М І Бублик - Аналіз методів економічної оцінки збитків завданих лісовому господарству надзвичайними ситуаціямитехногенного характеру - страница 1

Страницы:
1  2 

рынке Германии //Финансовый бизнес, 2003, № 3-4. - С.68-75. 6. Ткаченко Н.В. Об'єднання банків і страхових компаній/ Актуальні проблеми економіки, № 2(32), 2004. - С.105-111. 7. Фурман В. Тенденции создания финансовых групп // Финансовый директор, 2002, №6. - С.19-21. 8. Бродякин Я. Банковское страхование: особенности становления и перспективы развития // Страховое дело, 2001, № 8. - С.15-19. 9. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. 2121-III. 10. Гриценко Р. Тенденції банківського бізнесу: злиття банків, страхових компаній та пенсійних фондів // Вісник НБУ №2, 2004. - С.15-17. 11. Цисарь И.Ф., Чистов В.П., Лукьянов А.И. Оптимизация финансовых портфелей банков, страховых компаний, пенсионных фондов. - М.: Дело, 1998. - 127 с.

УДК 338.054.23:330.42:330.15:504.05

М.І. Бублик, Т.О. Коропецька

Львівський державний інститут новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола

АНАЛІЗ МЕТОДІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ЗБИТКІВ, ЗАВДАНИХ ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВУ НАДЗВИЧАЙНИМИ СИТУАЦІЯМИ

ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ

© Бублик М.І., Коропецька Т.О., 2008

Проаналізовано методи економічної оцінки збитків від надзвичайних ситуацій залежно від причин виникнення, фізичної сутності та впливу на навколишнє природне середовище. Досліджено теоретичні засади оцінки збитків, завданих техногенними катастрофами. Запропоновано комплексний методичний підхід до оцінки збитків, завданих лісовому господарству на прикладі аварії на ЧАЕС.

Ключові слова: збитки, економічна оцінка втрат, Чорнобильська катастрофа, лісове господарство.

In work the methods of economic evaluation of losses are analysed from extraordinary situations depending on reasons of origin, physical essence and influence on a natural environment. Probed existent theoretical principles of estimation of losses, inflicted tekhnogennimi catastrophes. Complex methodical approach is offered to the estimation of losses, inflicted forestry on the example of failure on the Chornobyl.

Keywords: losses, economic evaluation of losses, Chornobyl catastrophe, forestry

Постановка проблеми

Характерною рисою сучасного етапу розвитку суспільства є постійне зростання техногенного впливу на довкілля, зумовлене ірраціональним характером діяльності людини. У результаті цього формується низка глобальних екологічних проблем, які неможливо вирішити на рівні національної економіки окремо взятої країн. У контексті концепції сталого розвитку одним із сучасних напрямів дослідження є оцінка економічного збитку, що виникає в результаті надзвичайної ситуації (НС). Тому особливої актуальності набувають дослідження основних методологічних та практичних питань оцінки економічного збитку від НС та їхнього вдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Залежно від причин виникнення, фізичної сутності та впливу на довкілля НС бувають природного і техногенного походження. До НС природного походження належать всі види стихійних лих, до НС техногенного походження - аварії та катастрофи. За даними Міністерства

України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи за період з початку 1997 року по кінець 2006 року в Україні зареєстровано 4238 НС, зокрема 1506 природного і 2319 техногенного характеру, внаслідок яких загинуло понад 4,2 тис. осіб і постраждало близько 25,3 тис. осіб [5]. Матеріальні збитки, завдані народному господарству НС техногенного та природного характеру, оцінюються сумою близько 6,1 млрд. грн.

Безумовно, що прикладом найважчого техногенного лиха за всю відому нам історію людства є Чорнобильська катастрофа (26 квітня 1986 р.), внаслідок якої радіоактивного забруднення зазнали ліси у 18 областях України. Найбільше від радіоактивного забруднення постраждали ліси Полісся України. Загальна площа, на якій повністю загинули дерева сосни, перевищує 600 га. На окремих ділянках так званого "рудого лісу" поглинуті дози для деревних порід перевищували 200-300 Гр. Зона середнього пошкодження та помірного ураження сосни займає територію, котра перевищує сотню тисяч гектарів.

