Л М Петренко - Податкова безпека як складова фінансової безпеки держави - страница 1

Страницы:
1  2 

5. Tsay R. Analysis of financial time series. New York: John Wiley & Sons, Inc., 2002. — 448 p.

6. Э. Наймет. Малая энциклопедия трейдера. М.: Альпина Паб­лишер, 2011. — 408 с.

7. Markowitz H. Portfolio Selection // Journal of Finance, vol.VII, №1, March 1952.

8. Вітлінський В.В. Ризикологія в економіці та підприємництві: мо­нографія / В.В. Вітлінський, Г.І. Великоіваненко. — К.: КНЕУ, 2004. — 480 с.

9. А.В. Кузнецов, В.А. Сакович, Н.И. Холод. Высшая математика. Математическое программирование. — Мн.: Выш. шк., 1994. — 286 с.

10. Сайт http://www.google.com/finance

Стаття надійшла до редакції 29.05.2012 р.

УДК [658.15:005.934]-047.58

Петренко Л. М., канд. екон. наук,

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»

ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДОВА ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Анотація. У статті розглянуто сутність податкової безпеки держави як частини його фінансової безпеки. Запропоновано модель взаємодії між ринковими суб'єктами та державними податковими органами з метою побудови ефективної податкової стратегії щодо погашення заборго­ваності, забезпечення податкової безпеки держави.

ANNOTATION. In the article are discussed the concept of tax safety as pars of financial safety of the state. Formation of model of interaction between market subjects and states tax system with the purpose of construction effective tax strategy of return debts, maintenance tax safety of the state are in the work.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: фінансова безпека, податкова безпека, податки, під­приємство, заборгованість.

KEY WORDS: financial safety, tax safety, taxes, enterprise, debts.

Вступ. Проблема податкових реформувань на сьогодні є од­нією з найактуальніших для економіки України. Значення подат­кової складової в сучасному світі настільки велике, що зміст за­вдань, які стоять перед податковою політикою, без розгляду їх з позицій взаємозв'язку та взаємовпливу з економічною безпекою здатне призвести до втрати послідовності та ефективності подат-

© Л. М. Петренко, 2012

89кової стратегії. На сучасному етапі трансформаційних процесів у податковій сфері все більшої актуальності набуває аналіз впливу оподаткування на діяльність підприємств. Становлення принци­пово нової моделі взаємовідносин між ринковими суб'єктами в межах податкових відносин обумовило виникнення нових за­вдань у сфері оподаткування, які вимагають врахування податко­вої складової під час розробки управлінських рішень. Вплив по­датків на діяльність суб' єктів підприємництва є важливим для визначення результатів діяльності підприємства. При цьому зна­чну роль відіграє рівень податкової безпеки середовища функці­онування підприємства, який має забезпечувати рівномірне пода­ткове навантаження. Податки і податкова політика є найваж­ливішими елементами системи забезпечення фінансової безпеки держави. Значення податкової безпеки багаторазово зростає в мі­ру переходу до економіки, що базується на ринкових принципах і механізмах господарювання. Надання державою населенню сус­пільних благ і послуг, а також їх кількість і якість значною мірою залежать від податкової безпеки країни, яка є однією зі складових фінансової безпеки.

Постановка завдання. Метою даної статті є побудова ефек­тивної стратегії податкового менеджменту щодо погашення за­боргованості на основі визначення оптимальних взаємовідносин між суб' єктами ринкової економіки та державними податковими органами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі питання що­до фінансової безпеки та, зокрема, податкової безпеки держави, а також проблеми податкового навантаження знайшли своє висвіт­лення в багатьох дослідженнях і наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних учених О.І Барановського, В. О. Білостоцька, В. Гейця, М. Т. Білуха, Ф. Ф. Бутинець, О. В. Ареф'єва, Н. І. Дорош, В. О. Шевчук, Г. В. Задорожний, Г. В. Козаченко, Л. А. Костирко, В. П. Пономарьов, Е. Селігман, К. Брауер, П. Гензель та ін. У ро­ботах цих авторів розглядаються питання визначення сутності категорії податкової безпеки, питання податкового навантаження та його вплив на економічну активність і доходи платників.

