К В Шиманська - Аналіз дисертаційних досліджень за проблематикою колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин - страница 1

Страницы:
1  2 

Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3(18)

УДК 657 Шиманська К.В.

АНАЛІЗ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗА ПРОБЛЕМАТИКОЮ КОЛЕКТИВНО-ДОГОВІРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН: ПОГЛЯД ОБЛІКОВЦЯ

Проведено критичний аналіз дисертацій, захищених в Україні, у яких піднімалася проблематика колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, для цілей виявлення проблемних напрямів досліджень з питань побудови системи бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з виконанням положень колективного договору

Постановка проблеми. Питання соціального захисту працівників в умовах прагнення власників до максимізації прибутку викликає конфлікт інтересів, вирішення якого, між іншим, полягає у налагодженні ефективного механізму колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин. Функціонування ефективного організаційно-економічного механізму колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин на підприємстві, є одним з основних теоретичних та практичних проблемних питань налагодження соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні, оскільки виплати, отримані за місцем роботи, є головним джерелом доходу переважної більшості населення країни. Саме рівень трудових доходів визначає соціальну мобільність населення, його спроможність брати активну участь у житті суспільства, формувати його трудовий потенціал.

Колективний договір є документом, який призначений для врегулювання інтересів сторін соціально-трудових відносин на підприємстві, які характеризуються складністю та багатоплановістю. Проте, часто спостерігається формальне ставлення до даного документу як з боку керівництва, так і з боку самих працівників.

В цих умовах особливого значення набуває формування механізму контролю виконання положень колективного договору, що потребує перегляду і існуючої системи бухгалтерського обліку. Надання якісної інформації для цілей контролю можливе за використання всіх можливостей системи бухгалтерського обліку. Тому необхідно розглянути результати досліджень, у яких піднімається проблематика колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, виявити погляди науковців на сутність, зміст та значення колективного договору, а також виявити основні проблемні напрями подальших досліджень у напрямі розробки системи облікового забезпечення функціонування колективного договору на підприємстві.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання правового змісту колективного договору та його ролі у регулюванні соціально-трудових відносин розглядали такі дослідники, як Г.О. Барабаш [2], В.М. Божко [4], І.А. Вєтухова [5], Д.В. Журавльов [9], З.Я. Козак [11], І.І. Копайгора [13], І.О. Лосиця [14], О.І. Лисяк [15], Г.В. Рибницький [22], Б.В. Сабецький [23], О.Г. Середа [24], М.М. Феськов [27], Н.А. Циганчук [28]. Дослідженням ролі колективного договору у регулюванні соціально-трудових відносин, а також питань удосконалення економічних механізмів колективно-договірного регулювання займалися наступні науковці: В.В. Андріанова [1], О.В. Бичкова [3], Н.М. Дмитренко [6], Н.В. Дудіна [8], Н.Б. Ільченко [10], А.М. Колот [12], Ю.В. Малаховський [16], В.М. Пастушенко [19], Ю.Д. Петров [20], О.І. Петровський [21], Р.В. Тульчинський [26], О.М. Чала [29], В.Р. Чернишук [30], Н.С. Шалімова [31].

Мета дослідження. Метою дослідження є проведення критичного аналізу результатів дисертацій, захищених в Україні, у яких піднімалася проблематика колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, для цілей виявлення проблемних напрямів досліджень з питань побудови системи бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з виконанням положень колективного договору.

Виклад основного матеріалу дослідження. Забезпечення виконання положень колективного договору на підприємстві вимагає від системи управління створення повноцінного облікового забезпечення, яке може бути досягнуто при використанні функціональних можливостей системи бухгалтерського обліку. З цих позицій ґрунтовного дослідження потребує поняття колективного договору та встановлення можливостей та напрямів адаптації системи бухгалтерського обліку для цілей інформаційного забезпечення процесу колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин на підприємстві.

Питання колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин піднімаються у працях науковців, переважно юридичного напряму. У підручниках та навчальних посібниках докладно висвітлено питання сутності колективного договору, порядку його укладання.

Спектр питань, які піднімалися науковцями, а також результати їх досліджень було визначено шляхом суцільного дослідження авторефератів дисертацій, присвячених питанням регулювання трудових відносин за економічним, юридичним та історичним напрямом. Здійснено критичний аналіз змісту дисертацій українських дослідників, згруповано за відповідними предметними областями. У таблиці 1 наведено науковців-авторів дисертаційних досліджень, захищених в Україні протягом 1991-2008 рр. в розрізі галузей знань та відповідних спеціальностей.

Таблиця 1. Дослідження проблематики колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин у розрізі спеціальностей за період 1998-2008 рр.

Спеціальності

Автори

 

1

2

 

08 "Економічні науки"

08.01.01 - економічна теорія

О.І. Петровський (2002), В.Р. Чернишук (2000)

08.02.03. - організація управління, планування і регулювання економікою

Н.М. Дмитренко (2005)

08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

А.М. Колот (1998), Ю.В. Малаховський (2004)

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

В.В. Андріанова (1999)

08.00.07 (раніше -08.09.01) - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

О.В. Бичкова (2001),            О.В. Додонов (2008), Н.В. Дудіна (2001),     Н.Б. Ільченко (2002),     Н.І. Мормуль (2008),    І.В. Панченко    (2006),    В.М. Пастушенко (2004), Ю.Д. Петров (2004),                   Р.В. Тульчинський (2006), О.М. Чала (2001), Н.С. Шалімова (2001)

Разом за напрямом

17

 

12 "Юридичні науки"

12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень

І.І. Копайгора (2006), Б.В. Собецький (2002)

12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення

Г.О. Барабаш (2005),                          В.М. Божко (2002), І.А. Вєтухова (2001),    Д.В. Журавльов (2005),    З.Я. Козак (1999),        О.І. Лисяк (2004),        Г.В. Рибницький (2005), О.Г. Середа (2004),           Г.А. Трунова (2008), М.М. Феськов (2002), Н.А. Циганчук (2004)

Разом за напрямом

13

 

07 "Історичні науки"

07. 00. 01 - історія України

О.М. Мовчан (2004)

 

07.00.02 - всесвітня історія

І.А. Єремєєва (2002)

 

Разом за напрямом

2

 

РАЗОМ:

32

 

381

Динаміку захисту дисертаційних досліджень за проблематикою колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин за роками захисту наведено на рис. 1.

3,5

2,5

1,5

0,5

В Економічні науки

□ Юридичні науки

□ Історичні науки

1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

4

3

2

1

0

Рис 1. Динаміка захисту дисертаційних досліджень за проблематикою колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин за роками

Становлення колективного договору як регулятора соціально-трудових відносин досліджували І.А. Єремєєва та О.М. Мовчан.

Проблематика дослідження історичного аспекту колективних договорів пов'язана з необхідністю визначення генезису його нормативно-правової форми, оскільки колективний договір розвивався як джерело фабричного права, та його змістовного наповнення з огляду на те, що на різних історичних етапах колективний договір розширював сферу своєї дії.

Мовчан О.М. розкриває значення колективного договору і угод у реалізації завдань радянської політичної системи. Як пише вона, відновлення колективних договорів поряд з необхідністю реставрації ринку праці змусило більшовицьку владу у 20-х рр. XX ст. "переглянути концептуальні уявлення про роль і місце профспілок" [17, с. 29].

Історико-правове дослідження механізму законодавчого регулювання оплати праці в Україні протягом 2 половини XIX-XX ст. та місце у ньому колективно-договірного регулювання здійснила І.І. Копайгора. Вона, зокрема, показала "негативні наслідки відмови від колективно-договірного регулювання оплати праці, коли правове регулювання здійснювалося виходячи з інтересів держави, а не окремого працівника" [13, с. 6].

Особливості функціонування колективних договорів у Великобританії у 50-80-ті рр. XX ст. досліджує І.І. Єремєєва. Так, нею відмічається, що колективні договори стали джерелом сили профспілок у системі промислових відносин.

На розгляді зарубіжного досвіду регулювання трудових відносин зосередив свою увагу і Б.В. Сабецький. Предметом його дослідження стали становлення та розвиток правового регулювання трудових відносин у США у період з кінця XVIII століття до початку XXI століття. Він, між іншим, розкрив механізм правового регулювання проведення колективних переговорів та укладання колективних договорів у США. Так, Б.В. Сабецький визначив, що у зазначеній вище країні предмет та умови проведення колективних переговорів законодавчо не встановлені, проте "судовими рішення та рішеннями адміністративних органів було обмежено право профспілок на включення до умов колективного договору питання стосовно закриття або скорочення виробництва, переміщення виробничих потужностей" [23, с. 10]. тощо. Крім цього, науковцем було проведено порівняльний аналіз особливостей функціонування колективних договорів у США та країнах західної Європи, Японії.

