В І Кириленко - Аксіологічний вимір сучасної економічної науки - страница 1

Страницы:
1 

4. van Dooren, Wouter & Nick Thijs (2010), ^Paradoxes of improving performance management (systems) in public administration)), EIPASCOPE, 2, downloaded from http://www.eipa.eu/files/repository/eipascope/ 20101022101218_Eipascope_2010_2_Article2.pdf (10 July 2011).

5. Iurcovich, Luis et. al. (2006), Regional Benchmarking Report - Blueprint for regional innovation benchmarking, Mutual Learning Platform (MLP), EU: European Commission, Committee of the Regions, IRE innovation network.

6. Kouzmin, Alexander, Elke Liffler, Helmut Klages, Nada Korac-Kakabadse, (1999) "Benchmarking and performance measurement in public sectors: Towards learning for agency effectiveness", International Journal of Public Sector Management, 12 (2): 121-144.

7. Mandl, Ulrike, Adriaan Dierx and Fabienne Ilzkovitz (2008), «The Ef­fectiveness and Efficiency of Public Spending), European Economy, EU: European Commission.

8. Moynihan, Donald P. & Sanjay K. Pandey (2010), «The Big Question for Performance Management: Why Do Managers User Performance Infor­mation)), Journal of Public Administration Research and Theory Advance, 20 (4): 849—866.

9. Rondo-Brovetto, Paolo & Iris Saliterer, «Comparing Regions, Cities, and Communities: Local Government Benchmarking as an Instrument for Improving Performance and Competitiveness), The Innovation Journal: The Public Sector Innovation Journal, 12(3), 2007, article 13.

10. Shuster, Ferdinand, (2008/9), «Benchmarking Revitalisation of a Traditional Practice), Public Governance, Winter 2008-9, Downloaded from http://www.kpmg.com/UK/en/IssuesAndInsights/ArticlesPublications/Docu ments/PDF/Market%20Sector/Building%20and%20Construction/Public%20 Governance%20Institute%20Journal%20Winter%20edition%2008-09.pdf

(10 July 2011).

Статтю подано до редакції 14.07.11 р.

УДК 330.1:330.8

В.І. Кириленко, д-р екон. наук, професор кафедри політичної економії ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

АКСІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ

АНОТАЦІЯ. Дана характеристика аксіологічному аспекту економіч­ної методології.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: аксіологія, методологія, економічна методоло­гія, політична економія, економічна теорія, економічна наука.

АННОТАЦИЯ. Охарактеризован аксиологический аспект экономи­ческой методологии.

© В. І. Кириленко, 2011

144

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: аксиология, методология, экономическая методология, политическая экономия, экономическая теория, экономическая наука.

ANNOTATION. In the article axiological aspect of economic methodology has been characterized

KEY WORDS: axiological, methodology, economic methodology, political economy, economics, economic science.

Постановка проблеми. Складність і суперечливість економіч­них процесів останніх десятиріч, неможливість їх пояснення за допомогою ортодоксальних методів аналізу привертають дедалі більше уваги вчених до методології економічної науки, яка дає можливість раціонально пояснити формування об'єктивних знань щодо реальної дійсності. Економічна методологія є важливим напрямом в економічних дослідженнях, що вивчають фундамен­тальний, метатеоретичний рівень економічного знання, принципи його висновків і доказів різноманітних економічних положень, теорем і теорій.

Одним із найважливіших аспектів сучасної економічної мето-логії, на наш погляд, є аксіологія економічної науки.

Мета статті. Дати характеристику аксіології економічної нау­ки та розкрити її особливості і сучасні підходи до аналізу.

Практично повне оновлення змісту економічної теорії в Україні викликало і продовжує викликати значний інтерес дослідників до її методологічних основ, до того методологічного базису, на якому будується сучасна наука про економічне життя [4, 6, 7].

Виклад основного матеоріалу. У силу розуміння ціннісного відношення, як одного з аспектів цілісної людської діяльності, виявляється необхідним вивчення економічної реальності в аксі-ологічній проекції та відповідна можливість сучасної економіч­ної методології зосередитися на аксіологічних аспектах інтерпре­тації економіко-господарської діяльності людини.

Сучасна економічна філософія включає аксіологічний аспект, у якому виражається вибірковість свідомості людину, його орієн­тації на вироблені суспільством цінності й програми соціально-економічної поведінки.

Механізм виробництва ціннісного відношення представляєть­ся в сучасній економічній філософії як огортання об' єктивної предметності буття ціннісними змістами та перетворює аксіоло-гічну проекцію господарського буття в її предметний зміст.

По-перше, економічна наука має тенденцію розглядати всі від­носини економічного характеру в суспільстві, як відносини ринко­вого обміну, абстрагуючись від тих аспектів діяльності, які не за­довольняють його умовам. Люди ринку — це, в основному, не об­межені ніякими неекономічними факторами незалежні товаровлас­ники. При аналізі діяльності такого товаровласника економісти старанно уникали й уникають ціннісної й культурологічної інтер­претацій. Але в таких випадках був і є нецілісний підхід, коли мір­кування відтворюють обмежену структуру, звичну для економіс­тів, і не можна говорити про об' єктивність і повноті їх досліджень, навіть якщо предмети досліджень мікроекономіки й макроеконо-міки доповнюються один одним. Більше того, виникають пробле­ми аналізу економічної дійсності, пов' язані із засиллям економіз­му, що відкидається в сучасній економічній філософії.

Але доти, поки в економічній науці остаточно не сформувався принцип методологічного індивідуалізму, учені не могли уник­нути філософських і етичних міркувань про економічну поведін­ку людини. Це тільки у ХХ ст., з легкої руки Беккера, беззасте­режно ухвалюються допущення відносно 1) ринків, як основного засобу координації дій людей, що беруть участь в економічному процесі, 2) максимізованої поведінки, 3) стабільності переваг людей, 4) нерозрізненості переваг людей різних категорій насе­лення та різних культур і суспільств і т. ін. (що, зокрема, робить відносним визначення традиційної й сучасної культур).

Таке методологічне звуження економічної науки обумовлене тим, що предметно-об' єктивний характер наукового дослідження був колись установлений у якості основного методологічного принципу в уявленнях про світ, і він же диктує «свободу від цін­нісних суджень». На ціннісну нейтральність науки, причому як на одне з істотних досягнень, указували багато авторитетних уче­них. Так, відомий біолог, лауреат Нобелівської премії Ж. Моно писав, що «наука спочиває на строго об' єктивному підході до аналізу й інтерпретації Всесвіту, включаючи самої людину та людське суспільство. Наука ігнорує й повинна ігнорувати цінніс­ні судження» [11, 12]. Саме свобода від ціннісних аспектів ува-жалася основною гідністю науки, оскільки вона уможливлює ні­бито організувати безперервне функціонування каналу поставки об'єктивного знання про світ. Однак, свобода від ціннісних аспе­ктів забезпечує наукам особливий статус, хоча, разом з тим, зни­щує їх.

Щодо цього показовим є обговорюваний у другій половині ХХ ст. загальна криза наукового знання, який призвів до того, що наука стала мішенню гострої соціальної критики. Багато критиків науки підкреслювали її принципово частковий, дегуманізованийхарактер, що не уможливлює їй всебічно враховувати у своїх ре­зультатах і побудовах діяльність людини...

І, незважаючи на спроби вигнання культурного контексту з міркувань про економічну діяльність, багато вчених все-таки ви­знають, що її характер, в остаточному підсумку, однаково визна­чається культурою, системою цінностей, і що економічна наука не могла уникнути аксіологічних питань.

По-друге, ідея етичної, культурної обумовленості економічної діяльності людей, незважаючи на явне небажання багатьох еко­номістів визнавати це, розглянута досить докладно в західній і вітчизняній літературі. Із праць класиків економічної думки ви­пливає неможливість, неприпустимість виключення ціннісних і культурологічних інтерпретацій у міркуваннях про економічну діяльність.

