П Хоєцький - Борсук в умовах півдня закарпаття - страница 1

Страницы:
1 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK OF L'VIV UNIV.

Серія біологічна. 2006. Вип. 41. С. 77-82 Biology series. 2006. Is. 41. P. 77-82

Зоологія

УДК 630*15

БОРСУК В УМОВАХ ПІВДНЯ ЗАКАРПАТТЯ

П. Хоєцький

Національний лісотехнічний університет України вул. О. Кобилянської 1, м. Львів, Україна e-mal: hpb@ua.fm

Життєдіяльність Meles meles (L.) досліджували на півдні Закарпаття. Проаналізовано поширення звіра, чинники, що впливають на стан популяції виду. Щільність жилих поселень борсука в рівнинних ландшафтах Закарпаття є більшою (один на 150-300 га), ніж у передгірських (один на 700-800 га).

Ключові слова: Meles meles, Закарпаття, популяція.

Борсук (Meles meles (L.)) - цінний мисливський вид фауни України. Надмірне до­бування звіра в минулому призвело до зменшення чисельності і загрози зникнення виду з території України. Це зумовило занесення борсука в Червону книгу України і заборону полювання на нього. Результати обліків останніми роками свідчать про поступове збіль­шення чисельності популяції. Сьогодні в Лісостепу він є звичайним видом, що дає під­стави ставити питання про зміну його червонокнижного статусу [1, 3, 8-11]. Однак пи­тання екології, територіального розміщення борсука в інших природних зонах потребу­ють подальших досліджень з метою розробки системи заходів з охорони, відтворення і раціонального використання поголів'я виду.

Стаціальне поширення, життєдіяльність борсука вивчали в південних районах За­карпатської області (Ужгородський, Берегівський, Виноградівський) протягом 2002­2004 років. Територія дослідження розташована в зоні дубових рівнинних та дубово-букових передгірських лісів. Лісотвірними породами є дуб звичайний та скельний, бук. У насадженнях трапляються черешня, граб, явір, ясен звичайний та ін. Період вегетації рос­лин триває 210-230 днів. Літо тепле, тривале, зима коротка, з нестійким сніговим покри­вом. Середньомісячна температура повітря +9,8°С, мінімальна —3,2°С. Пізні весняні заморозки можливі до середини квітня, а ранні осінні - з кінця вересня. Протягом вегета­ційного періоду випадає 380-460 мм опадів. Середня глибина промерзання ґрунту -50 см, максимальна - 90 см. Постійний сніговий покрив усталюється з другої декади гру­дня. Сніг тане з другої половини березня. У літній період переважають вітри: західні і північно-західні, восени і на початку зими - південні і південно-східні, взимку і на почат­ку весни - північні і північно-східні.

У Великодобронському лісництві Ужгородського державного лісового господарст­ва облік поселень борсука проведено у трьох лісових масивах. В урочищі Тулаленик (площа 91 га) виявлено одне поселення, в урочищі Козуптове (площа 634 га) - чотири, в урочищі Великодобронська дача (площа 732 га) - одне (табл. 1).

В урочищі Козуптове поселення борсука розташовані найвіддаленіше від населе­них пунктів кварталах, які рідше відвідують люди, внаслідок цього рівень чинника тур­бування звіра тут нижчий. Найбільше поселення зареєстроване в кварталі 11. Воно за­ймає площу близько 800 м2. У поселенні обліковано 37 віднорків, десять з них у хорошо­му стані, у п' яти виявлено свіжі сліди борсука. Більшість віднірків звір давно не відвіду­вав, вони присипані листям, деякі - землею.

© Хоєцький П., 2006

Таблиця 1

Поселення борсука в угіддях Великодобронського лісництва (Ужгородський ДЛГ)

Урочище

Квартал

Виділ

Площа, м2

Кількість віднірків, шт.

 

 

 

 

загальна жилих

Козуптове

11

4

800

37 5

 

9

3

90

4 1

 

9

3

320

15 2

 

9

2

-

1 0

Великодобронська дача Тулаленик

17

22

3

22

350

11 1 5 1

На Закарпатській рівнині тривалість активного періоду життєдіяльності борсука залежить від погодних умов. Найпізніші сліди життєдіяльності реєстрували 22 грудня [4]. За несприятливих погодних умов звір раніше залягає в зимову сплячку. Осінь 2004 р. була теплою, не дощовою. Біля деяких віднірків ми в різних поселеннях виявили зелену траву, листя, яку тварина заносила у нору, готуючи її до зими.

