В П Харченко, Д Е Прусов - Аналіз застосування безпілотних авіаційних систем у цивільній сфері - страница 1

Страницы:
1  2 

ISSN 1813-1166. ВісникНАУ. 2012. №1

СУЧАСНІ АВІАЦІЙНО-КОСМІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

УДК 629.7

1В.П. Харченко, д.т.н., проф. Д.Е. Прусов, к.т.н., с.н.с.

АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ АВІАЦІЙНИХ СИСТЕМ

У ЦИВІЛЬНІЙ СФЕРІ

Національний авіаційний університет 1E-mail: kharch@nau.edu.ua 2Е-таі1: prusov@nau.edu.ua

Розглянуто основні напрями застосування безпілотних авіаційних систем у цивільній сфері, концепції створення й організації безпілотних авіаційних комплексів залежно від орієнтованості на завдання. Показано можливості використання авіаконструкторського й авіапромислового потенціалу для проектування, виробництва та експлуатації безпілотних авіаційних систем із подальшою інтеграцією в повітряний простір.

Ключові слова: безпілотні авіаційні системи, ефективність застосування в цивільній авіації.

Постановка проблеми

Україна - одна з небагатьох країн світу, що має могутній авіаконструкторський і авіапро­мисловий потенціал. Розвиток авіапромисло­вих галузей дозволяє подолати відставання в будівництві безпілотних авіаційних систем (БАС) і зайняти конкурентноспроможне місце в їх виробництві та експлуатації.

Науковий, технічний і технологічний по­тенціал є актуальним для державного фінан­сування авіабудування та привабливим для інвестування.

Реалізація науково-технічних програм і проектів у галузі наукоємного машинобуду­вання, поява на внутрішньому ринку конку-рентноспроможних технологій, устаткування й інструментів, нарощування експортного по­тенціалу є одним із пріоритетних напрямів розвитку економіки України.

Складна економічна ситуація вимушує шукати найменш витратні напрями робіт.

Одним із напрямів, що дозволяють реалі­зовувати нові ідеї та професійний досвід у ви­гляді кінцевих виробів, є створення безпілот­них малорозмірних систем.

Безпілотну авіацію інтенсивно застосовують у цивільній сфері для виконання таких функцій:

© В.П. Харченко, Д.Е. Прусов, 2012

- охорони кордонів;

- підтримання правопорядку;

- боротьби з наслідками стихійного лиха або техногенних катастроф;

- моніторингу екологічного стану природ­ного середовища.

Проблеми безпілотної авіаційної техніки стосуються не лише безпілотних літальних апаратів (БПЛА), які є складовою частиною безпілотного авіаційного комплексу (БАК), до складу якого належать:

- літальний апарат (ЛА);

- сучасне спеціальне бортове спорядження;

- наземні системи керування, пуску та по­садки.

Безпілотний авіаційний комплекс є склад­ною авіаційно-технічною системою, яка включає:

- один або кілька БПЛА;

- пункт керування;

- засоби зв'язку;

- засоби запуску, рятування та обслугову­вання;

- засоби транспортування. Розроблення кожної з цих складових при

створенні БАК потребує високого розвитку літакобудування, електроніки, інформаційних та інших технологій.

ISSN 1813-1166. ВісникНАУ. 2012. №>1

Тому небагато країн світу володіють пов­ним циклом такого унікального виробництва - від ЛА та його цільового спорядження до наземних пунктів керування.

Одночасно з розробкою, виробництвом і застосуванням БПЛА у світі формується нор­мативна база сумісного використання повіт­ряного простору БАС і простору, пілотовано­му повітряними суднами (ПС).

Відсутність систем запобігання зіткненням БПЛА з ПС, висока вірогідність неконтрольо-ваного падіння на землю роблять неможли­вими польоти БПЛА в одному просторі з ін­шими ПС, а також їх використання в районах населених пунктів.

У результаті втрачається частина користі від використання цивільних БАС, а в повітря­ному просторі з напруженим повітряним ру­хом і в районах населених пунктів застосу­вання БАС стає повністю неможливим.

У таких цивільних сферах застосування БАС, як дистанційне зондування землі (ДЗЗ), контроль комунікацій і кордонів, ретрансля­ція сигналів, собівартість послуг знижується на порядок порівняно з традиційними косміч­ними або авіаційними системами.

На рівні міжнародних урядових та неуря­дових організацій створюються концепції сертифікації, стандартизації і регулювання польотів безпілотної техніки [1-6].

