М І Яблучанський - Факультет як факультет - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 61(091)

ФАКУЛЬТЕТ ЯК ФАКУЛЬТЕТ? НІ, ЗНАЧНО КРАЩИЙ! (історичний нарис)

Яблучанський М.І.

Декан факультету фундаментальної медицини

Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна_

РЕЗЮМЕ

Із здобуттям Україною незалежності відновилася освітянська діяльність Харківського національ­ного університету ім. В.Н. Каразіна в медицині. Історичні корені і сучасний стан підготовки лікарів в університеті - тема статті. Головна ідея - медична освіта в Україні має повернутися до освітянського середовища. Конфлікт інтересів, коли в одному секторі концентруються медична освіта й охорона здо­ров'я, вичерпується. Виграють усі, перш за все пересічні громадяни. Значить, країна в цілому.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: історія, медицина

ІСТОРИЧНІ КОРЕНІ

Корені факультету - це корені Універси­тету. При його відкритті, яке відбулося 17 січня 1805 року, серед перших чотирьох фа­культетів було відділення лікарських і ме­дичних наук [1]. Наш університет, який ми­нулого року набув статусу національного і став носити ім'я його засновника В.Н. Ка­разіна, - один з найстаріших і найсильніших в Україні та Європі. Отже, і його медичний факультет також. Усім, хто працює та нав­чається на факультеті, є чим пишатися!

ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ФАКУЛЬТЕТУ

І РОЗВИТКУ

У розвиткові факультету простежуються два етапи. Перший, як і університету, від за­снування до 1920 р. У 1920 р. більшовиками по всьому СРСР університети, професура яких не підтримала радянську владу, були закриті, а на їх місці виникло багато роздріблених фахових закладів вищої освіти. Відтоді не стало й університетського медич­ного факультету. Другий етап розпочи­нається 1992 р., коли із здобуттям Україною незалежності розпочалося її демократичне відродження і стало можливим відновлення визнаної цивілізованим світом класичної університетської медичної освіти [2].

ПЕРШИЙ ЕТАП (1805 - 1920 рр.)

Перший етап складається з чотирьох пе­ріодів. В основу періодизації покладені уні­верситетські Статути 1805, 1835, 1863 та 1884 рр. [1].

Перший період (Статут 1805 р.)

У перший період відділення, яке потім було назване медичним факультетом, скла­далося з 6 кафедр (1 - анатомії, фізіології і судово-лікарської науки, 2 - патології, те­рапії і клініки, 3 - хірургії, 4 - пологової майстерності, 5 - скотолікування, 6 - лікар­ського речовинослів'я, фармації і лікарської словесності). Становлення факультету спо­чатку проходило повільно. Анатомічний те­атр і кабінет були відкриті у 1806 р., хі­рургічна і терапевтична клініки, обидві на 6 ліжок - тільки в 1814 р. Акушерська клініка відкрилася в 1829 р. і мала спочатку 4 ліжка.

Першим деканом був Г.С. Шумлянський, а першими викладачами - А.І. Блюменталь, О.П. Богородицький, М.П. Болгаревський, Г.Ф. Брандейс, П.О. Бутковський, Л.О. Ван-ноті, О.С. Венедиктов, І.О. Гнідич, Я.Н. Гро­мов, В.Ф, Дрейсіг, Т.С. Гллінський, А.Я. Ка-лькау, І.Д. Кнігін, І.П. Каменський, С.Г. Ко-лумна-Вігура, Г.Г. Корітарі, В.Х. Крігер, Ф.В. Пільгер, І.М. Рейпольський, Х.А. Екеб-лад, С.Г. Шумлянський.

Наступними Статутами вносилися зміни і доповнення в програму навчання, збільшу­валася кількість кафедр, змінювалися мето­ди і форми добору і підготовки викладачів, створювалися бази для викладання, змінюва­лися методика навчального процесу і фор­ми контролю знань студентів. У нових Ста­тутах університету враховувалися стан і рі­вень медичної науки у відповідний період. "Енциклопедизм" викладання першої поло­вини XIX сторіччя поступово змінюється спеціальними дисциплінами, викладання ве­дуть підготовлені у відповідних галузях про­фесори і доценти.

Другий період (Статут 1835 р.)

В другий період факультет складався з 10 кафедр. Кафедру анатомії названо кафед­рою анатомії людського тіла, на кафедрі фізіології вивчався курс порівняльної ана­томії. Були створені кафедри семіотики і приватної патології. Кафедру хірургії по­ділено на хірургію теоретичну і хірургію операційну з очними хворобами і хірур­гічною клінікою. На кафедрі пологової май­стерності розпочалося викладання курсу "жіночі хвороби і захворювання у немовлят".

На кафедрі судової медицини викладалися також дисципліни: медична поліція, історія і література медицини, енциклопедія і мето­дологія.

Третій період (Статут 1863 р.)

