, на динаміку інвестицій істотно впливає ступінь розвитку фінансової та фондової інфраструктури вітчизняної економіки. Не менш суттєвим є й те, що ці визначення є взаємопов'язаними, а напрям впливу може бути двостороннім. Наприклад, кредитна й інвестиційна репутація уряду впливає на фондові індикатори. І навпаки, низька активність портфельних інвесторів на внутрішньому ринку країни є показником недовіри інвесторів до її економічної політики. Загалом же це свідчить про необхідність використання усього комплексу важелів (державних і ринкових) для формування привабливого інвестиційного середовища і залучення потрібного обсягу інвестиційних ресурсів у вітчизняну економіку [4, с. 1].

Чинники залучення прямих іноземних інвестицій в Україну умовно можна поділити на чотири головні блоки: політично-правові, економічні, організаційні та інформаційні. Первинними є політико-правові чинники залучення іноземних інвестицій. Як показують численні дослідження, при прийнятті рішення про здійснення іноземних інвестицій завжди приділяють особливу увагу поряд із показниками економічного характеру й показникам політичної стабільності країни-реципієнта, оскільки останні є передумовою виникнення та невизначенос­ті, як наслідок, ризиків, з якими інвестори будуть змушені зіткнутися. У зв'язку з цим варто зазначити, що політичне середовище механізму залучення іноземних інвестицій в Україні тривалий час було не зовсім привабливим для належного розвитку як інвестиційної діяльності, так і підприємництва загалом. Постійні зміни в суспільстві, що ведуть до перерозподілу власності, часті зміни у структурі діяльності Кабінету Міністрів України та численні перестановки в інститутах влади, як і багато інших подій політичного характеру, негативно впливають на мотивацію іноземних інвесторів. Так, наприклад, той факт, що через часту змінюваність уряд керується коротко- або середньостроковими цілями і не в змозі повною мірою приділяти увагу довгостроковій інвестиційній політиці, а це вкрай негативно сприймається іноземними інвесторами. Крім того, українські структури влади, на жаль, і досі вбачають своє призначення в контр­олі, а не у створенні партнерських стосунків із місцевими підприємствами, стосунків, що покладають зобов'язання не тільки брати, а й давати.

Відносно правового аспекту української системи залучення іноземних інвестицій цікавою є думка експертів Міжнародного банку реконструкції та роз­витку (МБРР), які характеризують українське законодавство як надмірно складне і як таке, що постійно змінюється [5, с. 11]. На їхню думку, в Україні мають місце найнесприятливіші для іноземного інвестора умови. У доповнення до частих змін законодавства нові закони часто мають зворотну силу, що загрожує інвесторові    необмеженим    ризиком.    Прозорість    і    передбаченість діїзаконодавства, які необхідні для функціонування ринкової економіки, тривалий час були відсутні в Україні [6, с. 35].

Причина існування великої кількості різноманітних ризиків криється у відставанні законодавчої бази у сфері регулювання іноземних інвестицій від реального процесу економічних перетворень. Так, в Україні розроблено законодавство про іноземні інвестиції, яке нараховує понад 100 різноманітних правових та нормативних документів, законів, постанов, указів, положень, інструкцій [8, с. 124].

В останній час вдалося досягти певних позитивних результатів у сфері формування чіткої та прозорої правової бази, що покликана регулювати та спри­яти заохоченню іноземних інвестицій до нашої країни шляхом поліпшення інвестиційної привабливості економіки України. Проте варто ще раз зазначити, що загалом вся українська законодавча база щодо заохочення та регулювання іноземних інвестицій має принаймні дві основні вади:

1) нестабільність і ненадійність;

2) відсутність комплексності і наявність протиріч у самих законодавчих актах. Про  нестабільність  законів у  сфері регулювання  іноземних інвестицій

свідчить те, що за роки незалежності в Україні шість разів змінювались умови ін­вестиційної діяльності для нерезидентів [9, с. 84]. Нестабільність, у свою чергу, обумовлює неможливість спрогнозувати виробничо-господарську та фінансову діяльність об'єктів інвестування. У той же час саме забезпечення стабільності нормативної бази має для іноземного інвестора більше значення порівняно з пільгами [10, с. 28].