В Україні галузь безпілотної авіаційної тех­ніки тільки набуває масштабного розвитку.

Національний авіаційний університет став однією з перших установ в Україні, які при­вернули увагу до проблеми розвитку БАК ци­вільного призначення.

На сьогодні в Україні немає таких важли­вих складових, як класифікація БАК за за­гальноприйнятою термінологією, тактико-технічні вимоги потенційних замовників до комплексів, нормативно-правова база щодо створення, проведення випробувань та екс­плуатації БАК, фінансування органів цент­ральної влади.

Застосування БАК у народногосподарській галузі, природоохоронних органах, підприєм­ствах паливно-енергетичного комплексу та інших суб' єктах народного господарства, у вирішенні проблем із надзвичайних ситуацій, повітряного спостереження та охорони кор­донів, спостереження за обстановкою на транспортних магістралях, у регіональних ор­ганах господарства, органах землеустрою, міських та обласних державних адміністра­ціях дозволить підвищити ефективність опе­ративного керування силами та засобами різ­них відомств під час виконання завдань за призначенням при економії коштів за рахунок створення уніфікованих БАК.

Об' єднуючи зусилля відповідних органів виконавчої влади та зосереджуючи їх на го­ловних напрямах, Україна за досить короткий термін може отримати вітчизняні сучасні БАК цивільного призначення.

Україна має наукові розробки, технічну ба­зу та необхідні ресурси для створення ефек­тивних автоматичних безпілотних систем.

Уряд та представники бізнесу приділяють все більшу увагу проектам створення комп­лексів з БПЛА.

Напрями застосування безпілотних авіаційних систем

Цивільні застосування БАС можна розді­лити на три групи:

1) забезпечення безпеки:

- патрулювання сухопутних і морських кордонів;

- спостереження за дорожнім рухом;

- моніторинг обстановки в надзвичайних ситуаціях будь-якого походження;

- спостереження за пожежною обстанов­кою;

- екологічний моніторинг;

2) науково-дослідна:

- моніторинг клімату і атмосфери;

- моніторинг стану природних ландшаф­тів і рослинного покриву;

- контроль за станом водойм;

- дослідження за тваринним світом;

3) комерційна:

- моніторинг об' єктів виробничої інфра­структури;

ISSN 1813-1166. ВісникНАУ. 2012. №>1

- моніторинг сільськогосподарських і лі­сових угідь;

- розпилювання хімічних реагентів у сіль­ськогосподарських цілях;

- геофизична аерозйомка;

- аерофото- і відеозйомка;

- аерокартографія.

Необхідною умовою успішного протікан­ня сучасних виробничих процесів є своєчас­не і достовірне інформаційне забезпечення. Це особливо актуально для проектів і робіт, що розгортаються на великих територіях.

Аерозйомка протягом десятиліть є ефек­тивним інструментом для виконання дослід­ницьких робіт у геодезії, геофизичних дослі­дженнях, для проведення різного виду моні-торингів.

З появою комерційної аерокосмічної зйомки сформувався ринок даних геоінфор-матики. Сучасна геоінформатика надає ко­ристувачам могутній інструмент візуалізації, аналізу, систематизації, зберігання геопрос-торових даних.

Географічні інформаційні системи (ГІС) використовуються не тільки державними ор­ганами, наприклад, для ведення кадастрово­го обліку. Численні корпоративні ГІС додат­ки забезпечують обгрунтоване ухвалення рішень у складних будівельних, сільськогос­подарських проектах з використання при­родних ресурсів.

Питання про інформаційне наповнення ГІС, їх актуалізації вирішується, виходячи з доступних засобів, переважно через дані кос­мічної і аерозйомки. Проте, незважаючи на безперервне вдосконалення інструментарію аерокосмічного ДЗЗ, така зйомка має відомі методичні обмеження, які визначаються, перш за все, неможливістю проводити зйом­ку в будь-який час у будь-якому місці за по-годні умови з урахуванням геометрії орбіт супутників.

Безпілотні ЛА значно перевершують кос­мічні засоби за оперативності зйомки для моніторингу протяжних об' єктів, якими є магістральні трубопроводи, лінії електропе­редачі (ЛЕП), морські і сухопутні межі, лінії залізних і автомобільних доріг.

Політ БПЛА можна спланувати так, щоб носій прямував уздовж об' єкта зйомки.

Головною особливістю БПЛА є те, що апарати виконують свої завдання автоматич­но. На них встановлена така апаратура спостереження:

- оптична;

- радіолокаційна;

- геофізична;

- канал зв' язку, що забезпечує керування і передачу інформації.