У перші дні після аварії всі компоненти лісових екосистем - рослини, гриби, нижчі і вищі тварини, мікроорганізми і віруси потрапили під дію гострого опромінення й дотепер зазнають впливу хронічного опромінення. Залежно від щільності радіоактивних випадань, фізико-хімічного стану радіонуклідів, їхніх біогеохімічних перетворень та міграції у трофічних ланцюгах екосистем дози опромінення об'єктів варіювали в дуже широких межах - від летальних для радіочутливіших видів до рівнів, притаманних природній радіоактивності. З часом потужність доз опромінення зменшувалась за рахунок природного розпаду радіонуклідів та заглиблення їх в ґрунт. Проте й нині у межах 10-кілометрової зони є зарослі природною рослинністю ділянки, де потужності експозиційних доз опромінення перевищують кілька сотень мР на годину [15].

За межами 30-кілометрової зони ЧАЕС через високі рівні радіоактивного забруднення лісових насаджень 137Cs усі види господарської діяльності було заборонено на площі понад 157 тис. га, а ліси Чорнобильського і Ново-Шепелицького держлісгоспів (110 тис.га) відійшли до складу зони відчуження. Загальні прямі збитки, яких зазнали лісогосподарські підприємства внаслідок радіоактивного забруднення, станом на 31.12.1986 p. становили 65 млн. дол. США, а щорічні збитки за рахунок скорочення обсягів лісозаготівель та побічного користування лісом -7,15 млн. дол. США.

Ліси є критичними ландшафтами з погляду формування доз внутрішнього опромінення населення багатолісних районів, яким, зокрема, є Українське Полісся. В умовах, коли більшість населення використовує у їжу харчові продукти лісу, їхній внесок у формування дози внутрішнього опромінення сягає 50-60 % дози, отримуваної від усіх харчових продуктів [15]. Працівники лісового господарства є критичною групою населення щодо дозоутворення. Роботи з догляду за лісом та лісокористування часто пов'язані з підвищеним пилоутворенням, ліс є початковою ланкою для багатьох харчових ланцюжків.

Постановка цілей

Загалом у ході роботи передбачається оцінити наслідки Чорнобильської катастрофи на лісогосподарський комплекс і дослідити теоретичні засади оцінки збитків та розробити комплексний методичний підхід до оцінки збитків, завданих лісовому господарству внаслідок аварії на ЧАЕС.

Виклад основного матеріалу

Дослідимо основи оцінки еколого-економічного збитку лісового господарства. Під еколого-економічними збитками розуміють оцінку у грошовому вираженні негативних змін навколишнього природного середовища (НПС) внаслідок забруднення природних ресурсів, а також наслідків таких змін [2]. При їхньому визначенні виявляють зміни (погіршення) в натуральних показниках, а потім розглядають їхню економічну оцінку залежно від розміру завданої шкоди. Зокрема, пофакторні збитки відображають: збитки від забруднення атмосфери, поверхневих і підземних вод, поверхні землі і ґрунту; пореципієнтні - охоплюють такі збитки: від втрати життя і здоров'я населення, від ушкодження і руйнації основних виробничих фондів, майна та споруд, від вилучення абопорушення сільськогосподарських угідь, від втрат у рибному господарстві та втрат деревини й інших лісових ресурсів, від знищення і погіршення якості рекреаційних зон, а також збиток, завданий природно-заповідному фонду.

Збитки від забруднення довкілля можна розглядати в декількох аспектах - економічному, соціальному, екологічному, моральному [6]. Джерелами, що завдає шкоду НПС, є виробнича діяльність підприємств і НС. Забруднення довкілля призводить не лише до недоотримання продукції, втрат основних фондів, але й до нематеріальних збитків. Надзвичайно складно вирахувати економічні збитки від втрат людських життів, погіршення здоров' я і, як наслідок, зниження працездатності населення, що працює, знищення рекреаційних зон, погіршення умов існування окремих видів фауни і флори.

