В П Харченко, Ю В Чинченко - Автоматизація процесів професійного відбору авіаційного персоналу цивільної авіації - страница 1

Страницы:
1  2 

зо

ISSN 1813-1166. ВісникНАУ. 2006. №2

АЕРОКОСМІЧНІ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ТА КЕРУВАННЯ

УДК 629.7.07

1В.П. Харченко, д-р техн. наук 2Ю.В. Чинченко, канд. техн. наук

АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ АВІАЦІЙНОГО ПЕРСОНАЛУ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ

НАУ, кафедра аеронавігаційних систем Е-mail: 1kharch@nau.edu.ua; 2jdestiny@ukr.net

Запропоновано принципи побудови цільової моделі авіаційного диспетчера та керівника польотів. Розглянуто особливості професійної діяльності керівника польотів диспетчерської зміни служби руху України.

The principles of composition of target model of air traffic controller and supervisor are proposed. The features ofprofessional activities of supervisor at air traffic units of Ukraine are considered.

Вступ

Провідна роль у функціонуванні аеронавігацій­ної системи належить людині, що безпосередньо впливає на характер її роботи в цілому [1]. Надійність цієї системи залежить, насамперед, від психофізіологічних можливостей, психологіч­них особливостей і професійної підготовленості авіаційних диспетчерів. Успішність професійної діяльності авіаційного диспетчера в ускладнених і екстремальних ситуаціях визначається двома складовими адаптаційного процесу [2]:

- якістю і результатом психофізіологічної адап­тації до специфічної за змістом і умовами діяль­ності з обслуговування повітряного руху;

- здатністю нервової системи авіаційних диспет­черів вчасно та ефективно забезпечувати актива­цію фонового функціонального стану організму до початку професійної діяльності й далі здійс­нювати фізіологічно доцільну перебудову цього стану протягом всієї робочої зміни відповідно до динаміки робочого навантаження.

Здатність адекватно забезпечувати підвищені фізіологічні та енергетичні «витрати» мозку і рухової сфери становить суть ефективної вісцеро-метаболічної адаптації до діяльності в екстремальних режимах.

У диспетчерів з ознаками неефективної адаптації до професійного навантаження й умов праці ви­явлено різноманітні порушення функції серця, системної й регіонарної гемодинаміки та їхньої регуляції [3; 4]. Серйозні зміни відбуваються при цьому і на метаболічному рівні. Частина (40-60%) диспетчерів, особливо тих, хто працює на автоматизованих системах обслугову­вання повітряного руху, нездатна протистояти несприятливому, патогенному впливу хронічної професійної емоційної напруги [5; 6].

Унаслідок цього в авіаційного диспетчера можливе виникнення розумово-емоційної пере­напруги. Розумово-емоційна перенапруга - один із негативних факторів, що значно впливає на працездатність, професійну надійність і профе­сійне довголіття авіаційних фахівців. На сучасному етапі функціонування авіаційної транспортної системи України досить актуально питання поліпшення професійного відбору авіа­ційних диспетчерів служби руху цивільної авіа­ції. Це зумовлено такими факторами:

- подальшим впровадженням складних автома­тизованих систем обслуговування повітряного руху, що потребують високого рівня майстер­ності авіаційних диспетчерів;

- стабільним зростанням обсягів повітряних пе­ревезень в Україні, що обумовлює підвищення робочого навантаження і складності роботи авіа­ційних диспетчерів у секторах відповідальності;

- підвищення вимог до рівня володіння англійсь­кою мовою відповідно до стандартів ІСАО та EUROCONTROL.

Постановка задачі

Розглянемо множину з n професійно-важливих якос­тей A = \Л1,A2,...,An}, що необхідно виявити в пев­ної людини під час процедури професійного відбору. Для забезпечення ефективної процедури прове­дення професійного відбору та визначення рівня професійно-важливих якостей людини необхідно виконати такі дії (рис. 1):

Рис. 1. Етапи розробки автоматизованої системи професійного відбору авіаційних диспетчерів

- зробити детальний аналіз професійного сере­довища авіаційних диспетчерів і виробничих

задач;

- побудувати еталонну модель необхідних знань, навичок і вмінь;

- відібрати або розробити тести для ефективного визначення рівня знань, навичок і вмінь;

- створити програмний комплекс, що забезпечує автоматизовані процедури проведення професій­ного відбору та обробки його результатів.

У цій статті пропонуються заходи, що спрямова­ні на вдосконалення процесів професійного від­бору на підставі розробленої моделі професійно-важливих якостей авіаційного диспетчера. Увага акцентується на автоматизації процесів виявлен­ня і кількісно-якісної оцінки професійно-важливих якостей авіаційних диспетчерів.

Фактори впливу на професійну діяльність авіаційного диспетчера

У загальному вигляді особливостями професій­ної діяльності диспетчерів є одержання й оброб­лення в обмежені терміни часу значного потоку інформації, що надходить через канали зв'язку: з екранів індикаторів (зоровий канал), по ра­діозв'язку, телефонному і гучномовному зв'язку (слуховий канал).

Відповідно зі змістом сигналів диспетчер відтво­рює просторову картину повітряної обстановки, з урахуванням наземної та метеорологічної обста­новки уточнює й прогнозує її, приймаючи необ­хідні рішення з метою забезпечення безпеки польотів.

Наведемо загальні особливості діяльності авіа­ційних диспетчерів, що істотно відокремлюють її від інших видів операторської діяльності:

- одержання й обробка великої кількості інфор­мації, що надходить по різних каналах зв' язку в обмежені терміни часу;

- необхідність ухвалення рішення при неповній або недостатній інформації в системах обслуго­вування повітряного руху як неавтоматизованих, так і автоматизованих;

- робота в ритмі й режимі, зумовлених ситуація­ми динамічного характеру;

- несумірність множини ситуацій у повітряному просторі та кількості дозволених дій відповідно до технології обслуговування повітряного руху;

- частота і непередбачена можливість виникнен­ня екстремальних ситуацій та особливих умов роботи;

- виражена професійна гіподинамія, високі ро­бочі навантаження, недостатнє забезпечення оп­тимальної взаємодії диспетчера з технічними за­собами обслуговування повітряного руху.

У загальному вигляді можна виділити такі пси­хофізіологічні особливості діяльності осіб дис­петчерського складу:

- складний операторський характер діяльності з одночасного контролю й опосередкованого (че­рез пілотів) керування багатьма повітряними ко­раблями на землі та в повітрі, а також забезпе­чення ефективної роботи в групі;

- висока щільність, різноманіття і швидкоплин­ність потоку інформації, що надходить по різних каналах зв' язку, високе завантаження зорового каналу;

- висока відповідальність прийняття рішень;

- передача командних, регулюючих і керуючих впливів через мовне спілкування, реалізацію мовних програм діяльності;

- висока значущість мовної помилки в забезпе­ченні безпеки польотів;

- постійна необхідність утримання в оперативній пам' яті просторово-часового образу повітряної обстановки та ймовірнісного прогнозування тен­денції її розвитку;

- велике навантаження на такі нейропсихічні функції, як сприйняття, увага, пам' ять, опера­тивне мислення;

- необхідність постійної готовності до екстрених дій у позаштатних, аварійних ситуаціях і екстре­мальних режимах діяльності;

- висока нервово-емоційна напруженість діяль­ності;

- аритмічний і динамічний характер професійно­го навантаження протягом робочої зміни. Психофізіологічні особливості структури діяль­ності авіаційних диспетчерів полягають у такому:

- перебудові трудових навичок авіаційних дис­петчерів залежно від рівня автоматизації вироб­ничого процесу;

- підвищенні вимог до обсягу пам' яті при збіль­шенні пропускної здатності сектора обслугову­вання повітряного руху, зростанні кількості опе­ративної інформації.

Характеристика професійно важливих і професійно небезпечних якостей авіаційних диспетчерів

Авіаційні диспетчери здійснюють обслуговуван­ня повітряного руху в певних умовах виробничо­го середовища, параметри якого змінюються під впливом факторів різного походження. На реалі­зацію рівня професійної підготовленості на ро­бочому місці впливають такі індивідуальні характеристики людини:

- спеціальна технічна підготовленість;

- професійні навички і вміння;

- психофізіологічний стан;

- загальний інтелектуальний рівень;

- психологічні характеристики;

- фізіологічні характеристики;

- фізичні характеристики.

Для розкриття характеру діяльності авіаційного диспетчера в системі обслуговування повітряно­го руху необхідно звернути увагу на фактори, що призводять до підвищення або зниження певних показників діяльності:

1) професійно важливі якості:

- гнучкість мислення у стресовій ситуації;

- розподіл і концентрація уваги;

- час реакції вибору;

- високий рівень когнітивних процесів;

- здатність до переробки великих обсягів інфор­мації;

- емоційний статус;

- висока мотивація до роботи;

2) професійно небезпечні якості:

- ігнорування;

- імпульсивність;

- безвідповідальність;

- самовпевненість;

- слабкі професійні здібності;

- неорганізованість.

В умовах аварійної обстановки потрібно врахо­вувати своєчасність реакції авіаційного диспет­чера на події, що призводять до появи аварійної обстановки, особливості реалізації моделі авіа­ційного диспетчера в цих умовах:

- ідентифікація типу аварійної ситуації;

- обробка інформації та визначення послідовнос­ті дій;

- ефективність розробки плану дій, що напрям­лені на ліквідацію аварійної ситуації.

Модель авіаційного диспетчера

в системі FEAST (EUROCONTROL)

В Європейських країнах вже протягом певного часу використовується централізована автомати­зована система професійного відбору авіаційних диспетчерів FEAST (First European Air Traffic Controller Selection Package) [7]. В основу цієї системи покладено модель профе­сійних знань, навичок та вмінь, що складається з двох частин:

1) ситуаційна поінформованість та компетент­ність під час прийняття рішень: а) сприйняття оточення:

- швидкість сприйняття;

- вибіркова увага;

- середньотермінова пам'ять;

- здатність до ефективного моніторингу повітря­ної обстановки;

- здатність виконувати декілька задач одразу;

б) прогнозування майбутнього стану об' єкта:

- здатність до прогнозування;

- здатність до розв' язання задач з урахуванням динамічної повітряної обстановки;

в) осмислення поточної ситуації:

- просторове мислення;

- розуміння мови;

- психічна гнучкість;

г) прийняття рішень:

- адаптивність;

- взаємодія;

- стабільність;

2) особистісні характеристики авіаційного дис­петчера та тенденції поведінки:

- мотивація до досягнення мети;

- самоконтроль;

- взаємодія в малій групі операторів;

- емоційна стабільність;

- гнучкість;

- урівноваженість;

- сумлінність;

- емоційна стабільність;

- рішучість.

Принципи побудови цільової моделі авіаційного диспетчера з урахуванням особливостей професійної діяльності в Україні

За результатами проведених досліджень у регіо­нальних структурних підрозділах державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» були отримані дані, необ­хідні для побудови цільової моделі авіаційного диспетчера (рис. 2).

Методика експертної оцінки організаторської та соціально-психологічної компетентності кандидата на посаду керівника польотів

У проведеному дослідженні була зроблена спро­ба аналізу й апробації методів підбору та оцінки керівників польотів диспетчерської зміни. Характеристики, що пов'язані зі ступенем вираз­ності професійно важливих якостей у претенден­тів на керівні посади, тобто професіографічні аспекти не розглядали. Такий підхід зумовлений тим, що на посаду керівника висувають людину, що проявила себе, насамперед, як висококласний фахівець-професіонал.

Неодмінною умовою успішного здійснення діяльності керівника польотів є відповідність його особистісних характеристик змісту його діяльності.

Особливо важлива така відповідність для діяль­ності з високим рівнем відповідальності, якою і є діяльність керівника польотів.

Професійна ( надійність Л

у   авіаційного диспетчера J

Психоемоційна витривалість

Увага (розподіл, перемикання)

Мислення (оперативність, логічність, наглядно-дійове мислення, здатність до оцінки тривалості подій)

Здатність до прийняття оптимальних рішень в умовах дефіциту часу

Пам'ять (оперативна, довготермінова)

Швидкість активізації психічних процесів

Здатність до саморегуляції стану і діяльності

Просторове уявлення

Здатність переробляти додаткову інформацію на фоні основної діяльності

Здатність до екстраполяції розвитку ситуації

Здатність зберігати оптимальний рівень працездатності в умовах високого навантаження

Перешкодостійкість

Витривалість до гіподинамічного режиму діяльності

Психологічні і соціально-психологічні якості особистості, рівень психологічного здоров'я

Рис. 2. Психологічні і психофізіологічні характеристики в моделі авіаційного диспетчера

Тому під час підбору керівників польотів і фор­мування кадрового резерву істотну допомогу можуть надати дані про рівень організаторських здібностей і організаторської спрямованості осо­бистості майбутнього керівника. Висновок про зазначені якості може бути зроб­лений на підставі оцінки певних психологічних характеристик особистості, виявлених у резуль­таті експертного оцінювання. Керуючись викладеним, нами була розроблена методика експертної оцінки організаторської та соціально-психологічної компетентності керів­ника польотів і проведене дослідження для ви­значення нормативної моделі керівника польотів - змістовної сторони важливих сфер управлінсь­кої компетенції, необхідних для організації ефек­тивної роботи диспетчерської зміни (див. таблицю). Експертами були авіаційні фахівці з різних регі­онів України, що проходили перепідготовку в Центрі перепідготовки і підвищення кваліфікації («Украеротренінг»).

У дослідженні брали участь 55 представників груп підготовки керівників польотів, старших авіаційних диспетчерів, авіаційних диспетчерів-інструкторів. Теоретичне обґрунтування проце­дури проведення та обробки результатів експер­тного опитування було виконане за процедурою отримання агрегованих оцінок характеристик керівника польотів.

Анкета складалася з n блоків, у кожному блоці по m питань. Відповіддю є ціле число   xij,

1 < 3 < n, 1 < j < m; xiJ < Q .   Звичайно вважають

«2=100; Q - максимально можливе значення xij-,

тобто хц = 0,1,2,...,Q .

Відповіді згортаються в одне число

а =

Iwi I vjxj

i=1 j=1

m _

позитивні числа; I vij =1, Vi = 1, n .

j=1

I Wi =1.

i=1

Ваги Vj задають відносну важливість відповідей

в блоці і, ваги wi задають відносну важливість блоків. Для а справедлива нерівність: 0 < а < Q . Для статистичної обробки результатів експери­менту нехай заповнено N > 2 анкет:

n m

де x(k), k = 1, N - відповіді на питання в анкетах.

(0)

Припустимо, що існують справжні значення xi і потрібно оцінити справжнє значення

n m

Будемо вважати:

а) {xj), i = 1, n, j = 1, m, k = 1, N j - незалежні в сукупності випадкові величини;

б) при фіксованих i, j {x(k), k = 1, N j однаково ро­зподілені;

в) Exj) = xf,

де Е - знак математичного сподівання.

Через D будемо позначати дисперсію випадкових

величин.

Маємо

n m _

ак ■=IIwVjx(i), k = 0, N ;

i=1 j=1

Еак =Hwv>jEx») =n>Vjxf =а{),

ij

ij

k = 1, N

(1)

m

Складові організаторської та соціально-психологічної компетентності керівника польотів

Сфера компетенції

Ознака - характеристика

Ділова

(уміння, що спрямовані на орга­нізацію виробничої діяльності диспетчерської зміни)

Своєчасне розпізнавання виробничих задач та проблем, що потребують вирішення.

Швидка орієнтація в ситуації при вирішенні таких виробничих питань, що дають оптимальний результат в умовах організації. Передбачення можливих перешкод і обмежень при розв'язанні виробни­чої задачі.

Своєчасне знаходження оптимального вирішення виробничої задачі в умовах несприятливих факторів.

Вирішення виробничої задачі у найбільш прийнятні терміни. Вирішення виробничої задачі з мінімальними моральними і психологіч­ними затратами для колективу.

Ефективна координація діяльності колективу при вирішенні виробничих задач

Соціально-психологічна (уміння і навички щодо взаємо­дії з оточуючими людьми)

Уміння за зовнішніми ознаками розуміти психічний стан людини. Визначення за діями і вчинками людини її характер, здібності та переко­нання.

Допомога людині в її професійному розвитку, подоланні інерції. Швидке оцінювання особливості психологічного стану інших людей. Правильний тон у взаємовідносинах з оточуючими людьми. Поміркованість в оцінках і судженнях.

Попередження конфліктних ситуацій в колективі, а при їх виникненні знаходження найбільш оптимальних способів вирішення.

Організаторська

(уміння керувати колективом

диспетчерської зміни)

Уміння за необхідності поставити жорсткі вимоги до підлеглих. Наполегливість у вимогах. Самостійність у постанові вимог до підлеглих. Вплив на оточуючих переконливістю й обґрунтованістю доводів. Здатність проявляти наполегливість при відстоюванні інтересів колекти­ву перед керівництвом.

Особистісна

(уміння самоорганізації і

самодисципліни)

Об'єктивне оцінювання своїх успіхів і невдач, результатів своїх дій. Відповідальність за все, що відбувається у колективі. Уміння доводити розпочаті справи до завершення. Вимогливість до себе так само, як і до оточуючих людей. Адекватне оцінювання своїх психологічних можливостей та прогнозу­вання наслідків своїх дій.

За оцінку параметра а0 виберемо:

1 N

а N = N k .

N k=1

Це незсунена оцінка, оскільки за виразом (1)

1   N 1

N   N k=1 N     0 0

Оскільки {x(k) j незалежні в сукупності, к, k = LJV j -

S 2

де

1N

NTTI( Xx

(k)

- k=1

~~ 1   N    (k)

ij

N

k=1

Статистики  S2  є незсуненими оцінками для

(1)

к DO

також незалежні, тоді:

N2 k=1

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В П Харченко, Ю В Чинченко - Автоматизація процесів професійного відбору авіаційного персоналу цивільної авіації