І М Миронець - Адміністративно-правове регулювання будівельної діяльності в україні - страница 1

Страницы:
1  2  3 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МИРОНЕЦЬ ІРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 342.951:69](477)(043.3)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУДІВЕЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Київ - 2012

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Марчук Валентин Мефодійович,

Київський національний торговельно-економічний університет, професор кафедри комерційного права

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Голосніченко Іван Пантелійович,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», завідувач кафедри адміністративного, фінансового та господарського права

кандидат юридичних наук, професор

Гончарук Степан Тихонович,

Національний авіаційний університет,

професор кафедри конституційного і адміністративного права Юридичного інституту

Захист відбудеться «09» листопада 2012 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.062.16 у Національному авіаційному університеті за адресою: ДП-680, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: ДП-680, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий «08» жовтня 2012 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

І. М. Сопілко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід економіки України до ринкових відносин та отримання статусу держави з ринковою економікою висуває проблеми оптимізації організуючого впливу держави на господарську діяльність зокрема у сфері будівництва, адже в цій сфері чітко простежується поєднання державних інтересів з приватними. Очевидною є необхідність вироблення та вдосконалення сучасної та ефективної системи адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності.

Законодавче регулювання відносин у сфері будівництва не є усталеним, а зазнає постійних змін. Динамічні зміни будівельного законодавства призводять до того, що деякі його положення є неузгодженими між собою. В контексті реформування загальних засад адміністративно-правового регулювання в Україні на сучасному етапі, і як наслідок, модифікації всіх елементів механізму відповідного регулювання особливої актуальності набуває дослідження будівельної діяльності як об'єкта регулювання та всебічного аналізу форм адміністративно-правового регулювання в цій сфері.

Значними проблемами будівельної діяльності є, зокрема, неузгодженість окремих положень нормативно-правових актів, недостатня визначеність загальнодержавної стратегії, відсутність єдиної злагодженої та ефективної системи дозвільних процедур. Відбувається стихійна забудова населених пунктів без урахування їх історичних та географічних особливостей. Спостерігається загрозлива тенденція зростання кількості правопорушень у сфері будівельної діяльності, що пояснюється багатьма факторами, насамперед, відсутністю належного контролю, бездіяльністю органів державної влади при порушенні вимог будівельного законодавства. Існує гостра необхідність вжиття дієвих заходів для забезпечення неухильного виконання загальнообов' язкових приписів, які діють у цій важливій соціально-економічній галузі.

Держава в сучасних умовах, використовуючи можливості органів влади і управління та завдячуючи ініціативам громадськості, іде по шляху вдосконалення будівельного законодавства з метою виваженого регулювання в будівництві. Практичні кроки, які робляться на шляху вирішення актуальних проблем регулювання відносин в будівельній діяльності, заслуговують належного наукового аналізу та узагальнення.

Слід зазначити, що вітчизняні наукові дослідження адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності є дещо фрагментарними. Розглядаються здебільшого господарсько-правові аспекти регулювання в будівництві, і лише в останні роки з' являються дослідження, присвячені певним питанням адміністративно-правового регулювання будівельних відносин. Значимість будівельної галузі як важливої складової економіки України і поглиблення економічних кризових явищ у світі, а також наявність численних конфліктів інтересів забудовників з інтересами громади і потреба в створенні більш сприятливих умов для розвитку будівельної галузі спонукають науковців до дослідження шляхів покращення ситуації в будівельній сфері, зокрема засобами адміністративно-правового регулювання.

З метою отримання максимально повних результатів дисертаційної роботи були вивчені як адміністративно-правові, так і загальнотеоретичні, цивілістичні, господарсько-правові, а також кримінально-правові дослідження.

Зокрема, теоретичну базу дисертаційного дослідження склали наукові праці таких вітчизняних правознавців, як О. Ф. Андрійко, І. Л. Бородін, С. С. Вітвицький, І. П. Голосніченко, С. Т. Гончарук, Р. А. Калюжний, В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко, Є. В. Курінний, В. М. Марчук, О. І. Миколенко, Л. В. Ніколаєва, Г. М. Остапович, П. М. Пальчук, О. В. Сударенко та багатьох інших.

Цінними для автора у науковому плані стали також праці вчених, що у різні часи досліджували питання правового регулювання будівельної діяльності, як то

A. М. Абрамович, А. Б. Бєломєсяцев, І. Д. Брауде, Г. Д. Дєнісова, Л. С. Джомарджидзе, Н. О. Доценко-Бєлоус, В. М. Коссак, Е. Б. Кубко, С. О. Кузнєцова,     А. В. Матвійчук,     Б. Ф. Мовчановський,     К. В. Пивоваров,

B. О. Ромасько, Б. М. Семенко, А. П. Ткач, З. В. Щепановський, С. П. Юшкевич.

Незважаючи на те, що дану проблематику розглядала велика кількість науковців, багато її аспектів зараз залишаються малодослідженими чи дискусійними.

