Т Марченко - Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук - страница 1

Страницы:
1  2  3 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА

МАРЧЕНКО Тетяна Анатоліївна

УДК 811.161.2: 81'37

лексико-семантичні та словотвірні особливості назв городніх культур української мови

10.02.01 - українська мова

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Підписано до друку 01. 04. 2008.

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник -

філологічних

наук,

кандидат професор

ЛЕУТА Олександр Іванович,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова, професор кафедри української мови.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор ЯНУШ Ядвіга Вацлавівна,

Гуманітарний інститут Національного авіаційного університету, професор кафедри українознавства

кандидат філологічних наук, доцент СЛОБОДИНСЬКА Тамара Степанівна,

Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського, доцент кафедри української мови

Захист відбудеться " 20 " травня 2008 року о 1630 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

classification limits are found out and pointed out in the work. It is proved that the formation of whole lexical-semantic group of vegetable names is defined by derivative models of Ukrainian language, to those the models of languages-representative and intermediaries had been adapted, that caused active usage of affixed type of word formation, word stem, motivate usage of noun term-combinations. Main derivative formants for secondary terms were found out, also the functions of term-combinations, the ways for loan words penetration had been investigated, and as well the processes followed the loaning to the norms of Ukrainian language were being analyzed. During synchronous and diachronous analyses the most important positions for description and investigation of terminological vocabulary of scientific language were being supplemented and specified.

Key words: lexical-semantic group, term, term-combination, terminology, grammar category, word formation, loan word ways, productive suffix, vegetable, analogy.

Автореферат розісланий "_"

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

2008 року.

А.В. Висоцький

20

АННОТАЦИЯ

Марченко Т.А. Лексико-семантические и словообразовательные особенности названий овощных культур украинского языка. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Национальный педагогический университет имени М.П.Драгоманова, Киев, 2003.

Диссертация посвящена комплексному описанию лексико-семантической и грамматической структуры терминологических единиц названий овощных культур современного украинского литературного языка.

У работе определена семантическая сущность терминов и описано их классификационные границы. Установлено, что построение всей лексико-семантической группы наименований овощных культур определяется словообразовательными моделями украинского языка, к которым адаптировались модели языков-репрезентантов, языков-посредников, что способствовало   активному   использованию аффиксального типа

словообразования, основосложения, мотивированное использование именных терминосочетаний. Определены основные деривационные форманты для создания производных терминоединиц, определено функцию терминов-словосочетаний, исследованы пути проникновения заимствованных терминов, а также проанализированы процессы, которые произошли при адаптации заимствований к нормам украинского языка. В ходе синхронного и диахронного анализа дополнено и уточнено основные позиции для описания и исследования терминологической лексики научного языка.

Ключевые слова: лексико-семантическая группа, термин, термин-словосочетание, терминология, грамматическая категория, словообразование, пути заимствования, продуктивный суффикс, овощная культура, аналогия.

ANNOTATION

Marchenko T.A. Lexical-semantic and derivative peculiarities of Ukrainian vegetable names. - Manuscript. Dissertation for scientific degree of Candidate of Philological sciences, speciality 10.02.01 - Ukrainian language. -National Teacher Training University named after M.P. Dragomanov, Kyiv, 2008.

The dissertation is devoted to the complex description of lexical-semantic and grammatical structure of terminological units of vegetable names in modern Ukrainian literary language. Semantic essence of terms are found out and their

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Термінологічні системи української мови, що обслуговують різні галузі наукових знань, постають наразі як найнеобхідніші елементи функціонування мови загалом, оскільки саме мова науки є показовою на шляху розвитку будь-якої мови. Характерною особливістю сучасного стану української наукової мови є ще недостатній рівень дослідження вузькоспеціальних термінологічних систем, що зумовлює неточності у правильному виборі певного терміна і, як наслідок, ускладнює розвиток наукових галузей.

Українська терміносистема назв городніх культур виступає як підсистема загальноботанічної терміносистеми, основою якої є давні класичні мови (латинська, грецька), що, на відміну від інших систем, зумовлює обмеженість російськомовного впливу в цій терміносистемі. Іншою рисою, що відрізняє аналізований матеріал з-поміж інших терміносистем, є історично сформована діалектна база, що характеризується широкою різноманітністю фонетичних, граматичних, лексичних форм, вживання яких суперечить вимогам до функціонування терміна в мові. Це зумовлює необхідність уніфікації діалектних форм цієї групи термінів при збереженні необхідної кількості мотивованих термінів-синонімів.