Видова інформація з БПЛА може бути отримана в режимі реального часу або після доставки і обробки, але майже в день здійс­нення моніторингу.

Комплекси повітряного моніторингу з БПЛА можуть застосовуватися для актуалі­зації і уточнення геопросторової інформації.

Отримане зображення накладається на цифрову модель рельєфу місцевості, після чого дані можна використовувати для вимі­рювання відстаней, визначення площ, як під­кладку для пошарового накладення інших даних. При цьому залишається доступним оригінальний високий дозвіл початкових знімків, що дозволяє ідентифікувати окремі об' єкти.

Іншою функцією, що можуть виконувати БПЛА, є ретрансляція сигналів. За дальності і зони покриття БПЛА не в змозі конкурува­ти з супутниками зв' язку, але здатні розвер­нути локальну систему на час виконання операцій у певних районах. При розміщенні приймально-передавальної антени на висоті 20 км забезпечується передача сигналу в прямій видимості на відстань до 500 км.

Отже, цивільні БПЛА можуть застосову­ватися в таких сферах:

1) виявлення малорозмірних об'єктів:

- повітряних;

- надводних;

- наземних;

- пошук і порятунок;

- допомога в надзвичайних ситуаціях;

2) керування повітряним рухом:

- у важкодоступних районах;

- при стихійних лихах і аваріях;

- на тимчасових повітряних трасах при виконанні авіаційних робіт;

3) контроль морського судноплавства:

- пошук і виявлення суден;

- попередження аварійних ситуацій у пор­тах;

- контроль морських кордонів;

- контроль правил рибальства;

4) розвиток регіональних і міжрегіональ­них телекомунікаційних мереж:

- системи зв' язку, у тому числі мобіль­них;

- телерадіомовлення;

- ретрансляція;

- навігаційні системи;

- реклама;

- телебачення;

- кіно;

5) аерофотознімання й контроль земної поверхні:

- аерофотознімання (картографія);

- інспекція дотримання договірних зобо­в'язань (режим «відкритого неба»);

- контроль гідро-, метеообстановки;

- контроль активно випромінюючих об' єктів;

- дотримання контролю за незаконною міграцією людей;

- правоохоронна діяльність (контроль не­санкціонованих заворушень);

- виявлення лісових пожеж;

- спостереження периметра об' єктів;

- спостереження промислових площадок;

- контроль залізничних колій;

- контроль ЛЕП й інших лінійних об' єк-тів;

6) контроль екологічної обстановки:

- радіаційний контроль;

- газохімічний контроль;

- контроль стану газо- і нафтопроводів;

- опитування сейсмічних датчиків;

- контроль стану лавин;

7) застосування в сільському господарстві і геологорозвідці:

- виконання авіаційно-хімічних робіт;

- визначення характеристик ґрунту;

- розвідка корисних копалин;

- підповерхневе (до 100 м) зондування Землі.

8) океанологія:

- розвідка льодової обстановки;

- спостереження за хвилюванням моря;

- пошук промислових скупчень риби.

Безпілотні авіаційні системи можуть за­стосовуватися в цивільній сфері з виконан­ням таких завдань:

- геофізичні дослідження - збір інформації про фізичний стан земної поверхні, ґрунту до можливої глибини, на якій розташову­ються об' єкти інфраструктури або плану­ються до розміщення, для пошуку родовищ корисних копалини, уточнення їх меж;

- картографування - виконання робіт за визначенням просторового розміщення і по­єднання елементів земної поверхні, геомет­ричною прив' язкою об' єктів інфраструктури до геодезичної системи Землі;

- охорона всіх об' єктів інфраструктури -виконання моніторингу і активних дій із за­побігання несанкціонованому втручанню в діяльність об' єктів;

- пошукові і рятувальні роботи - викону­вання робіт при виникненні нештатних (над­звичайних) ситуацій в об' ємах, відповідних можливостям безпілотної авіаційної техніки, авіамоніторинг різних видів, доставка ван­тажів;

- льодова розвідка - виконання моніторин­гу крижаних полів у водних акваторіях для визначення наявності льоду, напряму і швидкості дрейфу льодових полів, їх поло­ження і величин;

- валідація результатів обробки матеріалів космічної зйомки - збір і обробка контроль­ної вибірки матеріалів наземної і авіаційної зйомки для підтвердження заявленої точнос­ті вимірювання тематичних характеристик природних об' єктів або технологічного уста­ткування.

