Т В Давидюк - Аналіз категорії людський капітал у взаємозв'язку з етимологією поняття капітал - страница 1

Страницы:
1  2  3 

Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 1(13)

УДК 657.41:330.142.21 Давидюк Т.В.

АНАЛІЗ КАТЕГОРІЇ "ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ" У ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ З ЕТИМОЛОГІЄЮ ПОНЯТТЯ "КАПІТАЛ"

Досліджено змістовне і пізнавальне навантаження поняття "капітал" у соціально-економічному підході до природних і творчих можливостей людини

Постановка проблеми. Категорія "капітал", змінюючи свій зміст завжди є предметом уваги і досліджень учених. Рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин виходячи з рівня соціально-економічного розвитку змінює дану категорію, наповнюючи її конкретним змістом.

Для з'ясування сутності і соціально-економічної природи людського капіталу та реалізації мети визначеного дослідження необхідним є вивчення поняття "капітал". Оскільки недостатньо дослідженим залишається змістовне і пізнавальне навантаження поняття "капітал" у соціально-економічному підході до природних і творчих можливостей людини.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На високому науково-теоретичному та методико-практичному рівні виконано роботи таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як О. Бородіна [2], А.І. Добриніна [3], М. Добії [28], С.А. Дятлова [3], Й.А. Іванюка [5], В.А. Каменецького [6], А.А. Колосюк [9], Н.М. Королюк [7], С.Ф. Легенчука [28], П.Н. Майданевич [9], Л.І. Михайлової [16], Р.С. Чорного [24], Є.Д. Циренова [3], Ж.О. Шульги [26], В.Я. Єльмеєва [4], які зробили спробу визначити місце людського капіталу в складі капіталу підприємства з урахуванням розширення видів діяльності підприємств. Разом з тим, подальшої розробки та обґрунтування вимагають теоретико-методичні аспекти людського капіталу.

Метою дослідження є визначення позицій концепції людського капіталу на предмет їх відповідності сучасним засадам розвитку бухгалтерського обліку в ринково-зорієнтованій економіці, а також визначення місця людського капіталу в складі майна підприємства у зв'язку з відсутністю структурованого і самодостатнього підходу до використання цього поняття.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Всеохоплюючою, універсальною та багатоаспектною категорією є капітал, який упродовж багатьох століть привертав увагу представників економічної думки (табл. 1).

Таблиця 1. Сутність терміну "капітал" в економічній літературі

№ з/п

Джерело

Сутність терміну

1

2

3

1

Англо-русский словарь-справочник       / [сост. Э.Дж. Долан, Б. Домненко] -М.: Лазурь, 1994.

Капітал  - один  з чотирьох основних факторів виробництва,    представлений    всіма засобами виробництва, які створені людьми для того, щоб з їх допомогою проводити інші товари і послуги. До них відносяться   інструменти,   устаткування,   будівлі і споруди.   Разом   з   капіталом   у   ряді факторів виробництва - праця, земля, природні ресурси (С. 13)

2

Ельмеев В.Я. Человек

Капітал - це суспільне, виробниче відношення, за

труда вместо человеческого капитала (Перспективы человека в глобализирующемся мире) / Ельмеев В.Я.; под ред. В.В. Парцвания. - Санкт-Петербургское философское общество, 2003.

Каменецкий В.А. Капитал (от простого к сложному) / В.А. Каменецкий, В.П. Патрикеев. - М.: ЗАО "Издательство "Экономика", 2006. - 583 с.

Королюк Н.М. Історичні аспекти бухгалтерського обліку людського капіталу / Н.М. Королюк // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. - 2006. - № 4 (38). -

С. 104-112

Маркс К., Энгельс Ф.

Сочинения. - 2-е изд. -Т. 25, ч. 11. - 870 с.

Михайлова Л.І. Людський капітал: формування та розвиток в сільських регіонах: Монографія. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 388 с._

Новый иллюстрированный энциклопедический словарь. -    М.: Большая Российская энциклопедия,

2000.

Политическая экономия: Словарь.   М.: Политиздат,

1983.

допомогою якого привласнюється створена працею додана вартість, яка використовується капіталом для власного самозростання. Він є протилежністю праці, результатом його експлуатації (С. 319)

Капітал (або "складний капітал") - це сукупність благ, які має в своєму розпорядженні людини (або які вона може використовувати) і які є природною енергією в різних формах, людські здібності (знання, якості) і матеріалізована праця і інтелект, тобто трудові блага, раніше проведені людиною у вигляді матеріальних засобів, ресурсів і інформації (с. 12-13)_

Капітал як економічна категорія є відносинами між суб'єктами власності з приводу раціонального використання сукупності матеріальних та нематеріальних факторів виробництва, робочої сили, інтелектуального потенціалу працівників, фінансового капіталу з метою відтворення себе як економічної системи, створення конкретної користі (товарів, послуг, інтелектуального продукту), необхідного доходу на основі загального економічного інтересу (С. 105)_

Капітал - це не річ, а певні суспільні виробничі відносини, які притаманні визначеній історичній формації суспільства, та які представлені у речах і придають цим речам специфічний суспільний характер (С. 380-381)_

Поняття капіталу в сучасному розумінні - це активи (матеріальні та нематеріальні) організації, регіону, галузі чи суспільства загалом, що формують та визначають їх цінність, багатство (С. 16)

Капітал - економічна категорія; створені людиною ресурси, що використовують для виробництва товарів і послуг і приносять дохід. Капітал виступає у вигляді грошового капіталу (реального капіталу); на рівні підприємства капітал - вся сума матеріальних благ (речей) і грошових коштів, що використовуються у виробництві; що поділяється на основний і оборотний (С. 313)

9 Советский

Капітал - це самозростаюча вартість, або вартість, яка в результаті експлуатації найманих працівників приносить додану вартість. Виражає суспільно-виробничі відносини між основними класами буржуазного суспільства - капіталістами і найманими працівниками.

Капітал - це не річ, і не сукупність речей, а суспільне, таке, що належить певній історичній формації суспільства виробниче відношення. Згідно традиційних уявлень, капітал поділяєтья на постійний і змінний капітал, що відповідає витратам на засоби виробництва і робочу силу (С. 218) Капітал (нім. kapital - головний; майно; лат. capitalis -

3

4

5

6

7

8

Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 1(13)

 

энциклопедический словарь [гл. ред. А.М. Прохоров]. - 4-е узд. - М: Сов. Энциклопедия, 1986. - 1600 с.

головний) - вартість, яка в процесі використання забезпечує отримання доданої вартості завдяки використанню (експлуатації) найманих працівників (С. 539)

10

Современный экономический словар / [Е.Б. Стародубцева , Л.Ш. Лозовский, Б.А. Райзберг ]. - М.: Инфра-М, 2003. - 480 с.

В широкому розумінні капітал - все, що здатне забезпечувати отримання прибутку; або ресурси, створені людьми для виробництва товарів та послуг. Термін   капітал,   під   яким   розуміють капітальні вкладення  матеріальних та  грошових  коштів в економіку,    у    виробництво,    називають також капіталовкладеннями або інвестиціями (С. 167)

11

Фінансовий словник довідник / [М.Я. Дем'яненко, Ю.Я. Лузан, П.Т. Каблук, В.М. Скупий та ін.]; за ред. М.Я. Дем'яненко. - К.: ІАЕ УААН, 2003. - 555 с.

Капітал - це економічна категорія: як вартість, яка внаслідок підприємницької діяльності збільшує авансовану вартість; як створені людиною ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг, або товари, які безпосередньо задовольняють потреби людини, включаючи інвестиційні товари, засоби виробництва; як активи компаній за мінусом її боргових зобов'язань (С. 229)

Погляди економістів різних шкіл свідчать про неоднорідність підходів до визначення категорії "капітал". Навіть неповний розгляд найбільш характерних поглядів на категорію "капітал" допоможе встановити теоретичну базу для дослідження яскравих і неоднозначних сучасних процесів.

Отже, для позначення капітальних благ, якими може володіти людина, використовують термін "капітал". Іноді під капіталом розуміють збережені (накопичені) у минулому витрати праці і природні ресурси, витрачені на створення капітальних благ.

Переважна більшість авторів [4, 18, 23, 23] відмічає, що капітал - це створена працею додана вартість.