Крім постійних поселень, у яких борсук зимує і розмножується, існують тимчасо­ві. В деяких випадках звір може на деякий термін залишати одне поселення і створювати або переходити в інше, покинуте, а потім знову повертатися до попереднього поселення. Однією з причин залишення борсуком поселення є ектопаразити, які у великій кількості розмножуються у зимовий період і потім завдають турбот звірові. Ймовірно, що поселен­ня у кварталі 9, виділах 2 і 3 на відстані одне від одного приблизно у 100-150 м, викорис­товує одна сім'я борсуків.

За загальної площі Великодобронського лісництва 1761 га ми обстежили 1457 га. Щільність поселень становить: одне на 240 га, або одне жиле поселення на 300 га. Чисель­ність борсука в угіддях лісництва за період з 1994 по 2003 рр відображено на рисунку.

Загалом, щільність коливалася в межах від 6,8 до 0,6 особин на 1000 га угідь. Ди­наміка чисельності виду зумовлена дією антропогенних, біотичних і абіотичних чинни­ків. В умовах півдня Закарпаття природних ворогів у борсука немає. На чисельність по­пуляції впливають хвороби, погодні умови, антропогенний чинник. Лісовою охороною Великодобронського лісництва зареєстровано випадки загибелі молоді. У цьому лісницт­ві навесні 1999 р. в безпосередній близькості біля нори знайдено трьох мертвих малят. На їхній шкірі вияв­лено велику кількість ектопаразитів. Інший випадок загибелі трьох борсу-ченят зареєстрований улітку (липень) 2003 р. на території Велико-добронського лісництва. Через угіддя лісництва протікає річка Латориця, яка під час значних опадів виходить з берегів, підтоплюючи насадження. В зоні є приблизно 700 га лісових земель. Імовірно, причи-

14 12 10 8

6

4 2

0

1992

-f

1994

-f

1996

+

1998

2000

+

2002

Чисельність лісництва.

2004

Роки

борсука в угіддях Великодобронського

БОРСУК В УМОВАХ ПІВДНЯ ЗАКАРПАТТЯ_19_

Таблиця 2

Поселення борсука і лисиці в угіддях Боржавського лісництва (Берегівський ДЛГ)

Урочище

Квартал

Виділ            Кількість віднірків

Заселеність

6 травня 2003 р.

Сад

-

-

2

Борсук

Сад

-

-

4

Нежила

Боржава

41

9

6

Борсук

Боржава

42

1

1

Лисиця

Боржава

42

16

8

Нежила

Боржава

43

4

1

Нежила

Боржава

44

2

8

Нежила

Боржава

45

1

6

Нежила

Чизай

16

2

2

Нежила

Чизай

16

3

7

Борсук

Чизай

17

1

15

Борсук

Чизай

17

19

2

Нежила

30 березня 2004 р.

Сад

-

-

5

Борсук

Сад

-

-

2

Нежила

Боржава

41

9

6

Борсук, лисиця

Боржава

41

20

3

Борсук

Боржава

42

1

2

Нежила

Боржава

42

1

1

Лисиця

Боржава

42

16

7

Нежила

Боржава

44

2

6

Борсук

16 листопада 2004 р.

Сад

-

-

3

Борсук

Сад

-

-

-

Нежила

Боржава

41

9

8

Борсук, лисиця

Боржава

41

20

3

Нежила

Боржава

42

1

2

Нежила

Боржава

42

1

1

Нежила

Боржава

44

2

6

Борсук

Боржава

44

16

6

Нежила

Боржава

45

1

6

Борсук

ною зменшення чисельності борсука в угіддях лісництва є повінь, яка була в листопаді 1998 р. Наступна значна повінь на Закарпатті відбулася 2001 р., але в угіддях лісництва, за свідченням лісової охорони, вона мала значно менші масштаби. Проте в угіддях Бор-жавського лісництва Берегівського ДЛГ під час повені 2001 р. було затоплене урочище Боржава, розташоване в межиріччі Боржави і Тиси. Під натиском течії р. Тиси вода по р. Боржаві піднімалася вверх проти течії. Рівень води в насадженнях урочища піднявся по­над 2 м і вода трималася більше двох тижнів. Після повені знайшли мертвими самця бор­сука в урочищі, а самку і двох малят у саду, який межує з урочищем.

