В В Євдокимов, Д Л Лозинський - Аналіз економічної ефективності впровадження бухгалтерських інформаційних систем - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 657:004(075)

Євдокимов В.В., к.е.н., доцент, докторант кафедри бухгалтерського обліку і контролю

Лозинський Д.Л., асистент

Житомирський державний технологічний університет

АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКИХ

ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Розглянуто особливості підходів до аналізу економічної ефективності інвестицій в бухгалтерські інформаційні системи. Висвітлено власне бачення ролі впровадження бухгалтерських інформаційних систем в сфері формування ринкової вартості підприємств

Постановка проблеми. В сучасних умовах перед власниками й керівництвом компаній ще гостріше постають завдання з підвищення конкурентоспроможності та ведення ефективного управління наявними активами. Одним з основоположних моментів ефективного функціонування компанії є швидкість і ефективність прийняття управлінських рішень на основі оперативного доступу до повної і достовірної бухгалтерської інформації. Сучасні інформаційні технології в бухгалтерському обліку, окрім безумовного використання потужної комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, передбачають також організацію колективної діяльності облікових працівників. В сучасних умовах без використання комп'ютерної техніки здійснювати облік стає просто неможливо. Сучасну світову економіку характеризує бурхливий процес транснаціоналізації, у якому рушійною силою виступають транснаціональні корпорації (ТНК), яких у світі існує більше 65 тис. На даний час ТНК контролюють понад 850 тис. зарубіжних компаній в усьому світі, у яких задіяно більше 74 млн. чоловік [1]. В таких мегаінформаційних системах комп'ютеризація обліку - це життєва необхідність.

Таким чином, світовий досвід показує, що процес комп'ютеризації бухгалтерського обліку несе в собі значний економічний ефект для підприємства. Але поряд з цим виникає і питання щодо виміру та оцінки такого ефекту. Сьогодні, на фоні існування десятків і сотень підходів, проблема оцінки ефективності інвестицій в комп'ютеризацію бухгалтерського обліку ще не може вважатись до кінця вирішеною. Тому постає гостра необхідність наукового обґрунтування існуючих методів оцінки таких інвестицій, їх систематизації та розробки найбільш оптимального підходу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання аналізу ефективності впровадження комп'ютеризованих бухгалтерських інформаційних систем в своїх працях розглядали наступні вітчизняні та зарубіжні дослідники:

A. А. Барсегян, Н.Е. Василевська, Г. Галкін, Ю. Граваєва, Ю. Граванова, Г.Б. Кочетков, М.С. Купріянов, Н.А. Левченко, Т. Мейор, Ф. Плешак, К.В. Сальникова,

B. В. Степаненко, Е. Фролов, І.І. Холод та інші. Однак досі ряд питань залишаються спірними.

Метою даного дослідження є формування оптимального підходу до оцінки економічної ефективності впровадження бухгалтерських інформаційних систем, що дозволить визначити ефект від такого роду інвестицій.

Викладення основного матеріалу дослідження. Впровадження сучасних комп'ютеризованих

інформаційних технологій, зокрема тих, що стосуються бухгалтерського обліку на великих підприємствах, вимагає значних матеріальних витрат (табл. 1). Тому, такі заходи не мають відбуватися без ґрунтовного розрахунку ефекту від впровадження та експлуатації таких технологій. Це є неможливим без ретельного аналізу та визначення економічної ефективності та доцільності комп'ютеризованих інформаційних технологій. Все це цілком зрозуміло, адже ціна помилки може коштувати сотні тисяч доларів.

