Г О Міхневич - Аналіз семантики біблеїзмів apple bread та wine - страница 1

Страницы:
1 

Міхневич Г.О.,

Національний університет "Острозька академія "

АНАЛІЗ СЕМАНТИКИ БІБЛЕЇЗМІВ APPLE, BREAD ТА WINE

"Людина є тим, що вона їсть", - виголосивши це, німецький філософ-матеріаліст Фейербах був упевнений, що цим тверджен­ням він покінчив з усіма ідеалістичними переконаннями про при­роду людини. Насправді ж він чи не найкраще з'ясував релігійну сутність людини, бо саме таке визначення людини ще до Фейер­баха було дане у Святому Письмі. У біблійному оповіданні про створення світу людина показана, насамперед, як істота спожива­юча, а весь світ - як її пожива. Щоб жити, людина мусить їсти: вона повинна прийняти світ у своє тіло та перетворити його у собі на плоть й кров. Людина справді є тим, що вона їсть, а весь світ -

© Міхневич Г. О., 2009святкова трапеза. Цей образ супроводжує життя при його створен­ні, кінці й сповненні: "...щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм" [Лк.22:30].

У цій статі проаналізовано такі біблеїзми, як apple, bread й wine. Вони належать до біблійної лексики, яка використовуються на позначення продуктів харчування, але у повсякденному житті ці слова практично втратили своє релігійне навантаження та на­були інших значень.

Для того, щоб визначити семантику біблеїзмів apple, bread й wine звернемося до тлумачних та двомовних словників. Так, слов­ники "The World Book Dictionary" та "Новий англо-український словник" подають такі значення біблеїзму wine: 1) вино як ал­когольний напій; 2) студентська гулянка; 3) темно-червоний ко­лір; колір червоного вина; 4) вміст хімічних елементів у вині; 5) сп'яніння як наслідок споживання великої кількості вина; 6) винне отруєння [10:2396; 2:622].

Біблеїзм вино походить від латинського слова vinum й при­сутнє у всіх мовах із подібним коренем "vin". Однак, цікавим є те, що слово, яке означає "виноградне гроно" історично не нале­жить ні до індоєвропейських, ні до семітських мов й було запо­зичене із невідомої мови, батьківщиною якої вважають регіон між Середземномор'ям та Кавказом [11:84-92].

Біблеїзм вино є також компонентом багатьох сталих виразів та фразеологічних одиниць. Наприклад, green wine/new wine - "мо­лоде вино", to take wine with somebody - "обмінятися тостами з ки­мось", in wine - "п'яний; сп'янілий", Adam's wine - "вода", good wine needs no ivy bush - "хороший товар сам себе хвалить", wine and dine somebody - "пригощати когось на славу" [2:622].

Цікавим є фразеологізм Adam 's wine, що означає "вода", адже у святому письмі вино - це гріх, люди, які прагнуть вічного життя, повинні утримуватися від вживання цього та інших алкогольних напоїв. Саме це твердження породжує масу протиріч. Так, згідно з Біблією вино - це Божий дарунок, перше чудо, зроблене Ісусом Христом - перетворення води у вино.

Однак існують докази того, що вино давнини й сучасне вино - зовсім не одне й те ж. Американський дослідник Біблії Самуэль Баккіокі пише, що чотири споріднених слова: wine - в англійській, vinum - у латинській, oinos - у грецькій й уауіп - у єврейській мо­вах історично вживалися для позначення виноградного соку, у тому числі броженого або того, що перебродив [1:281].

Наступним біблеїзмом, що використовується на позначення про­дуктів харчування є слово bread. Даний біблеїзм аналізуємо не ви­падково одразу ж після слова wine. Це пов'язано з тим, що у Біблії ці два слова дуже тісно пов'язані між собою. Словники "The World Book Dictionary" та "Новий англо-український словник" подають п'ять значень біблеїзму bread: 1) пекарський продукт; 2) засоби для існування; 3) шматок хліба; 4) їжа; 5) гроші [10:244; 2:84].

Українське слово хліб має відповідники у слов'янських мовах усіх підгруп, серед яких цікаве нижньолужицьке kleb. Реконстру-юючи праслов'янське хІеЬь, латиське klaips "буханець, коровай", литовське kliepas, К. Буга вважав це слово виключно балтійськи­ми, але для нього припускають запозичення германських слів (гот­ське hlaifs, давньоісландське hleifr "хліб"), а не спорідненість із останніми. Про повну невизначеність походження цієї основи пе­реконливо свідчить хоча б те, що її виводять навіть із китайського gliep "рисові зерна" [6:242]. І.М. Дьяконов вважає, що слов'янські й германські форми - невідомого походження [5:16].

Спеціальне дослідження присвятив проблемі походжен­ня назв хліба у слов'янських, балтійських й германських мовах Ю.В. Откупщиков, який пропонує для прабалтійської форми klaibas індоєвропейську етимологію (походження від дієслівно­го кореня зі значенням "різати"), тоді як прагерманське xlaibaz та праслов'янське хІеЬь надійно не етимологізуються [9:177-184].

Біблеїзм bread є компонентом багатьох фразеологічних оди­ниць, наприклад: daily bread - "хліб насущний", to таке one's bread - "заробляти на життя", to have one's bread buttered for life - "бути матеріально забезпеченим на все життя", bread buttered on both sides - "добробут; повна забезпеченість", to know on which side one's bread is buttered - "знати, що до чого, бути собі на умі", bread and cheese - "проста їжа", all bread is not baked in one oven - "люди різні бувають", to break bread with somebody - "користуватися чиє­юсь гостинністю", to eat the bread of affliction - "скуштувати лиха ", half a loaf is better than no bread - "на безриб'ї й рак риба" [2:84].

Третім проаналізованим біблеїзмом, що належить до біблійної лексики та вживається на позначення продуктів харчування, є слово apple. Біблеїзм яблуко походить від старослов'янського слова ябло­ко, болг. ябълка, польск. jablko, словенск. jabolko, сербского ja6yKa, чешського jablko [6:451]. Провівши аналіз словникових статей "The World Book Dictionary" та "Новий англо-український словник" можна виокремити такі значення біблеїзму apple: 1) дерево; 2) плідяблуні; 3) баскетбол; 4) людина-перевертень [10:100; 2:43].

Біблеїзм apple використовується також у багатьох сталих ви­словах, таких як: apple of discord - "яблуко розбрату", apple of one's eye - "зіниця ока", the rotten apple injures its neighbours - "паршива вівця всю отару поганить", Adam's apple - "адамове яблуко", an apple a day keeps the doctor away - "їсти одне яблуко на день й не будеш хворіти" [8:44].

Кожен, кому доводилося бачити ілюстрації до Біблійної істо­рії про гріхопадіння обов'язково зауважував, що на тих картинах змій-спокусник зазвичай пропонує праматері Єві покуштувати яблуко. Це відображено й у фразеології, вислови "гріховне яблу­ко ", "яблуко гріха " є звичними на слух.

Проте, якщо розгорнути Святе Письмо, то в Книзі Буття ми не знайдемо жодної згадки про яблуко. В оповіді про перший гріх й деться просто про "плід". І взагалі, у Біблії немає жодних згадок про яблука чи яблуню. Це не дивно, бо на думку вчених, на Близь­кому Сході у час написання Священної Історії яблука просто не були відомі. Символічними плодами в тому культурному регіоні вважалися гранат (він часто фігурує на сторінках Старого Запо­віту), айва та інжир. Як же сталося, що яблуко, цей смачний та корисний фрукт, стало символом зла та смерті?

Відбулося це в середньовічній Європі десь у VIII—IX ст. Одного разу чернець, переписуючи латиною Святе Письмо, зробив описку: замість malum (лихий, злий, гріховний) написав malus (яблуня) [12].

У багатьох європейських культурах яблуня та її червоно-жовтий плід увійшли в міфологію та фольклор. Так у давніх скандинавів яблука були їжею богів, вони давали вічну молодість й пильно охоронялися богинею Ідунн [6:381]. У кельтських релігіях яблуко символізувало передавання знань та мудрості [12].

Та найбільш відомі нам оповіді про яблука з античної міфоло­гії. Вони найбільше вплинули на значення символу. Саме цей зо­лотавий плід подарувала Гея-Земля богині Гері у день її шлюбу з Зевсом. Тому довгий час у Греції яблуко було символом кохання; молодята ділили навпіл яблуко й з'їдали його на вході до шлюбних покоїв. Проте інший міф - про яблуко розбрату, яке спричинило Троянську війну - поволі змінив символічне навантаження цього плоду. Таким яблуко й представлене в іконографії: Дитя Ісус три­має в долонях яблуко, як символ, що Він бере на себе гріх світу. А в добу бароко набув поширення такий образ Смерті: скелет, що простягає яблуко, мовляв "плата за гріх - смерть" [12].

Отже, вивчаючи семантику біблеїзмів, що використовуються на позначення продуктів харчування, ми спостерігали еволюцію у значеннях слів під впливом культурних та історичних змін у жит­ті суспільств та їх світосприйнятті. Такі зміни спричинили появу різних значень, використання великої кількості фразеологічних одиниць й синонімів з метою уникнення повторень та урізнома­нітнення мовлення.

Література:

1. Баккіокі Саму ель Вино у Біблії - Тула: Джерело Життя, 2003. -405 с.

2. Балла М.І. Новий англо-український словник - 3-евидання, випр., доп. - К.: Чумацький Шлях, 2006. - 668 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов, ред. В.Т.Бусел. - К.: Ірпінь, ВТФ "Перун", 2004. - 1440 с.

4. Виноградов В.В. Лексикологія та лексикографія // Вибрані праці. -М, 1977.-543 с.

5. Дьяконов І.М. Порівняльне мовознавство. - М, 1984. - Ч. 2. - 123 с.

6. Етимологічний словник української мови / За ред. О.С. Мельничу-ка.-К., 1989.-Т. 3.-455 с.

7. Маловічко О.В. Кавказька лексика в Україні // Відродження. -2000.-№3.-16 с.

8. Мюллер В.К. Англо-російський словник: 53000 слів. - 18-е вид., стереотип. -М.: Рос. мова, 1981. - 883 с.

9. Откупщиков Ю.В. Нариси з етимології. - СПБ, 2001. - 405 с.

10. Bernhart C.L., Bernhart R.K. The World Book Dictionary. - Volume 1, 2. - The USA, 1978. - 2430 p.

11. Waite M. The Oxford Paperback Thesaurus. - Oxford, 2001. - 968 p.

12. http://ForU.ru/articles/2003.htm

Страницы:
1 


Похожие статьи

Г О Міхневич - Аналіз семантики біблеїзмів apple bread та wine