Суттєво впливає на інвестиційну привабливість країни та її імідж на міжнародній арені прозорість і ефективність роботи судової системи. В Україні виконання судових рішень зволікається, та й рівень їх недостатній, що обертається суттєвими економічними втратами для компаній. На думку експертів, сьогодні слід підвищити вимоги з боку тих державних установ, які зобов'язані контролювати дотримання законів і виконання судових рішень, оскільки інвестори реагують не на декларацію їхніх прав, а на реальний і дієвий механізм їх дотримання [12, с. 9].

Економічні чинники залучення іноземних інвестицій, податкова система в Україні нині недостатньо відповідають вимогам ринкової економіки і від­штовхують як вітчизняних, так і іноземних інвесторів, бо перебувають у стані постійного реформування. Це призводить до порушення основних складових ефективності, справедливості, визначеності та зручності для платників податків. Податкова система деформована через значну кількість пільг, які перешко­джають поліпшенню фінансового і виробничого стану підприємств, здійсненню капіталовкладень, призводячи до необгрунтованого перерозподілу фінансових ресурсів між окремими суб'єктами господарювання. Для впорядкування пільг необхідно скасувати ті з них, які не мають економічного обгрунтування. Є ще ряд інших негативних моментів у економічному блоці залучення іноземних інвестицій і, перш за все, це - бюрократичні вади, легітимна невизначеність у процесі приватизації; відсутність соціально та економічно ефективної приватизації, ефективного закону про приватизацію землі; обіг на внутрішньому ринку грошових одиниць західних країн; відсутність правового забезпеченнякредитування, страхування, валютного обігу; обмежені канали репатріації прибутку, в основному шляхом вивезення виготовленої продукції видобувних та сировинних галузей, що мають попит на світових ринках, тощо.

Аналіз показників платіжного балансу свідчить про те, що у 2009 році зовнішньоекономічна діяльність резидентів України здійснювалася в умовах глобальної кризи. Основними характеристиками динаміки зовнішнього сектору стали: зменшення дефіциту поточного рахунку, зумовлене, перш за все, скороченням імпорту вищими темпами порівняно з експортом, та формування від'ємного сальдо фінансового рахунку унаслідок проведення значних виплат за зовнішніми зобов'язаннями за суттєвого скорочення нових зовнішніх залучень та інвестицій.

Зведений платіжний баланс України сформовано з дефіцитом на відміну від попередніх років.

Упродовж року 12-місячне кумулятивне сальдо поточного рахунку мало тенденцію до скорочення (див. рис.1). Винятком став грудень, коли зазначений показник продемонстрував дефіцит, який зріс з 1.6 до 1.9 млрд. дол. США. Кумулятивний 12-місячний профіцит фінансового рахунку скорочувався до квітня, починаючи з якого сальдо стало від'ємним. Збільшення дефіциту тривало до вересня. Останні три місяці року від'ємне сальдо фінансового рахунку зменшувалося й у грудні становило 11.8 млрд. дол. США.

2008

20 09

Сальдо поточного рахунку

Сальдо фінансового рахунку

Кредити

Інший капітал

Прямі іноземні інвестиції'

Рис.1. Динаміка показників платіжного балансу протягом 2008-2009рр (Млрд. дол. США).

У цілому за 2009 рік дефіцит поточного рахунку скоротився до 1.9 млрд. дол. США порівняно з 12.8 млрд. дол. США в 2008 році (див. рис.2). Це було зумовлено різким зниженням від'ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу (до 2.7 порівняно з 14.4 млрд. дол. США у 2008 році) через значне скорочення внутрішнього попиту та девальвацію гривні. Звужений світовий попит, низькіціни на товарних ринках, загострення конкуренції та підвищення протекціонізму зумовили зменшення обсягів експорту товарів порівняно з 2008

10

2008

-15

20 09

И Рахунок поточних операцій (ліва шкапо)

- Експорт товарів і послуг

- Імпорт товарів і послуг

Рис.2. Поточний рахунок платіжного балансу протягом 2008-2009рр.

роком на 40.3% - до 40.4 млрд. дол. США. Через різке падіння світових цін найбільшого скорочення зазнали галузі, орієнтовані на експорт сировинної продукції - металургія (експорт зменшився на 53.6%), хімічна промисловість (на 47.8%), виробництво мінеральних продуктів (на 44.6%). Експорт продукції машинобудівної галузі зменшився на 36.8%, продукції АПК - на 12.2%. Різке скорочення вартісних обсягів експорту було спричинено насамперед зниженням експортних цін. Водночас збільшення обсягів поставок сільськогосподарської продукції унаслідок високих врожаїв протягом двох останніх років дало змогу зберегти в середньому фізичні обсяги поставок на рівнях, близьких до минулорічних.