Таблиця 1. Середня вартість впровадження найпоширеніших ERP-систем [6]

Рішення

"SAP R/3"

"Oracle Applications"

"Baan ERP" "iRenaissance" "MBS Axapta, Navision"

"iScala"

"MFG/PRO"

"J.D.Edwards OneWorld"

"SyteLine ERP"

"Галактика"

Термін впровадження

1,5 року і більше

1,5 року і більше

6 міс.-1,5 року і більше 4 міс. - 1,3 року і більше 6 міс. - 2 роки і більше

3 міс. - 1,5 року і більше 3 міс. - 1,5 року і більше

7 міс. - 1,5 року і більше

6 - 9 місяців і більше 4 міс. - 1,5 року і більше

4 міс. - 1 рік і більше

Вартість впровадження

Ліцензія   на  50  робочих  місць  коштує  близько  $350  тис. Вартість

впровадження може у декілька разів перевищувати вартість рішення_

Вартість рішення на одне робоче місце складає близько $5 тис. Повна вартість суттєво залежить від необхідної функціональності і складності впровадження_

Вартість одного робочого місця - $3 тис. Співвідношення ціни рішення і

витрат на впровадження 1:1-1:3_

Вартість впровадження в середньому $200 тис._

В середньому вартість рішення на одне робоче місце - $3,5 тис. Вартість впровадження складає 100-250% вартості рішення

Середня вартість "iScala 2.1" складає $2-5 тис. за одне робоче місце._

Вартість ліцензії на одне робоче місце $2-5 тис. залежно від конфігурації. Впровадження складає 100-200% цієї суми_

Вартість робочого місця "OneWorld" коливається від $400 до $4000

Вартість ліцензії на одне робоче місце $2-4 тис. Приблизно стільки ж коштує

впровадження_

Ліцензія $350-1200 на одне робоче місце. Вартість впровадження складає 50-100% цієї суми_

3-9 місяців і більше

"Парус"

"1С: Підприємство 8.0. Управління виробничим підприємством"

Взагалі, тлумачні словники визначають "ефект" як результат дії. За класичним підходом ефективність комп'ютеризації, як і будь-якого іншого науково-технічного проекту, виражається в вигляді відношення ефекту (результату) до затрат [9, с. 24].

Але обмежуватись лише аналізом цього співвідношення було б помилково, оскільки через значну кількість чинників фінансовий аналіз не дає повного уявлення про ефективний або неефективний результат.

Вартість ліцензії на одне робоче місце $1-2 тис. Вартість впровадження 100­200% ціни рішення._

Ліцензія на одне робоче місце $150-600. Вартість впровадження на одне робоче місце $200-1000

Необхідно розуміти, що ефективне впровадження інформаційної системи також має на увазі адекватність функціональних характеристик системи конкретним поставленим цілям і завданням.

Оцінювати отриманий ефект можна з двох позицій: порівнюючи результат з витратами на його отримання або порівнюючи отриманий результат з тим, який планувався.

Сьогодні існує значна кількість підходів до оцінки     економічної     ефективності впровадженнякомп'ютеризованих інформаційних систем (в тому числі, і 1) кількісний підхід;

бухгалтерських), але, якщо проаналізувати їх особливості, 2) якісний підхід;

то всі ці підходи можна класифікувати за наступними 3) імовірнісний підхід. основними напрямами (рис. 1):

Основні підходи до оцінки економічної ефективності впровадження КІС

І

Кількісний

Якісний

1

Імовірнісний

Річна економія від впровадження проекту (Ер)

Система збалансованих показників (Balanced Scorecard)

Інформаційна економіка (Information Economics)

Справедлива ціна опціонів (Real Options Valuation)

Прикладна інформаційна економіка (Applied Information Economics)

Управління портфелем активів (Portfolio Management)

Рис. 1. Групування підходів до оцінки ефективності впровадження КІС Серед  основних  підходів до  оцінки  економічної -   поточних   витрат   користувача,   пов'язаних з

ефективності   впровадження   КІС   на  особливу  увагу     комп'ютеризацією обліку (Пвк);

заслуговує кількісний підхід [2]. Щоб оцінити ефективність - річної економії від її впровадження (Ер);

комп'ютеризації обліку,  на думку  авторів,  необхідно - терміну окупності загальних капітальних витрат (Ток).

