Автор неизвестен - Вісник - страница 1

Страницы:
1  2 

ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

№ 20 (231) ЖОВТЕНЬ 2011

PDF created with pdfFactory Pro trial version www. pdffactory. com

2011 жовтень № 20 (231)

ВІСНИК

ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ

За матеріалами VМіжнародної науково-практичної конференції „Ціннісні пріоритети освіти: виклики ХХІстоліття"

Частина V

Заснований у лютому 1997 року (27) Свідоцтво про реєстрацію: серія КВ № 14441-3412ПР, видане Міністерством юстиції України 14.08.2008 р.

Збірник наукових праць внесено до переліку наукових фахових видань України (педагогічні науки) Постанова президії ВАК України від 14.10.09 №1-05/4

Рекомендовано до друку на засіданні Вченої ради Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 1 від 30 серпня 2011 року)

Виходить двічі на місяць

PDF created with pdfFactory Pro trial version www. pdffactory. com

Засновник і видавець -

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Головний редактор - доктор педагогічних наук, професор Курило В. С. Заступники головного редактора -доктор педагогічних наук, професор Савченко С. В. Випускаючі редактори -доктор історичних наук, професор Бур'ян М. С., доктор медичних наук, професор Виноградов А. О., доктор філологічних наук, професор Галич О. А., доктор педагогічних наук, професор Горошкіна О. М., доктор сільськогосподарських наук, професор Конопля М. І., доктор філологічних наук, професор Синельникова Л. М., доктор педагогічних наук, професор Харченко С. Я.

Редакційна колегія серії "Педагогічні науки": доктор педагогічних наук, професор Ваховський Л. Ц.,

доктор педагогічних наук, професор Гавриш Н. В., доктор педагогічних наук, професор Докучаева В. В., доктор педагогічних наук, професор Максименко Г. М., доктор педагогічних наук, професор Ротерс Т. Т., доктор педагогічних наук, професор Хриков Є. М., доктор педагогічних наук, професор Чернуха Н. М., доктор педагогічних наук, професор Чиж О. Н.

Редакційні вимоги до технічного оформлення статей

Редколегія "Вісника" приймає статті обсягом 4 - 5 сторінок через 1 інтервал, повністю підготовлених до друку. Статті подаються надрукованими на папері в одному примірнику з додатком диска. Набір тексту здійснюється у форматі Microsoft Word (*doc, *rtf) шрифтом № 12 (Times New Roman) на папері формату А-4; усі поля (верхнє, нижнє, праве й ліве) — 3,8 см ; верхній колонтитул — 1,25 см , нижній — 3,2 см .

У верхньому колонтитулі зазначається: Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № ** (***), 2011.

Статті у «Віснику» повинні бути розміщені за рубриками.

Інформація про УДК розташовується у верхньому лівому кутку без відступів (шрифт нежирний). Ініціали і прізвище автора вказуються в лівому верхньому кутку (через рядок від УДК) з відступом 1,5 см (відступ першого рядка), шрифт жирний. Назва статті друкується через рядок великими літерами (шрифт жирний).

Зміст статті викладається за планом: постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання цієї проблеми та на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується ця стаття; формулювання цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з певним обгрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки з цього дослідження й перспективи подальших розвідок у цьому напрямку. Усі перелічені елементи повинні бути стилістично представлені в тексті, але графічно виділяти їх не треба.

Посилання на цитовані джерела подаються в квадратних дужках після цитати. Перша цифра — номер джерела в списку літератури, який додається до статті, друга — номер сторінки, наприклад: [1, с. 21] або [1, с. 21; 2, с. 13-14]. Бібліографія і при необхідності примітки подаються в кінці статті після слова „Література" або після слів „Література і примітки" (без двокрапки) у порядку цитування й оформляються відповідно до загальноприйнятих бібліографічних вимог. Бібліографічні джерела подаються підряд, без відокремлення абзацем; ім'я автора праці (або перше слово її назви) виділяється жирним шрифтом.

Статтю заключають 3 анотації обсягом 3 - 4 рядків українською, російською та англійською мовами із зазначенням прізвища, ім'я та по-батькові автора, назви статті та ключовими словами (3 - 5 термінів).

Стаття повинна супроводжуватися рецензією провідного фахівця (доктора, професора).

На окремому аркуші подається довідка про автора: (прізвище, ім'я, по батькові; місце роботи, посада, звання, учений ступінь; адреса навчального закладу, кафедри; домашня адреса; номери телефонів (службовий, домашній, мобільний).

© ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2011

PDF created with pdfFactory Pro trial version www. pdffactory. com

ЗМІСТ

ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

1. Волобуева Н. А. Становление государственных форм жизнеустройства детей-сирот в 20-30 годы ХХ века в Кубанском регионе...................................................... 6

2. Мальцева О. І. Зміст, форми та методи роботи загальноосвітньої школи України з сім'єю у 20-30-х роках ХХ століття............................................................... 13

3. Мартовицька Н. В. Розвиток та перспективи вдосконалення системи інституційних закладів Великої Британії для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування........... 18

4. Маштакова В. О. Історія соціального виховання на Слобожанщині (XIX - початок XX ст.)........................... 27

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

5. Андреев Ю. С. Агресивна поведінка підлітків: сутність, причини та види......................................................... 34

6. Архипова С. П. Соціально-андрагогічні особливості та умови освіти дорослих................................................. 43

7. Байдюк Н. В. Соціально-педагогічні особливості гендерних відносин у молодіжному середовищі............................... 50

8. Белєцька І. В. Діяльність клубних об'єднань як умова оптимального впливу виховного середовища на процес соціалізації підлітків................................................... 58

9. Гаміна Т. С. Сучасні проблеми виховання дітей підліткового віку........................................................ 68

10. Егизарьянц А. А. Психология аккультурации как аспект исследования изменений этнической идентичности............ 83

11. Золотова Г. Д. Сучасні аспекти профілактики адиктивої поведінки дітей як фактор модернізації освіти................... 88

12. Ігнатенко К. В. Сутнісні характеристики поняття „підготовка прийомних батьків"..................................... 99

13. Ковальчук І. А. Вплив засобів масової комунікації на статеворольову соціалізацію учнів.................................. 108

14. Коношенко С. В. Теоретичні аспекти проблеми виховання здорового способу життя дезадаптованих учнів................. 113

15. Литвинова Н. А. Сучасний науковий пошук у сфері педагогічної профілактики підліткової наркоманії.............. 118

16. Отрощенко Н. Л. Сутнісна характеристика процесу соціально-професійного самовизначення сучасних старшокласників в умовах ринку праці............................ 123

3

PDF created with pdfFactory Pro trial version www. pdffactory. com

17. Павлюк Н. В. Аналіз теоретичних підходів до підготовки майбутнього сім'янина в педагогічній літературі................ 131

18. Плотніков С. А. Шлях до реальної духовності.................. 136

19. Харченко Л. Г. Вікові етапи та чинники тендерної соціалізації дитини...................................................... 145

20. Цибулько Л. Г. Шляхи подолання дитячої безпритульності

в Україні.................................................................. 153

НАПРЯМИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

21. Кальченко Л. В. Системно-комплексна організація превенції соціального сирітства в умовах територіальної громади міста........................................................................ 159

22. Максимовська Н. О. Соціалізація особистості засобами анімації в сучасному дозвіллєвому просторі...................... 170

23. Малахова М. И. Работа социального педагога с детьми по формированию правильной позиции к отцу в семьях разведенных родителей................................................ 176

24. Харченко Л. П. Етична культура соціального педагога як умова морального виховання школярів............................ 181

ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З РІЗНИМИ КАТЕГОРІЯМИ

25. Алдакимова О. В. Семейные формы жизнеустройства детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей в современной России: история, опыт, перспективы.............. 191

26. Бондаренко В. В. Влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування............................. 199

27. Клочан Ю. В. Організація ігрової діяльності дітей з відхиленнями в розвитку.............................................. 205

28. Павлютенков Є. М., Волкова О. В. Теоретичні аспекти диференційованого підходу в профілактичній роботі з важковиховуваними підлітками...................................... 210

29. Тунтуева С. В. Характеристика критеріїв діагностики соціально-педагогічної реабілітації жінок, постраждалих від насильства в сім'ї....................................................... 216

30. Юрків Я. І. Методика соціально-педагогічної діагностики сім'ї........................................................................ 223

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

31. Єрмакова С. С. Моделювання процесу професійної підготовки майбутніх викладачів ВТНЗ з використанням технологій випереджального розвитку............................. 233

4

PDF created with pdfFactory Pro trial version www. pdffactory. com

32. Калько І. В. Особливості формування гендерної культури майбутніх фахівців...................................................... 245

33. Крючок Л. Н., Роман С. В. Подготовка будущих учителей к реализации современных задач практической части школьного курса химии............................................... 249

34. Майборода А. О. Акмеологічні технології в підготовці майбутніх спеціалістів................................................. 256