Видатні економісти, створюючи відомі усьому світу економіч­ні теорії, ураховували етичні та ціннісні питання й моральні ви­міри у своїх економічних дослідженнях. Наприклад, Мальтус по­казав, що рівновага між народонаселенням і засобами існування в цивілізованих народів може бути відновлене гуманними засоба­ми. Мальтус виключав ті засоби, які безпідставно приписуються йому й навіть пропагуються від його імені. Він засуджував не тільки війни, убивства, але також і блуд, як вільний вступ у ста­тевий зв' язок поза шлюбом або в шлюбі, навіть якщо були вжиті заходи, щоб цей зв'язок залишився безплідний. Було б занадто легко й зручно, на думку Мальтуса, зупинити зростання народо­населення аморальними засобами. Але тоді людство, забезпечив­ши собі їжу, піддалося б протилежній небезпеці — і це не тільки моральна деградація, але й ще більше неконтрольоване зростання населення, подібно тому, як дерен стає густіше, коли його висми­кують. Головне, по Мальтусу, — це моральне приборкання. При цьому Мальтус ніколи не проповідував помірності в шлюбі й ви­знавав родину із шістьма дітьми. Таким чином, рекомендації, які дав Мальтус, відповідають не тільки вимогам розуму, економіч­ної моделі, але й освячені релігією. Цікаво й те, що теорія Маль­туса зазнавала критики з моменту своєї появи, незважаючи на виправдання родини та приватної власності, як найважливіших інститутів буржуазного суспільства. Звичайно, Мальтус бачив зі­псовану природу людини та не дуже сподівався на широке поши­рення морального приборкання, але, проте, створюючи власну економічну модель, він підкреслював необхідність доброчесної поведінки для того, щоб уникнути зла, яке без цієї чесноти стає неминучим наслідком дії законів природи й економіки. Але чес­нота несумісна з капіталізмом, і саме розуміння цього ховається економічною наукою, тому що вона становить одну з основних небезпек для капіталізму, капіталістів, олігархів та їх наукових поплічників.

Релігійно-етична інтерпретація господарської діяльності дава­ла можливість виділити в капіталістичній орієнтації ціннісний зміст, що дає санкцію на соціальну і моральну легітимацію під­приємництва. Вебер у своїй відомій роботі «Протестантська ети­ка й дух капіталізму) показав вплив релігійно-етичних установок на спосіб здійснення економічної діяльності й пояснив зміну цьо­го способу на основі духовних передумов. Зіставивши релігійні принципи та норми сучасної йому капіталістичної культури, Ве­бер дійшов висновку, що протестантські релігійно-етичні погля­ди, на відміну від католицьких, формували духовні якості й по­ведінку, що відповідають раціональному капіталістичному під­приємництву, відмінному від авантюризму й вічної спраги нажи­ви. Вебер визначив раціональний капіталізм, спосіб економічної діяльності, який «є в наявності там, де виробничо-господарське покриття потреб деякої групи людей, незалежно від роду цих по­треб, здійснюється шляхом підприємства; спеціально раціональ­не капіталістичне виробництво є виробництво на основі капіталі­стичного розрахунків, тобто таке промислове виробництво, яке веде рахунковий контроль своєї прибутковості за допомогою но­вої бухгалтерії й складання балансу) [3, с. 254].

Навіть Маслоу не зміг уникнути поняття цінності, хоча й да­вав йому явно помилкове трактування: наприклад, у випущеній в 1968 р. у США книзі «До психології буття» цілий розділ назва­ний автором «Цінності), у якім даному поняттю дається натура­лістичне трактування (цінність розуміється Маслоу як виборчий принцип, властивий усякій живій істоті, установка, похідна від потреб). Залишилося відзначити, що ідеї етичної, ціннісної, куль­турної обумовленості економічної діяльності й питання ціннісно-аксіологічних факторів, що впливають на вибір людьми тих або інших способів поведінкової адаптації до соціально-економічних умов, глибоко пророблені у дослідженнях російських вчених (ро­боти П. Шіхірєва, Є. Ясіна, А. Соболєвської та ін.).

По-третє, подолати «частковість) і «обмеженість) економічно­го погляду на світ і показати цілісність усякої, у т.ч. економічної, діяльності та її невіддільність від аксіологічної модальності мож­ливо, наприклад, через звертання до категорії діяльності, як мето­дологічно центральної. З її допомогою можна дати універсальну характеристику людського світу, і через неї включити цінніснийаспект в обов' язкову структуру міркувань про економічну діяль­ність. Можна провести аналіз і на підставі системної позиції.

Ціннісне відношення має світогладно-значеннєвий зміст, по­роджуваний загальним соціокультурним контекстом, у якому ре­алізується цілісна діяльність. Саме завдяки цьому ціннісне від­ношення виводиться з архітектоніки людської діяльності не тільки як специфічний і необхідний аспект, але і як цілісна харак­теристика діяльності.

Ціннісне відношення зв' язує якийсь об' єкт або образ не з ін­шим об'єктом, а із суб'єктом діяльності як носія соціальних і культурних характеристик. Ця особливість визначає як надінди-відуальний зміст, так і реальність цінності, яка виникає в об'єкт­но-суб'єктному відношенні, але при цьому не є ні якістю об'єкта, ні переживанням суб' єкта.

Розуміння цілісності людської діяльності та ціннісного відно­шення в якості одного з аспектів її реалізації дає можливість су­часній економічній філософії зосередитися на аксіологічних ас­пектах інтерпретації господарської діяльності людину та вивчати економічну реальність в аксіологічній проекції.

Новизна обговорюваного погляду на проблему, що визначила аксіологічний вимір аналізу економічної життєдіяльності суспіль­ства й людину, а також сучасної економічної філософії, полягає в розгляді соціально-економічного розвитку на основі розширення поля аналізу економічної діяльності аксіосферою і звертання до ціннісних поглядів в економіці. Зокрема, надзвичайно продукти­вними в плані виявлення та оцінки соціально-політичних умов є багатомірна реконструкція поняття «цінність» на основі діалого­вого підходу — аксіологічний простір.

По-четверте, аксіологічна модальність діяльності — вказівка на ціннісно значуще, на суб'єктивоване буття, тобто буття в його відношенні до людини як суб'єкту, вказівка на ціннісну значу­щість щось для суб' єкта. Саме особливості аксіологічної модаль­ності відрізняють цінність від інших категорій діяльнісного під-ходу-корисності, задоволення, мети і т. ін.; але ці ж особливості кардинально відрізняють економічну філософію від економічної науки та політичної економії.

Висновки. Економічна філософія включає аксіологічний ас­пект, у якому виражається вибірковість свідомості людини, його орієнтація на вироблені суспільством цінності — орієнтири й програми соціально-економічної поведінки.

Аксіологічний вимір сучасної економічної філософії є не тіль­ки методологічно важливим для неї. Саме воно уможливлюєвстановити зв' язок економіко-філософських уявлень про світ і суспільний розвиток із соціальним ідеалом і соціальним ідеями, причому з урахуванням соціостратифікаційних (класових) інте­ресів і у відносинах з уявленнями про нормативні порядки та про проектності. Більше того, що найважливіше, саме аксіологічний вимір сучасної економічної філософії є принципово важливим для розуміння механізмів коригування процедур модернізаційно-го вибору й соціально-економічного розвитку.

Для економічної філософії аксіосфера не є частковим і обме­женим комплексом, оскільки економічна філософія конституює власний зміст через відновлення цілісного погляду на господарс­тво в єдності всіх сторін людської життєдіяльності — предметно-перетворюючої, ціннісної, пізнавальної.

Сучасна економічна філософія, на відміну від економічної на­уки, розглядає реальне буття людського роду та кожної окремої людину через категорії, здатні забезпечити цілісне сприйняття економічної практики людини, відмовившись від спрощеного зведення цінностей до потреб, яким грішить економічна наука, і від простого переносу на слово «цінність» значеннєвих відтінків і нюансів поняття «вартість». Однак, необхідно і в економічній на­уці та політичній економії повернутися до родового поняття «цінність», а не вартість, як це досі є популярним у навчальних посібниках.

Література

1. Ананьин О.И. Экономическая теория: кризис парадигмы и судьба научного сообщества // Вопросы экономики. — № 10. — 1992.

2. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. М., 1994. — С. 265.

3. Вебер М. История хозяйства // Вебер М. История хозяйства. Го­род. М.: ИНФРА-Пресс, 2001. — 456 с.

4. Гриценко А. Економічна теорія в сучасному світі // Економіка України. — № 10. — 2008. — С. 40—54.

5. Гурова И.П. Конкурирующие экономические теории. Улья­новск, 1998. — С. 75—76.

6. Єременко В. Економічна наука: проблеми логіки, метології, кла­сифікації // Економіка України. — № 12. — 2005. — С. 52—64.

7. Єрохін С.А. Сучасні методологічні проблеми економічної науки // Актуальні проблеми економіки. — № 5. — 2002. — С. 3—7.

8. Єщенко П. Економічні теоретичні концепції та їх предмет // Еко­номіка України. — № 5. — 2004. — С. 56-61.

9. Малий І., Галабурда М. Економічна наука: проблеми усвідомлен­ня методології // Економіка України. — № 9. — 2006. — С. 45—54.

10. Маршалл А. Пинципы политической экономии. Т.1 / Пер. с англ. Р.И.Столпера; общ. ред. и вступ. статья С.М.Никитина. — М. — Про­гресс, 1983. — 415 с.

11. Monod J. On the Logical Relationship between Knowledge and Values // The Social Impact of Modern Biology. L., 1971. — 312 р.

12. Орехов А. М. Методы экономических исследований: Учеб. посо­бие. М.: ИНФРА-М, 2009. — 392 с.

Статтю подано до редакції 22.07.11 р. УДК 338.22.021.4

М.К. Галабурда, канд. екон. наук, доцент ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

НАУКА, МИСТЕЦТВО, МОРАЛЬ ТА ІДЕОЛОГІЧНІ НАДБУДОВИ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

АНОТАЦІЯ. Політична економія як система нагромаджених людс­твом знань у сфері науки, мистецтва та моралі ведення господар­ської діяльності має надзвичайне значення для розуміння та управління економічними процесами в суспільстві. В роботі роз­глянуто взаємозв'язки метафізичних надбудов політекономії із процесами формування ідеологій. Розкрито процеси підміни по-літекономічних складових вітчизняної економічної думки на ідео­логічні конструкції, що викривлює аналітичну увагу стосовно еко­номічної реальності.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Наука, мистецтво, мораль та ідеологічні над­будови політичної економії.

АННОТАЦИЯ. Политическая экономия как система накопленных человечеством знаний в области науки, искусства и морали веде­ния хозяйственной деятельности имеет чрезвычайное значение для понимания и управления экономическими процессами в об­ществе. В работе рассмотрены взаимосвязи метафизических надстроек политэкономии с процессами формирования идеоло­гий. Раскрыты процессы подмены политэкономической составля­ющей отечественной экономической мысли идеологическими конструкциями, искривляющими аналитическое представление об экономической реальности.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: Наука, искусство, мораль и идеологические надстройки политической экономии.

SUMMARY. Political economy as a system of knowledge accumulated by mankind in the field of science, art and morality of business is of paramount importance for the understanding and management of economic relations in society. The paper discusses the relationship

© М. К. Галабурда, 2011

151

Страницы:
1 


Похожие статьи

В І Кириленко - Аксіологічний вимір сучасної економічної науки

В І Кириленко - Механізм інвестиційного партнерства в системі гарантування економічної безпеки