О В Посилкіна - Актуальні питання логістики фармацевтичної дистрибуції і аптечних мереж - страница 1

Страницы:
1  2 

О.В. Посилкіна

Київський національний фармацевтичний університет

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЛОГІСТИКИ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ДИСТРИБУЦІЇ І АПТЕЧНИХ МЕРЕЖ

© Посилкіна О.В., 2008

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку фармацевтичної галузі впровадження логістичних підходів у діяльність суб'єктів фармацевтичного ринку обумовлено: S розвитком концентраційних процесів у фармацевтичній галузі;

S розвитком таких логістичних систем продажу, як венселінг, попередній продаж, телемар­кетинг, електронний бізнес тощо;

S посиленням впливу на кінцеві результати виробничо-комерційної діяльності фармацевтичних підприємств логістичної організації транспортного, складського, інформаційного забезпечення;

S необхідністю впровадження та використання сучасних засобів моделювання комерційних рішень для фармацевтичних підприємств;

S посиленням частки логістичної компоненти під час розподілу лікарських засобів як на внутрішньому, так і на світовому ринках (табл. 1).

Таблиця 1

Частка логістичних витрат в обсягах продажу за галузями національної економіки, %

Галузь виробництва

Транспор­тування

Утри­мання запасів

Складу-вання

Управ­ління

Відправка, отримання

Паку­вання

Замов­лення

Загалом

Харчова

6,3

1,6

3,3

0,3

0,6

1,4

0,6

14.1

Фармація

8,1

0,3

3,5

0,4

0,9

-

0,2

13,4

Електроніка

1,4

-

1,2

0,7

0,7

0,5

4,4

8,9

Папір

3,2

2,5

3,2

1,2

0,9

1,1

1,2

13,3

Машини, обладнання

5,8

0,1

4,6

0,2

0,3

-

0,2

11,2

Усі виробничі підприємства

4,5

1,0

2,0

0,5

0,5

1,0

0,5

10,0

Торговельні підприємства

7,4

10,3

4,2

1,2

0,6

1,2

0,7

25,6

Споживчі товари

8,1

8,5

4,0

1,3

0,9

0,9

0,5

24,2

Промислові товари

5,9

13,7

2,9

0,7

0,2

2,0

1,0

26,4

Аналіз останніх досліджень. Особливістю сучасного етапу розвитку дистрибуції у фармації України є те, що сьогодні провідні дистрибутори знаходяться в центрі процесів, які відбуваються на вітчизняному фармринку. їх діяльність має доволі істотне значення у формуванні його структури і нарощуванні обігу лікарських засобів (табл. 2). Слід відзначити, що ні в Західній Європі, ні в Північній Америці фармдистрибутори не відіграють такої ключової ролі, як в Україні.

В Європі фармацевтичні дистрибутори виконують значною мірою функції логістичних опера­торів. Їх роль зводиться до виконання суто технічного завдання - оптимізації товарного обігу аптек.

Таблиця 2

Кількість гуртових фармацевтичних підприємств на фармацевтичному ринку провідних країн

Країна

Кількість ОФП

Кількість аптек

Частка ринку для двох найбільших ОФП, %

Стан гуртового ринку

 

 

на одне ОФП

 

 

Австрія

9

185

-

домінування

Бельгія

27

195

-

домінування

Велика Британія

20

608

67

домінування

Греція

127

71

-

конкуренція

Данія

3

97

-

домінування

Ірландія

4

291

-

домінування

Іспанія

112

169

-

конкуренція

Італія

193

83

-

конкуренція

Канада

-

-

65

домінування

Люксембург

5

16

-

домінування

Нідерланди

9

172

80

домінування

Німеччина

18

1192

45

домінування

Норвегія

3

123

-

домінування

Португалія

22

123

-

конкуренція

Україна

700

28

30

конкуренція

США

-

-

41

домінування

Фінляндія

2

389

-

домінування

Франція

6

3765

55

домінування

Швейцарія

6

276

-

домінування

Швеція

2

450

-

домінування

Під час обслуговування невеликих аптек особливого значення набуває здатність дистри­бутора швидко поповнити їх товарний запас. Фармацевтична продукція може доставлятися клієнту п'ять-сім разів на день (табл. 3). Здійснення такого рівня сервісу потребує чіткої системи організації постачань з використанням найсучасніших систем технологій і створення великих розмірів товарних запасів. Це змушує дистрибуторів утримувати щільну мережу великих автома­тизованих складів з десятками тисяч назв лікарських засобів.

Таблиця 3

Умови обслуговування замовників фармдистрибутором

Показник__Європа__Америка__Україна

Рівень автоматизації складу

Високий

Максимально необхідний

Високий у великих дистрибуторів

Частота доставки препарата

5-7 разів на день

На наступний день

1-2 рази на день у містах

Кількість додаткових видів сервісу

Низька

Середня

Висока

Рівень логістики

Високий

Високий

Залежно від регіону

Вартість послуг

Дуже висока

Середня

Нижча за середню

У той самий час в країнах Західної Європи роль гуртових фармкомпаній в розвитку стратегічних напрямків в галузі мінімальна. Вони фактично не беруть участі у формуванні попиту, не ведуть маркетингової діяльності з просування препаратів. Ці функції традиційно беруть на себе виробники лікарських засобів.

Американські гуртові фармацевтичні компанії прагнуть надати необхідний набір послуг з мінімальними витратами. Сервісу клієнтів приділяється менше уваги, ніж в європейських країнах, наголос в розвитку робиться на забезпечення економічної доцільності технологій та нововведень, що застосовуються. Наприклад, для зниження видатків поряд з впровадженням інформаційних технологій, електронного документообігу американські дистрибутори в окремих робочих процесах доволі часто використовують дешеву робочу силу.

Доставка медикаментів клієнтам здійснюється рідше, ніж у Європі, що дає змогу скоротити транспортні витрати та зменшити кількість складів. Зміна системи доставки чи набору послуг оплачується споживачем додатково.

Сервісні послуги, які надають американські фармдистрибутори своїм партнерам, виходять за межі діяльності із збереження та транспортування ліків та включають суміжні області бізнесу, такі як: інформаційна підтримка, консалтинг, кадрове обслуговування, франчайзинг. Загалом можна виділити такі основні групи послуг: для виробників - інформаційні та маркетингові сервіси на основі контрактів та комунікацій дистрибутора з аптеками та шпиталями; для шпиталів - послуги з оптимізації товарних запасів; для аптек - цілий комплекс послуг, необхідних малому та середньому бізнесу.

І в Європі, і в Америці сьогодні переважає трирівнева система дистрибуції: виробник -гуртовик - аптека (лікарня) - пацієнт. Прямі продажі від виробника в аптеки та шпиталі використовуються вкрай рідко, як правило, для особливо дорогих та унікальних товарів.

Особливістю крупних вітчизняних дистрибуторів слід вважати їх активну маркетингову діяльність, що зовсім не притаманна їх західним колегам. Проектування та побудова збутових каналів, розроблення маркетингової стратегії дуже характерні для українських фармдистрибуторів. Річ у тім, що вітчизняний фармринок дуже мінливий, але довготривалі угоди по цінах та обсягах закупівель між дистрибуторами та аптеками не практикуються. Тому українські дистрибутори знаходяться в стані безперервної маркетингової війни, а їх частка в закупівлях клієнта може істотно змінюватися. Природно, що така нестабільність викликає збільшення собівартості дистрибуції, що не може влаштовувати гуртовиків. Недарма майже усі компанії національного рівня в останні роки розвивають програми підвищення лояльності клієнтів, намагаються переходити від разових угод до довготривалих стосунків.

Україна знаходиться на початку шляху щодо побудови нормальних умов для торгівлі лікарськими засобами. Відсутність налагодженої логістичної інфраструктури накладає сьогодні певні обмеження на діяльність дистрибуторів. Чинниками, які найбільш негативно впливають на стан дістрибуції у вітчизняній фармації, є відсутність системи складів, нерозвиненість транспортної інфраструктури, системи телекомунікацій та технологій, якісного поштового сервісу.

Проте це надає й нові можливості дистрибуторам, в тому числі через неможливість замов­лення препаратів через Internet чи поштою, зростає значущість традиційних каналів.

Тенденція розвитку гуртового сектору як в Україні, так і за кордоном, є такою, що 50 % фармринку займають три-п'ять провідних компаній (табл. 4).

Таблиця 4

Частка провідних дистрибуторів на українському фармацевтичному ринку

№ з/п

Дистрибутор

Частка, %

1

2

3

1

Альба Україна ЗАТ

17,98

2

БаДМ ТОВ

11,18

3

ВВС-ЛТД ТОВ

9,71

4

Оптіма-Фарм, ЛТД ТОВ

9,37

5

Артур-К ТОВ

6,09

6

Донфармхолдинг ТОВ

4,24

7

Фармако ТОВ

4,21

8

Едельвейс ПТП Ф МП

3,20

9

ФРА-М

3,11

10

Медфармком компанія ТОВ

2,31

Продовження табл. 4

1

2

3

11

Вента ЛТД ТОВ

2,04

12

Галафарм ТОВ

1,70

13

Фалбі ТОВ

1,47

14

Протек-Фарма ТОВ

1,46

15

Аптека Біокон ТОВ

1,19

16

Гуртова компанія Дарниця ТОВ

0,91

17

Юніфарм ТОВ

0,89

18

Фармація 2000 ЗАТ

0,84

19

Донфарм регіональна аптечна база ТОВ

0,84

20

Луцькфармація

0,81

21

Інші

16,44

Значна кількість гуртових компаній та концентрація бізнесу в останні роки були одними з основних тенденцій розвитку дистрибуції лікарських засобів в Україні. Найбільші закордонні дистрибутори сьогодні стають мультинаціональними компаніями, а українські - національними.

Результати дослідження, проведеного у восьми містах України, довели, що аптеки не віддають переваги жодному з провідних національних дистрибуторів (рис. 1).

рейтинг задоволеності

—■—лояльність, %    »   кількість постачальників

Рис. 1. Результати дослідження задоволеності аптек щодо роботи провідних національних дистрибуторів

Виробники змушені враховувати, що жоден з національних дистрибуторів сьогодні не має рівня охоплення аптек, необхідного для рівномірного розподілу продукції та забезпечення доступ­ності препаратів по усій території України. В результаті близько 20 % закупівель не здійснюються через неправильно сформований аптечний асортимент чи відсутність препарата на полиці. Лідери серед гуртових компаній мають не більше ніж 25 % лояльних аптек, тобто для забезпечення доступності своєї продукції для роздрібної ланки на рівні 90 % виробнику необхідно організувати розподіл своєї продукції серед 35-45 дистрибуторів, що є доволі складним завданням.

Крім того, дослідження показали, що 83,3 % українських аптек регулярно поповнюють свій асортимент лікарських засобів за рахунок поставок шести і більше дистрибуторів. При цьому три аптеки з чотирьох бажали б скоротити кількість постачальників, але не можуть це зробити. Крім того, як свідчать проведені експертні дослідження, аптеки ще чітко не визначилися у наданні переваг дистрибуторам.

Низька лояльність аптек до дистрибуторів не дає виробникам можливості забезпечити лояльність до своїх препаратів на рівні аптечного ланцюга.

Новим явищем фармацевтичного ринку України за останнє десятиріччя став стрімкий розвиток «мережевої логістики». Сьогодні в Україні є понад 50 аптечних мереж. їх частка залежно від регіону коливається від 25 до 30 % від загального обсягу аптечних продажів. Для порівняння: в Росії сьогодні є 370 аптечних мереж.

У вузькому розумінні - аптечні мережі - це сукупність аптек, консолідація яких відбувається за певними принципами.

Більш розгорнутим є таке визначення: під аптечною мережею слід розуміти сукупність аптечних організацій, які займаються роздрібною торгівлею лікарськими засобами, виробами ме­дичного призначення і товарами відповідного асортименту з єдиним товарно-фінансовим потоком, з централізованою системою управління, єдиною маркетинговою стратегією, єдиним іміджем (який включає і фірмовий стиль, і уніфіковананий підхід до обслуговування клієнтів).

Сьогодні в Україні існують аптечні мережі трьох типів (рис. 2).

Аптечні мережі трьох типів:

холдингового централізованого змішаного

Рис. 2. Типи аптечних мереж

Аптечні мережі холдингового типу - це сукупність аптек та підрозділів, кожний з яких має власний код ЄДРПОУ. Вони можуть мати власні рахунки у банку, діяти незалежно, але мають одного власника, тобто пов'язані суто формально.

Аптечні мережі централізованого типу характеризуються тим, що усі аптеки і підрозділи мають єдиний код ЄДРПОУ та централізоване постачання; дозвіл на діяльність, як правило, допускається за однією ліцензією; власних рахунків у банку аптеки не мають.

Аптечні мережі змішаного типу - це структури, у яких ознаки холдингових мереж поєднуються з ознаками централізованих.

