О Л Музика - Професійно-орієнтовані завдання у системі підготовки студентів-психологів - страница 1

Страницы:
1  2  3  4 

Музика О.Л. Професійно-орієнтовані завдання у системі підготовки студентів-психологів // Професійно-орієнтовані завдання з психології / За ред. О.Л. Музики. Навчальний посібник. (Рекомендовано МОН України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 1.4/17-Г-3165 від 28.09.2010 року)- 3-тє вид., перероб. і доп. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2010. - С. 9-23

9

РОЗДІЛ І. ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНІ ЗАВДАННЯ У СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ (О.Л. Музика)

1.1. ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ПСИХОЛОГІВ В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

Соціально-психологічний факультет у Житомирському державному університеті імені Івана Франка почав першим впроваджувати кредитно-модульну систему навчання (КМС). Основне завдання експерименту, який почався у 2004 році, ми вбачали в тому, щоб перетворити труднощі впровадження в ресурси для підвищення якості освіти. Вирішенню цього завдання сприяли дві особливості КМС: 1) її наближеність до тих організаційних форм навчання, які переважають у середній школі (систематичність навчання, поточний контроль успішності); 2) близькість її ідеології до основних завдань вищої школи (зорієнтованість на оволодіння методами самоорганізації і самоосвіти для безперервного професійного самовдосконалення). КМС є достатньо гнучкою для того, щоб адаптувати до неї більшість організаційно-методичних набутків вищої школи, і дозволяє моделювати у процесі навчання ті форми діяльності, які є щоденними професійними обов'язками психолога.

Не маючи достатньої нормативно-правової і навчально-методичної бази, деканат факультету на основі науково-методичних напрацювань кафедри соціальної та практичної психології розробив власну експериментальну  програму,   що  включала організаційно-педагогічне,інформаційно-технологічне та особистісно-психологічне забезпечення роботи викладачів та студентів в умовах КМС.

Запровадження кредитної і модульної організації навчального матеріалу та підсумкових модульних робіт (ПМР). Загалом, переважання теоретичних знань - це перевага вітчизняної вищої школи. Однак сучасний фахівець має володіти не лише знаннями, а й технологією їх застосування. Контроль знань, який здійснюється двічі на рік, не здатний виявити всіх особливостей практичної підготовки студентів. Кредитна організація навчання передбачає конкретизацію переліку навчальних дисциплін відповідно до потреб фахівців, які мають набрати певну кількість кредитів, частину з яких - за власним вибором. Модульна організація навчання передбачає вищий рівень контролю за якістю і практичною зорієнтованістю знань. Кожен модуль (36 год.) містить як лекційні і лабораторно-практичні заняття, так і тему, що виноситься на самостійне опрацювання. Підсумкові модульні роботи (ПМР) мають на меті систематизувати і закріпити знання студентів. Як правило, на ПМР виносяться тестові, теоретичні та професійно-орієнтовані завдання.

Впорядкування навчально-методичного забезпечення. На момент початку експерименту існував цілий ряд інструкцій і неписаних вимог щодо навчально-методичного забезпечення, які нерідко суперечили одна одній. Крім того, з'явилися державні освітні стандарти окремих спеціальностей, які теж потрібно було враховувати. Радою факультету було прийнято рішення розробити пакет навчально-методичного забезпечення (ПНМЗ) спеціальності, структура якого була б однаковою для кожної навчальної дисципліни. Крім того, що у ПНМЗ максимально враховуються всі існуючі вимоги (крім суперечливих), уніфікація його будови сприяє тому, що студенти швидко адаптуються до вивчення будь-якої дисципліни. Отже, ПНМЗ складається з 4 основних документів, кожен з яких має чітку структуру і перелік вимог щодо оформлення: навчальна програма; робочанавчальна програма; інструктивно-методичні матеріали для самостійної роботи студентів; пакет комплексних контрольних завдань.

Необхідність існування навчальної програми і робочої навчальної програми зумовлена врахуванням позиції викладача, який за згодою кафедри може змінювати до третини змісту навчальної програми, не виходячи при цьому за межі освітніх стандартів.

10

Навчальна програма має таку структуру: 1) вступ (місце дисципліни у структурно-логічній схемі підготовки фахівців, предмет, міждисциплінарні зв'язки, структура курсу); 2) мета і завдання курсу; 3) зміст курсу; 4) список рекомендованої літератури (основної та додаткової); 5) критерії оцінювання навчальних досягнень студентів.