Крім перерахованих завдань, що відносять­ся до моніторингу, БПЛА застосувують для виконання:

- хімічної обробки об' єктів інфраструктури хімічними речовинами для нейтралізації дії агресивних та інших матеріалів як при над­звичайних ситуаціях, так і при планових ро­ботах, робіт з модифікації погоди;

ISSN 1813-1166. ВісникНАУ. 2012. №>1

- ретрансляції радіосигналів систем зв' язку для забезпечення оперативної передачі ра­діосигналів за лінію радіогоризонту від дже­рела до споживача в районах безпроводових, радіорелейних та інших видів зв'язку;

- оперативної доставки вантажів у трудно-доступні райони, що не мають транспортних комунікацій по земній поверхні [7].

Сприяючими чинниками при створенні БАС для моніторингу є:

- високий загальний рівень розвитку без­пілотної техніки в світі;

- наявність підприємств, які професійно розвивають тематику безпілотної авіації, що дозволяє використовувати їх досвід і вироб­ничо-технічну базу;

- наявність БАС вітчизняних виробників, що відповідають основним льотно-технічним характеристикам (ЛТХ);

- технічний прогрес протягом останніх років у сфері засобів дистанційного моніто­рингу і обробки даних;

- наявність розгалуженої мережі обробки і передачі інформації.

Виходячи з аналізу інфраструктури галузі і об' єктів її складових, ураховуючи вимоги щодо авіаційного обслуговування, форму­люють перелік завдань, які необхідно вирі­шувати за допомогою надання послуг авіа­ційного обслуговування підприємств за до­помогою БАС.

Виробничий і екологічний моніторинг -збір інформації про об' єкт для визначення відповідності його функціональних характе­ристик технологічним і екологічним нормам, стани зовнішнього (природною) середовища до певного видалення від об' єкта. Виробни­чому і екологічному моніторингу підлягають об' єкти здобичі, зберігання газу, магістраль­ні трубопроводи, газопереробні заводи і га­зохімічні комплекси.

Позначений перелік завдань висуває особливі вимоги як до ЛА, так і до цільової апаратури. Незважаючи на схожість завдань військового і цивільного застосувань БПЛА є ряд принципо­вих відмінностей, які мають виражатися в базо­вих вимогах до комплексів з БПЛА.

У завданнях моніторингу для цивільного за­стосування далеко не завжди є необхідність отримання інформації в реальному часі. Досить доставити дані на базову станцію, де вони об­робляються, і за необхідності інформація дово­диться до відповідних служб. Отже, можливо використання радіолінії з обмеженою пропуск­ною спроможністю, що забезпечує тільки керу­вання і стеження за БПЛА.

Для цивільних БПЛА не встановлюються норми по малопомітності, що допускає застосування менш дорогих конструкційних матеріалів. Чинник швидкості прибуття в район патрулювання також не такий істот­ний, тому можливе використання більш еко­номічних двигунів. Серед особливостей, пов' язаних зі специфікою застосування БАС цивільного призначення, є виконання вимог замовника при проектуванні, розробці і ви­робництві комплексу БАС як до спеціалізо­ваного комплексу з БПЛА.

Безпілотні авіаційні системи можуть за­стосовуватися як окремо, так і спільно з традиційно використовуваними технічними засобами і виконувати контроль протяжних і площадкових об' єктів, спостереження за місцями масового скупчення людей, моні­торинг дорожнього руху, а також інші актуальні завдання.

У сфері аерофотозйомки можливості БАС багато в чому залежать від висоти польоту. Сьогодні межа становить 20 км, а в перспективі й до 30 км. На такій висоті БПЛА може конкурувати з супутником.

Відслідковуючи все, що відбувається на території площею близько 1 млн. км2, БПЛА стає свого роду аеродинамічним супутни­ком.

Безпілотні ЛА можуть виконувати функ­ції супутникового угрупування в режимі ре­ального часу в рамках цілого регіону.

Для фото- і відеозйомки з космосу або спостереження за будь-яким об' єктом пот­рібні 24 супутника, але й тоді інформація від них буде надходити один раз за 1 год.

Супутник перебуває над об' єктом спо­стереження всього 15-20 хв, а потім іде з зони його видимості й вертається на те саме

ISSN 1813-1166. ВісникНАУ. 2012. №>1

місце, зробивши оберт навколо Землі. Об' єкт же за цей час іде з заданої точки, оскільки Земля обертається, і знову опиня­ється в ній тільки через 24 год.

На відміну від супутника БПЛА супро­воджує точку спостереження постійно.

Виконавши завдання на визначеній висо­ті та впродовж визначеного часу, він повер­тається на базу, а йому на зміну в небо йде інший. Ще один БПЛА перебуває в резерві. Це і є основна складова економії, оскільки БПЛА на порядок дешевше супутників.

Крім того, БПЛА можуть конкурувати з супутниками у сфері створення телекому­нікаційних мереж і навігаційних систем.

На БПЛА можна покласти безперервне цілодобове спостереження за поверхнею Землі в широкому діапазоні частот. Викори­стовуючи їх, можна створити інформаційне поле країни, що охоплює контроль і керу­вання рухом повітряного й водного транс­порту, оскільки БПЛА може взяти на себе функції наземних, повітряних і супутнико-вих локаторів. Спільна інформація від них дає повну картину того, що відбувається в небі, на воді й землі.

Безпілотні ЛА допоможуть вирішити спектр наукових і прикладних завдань, пов' язаних з геологією, екологією, метеоро­логією, зоологією, сільським господарст­вом, вивченням клімату, пошуком корисних копалин тощо. Вони можуть стежити за міг­рацією птахів, ссавців, риби, зміною метео­умов і льодової обстановки на ріках, рухом суден, переміщенням транспорту й людей, проводити аеро-, фото- і відеозйомку, ра­діолокаційну й радіаційну розвідку, багато-спектральний моніторинг поверхні, прони­каючи всередину до 100 м.

Оптимальне поєднання всіх сучасних за­собів дистанційного зондування як косміч­ного, так і авіаційного базування, обробки і передачі даних дозволить розвернути сис­тему інформаційного забезпечення спожи­вачів газу і нафти, що покриває всю терито­рію та забезпечує високоякісний своєчасний і безперебійний збір даних, критичних для безпеки функціонування об'єктів газо- і нафтопроводів. Безпілотні ЛА розглядають­ся як перспективна складова засобів аеро­космічного моніторингу.

Розвиток нафтогазової галузі найближ­чими роками визначається успішним проті­канням таких бізнес-процесів:

- підвищення довгострокових планів по здобичі газу, газового конденсату, нафти;

- пріоритетний розвиток систем транс­портування газу і нафтопродуктів;

- створення і розвиток газотранспортної системи;

- реалізація масштабної програми гази­фікації країни, що вимагає виконання вели­кого обсягу проектно-вишукувальних робіт для геодезичного забезпечення будівництва регіональних газових мереж;

- ефективний розвиток ресурсної бази;

- розширене відтворення мінерально-сировинної бази;

- збільшення обсягів геологорозвідки як в традиційних, так і в нових районах.

З урахуванням розгортання перерахова­них бізнес-процесів у районах важкої дос­тупності, видалених, зі складними кліма­тичними умовами, інформаційного забезпе­чення робіт набуває критичне значення для безпеки, раціонального планування, управ­ління ресурсами і засобами.

Вітчизняні виробники БПЛА переходять від експериментальних польотів для доказу ефективності технології до виконання льот­них робіт з моніторингу об' єктів різного призначення поки в невеликих масштабах. Як показав аналіз розробок вітчизняних ви­робників, існують розробки БПЛА за всіма основними типорозмірами. Їх рівень багато відповідає сучасному рівню розвитку авіа­будування, засобів зв'язку, управління і си­стем дистанційного зондування. Деякі з розробок перебувають у стадії готовності до серійного виробництва прототипів і пропо­нуються як закінчені системи, що включа­ють носії різного типорозміру, комплекси цільового навантаження, засоби наземної підтримки і обробки інформації.

Найбільший інтерес викликають розроб­ки, що є комплексною системною інтеграці­єю платформи засобів збору і обробки да­них моніторингу.

За допомогою використання безпілотних систем ефективно вирішують моніторинг безпеки під час проведення масових заходів.

Для спостереження за дотриманням гро­мадського порядку в ході проведення різних заходів можуть бути застосовані безпілотні апарати, що мають бути майже безшумними оснащеними відеокамерами, приладами нічного бачення та здатними вести візуаль­не спостереження за заданим районом з ви­соти близько 500 м.

Зображення з БПЛА поступають у режимі реального часу на наземну станцію або на пульт чергового, або на спеціально облад­наний автомобіль. Застосування таких сис­тем може бути перспективним для спостере­ження за мітингами, іншими скупченнями людей, дорожнім рухом, патрулювання міських кварталів і боротьби зі злочинністю.