Таким чином, розглянуті вище результати дисертаційних досліджень свідчать, що функціонування колективного договору набуває особливостей в залежності від пануючої в суспільстві ідеології, рівня соціально-економічного розвитку, стратифікації переважаючої форми власності на засоби виробництва тощо.

Крім того, зазначеними вище науковцями охоплюється різні періоди і певні відмінності у функціонування механізму колективно-договірного регулювання обумовлені й економічними, соціальними, політичними підходами до управління суспільними процесами.

Найбільшу питому вагу у структурі аналізованої сукупності авторефератів, дисертаційних досліджень за спеціальностями юридичного напряму: 12.00.05 -Трудове право, право соціального забезпечення, 12.00.01 - теорія та історія держави і права, історія політичних і правових учень.

Вивчення проблематики досліджень зазначених науковців дозволило виявити чотири проблемні напрямки (рис. 2).

Проблемні   напрями   досліджень   колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин за галуззю 12 "Юридичні науки"

Правове регулювання праці та соціально-трудових відносин і місця в ньому колективного] договору (І.А. Вєтухова, Г.О. Барабаш, М.М. Феськов, Д.В. Журавльов)

[Об'єкти трудового права та соціально-трудових відносин (О.І. Лисяк, О.Г. Середа, Н.А. Циганчук)

Договірне регулювання соціально-трудових відносин і, зокрема, колективно-договірного регулювання (З.Я. Козак, Г.В. Рибницький, Г.А. Трунова)

І►Об'єкти колективно-договірного регулювання (В.М. Божко)

Рис. 2. Проблематика дисертацій за напрямом 12 "Юридичні науки"

Досліджуючи проблемні питання функціонування системи трудового законодавства України, його соціально-правових характеристик, структури та тенденцій розвитку, Д.В. Журавльов відмічав, що окреслення потребує сфера колективно-договірного регулювання умов праці. Крім того, як зазначає науковець, "сторони колективного договору повинні мати реальні можливості для регулювання особливостей, пов'язаних зі специфікою діяльності підприємства" [9, с. 18].

Проблематику національного трудового законодавства в контексті можливості його адаптації до Європейської соціальної хартії (переглянутої) досліджував М.М. Феськов. Ним, зокрема, "удосконалено гарантії прав працівників та роботодавців на свободу об єднання в організації для захисту своїх економічних та соціальних інтересів" [27, с. 6], запропоновано "узгодити перелік суб'єктів колективного договору, що мають трудовий колектив" [27, с. 16],. Проте, не можемо погодитися з рекомендаціями М.М. Феськова щодо виключення з законодавства України вказівки про обов'язковість укладання колективних договорів, адже запроваджена на сьогоднішній день повідомна реєстрація колективного договору і необов'язковість його укладання значно знижують рівень соціального захисту працівників.

Окрім зазначених вище, дисертаційні дослідження правового регулювання трудових відносин здійснювалися у контексті регулювання праці окремих категорій працівників. Вєтуховою І.А. доведено "доцільність подальшого розвитку колективного-договірного регулювання праці жінок, які поєднують роботу з материнством"[5, с. 5], а Г.О. Барабаш внесла пропозицію щодо "більш широкого використання колективного договору для регулювання праці науковців" [2, с. 7].

Дослідженням суб'єктів трудового права займалися О.Г. Середа, О.І. Лисяк, Н.А. Циганчук. Середою О.Г. за результатами дослідження правового статусу роботодавця як суб'єкта трудового права в сучасних умовах, обґрунтовано "можливість встановлення на колективно-договірному рівні за несвоєчасне або не в повному обсязі виконання роботодавцем норм колективного договору" [24, с. 6].

Діяльність профспілок як суб'єкта трудових відносин стала предметом дослідження О.І. Лисяка та Н.А. Циганчук. Лисяк О.І. стверджує, що в укладанні колективних договорів, зокрема, і полягає соціальне партнерство, однією із сторін якого є профспілкова організація, а виконання колективних договорів відносить до сфери профспілкового контролю.

З іншого боку, як вважає Н.А. Циганчук, діяльність і окремі повноваження профспілок буде регулюватися колективним договором.

Розглядаючи ближче механізм колективно-договірного регулювання необхідно узагальнити результати досліджень З.Я Козак, Г.В. Рибницького та В.М. Божка. Вивчаючи договірне регулювання за трудовим правом України, З.Я. Козак називає колективний договір основним правовим засобом колдоговірного регулювання. Крім того, практично оцінюючи обставини, якими визначається сфера колективно-договірного регулювання (наявність прав юридичної особи та здійснення найму робочої сили), вона пропонує закріпити законодавчо норми щодо укладення колективних договорів у фізичних осіб-підприємців, що виконують найману працю [11, с. 5].

Глибоке дослідження відносин у сфері дії колективних договорів здійснив Г.В. Рибницький. Предметом його дисертації стали теоретичні та організаційно-правові питання, пов'язані з підготовкою та укладанням колективних договорів. Зокрема, ним удосконалено питання колективного договору у частині його визначення. Рибницький Г.В. запропонував визначати колективний договір як "виражений у формі локального нормативно-правового акту угоду, досягнуту між трудовим колективом та роботодавцем" [22, с. 7]. Окрім того, науковцем визначено, що сторонами колективного договору є роботодавець та трудовий колектив підприємства, проте, безпосередньо брати участь у колективних переговорах та підписувати колективний договір вони можуть лише через представників: роботодавці - через керівника підприємства, трудовий колектив - через профспілку або інші уповноважені органи. До того ж, Г.В. Рибницьким доведено, що "за цільовою ознакою колективні договори містять чотири різновиди умов: нормативні, зобов'язальні, інформаційні та організаційні" [22, с. 7].

Результати дисертаційного дослідження Г.А. Трунової мають вагоме значення з огляду на комплексний підхід до вивчення договірного регулювання соціально-трудових відносин у межах соціального партнерства. Проте, зазначеним науковцем запропоновано розглядати колективний договір як акт соціального партнерства, а не як його форму. Крім того, нею запропоновано законодавчо закріпити можливість роботодавців-фізичних осіб (приватних підприємців) брати участь у колективних переговорах з укладення колективних договорів та виступати стороною соціального партнерства, а також аргументовано потребу передбачити обов'язковий порядок повідомної реєстрації колективних договорів. Г.А. Трунова називає колективний договір найбільш поширеним актом соціального партнерства і розглядає його як "правовий акт, який укладається між роботодавцем та професійною спілкою (професійними спілками) або уповноваженим трудовим колективом органом (особою) з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів сторін" [25, с. 14]. Розглянуте вище дослідженняспрямоване на підвищення соціального значення колективного договору, оскільки даний локальний нормативно-правовий документ містить положення, що підвищують рівень соціального захисту працівників.

Божко В.М. у своєму досліджені визначив, що "колективно-договірне регулювання оплати праці - це організаційні колективно-трудові відносини між найманими працівниками, профспілками з роботодавцями" [4, с. 7], а колективний договір визначав як форму реалізації колективно-договірного регулювання. Науковцем сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства із колективно-договірного регулювання.

Можна сказати, що розглянувши проаналізовані вище дослідження заклали основу для досліджень економічної сукупності та економічних механізмів колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин. Це зумовлено тим, що колективний договір містить положення не тільки економічного характеру, а ще й організаційного, інформаційного і нормативного.

Вивчення тематичних дисертаційних досліджень дозволило згрупувати їх за наступними напрямками (рис. 3)

Проблемні   напрями    досліджень    колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин за галуззю 08 "Економічні науки"

Соціально-економічний напрям (В.В. Андріанова, О.І. Петровський, В.Р. Чернишук)

Економічні механізми регулювання соціально-трудових відносин (О.В. Бичкова, Ю.А. Петров, Н.С. Шалімова)

Управління оплатою праці (А.М. Колот, Н.В. Дудіна, Ю.В. Малаховський, Н.М. Дмитренко, Р.В. Тульчинський, О.М. Чала)

Управління продуктивністю (О.В. Додонов)

І^Управління охороною праці (Н.І. Мормуль, І.В. Панченко)

Рис. 3. Проблематика дисертацій за напрямом 08 "Економічні науки"

Питання використання найманої праці та формування соціально-трудових відносин, а також їх соціально-економічні наслідки досліджували В.В. Андріанова, О.І. Петровський, В.Р. Чернишук. Зокрема, останній розглядав проблеми відчуження праці в перехідній економіці, доводячи при цьому, що важливим засобом, який сприяє послабленню відчуження праці є укладання колективних договорів [30, с. 8],. При цьому, ним виявлення напрями посилення позитивної ролі цього соціально-правового засобу.

Андріановою В.В. рекомендовано "більш активне використання системи колективних договорів, як основи матеріального стимулювання праці робітників села, справедливого формування фондів споживання і нагромадження, раціонального розподілу фонду споживання в сільськогосподарських підприємствах" [1, с. 19].