Статут 1863 р. передбачав в університеті 17 кафедр на медичному факультеті. Від­крилися кафедри гістології й ембріології, ме­дичної хімії і фізики, патологічної анатомії, загальної патології, фармакології, факуль­тетської і госпітальної клініки, хірургії і терапії.

Четвертий період (Статут 1884 р.)

У четвертий період кількість кафедр на факультеті сягає 24, в тому числі широко представлені кафедри клінічного напряму -нервових і душевних хвороб, офтальмології, дитячих хвороб, дерматології і венерології, ін. У цей час тимчасово функціонувало вже чотири клініки - терапевтична, хірургічна, акушерська й офтальмологічна. Довгий час вони не мали спеціальних приміщень і роз­ташовувалися у невеликому флігелі в подвір'ї університету та приватних наукових будин­ках. У 1896 р. було побудовано клініки на 155 ліжок (замість 75). Будівництво дитя­чої клініки розпочалося лише в 1912 р.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ

Методика викладання на факультеті по­стійно удосконалювалася. Спершу єдиною формою викладання були лекції, що читали­ся, майже завжди, на основі записок, зміст яких роками не змінювався. Згодом були запроваджені практичні і семінарські занят­тя. Кількість практичних занять особливо зросла з відкриттям хірургічної, терапевтич­ної, акушерської та інших клінік. У мате­ріалах факультету є свідчення, що факуль­тетська Рада живо цікавилася організацією і проведенням практичних занять студентів та із задоволенням відзначала їх корисність, а також інтерес і активність студентів, що нез­мінно виявлялися на заняттях. У звітах про діяльність факультету є цифри, що свідчать про кількість виконаних студентами опе­рацій, прийнятих пологів, обстежених ам­булаторних хворих, вчинених розтинів трупів.

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Факультет тримав під постійним контро­лем знання студентів. Судячи з матеріалів, що збереглися, основною формою контролю вже в той час були іспити. Особливе значен­ня мали напівлікарські і випускні іспити. Перші складалися при переході з II на III курс і включали анатомію, гістологію з ембріологією і хімію.  Значущість цих іспи­тів визначалася тим, що студент, який скла­дав їх, отримував офіційне звання "кандида­та медицини" і право бути помічником лікаря. Факультет звертав увагу на надто ве­лику кількість перескладань іспитів і обме­жував їх (не більше трьох). Складання випу­скних іспитів відбувалося в комісії, голову якої призначав Міністр освіти. Члени комісіі затверджувалися за представництвом її голови. Випускники отримували звання лікаря.

Перші випускні іспити відбулися в 1815 р. Було дозволено складати ці іспити ек­стерном. Факультет встановив і спеціальні іспити на звання хірурга, акушера, головного лікаря. Проводилися також іспити на звання аптекаря, провізора, дантиста, аптекарського помічника.

Кількість і склад дисциплін на випуск­них іспитах були неоднаковими в різні пе­ріоди. До екзаменів входили теоретичні і практичні завдання. З 1884 р. державна ек­заменаційна комісія прийняла 15 випускних іспитів.

КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД СТУДЕНТІВ

Хоча прийом студентів на факультет був оголошений на рік його відкриття, систематичні заняття розпочалися лише в 1811 р. До складу студентів факультету спо­чатку приймали виключно осіб дворянсь­кого походження. Лише в кінці 50-х років було дозволено вступати на факультет випу­скникам духовних семінарій. За перший пе­ріод факультет підготував 290 лікарів. У другий період кількість студентів, зарахова­них щорічно на факультет, досягає 100 і до кінця існування його вона перевищує 200 чоловік. Збільшуються і випуски лікарів, проте кількість осіб, які закінчували факуль­тет, кожного року за цей період не досягає 60. У подальшому кількість студентів на фа­культеті значно зростає і до 100-річчя університету він вже мав загалом 899 сту­дентів. Кількість випускників у різні роки третього періоду коливається від 33 до 190 чоловік. Чималий "відсів" студентів був пов'язаний і з їх відсутністю на іспитах та іншими причинами. На першому етапі існування факультет підготував понад 6000 лікарів.

НАУКОВА РОБОТА

Початок наукової роботи на факультеті поклав перший декан, професор хірургії С.Г. Шумлянський. У 1806 р. він опуб­лікував один з перших своїх творів "Изъяс­нение действия на тело человеческое мине­ральных вод в Полтавской губернии". У цьому ж році він виступив на університет­ському зборі з промовою "О физических спо­собах жизни". В 1813 р. С.Г. Шумлянський разом з професором анатомії, фізіології і судової медицини I. Д. Кнігіним опублікував " Краткое наставление, как предохранить се­бя от примитивных болезней простыми об­щедоступными средствами".

У період становлення факультету нау­ковим дослідженням приділялося мало ува­ги, але вже з другої половини XIX сторіччя ситуація суттєво змінюється. Починають ви­ходити перші наукові праці, публікація яких у майбутньому стає систематичною. У третій період діяльності факультетом було видано майже 130 наукових робіт, включаючи мо­нографії. Надалі кількість публікацій зро­стає, принаймні в 4 рази.