На чисельність популяції виду впливає антропогенний чинник. Неодноразово зафі­ксовано випадки браконьєрського полювання. Восени 2000 р. житель с. Четове заради жиру добув одну особину самця борсука. Восени під час збирання зернових культур ком­байнер спостерігав перед агрегатом борсука. Під час спроби відігнати звіра борсук атаку­вав людину. Гинуть також борсуки від автомобілів. Навесні 2002 р. зареєстровано факт загибелі борсука, який живився на городах селян, під колесами автомобіля.

На сказ борсук хворіє зрідка. Однак у регіоні 2000 р. зареєстровано випадок напа­ду скаженого борсука на людину, унаслідок чого людина померла.

У Боржавському лісництві Берегівського ДЛГ облік поселень норних звірів проводили в урочищах Чизай (площа 210 га) та Боржава (площа 483 га). Безпосередньо біля урочища Боржава є сад площею 150 га, в якому також виявлено поселення норних звірів (табл. 2).

За результатами обліків навесні 2004 р. виявлено, що в урочищі Боржава щільність поселень норних звірів така: одне поселення на 70 га, або одне жиле поселення борсука на 160 га. В цьому урочищі, крім поселень борсука, виявлено нори лисиці.

Борсук у норі проводить значну частину життя: виводить потомство, залягає в зи­мову сплячку, перебуває в світлий період доби. Тому він вимогливий до житла. Лисиця живе в норі постійно лише в період вирощування молодняка, в інший час користується для відпочинку і ночівлі різними укриттями, а не тільки норами. Тому нори для неї - міс­це тимчасового перебування, і вони, як звичайно, прості за будовою, з одним або двома, рідше більшою кількістю віднірків. Такі нори, головно, використовують тільки один се­зон. Таким характерним поселенням є нори лисиці в кварталі 42, виділі 1. Поселення бор­сука відрізняється від нір лисиць низкою ознак (характер викиду землі, вхідний отвір, екскременти, шерсть та ін.), за якими достовірно можна визначити господаря нори [7]. Унаслідок розкопування, розширення нори борсуком безпосередньо біля віднірків утво­рюються насипи із землі. Часто посередині цього насипу є неглибокий рівчак, що вини­кає у випадку роботи декількох особин. Наприклад, в урочищі Боржава чищення нори відбувалося так: один борсук викидав землю безпосередньо з віднірка, інший - від входу, ще інший - далі.

Таблиця 3

Поселення борсука і лисиці в урочищі Чорна гора Виноградівського лісництва (Виноградівський ДЛГ)

Квартал

Виділ

Кількість віднірків

Заселеність

28 березня 2004 р.

15

29

5

Лисиця

16

15

1

Борсук

23

1

7

Нежила

24

7

5

Борсук

15 листопада 2004 р.

15

29

4

Нежила

16

15

3

Борсук

23

1

7

Нежила

24

7

4

Нежила

БОРСУК В УМОВАХ ПІВДНЯ ЗАКАРПАТТЯ

81

Лисиця може займати покинуті нори борсука або жити разом в одному поселенні (займаючи різні віднірки), що зареєстровано в урочищі Боржава. Поселення борсука тут існує не менше 30 років, його площа приблизно 180 м2. Під час спостережень у попере­дні роки з різних віднірків цього поселення вийшли кіт лісовий, лисиця, два борсуки. Восени 2004 р. тут добули лисицю.

Приплід у борсука з'являється в березні. Самка борсука народжує двоє-четверо, рідше п'ятеро малят [2]. За період досліджень зареєстровано в трьох приплодах по три борсученяти, а в одному - два.

У Виноградівському лісництві Виноградівського ДЛГ обстеження проводили в урочищі Чорна гора (площа 765 га). За результатами обліків навесні 2004 р. виявлено, що щільність поселень така: одне поселення на 190 га, або одне жиле поселення борсука на 765 га. Результати обліків наведено в табл. 3.

У кварталі 15 виділі 29 розташоване старе поселення, яке періодично протягом не менше 50 років заселяє борсук. Улітку 2003 р. тут реєстрували борсука, який часто кор­мився в агроценозах, у вересні живився яблуками в садах, але в цьому поселенні не зи­мував. Через близькість до населеного пункту це поселення часто використовувала ли­сиця. Восени слідів життєдіяльності звірів тут не виявлено. Знайдені старі поселенні із засипаними норами в кварталі 6 виділах 2 і 9.

Отже, в умовах півдня Закарпаття борсук є звичайним видом лісових насаджень. На популяцію виду значно впливають погодні умови, хвороби, браконьєрство. Щіль­ність жилих поселень борсука в рівнинних ландшафтах Закарпаття є більшою, ніж у передгірських - одне жиле поселення на 150-300 га в рівнинних ландшафтах і одне жи­ле поселення на 700-800 га в передгірських ландшафтах.

1. Жила С. М. Сучасний стан популяції та деякі особливості борсука (Meles meles) в Україні // Поліському природному заповіднику - 30 років: Зб. наук. праць. Жито­мир, 1999. С. 100-106.

2. Корнєєв О. П. Борсук. Екологія та використання в мисливському господарстві. К. 1967. 78 с.

3. Ружіленко Н. С., Продченко А. Л. Територіальний розподіл, екологія та чисель­ність борсука в Канівському заповіднику // Заповідна справа в Україні. 1998. Т. 4. Вип. 1. С. 61-65.

4. Турянин И. И. Млекопитающие советских Карпат, их хозяйственное и зоопаразито-логическое значение: Автореф. дис. ... д-ра биол. наук. Киев, 1972. 39 с.

5. Хоецкий П. Б. К вопросу о систематическом положении барсука // Состояние при­родных комплексов Крымского природного заповедника и других заповедных тер­риторий Украины, их изучение и охрана: Материалы науч.-практ. конф. Алушта,

1998. С. 78-79.

6. Хоєцький П. Б. Лісотипологічний аспект стаціального розміщення поселень борсу­ка // Тези доп. Міжнар. наук. конф. Харків, 2000. С. 46-48.

7. Хоєцький П. Б. Облік норних звірів і деяких інших екологічних груп ссавців // При­рода Розточчя. 1999. Вип. 1. С. 136-138.

8. Хоєцький П. Б. Стаціальне розташування поселень норних звірів в угіддях Букачів-ського та Скалатського лісництв // Наук. вісн. УкрДЛТУ. 2001. Вип. 11.1. С. 43-44.

9. Хоєцький П., Сторожук С. Борсук в умовах заповідника "Медобори" // Зб. наук. праць. Гримайлів-Тернопіль: Лілея, 2003. С. 541-546.

10. Хоєцький П. Б., Сторожук С.А. Стаціальне розміщення норних звірів в насаджен­нях Городницького лісництва заповідника "Медобори" // Матеріали укр.-пол.

конф. Гримайлів, 2002. С. 107-108.

11. Хоєцький П. Б. Чисельність борсука в Тернопільській області // Наук. вісн. УкрДЛ-ТУ. 1998. Вип. 9.4. С. 297.

BADGER IN CONDITION IN THE SOUTH OF ZAKARPATTYA

P. Khojetsky

National University of Forest and Wood Technology of Ukrainian O. Kobylanskoi str. 1, Lviv, 79005, Ukraine e-mal: hpb@ua.fm

The research of vital functions of Meles meles (L.) conducted on south of Zakarpattya. The distribution of beast, factors, which influence of species popu­lations are analyses. Closeness of inhabited settlements of badger in flat lands Zakarpattya is larger (1 on 150-300 ga), than in lands at the foot of mountains

(1 on 700-800 ga).

Key words: Meles meles, Zakarpattya, population.

Стаття надійшла до редколегії 18.07.05 Прийнята до друку 10.11.05

Страницы:
1 


Похожие статьи

П Хоєцький - Борсук в умовах півдня закарпаття