В. I.Масалъсъкий - Автономія університету крок до подальшої демократизації вищої освіти україни - страница 1

Страницы:
1  2 

Масалъсъкий В. I.

АВТОНОМІЯ УНІВЕРСИТЕТУ — КРОК ДО ПОДАЛЬШОЇ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ //

Инновационные технологи в образовании. Материалы III международной научно-практической конференции / Приложение к научно-практическому дискуссионно-аналитическому сборнику «Вопросы развития Крыма». - С. 100-106

З історичного погляду ідея університетської автономії не є новою і невідомою. Навпаки. Словом "universita" в середні віки називали товариства, купецькі гільдії, торгово-промислові цехи та деякі інші корпоративні об'єднання. Відповідно до цього навчальні заклади - "вільні школи", - що тоді виникли, стали називати "univercitas magistrorum et sholarium" (корпорація викладачів та студентів). Цікавим є те, що перші університети були самоврядувальними організаціями, які мали повну незалежність від міських та інших магістратів і церкви [Див.: 14.-С.221].

Автономія університетів виглядала безпрецедентним явищем для самодержавної Російської імперії. Статут 1804 р., спеціально створений до відкриття першого у східній Україні Харківського державного імператорського університету і затверджений 5 листопада Олександром 1, запроваджував автономію університету та окремий соціальний статус його службовців, що передбачало:

- право на самоврядування;

- контроль над підвідомчими навчальними закладами;

- цензуру на території відповідного навчального округу;

- право суду над службовцями свого відомства та їхніми родинами;

- наявність власної поліції;

- звільнення від митних податків і воїнських постоїв;

- виборність усіх без винятку посадових осіб;

- колегіальність в управлінні університетом згори донизу;

- право на власні стандарти навчального процесу та наукової діяльності;

- право надання державних посад, ступенів і чинів [12 . - С.17],

Держава контролювала університет передусім через установлений для нього постійний бюджет (на кожен університет Російської імперії виділялася фіксована сума - 130 тисяч карбованців на рік), а також через спеціального чиновника - попечителя навчального округу, що був повноважним представником уряду в університетських справах, і через порядок затвердження університетських виборних чиновників і викладачів. В основу університетської освіти в Росії було покладено державноутилітарний принцип.

З початку 2000-х років ідея університетської автономії стала предметом дедалі активнішого обговорення у середовищі академічної спільноти і громадськості за кордоном, а також в Україні [Див.: 1,2]. За підтримки Програми академічних обмінів ім. Дж. Фулбрайта та міжнародного фонду "Відродження" (МФВ) було проведено ряд семінарів та конференцій, спрямованих на активізацію дискусії щодо цього питання. Ці заходи сприяли структуруванню уявлень частини академічної спільноти щодо суті університетської автономії, але водночас вони засвідчили, що практичне втілення цієї ідеї не зустрічає підтримки як з боку влади, так і з боку значної частини університетської спільноти. Сама постановка питання про запровадження університетської автономії здавалася передчасною, автономія сприймалася як шлях до надмірного розширення повноважень університетської адміністрації.

В Українському освітньому законодавстві, зокрема у Законі "Про вищу освіту" [1], наявні положення, які можна трактувати як елементи університетської автономії. Однак вони є радше формальними ознаками, деклараціями, а не діючими нормами, оскільки умови їхзапровадження суперечать великій кількості інших нормативних актів та реальній ситуації, коли університети перебувають в організаційно-фінансовій залежності від центральних органів управління освітою та місцевої влади.

Ця залежність найвиразніше була продемонстрована під час президентської кампанії 2004 р., коли університети використовувалися владою для організації виборчої кампанії провладного кандидата, а університетська адміністрація, викладацький склад та студенти стали об'єктом жорстокого пресингу з боку влади, як центральної, так і місцевої. Утім, ця належність має й інший негативний аспект: університети не мають можливості самостійно вирішувати найважливіші проблеми організації навчального процесу, досліджень, академ­ічних обмінів, фінансування тощо - це негативно позначається на якості вищої освіти і, зрештою, на конкурентоспроможності країни на ринках освітніх послуг з відповідними подальшими негативними наслідками: падінням рівня освіти, відтоком найкращих студентів й інтелектуальних сил за кордон, занепадом матеріальної бази університетів.

Після листопада-грудня 2004 р. в Україні створилися передумови, які надали унікальну можливість змінити характер відносин між університетами, суспільством і владою (державою).

Університет, повсякденне життя якого основане на принципах самоврядування, організаційно - фінансовій і політичній незалежності від влади, відповідальності за результати діяльності перед громадою, академічних свобод - це природний елемент громадянського суспільства і є важливою складовою громадянського суспільства, де соціальна адаптація індивіда відбувається на засадах свободи індивідуального вибору, колективної відповідальності та самоврядування.

У лютому 2005 р. МФВ розпочав консультації з низкою Українських університетів щодо можливої реалізації проекту з університетської автономії. У березні 2005 р. вісім українських університетів: Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича; Львівський національний університет ім. І.Франка; Український католицький університет (Львів) ; Національний університет "Києво-Могилянська академія" ; університет економіки і права "Крок"; Дніпропетровський національний університет; Харківський національний університет ім. В. Каразіна; Донецький національний університет та МФВ створили Консорціум для розробки і реалізації проекту "Університетська автономія - складова громадянського суспільства". У лютому-травні 2005 р. коштом МФВ було проведено семінари з питань університетської автономії та зібрання робочої групи проекту у Києві, Львові та Харкові. У квітні 2005 р. представники Консорціуму взяли участь у міжнародному семінарі в Будапешті, організованому Інститутом відкритого суспільства, присвяченому проблемам університетської автономії.

Ідея університетської автономії зустріла позитивну оцінку на рівні найвищого політичного керівництва. У березні 2005 р. на розширеній Колегії Міністерства освіти і науки з питань вищої освіти Президент України В.А.Ющенко висловив свою підтримку ідеї впровадження університетської автономії, яку було сформульовано представниками університетів-учасників проекту і дав доручення урядові підготувати низку практичних за­ходів щодо реалізації ідеї університетської автономії. 19 травня 2005 р. Україна приєдналася до Болонської декларації, всі основоположні принципи якої неможливо реалізувати без впровадження університетської автономії.

У травні 2005 р. силами Консорціуму розроблено проекти Указу Президента "Про автономію вищих навчальних закладів", Постанови Кабінету міністрів України "Про проведення експерименту з надання автономії вищим навчальним закладам" та урядового Положення "Про експеримент з впровадження університетської автономії"". Проекти документів передано до Секретаріату Президента, уряду та Міністерства освіти і науки. Пропонований проект "Університетська автономія" передбачає, що університети мусять забезпечувати реалізацію наступних базових принципів:

- Автономія університету - це форма академічної свободи, що визначається як правоздатність (сукупність прав та обов'язків ) вищого навчального закладу у вирішенні завдань розвитку особистості, суспільства, нації та держави.

- Автономія передбачає право вищого навчального закладу самостійно приймати рішення щодо внутрішнього управління та фінансування, визначати власну стратегію у сфері науково-дослідної роботи, форм і методів навчальної роботи та в інших, пов'язаних з цим, видах діяльності.

- Автономія університету означає його повну підзвітність та відповідальність перед суспільством.

- Автономія університету означає його незалежність від політичних партій, громадських та релігійних організацій, розмежування прав, повнов-жень та відповідальності держави, органів управління вищою освітою та в-щого навчального закладу.

- Автономний університет - це природна форма самоорганізації акад-мічної та студентської спільності, ефективний інструмент і важлива функціональна складова громадянського суспільства [Докладніше див. 2,13].

Перелічені вище теоретичні положення про значення університетської автономії насамперед являють собою комплекс соціологічних гіпотез з досліджуваної проблеми. З метою їх практичної перевірки, аналізу та встановлення науково обґрунтованої істини, у жовтні 2005 року членами Консорціуму прийнято рішення про створення міжвузівської робочої групи з числа досвідчених і висококваліфікованих соціологів, до якої було включено і автора цієї наукової доповіді. Протягом грудня 2005 - січня 2006 р. цією групою розроблено програму організації і проведення соціологічного опитування серед студентів, викладачів та експертів з метою виявлення їх думки щодо доцільності практичного впровадження університетської автономії у провідних ВНЗ України. Розроблено відповідні соціологічні анкети, розраховано репрезентативну вибірку і протягом першої половини лютого 2006 року проведено серед вказаної категорії респондентів відповідне анкетне опитування за темою "Університетська автономія - складова громадянського суспільства". Враховуючи, що ця проблема цікавить не лише вищі навчальні заклади з Консорціуму, а й увесь інший університетський загал України. наводимо нижче зразок анкети експерта, яка є більш-менш узагальненою для всіх трьох вказаних категорій респондентів:

АВТОНОМІЯ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ АНКЕТА ЕКСПЕРТА

Шановні колеги! Консорціум вищих навчальних закладів України, до якого входить і Ваш університет, проводить дослідження проблем розвитку університетської автономії. Для цього нам важливо знати Вашу думку з приводу цих проблем та шляхів їх розв'язання. Просимо Вас відповісти на питання анкети. Отримана під час опитування інформація буде використана тільки в узагальненому вигляді. Анонімність Ваших відповідей гарантується.

Дякуємо Вам за співпрацю!

1. ВАШ УНІВЕРСИТЕТ

1. Дніпропетровський національний університет

2. Донецький національний університет

3. Львівський національний університет імені Івана Франка

4. Національний університет "Києво-Могилянська академія"

5. Український Католицький Університет

6. Університет економіки та права " КРОК"

7. Харківський національний університет імені В. Н.Карабіна

8. Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича 2. СФЕРА ВАШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УНІВЕРСИТЕТІ

1. Адміністративно-управлінська

2. Науково-педагогічна

3. Науково-дослідницька

3. ВАША СТАТЬ

1. Чоловіча   2. Жіноча

4. ВАШ ВІК

1. 28 років і менше   2. 29-40років    3. 41-50років    4. 51-60років   5. 60 років і більше

5. СТАЖ РОБОТИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

1.  10 років і менше       2.        11-20 років     3.       Більше 20 років

6. НА ЯКІ РЕАЛЬНІ НАСЛІДКИ ВПРОВАДЖЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ АВТОНОМІЇ ВИ РОЗРАХОВУЄТЕ?

1. Подальше вдосконалення нормативно-правової бази

2. Зміцнення матеріально-технічної бази

3. Зростання оплати праці співробітників

4. Покращення якості підготовки випускників

5. Зростання академічних свобід і творчої самостійності викладачів та співробітників

6. Збільшення ступеню незалежності університетів від органів влади

7. Повна самостійність у сфері господарсько-фінансової діяльності

8. Збільшення можливостей міжнародного співробітництва

9. Зростання якості університетського менеджменту

10. Покращення психологічного клімату в університеті

11. Збільшення ролі органів студентського самоврядування

12. Зростання відповідальності університету за якість підготовки фахівців та надання освітніх послуг

13. Збільшення питомої ваги університетської науки та її внеску у розв'язання суспільних проблем

14. Зростання конкурентноздатності університетських випускників на українському та світових ринках праці

15. Зростання рейтингу Вашого університету серед вищих навчальних закладів України

16. Інше (напишіть)_


7-27. ЯКОЮ МІРОЮ, НА ВАШУ ДУМКУ, НЕОБХІДНИМ Є НАДАННЯ УНІВЕРСИТЕТАМ САМОСТІЙНОСТІ У РОЗВ'ЯЗАННІ НАСТУПНИХ ПИТАНЬ?

(зробіть позначку у кожному рядку таблиці)

Вкрай необхідно

Скоріше необхідно

Важко сказати

Скоріше не потрібно

Зовсім не потрібно

7.

Формування структури університету, штатного розкладу та чисельності співробітників

5

4

3

2

 

8.

Реалізація університетських освітніх проектів із залученням інших наукових, виробничих та навчальних закладів

5

4

3

2

 

9.

Прийняття остаточного рішення про присвоєння наукових звань Вченими Радами університетів

5

4

3

2

 

10.

Збільшення до 50% варіативної частини змісту освітньо-професійних програм за рахунок скорочення встановленої Міністерством нормативної частини

5

4

3

2

 

11.

Прийняття рішень про запровадження нових міждисциплінарних спеціальностей та перерозподіл ліцензованого обсягу навчальних курсів у межах освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

5

4

3

2

 

12.

Ліцензування та акредитація нових міждисциплінарних спеціальностей, спрощення порядку їх акредитації та ліцензування, встановлення умов прийому студентів на ці спеціальності

5

4

3

2

 

13.

Власний порядок визнання іноземних документів про освіту, освітніх кваліфікацій, навчальних курсів і термінів навчання співробітників, студентів та аспірантів

5

4

3

2

 

14.

Власний порядок визнання та прирівнювання до відповідних категорій іноземних освітніх та наукових кваліфікацій співробітників

5

4

3

2

 

15.

Прийняття остаточного рішення щодо обрання ректора конференцією трудового колективу університету

5

4

3

2

 

16.

Власна система оплати праці співробітників університетів (за рахунок загального та спеціального бюджетів у межах фінансування університету)

5

4

3

2

 

17.

Встановлення співвідношення студентів та викладачів у межах фонду заробітної платні

5

4

3

2

 

18.

Власна система призначення стипендій, встановлення їх розмірів у межах стипендіального фонду, самостійне визначення структури виплат 10% стипендіального фонду

5

4

3

2

 

19.

Складання та коригування кошторису загального бюджету (у межах фінансування) та спеціального бюджету університету

5

4

3

2

 

20.

Повне володіння та розпорядження власністю, що передається університету в оперативне керування

5

4

3

2

 

21.

Отримання кредитів у банках та інших фінансових установах

5

4

3

2

 

22.

Відкриття поточних і депозитних банківських рахунків у національній та іноземній валютах, збереження коштів на депозитних банківських рахунках

5

4

3

2

 

23.

Укладення договорів оренди та отримання 100% орендної платні

5

4

3

2

 

24.

Безстрокове та безкоштовне користування виділеними земельними ділянками з правом передання їх у тимчасове користування (у тому числі на умовах оренди)

5

4

3

2

 

25. 26.

27.

Встановлення видів платних послуг, які надаються університетом

5

4

3

2

 

 

Щорічне встановлення вартості навчання з урахуванням кошторису реальних витрат

5

4

3

2

 

 

Створення факультетів (підрозділів) з підготовки студентів і фахівців за суміжними та додатковими кваліфікаціями з видачею університетських дипломів

5

4

3

2

 


28-32. ЯКОЮ МІРОЮ ЧЛЕНИ ВЧЕНОЇ РАДИ У СВОЇЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИРАЖАЮТЬ ІНТЕРЕСИ НИЖЧЕ ПЕРЕРАХОВАНИХ ГРУП УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО КОЛЕКТИВУ?

(зробіть позначку у кожному рядку таблиці)

Виражають повною мірою

Виражають почасти

В чомусь виражають, в чомусь ні

Скоріше не виражають

Зовсім не виражають

28. Адміністративно-управлінського персоналу

5

4

3

2

 

29. Професорсько-викладацького складу

5

4

3

2

 

30. Студентів

5

4

3

2

 

31. Наукових співробітників

5

4

3

2

 

32. Учбово-допоміжного персоналу, технічних служб

5

4

3

2

 

33-43. ЯКОЮ МІРОЮ ВИ ЗАДОВОЛЕНІ...

(зробіть позначку у кожному рядку таблиці)

Повністю задоволений

Скоріше задоволений

Чимось задоволений, чимось ні

Скоріше не задоволений

Зовсім не задоволений

 

33.   ... професійною діяльністю у своєму університеті

5

4

3

2

 

 

34.   ... стосунками з колегами, психологічним кліматом у колективі

5

4

3

2

 

 

35.   ... стосунками з керівництвом

5

4

3

2

 

 

36.   ... умовами нарахування та розмірами оплати Вашої праці

5

4

3

2

 

 

37.   ... матеріально-технічним забезпеченням Вашої професійної діяльності

5

4

3

2

 

 

38.   ... умовами праці

5

4

3

2

 

 

39.   ... розв'язанням соціальних питань

5

4

3

2

 

 

40.   ... наявністю можливостей професійного зростання

5

4

3

2

 

 

41.   ... умовами для наукової діяльності

5

4

3

2

 

 

42.   ... стосунками зі студентами

5

4

3

2

 

 

43.   ... рівнем престижності Вашої роботи в суспільстві

5

4

3

2

 

 

44-52. ПОЗНАЧТЕ, БУДЬ ЛАСКА, ЯКОЮ МІРОЮ ДЛЯ ВАШОГО УНІВЕРСИТЕТУ Є ХАРАКТЕРНИМИ:

(зробіть позначку у кожному рядку таблиці)

Характерно повною мірою

Характерно почасти

В чомусь харак­терно чомусь ні

Скоріше не характерно

Зовсім не характерно

44.   ...доступність для викладачів інформації про життя університету

5

4

3

2

 

45.   ...участь професорсько-викладацького складу в розробці та прийнятті важливих рішень

5

4

3

2

 

46.   ...можливість критикувати представників адміністрації без негативних наслідків для викладачів

5

4

3

2

 

47.   ...принциповість, відвертість в обговоренні справ колективу університету

5

4

3

2

 

48.   ...контроль за діяльністю адміністрації з боку колективу університету

5

4

3

2

 

49.   ...контроль за діяльністю адміністрації з боку Наглядової Ради

5

4

3

2

 

50.   ...можливість самостійного вибору змісту та методів викладання

5

4

3

2

 

51.   ...можливість самостійного вибору напрямків науково-дослідницької діяльності

5

4

3

2

 

52.   ...урахування думки студентів щодо якості навчального процесу

5

4

3

2

 


53-58. НАСКІЛЬКИ ЕФЕКТИВНОЮ ВИ ВВАЖАЄТЕ ДІЯЛЬНІСТЬ:

(зробіть позначку у кожному рядку таблиці)

Дуже ефективна

Скоріше ефективна

В чомусь ефективна, в чомусь ні

Скоріш не ефективна

Зовсім не ефективна

 

53.   ... зборів (конференції) трудового колективу університету

5

4

3

2

 

 

54.   ... Вченої Ради університету

5

4

3

2

 

 

55.   ... Вченої Ради факультетів

5

4

3

2

 

 

56.   ... Наглядової Ради

5

4

3

2

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В. I.Масалъсъкий - Автономія університету крок до подальшої демократизації вищої освіти україни