35. Цой І. М. Співробітництво з початковими спеціалізованими мистецькими навчальними закладами як невід' ємна частина управління якістю освітньої діяльності коледжу культури та мистецтв.................................................................. 264

ЗМІСТ І ТЕХНОЛОГІЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

36. Караман О. Л. Ресоціалізація неповнолітніх засуджених у пенітенціарних закладах: визначення поняття.................... 270

37. Краснова Н. П. Колектив співробітників пенітенціарного закладу..................................................................... 278

38. Сідлецька В. О. Характеристика служби пробації як виду

покарання, альтернативного позбавлення волі.................... 292

Відомості про автора................................................. 297

5

PDF created with pdfFactory Pro trial version www. pdffactory. com

Литвинова Н. А. Сучасний науковий пошук у сфері педагогічної профілактики підліткової наркоманії.

У статті простежено наукові дослідження, пов' язані з розглядом педагогічного аспекту, спрямовані на аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду попередження та профілактики підліткової наркоманії.

Ключові слова: підліткова наркоманія, профілактична діяльність, система профілактики, навчальний заклад.

Литвинова Н. А. Современный научный поиск в сфере педагогической профилактики подростковой наркомании.

В статье рассмотрены научные исследования, связанные с изучением педагогического аспекта, направленные на анализ отечественного и зарубежного опыта предупреждения и профилактики подростковой наркомании.

Ключевые слова: подростковая наркомания, профилактическая деятельность, система профилактики, учебное учреждение.

Litvinova N. A. Modern scientific research in the field of teaching prevention of teenage drug use.

The article deals with research related to pedagogical aspects of the study to the analysis of domestic and foreign experience in prevention and prevention of adolescent drug use.

Key words: adolescent substance abuse, prevention effortsprevention system, the educational institution.

УДК 373.5.035:331.548

Отрощенко Н. Л.

СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СУЧАСНИХ

СТАРШОКЛАСНИКІВ В УМОВАХ РИНКУ ПРАЦІ

В умовах змін у соціальному, економічному й політичному житті нашої держави постала проблема радикальної перебудови у сфері соціального виховання, мета якої - формування конкурентноспроможної творчої особистості, яка спроможна до життєвого (соціально-професійного) самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення. Час вимагає від суспільства творчих, ділових, соціально-активних громадян, які здатні успішно й ефективно знаходити й реалізовувати себе в соціально-економічних умовах, що швидко змінюються. Проблема даного дослідження актуалізується необхідністю розв' язання питання соціально-професійного самовизначення учнів загальноосвітньої школи на етапі їх дотрудової соціалізації в жорстких умовах ринку праці.

123

PDF created with pdfFactory Pro trial version www. pdffactory. com

Особливості соціально-професійного самовизначення учнів загальноосвітньої школи були ретельно вивчені й проаналізовані в працях таких вчених, як П. Атутов, Г. Балл, В. Вакуленко, А. Вихрущ, Є. Головаха, Н. Григор'єв, В. Кавецький, О. Капустіна, О. Коротун, С. Мазуренко, М. Пряжников, І. Уличний, Б. Федоришин та ін.

У нормативно-правових документах, зокрема Державній національній програмі „Освіта" (Україна ХХІ століття), законах України „Про загальну середню освіту" та „Про зайнятість населення", Концепції державної системи професійної орієнтації населення, Положенні про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, виділено як одну з найактуальніших у суспільстві проблему підготовки підростаючого покоління до свідомого й адекватного професійного самовизначення, до майбутньої творчої й продуктивної праці. Як бачимо, проблема соціально-професійного самовизначення молодої людини сьогодні потребує нових шляхів вирішення.

Головним дослідницьким завданням даної статті є сутнісна характеристика процесу соціально-професійного самовизначення сучасних школярів.

Розглядаючи проблему професійного самовизначення старшокласників, вважаємо за необхідне коротко охарактеризувати соціально-психологічні особливості раннього юнацького віку. Головною особливістю цього періоду людського життя є усвідомлення власної індивідуальності, неповторності, несхожості на інших. Як наслідок цього усвідомлення може виникати внутрішня напруга, що породжує почуття самотності, гостру потребу в спілкуванні й, водночас, підвищує його вибірковість. Багато в чому в цей період старшокласник започатковує свою долю, свій життєвий шлях. Новоутворенням цього періоду є відкриття особистістю свого внутрішнього світу. Це важлива й радісна подія, але вона спричиняє багато тривожних, іноді драматичних переживань, бо внутрішнє „Я" може не збігатися із зовнішньою поведінкою, актуалізуючи проблему самоконтролю. У цей період порушується рівновага внутрішнього світу молодої людини через необхідність самовизначатися. Вона замислюється над тим, як, якими шляхами можливо досягнути бажаного, які об' єктивні можливості є для цього.

