О В Галіцина, Н К Самченко - Аналіз динаміки структури валового випуску продукції - страница 1

Страницы:
1  2 

2. Каплет Р. Основные концепции нейронных систем. М.: Изда­тельский дом «Вильямс», 2001.

3. Круглое В. В. Искусственные нейронные сети. Теория и практика / В.В. Круглов, В.В. Борисов. М.: Горячая линия. Телеком, 2001.

4. Хайкин С. Нейронные сети: 2-е изд. М.: Вильямс, 2006. — С. 1104.

5. Ротштейн А. П. Интеллектуальные технологии идентификации: нечеткие множества, генетические алгоритмы, нейронные сети.Винница: Універсум-Вінниця, 1999. — 320 с.

6. Терехов В. А. Нейросетевые системы управления. Высшая школа, 2002. — С. 184.

Стаття надійшла до редакції 10.10.2011 р.

УДК: 330.341.4

О.В. Галіцина, канд. екон. наук, Н.К. Самченко, ассистент, кафедра інформаційного менеджменту, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

АНАЛІЗ ДИНАМІКИ СТРУКТУРИ ВАЛОВОГО ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ

АНОТАЦІЯ. У статті розглянуто структурний аналіз динаміки валового випуску продукції з метою виявлення характерних особливостей розвитку структури економіки. Аналіз здійснено на основі Національних рахунків України і, зокрема, таблиць «витрати—випуск».

ABSTRACT. The article deals with structural analysis of the dynamics of gross output in order to identify the characteristic features of the structure of the economy. The analysis was done with the National Accounts of Ukraine and, in particular, «inputoutput» tables.

КЛЮЧОВІ СЛОВА. Економіка, вид економічної діяльності, структура економіки, структурні зрушення.

Економічне зростання у вирішальній мірі залежить від наявності прогресивних структурних зрушень у структурі економіки за вида­ми економічної діяльності. При розробленні заходів щодо стимулю­вання позитивних структурних зрушень і запобігання негативних тенденцій повинні враховуватися результати ретроспективного комплексного аналізу структури економіки за ВЕД. Такий аналіз може бути успішно здійснений на основі Національних рахунків України і, зокрема, отриманих таблиць „витрати—випуск».

Національна економіка включає в себе більшість видів діяль­ності, притаманних індустріально розвиненим країнам світу. Але

© О. В. Галіцина, Н. К. Самченко, 2011 27структурні пропорції, що склалися між ними на початок 1990-х років, були розраховані на розподіл праці в межах СРСР, а в умо­вах незалежної України виявилися неефективними.

На початковому етапі структурних реформ (1994 р.) передбача­лося уповільнити темпи розвитку електроенергетики і чорної мета­лургії як енергоємних галузей, удосконалити структуру матеріало-виробляючого комплексу і структури матеріалів за рахунок випе­реджаючого розвитку хімічної і нафтохімічної промисловості, акти­візувати та збільшити в структурі економіки частку машинобуду­вання і соціальноорієнтованих галузей (харчової та легкої) [1].

Проте подолати негативні тенденції і диспропорції в розвитку економіки до початку її стабільного зростання не вдалося. Частка сільського господарства за 1991—2000 рр. знизилась на 1,5 %. Неефективною залишалася структура промислового виробницт­ва: за 1991—2000 рр. питома вага паливно-енергетичних і матері-аловиробляючих галузей, збільшилася майже вдвічі, в тому числі зросла частка найенергоємніших галузей.

Стабільним був розвиток економіки в період 2001—2004 рр. (табл. 1).

Таблиця 1

ІНДЕКСИ ОСНОВНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ, % ДО ПОПЕРЕДНЬОГО РОКУ

Показник

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Валовий внут­рішній продукт

109

105

110

112

103

107

108

102

Продукція проми­словості

114

107

116

113

103

106

110

96,9

Продукція сільського госпо­дарства

110

101

89

120

100

103

93,5

117

Інвестиції в ос­новний капітал

121

109

131

128

102

119

130

97,4

Експорт товарів і послуг

110

111

124

139

106

114

127

135

Середньомісячна реальна заробітна плата

119

118

115

124

120

118

113

106

Джерело: статистичні щорічники України

У цей період, особливо в 2003—2004 рр., спостерігається зро­стання економіки. Незважаючи на досягнуті успіхи, в 2005 роцівідбувається різке падіння економіки. Досить відзначити, що за рівнем ВВП у 2004 р. Україна посідала перше місце серед 28 постсоціалістичних країн, а в 2005 р. — 27. У 2006 та 2007 роках ситуація знову покращилася.

До цього слід додати, що в 2005 році не був досягнутий рівень основних показників, що передбачувався Програмою структурної перебудови України. Так, згідно з програмою темпи зростання промислової продукції повинні були скласти 118,3 % у 2005 р. до 2004 р., а фактично склали 103,1 %. Ще більше відхилення мало місце в обробній промисловості — 122,1 та 103 % відповідно. Така ситуація спостерігається і в ряді інших галузей промислово­сті: добувній — 105,6 і 104,4, харчовій — 119,9 і 113,7, легкій — 109,2 і 103,0, металургії — 114,0 і 98,5, машинобудуванні — 141,6 і 107,1, електроенергетиці — 107,6 і 102,9 %.

У 2006—2007 рр. економічна ситуація в Україні дещо стабілі­зувалася, а в 2008 році знову спостерігається падіння основних макроекономічних показників.

У сучасних умовах таку тенденцію у добувній промисловості, металургії та енергетиці з погляду на формування ефективної структури економіки можна вважати позитивною, а відставання темпів зростання продукції обробної промисловості в цілому та її окремих галузей не сприяє створенню такої структури.

Як видно із табл.1, у 2006—2007 рр. економічна ситуація в Україні дещо стабілізувалася, а в 2008 р. знову спостерігається падіння основних макроекономічних показників.

З метою виявлення характерних особливостей структури еко­номіки за видами економічної діяльності на першому етапі здійс­нюється структурний аналіз валового випуску продукції за окре­мі роки, а саме: за 1994 р. як рік глибокої економічної кризи, 1997 р., з якого почалося уповільнення темпів спаду макроеко-номічних показників, 1999 р., після якого почалася стабілізація розвитку економіки, 2004 р. як останній рік сталого зростання економіки, 2005 р., з якого уповільнюються темпи розвитку еко­номіки, 2008 р. — останній рік періоду, що досліджується і який став початком світової фінансової кризи. Вихідні дані для прове­дення структурного аналізу, що розраховані за таблицями «ви-трати—випуск», наведено в табл. 2.

За даними табл. 2 спостерігається в цілому позитивна тенден­ція формування структурних зрушень у випуску продукції за ви­дами економічної діяльності. Так, у 2008 р. у порівнянні з 1994 р. частка сільського господарства зменшилася на 6 %, (у порівнянні з 1997 р. — на 6,7 %), електроенергетики — відповідно на 2,9 та

3,3 % частка переробної промисловості зросла відповідно на 1,2 та 16,6 %. Частка послуг зросла на 9,2 % порівняно з 1994 р.

Таблиця 2

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ СТРУКТУРНИХ ЗРУШЕНЬ У ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ, %

Вид економічної діяльності

Рік

Показник

Сільське господарство

Паливна промисловість

Харчова промисловість

Легка промисловість

Деревооброблення

Хімічне виробництво

Металургія

Машинобудування

Електроенергетика

Будівництво

Інші види (послуги)

М N

м

N

1994

r

13,5

5,9

11,0

2,6

1,4

3,7

10,2

9,0

5,2

6,5

31,1

-

1997

 

14,2

6,9

11,5

1,8

1,0

3,4

9,6

6,6

4,3

4,7

36,0

-

 

м,2

0,7

1,0

0,5

-0,7

-0,4

-0,3

-0,6

-2,4

-0,9

-1,8

4,9

14,4

1999

r3

13,4

8,0

11,2

1,7

1,0

3,7

10,9

6,4

5,6

4,2

33,9

-

 

Mt3

-0,8

1,0

-0,3

-0,1

0,1

0,3

1,3

-0,2

1,3

-0,6

-2,1

8,2

 

N

-0,1

2,0

0,2

-0,9

-0,3

0,0

0,7

-2,6

0,4

-2,4

2,8

8,5

2004

r;

10,4

7,1

11,3

1,3

1,9

5,2

12,3

7,0

2,5

4,2

36,6

-

 

мі

-3,0

-0,9

0,1

-0,4

0,9

1,6

1,4

0,6

-3,2

0,1

2,7

14,8

 

N4

-3,1

1,2

0,3

-1,2

0,6

1,6

2,1

-2,0

-2,8

-2,3

5,6

17,1

2005

5

r

9,2

7,1

11,6

1,6

2,1

5,8

11,5

7,2

2,3

4,1

37,5

-

 

м,5

-1,3

0,0

0,3

0,3

0,2

0,6

-0,8

0,2

-0,2

-0,2

0,8

4,8

 

N

-4,3

1,2

0,6

-1,0

0,8

2,1

1,4

-1,8

-3,0

-2,4

6,4

19,6

2008

 

7,5

5,9

10,6

1,5

1,8

5,9

11,2

8,0

2,3

5,1

40,3

-

 

м,6

-1,7

-1,3

-1,0

-0,1

-0,4

0,0

-0,3

0,8

0,1

1,0

2,8

9,4

 

N6

-6,0

-0,1

-0,4

-1,0

0,4

2,2

1,0

-1,0

-2,9

-1,4

9,2

21,0

 

-1,2

0,0

-0,1

-0,2

0,1

0,4

0,2

-0,2

-0,6

-0,3

1,8

10,3

N

-2,5

1,1

0,3

-1,0

0,2

1,1

0,9

-2,0

-1,8

-2,1

5,8

16,1

Загальне уявлення про характер структурних зрушень у випус­ку продукції дає зіставлення міри річних структурних зрушень Мt та їх інтенсивності L [2]:

T=2 i

динаміку яких наведено на рис. 1.

