І М Семененко, Р А Галгаш - Аналіз критеріїв досягнення цілей груп інтересів - страница 1

Страницы:
1 

УДК 338.2:65.01

І.М. Семененко, Р.А. Галгаш м. Луганськ

АНАЛІЗ КРИТЕРІЇВ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ ГРУП ІНТЕРЕСІВ

Визначено сутність критеріїв досягнення цілей. Проаналізовано критерії досягнення цілей груп інтересів. Визначено переваги і недоліки методів багатокритеріальної оптимізації щодо цілей груп інтересів. Окреслено випадки, в яких можна використовувати методи багатокритеріальної оптимізації. Дж. 11.

Ключові слова: ціль, критерій, досягнення, група інтересів, багатокритеріальна оптимізація, метод.

Постановка проблеми. Управління підприємством здійснюється в умовах невизначеності результатів діяльності підприємства, параметрів управління, різноманіття груп інтересів. Якщо в неокласичному підході економічної теорії головна ціль підприємства постулювалася як максимізація прибутку (тобто управління діяльністю підприємства у даному випадку відображало інтереси власника капіталу), то сьогодні є різноманіття підходів до розуміння цілей діяльності підприємства, кожна з яких може бути задана деяким критерієм. Тому з точки зору управління підприємством викликає зацікавленість дослідження, що стосується процесів цілепокладання, ідентифікації цілей, яке, в свою чергу, пов'язане з проблемою ідентифікації критеріїв досягнення цілей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття "ціль" є багатогранним і досліджується різними науками. Цікавим є дослідження цілей, які ставить перед собою підприємство, тобто цілей діяльності підприємства. Питаннями дослідження цілей діяльності підприємства займаються науковці в галузі управління, системного аналізу тощо. Поширеними нині є різні підходи до управління за цілями П. Друкера [1], Е. Локка і Г. Летама [2]. Цілескеровані системи вивчалися Р. Акоффом [3], цілі діяльності підприємств з урахуванням їхніх типів і інтересів учасників виробництва досліджувалися Н.В. Боровковою [4], процеси цілепокладання в стратегічному управлінні підприємства визначалися З.Є. Шершньовою [5]. Критерії досягнення цілей згадуються в наукових працях З.Є. Шершньової [5], С.В. Потапова [6], Н.П. Калашникової, Н.С. Межлумян, М.А. Полутової [7], Я.Р. Рейльяна [8], але, на жаль, не є предметом окремого дослідження. Крім того, часто розглядають цілі діяльності підприємства але без прив' язки їх до конкретного суб' єкта (або групи інтересів), який визначає критерій досягнення поставленої ним цілі.

Мета дослідження. Метою статті є аналіз критеріїв досягнення цілей груп інтересів.

Результати дослідження. Критерій (від грец. kriterion - засіб для суджень) -це ознака, на основі якої здійснюється оцінка, визначення або класифікація будь-чого, мірило оцінки [9, с. 654]. Отже, критерій досягнення цілей може бути ознакою або мірилом, за якою визначаються результат та ступінь досягнення цілей. Серед дослідників існує дещо розмите розуміння щодо поняття цілі і критерію її досягнення: у деяких випадках ціль і критерій ототожнюються. Так, З. Є. Шершньова зазначала, що цільовий підхід до управління передбачає розробку системи критеріїв досягнення проміжних та кінцевих результатів, і ототожнювала критерії досягнення цілей з параметрами отриманого результату, які слід вважати задовільними [5, с. 178]. У той же час дослідник зазначала, що ціль - це і є критерій досягнення результатів [5, с. 185]. Установлення цілі - це основа побудови критеріїв, стандартів, нормативів, що використовуються для оцінювання діяльності підприємства, окремих його підсистем, здійснених робіт виконавцями [5, с. 206].

Отже, згідно з автором, ціль є критерієм досягнення результатів, і ціль визначає критерії досягнення інших результатів. Очевидно, що йдеться про так зване дерево критеріїв досягнення цілей, яке відповідає дереву поставлених цілей.

Вчені пропонують різні критерії досягнення цілей. Наприклад, В. С. Потапов вказував, що ціль описує кінцевий результат. Способи досягнення цілей оцінюються керівником залежно від того, про які саме цілі йдеться у кожному конкретному випадку. Критерії оцінки можуть бути як кількісними, так і якісними. Найпростіший спосіб забезпечити ефективне досягнення цілі - представити її так, щоб вона піддавалася кількісному вимірюванню. Це дозволить створити умови для об'єктивної оцінки ходу робіт, а також тих заходів, які здійснюються підприємством для досягнення даної цілі [6, с. 31-38]. Слід погодитися з тим, що є якісні і кількісні критерії досягнення цілей, і такі критерії можуть бути застосовані до різних галузей діяльності підприємства. Прикладом кількісних критеріїв можуть бути збільшення прибутку на певний відсоток, зменшення собівартості продукції на певну суму, підвищення продуктивності праці на певний відсоток. Якісні критерії можуть бути підвищення якості продукції, підвищення лояльності споживачів до підприємства, забезпечення задоволення працівників від робочого місця тощо.

Н. П. Калашникова, Н. С. Межлумян, М. А. Полутова зазначали, що, незважаючи на те, що ціль має якісний вимірник і невизначений просторовий і тимчасовий стан (якийсь "міраж" в кінці шляху), для планування життєвих цілей людині потрібна визначеність, тому ціль повинна конкретизуватися в реальні завдання за допомогою критеріїв ефективності її досягнення. Тому критерій досягнення цілі - це кількісний показник, що визначає міру або ступінь оцінки досягнення цілі порівняно з іншими можливими варіантами (альтернативами). Критерій завжди має кількісну оцінку і спрямований залежно від показника на мінімізацію або максимізацію стану системи. Наприклад, мінімум витрат на виробництво продукції, максимум валового прибутку, мінімальна плинність робочих кадрів, максимальний виробіток тощо [7]. Не можна погодитися з тим, що критерій має завжди кількісну оцінку. Критерію досягнення цілей можна надати як кількісну, так і якісну (атрибутивну) оцінку. Наприклад, задоволеність працівників роботою є якісним критерієм досягнення деякої цілі. Крім того, коли йдеться про кількісну оцінку, критерій не завжди спрямований на мінімізацію або максимізацію стану системи, оскільки у деяких випадках доцільно дотримуватися деякого рівня або діапазону значень показників, які використовуються для оцінювання результатів. Тому і цілі не можуть бути задані всі кількісно, оскільки досягнення цілі відслідковується за ознакою (або критерієм), яка може бути якісною.

Деякі якісні критерії можна оцінити за допомогою кількісних показників. Наприклад, теорія корисності оцінює ступінь задоволення, яке одержує суб'єкт від отримання або споживання товару чи виконання будь-якої дії. Концепція корисності дозволяє забезпечити співвимірність результатів, які не завжди співвимірні з фізичної точки зору, і тому може використовуватися для оцінювання критеріїв досягнення цілей. Проте оцінювання корисності є іноді дещо абстрактним. Крім того, досягнення однієї цілі є корисним для однієї групи інтересів і небажаним для іншої. Це обумовлює розглядати критерії досягнення цілей для різних груп інтересів.

Деякі дослідники зазначали, що за допомогою критерію процес досягнення цілі розбивається на сукупність локальних матеріальних або духовних завдань, вирішення яких сприяє досягненню поставленої цілі. Якщо сукупність завдань не вирішується, то можна говорити про часткове або неповне досягнення цілі [7]. Слід зазначити, що розбивка процесу досягнення цілей на завдання (або підцілі) є процесом деталізації цілей, тобто процесом побудови дерева цілей. При побудові дерева цілей доцільно також визначати дерево досягнення їх критеріїв. Для різнихгруп інтересів будуть різними такі завдання і, отже, дерево критеріїв. Самі критерії можуть бути однаковими, проте їх ієрархія і значущість для груп інтересів відрізнятимуться.

Слід зазначити, що критерії досягнення цілей не існують відірвано від суб' єкта - особи, яка встановлює цілі. Критерії є інституціолізованими -прив' язаними до суб' єкта цілепокладання. Підприємство не має цілі, оскільки не є істотою. Цілі мають групи інтересів, зацікавлені в діяльності підприємства. Тому підприємство можна розглядати з позиції сукупності груп інтересів, кожна з яких має свої цілі і відповідно критерії їх досягнення.

Н. П. Калашникова, Н. С. Межлумян, М. А. Полутова пропонують розглядати критерії цілей управління залежно від сфер діяльності підприємства, які становлять собою кількісні показники. Кожна ціль управління має такі критерії її досягнення

[7]:

управлінська: загальні витрати на управління, тис.грн; надійність управління, частки; витрати на управління організацією на 1 грн продукції, коп.; співвідношення чисельності робітників і службовців, люд. час.; коефіцієнт рівномірності завантаження, частки;

інженерна: продуктивність праці (виробіток) грн/люд.; співвідношення темпів зростання продуктивності праці і зарплати, %; річний ефект від впровадження нової техніки, тис. грн; фондовіддача; обсяг інвестицій в нові проекти, тис. грн;

виробнича: випуск продукції в натуральних одиницях, од.; обсяг випущеної продукції, тис. грн; якість продукції, %; витрати на 1 грн товарної продукції, коп.; частота виробничого травматизму, %;

кадрова і соціальна: загальна чисельність персоналу, люд.; середня заробітна плата на 1 працівника, грн/люд.; плинність робочих кадрів, %; втрати робочого часу на працівника, люд. дн.; середня кількість днів навчання на 1 працівника, люд. дн.;

маркетингова: обсяг товарної продукції (продажів), тис. грн; відсоток виконання договорів (за обсягами і термінами), %; питома вага регіонального (місцевого) ринку продажів, %; витрати (витрати на реалізацію товару), тис. грн; кількість дилерів і торгових представників;

економічна; прибуток підприємства, тис. грн; витрати на 1 грн товарної продукції, коп.; рівень рентабельності, %; обсяг грошового потоку, тис. грн; коефіцієнт оборотності активів, частки.

Як справедливо зазначав Я. Р. Рейльян, чисельність (кількість) критеріїв у загальному випадку є меншим за чисельність компонент цільової системи, оскільки якісно різні цілі іноді можуть вимірюватися через один і той же критеріальний показник [8, с. 69]. Слід відзначити, що цілі управління стосуються тільки управлінців, але інші групи інтересів теж можуть мати свої цілі в зазначених сферах діяльності підприємства. Досягнення цілей цих груп інтересів можуть також вимірюватися зазначеними критеріями.

Ю.Н. Лапигін і Д.Ю. Лапигін справедливо поділяли цілі на такі, що належать різним групам інтересів, і визначали такі загальні для більшості підприємств критерії досягнення цілей [10]:

для власників - високі і стабільні дивіденди не нижче за банківський відсоток по внесках;

для керівників - частка ринку, рівень застосовуваних технологій, репутація підприємства, рівень корпоративної культури;

для працівників - збільшення заробітної плати, соціальні гарантії;

для конкурентів - частка ринку: збільшення на n відсотків (якщо цілі узгоджені) або зменшення на n відсотків (якщо цілі не узгоджені і ціль конкурентів замінюється на протидіючу ціль підприємства);для клієнтів - ціна і якість товару: зниження цін на n відсотків, збільшення товарної номенклатури до m позицій, надання p додаткових послуг.

Зазначені критерії утворюють систему критеріїв досягнення цілей [10]. Наявність системи критеріїв досягнення цілей різних груп інтересів обумовлює складність оцінювання критеріїв досягнення цих цілей, оскільки цілі груп інтересів можуть суперечити одна одній. Я.Р. Рейльян зазначав, що вибір критеріїв оцінювання відповідності результатів дії поставленим результатам є етапом якісного аналізу. На цьому етапі необхідно забезпечити можливість оцінювання досягнутого рівня всіх компонент вектора результатів з точки зору компонент цільової системи. Чисельність необхідних критеріїв оцінювання, отже, залежить не лише від складності системи цілей, але й від складності вектора результатів і в першу чергу, від складності взаємозв' язків безпосередніх результатів реалізації альтернатив з компонентами цільової системи. Тому вибір критеріїв оцінювання рівня досягнення цілей не може відбуватися відразу після постановки цілей завдання, що вирішується [8, с. 69].

З точки зору оптимізації управління необхідні чіткі критерії досягнення цілей. Проте такі критерії рідко задаються точно. В трудовому договорі керівника можуть бути встановлені такі критерії (наприклад, досягнення певного відсотка зростання прибутку та ін.), але на практиці часто в договорі обмежуються більш загальними цілями. Якщо такі критерії встановлені, необхідно виходити з розробки конкретних стратегій для досягнення цілей. Якщо критерії не встановлені, виникає проблема невизначеності цілей і критеріїв їх досягнення, для вирішення якої можна використати підходи щодо вибору критеріїв досягнення цілей або методи багатокритеріальної оптимізації.

Багатокритеріальна оптимізація є процесом одночасної оптимізації двох або більше конфліктуючих цільових функцій у деякій галузі. Серед методів багатокритеріальної оптимізації можна відзначити такі, як метод головного критерію, метод лінійного згортання, метод максимінного згортання [11, с. 41-42].

Метод головного критерію при багатокритеріальній оптимізації досягнення цілей передбачає вибір одного критерію, який найбільш повно відображає ціль ухвалення рішення. Такий метод може означати нехтування цілей деяких груп інтересів, оскільки про досягнення цих цілей можуть стверджувати інші критерії. Отже, цей критерій може використовуватися у деяких конкретних випадках при намаганні досягти певною групою інтересів цілей, які не є головними в ієрархії цілей, а є деталізацією дерева цілей і не зачіпають цілі інших груп інтересів.

Методи згортання критеріїв передбачають аналіз та порівняння часткових критеріїв і вибір деякого головного критерію, який або максимально задовольняє всі або обрані групи інтересів, які мають цілі, або завдає мінімальних збитків для всіх або обраних груп інтересів. Методи згортання критеріїв досягнення цілей передбачають пошук компромісів між групами інтересів і усереднення їхніх цілей.

Можна також створити систему критеріїв досягнення цілей груп інтересів, яка містить критерії, що відповідають різним цілям ряду груп інтересів, що мають бути досягнуті.

Переваги та недоліки цих підходів можна навести в табл. 1.

Таблиця 1

Переваги і недоліки методів багатокритеріальної оптимізації щодо цілей груп інтересів

Метод

Переваги

Недоліки

Метод головного критерію

Призводить до досягнення визначеної цілі у повному обсязі

Нехтування цілями груп інтересів

Метод згортання критеріїв

Передбачає пошук компромісів між цілями груп інтересів, задовольняє у

Цілі груп інтересів можна   досягти лише


 

деякому ступені всі або обрані групи інтересів, забезпечує мінімальні для них збитки

частково або не досягти взагалі

Створення системи критеріїв досягнення цілей

Задовольняє у деякому ступені всі групи інтересів, можливість досягнення цілей всіх груп інтересів

Цілі груп інтересів можна досягти лише частково

Кожний метод багатокритеріальної оптимізації щодо цілей груп інтересів має свої переваги й недоліки і може бути використаний в різних ситуаціях. Якщо взагалі розглядати цілі груп інтересів на довгострокову перспективу доцільно створювати систему критеріїв досягнення цілей і докладати зусиль щодо досягнення цих цілей. При деталізації цілей і критеріїв їх досягнення, тобто при побудові дерева цілей і дерева критеріїв та при виконанні певних проектів або планів підприємства можна як створювати систему критеріїв досягнення цілей, так і застосовувати методи згортання цілей. В кризових ситуаціях можливе використання методу головного критерію та методів згортання критеріїв.

Висновки. Таким чином, управління підприємством часто здійснюється в умовах невизначеності цілей груп інтересів і критеріїв їх досягнення. Ідентифікація цілей груп інтересів є основою визначення критеріїв, які використовуватимуться для оцінювання ступеня досягнення цих цілей. Критерії досягнення цілей можуть бути кількісними і якісними та мають відображати цілі сукупності груп інтересів. Система критеріїв досягнення цілей різних груп інтересів визначає складність оцінювання критеріїв досягнення цих цілей, оскільки цілі груп інтересів можуть суперечити одна одній, і той самий критерій може відображати ступінь досягнення або не досягнення цілей різних груп інтересів. Для підвищення результативності управління необхідно визначити чіткі критерії досягнення цілей груп інтересів. Для встановлення таких критеріїв можна використовувати методи багатокритеріальної оптимізації, кожний з яких має свої переваги і недоліки і може використовуватися в різних випадках.

Література

1. Друкер П. Ф. Практика менеджмента / П. Ф. Друкер. - М.: Вильямс, 2003. - 394 с.

2. Locke E. A. A Theory of Goal Setting & Task Performance / E. A. Locke, G. P. Latham. -Prentice Hall College Div., 1990. - 554 p.

3. Акофф Р. О целеустремленных системах / Р. Акофф, Ф. Эмери. - [изд. 2, доп.]. - М.: ЛКИ, 2008. - 272 с.

4. Боровкова Н. В. Цели деятельности промышленного предприятия: интерпретация с учетом экономических типов предприятий и интересов участников производства : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.01 "Экономическая теория ", 08.00.05 "Экономика и управление народным хозяйством" / Н. В. Боровкова. - Иваново, 2002. - 17 с.

5. Шершньова З.Є. Стратегічне управління : [підручник] / З.Є. Шершньова. — [2-ге вид., перероб. і доп.]. К.: КНЕУ, 2004. — 699 с.

6. Потапов С.В. Как управлять временем / С.В. Потапов. - М.: ЭКСМО, 2006. - 160 с.

7. Калашникова Н.П. Организация труда персонала : [учеб. пособ.] / Н.П. Калашникова, Н.С. Межлумян, М.А. Полутова. - Чита: ЗабГУ, 2011. - 164 с.

8. Рейльян Я. Р. Аналитическая основа принятия управленческих решений / Я. Р. Рейльян.— М.: Финансы и статистика, 1989. —206 с.

9. Советский энциклопедический словарь / [гл. ред. А. М. Прохоров]. -- [3-е изд.]. -- М.: Сов. Энциклопедия, 1985. -- 1600 с.

10. Лапыгин Ю.Н. Управленческие решения [учеб. пособ.] : / Ю.Н. Лапыгин, Д.Ю. Лапыгин.

- М : Эксмо, 2009. - 445 с.

11. Черноруцкий И.Г. Методы принятия решений / И.Г. Черноруцкий. СПб.: БХВ-Петербург, 2005. — 416 с.

Определена сущность критерия достижения целей. Проанализированы критерии достижения  целей  групп  интересов.   Определены  преимущества  и  недостатки методовмногокритериальной оптимизации относительно целей групп интересов. Обозначены случаи, в которых можно использовать методы многокритериальной оптимизации. Ист. 11.

Ключевые слова: цель, критерий, достижение, группа интересов, многокритериальная оптимизация, метод.

The essence of a criterion of goal achievement has been defined. The criteria of stakeholders' goals achievement have been analyzed. The advantages and disadvantages of the methods of multi-objective optimization in relation to the stakeholders goals have been defined. The cases in which it is possible to use the methods of multi-objective optimization have been outlined. Ref. 11.

Keywords: goal, criterion, achievement, stakeholder, multi-objective optimization, method.

Семененко Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля,

Інна кандидат економічних наук, доцент кафедри «Економіка підприємства». Максимівна

Галгаш Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля,

Руслан кандидат економічних наук, доцент кафедри «Економіка підприємства». Анатолійович

Рецензент: доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Економіка підприємства» Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Максимов Віталій Володимирович.

Стаття подана 11.05.2012 року

Страницы:
1 


Похожие статьи

І М Семененко, Р А Галгаш - Аналіз критеріїв досягнення цілей груп інтересів