Актуальність обраної теми дослідження зумовлена, з одного боку, необхідністю створення ефективної системи адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності в Україні, а з іншого - потребою у постійному розвитку теоретичних засад, які виступають основою для удосконалення законодавства в зазначеній сфері.

Норми законодавства, що регулюють будівельні відносини, потребують подальшого узгодження та деталізації. Також нагальною потребою будівельної галузі України є доопрацювання та прийняття Містобудівного кодексу України. Кодифікація будівельного законодавства в значній мірі полегшить функціонування галузі, зробить більш прозорими основи регулювання відносин у будівництві.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень Київського національного торговельно-економічного університету, зокрема науково-дослідної теми «Державне управління і контроль підприємницької діяльності: теоретичні основи та сучасні напрями» (державний реєстраційний номер 0108U003138) та науково-дослідної теми «Адміністративно-правове регулювання в Україні: проблеми та перспективи» (державний реєстраційний номер 0111U000941).

Висновки, пропозиції та рекомендації, одержані в результаті проведеного дослідження, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства України у сфері будівельної діяльності, зокрема, проекту Містобудівного кодексу України, проекту Кодексу України про адміністративні проступки, Закону України «Про основи містобудування», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», інших нормативно-правових актів.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування теоретичних положень, спрямованих на розвиток адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності в Україні, виявлення суперечностей та прогалин в правових нормах, які регулюють будівельну діяльність, формування наукових підходів та практичних пропозицій по вдосконаленню законодавства вбудівельній сфері на підставі аналізу наявних наукових та нормативних джерел, в тому числі і перспективного законодавства.

Згідно з поставленою метою, задачами дослідження є:

- дослідити будівельну діяльність як об' єкт адміністративно-правового регулювання, визначити її особливості та вимоги до будівельної діяльності, дотримання яких контролюється державою;

- проаналізувати основні етапи розвитку адміністративно-правового регулювання в сфері будівництва, виділити основні тенденції розвитку будівельного законодавства на сучасному етапі;

- розглянути і проаналізувати правові засади функціонування сучасної системи органів державного регулювання будівельної діяльності;

- класифікувати та проаналізувати форми адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності;

- розробити класифікацію суб' єктів адміністративних правопорушень в будівельній діяльності, розглянути їх особливості;

- проаналізувати характерні види адміністративних стягнень та інші заходи адміністративного примусу, що застосовуються до суб' єктів будівельної діяльності;

- розробити науково обґрунтовані пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності в Україні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади, нормативні основи та процедура адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою для вирішення поставлених завдань є сукупність методів та прийомів наукового пізнання, як загальнонаукових (діалектичний, логіко-семантичний, історичний, системний аналіз тощо), так і спеціально-наукових (формально-юридичний, порівняльно-правовий тощо). Теоретичні висновки дисертаційної роботи основані на розробках з теорії держави і права, адміністративного права. У процесі дослідження використовувався діалектичний метод пізнання процесів, які відбуваються в сфері адміністративно-правового регулювання відносин в будівництві, що дозволяє розглянути їх у розвитку та взаємозв' язку, виявити загальні напрямки і закономірності (розділи 1, 3). Історико-правовий метод дозволив здійснити дослідження розвитку адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності, виявлення зв' язку минулого і сьогодення (підрозділи 1.2, 2.1). Системний аналіз та синтез було застосовано при комплексному дослідженні системи органів, які здійснюють адміністративно-правове регулювання в будівництві, як певної організаційної структури (підрозділ 2.1). Логіко-семантичний метод застосовувався для формулювання відповідних понятійних конструкцій (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2). Індуктивний та дедуктивний методи було застосовано для поглиблення понятійного апарату (підрозділ 1.1). Порівняльно-правовий метод було використано при порівнянні   вітчизняного   та   зарубіжного   законодавства   (підрозділи 1.2, 3.2).

Системно-структурний метод застосовувався для визначення системи органів адміністративно-правового регулювання в будівельній діяльності, аналіз їх правового статусу, розмежування повноважень, а також застосування різних заходів адміністративного примусу в сфері будівництва (розділи 2, 3) Формально-юридичний метод використано для аналізу змісту нормативно-правових актів, які регламентують повноваження органів управління у сфері будівельної діяльності (підрозділи 1.2, 2.2, 2,3, 3,1). Формально логічний метод дозволив на основі проведеного дослідження сформувати нові правові поняття та обґрунтувати окремі теоретичні положення (розділи 1, 2, 3). Методи моделювання, аналізу та синтезу використовувались при розробці пропозицій з удосконалення законодавства. Специфіка об' єкту, що досліджується, передбачає застосування цілого ряду наукових підходів: фундаментального, органічної єдності теорії і практики (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.2), поєднання критичного і раціонального (підрозділи 1.1, 2.2, 2.3, 3.1), єдності логічного та системного підходу.