Юність завжди зорієнтована на майбутнє. Переоцінка цінностей, розчарування в друзях, батьках, поява нових ідеалів - усе це юнак сприймає як створення себе завтрашнього, як конструювання власного життєвого шляху. Прийняття рішення про вибір професії, по суті, означає відмову від інших видів діяльності, від інших можливостей, тобто, пов' язане із самообмеженням, що породжує внутрішню напругу, яка посилюється особистісними суперечностями, властивими цьому вікові. Усе це призводить до появи типових для юнацького віку конфліктів, головними з яких є ціннісні, незалежно від того, усвідомлювані вони чи ні. Не існує людини, яка б не переживала розриву між соціальними цінностями,   відображеними  в  нормах  моралі   й  пропонованими їй

124

PDF created with pdfFactory Pro trial version www. pdffactory. comнавколишнім середовищем, цінностями та нормами малого оточення однолітків і субкультури, з одного боку, і базальними (від грецьк. -основа) ціннісними орієнтаціями, які закладено сімейною, родовою та індивідуальною історією становлення особистості, - з іншого [7, с. 138].

Л. Потапчук наголошує, що вступаючи у світ дорослих відносин, старшокласники засвоюють загальнолюдські духовні цінності, виробляють власне ставлення до них, формують власні погляди та переконання. Цей вік сприятливий для розвитку відповідальності, самостійності, здатності до активної участі в житті суспільства й особистому житті, до конструктивного вирішення різноманітних проблем самовизначення. Від того, наскільки правильно буде вибрано напрямок у розвитку й становленні особистісної зрілості, залежатиме усвідомлення себе як „Я", для якого характерна здатність самостійно й свідомо ставити перед собою мету власної діяльності, передбачати її результати. Останню автор розглядає як єдиний процес мотивації й цілепокладання. У юнацькому віці прагнення до утвердження власного „Я" становить комплекс потребнісно-мотиваційних, ціннісно-смислових та інтеграційних утворень, що є найважливішим показником функціонування суб' єктивності, посилення ролі „внутрішніх умов" [6, с. 4].

Конкретний зміст юності як етапу розвитку особистості визначають, насамперед, соціальні умови. Саме від них залежить становище молоді в суспільстві, обсяг знань, якими їм належить оволодіти, низка інших чинників. Найбільш характерною для старшокласників є неоднорідність їхнього соціального стану. З одного боку, продовжують хвилювати проблеми, успадковані від підліткового етапу (вікова специфіка, право на автономію від старших, проблеми взаємостосунків та ін.). З іншого боку, перед ними стоять завдання життєвого самовизначення. Таке поєднання зовнішніх і внутрішніх чинників, або соціальна ситуація розвитку (Л. Виготський, Л. Божович) і визначає особливості розвитку особистості в старшому шкільному віці. Саме на основі нової соціальної ситуації розвитку відбуваються докорінні зміни в змісті й співвідношенні основних мотиваційних тенденцій особистості старшокласника, які визначають зміни інших його психологічних особливостей. Таким чином, старшокласник знаходиться на порозі вступу в самостійне трудове життя. Для нього особливої актуальності набувають фундаментальні завдання соціального й особистісного самовизначення як визначення себе й свого місця в дорослому житті. Психологічна готовність до самовизначення передбачає формування в старшокласників деяких психологічних утворень і механізмів, які забезпечують їм у подальшому активне творче життя. У психологічній готовності до самовизначення провідну роль відіграє самосвідомість - усвідомлення своїх якостей та їхня оцінка, уявлення про своє реальне й бажане „Я", рівень домагань у різних галузях життя й діяльності, оцінка себе та інших з погляду належності до певної статі.

Становлення особистісної зрілості й оволодіння своєю суб'єктністю,   яка   ґрунтується   на   функціонуванні рефлексивних

125

PDF created with pdfFactory Pro trial version www. pdffactory. comмеханізмів, є провідним чинником актуалізації тенденцій самовизначення як вікової характеристики внутрішнього світу юнаків. Результати самовизначення, у свою чергу, стимулюють самоаналіз, самопізнання, переосмислення власного „Я" [6, с. 8].