Сучасний етап дослідження цієї групи термінів-назв городніх культур характерний активізацією вирішення багатьох проблем: історії розвитку природничої термінології (Ю. Кобів, О.Кочерга); лексико-семантичних груп (ЛСГ) у ботанічній термінології (Я. Закревська, В. Коломієць, Л. Москаленко,

A. Шамота); уніфікації діалектної лексики у назвах городніх культур (Н. Дейниченко, І. Матвіяс); словотвору, нормативності (В. Карпова, Г. Козачук, Ф. Нікітіна, Л.Симоненко, М.Фещенко); мотивації назв рослин (А. Сердюк, А. Шамота);    використанні    термінолексики    (О.    Барабаш, Е.Каратаєв,

B. Совєткина).

Теоретичні проблеми українського термінознавства, походження та розвиток окремих терміносистем, особливості функціонування термінів у своїй системі та поза нею, вплив діалектної лексики на формування терміносистеми, - всі ці питання розглядаються у працях О. Реформатського, Д. Лотте, О. Ахманової, Й.Дзендзелівського, Т. Кияка, А, Д'якова, В. Даниленко, Л. Симоненко, М. Кочергана, О. Суперанської, Д. Шмельова, Т. Канделакі, В. Горпинича та ін.

На сучасному етапі розвитку багатьох терміносистем української мови проблемами їх функціонування займаються Комітет наукової термінології НАНУ, відділ термінології Інституту української мови НАНУ,

19

лексикологи, галузеві фахівці, викладачі вишів, вивчення дисциплін яких потребує удосконаленої термінологічної бази.

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена:

• нагальною потребою українського галузевого термінознавства у мовному забезпеченні термінотворчих процесів та системного опису назв городніх культур як окремої галузі у сфері функціонування ботанічної термінології;

• необхідністю продовжити процес уніфікації діалектних форм термінологічних одиниць для подальшої стандартизації та уніфікації цієї системи;

• потребою докладного вивчення дериваційних складових лексичної парадигми назв городніх культур для моделювання аналогічних у нових запозиченнях до цієї терміносистеми;

• вимогою розвитку термінологічної системи української мови до повного аналізу будь-якої окремої галузі наукових знань, виявлення словотвірного потенціалу кожної окремої терміноодиниці та системи в цілому;

• відсутністю галузевих словників, що є необхідною умовою наукового використання термінів назв городніх культур у різних сферах життєдіяльності людини.

На сучасному етапі розвитку багатьох терміносистем української мови проблемами їх функціонування займаються Комітет наукової термінології НАНУ, відділ термінології Інституту української мови НАНУ, лексикологи, галузеві фахівці, викладачі вишів, вивчення дисциплін яких потребує удосконаленої термінологічної бази.

Необхідність дослідження термінологічної системи назв городніх культур зумовлена потребою чіткого виокремлення цієї групи серед інших термінів ботанічної класифікації, а також відсутністю багатоаспектного дослідження функціонування цих елементів, зростаючою потребою у створенні галузевих словників.

Активізація термінологічної роботи на початку ХХ століття дала змогу створити достатню кількість галузевих словників, більшість з яких впродовж 30-х років було вилучено з бібліотек.

Сучасний стан термінологічної бази української мови і розвиток наук вимагає унормування галузевих терміносистем, враховуючи національну специфіку утворення термінів, укладання термінологічних словників з урахуванням нових норм та традицій термінотворення, стимулювання розвитку загальнотермінологічної методології.

4. Марченко Т.А. До питання про історію української термінології// Проблеми граматики і лексикології української мови (науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова) . - Серія 10. - Вип.2, К., 2006р. - С. 264-268.

5. Марченко Т.А. Процес уніфікації діалектної лексики у терміносистемі назв городніх культур // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. - Вип. 1, Суми. - 2008. - С. 62 - 65.

6. Марченко Т.А. Дериваційні особливості термінів на позначення назв городніх культур // Актуальні проблеми слов'янської філології: Міжвузівський збірник наукових статей / Відп. ред. В.А. Зарва. - Ніжин: ТОВ "Видавництво Аспект-Поліграф", 2008.- Вип. XVI: Лінгвістика і літературознавство. - С. 45 - 49.

АНОТАЦІЯ

Марченко Т.А. Лексико-семантичні та словотвірні особливості назв городніх культур української мови. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01. -українська мова. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено комплексному опису лексико-семантичної і граматичної структури термінологічних одиниць на позначення городніх культур сучасної української літературної мови. У роботі з'ясована семантична сутність термінів та окреслено їх класифікаційні межі. Встановлено, що будову всієї лексико-семантичної групи назв городніх культур зумовлено словотвірними моделями української мови, до яких пристосувалися моделі мов-репрезентантів, мов-посередників, що спричинило активне використання афіксального типу словотворення, основоскладання, мотивоване вживання іменникових терміносполучень. З'ясовано основні дериваційні форманти для утворення похідних терміноодиниць, визначено функцію термінів-словосполучень, досліджено шляхи проникнення запозичених термінів та проаналізовано процеси, що відбулися при адаптації до норм української мови. У ході синхронного та діахронного аналізів доповнено та уточнено основні засади для опису та дослідження термінологічної лексики наукової мови.

Ключові слова: лексико-семантична група, термін, термін-словосполучення, термінологія, граматична категорія, словотвір, шляхи запозичення, продуктивний суфікс, городня культура, аналогія.

18

терміносполучень, де визначальним компонентом є іменник, виступають підмет, додаток, означення (у порівняльних зворотах).

6. Запозичені терміноодиниці складають 75% всіх назв городніх культур, тому їх граматичні модифікації майже повністю характеризують зміни всієї системи. Категорія роду - найповніше розкриває зміни у граматичній будові запозиченого терміна, а також легко виявляється у мовах, що запозичували термін; завдяки порівняльному аналізу з'ясовано, що вона змінюється непослідовно, найчастіше спираючись на дію аналогії.

Для термінів цієї групи характерним є використання синонімів, яке відбуваються у двох площинах: по-перше, це використання у якості синоніма народної назви (баклажан - синенький, картопля-бульба, кукурудза пшеничка, спаржа - холодок, топінамбур - земляна груша тощо), а, по-друге, подвійне запозичення, яке мотивовано існує в мові (кріп - фенхель, томат - помідор, шампіньйон - печериця).

Важливим явищем у системі назв городніх культур є залучення термінів на позначення одного поняття за допомогою використання запозичень з різних мов: терміни томат та помідор потрапили до української мови через посередництво французької мови (фр. tomate — ісп. tomate — мексик. tomatl (нахуатль)) та італійської мови (іт. pomidori (мн.), pomodoro (одн.)), в результаті чого термін помідор отримав ширше застосування, ніж термін томат.

7. Вплив мов-продуцентів виявляється також на фонетичному рівні, що спричинило ряд звукових змін: до характерних змін при запозиченні термінів іншомовного походження на фонетичному рівні української мови належать: спрощення у групах звуків: патисон, артишок, буряк, гарбуз, огірок, петрушка, помідор; перерозклад: артишок, буряк, гарбуз; ускладнення: цибуля.

Основні положення дисертації викладено у публікаціях:

1. Марченко Т.А. Проблема системного опису назв городніх культур в українській мові // Проблеми граматики і лексикології української мови: Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2004.- С.147-153.

2. Марченко Т.А. Термінологічний аспект у вивченні назв городніх культур // Система і структура східнослов'янських мов: Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2006.- С. 123-127.

3. Марченко Т.А. Найважливіші процеси у засвоєнні терміносистеми городніх культур // Система і структура східнослов'янських мов: Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2006.- С. 261- 265.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з науковим напрямком Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова "Дослідження проблем гуманітарних наук", входить до плану науково-дослідної роботи кафедри української мови і є складовою частиною комплексної теми "Лінгводидактичний опис функціонування української мови".

Об'єктом дослідження є терміносистема назв городніх культур сучасної української літературної мови.

Предметом дослідження стала структура назв городніх культур як окремої терміносистеми, шляхи запозичення іншомовних термінів, головні дериваційні процеси, пов'язані із запозиченням термінів та власне українські словотвірні елементи, процес уніфікації діалектних форм термінів, аналіз детермінантної функції термінів-словосполучень.

Мета роботи. Виділити корпус назв городніх культур визначити їх як окрему підсистему у ботанічній номенклатурі, створити внутрішньосистемну типологію, з'ясувати основні дериваційні процеси та окреслити методи їх трансформації при подальшому запозиченні або утворенні нового терміна цієї групи на ґрунті сучасної української літературної мови.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

1. Визначити терміносистему городніх культур як окрему серед систем природничих наук, основні поняття цієї тематичної групи, зробити короткий аналіз словників, що містять назви городніх культур для системного опису лексичних одиниць.

2. Описати структурні особливості термінів - назв городніх культур, визначити систему семантичних ознак цієї категорії термінів, проаналізувати функціонування діалектної та літературної форм термінів, дослідити фахове терміновживання, визначити шляхи проникнення запозичених термінів до української мови, а також особливості функціонування власнеукраїнських терміноодиниць.

3. З'ясувати основні типи термінотворення та їх подальше використання для активного продукування нових лексичних одиниць. Дослідити явище метафоризації у системі термінів - назв городніх культур та вплив цього процесу на міжстильову трансформацію.

4. Визначити дериваційні особливості термінів для моделювання нових при запозиченні з інших мов. Умотивувати вживання термінів-словосполучень та окреслити межі лексичного поля для одиниць цієї групи.

17

5. Проаналізувати дериваційні особливості споріднених лексичних одиниць, визначити синтаксичні функції терміносполучень та їх елементів.

6. Визначити основні зміни у системі граматичних категорій запозичених одиниць на ґрунті української мови, з'ясувати доцільність використання термінів - синонімів та їх вплив на стилістичне забарвлення фахових текстів.

7. Здійснити аналіз фонетичних процесів запозичених терміноодиниць у процесі їх адаптації до звукової системи української мови.

8. Укласти словник термінів - назв городніх культур, які вживаються у фахових текстах, літературних творах, живому мовленні. Джерельну   базу   фактичного   матеріалу   складає  лексикон 20

словників та близько 1000 наукових статей, зокрема: Словника ботанічної номенклатури  (проєкт)  (О.Яната,  Н.  Осадча),   1928р.;  Опыта словаря

народныхъ названій Юго-Западной Россіи, съ некоторыми повріями и

разсказами о нихъ) (А.Роговича), 1874р.; Словника природничої термінології (проєкт) (Х. Полонського), 1928р.; Початків до уложення номенклятури и терминологиі природописноі, народне'і и замітка о волоськім-павуку (вип. І-

V) (І. Верхратського), 1864 - 1872рр.; Списа важн" йшихъ выразфвъ зъ рускои

ботанічнои термшольопъ и номенклятуры зъ оглядомъ на шкфльну науку въ

высшихъ клясахъ гымназгъ (І. Верхратського), 1892 р.

Методологічною основою дисертації є положення про єдність форми і змісту мовних одиниць і про їх співвідношення в межах цієї єдності. Відповідно до цього положення граматична оформленість і семантика термінів розглядаються як два взаємопов'язані моменти однієї сутності.

Методи дослідження. Специфіка аналізу лексичного матеріалу та завдань дисертаційного дослідження зумовила вибір таких методів і прийомів, які забезпечують найповніший опис системи назв городніх культур. Для вирішення поставлених завдань використовувався описовий метод для планомірної інвентаризації та наукової інтерпретації мовних фактів, а також метод компонентного аналізу, зіставлення словникових дефініцій тлумачних словників та термінологічних словників природничих наук. Як додаткові використовувалась методика порівняльно-історичних та зіставних досліджень.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в українському мовознавстві терміносистема назв городніх культур виділена як окрема підсистема у ботанічній номенклатурній термінології, з'ясовано основні етапи її розвитку, досліджено головні дериваційні процеси цієї групи

Використання термінів-словосполучень у словотворі назв городніх культур мають визначальне значення, оскільки єдність такої структури забезпечує повне збереження видового значення терміна, контекстуально такі терміносполучення складаються з нерозкладних терміносполучень: буряк столовий, цукровий буряк, капуста пекінська, салат листковий тощо.

Семантично назви городніх культур належать до розряду збірних іменників, що характеризуються такими суфіксами: -ств(о)/-цтв(о) (городництво, буряківництво), -инн(я) (квасолиння, гпрбузиння, огудиння) тощо.

Усі вказані засоби словотвору активно застосовуються в сучасній українській мові, є продуктивними для творення нових термінологічних одиниць цієї підсистеми.

4. Дериваційні особливості запозичених термінів найширше представлені запозиченими з німецької мови термінами, де найпродуктивнішими формами є: складне слово - терміносполучення (Salzkartoffeln - варена картопля); словосполучення - терміносполучення (Pariser Kartoffel - картопля кругла, картопля паризька); прикладка -терміносполучення (складний прикметник + іменник: Kartoffel-Spinat-Auflauf - картопляно-шпинатна запіканка); прикладка - прийменникове терміносполучення (Zwiebel-Kartoffel-Brei - картопляне пюре з цибулею); прийменникове терміносполучення - прикладка (Kartoffelcremesuppe -картопляний суп-пюре (крем-суп)).

Найпродуктивнішими афіксами в термінах-назвах городніх культур є суфікси, що можуть використовуватися у двох основних напрямках, будуючи лінійну або радіальну схему словотворення, де друга кількісно значно переважає першу: гарбуз - гарбузик - гарбузище - гарбузовий - гарбузеня -гарбузенятко.

Суфікси є носіями дериваційного значення, що створює умови для подальшого моделювання нових утворень за аналогією до усталених (мангольд - мангольдовий; фенхель - фенхельний).

Найпродуктивнішими суфіксами системи назв городніх культур є: -ов- (-ев-), - ин-, -н-, -ик-, -к-, -ок-, -ищ-, -ів-. Для утворення прикметникових похідних використовуються паралельні синонімічні пари: шпинатний шпинатовий; салатний - салатовий тощо.

5. Для групи споріднених термінів, що характеризують назви стебел, листя, коренеплодів, характерними дериваційними формантами є такі суфікси: - инн- , -ищ-, - ник- , -ин-, -к-, -в- тощо: картопленик, картоплина, гудиння,   бадилина,   картоплище,   ботва.     Синтаксичними функціями

16

Термінологічна система назв городніх культур характерна використанням продуктивних морфологічних способів словотвору.

Найпродуктивнішими суфіксам в термінах-назвах городніх культур є суфікси, які реалізуються в двох схемах словотворення, де радіальна значно переважає лінійну, бо терміни цієї групи не тяжіють до нанизування суфіксів, а утворюють парадигматичні ряди з використанням твірної основи та одного або двох суфіксів: гарбуз - гарбузик - гарбузище - гарбузовий - гарбузеня -гарбузенятко.

Суфікси є носіями дериваційного значення, що створює умови для подальшого моделювання нових утворень за аналогією до усталених (мангольд - мангольдовий; фенхель - фенхельний).

Найпродуктивнішими суфіксами системи назв городніх культур є: -ов- (-ев-), - ин-, -н-, -ик-, -к-, -ок-, -ищ-, -ів-. Характерним явищем прикметникових форм є використання паралельних синонімічних пар: шпинатний - шпинатовий; салатний - салатовий тощо.

Для групи супутніх термінів, що характеризують назви стебел, листя, коренеплодів, характерними дериваційними формантами є такі суфікси: -инн- , -ищ-, - ник- , -ин-, -к-, -в- тощо: картопленик, картоплина, гудиння, бадилина, картоплище, ботва. Суфікс - ин - набуває особливого значення для розвитку граматичної категорії числа (картоплина - картоплини, цибулина - цибулини, перчина - перчини).

Літерна абревіація як один із видів словотворення не характерний для назв городини, проте елементи назв можуть бути складовими комбінованих, складово-словесних утворень, де сам термін зберігає свою форму. Терміни-назви городніх культур можуть утворювати комбіновані, складово-словесні абревіатури, де власне термін усіченню, скороченню не підлягає (бурякорадгосп, Укрсортнасіннєовоч).

Збагаченню словотвірного потенціалу в системі назв городніх культур сприяли різні мови запозичення, що призвело до розширення системи таких словотвірних прийомів, як складання основ, термінословосполучень в українській термінологічній лексиці: картоплезбирання, горохолущення, бурякорізка, картоплекопач тощо.

Характерними є назви городніх культур - складні іменники, що утворилися за допомогою інтерфікса - о, - е: буряковод, горохосушарка, картоплекопач; а також прикметникові похідні: гарбузоподібний, картоплезбиральний.

Для групи назв городніх культур нехарактерним є використання префіксів іншомовного походження: агро- , авто-, аеро-, гідро-, гіпер- тощо.

лексики, визначено найважливіші методологічні засади для подальшого розвитку назв городніх культур в термінологічній системі сучасної української мови.

У дисертації уточнено ряд теоретичних понять, зокрема таких, як "овочева культура", "овоч", "городня культура", "горуд", "фрукт", а також лінгвістичні поняття "термін", "термін-словосполучення", "процес запозичення" та ін., що сприятиме обґрунтованому визначенню цієї групи термінів як окремої системи у сфері наукового вживання української мови.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що вона розробляє й уточнює теоретичні засади системного опису лексики і терміносистеми зокрема. Як окрема лексико-семантична група назви городніх культур досліджувалися за допомогою етимологічного аналізу, до уваги бралися синхронний та діахронний аспекти дослідження термінологічної лексики, що є важливим для визначення основних методологічних засад у процесі аналізу будь-яких лексико-семантичних груп.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Т Марченко - Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук