А Свашенко - Біобібліографічний покажчик - страница 1

Страницы:
1  2  3 

Міністерство освіти та науки України Харківський національний університет імені В. Н.Каразіна

Філологічний факультет Центральна наукова бібліотека

АЛЛА ОЛЕКСАНДРІВНА СВАШЕНКО -професор Харківського національного університету

імені В. Н.Каразіна

Біобібліографічний покажчик

Харків 2007

УДК 016:929 Свашенко А. О. ББК 81.2 Укр. д Свашенко А. О. я1

Рекомендовано  Вченою  радою  філологічного  факультету Харківського національного університету імені В. Н. Карабіна (протокол №? від...) Рецензенти:??

С24 Алла Олександрівна Свашенко - професор Харківського національного університету імені В. Н. Карабіна: Біобібліогр. покажч. / Уклад.: О. М. Геращенко, Т. І. Кревно; Вст. ст..: О. М. Геращенко; Наук. ред.: В. С. Калашник; Бібліогр. ред.: Ю. Ю. Полякова. - Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007.

Бібліографічний покажчик містить основні віхи життя та діяльності та наукові й науково-методичні праці професора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, видатного мовознавця Алли Олександрівни Свашенко (1937 - 2005). Це видання може бути корисним мовознавцям, викладачам української мови в середній школі та вузі, а також всім, хто цікавиться історією рідної мови.

Від укладачів

Біобібліографічний покажчик присвячено 70-річчю від дня народження визначного українського мовознавця, професора Алли Олександрівни Свашенко. Матеріал у посібнику згруповано за видами публікацій (наукові праці, рецензії, науково-методичні розробки та ін.) Публікації частково анотовані. Праці А. О. Свашенко, що не переглянуто de visu, позначено *. Посібник має іменний покажчик.

Науковець. Педагог. Людина

У сутолоці слів шукаю сутнє... Вилущую слова із скаралущі сущого...

І. Калинець

Є люди, котрих природа щедро обдарувала і талантами, і вдачею. Зустріч і спілкування з ними не забуваються ніколи: яскравими зорями сяють ці непересічні особистості на нашій життєвій дорозі. Саме такою була професор Алла Олександрівна Свашенко.

Народилася вона 10 травня 1937 року в селі Деркачі (тепер - м. Дергачі) Харківської області. Батьків своїх згадувала завжди з особливим пієтетом, любила про них говорити, пишалася ними, від них успадкувала любов до української мови (і батько, і мати здобули освіту філологів-україністів) та артистичну вдачу. Мати, Станіславська Ольга Якимівна, була акторкою в театрі «Березіль» геніального Леся Курбаса, потім працювала читцем. Батько, Свашенко Олександр Никифорович, походив із родини, з котрої вийшов Семен Андрійович Свашенко - актор, якого відкрив О. Довженко і зняв у кінофільмах «Земля» й «Арсенал». Олександр Никифорович працював у відділі освіти за часів Миколи Скрипника, також любив театр, грав в аматорських виставах. На жаль, свого тата Алла Олександрівна не пам'ятала, знала лише за фотографіями: того ж 1937 року його заарештували за сфальсифікованим звинуваченням в антирадянській діяльності і наступного року розстріляли. Ця безвинна смерть стала раною, що так ніколи й не загоїлася в душі дружини та доньки.

За кілька років почалася війна і принесла нові поневіряння. Важкі дошкільні роки пройшли на окупованій німцями Полтавщині у колі маминих родичів, з якими Алла Олександрівна підтримувала зв'язок упродовж усього життя. Після звільнення Харківщини від фашистів мати з дочкою повертаються до Деркачів, і 1944 року Алла йде до 1-го класу Деркачівської середньої школи № 1. У 1954 році закінчує її з медаллю та вступає на філологічний факультет Харківського державного університету, щоб стати викладачем української мови та літератури.

Під час навчання на факультеті в А. Свашенко виявися неабиякий хист до наукової роботи. ЇЇ обирали старостою гуртка української мови, головою студентського наукового товариства, на 4-му і 5-му курсах вона отримувала найвищу тоді Ленінську стипендію як одна з найталановитіших та найперспективніших студенток. Алла Олександрівна тепло згадувала багатьох своїх викладачів, але з найбільшою повагою - М. Ф. Наконечного. Відзначала його філологічну ерудицію, ентузіазм дослідника, яскраве педагогічне обдарування, любов до студентів, скромність, порядність і вважала цю людину видатним ученим та педагогом, найкращим своїм учителем.

1959 року, отримавши диплом з відзнакою, А. Свашенко була призначена на роботу вчителем української мови та літератури до Чугуївської восьмирічної школи № 3 (Харківська область). Саме в цей час почали формуватися методи та прийоми її педагогічної майстерності: ретельний аналіз мовних фактів, системне їх вивчення на тлі інших явищ, створення проблемних ситуацій, які б стимулювали мислення, спонукали вихованців до творчого пошуку. Уже тоді Алла Олександрівна показала себе педагогом-новатором, організовуючи мовні ранки, вечори, складаючи сценарії філологічних свят, пишучи віршовані лінгвістичні загадки, скоромовки. Потім це будуть її улюблені жанри педагогічної творчості, як автор понад 100 оригінальних робіт з лінгводидактики, вона стане широко відомою серед учителів-словесників і вчителів початкової школи.

1961 року А. Свашенко було переведено на посаду вчителя української мови та літератури до Дергачівської середньої школи-інтернату, а 1962 року вона вступила до аспірантури при кафедрі української мови Харківського державного університету, обравши для дослідження царину історії української мови. У 1968 році блискуче захищає кандидатську дисертацію з теми «Мова «Кролевецької ратушної книги» другої половини XVII - першої половини XVIII ст. (фонетика, морфологія)», уперше в українському мовознавстві дослідивши цю рукописну пам' ятку. Як згадувала присутня на захисті Алли Олександрівни її колега Л. В. Венєвцева (згодом доцент кафедри української мови Харківського національного університету), члени вченої ради, вітаючи дисертантку, підкреслювали, що та продемонструвала рівень наукового аналізу та обсяг досліджуваного матеріалу, гідний звання доктора філологічних наук.

Після закінчення аспірантури, 1965 року, А. Свашенко отримала призначення на кафедру української мови Харківського державного педагогічного інституту імені Г. С. Сковороди (зараз - Харківського національного педагогічного університету). Працюючи там, проходить шлях від асистента до доцента. У 1984 році перейшла працювати до своєї alma mater, де з 1997 року обіймала посаду професора.

Роки роботи в Харківському національному університеті - це час, коли дослідницький талант Алли Олександрівни розвинувся на повну силу. Її основнийнауковий доробок склали праці у царині історії української мови, дериватології, діалектології, української та білоруської антропоніміки, зоохімії, методики викладання української мови. Перебуваючи на стажуванні у Львівському університеті ім. І. Франка, вона зав'язала контакти з ученими Львова: познайомилася з колегами-мовознавцями з Інституту суспільних наук АН України (зараз - Інститут українознавства НАН України), здобула серед них багато друзів і шанувальників її таланту науковця. З' явилися публікації у виданнях Наукового товариства імені Шевченка. А. Свашенко стала відомою не лише в Україні, а й за її межами. Дослідниця у польових умовах збирала матеріал за планами Загальнослов' янського лексичного атласу, неодноразово брала участь у міжнародних конгресах білорусистів, бо в колі її наукових зацікавлень була й білоруська антропонімія, виступала на міжнародних конференціях у Росії, Польщі. Особливо плідною була її наукова співпраця з професорами Люблінського університету імені Марії Кюрі-Склодовської Ф. Чижевським та М. Лесевим. Саме на замовлення польських колег вона збирала матеріал до «Atlasu slowianskiego zoonimicznego».

Своїм вихованцям Алла Олександрівна запам' яталася не тільки як серйозний науковець, мовознавець-ерудит, а й як талановитий педагог. У педагогічному інституті вона читала фонетику сучасної української мови, порівняльну граматику української та російської мов, методику викладання української мови в школі, вела спецкурси та спецсемінари «Односкладне речення в українській мові», «Дієслово», «Позакласна робота з мови в школі». В університеті підготувала й читала морфеміку та словотвір, спецкурси, зокрема «Лінгвістичний аналіз тексту (у школі та вузі)», вела науковий семінар з історичної лексикології, працювала з аспірантами й пошукачами. В обох вузах викладала історичну граматику, морфологію, синтаксис української мови, керувала педпрактикою, курсовими та дипломними роботами. Окрім того, читала лекції на курсах підвищення кваліфікації вчителів і в Інституті вдосконалення вчителів. За успіхи у викладацькій діяльності їй було присуджено відзнаку «Відмінник народної освіти».

Вимогливість, принциповість, фахова підготовка Свашенко-викладача викликали повагу й захоплення у студентів і колег. Маючи феноменальну пам' ять, яка дозволяла цитувати сторінки поетичних та прозових творів, зразки діалектного мовлення, що їх було почуто під час діалектологічних експедицій, Алла Олександрівна могла проілюструвати численними прикладами з художньої літератури та пам' яток української мови те чи інше лінгвальне явище, проконсультувати з багатьох мовознавчих питань. Вона не терпіла недбальства та халтури в навчанні й дослідницькій роботі, високо цінувала професіоналізм і відданість науці.

Бог наділив Аллу Олександрівну не лише гострим розумом, а й артистичними здібностями. У педінституті й університеті вона вела заняття звиразного читання. Ці заняття перетворювалися на свято: Свашенко вміла розгледіти у своїх вихованцях акторський хист, навчала їх сценічної майстерності, ставала режисером аматорських вистав, а студенти - артистами. Алла Олександрівна мала чудовий голос і була залюблена в українську пісню, прекрасно малювала, ліпила, вишивала, куховарила. Жінка веселої та товариської вдачі, яскрава і творча особистість, вона цікаво оповідала різні бувальщини, любила пожартувати, була «душею» компанії. У неї завжди було багато друзів, яких вона підтримувала і які її підтримували.

Життєрадісній та життєлюбній, їй судилося померти від тяжкої підступної недуги, що поступово отруїла організм. Померла Алла Олександрівна Свашенко 23 листопада 2005 року, похована коло могили матері на Буряківському цвинтарі в рідних Дергачах.

Ми ж - ті, хто, працював поруч із нею, навчався у неї чи просто знав її, -вдячні долі за розкіш спілкування з цією Людиною.

Ольга Геращенко, канд. філол наук

ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ

10 травня 1937 р. -

народилась у селі Деркачі (тепер м. Дергачі) Харківської області.

1944-1954 рр. -

навчалася у Деркачівській середній школі № 1.

1954-1959 рр. -

навчалася на філологічному факультеті Харківського державного університету.

1959-1961 рр. -

працювала вчителем української мови та літератури в Чугуївській восьмирічній школі № 3 (Харківська обл.).

1961-1962 рр. -

працювала вчителем української мови та літератури в Дергачівській середній школі-інтернаті.

1962-1965 рр. -

навчалася в аспірантурі при кафедрі української мови Харківського державного університету.

1965-1984 рр. -

працювала на кафедрі Харківського державного педагогічного інституту імені Г.С. Сковороди (пройшла шлях від асистента до доцента).

1968 р. -

блискуче захистила кандидатську дисертацію з теми «Мова «Кролевецької ратушної книги» другої половини XVII - першої половини XVIII ст. (фонетика, морфологія)».

1984-1997 рр. -

працювала на посаді доцента на кафедрі української мови Харківського державного університету (тепер -Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна).

1997-2005 рр. -

працювала на посаді професора на кафедрі української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

23 листопада 2005 р. -

померла А. О. Свашенко.

БІБЛІОГРАФІЯ ПРАЦЬ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

(g) 1. Мова «Кролевецької Ратушної книги» другої половини XVII - першої

половини XVIII століття (Фонетика, морфологія): Дис. ... канд. філол. наук / Харк. держ. ун-т ім. О. М. Горького. - Х., 1968. - 435, XXXVIII c. -(Машинопис).

© 2. Язык «Кролевецкой ратушной книги» второй половины XVII - первой

половины XVIII ст.: (Фонетика, морфология): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. / Харьк. гос. ун-т им. А. М. Горького. - Х., 1968. - 19 с.

Наукові статті та тези

3. Аб крьшіцах беларускіх антрапонімау // Беларуская лінгвістьїка. - Мінск, 1992. - № 152. - С. 51-58.

4. Аб крьшіцах «цёмных» беларускіх антрапонімау // Беларуская лінгвістьїка. -Мінск, 1998. - Вып. 48. - С. 51-58.

© 5. Адносна   некаторых   крынщ   беларускіх   антрапонімау   // Беларуская

лінгвістка. - Мінск, 1993. - Вып. 42. - С. 57-62.

У доповіді розглядаються білоруські прізвища від апелятивів із затемненою семантикою.

© 6. Антропонімія Слобожанщини в XVII ст. // Вісн. Харк. ун-ту. - 1998. - №

408: Актуальні питання сучасної філології. - С. 4-10.

q 7. Антропонімія старої Лохвиччини // Українська історична та діалектна

лексика: Зб. наук. праць / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів, 2003. - Вип. 4. - С. 309-317.

Стаття присвячена характеристиці особових назв Лохвицької ратушної книги, утворених лексико-семантичним способом від апелятивів із „затемненою" семантикою.

© 8. Білоруські   діалектизми   -   антропооснови   прізвищ   Слобожанщини //

Арзалогія: Праблемы і дасягненні: Тэз. дакл. міжнар. наук. канф., 25-27 трауня 1993 г. / Беларус. дзярж. ун-т. - Мінск, 1993. - С. 70-71.

З'ясована етимологія ряду сучасних слобожанських прізвищ, в основі яких лежать білоруські діалектизми.

© 9. Білоруські прізвища, утворені лексико-семантичним способом // Українська

мова: історія і стилі: Зб. праць співробіт. кафедри укр. мови ХДУ. - Х., 1992.

- С. 106-121.

З'ясовано мотивацію 136 білоруських антропонімів, утворених лексико-семантичним способом.

10.Глагольные формы в «Кролевецкой ратушной книге» XVII - первой половины XVIII века // Вестн. Харьк. ун-та. - 1965. - № 12: Сер. филол. -

Вып. 2. - С. 66-72.

© 11. Деякі   непродуктивні   типи   творення   іменників   у   світлі історико-

семасіологічних досліджень О. О. Потебні // Творча спадщина О. О. Потебні й сучасні філологічні науки: (До 150-річчя з дня народж. О. О. Потебні): Тез. респ. наук. конф. / Харк. держ. ун-т ім. О. М. Горького. - Х., 1985. - С. 131­133.

Про історико-семасіологічні дослідження О. Потебні: префікси-дублети не-, па- в історії української мови.

12. Діалектизми як результат семантичних змін давньоруських лексем // 16-та Респ. діалектол. нарада «Проблеми української діалектології на сучасному етапі»: Тез. доп. і повідомл.: До 150-річчя від дня народж. К. П. Михальчука.

- Житомир, 1990. - С. 155-156.

13. Диалектизмы Поволжья - антропоосновы современных харьковских фамилий // Ономастика Поволжья: Тез. докл. 8-й Междунар. конф. -Волгоград, 1998.*

14. До характеристики звукової системи „Актових книг Полтавського міського уряду" XVII століття // Итоговая студ. науч. конф., посвящ. 89-й годовщине со дня рожд. В. И. Ленина: Тез. докл. /Харьк. гос. ун-т им.А. М. Горького. -

Х., 1959. - С. 152-154.

15. Жива народна мова у «Кролевецькій ратушній книзі» XVII - XVIII ст. // Респ. наук. конф., присвяч. вивченню закономірностей розвитку усної форми літ. мови (12-15 трав. 1965 р.): Тез. доп. - Полтава, 1965. - С. 57-59.

© 16.З  історії  термінів  образотворчого  мистецтва  (візерунок,  меморіал) //

Українська культура: Матеріали наук.-теорет. конф. проф.-викл. складу та студ. / Харк. держ. ін-т культури. - Х., 1990. - С. 62.

Про трансформації семантичної структури слів "візерунок", "меморіал" в українській мові XVI - XVIII століть.

© 17. З історії термінів образотворчого мистецтва (лексеми на позначення поняття

„портрет" в українській мові) // Вісн. Харк. ун-ту. - 1992. - № 376: Теорет. проблеми літературознавства та мовознавства на сучасному етапі. - С. 53-57.

Розглядаються питання історії термінів образотворчого мистецтва, зокрема лексем на означення поняття „ портрет" в українській мові.

© 18. З історії термінів образотворчого мистецтва (митець, мистецтво, картина) //

Вісн. Харк. ун-ту. - 1991. - № 353: Питання суч. рад. літературознавства і мовознавства. - С. 99-105.

Розглянуто етимологію, фонетико-морфологічні та семантичні зміни лексем «митець», «мистецтво», «картина» в українській мові XVI - XVIII століть

19.Значення наукових розвідок В. Сімовича для дослідження етимології „темних" білоруських прізвищ // Розвиток мовознавства в Західній Україні в 20-30-тих роках ХХ ст.: Тез. доп. регіон. наук. конф., присвяч. пам'яті Василя Сімовича (28-29 січ. 1992 р.) / Львів. держ. ун-т ім. І. Франка. - Львів, 1992. - С. 38-40.

Розглянуто етимологію прізвищ на -хно, -но; їхні твірні основи з'ясовуються завдяки науковим висновкам, викладеним у статті В. Сімовича „ Українські чоловічі ймення осіб на -но " (1931 р.).

© 20. Значення „Історичного словника українського язика" для дослідження

етимології українських та білоруських антропонімів // Українська історична та діалектна лексика: Зб. наук. праць / Ін-т українознавства ім. І. Крип' якевича. - Львів, 1996. - Вип. 3. - С. 115-122.

Про цінність „Історичного словника українського язика" Є. Тимченка для дослідження слов' янського ономастикону. Розглядаються антропоніми, що побутували в Україні XVI - XVIII ст., першоосновами яких були лексеми, втрачені живою мовою, але зафіксовані у словнику Є. Тимченка.

© 21.Зоонімія Слобожанщини // Rozprawy Slawistyczne, 11: Systemy zoonimiczne w

jejzykach slowianskich / Pod. red. Stefana Warchola. - Lublin, 1996. - С. 133-146.

© 22. Из истории прилагательных со значением степени признака в украинском

языке // Актуальные проблемы исторической лексикологии восточнославянских языков: Тез. докл. и сообщ. всесоюз. науч. конф. (ноябрь 1975 г.) / Днепропетр. гос. ун-т. - Днепропетровск, 1975. - С. 169.

Розглядається історія прикметників зі значенням неповноти вияву ознаки з суфіксами -уват-, -ав- в українській мові на основі пам 'яток XV- XVIII ст.

23.Із спостережень над іменниковою парадигмою рукописних Кролевецьких ратушних книг ХVІІ - XVIII століть // Зап. Наук. т-ва ім. Шевченка. - Львів, 1997. - Т. 234: Праці філол. секції. - С. 281-296.

У статті охарактеризовано особливості словозміни іменників в українській мові XVII - XVIII століть на матеріалі писемної пам'ятки „Кролевецька ратушна книга".

24.Іменники, утворені від прикметників, в українських пам'ятках XVII - XVIII ст. // Тез. повідомл. міжвуз. наук. конф. з питань східнослов'ян. іменного словотвору (Запоріжжя, 24-26 вересня 1974 р.). - К., 1974. - С. 110-111.*

Q 25.Іменні перифрази та їх стилістичні функції у прозі І. К. Микитенка // Тез.

наук. конф., присвяч. 90-річчю від дня народж. І. К. Микитенка / Кіровогр. держ. пед. ін-т ім. О. С. Пушкіна. - Кіровоград, 1987. - С. 106-107.

Присвячено характеристиці структури, семантики, стилістичних функцій перифраз у прозі I. Микитенка.

Q 26.Іменні перифрази у поезії М. Рильського // Тез. доп. і повідомл. респ. наук.-

теорет. конф. (28-30 трав. 1985 р.) / Житомир. держ. пед. ін-т ім. І. Я. Франка.

- Житомир, 1985. - С. 48-49.

Розглянуто структурні та функціональні характеристики перифраз у поезії М. Рильського.

27. Вул. С. М. Исследование украинской письменной речи в целях решения вопросов установления места формирования языковых навыков автора документа / С. М. Вул, А. А. Свашенко // Криминалистика и судебная экспертиза. - 1984. - № 28. - С. 67-72.

28. Вул. С. М. Исследование украинской письменной речи в целях решения вопросов о месте формирования языковых навыков автора документа / С. М. Вул., А. А. Свашенко // Криминалистика и судебная экспертиза. - 1984.

- № 29. - С. 88-95.

29. К вопросу о „темных" белорусских антропонимах // Беларуская мова: Шлях і развіцця, кантакты, перспектывы: Матэрыялы 3 Міжнар. кангрэса беларусістау "Беларуская культура у дыялогу цьівілізацьій". - Мінск, 2001. -№19. - С. 84-90.

У доповіді розглянуто низку білоруських прізвищ «затемненої» первісної семантики.

30. К вопросу об особенностях развития значений и адаптации заимствований в истории восточнославянских языков // Вторая Всесоюз. конф. «Актуальные проблемы исторической лексикологии и лексикографии восточнославянских языков», Днепропетровск, 12-14 октября 1988 г. - Днепропетровск, 1988. -Ч.2.: Тез. докл. - С. 109-110.

31. Лексичні особливості українського писемного мовлення носіїв різних говіркових груп: (Семантичні діалектизми) // Лексика української мови в її зв' язках з сусідніми слов' янськими і неслов' янськими мовами: Тез. доп. / Ужгород. держ. ун-т, АН УРСР, Ін-т мовознавства. - Ужгород, 1982. - С. 108­110.

Дослідження порушень літературного писемного мовлення внаслідок діалектно-літературної інтерференції, а саме вживання словникових лексико-семантичних, лексико-словотворчих та лексико-фонетичних діалектизмів.

32. Муромцева О. Г. Мова Г. С. Сковороди як джерело вивчення історичного словотвору / О. Г. Муромцева, А. О. Свашенко // Тез. доп. респ. наук. конф., присвяч. 200-річчю з дня народж. Г. С. Сковороди (1722-1794). - Х., 1972. -

С.96-98.

33. Мовні засоби сатири й гумору в прозі М. Хвильового // Комическое в мировом литературном процессе ХХ века: (Худож. практика и проблемы науч. осмысления): Тез. докл. и сообщ. межгосударств. научн. конф. (8-10 октября 1992 г.). - Х., 1992. - С. 180-182.

34. Мовні засоби гумору й сатири в романі І. Багряного «Сад Гетсиманський» // Сатира й гумор в українській літературній традиції: Матеріали Всеукр. наук. конф. - Чернівці, 1994. - С. 195-197.

35.Научно-технічна термінологія як елемент перифраз у сучасній українській радянській поезії // Тез. респ. конф. з проблеми «Науково-технічний прогрес і мова». - Житомир, 1976. - С. 132-133. *

36.О лексических особенностях села Новоивановки Сумской области (пункт №481) // Совещание по общеславянскому атласу: Тез. докл., Воронеж, 11-16 сент., 1974 г. - С. 165-167.

37.Об источниках системного изучения восточно-славянской антропонимии // Тыпалопя і узаемадзеянне славянскіх моу і літаратур: Тэз. дакл. і паведамл. 2 рэсп. канф., 17-19 мая 1973 г. / Беларус. дзярж. ун-т. - Мінск, 1973. -

С. 194-195.

Про доцільність типологічного дослідження російських, українських і білоруських антропонімів для з 'ясування їх етимології.

38. Освоєння та інтерпретація українських екзотизмів у болгарських перекладах "Кобзаря" Т. Г. Шевченка // Тез. доп. та повідомл. респ. наук. конф. "Шевченко і розвиток мов народів СРСР та країн соціалістичної співдружності". - К., 1989. - С. 114-115.

39.Особенности предлогов и предложных конструкций в говоре села Новоивановка Белопольского района Сумской области УССР (пункт № 481) // Совещание по общеславянскому лингвистическому атласу, Ужгород, 25­28 сент. 1973 г.: Тез. докл. / Ин-т рус. языка АН СССР, Ужгород. ун-т. - М., 1973. - С. 154-156.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

А Свашенко - Біобібліографічний покажчик