Проаналізуємо суть поняття "еколого-економічні збитки". В економічній довідковій літературі збиток визначається як непередбачені витрати, втрата майна; шкода, яка завдається діяльністю одного суб' єкта господарювання іншому, природі, НПС, людям [10]. За своїм змістом економічний збиток - це витрати, пов' язані із впливом забруднення на здоров'я, додаткові витрати на компенсацію інтенсивного зношення основних фондів промисловості, житлово-комунального господарства і зумовлені цим різні втрати, недовироблення продукції сільського, лісового господарства тощо [1]. За словником термінів і визначень з охорони навколишнього середовища, природокористування і екологічної безпеки екологічний збиток - фактичні і можливі збитки в їхньому кількісному і якісному вираженні, включаючи додаткові витрати на ліквідацію несприятливих наслідків для життєдіяльності людини, тварин, рослин та інших живих організмів, викликаних порушенням нормативів якості НПС в результаті негативних дій господарської та іншої діяльності, техногенних аварій і катастроф.

В економіці частіше застосовується не поняття "екологічний збиток", а поняття "еколого-економічний, або економічний збиток від небезпечних природних і техногенних процесів" [13], під яким розуміють грошову оцінку негативних наслідків цих процесів на реципієнтів. До основних реципієнтів належать: населення, об'єкти житлово-комунального і побутового господарства, сільськогосподарські угіддя і тварини, лісові ресурси, основні фонди промисловості, рекреаційні і лікувально-курортні об' єкти. На цих реципієнтів впливають такі негативні наслідки небезпечних процесів, що визначають збитки: загибель людей і погіршення стану здоров' я населення; зниження якості місця існування; погіршення якості і втрата сільськогосподарських, лісових, рекреаційно-оздоровчих ресурсів; погіршення якості і втрата основних фондів та об'єктів житлово-комунального господарства; погіршення якості і зниження кількості лісової, сільськогосподарської і промислової продукції [3].

Аналіз методичних підходів до оцінки економічного збитку дає змогу прийти до думки, що при кількісній оцінці економічного збитку можуть бути використані такі методичні підходи, як прямий та непрямий розрахунок. Оцінка збитку за прямим розрахунком, як правило, слугує лише інструментом для створення інформаційної бази при розробленні непрямих методів визначення збитку. До методів непрямого розрахунку належить оцінка пофакторних та пореципієнтних збитків. Непряма оцінка економічних збитків припускає використання системи нормативних показників, що фіксують залежність негативних наслідків порушення від основних чинників, які є причиною збитку. Характерною рисою методів непрямої оцінки є те, що економічний збиток визначається не загалом для населеного пункту або регіону, як при прямому розрахунку, а для конкретного обстежуваного підприємства або іншого об'єкта [14]. Сьогодні підхід, який ґрунтується на застосуванні непрямих методів визначення збитку, затверджений Постановою КМУ [8], вважається нормативним.

Схема формування збитку від будь-яких екологічних порушень має таку послідовність: негативна дія на НПС з боку господарської діяльності або природних катаклізмів, насамперед, змінює стан НПС, тобто змінює параметри середовища, а на ці зміни реагують реципієнти. Такі реакції реципієнтів формують нові параметри їхнього стану. Щоб процедура оцінки збитку відображала весь ланцюжок причинно-наслідкових зв'язків, першою ланкою якого є екологічне порушення, а останньою - економічний збиток, збиток пропонується розглядати як функцію відтаких величин: 1) від ступеня небезпеки (інтенсивності) процесу; 2) від ступеня вразливості території або об' єкта, на які впливає процес, тобто від реакції території (об'єкта) на небезпечну дію; 3) вартості об' єкта (наприклад, будівлі, очікуваного врожаю тощо).

За локалізаційною ознакою економічний збиток від забруднення того або іншого компонента НПС поділяється на сукупний і реципієнтний (секторний). Сукупний збиток визначається калькуляцією реципієнтних збитків. Реципієнтний (секторний) збиток дає змогу розкрити перелік об' єктів, що піддалися забрудненню, їхню структуру і складові втрат.

Щодо економічної оцінки лісових ресурсів, то тут існує кілька аспектів проблеми. З одного боку, ліси України виконують переважно екологічні функції - водоохоронні, захисні, рекреаційні тощо [4]. Експлуатаційне значення їх обмежене. З іншого боку, ліси створюють сприятливі екологічні умови для інтенсивного розвитку сільського господарства. Вони захищають сільськогосподарські угіддя від затоплення і підтоплення, водної і вітрової ерозії ґрунтів, сприяють інтенсифікації процесів гумусифікації, регулюють водно-повітряний режим, позитивно впливають на кліматичні умови. Виконуючи велику середовищеформувальну, кліматоутворювальну, та водорегулювальну функції, ліси позитивно впливають на продуктивність та економічну ефективність використання сільськогосподарських угідь. До лісових ресурсів належать: деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва [7]. Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на лісові ресурси державного і місцевого значення. До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця.