У 2009 році суттєве звуження внутрішнього попиту та подорожчання імпортованих товарів (унаслідок знецінення гривні до долара США) зумовили падіння обсягів імпорту на 45.4% - до 45.7 млрд. дол. США.

Найзначніших скорочень зазнав імпорт машинобудівної продукції (в 2.9 раза). Унаслідок падіння середньорічних цін та фізичних обсягів поставок нафти, коксу, вугілля та залізорудної сировини імпорт мінеральних продуктів за рік зменшився в 1.5 раза.

У 2009 році від'ємне сальдо за фінансовим рахунком оцінено в 11.8 млрд. дол. США (у 2008 році профіцит - 9.6 млрд. дол. США) (див. рис.3). Формування дефіциту фінансового рахунку в поточному році було зумовлено лише частковим покриттям виплат за борговими зобов'язаннями приватного та державногосекторів новими залученнями та низькими обсягами припливу прямих іноземних інвестицій.

2008 2009

І      і Сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій Інший капітал

Кредити та облігації (сальдо) Прямі інвестиції (сальдо)

Рис.3. Фінансовий рахунок платіжного балансу протягом 2008-2009рр.

Обсяги чистого припливу прямих іноземних інвестицій в Україну за 2009 рік оцінено в 4.5 млрд. дол. США, що в 2.2 раза менше, ніж у 2008 році (9.9 млрд. дол. США).

Від'ємне сальдо за операціями з кредитами та облігаціями приватного сектору у 2009 році становило 7.9 млрд. дол. США (порівняно з 12.4 млрд. дол. США чистих залучень за 2008 рік).

Rollover за 2009 рік оцінено в 82%, для банківського сектору - 76%, для реального - 98%. Відплив коштів за статтею „Кредити та облігації" тривав майже протягом всього 2009 року. Проте у грудні (вперше з жовтня 2008 року) поновився приплив боргового капіталу в значних обсягах. Додатне сальдо за статтею становило 676 млн. дол. США. Чистий приплив був зумовлений як поліпшенням ситуації з ліквідністю у світовій фінансовій системі, так і певним відновленням довіри до вітчизняних позичальників.

За борговими операціями сектору державного управління від'ємне сальдо становило 1.2 млрд. дол. США.

Суттєво скоротився відплив за статтею „Інший капітал" (до 7.2 порівняно з 13.1 млрд. дол. США у 2008 році). Обсяги приросту готівкової валюти поза банками за 2009 рік становили 9.6 млрд. дол. США, що на 25.5% менше порівняно з 2008 роком (12.9 млрд. дол. США).

У грудні 2009 року від'ємне сальдо зведеного платіжного балансу скоротилось з 4902 до 222 млн. дол. США, а в цілому за 2009 рік воно становило 13.7 млрд. дол. США (див. табл.1). Дефіцит у грудні було повністю профінансовано за рахунок резервних активів, обсяг яких за станом на 01.01.2010 р. становив 26.5 млрд. дол. США, що забезпечувало фінансування імпорту товарів та послуг протягом 5.1 місяця майбутнього періоду.

Недостатня розвиненість фондового ринку і наявність малого числа фінансових інструментів на ньому, низький рівень корпоративної культури на вітчизняних підприємствах, нездатність чинного законодавства регулювати спірні питання, що виникають на цьому ринку, стримують на сьогодні інвестиційну діяльність в Україні. Іноземні інвестори не дуже сподіваються на стабільний дохід з акцій українських підприємств. Для фондового ринку України характерний низький рівень капіталізації і низька ліквідність акцій, випущених в обіг. З метою активного розвитку ринку цінних паперів потрібно, щоб функція контролю за ринком цінних паперів здійснювалася інституцією, незалежною від політичних, урядових, лобістських, тіньових і корумпованих сил. Необхідно забезпечити виконання вимог законодавства усіма учасниками фондового ринку.

На рівень іноземного інвестування впливає й рівень банківського відсотка, а також облікова ставка центрального банку. Залежність активності іноземних інвесторів від банківського відсотка визначається тим, що норма прибутковості інвестиційного проекту за участі нерезидента, кредитованого комерційними банками приймаючої країни, повинна перевищувати банківський відсоток, який встановився. Зниження банківського відсотка приваблює будь-якого інвестора, що вкладає кошти в реальний сектор економіки.