1   T       1    _      1 T

Е м , l = - Е L

T t=2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Г]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

\

 

 

 

 

1

_

 

,_

/,

 

 

 

 

 

 

у

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=0,8

1997      1999      2004      2005 2008

Рис. 1. Динаміка міри та інтенсивності зрушень у структурі випуску продукці

Слід зазначити, що наведені на рисунку графіки відображують лише величину структурних зрушень, а не їх напрям. Стосовно їх напряму можна робити висновки лише за результатами фактор­ного аналізу ефективності економіки.

Із рис. 1 видно, що впродовж всього періоду, за виключенням 2008 р., відбувалися значні зрушення у структурі випуску продук­ції з високими значеннями їх інтенсивності. При цьому у 1997 і 2004 роках ці показники вищі за їх середнє значення.

Виявлена тенденція динаміки розглянутих показників зумов­лена в найбільшій мірі структурними зрушеннями у випуску продукції у сільському господарстві, хімічному виробництві, електроенергетиці та послугах (табл. 2). При цьому інтенсивніс­тю структурних зрушень, тобто зберіганням напряму дії впро­довж всього періоду згідно із показником N* характеризуються всі види економічної діяльності, за виключенням деревооброб-лення, металургії, машинобудування та будівництва.

Згідно з [3] структурні зрушення в економіці являють собою суперпозицію зміни трьох типів: довготермінових тенденцій, яківизначаються стійкістю темпів розвитку окремих галузей; коли­вань, які охоплюють короткі періоди та є наслідком зміни темпів зростання галузей у різні періоди; щорічні відхилення, що вини­кають під дією внутрішньорічних причин. Саме останні усклад­нюють дослідження динаміки структурних зрушень через те, що збільшують міру річних структурних зрушень М' і часто впли­вають на їх інтенсивність. Уникнути впливу змін третього типу можна шляхом згладжування динаміки показника М', тобто за­мінивши його показником N (рис. 2).

25 -20 -15 -10 -5 -

0 -

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N = 16,1

 

і

 

 

 

 

г--

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1997              1999              2004              2005 2008

 

Рис. 2. Динаміка загальних структурних зрушень у випуску продукції

Із даного рисунка видно, що загальні структурні зрушення бу­ли найбільшими в період 1997—2004 рр., а в 1999 р. починається їх стабільне, хоча й уповільнене у подальшому, нарощування. Причому зрушення, що відбулися впродовж 2004—2008 рр., пе­ревищували їх середнє значення.

Розглянуті показники визначають величину та інтенсивність довготермінових структурних зрушень, а показник

N - M'

я =—г—

характеризує частку змін у щорічних структурних зрушеннях, тобто частку змін третього типу. У даному випадку Я1999 = 0,3; R2004 = 2,3; R2005 = 14,8; R2008 = 11,6.

Обчислені за табл. 2 квадратичні коефіцієнти абсолютних структурних зрушень у випуску продукції

1997 1999 2004 2005 2008

а     = 6,1;   а     = 3,2;   а     = 5,7;   а     = 1,9;   а     = 3,9свідчать про те, що в середньому по економіці найбільші зру­шення відбулися у 1997 р. і в 2004 р., тобто коли була започатко­вана стабілізація економіки та коли були досягнуті найвищі тем­пи її розвитку.

Для визначення межі між періодами, що відповідають якісно різним структурним зрушенням, розглянемо графік перших різ­ниць міри зрушень AN' (рис. 3).

AN' І

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

/

 

 

 

 

 

 

 

/

 

 

 

 

 

 

 

/

 

 

,_

 

 

1

А

 

 

 

 

 

\

19

99 /

20

04

20

05

20

08

 

/

 

 

 

 

 

 

 

/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AN = 1,65

Рис. 3. Приріст загальних мір зрушень у структурі випуску продукції

Лінія AN = 1,65, що зображує середнє значення перших різниць AN', розділяє весь період на два підперіода — до і після 2004 ро­ку, в першому з яких приріст загальних мір зрушень у структурі випуску продукції стрімко зростає, а у другому знижується, при­чому у 2008 р. величина цієї міри менше її середнього значення. Отриманий результат є свідченням впливу після 2004 року нега­тивних структуроутворюючих чинників та тенденцій у зрушен­нях у структурі випуску продукції.

Про взаємозв'язок і взаємний вплив видів економічної діяль­ності в процесі виробництва продукції та оцінювання ролі кож­ного з них у формуванні структури випуску продукції внаслідок відповідних структурних зрушень свідчать коефіцієнти впливу '  M '     '   N      — —

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О В Галіцина, Н К Самченко - Аналіз динаміки структури валового випуску продукції