провести розрахунки наступних показників: Величина загальних капітальних витрат, пов'язаних з

- загальних капітальних витрат на впровадження     комп'ютеризацією обліку, визначається за формулою:

комп'ютеризації (Квк);

Квк = Квбкп + Квдпп + Квн + Квтех + Кврм + Кввпр, (1)

де Квбкп - витрати на придбання ліцензійної бухгалтерської комп'ютерної програми;

Квдпп - капітальні витрати на придбання довідково-правової програми;

Квн - капітальні витрати на налагодження комп'ютерної програми;

Квтех - капітальні витрати на технічне оснащення робочого місця користувача комп'ютерної програми;

Кврм - капітальні витрати на організацію робочого місця користувача комп'ютерної програми;

Кврм = ((S * Цпл + Квмеб) * Тм) / Тек,

де S - розмір площі, необхідної для установки меблів під комп'ютер і іншу оргтехніку, зони роботи фахівця, що працює за комп'ютером (зазвичай 6 м2);

Цпл - ринкова ціна 1 м2 робочої площі;

Квмеб - капітальні витрати на придбання спеціальних меблів, що підвищують продуктивність та комфортність роботи користувача комп'ютерної програми;

Тм - машинний час на вирішення бухгалтерських завдань;

Тек - загальний час експлуатації комп'ютера.

Причому, Тм визначається за наведеною формулою: Тм = (з * Др, (3)

де Із - час вирішення бухгалтерських завдань з допомогою придбаної комп'ютерної програми протягом одного робочого дня (в год.);

Кввпр - інші капітальні витрати, пов'язані з впровадженням комп'ютерних програм.

Так, наприклад, до інших капітальних витрат, пов'язаних з використанням комп'ютерних програм, відносяться витрати на електронні носії для зберігання архівних копій баз даних, витрати на навчання працівників користуванню новим програмним продуктом тощо.

Капітальні витрати на організацію робочого місця користувача комп'ютерної програми розраховуються за формулою:

(2)

Др - кількість робочих днів в році, протягом яких вирішуються бухгалтерські завдання.

Загальний час експлуатації комп'ютера протягом року (Тек) розраховується за формулою:

Тек = ds * S * Др * Nm * Квик, (4)

де ds - тривалість робочої зміни (8 год);

S - число змін роботи комп'ютера (1 зміна);

Др - середнє число робочих днів в місяці (21 день);

Nm - число місяців в році експлуатації комп'ютера (12 місяців);

Квик - середній коефіцієнт використання комп'ютера протягом зміни (приймається за 0,7).

Капітальні витрати на технічне оснащення робочого місця      користувача      комп'ютерною програмою

розраховуються за формулою: Квтех = ((Цком + Цтех) * (1 + Кт) * (1 - Кз) * Тм) / Тек, (5)

де Цком - ринкова ціна комп'ютера, потрібного для виконання завдання;

Цтех - ринкова ціна додаткового технічного оснащення (принтери, сканери, модеми тощо);

Кт - коефіцієнт витрат на транспортування та налагодження комп'ютера і інших технічних засобів (приймається у розмірі 1 %);

Кз - коефіцієнт зносу комп'ютерної техніки (часто приймається рівним 0).

Загальні річні поточні витрати підприємства, пов'язані з комп'ютеризацією обліку визначаються за формулою:

Пвк = Век + Векін + Ввкп + Віп, (6)

де Век - поточні витрати, пов'язані з експлуатацією комп'ютера;

Векін - поточні витрати, пов'язані з експлуатацією інших об'єктів технічного оснащення;

Ввкп - поточні витрати, пов'язані з використанням комп'ютерних програм для вирішення облікових завдань;

Віп - інші поточні витрати пов'язані з автоматизацією облікових завдань.

Причому, поточні витрати, пов'язані з експлуатацією, визначаються за наступною формулою:

Век = Тм х Вгек, (7)

Ввкп = (Квбкп + Квдпп) / Ткор + Вп* Тм / Тек,

де Ткор - корисний термін експлуатації комп'ютерних програм (років);

Вп - витрати на поповнення довідково-правової програми.