Роль соціального партнерства у становленні найманої праці досліджував О.І. Петровський. Ним зроблено висновок, що "подолання кризу в соціально-трудовій сфері і підвищення ефективність найманої праці лежить на шляху становлення нового типу відносин між працею і капіталом, впровадженням колективно-договірних принципів їх регулювання і вдосконалення механізму взаємодії між соціальними партнерами по узгодженню їх соціально-економічних інтересів" [21, с. 14].

Розглянуті вище дисертаційні дослідження досліджували О.І. Петровського та В.Р. Чернишука, захищенні за спеціальністю 08.01.01 "Економічна теорія" закладають основу для проведення досліджень за проблематикою регулювання соціально-трудових відносин на мікро- та макрорівні.

На значенні колективного договору в механізмі управління соціальним розвитком, наголошує О.В. Бичкова, рекомендуючи "розширити практику договірного регулювання трудових відносин... на рівні підприємства, що потребує визначення у колективних договорах підприємств, пов'язаних із соціальними процесами і необхідністю соціального захисту працівників" [3, с. 14].

Шалімова Н.С. у своєму дослідженні шляхів удосконалення методів обґрунтування розміру мінімальної заробітної плати виділяє як важливу складову механізму регулювання заробітної плати багаторівневу колективно-договірну систему. При цьому вона наголошує, що удосконалити механізм регулювання мінімальної заробітної плати можливо з одночасним удосконаленням сфери колективно-договірного регулювання [31, с. 6].

До питання співвідношення державного та колективно-договірного регулювання можна додати результати дослідження Ю.Д. Петрова. Він пропонує удосконалення соціально-трудових відносин одночасно в двох напрямках: посилення ролі держави у забезпеченні соціальних гарантій зайнятості та поширення практики укладання колективних договорів [20, с. 20].

В цілому, за двома виділеними вище предметними напрямами як результат досліджень науковців можна сформулювати наступне твердження: всіма дослідниками наголошувалось на важливості колективного договору у регулюванні соціально-трудових відносин. При цьому говориться про необхідність збалансування державного і договірного регулювання, узгодження інтересів сторін соціально-трудових відносин через механізм соціального партнерства.

Подальший розгляд дисертаційних досліджень доцільно проводити з огляду на предметну область (табл. 2).

Додоновим О.В. було розроблених Положення до колективного договору щодо заохочення працівників за раціональне використання ресурсів в залежності від їх функціональних обов'язків і таким чином удосконалено "механізм регулювання оплати праці з урахуванням ресурсозбереження на основі забезпечення безпосередньої залежності між продуктивністю, оплатою та ефективністю праці на кожному робочому місці" [7, с. 6].

Поглиблено питання організації охорони праці на підприємстві досліджували І.В. Панченко та Н.І. Мормуль. Останньою, зокрема, було запропоновано передбачити у одному з розділів колективного договору прийняття на себе керівництвом зобов'язань, додаткових прав і гарантій працюючих і профспілок, запровадження соціальної відповідальності в сфері охорони праці, що сприятиме удосконаленню соціально-трудових відносин, спрямованих на забезпечення охорони праці та здоров'я працюючих [18, с. 5].

Панченко І.В. розроблено проектну частину колективного договору, що стосується управління охороною праці та поліпшення умов праці. Зокрема, ним визначено пріоритетні напрямки роботи керівництва, які обов'язково повинні бути відображені в основних положеннях колективного договору. Основним з цих напрямків повинно стати забезпечення функціонування ефективної системи управління умовами та охороною праці, для чого потрібно, забезпечувати фінансування цільових витрат на реалізацію комплексних заходів щодо охорони праці в розмірі не менше ніж 0,6 % від суми реалізованої продукції, робіт, послуг.

Таблиця 2. Проблематика функціонування колективного договору у дисертаційних дослідженнях з управління оплатою праці (в розрізі спеціальності)

Автор

Назва

Рік

Об'єкт

Предмет

Висновки дисертанта щодо проблематики

з/п

 

 

захисту

 

 

колективно-договірного регулювання

1

2

3

4

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

К В Шиманська - Аналіз дисертаційних досліджень за проблематикою колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин

К В Шиманська - Організація надання додаткових платних послуг дошкільними навчальними закладами та напрями її облікового забезпечення

К В Шиманська - Облікове забезпечення колективно-договірного регулювання фонду оплати праці

К В Шиманська - Організація внутрішнього контролю

К В Шиманська - Порядок здійснення контролю