Виклад основного матеріалу. Проблемам гарантування пода­ткової безпеки, оптимізації механізмів податкового адміністру­вання приділяється сьогодні підвищена увага, яка обумовлена перетвореннями, що здійснюються в державі, проте вони містять в основному практичні рекомендації щодо уникнення зменшення податкового навантаження на суб' єктів підприємницької діяль­ності [1—5].

Серед складових системи фінансової безпеки (бюджетна без­пека, безпека грошового ринку та інфляційних процесів держави, валютна, боргова безпека, безпека страхового та фондового рин­ку, банківська безпека) фундаментальною ланкою є податкова безпека, оскільки вона забезпечує фінансовими ресурсами прак­тично всі вище перелічені складові. Податки є головним джере­лом фінансових ресурсів, що централізовані державою для задо­волення суспільно необхідних і законодавчо встановлених пот­реб, тобто забезпечення життєдіяльності суспільства. Подібні те­нденції характерні багатьом країнам світу.

Значення податкової складової в сучасному світі настільки ве­лике, що зміст завдань, які стоять перед податковою політикою, без розгляду їх з позицій взаємозв' язку та взаємовпливу з еконо­мічною безпекою здатне призвести до втрати послідовності та ефективності податкової стратегії.

Оскільки податкова безпека — це складне та багатогранне явище, то вирішального значення набуває системність, що дає можливість виявити органічну єдність усіх перерахованих аспектів.

На сьогодні основними платниками податків являються галузі матеріального виробництва, але часта їх прибутку в економіці поступово скорочується, що уособлює в собі ще одну проблему оподаткування — відсутність раціональної системи бюджетно-податкового прогнозування беручи за основу реальну оцінку по­даткових надходжень у державний бюджет. Такий недолік у свою чергу впливає на динаміку, а саме на зниження, податкових надходжень, а також на чинники макросередовища, тобто стабі­льність податкового законодавства.

Податкова безпека держави — це такий стан податкової сис­теми, який характеризується стійкістю і стабільністю всіх її еле­ментів, що передбачає спроможність захищати економічні інте­реси держави і протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам, можливість реалізації і розвитку податкового потенціалу країни, ефективне використання конкурентних переваг податкової сис­теми в умовах глобалізації [1].

Безпосередній вплив на забезпечення податкової безпеки дер­жави здійснює існуюча система оподаткування, яка виступає під­системою податкової системи країни і являє собою сукупність податків і зборів, існуючих у державі, та механізму їх стягнення. Ефективно функціонуюча система оподаткування є однією з ви­значальних складових забезпечення економічного зростання держави. Від діючих механізмів стягнення податків залежать за­безпеченість держави фінансовими ресурсами та розвиток суб' єк-тів господарювання.

З іншого боку, неефективність державної податкової політики є дестабілізуючим чинником, що впливає на економічну безпеку держави, а також створює умови для розвитку тіньових процесів в економіці. Тіньова економіка є внутрішньою загрозою податко­вої безпеки, оскільки є приховуваною від суспільства і держави неоподатковуваною діяльністю, що знаходиться поза державним контролем та обліком. Ухилення від оподаткування значно ско­рочує дохідну частину бюджету країни, не дозволяючи державі в повному обсязі фінансувати соціальні, інвестиційні, оборонні і правоохоронні програми, що зрештою формує загрозу соціальній стабільності в суспільстві [2].

Отже, податки в якості ресурсного фактора можуть бути для держави як засобом забезпечення безпеки, так і причиною поси­лення загроз і ризиків (скорочення податкових надходжень до бюджету). Таким чином, у податках і податковій політиці слід бачити: ресурси та інструмент забезпечення економічної безпе­ки — з одного боку, і фактор ризику — з іншого.