Використанням, охороною та відновленням лісових ресурсів займаються підприємства лісогосподарського комплексу. Основними функціями лісогосподарського комплексу є: забезпечення розширеного лісовідтворення, підвищення продуктивності лісів, посилення їхніх економічних функцій, лісовпорядкування, захист та охорона, виконання лісосічних робіт, вивезення і сплав деревини, здійснення її первинної обробки, заготівля грибів, дикорослих плодів і ягід, лікарських рослин, березового соку, меду тощо.

Економічна оцінка лісових ресурсів - це грошове вираження їхньої народногосподарської цінності, який враховує поточні та капітальні витрати на їхнє відтворення і охорону, а також економічну ефективність використання [12]. Економічна оцінка лісових ресурсів використовується для обґрунтування рівня ціни за їхні окремі компоненти або їхню сукупність, планування використання лісових ресурсів, обґрунтування державних програм економічного і соціального розвитку тощо. Ціна лісових ресурсів в умовах ринкової економіки, як і ціна товарів, характеризує їхню цінність. Об'єктами вартісної оцінки лісових ресурсів можуть бути:

- лісові ресурси як сукупність компонентів лісових ресурсів: деревина, недеревна рослинність, живиця, деревні соки, лісові плоди, тваринний світ, рекреаційні, захисні, охоронні та інші корисні властивості лісу;

- ліс як сукупність земельних ділянок і компонентів лісових ресурсів;

- ліс як мисливське угіддя;

- ліс як медоносне угіддя.

Щодо вартісної оцінки лісових угідь є два підходи. Для вартісної оцінки незімкнутих лісових культур і молодняків найпридатнішою є затратна концепція, оскільки цінність таких лісових угідь визначається не споживчою вартістю окремих компонентів лісових ресурсів, а затратами суспільної праці на їхнє відтворення. Із зростанням віку лісових насаджень та споживчої вартості окремих компонентів лісових ресурсів виникає об'єктивна необхідність оцінювати їх не за затратами суспільної праці на відтворення, а за величиною економічного ефекту, який дає той чи інший компонент.

Вартісна оцінка запасів деревини у лісі на окремих ділянках розраховується за допомогою урахування ціни лісопродукції (круглих лісоматеріалів, технологічної тріски тощо), яку можна виготовити з деревини в лісі; повної собівартості лісопродукції, яка буде виготовлена з деревини в лісі (за винятком кореневої плати за спеціальне використання запасів деревини) та транспортнівитрати на доставку лісопродукції в пункт реалізації; основного й оборотного капіталу, що необхідний на заготівлю лісопродукції в лісі та її транспортування у пункт реалізації та банківського відсотку [17].

Методика вартісної оцінки недеревної лісової рослинності істотно відрізняється від методики вартісної оцінки запасів деревини в зв'язку з істотною відмінністю їхнього відтворення і використання. Після вирубки деревного запасу недеревна рослинність щорічно поновлюється без втручання людини. Врожай збирається не один раз, а декілька разів протягом вегетаційного періоду впродовж 5-10 років, а то і тривалішого часу. Продуктивність лісових ягідників, лікарських і технічних недеревних рослин щорічно зменшується під впливом конкуренції з боку злакових та деревної рослинності. Врожай недеревної рослинності часто нелегко прогнозувати, оскільки він залежить від численних екологічних чинників. У зв' язку з цим вартісні оцінки недеревної лісової рослинності менш достовірні порівняно з економічними оцінками деревного запасу, їх прогнозувати значно складніше.

Економічну оцінку корисних властивостей лісу (рекреаційних, захисних, охоронних та інших) можна об' єктивно оцінити лише за економічним ефектом (внутрішнім і зовнішнім) [12]. Необхідно мати на увазі, що економічний ефект від використання рекреаційних, захисних, охоронних та інших корисних властивостей лісу визначається великою кількістю чинників. Виявлення кореляційних зв'язків між економічними оцінками корисних властивостей лісу і чинниками, що їх зумовлюють, пов' язане з великим обсягом наукових досліджень. Враховуючи це, недоцільно здійснювати великий обсяг наукових досліджень лише з метою отримання недовготри­валих економічних оцінок корисних властивостей лісу. Для поточних потреб практики доцільніше оцінювати корисні властивості лісу на основі експертних висновків висококваліфікованих фахівців. З цих самих міркувань недоцільно оцінювати збитки, завдані НС лісу як медоносному угіддю.