"Ще менш підходить поняття "капітал", - відмічає Єльмеєв В.Я., - для характеристики фізичних і розумових продуктивних сил працівника, які називають людським капіталом. Робоча сила, узята як вартість, лише обмінюється на капітал, але не створює в цьому обміні нову вартість. Проте споживча вартість робочої сили реалізується в живій праці. Додаткова частина цієї праці, тобто додаткова праця, створює додану вартість і, отже, капітал. Підвищення розумових і фізичних продуктивних сил праці зменшує необхідну частину праці і збільшує його додану частину, тобто зростання продуктивності праці, збільшує капітал, але він не стає капіталом робітника. Джерелом капіталу виступає додаткова праця (час цієї праці), а не продуктивність праці, яка в цілому зменшує вартість продукту, оскільки зменшується суспільно необхідний час для її виробництва" [4, с. 324].

Каменецький В.А. [6], Королюк Н.М. [7], Михайлова Л.І. [16] окремо не виділяють поняття людського капіталу, проте загалом містять розуміння того, що до нього відносяться також знання, здібності, інтелект людини, які забезпечують отримання прибутку.

Прихильники концепції, в якій продуктивні сили праці розуміють як людський капітал, під капіталом розуміють не тільки знаряддя виробництва, але й силу живої праці. "На постіндустріальній стадії розвитку суспільства з соціально орієнтованою економікою ринкового типу, - пишуть Добринін А.І., Дятлов С.А., Циренова Е.Д., -продуктивні сили людини реалізуються у формі людського капіталу" [3, C. 5-6].

У іншому місці автори відмічають: "Людський капітал - це форма виразу продуктивних сил людини на постіндустріальній стадії розвитку суспільства" [3, C. 14-15].

У економічних енциклопедіях, виданих за радянських часів, поняття "капітал" трактувався майже тотожно і використовувались основні економічні категорії в марксистській інтерпретації.

Модифікація вартості "робоча сила" призводить до відповідної зміни доданої вартості. Відбувається зміна економічної субстанції доходів власників, самого прибутку. Наука і освіта, як результати розширеного відтворення духовних суспільних благ, призводять до інтелектуалізації економічного життя. Економічною підставою утворення прибутку стає не додана вартість, вироблена в рамках підприємства, а привласнення додаткової праці, здійсненої за його межами. "Здійснюється зміна колишнього економічного змісту прибутку. Воно полягає в тому, що прибуток обумовлений не безпосереднім привласненням додаткової праці і доданої вартості, "а опосередкованим - через інтелектуалізацію виробництва і економію праці" [8, c. 89].

Продуктивні сили є комплексом факторів, який включає: інтелект людини, завдяки якому відбувається постійне удосконалення і нарощення продуктивних сил, а також результати трудової діяльності людини у вигляді знарядь і засобів виробництва та виробничої інфраструктури, накопиченого обсягу інформації, суспільних інститутів (держави, власності, юридичних осіб, виробничих відносин і ін.), які підвищують ефективність трудових процесів і економічної діяльності в цілому.

Трудові блага, що охоплюються поняттям "капітал", характеризують собою не тільки те, що вже існує і діє, але ще і те, що може бути використане і задіяне. Тобто, капітал - це продуктивні сили в потенціалі. Поклади кам'яного вугілля і нафти в надрах Землі - це капітал. Але в фактор продуктивних сил вони перетворяться тільки у поєднанні з інтелектуальним і трудовим капіталом людини, яка ці запаси використала і перетворила на джерело енергії.

Багатостороннім, складним поняттям є "капітал", що часто використовується у сучасній економічній науці. Капітал - це матеріальна субстанція у вигляді людських здібностей, що зорієнтована на максимально можливий розвиток і використання здібностей людини.

Проте у трактуванні людського капіталу відсутня єдність поглядів авторів. Саме тому аналіз категорії "людський капітал" потрібно проводити у взаємозв'язку з етимологією поняття "капітал".

Еволюційний розвиток суспільства супроводжується еволюцією категорії "капітал". Початковий етап розвитку людства свідчить про те, що людина не мала жодних знарядь і засобів виробництва капіталу в грошовій або речовій формах, окрім того, що було під рукою. Проте інтелектуальні і фізичні здібності були властиві людині завжди.

З часом з'явилися прості елементи майнового капіталу (інструмент, зброя і ін.), які не відчужувалися, а використовувалися лише у поєднанні із здібностями самої людини, якій вони належали, збільшуючи можливості і результативність застосування цих здібностей. Одночасно людина навчилася використовувати свій інтелект. Майновий капітал того часу не перевершував за своїм значенням ролі звичайних здібностей людини.

Зміни відбулися з розподілом праці і виділенням видів капіталу. На зміну дрібному натуральному господарству прийшло товарне виробництво, яке мало суспільний характер і було значно продуктивніше. При натуральному господарствілюдина була власником не лише інтелектуального, трудового і майнового капіталу, але й власником тих благ, які з'являлися в результаті трудової діяльності. Після розподілу праці і поділу капіталу між різними фізичними особами постало питання про те, кому повинні належати результати праці?

При цьому ідеї про "особливу роль" майнового капіталу і про найнятого робітника як "продавця" своєї робочої сили виступили теоретичним обґрунтуванням сучасних уявлень про капітал і учасників трудового процесу. Ідеї про винятковість майнового капіталу укорінились в епоху буржуазних революцій, коли зникли привілеї, властиві людині.

Вперше сутність категорії "капітал" намагалися пояснити меркантилісти, які виявили відмінності між грошима у вигляді золота, срібло і капіталом. Тому єдиною відособленою вільною формою капіталу, що приносить і товари, і дохід у меркантилістів виступав торговий капітал, який був покладений в основу наукового розуміння і аналізу категорії "капітал".

Фізіократи, як представники класичної школи, розглядали капітал як "накопичену працю", що зумовлено переходом до аналізу категорії "капітал" з погляду виробництва. Якщо під капіталом меркантилісти розуміли гроші, отримані у сфері обміну, то для фізіократів капітал - це багатство, що є результатом додатку праці до землі та має товарну форму. Таке тлумачення терміну "капітал" свідчить про прогрес в поглядах економістів і відображає ступінь розвитку економічної ситуації та продуктивних сил і виробничих відносин зокрема.

Фізіократи усвідомили вирішальну роль людини як власника "робочої сили", учасника трудової діяльності, що забезпечується правом власності на майновий капітал. Проте власність на людський капітал фізіократи вважали неіснуючою. Однак фізіократи не звернули увагу на властивості капіталу приносити дохід. Саме ця здатність капіталу приносити дохід в процесі трудової діяльності була покладена в основу різних теорій капіталу і його розуміння як елементу відтворювальних процесів.

Представники класичної школи політекономії (XVIII-XIX ст.ст.) звертали увагу на важливу роль майнового і грошового капіталів, а також на роль людини як власника трудової діяльності, розглядаючи людину як засіб виробництва, абстрактну трудову субстанцію вартості. Тобто трудові здібності людини були враховані, проте нерозуміння ролі інтелекту людини призвело до нерозуміння ролі людини в системі продуктивних сил в цілому та зміни перекручення всієї системи виробничих відносин. Інтелектуальні здібності в поглядах економістів класичної школи формально не визнавались і не враховувались.

Підхід представника класичної школи - А. Сміта до поняття "капітал" дав можливість проаналізувати його більш повно і абстрагуватися від стандартного підходу фізіократів. Послідовники А. Сміта (Ж.Б. Сей, Т.Р. Мальтус, Н.У. Сеніор, Дж.С. Мілль і ін.) також приділяли увагу категорії "капітал".

Дж.С. Мілль, аналізуючи категорію "капітал", звернув увагу на процес руху капіталу, що залишалася за межами інтересів економістів. Проте не дивлячись на об'єктивні заслуги, які зумовили безперечний ривок в розвитку теорії капіталу, Дж.С. Міль не завершив визначення капіталу, хоча створив передумови для подальшого аналізу цієї категорії.

Послідовник А. Сміта у дослідженні сутності категорії "капітал" - Ж.Б. Сей -створив теорію факторів виробництва. Подальше зростання обсягів виробництва, поглиблення розподілу праці і укрупнення капіталу підсилили роль управління капіталом. Саме тому серед факторів виробництва Ж.Б. Сей виділив підприємницьку здатність, саме як здатність управляти капіталом.

Таким чином, вся концепція трудового процесу, що включає і розробку уявлень про роль кожного факторувідбувалася одночасно, але у взаємозв'язку між окремими її положеннями. Кожне з принципових положень цієї теорії впливало на всю теорію. Розуміння економічної і фізичної сутності капіталу зумовило і уявлення про роль людини як учасника трудової діяльності.