Сьогодні існують всі підстави говорити про багаторівневу систему податкової безпеки на рівні держави, окремих регіонів, підприємств, а також окремої особи. Це означає, що з податко­вою системою пов' язані інтереси не тільки суспільства і держа­ви, але й усіх громадян, груп населення, підприємств і організа­цій. Надання державою членам суспільства суспільних благ і послуг, пов' язаних зі створенням нових робочих місць, підтри­мкою загальної зайнятості, соціальним забезпеченням і соціаль­ним захистом, а також їх кількість і якість практично повністю залежать від масштабів податкового потенціалу країни. Податки і податкова політика повинні сприяти забезпеченню розвитку економіки, фінансової системи і фінансових відносин у країні і регіонах для того, щоб були сформовані необхідні фінансові умови та ресурси для соціально-економічного розвитку держави та її регіонів.

Таким чином, податки і податкова система об' єктивно вклю­чені в систему економічної безпеки, і це реалізується з таких по­зицій як:

• ресурсний фактор, що перебуває в руках держави;

• інструмент впливу на економічні і соціальні процеси;

• фактор зворотної залежності функціонування держави від платників податків, адже порушення податкової безпеки зможе стати реальною загрозою ефективному державному устрою [4].

Кожен із визначених чинників здатен мати як позитивний, так і негативний (фактор ризику) вияв впливу податків на рівень економічної безпеки. Крім того, значення податків як фактора економічної безпеки залежить від багатьох зовнішніх умов: особ­ливостей конкретного етапу економічного розвитку, характеру економічної політики, що реалізується, реального співвідношен­ня фіскальної і регулюючої функцій податків, що відображається в податковій політиці тощо.

Податки були і залишаються основою існування будь-якої держави. Податкові платежі і збори формують більше 70 % дохо­дів Зведеного бюджету України. Стосовно впливу на економічні і соціальні процеси, можна сказати, що податки здійснюють суттє­вий вплив на соціально-економічний стан суспільства. Сучасна податкова система формувалася в умовах довготривалої кризи в державі, що суттєво відобразилося на кількості, структурі та яко­сті податкових надходжень. Досвід розвинених країн, що також був в основі створення національної податкової системи, виявля­вся не завжди корисним для нашої країни. Прагнення впровадити всі елементи ринкової економіки на перехідному етапі призвело до ускладнень, що лягли на підприємства, які і без цього перебу­вали в критичному стані через недосконалість урядової політики. При розгляді питання ухилення від оподаткування варто звер­нути увагу на податкову культуру як складову податкової без­пеки держави. Податкова культура стосується всього суспільст­ва, вона включає в себе ставлення до податкового процесу всіх його учасників і законодавців, фіскальних службовців і самих платників.

Податкова культура — це частина загальнонаціональної культури країни, яка відображає рівень знання та дотримання податкового законодавства, правильність обчислення, повноти і своєчасності сплати до держави податків, зборів та інших обов' язкових платежів, знання своїх прав, виконання своїх обов' язків платниками податків і контролюючими органами, розуміння всіма громадянами важливості сплати податків для держави і суспільства. Як зазначають науковці, без наявності патріотизму і почуття громадянського обов' язку у широких верств населення і представників владних структур до справ­ляння податків, неможливо мобілізувати зусилля суспільства і держави на створення високоефективної національної еконо­міки та забезпечення економічної безпеки України [1]. Отже можемо виділити такі складові податкової безпеки держави

(рис. 1).

Податкові

ризики

Система оподаткування

І

*-

Податкова безпека

 

 

 

 

1

Податкова культура

Система податків та зборів

Контролюючих органів

Механізми розрахунку та сплати податків

Платників податків ^ т

Рис. 1. Структура податкової безпеки держави

Кожна із самостійних частин податкової безпеки держави має власну структуру, свої принципи організації і діяльності. Таким чином, маємо можливість визначити умови, що стосуються елеме­нтів податкової безпеки держави та впливають на її забезпечення:

• відповідність системи оподаткування напрямам державної податкової політики, що визначається ефективністю реалізації функцій податків;

• високий рівень податкової культури;

• правовий характер податкових відносин;

• висока ефективність інтегративних зв' язків усіх підсистем функціонування податкової системи суспільства, що відобража­ється відповідними показниками.

