О М Литвинюк - Аксіологічна трансформація загальнокультурних традицій у контексті творчості вільяма ґолдінґа - страница 1

Страницы:
1  2  3 

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

ЛИТВИНЮК ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 82.091 (043.3)

АКСІОЛОГІЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ У КОНТЕКСТІ ТВОРЧОСТІ ВІЛЬЯМА ҐОЛДІНҐА

10.01.05 - порівняльне літературознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Тернопіль - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі зарубіжної літератури Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Науковий керівник:     доктор філологічних наук, професор

НЯМЦУ Анатолій Євгенович,

завідувач кафедри слов'янської філології та порівняльного літературознавства

Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича,

Офіційні опоненти:       доктор філологічних наук, професор

АСТАФ'ЄВ Олександр Григорович, професор кафедри теорії літератури і компаративістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

кандидат філологічних наук, доцент ГУРДУЗ Андрій Іванович,

доцент кафедри української мови та літератури Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського.

Захист відбудеться 11 листопада 2011 року о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.02 по захисту кандидатських дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса,

2).

Автореферат розіслано 6 жовтня 2011 р. Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І. В. Папуша

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність дослідження. Останні десятиліття характеризуються активізацією літературної компаративістики стосовно вивчення міжнаціонального контексту. Одним із принципово вагомих аспектів сучасного літературознавства є дослідження функціонування традиційного сюжетно-образного матеріалу різних генетичних груп у світовій літературі. Ця наукова проблема набула особливого значення в останні роки для яких характерна тенденція пошуку духовного коріння національної свідомості, спроба пов'язати сучасність із загальнолюдською історією, з минулим. Інакше кажучи, в сучасну епоху поняття традиції починає відігравати якісно іншу у порівнянні з попередніми епохами роль. А. Є. Нямцу вказує, що "звернення національної літератури до культурних традицій інших народів з однієї сторони допомагає зрозуміти їх специфічність, а з іншої збагачує та поглиблює свою духовність. У різні культурно-історичні періоди відкритість традиційних структур зумовлена специфічними замовленнями епохи-реципієнта. Діалоги між культурами спричинили явище мультикультуралізму, яке у найбільшій своїй мірі проявилося у ХХ ст., у будь-якому випадку жодна з епох не поводилася так вільно з культурними зразками, які стали традиційними, не проникала у сучасний контекст настільки активно. Духовна криза цивілізації цього періоду вимагала від письменників винесення на перший план загальнозначущих ідеалів та цінностей, виявити багатогранні зв'язки сучасних суспільних явищ з драматичною революцією людства у минулому".[1]

Реалістична поетика, ускладнена модерністськими, а потім постмодерністськими течіями, провокувала дуже широкий, можна сказати антидогматичний контекст переосмислення. Інакше кажучи, ХХ ст., як ніяка інша епоха, надзвичайно вільно поводилася із загальнокультурними традиціями. Крім того, змінилася сама функція міфології у літературному процесі. Мета такого перегляду полягає у встановлені кореляції між успадкованим змістом традиції та нормативними принципами, які вважаються кращими з точки зору уявлень певного покоління.

Актуальність дисертаційної роботи викликана потребою здійснити системний аналіз інтерпретації традиційних сюжетів та образів у творчості Вільяма Ґолдінґа. У своїх версіях письменник часто звертався до тих аспектів, які мало цікавили авторів протосюжетів та сюжетів-зразків, при цьому переосмислення традиційного матеріалу здійснюється настільки глибоко і багатопланово, що складним є сам процес впізнання традиційних зразків. Вільям Ґолдінґ виступає найбільш репрезентативним письменником Великобританії другої половини ХХ століття. Він досяг найвищого ступеня рецепції та переосмислення традиційного легендарно-міфологічного, біблійного та частково літературного матеріалу, що дало підґрунтя стверджувати про процесіндивідуально-авторської міфотворчості у його літературному доробку. Міф для митця є важливим засобом переходу до макроісторичних масштабів, вихід за соціально-історичні та просторово-часові рамки заради виявлення вічних моделей особистісної і суспільної поведінки. Дослідження особливостей переосмислення традиційних образів, сюжетів та мотивів у його прозі сприятиме поглибленню осмислення творчості митця і допоможе повніше відтворити світоглядну концепцію автора.