Під час використання БАС для виявлення порушників дорожнього руху представник дорожньої міліції спільно з фахівцями з БАС знаходиться всередині наземної станції керування БПЛА, тоді як декілька патруль­них машин, оснащених відеотерміналами, патрулюють дорожні ситуації та надсила­ють відеозйомку в режимі реального часу.

Проведення аеропатрулювань за допомо­гою БАС дозволить поліпшити дорожній рух і підвищити безпеку на дорогах.

За допомогою БАС оперативно виявля­ють проблемні місця на дорогах і відповід­но перерозподіляють транспортні потоки для уникнення заторів.

Для повноцінного моніторингу дорож­нього руху ефективним є використанням безпілотних систем з БПЛА як літакового, так і вертолітного типу, серед яких най­більш перспективним є застосування серед­ніх апаратів з більшою тривалістю польоту і якіснішими приладами спостереження.

Під час виконання антитерористичних завдань завжди потрібні велика дальність і тривалість польоту, проте вельми важливі можуть зависання над певними об' єктами, розташування на борту високоякісної апа­ратури спостереження, мала помітність ЛА.

Для виконання таких завдань мають бути створені безпілотні комплекси з малороз-мірними БПЛА, що задовольняють такі ви­моги:

- застосовування з невеликих майданчи­ків під час проведення спеціальних операцій у міських умовах;

- невелика маса БПЛА з можливістю ко­рисного навантаження;

- збільшення тривалості польоту з забез­печенням відповідної швидкості.

- спостереження за місцевістю, розріз­няючи людей, номерні знаки машин та інші дрібні деталі;

- застосування в складних метеоумовах;

- мала акустична помітність.

На стадії закладки комплексу повітряно­го спостереження має бути розглянутим пи­тання адаптації БПЛА до специфічних умов майбутньої експлуатації.

З технічного погляду застосування ком­плексів з БПЛА в боротьбі з розповсюджен­ням наркотичних речовин може обмежува­тися спостереженням за певними ділянками земної поверхні із заданою періодичністю за часом.

Специфіка виробництва і розповсюджен­ня наркотичних речовин від виробника до місць їх реалізації споживачам вимагає без­перервного моніторингу великих просторів, розміри яких дуже часто не мають яскраво виражених меж.

У боротьбі з розповсюдженням нарко­тичних речовин БПЛА має вирішувати такі завдання:

- пошук і виявлення місць виробництва (вирощування) сировини для наркотичних речовин;

- розкриття транспортних комунікацій переміщення наркотичних речовин;

- пошук і виявлення місць складування наркотичної продукції поза населеними пунктами;

- підтримка дій спецгруп, що здійснюють оперативну діяльність:

- радіотехнічна розвідка;

- визначення координат;

- ретрансляція повідомлень на пункти управління оперативними діями;

- супровід спостережуваного об'єкта;

- постановка селективної радіоперешкоди.

Концепція створення та організації цивільних безпілотних авіаційних систем

Розробка і виробництво сучасного БАК -це завдання не лише авіабудування як ви­робництво ЛА. Відмітною особливістю БПЛА є його орієнтованість на завдання. Лі­тальний апарат виконує важливу, але одну з багатьох функцій - засіб транспортування. Отже, розробка і виробництво комплексів з БПЛА ще до початку їх функціонування вже забезпечать передовий розвиток технологій в країні.

Основними технологіями, що використо­вуються при виробництві безпілотних ком­плексів, є:

- розробка і виробництво сучасних конс­трукційних матеріалів, перш за все компо­зитних, із застосуванням нанопокриттів;

- сучасні комп' ютерні технології, вклю­чаючи багатопроцесорні системи збору, об­робки і зберігання даних;

- теорія систем автоматичного керування як галузь кібернетики, що пов' язана з теорі­єю передачі інформації, шифрування, стис­кування даних;

- засоби і системи зв'язку, включаючи кос­мічні;

- технології ДЗЗ (радіолокація, оптико-електронні системи, багатоспектральні дат­чики);

- енергетичні технології, використання альтернативних джерел енергії (надмісткі акумулятори, сонячна енергія, паливні еле­менти);

- засоби і системи навігації, організації повітряного руху через впровадження авто­матичного залежного спостереження;

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

В П Харченко, Д Е Прусов - Аерокосмічні системи моніторингу та керування

В П Харченко, Д Е Прусов - Аналіз застосування безпілотних авіаційних систем у цивільній сфері