Нормативною основою дослідження є Конституція України, закони України та міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, що містять норми, на основі яких здійснюється адміністративно-правове регулювання будівельної діяльності в Україні, а також підзаконні нормативно-правові і нормативно-технічні акти.

Емпіричну базу дослідження склали результати анкетування 117 працівників керівного складу будівельних підприємств, матеріали судової практики та статистичні матеріали, правова публіцистика.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є комплексним науковим дослідженням, в результаті якого:

вперше:

- наведено авторське визначення адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності як цілеспрямованого, впорядковуючого, управлінського впливу держави на суспільні відносини в будівництві, межі та сутність якого зумовлені особливостями будівельних відносин як комплексної, технологічно складної, багатосуб' єктної та залежної від зовнішніх факторів системи;

- визначено форми адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності як способи зовнішнього вираження діяльності органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо практичної реалізації управлінських завдань та функцій держави в сфері будівельної діяльності;

- систематизовано форми адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності за їх функціональними ознаками відповідно до стадій будівництва:

планувально-прогностичні форми (планування територій на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях);

форми легітимації будівельної діяльності (реєстрація підприємств, ліцензування будівельної діяльності, професійна атестація виконавців робіт, пов' язаних зі створенням об' єктів архітектури);

дозвільні форми (отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт або реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт, а також інших документів в залежності від категорії складності об' єкта);

- сформульовано концепцію ліцензування будівельної діяльності за реєстраційним, а не дозвільним порядком;

- доведено необхідність на законодавчому рівні визначити саморегулівні організації в будівельній діяльності як «неприбуткові добровільні об' єднання фізичних та юридичних осіб, що провадять професійну діяльність в будівництві, набувають статусу саморегулівних організацій з дня їх реєстрації центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури і внесення відомостей про них до державного реєстру саморегулівних організацій в будівельній діяльності», доведено доцільність делегування саморегулівним організаціям частини повноважень щодо ліцензування будівельної діяльності;

- аргументовано доцільність удосконалення положення щодо пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбачивши, що укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури є обов' язковою умовою для отримання права на виконання будівельних робіт;

- запропоновано включити анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності, пов' язаної зі створенням об' єктів архітектури та позбавлення кваліфікаційного сертифіката архітектора як окремі адміністративні стягнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»;

удосконалено:

- визначення будівельної діяльності як об' єкта адміністративно-правового регулювання з виокремленням таких її специфічних ознак як: організаційний характер, відкритість, комплексність та окресленням вимог до будівельної діяльності, а саме якості об' єктів будівництва, безпеки проведення будівельних робіт, ефективності, екологічності;

- співвідношення понять «будівельна діяльність» та «капітальне будівництво» шляхом конкретизації їх змісту;

- положення щодо історико-теоретичного аналізу становлення адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності, виокремлено його етапи, визначено специфічні риси кожного з них;

- визначення ознак адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності;

- наукові положення щодо статусу та повноважень органів загальної та спеціальної компетенції в сфері адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності;

- визначення юридичних осіб як суб' єктів адміністративного проступку в будівельній діяльності;

- класифікацію стягнень, які можуть бути застосовані за вчинення адміністративних правопорушень в сфері будівельної діяльності;

дістали подальшого розвитку:

- наукові погляди щодо кодифікації будівельного законодавства;

- організаційно-правові засади функціонування системи державних органів, які здійснюють регулювання в сфері будівельної діяльності;

- правові засади адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері будівельної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні висновків та пропозицій дисертаційного дослідження для удосконалення законодавства в галузі адміністративно-правового регулювання в будівельній сфері, для подальших науково-теоретичних досліджень, а також в правозастосуванні та навчальному процесі. Отримані в дисертаційному дослідженні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані:

у науково-дослідній діяльності - теоретичні положення дисертаційної роботи можуть бути використані для подальших наукових досліджень проблем, пов' язаних з адміністративно-правовим регулюванням будівельної діяльності;

у правотворчості - можуть сприяти розробці нових та вдосконаленню існуючих норм законодавства у сфері адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності, правовому забезпеченню єдиної державної політики в будівельній сфері (довідка про впровадження у Комітеті з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Верховної Ради України від 22 квітня 2011 р. за № 04-13/13-391);

у правозастосуванні - для покращення практичної діяльності суб'єктів будівельної діяльності та інших суб' єктів господарювання і виконання покладених на них обов' язків в сфері адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності (довідка про впровадження в ТОВ «Аудиторська фірма «Інтелект-Капітал» від 20 березня 2012 р. за № 84/3/2012);

у навчальному процесі - можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів і рекомендацій для студентів при викладанні дисциплін «Адміністративне право», «Будівельне право», інших правових спецкурсів в залежності від специфіки навчального закладу.