Забезпечення розвитку економіки України потребує дотримання всіх без виключення умов відповідності елементів податкової без­пеки вимогам забезпечення національної економічної безпеки дер­жави. Оскільки політична та економічна ситуація в Україні є неста­більною, тому виникає необхідність у постійному дослідженні цієї проблеми з метою вироблення нових методів, способів і інструмен­тарію забезпечення податкової безпеки держави.

Аналіз суб' єктів гсподарювання необхідно проводити з позицій оцінки потенційних можливостей і резервів щодо погашення забор­гованостей перед бюджетом. Залежно від цього повинні розробля­тися різні схеми по зменшенню та ліквідації заборгованостей, які є оптимальними для даного господарюючого суб' єкту.

Під час розробки схеми стягнення недостачі до бюджету, по­даткові органи повинні провести ряд заходів [6]:

1) визначити множину джерел сплати недостачі;

2) визначити ліквідність даних джерел;

3) визначити розмір погашення недостачі;

4) оцінити витрати податкової служби на обробку певного джерела;

5) оцінити оптимальний об' єм недостач, який повинен бути погашений кожним джерелом;

6) оцінити ймовірність отримання засобів за рахунок цього джерела;

7) розглянути детальніше такі засоби, їх значення та взаємо-зв' язок.

Основними джерелами погашення податкової заборгованості підприємств є такі:

1) стягнення дебіторської заборгованості підприємств;

2) направлення частини отриманої в грошовому еквіваленті виручки на погашення заборгованості;

3) реалізація готової продукції, використовуючи механізм по­даткової застави;

4) вивчення зовнішньоекономічних контрактів підприємства;

5) вивчення схеми роботи підприємства з іншими комерцій­ними структурами.

Необхідно зазначити, що деякі з цих джерел є непрямими. Тобто, у випадку погашення недоплати підприємство буде від-шуковувати засоби з інших джерел.

Введемо поняття ліквідності, яка оцінює наскільки швидко за­соби з даного джерела можуть перетворитися в грошові засоби на рахунках податкових органів. Ліквідність будемо оцінювати у ви­гляді коефіцієнту, який змінюється від 0 до 1 та показує відношен­ня між кількістю засобів з даного джерела та еквівалентною йому кількістю грошових засобів. Також необхідно відмітити, що ви­трати податкової служби на роботу над конкретним джерелом за­лежать від різних факторів: самого джерела, його розмірів, суми недостачі, яка має бути погашена саме за рахунок даного джерела.

Оптимальність розглянемо як максимальну ефективність від погашення заборгованості в певному об' ємі за рахунок певного джерела. Тобто оптимальність можна ще визначити як максима­льне співвідношення погашеної недостачі за рахунок кожного джерела до витрат на роботу з даним джерелом з боку податкової служби.

Тому для розробки оптимального плану щодо погашення не­достачі введемо наступні змінні:

I — множина джерел погашення заборгованості;

N об'єм недостачі по підприємству за певний період;

V/ розмір джерела погашення недостачі; Li — ліквідність джерела погашення заборгованості; R/ об'єм недостачі, яка погашається за рахунок /-того дже­рела;

pi — ймовірність отримання засобів за рахунок /-того джерела;

Z/ витрати податкової служби на роботу над /-тим джерелом;

{а—} — матриця зв'язку витрат на роботу з /-тим джерелом і змін J-того джерела;

AN-різниця між нарахованими та сплаченими в період t пода­тками;

А V/ зміна розміру джерела погашення заборгованості за ра­хунок господарської діяльності підприємства;

ті — лаг запізнення за платежами за рахунок /-того джерела.

Вирішення даної задачі буде знаходитися на часовому промі­жку [t0;T]. При цьому справедливо наступне: між витратами на роботу над джерелом, об' ємом недостачі, яка погашається за ра­хунок відповідного джерела існує нелінійний зв' язок:

Z, = f\RV J.(1)

У випадку, якщо існує така сума по кожному джерелу, під час роботи над яким втрати податкової служби дорівнюють нулю, тобто існують суми, які підприємство згодне сплачувати за пер­шою вимогою податківців, то в цьому випадку формула (1) за­пишеться таким чином:

0, Ri < R

( t   t Л * .(2)

f\R, V I, Ri > Ri

У будь який момент часу повинні виконуватися баланси недо­стачі та резервів джерел погашення недостачі за видами:

t t-1 t t -ті

N = N   + AN R,   P,L,,   і є I,(3)

і

V = V,   +AV, - R,   -£ a^Zj ,   ує I.(4)

j

Існують певні обмеження за об' ємами недостачі, які можуть бути погашені за рахунок відповідного джерела: об' єми не мо­жуть бути від' ємними, тобто податкова служба не виплачує кош­ти підприємствам:

*

t      t-1 t      t-1 t-1

R, < V ,(5)

R > 0.(6)

Недостача не може бути від'ємною, тобто податкова служба не може забрати у підприємства коштів більше, ніж воно йому заборгувало:

N > 0.(7) Звідси, можемо стверджувати, що метою функціонування по­даткової служби є забезпечення максимальної ефективності про­ведених операцій, тобто відношення суми засобів, зарахованих до бюджету до витрат, понесених податковою службою:

EER

—г -> max .(8)

Таким чином, ми можемо визначити таку множину оптималь­них об' ємів недостач, які погашаються за рахунок кожного дже­рела в період розгляду даної ситуації (R t), щоб очікувана ефекти­вність від прийнятих заходів була максимальною. Тобто, ми отримали оптимальну стратегію по роботі з певним підприємст­вом податкової служби.

Висновок. Отже, можна зробити висновок, що на сьогодні ос­новними платниками податків залишаються галузі матеріального виробництва, незважаючи, що частка їх прибутку в економіці по­ступово скорочується. Щодо основних принципів, на яких пови­нна засновуватися раціональна податкова політика, то до них ва­жливо віднести такі:

• рівні податки на рівновеликий об' єкт оподаткування (прибу­ток, дохід, майно тощо);

• виключення, по можливості, подвійного оподаткування;

• встановлення податків з урахуванням економічної доціль­ності;

• стабільність і довготривалість податкових ставок. Надання  податковій  системі  гнучкості, взаємозалежності,

стійкості сприятиме зростанню господарської діяльності підпри­ємницьких структур, стабілізації і збалансованості соціального середовища, що в свою чергу підвищить рівень фінансової безпе­ки держави.

Література

1. Гниб/денко І.Ф. Соціальна безпека: теорія та українська практика [Текст] / І.Ф.Гнибіденко [та ін.]. — К. : КНЕУ, 2008. — 292 с.

2. Задорожный Г.В. Экономическая безопасность и теневая эконо­мика / Г.В. Задорожный, П. А. Иващенко, С.В. Тютюнникова. М.: Изд-во РАГС, 1997. — 224 с.

3. Гороб/нська І.В. Аналіз податкового навантаження та його вплив на динаміку ділової активності / І. В. Горобінська // Актуальні проблеми економіки. — 204. — № 10. — С. 26—32.

4. Загородн/й А.Г. Податки та податкове планування підприємниць­кої діяльності: Монографія / А.Г. Загородиш, А.В. Єлісеєв. — Львів: Центр бізнес-сервісу, 2003. — 152 с.

5. Грачов О.В. Податкова безпека як невід'ємна складова економіч­ної безпеки підприємства / О.В. Грачов // Вісник економіки транспорту і промисловості. — 2010. — № 29. — С. 82—87.

6. Лысенко Ю.Г. Мищенко С.Г., Руденский Р.А., Спиридонов А.А. Механизмы управления экономической безопасностью. Донецк: ДонНУ, 2002. — 178 с.

7. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні(методологія оцін­ки та механізми забезпечення) / О.І. Барановський; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. — К., 2004. — 759 с.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Л М Петренко - Взаємозв'язок фінансової безпеки та фінансової стійкості підприємства

Л М Петренко - Податкова безпека як складова фінансової безпеки держави

Л М Петренко - Аналіз інформації в проектуванні розвитку професійно-технічного навчального закладу

Л М Петренко - Аналіз інформації в проектуванні розвитку професійно-технічного навчального закладу