Причини вибору зазначеного письменника вбачаємо у тому, що проза Ґолдінґа виражена не тільки у використанні міфологічних мотивів, але і пов'язує романи з широкою літературною традицією. Це дає можливість прослідкувати та виявити особливості трансформації та міжрегіонального розповсюдження багатьох традиційних структур. Європейська культурна традиція безперечно впливає на літературні процеси різних країн та регіонів. У свою чергу ця традиція адаптується у залежності до геополітичних процесів у регіонах та власне "місцевої" художньої традиції. У такий спосіб можна охарактеризувати діалектику національного та загальнолюдського.

Проблема функціонування загальновідомих структур знайшла певне осмислення у працях вітчизняних та зарубіжних літературознавців, але дослідження трансформації міфологічних та біблійних сюжетів у творчості англомовного письменника ХХ ст. потребує цілісного осмислення процесів рецепції традиційного матеріалу.

Активне звернення мистецтва і літератури до різних форм міфомислення - одна з важливих тенденцій їх розвитку у ХХ столітті. Міфологізація, яка здійснюється у рамках різних творчих методів, напрямків та стильових течій - це діалог художника з однією чи кількома релігійно-міфологічними схемами, обумовленими традицією "загальної культури". Міф приваблює письменників, композиторів, кінематографів не просто як вихідний сюжетний матеріал, а, перш за все, як специфічна художня система. Міф є втіленням позачасових та позаіндивідуальних цінностей, саме у ньому вбачають універсальний спосіб розкриття основних проблем та протиріч сучасності. Міфологічному тексту властиве особливе зміщення зображально-виражальних засобів, їх ідейні та структурно-композиційні функції досить різноманітні. Нарощення нового змісту за рахунок використання міфу в художніх полотнах велетенське і не піддається односторонньому трактуванню.

В українському літературознавстві дослідження закономірностей інтерпретації традиційних сюжетів, образів та мотивів носить цілісний характер: у Чернівцях створений науково-дослідний центр "Біблія і культура" під керівництвом А. Є. Нямцу, існує певний напрям досліджень, представлений у ряді монографій автора та численних статтях. У своїх дослідженнях науковець залучає  багатий  художній   матеріал  з  російської,  української,   білоруської, французької,латиноамериканської літератур, де виявляє особливості трансформації онтологічних, аксіологічних та поведінкових домінант традиційного матеріалу.

Найбільш популярними та актуальними є студії, присвячені дослідженню функціонування міфу в авторських художніх світах ХХ та ХХІ століть. Неодноразово виникали дискусії щодо процесу міфологізації у літературі, який проявляє себе через посилений інтерес до міфологічних структур різних регіонів, проводилися конференції, видавалися довідники, бібліографічні вказівки, та слід зазначити, що до теперішнього часу велика кількість робіт не має систематизуючого та узагальнюючого характеру, які б охоплювали об' ємний історико-літературний матеріал і брали б за основу традиційні структури різного походження. У нестабільному історико-культурному контексті ХХ ст. для процесу неоміфологізації характерний феномен "штурм образів" (вираз К. Г. Юнга), тобто відбувається їх переосмислення в онтологічному та аксіологічному аспектах. Досить виразно видно, що визначені питання мають фундаментальний характер і вимагають системного підходу до їх вивчення та осмислення у синхронному та діахронному аспектах. Тому проблеми, поставлені у дисертаційній роботі, важливі у теоретичному та історико-літературному аспектах і потребують подальшого уточнення та розвитку, цим обумовлюємо актуальність дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри зарубіжної літератури (факультет іноземної філології) Кам' янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, узгоджена з планами, тематикою її наукових досліджень.

Мета дисертаційного дослідження полягає у системному вивченні процесу переосмислення традиційних структур у прозових творах В. Ґолдінґа. Постає завдання виявити та проаналізувати особливості функціонування традиційних образів, сюжетів та мотивів у контексті їх взаємозв'язку з глобальними процесами на шляху розвитку людства і проекції досвіду минулого на сучасність та майбуття. Виникає потреба розглянути закономірності якісного переосмислення традиційної семантики та аксіологічних домінант легендарно-міфологічного матеріалу у романах автора під впливом зрушень у духовному контексті ХХ ст.

Мета передбачає розв' язання наступних завдань:

1. Осмислення проблем трансформації традиційного матеріалу у літературному контексті ХХ століття.

2. Розгляд онтологічних, аксіологічних та поведінкових аспектів традиційних інваріантів та їх літературних варіантів (мотив робінзонади, біблійний матеріал, фольклор, давньогрецька міфологія).

3. Визначення особливостей переосмислення легендарно-церковного (новозавітного) матеріалу В. Ґолдінґом як прояв загальних процесів секуляризації суспільної свідомості, аналіз євангельських образів у авторських літературних варіантах.

4. Аналіз літературної еволюції образів Прометея, Кассандри та інших міфологічних персонажів. Розгляд процесу руйнування традиційної семантики та аксіологічних домінант легендарно-міфологічного матеріалу.

5. Виявлення особливостей художньої інтерпретації сюжетно-образного матеріалу у романах В. Ґолдінґа у контексті екзистенційних протиріч зазначеної епохи.

6. Осмислення процесу авторського міфотворення у контексті духовно-ідеологічних катаклізмів у англійському суспільстві ІІ половини ХХ ст.

7. Окреслення жанрової специфіки творчого надбання В. Ґолдінґа, її обумовленість особливостями трансформації традиційного матеріалу.

8. Визначення особливостей переосмислення автором морально-психологічних домінант традиційних образів у творчості Ґолдінґа, як універсальних моделей особистісного та соціального буття.

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають праці вітчизняних та зарубіжних філософів, культурологів та літературознавців. Теоретичні аспекти порівняльного літературознавства загалом і поняття "традиції" зокрема продуктивно розроблялися у працях Д. Наливайка, Є. Мелетинського, Ю. Лотмана, А. Нямцу, Р. Барта, О. Веселовського, Б. Шалагінова, А. Гулиги, Т. Денисової, Н. Фрая, М. Бахтіна, Ю. Крістєвої, О. Бушміна, О. Кеби, Л. Грицик, О. Астаф'єва, Т. Гундорової, В. Жирмунського, І. Неупокоєвої, Р. Громяка, М. Лановик, З. Лановик, Д. Дюришина. Усі проблеми вивчаються з позицій сучасної теорії компаративістики, передусім порівняльно-типологічного методу.

Характер поставлених завдань, специфіка матеріалу і рівень його осмислення зумовили вибір методів дослідження: культурно-історичний метод дозволив виявити зв'язок поетики романів В. Ґолдінґа з подіями культурного життя епохи та історичними фактами; метод міфологічної критики сприяв визначенню неоміфологічних аспектів творчості письменника; типологічний метод дозволив простежити процес переосмислення традиції та новаторські начала у творчій манері автора. У дисертації також застосовано й інші принципи та методи: описовий та порівняльний; метод концептуального аналізу; синхронний та діахронний підхід до аналізу процесу рецепції традиційних структур; структурно-семантичний підхід до опису та порівняння першоджерела та його літературної рецепції; цілісний.

Об'єктом дослідження є формально-змістові трансформації легендарно-міфологічного дискурсу у романах В. Ґолдінґа "Володар мух", "Спадкоємці", "Шпиль", "Злодюжка Мартін", "Подвійна мова", "Вільне падіння" та повістях "Надзвичайний посол", "Клонк клонк", "Бог

Скорпіон". Серед багатьох традиційних структур у творчому доробку автора беремо ті, що є загальновідомими та концентрують суттєві морально-етичні проблеми в історії розвитку людства, що орієнтовані домінантними характеристиками на дослідження і художнє моделювання буття індивідуума.

Предметом вивчення є характер рецепції та функції античного та біблійного дискурсу у романах В. Ґолдінґа (процес переосмислення та функціонування мотиву робінзонади, інтерпретація міфу про втрачений рай та інших легендарно-міфологічних, біблійних та літературних традиційних схем у прозі В. Ґолдінґа); неоміфологізація традиційних структур різного генетичного походження.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній узагальнені результати зарубіжного і вітчизняного літературознавства у розробці теоретичних та історико-літературних аспектів функціонування традиційних структур легендарно-міфологічного, легендарно-церковного (євангельського) походження у ХХ ст. Розглядається еволюційна динаміка інтегральних характеристик класичного сюжетно-образного матеріалу, форми і способи його трансформації у різних національних літературах. У дисертації досліджуються закономірності синхронного та діахронного функціонування творчості В. Ґолдінґа в англомовних та західноєвропейських літературах. Розглянуто основні проблеми і тематичні напрямки функціонування легендарно-церковного матеріалу, основні аксіологічні мотивування євангельських колізій у творчості В. Ґолдінґа.

Теоретичне значення дослідження визначається виявленням та виділенням закономірностей та особливостей художнього переосмислення традиційного сюжетно-образного матеріалу у романах В. Ґолдінґа. Розглянуто основні проблеми і тематичні напрямки функціонування міфологічного та біблійного матеріалу, домінантні поведінкові та аксіологічні мотивування літературних варіантів традиційних образів та сюжетів. Предмет та проблематика дослідження окреслюють нові горизонти вивчення проблем функціонування традиції у літературному процесі ХХ століття. Визначено потенційні можливості форм трансформації класичного матеріалу в англійській літературі ХХ-ХХІ ст.

Практичне значення дослідження ґрунтується на можливостях його використання для подальшого опрацювання теоретичних та історико-літературних аспектів функціонування традиційних структур різних генетичних груп у творчості В. Ґолдінґа. Розроблена методика вивчення традиційних структур може використовуватися при аналітичному розгляді численних факторів міжлітературних взаємозв'язків у тісному контакті з домінантними факторами конкретних соціокультурних епох. Результати дисертаційної роботи можуть багатопланово використовуватися у вузівській практиці при вивченні теоретичних курсів та спецкурсів, використовуватися у науковій роботі студентів та викладачів-літературознавців.

Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні аналізу рецепції й переосмислення традиційного сюжетно-образного матеріалу в прозових творах письменника. Вивчення їх під кутом зору традиції є внеском в українське літературознавство. Вперше розроблений типологічний аналіз романів "Володар мух" В. Ґолдінґа та "Володарка каміння" Е. Теннант. Дисертаційне дослідження є самостійною роботою, отримані результати й висновки сформульовані безпосередньо автором дисертаційного дослідження.

Апробація основних положень дисертації відбулася на міжнародних, всеукраїнських та вузівських конференціях: міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми філології та перекладознавства" (20.03.2008 р., Луцьк); Міжнародній науковій конференції "Філософія гуманітарного знання" (16-17.10.2009 р., Чернівці); ІІІ Міжнародній науковій конференції "Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі" (26.11.2009 р., Кам'янець-Подільський); ХІХ Міжнародній науковій конференції "Мова і культура" ім. проф. Сергія Бурого (21-24.06.2010 р., Київ); Міжнародній науковій конференції "Мариністика в художній літературі" (9-10.09.2010 р., Бердянськ); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Література і глобалізм: проблема духовно-етичних та історико-функціональних факторів класики у світлі міжнаціональних взаємин" (14-15.10.2010 р., Кам'янець-Подільський); І та ІІ вузівських наукових конференціях молодих вчених (10-11.03.2009 р., 20-21.10.2010 р., Кам'янець-Подільський).

Дисертацію обговорено на засіданні кафедри зарубіжної літератури Кам' янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (11 травня 2011 р.).

Публікації. Основні положення дисертації представлено у монографії "Міфопоетика Вільяма Ґолдінґа" у співавторстві з А.Є. Нямцу (авторові дисертації належать "Вступ", розділи 2­4, "Замість висновків"), 15 публікаціях, 9 з них надруковано у провідних наукових фахових виданнях України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури (353 позиції). Повний обсяг дисертації - 200 сторінок, з них 173 сторінки основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У ВСТУПІ обґрунтовано вибір теми дослідження; сформульовано його мету і завдання; розкрито актуальність та наукову новизну, визначено методологічну основу та практичне значення дисертаційної роботи, окреслено об'єкт та предмет літературознавчих пошуків, наведено дані про апробацію основних положень дисертації.