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана особисто автором. Всі положення, результати, висновки і пропозиції дисертації базуються на власних дослідженнях автора, системному критичному аналізі наукових і нормативних джерел. Наукові статті автора у фахових виданнях є одноосібними.

Апробація результатів дисертації. Дисертацію виконано та обговорено на кафедрі комерційного права Київського національного торговельно-економічного університету. Підсумки розробки проблеми в цілому та окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені здобувачем на наступних науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Наукові дослідження і їх практичне застосування: Сучасний стан і шляхи розвитку '2008» (м. Одеса, 1-15 жовтня 2008 р.); IV Міжнародна науково-практична конференція «Наука в інформаційному просторі» (м. Дніпропетровськ, 15­16 жовтня 2008 р.); П'ята Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Простір і час сучасної науки» (м. Київ, 23-25 квітня 2009 р.); V Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні» (м. Київ, 13-15 травня 2009 р.); IV Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 29-30 травня 2009 р.); VI Міжнародна науково-практична конференція «Україна у європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права» (м. Львів, 29-30 квітня 2010 р.); Студентська міжнародна науково-практична конференція «Сучасні тенденції в українській юридичній науці: новий погляд»

(м. Запоріжжя, 11-12 липня 2010 р.) Всеукраїнська науково-практична конференція «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 31 березня 2011 р.).

Публікації. Основні висновки та результати дисертації викладено в тринадцяти наукових публікаціях, з них чотири - у фахових виданнях, дев' ять - у інших виданнях та тезах доповідей науково-практичних конференцій.

Структура дисертації відображає мету та завдання дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що поділені на сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 235 сторінок, список використаних джерел - 32 сторінки (281 найменування), додатки - 7 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено її зв' язок з науковими програмами, планами та темами, ступінь її наукового опрацювання у вітчизняній та іноземній адміністративно-правовій літературі, наукова новизна, об' єкт і предмет дослідження, його мета та задачі, охарактеризовано методологічну базу роботи, відзначається теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження, наведено відомості про апробацію і впровадження одержаних результатів роботи та публікацію основних положень дисертації.

Розділ 1 «Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності» складається з двох підрозділів і присвячений встановленню змісту понять «адміністративно-правове регулювання будівельної діяльності», «будівельна діяльність», «капітальне будівництво» та визначенню місця даних категорій в системі дефініцій адміністративного права, визначенню особливостей будівельної діяльності як об'єкта адміністративно-правового регулювання та вимог, які до неї висуваються, а також аналізу нормативних актів, які регулюють здійснення будівництва в Україні.

У підрозділі 1.1 «Будівельна діяльність як об'єкт адміністративно-правового регулювання» надається авторське визначення поняття адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності як цілеспрямованого, впорядковуючого, управлінського впливу держави на суспільні відносини в будівництві, межі та сутність якого зумовлені особливостями будівельних відносин як комплексної, технологічно складної, багатосуб' єктної та залежної від зовнішніх факторів системи.

Проаналізовано співвідношення понять «будівельна діяльність» та «капітальне будівництво», де автор зазначає, що поняття «капітальне будівництво» виникло в радянські часи, наголошувало на необхідності значних капіталовкладень в будівництво, і охоплювало всю будівельну діяльність. Зараз ознака капітальності використовується для відокремлення капітальних споруд від тимчасових і встановлення класу капітальності, або, іншими словами, якості об' єкта будівництва. Пропонується відійти від вживання терміну «капітальне будівництво» у значенні будівництва в цілому і замінити його на термін «будівельна діяльність».

Наводиться авторське визначення будівельної діяльності, під якою розуміється система відносин, які починаються з планування та проектування об'єкта до його побудови та здачі в експлуатацію і поширюються на відносини після здачі об' єкта в експлуатацію в значенні відповідальності за якість будівництва і гарантійного обслуговування об' єкта нерухомості.

Обґрунтовується, що особливість будівельної діяльності як об' єкта адміністративно-правового регулювання розкривається через аналіз статусу суб' єктів будівельної діяльності, як керованої системи, на яку спрямоване адміністративно-правове регулювання. Як суб'єкти будівельної діяльності розглядаються: забудовники та замовники, проектувальники, будівельні організації, власники і користувачі об' єктів нерухомості, громадяни - мешканці прилеглих до об'єкта будівництва будинків. Автором проаналізовано адміністративно-правовий статус кожного із зазначених суб' єктів.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

І М Миронець - Адміністративно-правове регулювання будівельної діяльності в україні