Вартісну оцінку лісової мисливської фауни пропонується здійснювати з урахуванням вартісної оцінки однієї мисливської тварини; ціни одного кілограма м'яса лісової мисливської тварини (без податку на додану вартість); виходу м'яса з однієї мисливської тварини; виручки від реалізації мисливських трофеїв з однієї мисливської тварини (без податку на додану вартість); витрати на полювання і збут мисливської продукції (за винятком плати за ліцензію на відстріл мисливських тварин); нормативний прибуток мисливського господарства.

Економічна оцінка збитків, завданих лісовому господарству внаслідок аварії на ЧАЕС, регулюється нормативно-правовим документом [8] (далі - Методика), де загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків. У цьому нормативно-правовому документі визначено, що "основні види збитків визначаються для кожного типу та виду НС залежно від їх рівня". У методиці також подано перелік заподіяних або очікуваних збитків залежно від рівня НС, які необхідно обов' язково розраховувати. Відповідно до [9] встановлено, що за критеріями класифікації НС аварія на ЧАЕС належить до НС техногенного характеру державного рівня.

З метою побудови комплексного підходу до оцінки збитків, завданих лісовому господарству, з переліку збитків, обов' язкових для розрахунку у [8], виберемо низку основних локальних збитків, які відповідають характеру ведення лісового господарства загалом та особливостям лісогосподарського виробництва у післяаварійний період зокрема (табл. 1).

Таблиця 1

Основні локальні збитки, завдані лісовому господарству внаслідок аварії на ЧАЕС, залежно від завданої фактичної шкоди [11]

Тип збитків

Види локальних збитків

Соціальні

- від втрати життя та здоров'я населення

Екологічні

- від знищення або погіршення якості рекреаційних зон;

- від втрат природно-заповідного фонду

Економічні

- від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції;

- від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва;

- від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь;

- втрати деревини та інших лісових ресурсів

Ураховуючи особливості впливу і динаміки наслідків радіоактивного забруднення лісових ресурсів, що спричиняють еколого-економічні втрати, підрахунок основних локальних збитків, на нашу думку, доцільно здійснювати за пореципієнтним принципом.

Розглянемо особливості розрахунків основних видів збитків, заподіяних аварією на ЧАЕС за типами збитків.

Соціальні збитки. Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення (Нр) визначається за формулою (1), де втрати і витрати розраховуються за спеціальними формулами на підставі даних, наведених у відповідних таблицях методики:

Нр = Втрр + Вдп + Ввтг, (1) де Втрр - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва; Вдп - витрати на виплату допомоги на поховання; Ввтг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника.

Екологічні збитки. Рівень збитків від наслідків НС залежить від ступеня негативних змін у рекреаційних зонах та необхідного терміну для їхнього відновлення. Збитки від наслідків НС оцінюються на основі визначення втрат природних ресурсів та ресурсів антропогенного походження. Збитки залежать від обсягів витрат на відновлення первісного стану рекреаційних зон.

Для розрахунку збитків рекреаційних зон внаслідок НС визначається прибуток, що отримується підприємством за відповідний розрахунковий період. Визначається кількість тих, що відпочивають на об'єкті рекреаційної зони протягом місяця після НС, а також за цей самий термін протягом відповідного календарного місяця в середньому за останні три роки (за даними фінансової звітної документації установи). Витрати на відновлення рекреаційних зон визначаються за допомогою експертного оцінювання.

Загальні збитки від наслідків НС рекреаційної зони розраховуються на підставі суми збитків рекреаційної зони за формулою (2):

m

Ррек = £ Зр + (Рп + Рс), (2)

m

де ^ Зр - збитки і-го об'єкта рекреаційної зони внаслідок НС; Рп - витрати на відновлення

ресурсів природного походження; Рс - витрати на відновлення ресурсів антропогенного поход­ження.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

М І Бублик - Аналіз методів економічної оцінки збитків завданих лісовому господарству надзвичайними ситуаціямитехногенного характеру