Наступним етапом розвитку науки про капітал була розробка К. Марксом теорії трудової вартості, в якій узагальнено і критично проаналізовано весь попередній досвід. У "Капіталі", перший том якого вийшов в 1867 р. в Гамбурзі, К. Маркс дав визначення всім основним економічним категоріям, серед яких і "капітал". В марксистському трактуванні капітал є центральною категорією політичної економії.

Якщо під капіталом розуміти об'єктивні умови праці, що знаходяться у власності капіталіста, то вони в процесі праці лише приєднують до продукту свою власну вартість, але не створюють нову. Якщо ж йдеться про засоби виробництва, що приймають участь у створенні споживчої вартості продукту, то вони приймають участь не як капітал, а як знаряддя праці. "В процесі праці всі ці речі надають послуги завдяки тому відношенню, яке вони, як споживчі вартості, мають до прикладеної до них праці, а не як обмінні вартості і тим більше не як капітал" [14, C. 273].

Маркс К. також стверджував відмічав "капітал - це не річ, а певне суспільне, таке, що належить певній історичній формації суспільства виробниче відношення, яке представлене в речі і додає цій речі специфічний суспільний характер" [10, С. 827].

Визначаючи роль людини в процесі праці, К. Маркс не здійснював ув'язки ролі людини капіталістичної епохи з роллю, яка її належала в період натурального господарства або первісного ладу. Оскільки у вченнях К. Маркса переважали політичні ідеї висновки про існування антагоністичних суперечностей між працею і капіталом.

Пріоритетом у визначенні К. Марксом є не матеріалістичний, а ідеалістичний підхід. На перше місце К. Маркс ставить не об'єктивні, матеріальні ознаки благ, що створюють поняття "капітал", без яких неможливо створити або отримати життєві блага, а суб'єктивні уявлення про виробничі відносини, які можна правильно зрозуміти оцінивши об'єктивну природу поняття "капітал".

У своїх дослідженнях К. Маркс [12] також відводив важливе місце вивченню проблем щодо соціально-економічної ролі людини як найманого працівника у системі капіталістичного виробництва, і відмічав про те, що здатність людини до праці є головною продуктивною силою суспільства", "справжнім багатством", а все речове багатство є "швидкоплинним моментом суспільного відтворення".

"З погляду безпосереднього процесу виробництва, - писав Маркс К., -заощадження робочого часу можна розглядати як виробництво основного капіталу, причому цим основним капіталом є сама людина" [12, C. 221].

При цьому К. Маркс замінює виробництво капіталу виробництвом людини як рушійної продуктивної сили суспільства. Це виробництво здійснюється у вільний час суспільства, одержане за рахунок скорочення робочого часу, що досягається в результаті науково-технічного прогресу. Заміна людиною основного, а не оборотного капіталу припускає функціонування людини як продуктивної сили в процесі праці, а не як агента обігу, де робоча сила обмінюється на оборотний капітал, що не має прямого відношення до розвитку людини.

"Виробництво розглядається не як виробництво вартості (капіталу в значенні доданої вартості), а як виробництво людини і його життєдіяльності, - відмічає Єльмеєв В.Я., - що використовується замість метафори "людський капітал". І далі автор продовжує: "Це поняття, проте, не повинне ототожнюватися з капіталом в справжньому його значенні, тобто робітник не може ототожнюватися з капіталістом"

[4, С. 325]. Однак на думку Крітського М.М. сучасні розвинуті країни вже відмовилися від капіталу як основної засади економіки на користь людини і людського капіталу, утворилось інформаційно-інтелектуальне суспільство, де зникає примат матеріального виробництва [8, C. 4].

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Т В Давидюк - Аналіз категорії людський капітал у взаємозв'язку з етимологією поняття капітал

Т В Давидюк - Вплив інформації про витрати та інвестиції у персонал на обліково-аналітичну систему підприємства

Т В Давидюк - Людський капітал як об'єкт бухгалтерського спостереження підприємств наукоємних високотехнологічних напрямів

Т В Давидюк - Методичні підходи до відображення людського капіталу у звітності зарубіжних компаній досвід для україни

Т В Давидюк - Систематизація наукових досліджень з проблем людського капіталу узагальнення матеріалів наукових конференцій