Наявність різних концептуальних підходів до розгляду проблеми професійного самовизначення пояснюємо не лише складністю цього процесу, але й культурно-історичною обумовленістю реалізації самовизначення більшості людей, які проживають у конкретній країні, а також неоднорідністю населення (можливих клієнтів) конкретних країн і регіонів. Усе це ускладнює виділення „найкращих" концептуальних підходів і робить проблему професійного самовизначення різноманітною за способами розгляду й аналізу. Термін „самовизначення" співвідносний з такими популярними поняттями, як самоактуалізація, самореалізація, самоздійснення, самотрансценденція, самосвідомість. При цьому низка вчених пов' язує самореалізацію й самоструктуризацію саме з трудовою діяльністю, з працею. Так, А. Маслоу вважає, що самоактуалізація проявляє себе „через захопленість значимою роботою". К. Ясперс пов'язує самореалізацію зі справою, яку виконує людина. І. Кон говорить, що самореалізація проявляється через працю, роботу й спілкування [3, с. 9].

На основі узагальнення теоретичних підходів до розкриття змісту процесів самовизначення особистості О. Капустіна встановила змістовні зв' язки між поняттями „життєве", „особистісне", „моральне", „соціальне" самовизначення. Потреба молодої людини самовизначитися в різних сферах життя стає головною рушійною силою її подальшого розвитку. Тому професійне самовизначення дослідниця розглядає не лише як аспект, частину життєвого, соціального, особистісного самовизначення, але і як цілісний, інтеграційний процес, у якому реалізовано основні життєві цінності людини й конкретизовано аспекти її життєвого, особистісного, соціального самовизначення [Там само, с. 11].

Отже, у психолого-педагогічній літературі професійне самовизначення розглядають як процес розвитку особистості в обраній професійній діяльності, що охоплює значний період її життєвого та трудового шляху. Як складне структурне утворення особистості професійне самовизначення відображає погляд людини на світ професій, на конкретну професію, свої можливості в соціальному середовищі, а також власні наміри щодо самореалізації в рамках певної трудової діяльності. Одним з найважливіших етапів професійного самовизначення є вибір молодою людиною професії в період навчання в старших класах середньої загальноосвітньої школи [Там само, с. 12].

Слід наголосити, що питання професійного самовизначення учнів загальноосвітньої школи є достатньо об' ємними й деякою мірою фундаментальними в розгляді проблем розвитку особистості. Саме професійна діяльність дає можливість реалізувати основні замисли свого життя, тому вона є провідною для багатьох дорослих людей. Проблеми, спрямовані на свідомий вибір професії в сучасному суспільстві, має бути

126

PDF created with pdfFactory Pro trial version www. pdffactory. comвирішено комплексно - у поєднанні соціально-економічного, психофізіологічного та психолого-педагогічного підходів. Отож, ми вважаємо, що повноцінне включення особистості старшокласника до дорослого життя, його функціонування в житті як успішної людини, у якої сформовано якості затребуваного професіонала на ринку праці, неможливе без його цілеспрямованого комплексного виховання в процесі дотрудової соціалізації. Воно передбачає оволодіння учнями вміннями й навичками впевненої поведінки, набуття культури поваги однієї людини до іншої, формування власного професійного плану й розвиток здатності до його реалізації. До речі, Н. Рототаєва доводить, що життя складається успішно для тих, хто:

• володіє інформацією, уміє її шукати, опрацьовувати й використовувати;

• здоровий і з дитинства навчився турбуватися про власне здоров' я, фізичну форму, працездатність;

• має уявлення про гуманістичні життєві цінності й визначає їх своїми;

• має гарну роботу, яка відповідає його очікуванням і здібностям, необхідну для цієї роботи кваліфікацію;

• має волю й витримку для вирішення проблем і подолання обов' язкових у житті кожної людини труднощів;

• уміє жити й терпимо взаємодіяти у великому людському гуртожитку;

• отримує задоволення від праці - інтелектуальної, фізичної, духовної, від оновлення й удосконалення власної майстерності, не боїться труднощів і вміє самостійно будувати й реалізовувати свої життєві плани;

• спроможний управляти собою, стримувати свої бажання, розумно обмежувати потреби.

У цьому, на думку авторів, і ми цілком згодні з ними, полягають базисні характеристики особистості, які сприяють досягненню будь-яких ідеалів і цілей, є запорукою щастя людини, її успішності [8, с. 14].

У вирішенні вказаних проблем соціальний педагог, на нашу думку, повинен відігравати провідну роль.

Цікавою є думка Н. Жемери щодо процесу професійного самовизначення, яке вона розглядає як „Я-концепцію" індивіда, що відбиває розуміння, переживання й наміри, предметні дії в професійній діяльності в певних соціальних умовах. Авторка розробила загальні концептуальні положення        професійного самовизначення

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа