Б Г Кравченко - Агрегована модель оптимальних інноваційних стратегій розвитку регіону - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 330.322 (353.5)

Б. Г. Кравченко

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Агрегована модель оптимальних інноваційних стратегій розвитку регіону

АНОТАЦІЯ. Розглянуто питання моделювання процесу управління при формуванні наближеної до оптимальної стратегії конкурентоспромож­ного розвитку регіону. На основі дослідження чинників, які впливають на ефективність та конкурентоздатність реалізації стратегії розвитку, побудована дискретна модель розвитку регіону з екологічним і іннова­ційним блоками, враховуючи стратегію реструктуризації щодо конку­рентоспроможного соціально-економічного розвитку регіону.

КЛЮЧОВІ СЛОВА. Стратегія розвитку регіону, інвестиційний клімат, сцена­рій розвитку, дискретна модель розвитку, екологічний блок, інноваційний блок конкурентоздатна стратегія розвитку, стратегію реструктуризації.

ANNOTATION. There are considered the questions of modeling of management process at forming of close to optimum strategy of competitive region development. On the basis of research of factors which influence on efficiency and competitiveness of development strategy realization, the discrete model of region development is built with ecological and innovative blocks, taking into account strategy of restructuring in relation to competitive socio­economic region development.

KEYWORDS. Region development strategy, investment climate, scenario of development, discrete development model, ecological block, innovative block, is competitive development strategy, restructuring strategy.

Постановка проблеми

Розробка стратегії конкурентоспроможного соціально-еконо­мічного розвитку регіону сьогодні розглядається як один із най­більш перспективних та ефективних механізмів реалізації довго­строкової регіональної політики в умовах посилення самооргані­зації територіальних громад різних рівнів. У зв'язку з цим постає необхідність у розробці ефективних моделей оптимальних інно­ваційних стратегій щодо соціально-економічного розвитку регіо­нів, пошуку оптимальних стратегій регіонального розвитку, з врахуванням пріоритетів, визначених Стратегією економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтегра­ції на 2004—2015 роки», «Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2015 року», Законом України «Про стимулювання розвитку регіонів».

© Кравченко В. Г., 2010

33

Багатокомпонентність, складність процесу вибору і обґрунту­вання стратегії розвитку регіону, міждисциплінарний характер чинників та умов, які впливають на соціально-економічний роз­виток територій взагалі, є причиною того, що різними аспектами дослідження цієї проблеми сьогодні займаються фахівці багатьох галузей науки — економісти, географи, екологи, демографи, фа­хівці з державного управління.

Ціль роботи

Розробка агрегованої моделі оптимальних інноваційних страте­гій розвитку регіону з урахуванням структурної перебудови еконо­міки регіону, соціальної і природоохоронної діяльності регіону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В сучасних умовах розвиток регіонів не можливий без структур­них перетворень та врахування екологічного фактору. В роботах віт­чизняних і зарубіжних учених: Берже П., Гурмана В.І., Долішнього М.І., Дорогунцова С.І., Заставного Ф.Д.,. Клияненка Б.Т., Лукінова І., Мі­рошниченко П.І, Пили В.І., Сакса Дж., Симоненко В.К., Тимчу-ка М.Ф., Чернюк Л.Г., Чухно А.Т. та ін. розглядаються питання структури економіки та напрямків її реформування.

Биклад основного матеріалу

З позиції системного підходу регіон як об' єкт стратегічного управління можна представити як сукупність таких взаємо-зв' язаних макропідсистем:

• регіональна інфраструктура, включаючи всю інфраструкту­ру, що забезпечує життєдіяльність регіону;

• виробничий комплекс — всі галузі матеріального виробниц­тва, що виробляють валовий регіональний продукт (окрім АПК);

• агропромисловий комплекс, що включає сільське і лісове господарство, територію і природні ресурси;

соціальна сфера, до складу якої входять всі галузі відтво­рення і духовного розвитку населення регіону;

фінансово-економічний комплекс, що забезпечує макроеко-номічні пропорції, фінансові зв' язки галузей регіону за рахунок бюджету регіону;

державні органи сукупність національних, регіональних і муніципальних органів влади і контролю в регіоні.

Структурні зміни в економіці це не тільки часткові зміни в тих чи інших галузях, а комплексні перетворення, які зачіпають виробничо-технологічну, соціально-інфраструктурну, організацій­но-управлінську підсистеми. Головні орієнтири структурної пере­будови мають бути спрямовані на посилення соціальної орієнтації виробництва, його науково-технічного оновлення, зменшення ре-сурсомісткості, підвищення рівня технологічної збалансованості, на прискорений розвиток підприємств, малого і середнього бізне­су, здатних покращити конкурентоздатність держави.

Економіка регіону є складною відкритою системою, що має свою внутрішню структуру та розвинуті зовнішні зв' язки з інши­ми економічними системами. Характер пропорцій в умовах рин­ку визначається обсягом та структурою наявних природних ре­сурсів, станом виробничої бази, співвідношенням попиту і про­позиції окремих груп товарів; наявністю робочої сили відповідної кваліфікації; ступенем розвитку ринкової інфраструктури; тем­пами та масштабами науково-технічного прогресу. Взаємодія пе­рерахованих факторів викликає постійну зміну пропорцій у тери­торіальній соціально-економічній системі.

Досвід подолання кризових явищ в економіці свідчить, що за відсутності необхідних інвестицій високі темпи економічного зростання забезпечує розвиток підприємництва. Вплив малого підприємництва на регіональну економіку може бути визначено за допомогою таких показників:

• частка продукції (послуг) малого бізнесу у загальному обсязі виробництва регіону

i і—гм    . і—гв   J v '

де Пм — обсяги виробництва і-ої продукції (послуг) малим біз­несом;

Пв — обсяги виробництва і-ої продукції (послуг) іншими під­приємствами;

• динаміка ділової активності малого бізнесу, що характеризує динаміку його долі у виробництві і-ої продукції (наданні послуг):

A = |0,(2)де Iі, І0 — частка і-продукції (послуг) малого бізнесу (у %) у загальному обсязі регіонального виробництва відповідно в поточ­ному та базовому роках;

• частка нових робочих місць щодо підприємств малого біз­несу:

W

м

W, =-1-,(3)

де W м кількість робочих місць, створених малим бізнесом у 1-ій галузі;

WJ — кількість робочих місць, створених іншим бізнесом у 1-ій галузі;

• частка нових видів продукції у загальних обсягах виробниц­тва малим бізнесом:

n

Ін = ^f— ,(4)

3=1

де Пнм — обсяг нових видів продукції, вироблених малим бізне­сом у 1-ій галузі;

Пм — загальний обсяг виробництва продукції малим бізнесом у 1-ій галузі;

• індекс регіональних цін, який виражає співвідношення між ціною продукції і-го виду, виробленої малим бізнесом, та серед­ньою ціною на дану продукцію в регіоні:

C\= ,(5)

де См, Сс — ціна і-ої продукції, яку випускає малий бізнес та се­редня ціна на відповідну продукцію в регіоні.

У роботах [2, 4] розглянуто побудову оптимальних інновацій­них стратегій з використанням агрегованих моделей регіону. При цьому поняття «інновація» трактується формально як будь-яка цілеспрямована зміна параметрів початкової моделі, які раніше розглядалися як константи.

Дискретна модель розвитку регіону з інноваційним блоком та часовим кроком 1 рік [4] має вигляд:к(t +1) = к(t) + и -Ък(t); kd(t +1) = kd(t) + ud -Ъйкй(t); y(t +1) = Y(t) - (d + НЪ); Y(ti) = H ln k0 + ln(9); n((t +1) = n(t) + (1- A)y -Bu - Bdud - Addk - s(r) . (6) 0 < y < g(k); 0 < d < gd(kd); t = t1, t1 +1,..., tP; к ft) = ko; kd (t1) = kf,; r (O = ro; g (k) = Lk a; gd (kd) =v d (kd )a ; lift) = 0,

де y — випуск продукції;

d — темп активних інновацій; s — кінцеве споживання;

к, g), и і Ъ — основні фонди, потужність інвестиції і темп амортизації;

L — населення (вважаємо, що трудові ресурси пропорційні на­селенню);

A, Ad, B, Bd — коефіцієнти прямих витрат щодо виробництва й

r — індекс якості соціального розвитку;

9 — інноваційний індекс (середній відсоток інноваційних змін групи параметрів (у даному випадку A), щодо їх значень у почат­ковий момент часу) [4]. У пропонованій моделі замість нього ви­користовується у(t1) = Н ln k0 + ln(9), де 9 — значення 9, відповід-

інновацій;

• інвестицій у реструктуризацію економіки регіону, враховуючи інвестиції до основних виробничих фондів і структур малого бізнесу.

Для врахування параметрів першої групи додаємо: kz (t +1) = kz (t) + uz zkz (t); r (t +1) = r(t) + r + N (r(t) - r) - Cy + z; (7)

0 < z < gz(kz); kz (t1) = kj; r(t1) =      gz (kz) =vz (kz)a,

де k z основні фонди щодо природовідновлення;

r = (r"c, rcp) — стає вектором: r"c — індекс якості природного середовища; rp індекс якості соціального розвитку;

r(t) — опорна функція, яка може бути отримана, наприклад, ыз статистичного прогнозу;

z — темп активного природовідновлення;

N, С — матриці коефіцієнтів самовідновлення і прямої дії тра­диційної економіки на природну і соціальну підсистеми.

Матриця N відображає взаємовплив компонентів природної і соціальної підсистем. Її коефіцієнти характеризують самовіднов­лення природного середовища, що не вимагає матеріальних ви­трат, вплив соціуму на стан природного середовища, вплив стану природного середовища на соціум тощо.

Матриця C складається з коефіцієнтів, що показують зміни якості природного середовища в результаті одиничного випуску, визначається через приведене забруднення, пряму дію виробни­чих процесів на індекс соціального розвитку (ІСР) тощо.

Для врахування параметрів другої групи додаємо:

km(t +1) = km(t) + um -Ъткт(t); R(t +1) = R(t) + R - Cmym;

(8)

kmft) =   ; kz(t{) = k0; R(t1) = ^; gm(km) =vm(km)a

де R індекс якості реструктуризації економіки регіону;

Cm матриця коефіцієнтів реструктурізациї, що відповідає коефіцієнтам (1—5);

ут — випуск продукції малим і середнім бізнесом;

Критерій оптимальності П (накопичений дохід) з урахуван­ням структурної перебудови та інтенсивності природоохоронної, соціальної та інноваційної діяльності пропонується таким:

Пф +1) =    ) + (1 - A)y + (1 - Am)ym

- (9)

-Bu -Bdud -Bzuz - Azz - Addk - s(r - r)2,

а вся модель сукупність рівнянь (6, 7, 8 і 9).

Передбачається, що коефіцієнт прямих витрат A зростає з по­гіршенням екологічної ситуації (зменшенням r"c) та, з іншого бо­ку, разом з іншими важливими параметрами — коефіцієнтами матриці С може бути знижений за рахунок інновацій. Крім того, за рахунок інновацій може бути змінена матриця соціо-еко-логічних взаємодій N і матриця коефіцієнтів реструктурізациї. Тобто:

A = (1 -a19)6(r1)A°; Cv = (1 -а29)Cj; N =

= (1 -а:9)Nj; Cj = (1 -a29)Cf; (10) Zaf < 1, f = 1,2,3; i, j = 1,...,

де A0, Cj, N0 і Cm0 — відповідні значення за відсутності інно­вацій, екологічних порушень і реструктурізації.

Розглянемо завдання вибору оптимальної стратегії розвитку регіону, в якому змінні y, У, u, z і d грають роль управлінь, за критерій оптимальності розглядається максимум П^) (накопи­ченого регіонального доходу з врахуванням структурної перебу­дови і штрафу за екологічні порушення) на заданому горизонті розробки стратегії tF.

Розв'язання задачі проводимо в два етапи:

• на першому, ідеалізуючи допущення (лінеаризація управля­ючий впливів) знаходимо початковий розв'язок, незалежний без­посередньо від граничних умов. Перший етап складається з таких кроків:

— рівняння відносно kz, к, у виключаємо, управління ud, uz не розглядаємо, u і z вважаємо необмеженими;

— за допомогою перетворення R4> R: x = П+AV+BkAdk0y задачу можна звести до похідної задачі:

£(t +1) = £(t) + Ky - BЪk - Ad - k0)d +

+ Adk0m + Az(N(r-r) -s(r - r)2; (11) { = Z,(tp); K = 1 - A - AZC.тобто до задачі максимізації суми

tf -1

П F = Z (Ky - BЪk - Ad (k - k0 )d + Adk0 НЪ +

+ Az(N(r - r) -s(r - r)2) - (12) -B(k--Az(rp -r0) + Adk0(yp -Y0).

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Б Г Кравченко - Агрегована модель оптимальних інноваційних стратегій розвитку регіону