В Україні прийнята така класифікація аптечних мереж:

• малі мережі - 1-5 торгових точок;

• середні мережі - 6-25 торгових точок;

• великі мережі - 26-100 торгових точок;

• мегамережі - більше 100 торгових точок.

Частка аптечних «мегамереж» у загальній кількості аптечних торговельних точок в Україні сьогодні не перевищує 14 %.

14 %

□ мегамережі

□ усього торговельних точок

86 %

Рис. 3. Частка мегамереж в структурі аптечної торгівлі в Україні

Найбільші аптечні мережі в Україні: «Медсервіс», «Фалбі», «ВВС», «Доктор Столетов», «Фармвест», «Аптека Доброго Дня», «Соціальна аптека-склад», «Здоров Я». Досвід свідчить, що перевагами аптечних мереж є:

• наявність єдиної маркетингової стратегії, яка дає змогу удосконалити цінову та асорти­ментну політику та гарантує більшу економічну стабільність порівняно з поодинокими аптеками;

• диверсифікація асортименту - до 10 тис. позицій, висока частка парафармацевтичної

продукції;

• економія на витратах завдяки збільшенню обсягів закупівлі у гуртовиків та скороченню управлінських витрат внаслідок утворення єдиного адміністративного центру;

• активне використання відкритої форми торгівлі (у форматі фарм-маркетів);

• надання додаткових послуг (вимірювання артеріального тиску, перевірка зору, консуль­тації лікарів) і безкоштовної інформаційної допомоги;

• надання системи знижок;

• нижчі ціни на лікарські засоби;

• вдало організована логістика;

• ширші можливості у боротьбі з проникненням у роздрібну торгівлю контрафактної й фальсифікованої продукції;

• оптимізація товарно-грошових потоків і створення реальних можливостей для перероз­поділу коштів з метою підтримки нерентабельних торгових точок;

• централізована система управління закупівлями.

За останні роки аптечні мережі в Україні істотно укріпили власні позиції і вже фактично конкурують з дистрибуторами за ринкову частку. Так, частка аптечної мережі "Київська фармація" за підсумками року в продажах фактично дорівнює частці провідного регіонального дистрибутора фірми «Едельвейс».

Таблиця 5

Загальнонаціональні мережі, що є лідерами за частками в продажах

№ з/п

Назва мережі

Аптека

Аптечний кіоск

Аптечний пункт

Усього роздрібних точок

Частка мережі на роздрібному ринку

1

2

3

4

5

6

7

1

Фармація, Київ

128

16

64

208

2,85 %

2

Луганська обласна фармація

323

68

209

600

2,75 %

3

Арника, Донецьк

38

31

19

88

2,06 %

4

Група компаній Аптечний Хол­динг (в т.ч. аптеки «Здравниця»)

153

108

194

455

1,84 %

Продовження табл. 5

1

2

3

4

5

6

7

5

Фармація, Дніпропетровська область

124

21

88

233

1,80 %

6

Медсервіс

149

11

2

162

1,75 %

7

Ліки Кіровоградщини

99

44

79

222

1,71 %

8

ФАЛБІ

86

16

31

133

1,48 %

9

Аптека гормональних препа­ратів, Київ

5

1

1

7

1,21 %

10

Ліки України Чернігівської обласної ради

74

17

84

175

1,10 %

11

Крим Фармація

152

59

100

311

1,06 %

12

Волиньфарм

24

16

28

68

0,95 %

13

Закарпатська Фармація

104

27

53

184

0,93 %

14

Полтавфарм

144

50

88

282

0,87 %

15

Фармація, Одеська область

136

56

30

222

0,87 %

Дослідження дають змогу виділити найрозповсюдженіші напрямки утворення аптечних мереж:

• шляхом приватизації державних аптечних закладів;

• створення дистрибуторами власних аптечних мереж у межах вертикальної диверсифікації. Проведені дослідження дають змогу дійти висновку, що подальший розвиток аптечних мереж

можливий, по-перше, завдяки поглинанню конкурентів. Подібний спосіб дає змогу знайти вигід­нішу диспозицію у регіоні, де поглинальна мережа вже представлена, або вийти на новий регіональний ринок. По-друге, збільшення розмірів мережі може відбуватися й органічним шляхом, тобто за рахунок відкриття нових аптек. Як правило, аптечні мережі в Україні сполучають обидва способи розвитку, але придбання готових активів використовується ширше.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О В Посилкіна - Актуальні питання логістики фармацевтичної дистрибуції і аптечних мереж