Важливою передумовою поліпшення інвестиційного середовища та системи регулювання іноземних інвестицій в Україні є страхування іноземних інвестицій. Вважається, що захист майнових інтересів іноземних інвесторів у нашій країні може забезпечуватися також і незалежними страховиками. У сучасних умовах швидкими темпами йде процес демонополізації страхової діяльності, розширюється коло суб'єктів, які надають страхові послуги, формується страховий ринок. Але розвиток страхової справи має поки що стихійний характер. Значною мірою це пояснюється тим, що законодавчих актів у сфері страхування майже немає. Всесоюзні акти, які регулювали страхові відносини, втратили силу. Не вирішують питання й положення та застосування окремих норм громадянських та господарських актів, які не враховують специфіку страхування. Ураховуючи це, актуального значення набуває проблема розробки та прийняття відповідних законів, які б визначали правові, економічні та організаційні основи страхової діяльності, а також й умови надання страхового захисту іноземним інвестиціям.

Не можна абстрагуватися і від високого рівня неефективного регулювання підприємницької діяльності з боку державних органів: велика кількість різних видів ліцензій, дозволів, сертифікатів, в одних лише назвах яких важко розібратися. До цього додається вельми поширене елементарне незнання основ ділового співробітництва з боку національних підприємців. Через некомпетентність керівники підприємств подеколи приймають одноосібні рішення, які суперечать законодавству та зачіпають інтереси іноземних

Таблиця 1. Основні статті платіжного балансу України у 2008-2009рр.

 

2008

2009

Показники

Ікв.

Пкв.

Шкв.

гру­день

ІУкв.

рік

Ікв.

ІІкв.

ІІІкв.

гру­день

ІУкв.

рік

Млн. дол. США

Рахунок поточних операцій

-3662

-3313

-2078

-255

-3710

-12763

-696

-54

-360

-585

-830

-1940

Баланс товарів

-4490

-4171

-3868

-455

-3562

-16091

-937

-946

-1774

-892

-1672

-6329

Експорт

13960

18940

21199

4123

13618

67717

8455

9185

10313

4194

12458

40411

Імпорт

-18450

-23111

-25067

-4578

-17180

-83808

-9392

-10131

-12087

-5086

-14130

-45740

Баланс послуг

77

308

1341

100

15

1741

186

528

1288

125

605

2607

Експорт

3568

4576

6054

1358

3697

17895

2827

3272

4368

1185

3296

13763

Імпорт

-3491

-4268

-4713

-1258

-3682

-16154

-2641

-2744

-3080

-1060

-2691

-11156

Баланс доходів

11

-283

-382

-191

-886

-1540

-574

-690

-513

-132

-530

-2307

Поточні трансферти

740

833

831

291

723

3127

629

1054

639

314

767

3089

Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій

3527

5723

3058

-1804

-5754

9554

-4529

-1992

-4542

363

-724

-11787

Капітальні трансферти

0

-1

5

2

1

5

70

5

3

3

6

84

Прямі інвестиції (сальдо)

2430

3091

3324

456

1058

9903

847

1251

1159

120

1206

4463

Портфельні інвестиції (акціонерний капітал)

208

72

114

-15

4

398

-55

-14

-24

-9

19

-74

Кредити та облігації (сальдо)

3247

4595

5516

-60

-1043

12315

-1767

-2922

-3461

676

-889

-9039

Інший капітал

-2358

-2034

-2901

-2187

-5774

-13067

-3624

-312

-2219

-427

-1066

-7221

Зведений баланс

-135

2410

3980

-2059

-9464

-3209

-5225

-2046

-4902

-222

-1554

-13727

До відповідного періоду минулого року, %

Товари та послуги

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Експорт

31,1

49,1

55,5

-11,6

-0,1

33,8

-35,6

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О Чигринець - Особливості залучення прямих іноземних інвестицій в економіку україни в кризовий період

О Чигринець - Вплив іноземного капіталу на банківську систему україни

О Чигринець - Вплив іноземних інвестицій на рівень капіталізації банківської системи україни

О Чигринець - Впровадження системи ризик-менеджменту як засіб підвищення конкурентоздатності підприємства

О Чигринець - Ризики банківської діяльності