Річна економія від проведення комп'ютеризації обліку (Ер) визначається за наступною формулою:

де Вгек - вартість однієї години експлуатації комп'ютера, розраховується за формулою:

Вгек = (Ом / Др * ds) * (1 + Кнврк), (8) де Ом - місячний оклад бухгалтера; Кнврк - коефіцієнт, що враховує накладні витрати, пов'язані з роботою комп'ютера (приймається рівним 2).

Поточні витрати, пов'язані з використанням комп'ютерних програм, розраховуються за формулою:

Врс = Кп * (Чу /Др * ds) * (Ом + П)*

де Кп - кількість працівників, що беруть участь у вирішенні облікових завдань ручним способом протягом року;

Чу - час участі кожного працівника у вирішенні облікових завдань ручним способом протягом року;

П - премії, встановлені працівникам, що беруть участь у вирішенні облікових завдань;

Всоц - відрахування на соціальне страхування (%).

Термін окупності капітальних витрат на комп'ютеризацію бухгалтерського обліку розраховується за формулою [2]:

Ток = Квк / Ер, (12)

Альтернативним кількісним підходом до визначення ефективності комп'ютеризації обліку є використання фінансових методів. Тобто, в цьому випадку витрати на

NPV = Ncf1 / (1 + Re) + ... + Ncfi / (1

де Ncfi - чистий грошовий потік на і-тому інтервалі планування;

Re - ставка дисконтування (у десятковому виразі).

Чистий приведений дохід показує, будемо мати прибуток або ні. Якщо отриманий показник NPV більше нуля - це є позитивним та означає, що певні кошти (приведені) проект принесе. Він відповідає на одне з головних питань - наскільки майбутні надходження виправдають сьогоднішні витрати на ІТ-проект.

Саме тому, що рішення доводиться ухвалювати сьогодні, всі майбутні грошові надходження приводяться на даний момент часу. NPV показує, чи варто взагалі замислюватися про певний ІТ-проект. Якщо NPV менше нуля - це означає, що економічний прибуток від проекту ми не отримаємо, в такому випадку ІТ-проект слід відхилити.

Проте у формулі NPV відсутній аналіз ризику. Тому після позитивного NPV обов'язково повинна проводитись стадія аналізу ризику ІТ-проекту. Відповідно далі, зіставляючи величину ризику, ми можемо ухвалити рішення щодо того, розпочати або відхилити проект.

Крім того, NPV дуже добре працює для обґрунтування ухвалення одного проекту. Для обґрунтування вибору між двома, трьома проектами NPV вже підходить погано, вимагає коректування, приведення проектів до загального бюджету, щоб була можливість їх порівняти.

Якщо NPV - це відносний показник, то другий фінансовий метод - IRR (Internal rate of return) внутрішня норма прибутковості або внутрішня норма рентабельності, абсолютний показник. Іноді її називають внутрішньою ставкою повернення інвестицій або ставкою прибутковості проекту. Це значення коефіцієнта дисконтування, при якому NPV проекту рівний нулю.

Якщо ми розуміємо, що NPV - приведений на даний момент прибуток від проекту, який ми отримаємо, то внутрішня ставка прибутковості - це та ставка банківського відсотка, при якій ми не отримаємо ніякого прибутку. IRR визначає процентну ставку від реалізації проекту, а потім порівнює цю ставку із ставкою окупності з урахуванням ризику. Якщо розрахована окупність перевищує окупність з урахуванням ризику, то інвестиції мають сенс.

(9)

Ер = Врс - Пвк, (10)

де Врс - поточні витрати, пов'язані з веденням обліку ручним способом.

При ручному способі ведення обліку Врс визначається за формулою:

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В В Євдокимов, Д Л Лозинський - Аналіз економічної ефективності впровадження бухгалтерських інформаційних систем