Структура робочої навчальної програми така: 1) вступ; 2) мета і завдання курсу; 3) розподіл навчального часу за темами; 4) зміст лекцій, практичних, лабораторних занять; 5) завдання для самостійної роботи; 6) рекомендована література (основна та додаткова).

Теми для самостійного опрацювання, розподіл навчального матеріалу на модулі визначаються викладачем.

Інструктивно-методичні матеріали для самостійної роботи розробляються на основі робочої навчальної програми і включають: 1) вступ; 2) розподіл навчального часу за темами; 3) рекомендації до організації самостійної роботи; 4) зміст модуля (розподіл навчального часу за темами модуля, умови автоматичного одержання оцінки за модуль, зміст лекцій, практичних, лабораторних занять, завдання для самостійної роботи, тема для самостійного опрацювання, рекомендована література, завдання до підсумкової модульної роботи); 5) вимоги до екзамену (заліку); 6) критерії оцінювання.

У пакеті ККР зібрано тести, які спочатку даються студентам на лабораторно-практичних заняттях та екзаменах, а пізніше можуть використовуватися для перевірки залишкових знань.

П 'ятим елементом ПНМЗ є курс лекцій, який має розробити викладач навчальної дисципліни. На лекціях студенти мають вчитися у викладача мислити, подумки слідкуючи за викладом навчального матеріалу, а не похапцем записувати уривки фраз. Існуюче уявлення про те, що чим більше аналізаторів залучено до діяльності, тим ефективнішою буде остання, - хибне, принаймні для складних видів діяльності, таких як мислення.

Введення професійно-орієнтованих завдань. Професійно-орієнтовані завдання (ПОЗ) - це комплексна сукупність навчальних завдань, трансформованих таким чином, що їх вирішення моделює завдання, з якими зіткнуться студенти в майбутній професійній діяльності. У кожному ПОЗ закладено повний цикл вирішення задачі - від постановки проблеми, актуалізації знань, здобутих під час навчання, до самостійного пошуку необхідної літератури, вироблення плану вирішення цього завдання і самоаналізу та розробки програми самовдосконалення.

Модифікація семестрових і державних екзаменів. Екзаменаційні білети складаються з трьох типів завдань: 1) тести - 20 % ваги в оцінці; 2) два теоретичні питання, з яких студент відповідає на одне (за його вибором) - 30 % ваги в оцінці; 3) професійно-орієнтоване завдання - 50 % ваги в оцінці. Експериментальна перевірка показала, що незважаючи на те, що на державних іспитах для виконання ПОЗ відводиться 2 години і надається можливість користуватися будь-якими підручниками, посібниками і мережею Інтернет, студенти вважають, що саме це завдання є найважчим.

Зорієнтованість на бюджет часу. Раціональне використання часу -цю європейську цінність покладено в основу розробки навчальних планів, навчально-методичного забезпечення, планування самостійної роботи студентів. Особлива увага приділяється лабораторним заняттям, на яких студенти, окрім всього іншого, мають навчитися економному використанню часу. Всі види робіт мають бути чітко спланованими, а звіти про їхвиконання студенти повинні здати на поточному занятті. Ця вимога не тільки попереджує таке негативне явище як списування, а й спонукає викладачів до впровадження активних методів навчання, основаних на груповій роботі. З іншого боку, таким чином організовані лабораторні роботи наближаються за своєю суттю до професійно-орієнтованих завдань.

Відмова від накопичувальної системи оцінювання. Кредитно-модульній системі навчання передувала модульно-рейтингова, основана на накопичувальній 100-бальній

11

системі оцінювання. На жаль, накопичувальну оцінку стали розглядати як елемент КМС. Насправді накопичувальна система має ряд недоліків, які виявилися в ході експерименту і спонукали відмовитися від неї. Найвагоміший з них - психологічний. Постійна погоня студентів за оцінками й обмежена можливість підвищити свою оцінку на екзамені спонукає до закріплення, як провідної, зовнішньої мотивації, яка базується не на власній активності, а на тиску на людину зовнішніх стимулів. Зовнішня мотивація, в порівнянні з внутрішньою, є менш ефективною - діяльність майже відразу припиняється, як тільки зникає зовнішній тиск. До того ж, при накопичувальній системі оцінок значно ускладнюється робота викладачів, яким доводиться докладати значних зусиль, щоб під тиском ситуації не перебирати на себе невластиву для них роль обліковців.

Експеримент показав, що традиційна система оцінки чудово вписується в умови кредитно-модульної організації навчання. Кожен вид навчальних завдань оцінюється за 100-бальною системою, яка переводиться у 5-бальну, коли йдеться про підсумкові оцінки. Рейтинг при цьому залишається, але має принципово інший характер - він відображає активність самого студента і реалізовану ним можливість вибору. Умовами експерименту передбачено ряд можливостей отримати оцінку за модуль:

1) отримавши 80% від можливих оцінок - в цьому випадку оцінка виставляється автоматично;

2) здавши підсумкову модульну роботу.

Зауважимо, що студенту надається можливість підвищити оцінку, яку він отримав «автоматом», але яка його не задовольняє. Психогігієнічною умовою розвитку мотивації досягнення є положення, відповідно до якого викладачеві не рекомендується виставляти студенту на екзамені нижчу оцінку, ніж та, яку він на основі поточних отримав автоматично. Комплексні контрольні роботи та адміністративні роботи показують, що прямі кореляційні зв'язки між попередніми та повторними оцінками тісніші для тих студентів, які отримали їх «автоматом», а не на екзамені. В результаті такого підходу близько 30% студентів, працюючи регулярно, отримують оцінки на підставі поточних та ПМР і не здають сесій, що відповідає основним принципам КМС. Резерв часу, який би вивільнився від відміни сесій, можна було б використати для підвищення ефективності самостійної роботи студентів.

Результати експерименту показують, що з метою забезпечення наступності всіх ланок освіти та мотивуючої функції оцінки варто відмовитися від 100-бальної системи оцінювання на користь загальноприйнятої, звичної 12-бальної. Підсумкові рейтингові оцінки студентів, які представляються в додатку до диплома, можна легко перевести в прийняту в Європі шкалу ECTS.

Організація самостійної роботи студентів. Це питання є одним із найсуперечливіших з огляду на різні підходи, які закріплені наказами та інструкціями. На соціально-психологічному факультеті самостійна робота - це робота студентів на лабораторно-практичних заняттях, під час самостійного опрацювання окремих тем, під час практик. Особливе місце займають теми, які виносяться на самостійне опрацювання. Контроль з боку викладачів тут здійснюється у двох формах:

1) студенти, які претендують на автоматичну оцінку, здають колоквіум викладачеві, який приймає екзамен (за рахунок годин, які виділяються на консультації і перевірку ПМР);

2) для студентів, які здають ПМР, питання з теми, що виноситься на самостійне опрацювання, включаються у перелік питань до модуля.

Зауважимо, що ПМР включені до робочих навчальних планів і, як такі, що входять до навчального навантаження викладачів, належать до оплачуваних видів робіт.

12

Навчальна робота кураторів. На соціально-психологічному факультеті вперше в університеті реалізована одна з основних вимог КМС - навчальна робота куратора з розрахунку 4 год. на одного студента. Ця робота включена в навчальне навантаження і відповідно оплачується. Облік ведеться у спеціально розроблених журналах куратора.

Введення спецкурсів за вибором. Ця складна для нашого університету робота на соціально-психологічному факультеті здійснювалася у два етапи. У 2003 році на факультеті запроваджено практикум з соціальної педагогіки, який складається з 8 дисциплін. Кожен із студентів може вибрати одну з них (офіс-менеджмент, організація масових заходів, КВН , фолк-дизайн, естрадний танець, практична психологія успіху, художня фотографія, медіа-підтримка освітніх проектів), яку вивчатиме протягом двох семестрів. З 2007 року вибіркові дисципліни у навчальному плані представлені попарно, що дає змогу формувати підгрупи студентів на основі вибору однієї з двох дисциплін. Розуміючи, що це лише часткове вирішення проблеми, ми розглядаємо ці кроки як перехідні до справжнього вільного вибору студентами навчальних дисциплін відповідно до їх інтересів та професійних планів.

Формування особистісно-ціннісного ставлення до навчання. Кредитно-модульна   система    дає    можливість    кожному студентумаксимально проявляти самостійність у процесі навчання, і це стимулює формування особистісно-ціннісного ставлення до нього. Система оцінювання побудована таким чином, що студент, який автоматично отримав оцінку за модуль (або за екзамен), може при бажанні спробувати підвищити її, при цьому викладач не може поставити йому оцінку нижчу за ту, яку він вже отримав автоматично. Це спонукає значну кількість студентів прагнути до вищого результату в навчанні.

Відповідальність викладачів за якість навчання забезпечується наявністю у деканаті пакета навчально-методичного забезпечення, який розробляється викладачем і кафедрою. Адресний доступ до нього, який здійснюється з допомогою внутрішньої локальної комп'ютерної мережі (а віднедавна й з мережі Інтернет за індивідуальними паролями), дозволяє здійснювати контроль за виконанням робочих програм як з боку деканату, так і з боку зацікавлених студентів. Крім цього, деканатом рекомендовано завідувачам кафедр внести зміни у структуру планування навчального навантаження для тих курсів, викладання яких забезпечується двома-трьома викладачами. Зокрема, викладачеві, який читає лекції, обов'язково відводиться певна кількість годин для перевірки ПМР і тем, які виносяться на самостійне опрацювання. Це дає змогу оперативно виявляти і коригувати розбіжності в оцінці знань, які можуть виникати між професором (доцентом) та асистентом.

Відповідальність студентів за якість навчання. Впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах передбачає не лише реорганізацію навчально-виховного процесу, але й зміни у ставленні до навчання студентів. Так, одним із основних завдань КМС є мотивоване залучення студентів до навчання. Організація навчання за кредитно-модульною системою побудована таким чином, щоб надати кожному студентові можливості самостійно та свідомо на основі власного досвіду та системи цінностей обирати в якому темпі вчитися, які змістові модулі вивчати. З'являється потенційна можливість брати окремі кредити в іншихвузах. КМС передбачає продовження освіти протягом життя за рахунок накопичення кредитів. З іншого боку, КМС не орієнтована на чіткі хронологічні межі отримання вищої освіти. Студент, який з різних причин не справляється з навчальною програмою, в принципі може навчатися необмежений час, звісно, сплачуючи за надані освітні послуги.

Самостійність студентів у виборі навчальних пріоритетів. Важливим показником конкурентоспроможності сучасних фахівців є уміння самостійно визначати цілі і способи діяльності. У цьому аспекті кредитно-модульна система навчання надає студентам значно ширші можливості, ніж традиційна. Кредитно-модульна система, моделюючи професійні відносини, ставить студентів у ситуацію постійного вибору. Вони самостійно

13

обирають систему контролю та оцінювання знань (одержати підсумкову оцінку можна за результатами роботи на занятті або ж виконавши підсумкову модульну роботу чи склавши екзамен). Кредитно-модульна система постійно потребує вибору, оскільки саме вибір способу виконання навчальних завдань на кожному занятті значною мірою визначає кінцевий результат вивчення дисципліни. Важливою особливістю кредитно-модульної системи є те, що більшість студентів можуть самостійно визначати бажану «автоматичну» підсумкову оцінку, наприклад «добре» чи «задовільно» на відміну від традиційної системи, у якій вибір оцінки можуть здійснювати лише студенти, які претендують на «відмінно». Вибір дисциплін для вивчення з варіативної частини навчального плану - теж хороший метод для розвитку почуття відповідальності.

Самостійність у плануванні навчальної діяльності. У кредитно-модульній системі значна увага приділяється розробці навчально-методичного забезпечення, зокрема, поділу дисципліни на модулі, визначенню критеріїв автоматичного одержання оцінки за модуль, характеристиці завдань, які необхідно виконати у ході вивчення модуля.

Така чітка характеристика навчальної дисципліни значно полегшує студентам процес планування власної учбової діяльності. У частини студентів може бути не сформоване вміння ставити віддалені цілі та планувати діяльність на тривалий проміжок часу (наприклад, на весь курс). Поділ дисципліни на модулі та поступова робота з кожним окремим модулем навчає студентів ставити близькі цілі та здійснювати планування на період вивчення модуля.

ПОЗ і ціннісний обмін та ціннісна підтримка. Спрямованість на репродуктивне відтворення знань, яке нерідко формується в ЗОШ, колишні учні намагаються перенести у вишу школу. Це ж можна віднести і до компілятивно-плагіаторських умінь, які, на жаль, формуються при використанні мережі Інтернет. Невідповідність цих здібностей завданням вищої школи породжує труднощі в адаптації вчорашніх учнів до навчальної діяльності в умовах вузу. Їм бракує не лише вмінь аналізувати інформацію, робити самостійні висновки і тим більше створювати власний інтелектуальний продукт, а й вмінь відрефлексувати прогалини у розвитку своїх здібностей та регуляційних вмінь, щоб ці прогалини ліквідовувати. Для того, щоб це відбулося швидше й ефективніше, необхідно, щоб уже від початку навчання у словосполученні «спільно-розподілена діяльність» акцент робився на слові «спільна». Діяльність має бути справді спільною, і не лише за критерієм місця і часу, але й за такими основними критеріями: міжособистісною взаємодією, взаємною оцінкою і поцінуванням, відкриттям в інших людях дефіцитних для тебе властивостей, усвідомленням розвитку власних здібностей. У цьому контексті надзвичайно важливими є соціально-психологічні механізми регуляції учбової діяльності і саморозвитку особистості у ній, такі як ціннісний обмін і ціннісна підтримка. Вони можливі за кількох умов, основними з яких є: 1) відкритість для всіх її учасників процесів, які відбуваються у свідомості; 2) усвідомлення того, що успішність діяльності може забезпечуватися різними комбінаціями пізнавальних, мотиваційно-вольових та часових параметрів, кожен з якихможе мати досить значні індивідуальні рівні вираженості; 3) здатність розкривати іншій людині внутрішні регуляційні схеми розвитку власних учбових здібностей; 4) здатність надавати і приймати поцінування учбових досягнень в ситуації взаємного усвідомлення дефіцитності окремих компонентів учбових здібностей; 5) здатність докладати зусиль для розвитку здібностей. Для того, щоб ціннісний обмін і ціннісна підтримка були ефективними, потрібен особливий психологічний клімат, у якому б мотиви конкуренції і самоствердження не були домінуючими, а поступалися мотивам взаємного інтересу і ампліфікації.

Один із основних пояснювальних конструктів, який у свідомості більшості студентів пов'язується з успішністю у навчанні, - це «легкість». Не викликає сумніву, що більшою мірою він породжений механізмами психологічного захисту і лише частково реалістично

14

відображає ті зовнішні сторони діяльності успішних студентів, які пов'язані із завершальними фазами постійних цілеспрямованих системних учбових зусиль. Це своєрідна інверсія причинно-наслідкових зв'язків при сприйманні успішних учбових дій. Справді, досить рідко можна зустріти такі пояснення успішності учбових дій, які апелюють до посидючості наполегливості, цілеспрямованого розвитку окремих умінь і здібностей. Проте в тих випадках, коли вони й зустрічаються, то, як правило, пов'язуються з негативно-оцінним ставленням, мовляв, успішне навчання основане на систематичній праці - це не зовсім те, до чого потрібно прагнути, а от коли воно «легко дається» - це і є ознакою справжніх здібностей.

Кредитно-модульна система побудована на принципах, які дозволяють подолати традиційний недолік нашої вищої школи - її зорієнтованість на неритмічну роботу. «Від сесії до сесії живуть студенти весело...». Поділ навчального матеріалу на модулі та підсумкові модульні роботи, можливість здавати модулі «автоматом», обов'язкові теми, яківиносяться на самостійне опрацювання у кожному модулі, можливість вибору форми підсумкового контролю залежно від ставлення до предмета (та й до викладача) орієнтовані на розвиток зовсім інших цінностей, аніж «легкість». Це цінності, які вимагають іншого стилю діяльності і способів її самоорганізації - щоденної наполегливої систематичної праці.

Страницы:
1  2  3  4 


Похожие статьи

О Л Музика - Професійно-орієнтовані завдання у системі підготовки студентів-психологів

О Л Музика - Субєктно-ціннісний аналіз розвитку творчо обдарованої особистості термінологічний аспект

О Л Музика - Типологічний підхід у психології здібностей та обдарованості як альтернатива ситуаційно-диспозиційній антиномії

О Л Музика - Здібності у системі ціннісної регуляції розвитку творчо обдарованої особистості

О Л Музика - Організаційно-психологічне забезпечення впровадження кредитно-модульної системи навчання у внз