Перший розділ дисертаційного дослідження "ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРОЧИТАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ СТРУКТУР У ЛІТЕРАТУРІ ХХ СТОЛІТТЯ" - містить два підрозділи. У підрозділі 1.1. "Актуальні проблеми трансформації традиційного матеріалу у літературному контексті ХХ століття" аналізується стан наукового вивчення питання "функціонуваннятрадиційних сюжетів та образів у літературі ХХ ст.", зосереджується увага на тому, що саме у літературознавстві ХХ ст. починає формуватися особливий науковий підхід до проблем "література і міф", "література і традиція", з'являються нові теоретичні та історико-літературні дослідження. Теоретичною основою роботи є наукові розробки А.Є. Нямцу (проблеми термінології, провідні ознаки традиційних структур, прийоми осучаснення традиційного сюжетно-образного матеріалу та ін.).

У підрозділі 1.2. "До питання вивчення творчості В. Ґолдінґа у сучасному літературознавстві" подана історія ґолдінґознавства, яка охоплює півстоліття, та дозволяє виділити декілька етапів дослідження творів письменника.

Зарубіжні існуючі студії можна розділити на дві групи: роботи, що розглядають питання філософської проблематики романів і співвідношення їх зі світоглядними системами, і роботи, що стосуються окремих питань поетики, у яких використані різні методології аналізу тексту. У свою чергу, до першої групи можна віднести наукові роботи, які різняться методом дослідження: 1) зіставлення з християнською ідеологією (Д. Андерсон, П. Грін, Ф. Кермод); 2) розгляд творів як втілення філософії екзистенціалізму (Т. Бойл, М. Уолтер); 3) з позиції психоаналізу (Д. Розенфілд).

У другому випадку можна говорити про наступні трактування: 1) у руслі поетики міфологізму (статті Дж. Бейкера, Д. Спенглера, А. Флека); 2) структуралізму (В. Тайгер, Ф. Редпас); 3) контекстуального вивчення (Дж. Бейлі, С. Бойд, Б. Дік, С. Медкаф, У. Мюллер, Л. Ходсон); 4) іманентного аналізу (Я. Грегор, М. Кінкід-Уїкс); 5) проблеми стилю і природи символічного (Дж. Джіндін, Н. Дікен-Фуллер, Б. Олдсі).

У радянському літературознавстві склалася своя традиція дослідження творчості В. Ґолдінґа. Такі дослідники, як Р. А. Анджапарідзе, Р. В. Анікін, А. Єлістратова, О. Звєрєв, В. В. Івашова, Н. П. Михальська, В. А. Скороденко, заклали основи вивчення творів письменника. Названо сучасних російських дослідників: О.3. Алєєва, Б.А. Мінц, Л.Н. Татарінова, Ю.О. Шаніна, О. І. Кузнєцова.

Українське ґолдінґознавство представлене дослідженнями С.Д. Павличко, О. К. Мельниченко, О.О. Товстенко, Л.Я. Мірошниченко, Г.М. Костенко, О.Г. Шаповал, та розвідками інших літературознавців (О.В. Кеби, Г.С. Стовби).

Другий розділ - "АКСІОЛОГІЯ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ТРАДИЦІЙНИХ ЛЕГЕНДАРНО-МІФОЛОГІЧНИХ СТРУКТУР У ТВОРЧОСТІ В. ҐОЛДІНҐА"- містить п'ять підрозділів:

У підрозділі 2.1. "Міф про "втрачений рай" (трансформація мотиву робінзонади у романі В. Ґолдінґа "Володар мух")" проаналізовано процес переосмислення зазначеного мотиву в задекларованому романі, визначено особливості авторського формально-змістового наповненнямотиву робінзонади. Здійснено типологічний аналіз романів "Володар мух" В. Ґолдінґа та "Володарка каміння" Е. Теннант. Визначено що, якщо у робінзонаді Ґолдінґа домінує дослідження причинно-наслідкових зв' язків між реальною та уявною дійсністю, реконструкція світоглядної та моральної катастрофи, то Е. Теннант зосереджується на дослідженні психології персонажів, що мотивує поведінку дівчаток у пограничних умовах, вивчає психологію дівчаток у період сексуального дозрівання, прослідковується роздвоєння індивіда на межі реальності та фантазії. Підтверджено, що за певний період функціонування сюжету робінзонади він набуває сталі формально-змістові характеристики, які визначають особливість його читацького сприйняття та окреслюють межі можливої інтерпретації у певний історико-культурний період. Проте зауважимо, що полісемантичність традиційного матеріалу та відносна стабільність смислових домінант дає перспективу комбінаторності їх структурно-змістових відносин.

У підрозділі 2.2. "Літературна традиція у творчості Вільяма Ґолдінґа (на матеріалі роману "Спадкоємці")" проаналізовано роман "Спадкоємці", у якому письменник звертається до традиційного матеріалу (мотив робінзонади, міф про гріхопадіння) для дослідження сутності людини. У романі автор продовжує розвивати певні ідеї, окреслені у "Володарі мух": завдає критики раціоналістичному світосприйняттю, по-новому інтерпретує міф про гріхопадіння, виявляючи темні сторони людської істоти, спроектовані на навколишнє середовище. Ґолдінґ виявляє складність та амбівалентність душі людської, де ведеться споконвічна боротьба добра та зла, раціонального й ірраціонального. Митець дає своє бачення еволюції роду людського, де історичний розвиток трактується як рух по сходинках від напівтварини до людини розумної, яка постійно збагачує здобутки у різних сферах діяльності, ці поступи не завжди є паралельними та пропорційними еволюції моральних та загальнолюдських якостей індивіда. Структурно-формуючу функцію у цьому романі, як і в інших, виконують категорії простору та часу, міфу та символу. У світі ведеться постійна боротьба людини з нелюдськими ворожими силами усередині самої себе. Забравши релігійний фактор, людина робить свій вибір сама, базуючись на двійництві своєї натури. Часо-просторова віддаленість доісторичної епохи та художня інтерпретація традиційних схем виявилася якнайбільш дієвою для розкриття актуальних проблем сучасності

ХХ ст.

У підрозділі 2.3. "Семантична трансформація мотиву робінзонади у романі В. Ґолдінґа "Злодюжка Мартін" проаналізовано роман "Злодюжка Мартін", де відбувається взаємонакладання ціннісно-екзистенційних категорій міфу про Прометея та християнської символіки (план змісту) з мотивом робінзонади (план вираження). В образі Крістофера Ґолдінґ автор контамінує традиційний матеріал різного генетичного походження. Як результат, відбувається деформація природних поведінкових схем і моделей, посилюється функціональність міфологічно-релігійних імперативів, що є основою онтологічних та аксіологічних домінант ужитті людства. Важливим фактором є перенесення життя Мартіна з реального часопростору в ірреальний, абстрактний хронотоп. Роман автора відносить читача до широкої літературної традиції та відкриває нові горизонти для вивчення міжлітературних перегукувань.

У підрозділі 2.4. "Особливості переосмислення євангельського та легендарно-міфологічного традиційного матеріалу в романі Вільяма Ґолдінґа "Шпиль" аналізується роман "Шпиль", де письменник порушує коло проблем: процес пізнання себе, темних сторін свого "я", ідея нерозуміння, незнання життя, внутрішньої сліпоти людини, а також подвійності людської натури. Питання віри, мотив гріхопадіння, втрата невинності - головні для автора. "Літературний міф", створений автором на основі євангельського матеріалу, демонструє прагнення до реалістичної предметно-побутової та морально-психологічної конкретизації. Суть такої інтерпретації полягає у намаганні виявити суттєві та елементарно-показові зв'язки та перегукування дуже різних за онтологічними та аксіологічними характеристиками епохи-реципієнта та універсальними категоріями загальнолюдського досвіду. Автор орієнтується на практичній гуманізації євангельських максим, осучаснює їх філософсько-естетичними концепціями, що виявляють складну систему асоціативно-символічних планів.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

О М Литвинюк - Аксіологічна трансформація загальнокультурних традицій у контексті творчості вільяма ґолдінґа