Чимала частина наукових робіт носила характер дисертацій на здобуття вченого ступеня доктора медицини. Захист дисер­тацій, який розпочався на факультеті у 1826 році був систематичним. Дисертації пуб­лікувалися і широко розповсюджувалися. З 1884 р. щороку до захисту подавалося до 9 дисертацій. На факультеті працювали ви­датні діячі медичної науки. Імена патолога Д.Ф. Лямбля, хірургів В.Ф. Грубе, М.П.Трін-клера, акушера І. П. Лазаревича, офтальмоло­га Л.Л. Гіршмана, фізіолога В.Я. Дані-левського В.Я. та інш. увійшли в історію ме­дицини.

ФАКУЛЬТЕТ І НАУКОВІ ТОВАРИСТВА

Важливу роль у розвитку науки в Хар­ківському університеті відігравали наукові товариства. У листопаді 1812 р. Міністерс­тво освіти затвердило "Статут Харківського товариства наук". Товариство, яке складало­ся з відділення словесності і відділення при­родничих наук, вивчало лікарську справу. Це товариство проіснувало до 1830 р. У 1872 р. було створено "Товариство дослідних на­ук", яке поділилося в 1873 р. на фізико-хімічну і медичну секції. В 1893 р. медична секція виділилася в самостійне "Товариство наукової медицини і гігієни", керівниками якого були І. К. Зарубін і Л. Л. Гіршман. У 1912-1914 рр. утворилися хірургічне товари­ство та товариство дитячих лікарів.

Факультет був ініціатором організації Харківського наукового медичного товарст-ва, одного з найбільших у Росії, колишньо­му СРСР і в сьогоднішній Україні. Його пер­шим президентом став проф. Д.Ф. Лямбль, а головою - проф. В.Ф. Грубе, обидва співро­бітники факультету. Університет і його факу­льтет дали путівку в життя майбутнім вче­ним із світовим ім'ям. Тут отримав вищу ос­віту і ще в студентські роки розпочав нау­кову діяльність лауреат Нобелівської премії I.I. Мєчников.

БІЛЬШОВИЗМ АБО ЧОМУ ФАКУЛЬТЕТУ НЕ СТАЛО

Четвертий період першого етапу за­кінчується 1920 р., коли на виконання інструкції Наркомосу УРСР (Україна вхо­дила до складу СРСР) університети в країні було розформовано "як найконсервативніші носії старих форм вищої освіти". Дійсною ж причиною було негативне ставлення універ­ситетської професури до нової радянської влади.

Як результат, виведення медичного фа­культету зі складу університету та об' єднан­ня з жіночим медичним інститутом, який існував до цього при Харківському медич­ному товаристві, що поклало початок Хар­ківській медичній академії, реорганізуваній у 1921 році в Харківський медичний інсти­тут і перейменований у 1994 році в Хар­ківський медичний університет. Але зв'язок його з Alma Mater на цьому призупинився.

У 1933 р. більшовики схаменулися. Уні­верситети відродилися але не в повному складі. Так на довгі часи в Україні було по­ховано університетську медичну освіту в її класичному розумінні [2].

Сьогодні підготовка лікарів в Україні, як і в інших країнах колишнього СРСР, пере­важно відбувається у вищих навчальних за­кладах Міністерства охорони здоров'я (МОЗ). Її відірваність від університетської освіти в справжньому розумінні цього по­няття призводить до відомих негативних на-наслідків. Відставання нашої медицини, те­пер вже і практичної, запрограмоване було ще у період утворення СРСР саме згадува­ним актом.

Біда в тому, що МОЗ собі замовляє і себе контролює в підготовці лікарських кадрів. Звідси - добре знаний конфлікт інтересів. Україна має його вирішити шляхом повер­нення усієї освіти під крила Міністерства освіти і науки.

Це не просте політичне рішення є однією з важливих складових реформи центральних органів виконавчої влади країни, а його втілення чи невтілення в життя - це пе­ревірка на демократичну зрілість нашого суспільства.

ДРУГИЙ ЕТАП (З 1992 Р.)

20 листопада 1992 р. Міністерство ос­віти (МО) України своїм Наказом за №185 доручило університету відновити підготовку фахівців з медицини з наданням їм права лікувальної діяльності. Клопотання про від­криття факультету порушила адміністрація

Харківської області за підтримки провідних вчених, а також низки харківських науково-дослідних інститутів, перш за все медико-біологічного профілю.

У березні 1993 р. в університеті було відкрито факультет фундаментальної меди­цини (ФФМ), на якому розпочалася під­готовка спеціалістів з лікувальної справи за III рівнем з ліцензованим обсягом 60 сту­дентів на кожен рік навчання. Розпочався другий етап підготовки лікарів в універ­ситеті. З вересня 1999 р. факультет став та­кож готувати бакалаврів з лабораторної діагностики з ліцензованим обсягом 25 сту­дентів на рік.

Факультет, в якому сьогодні більша по­ловина студентів навчається на умовах індивідуального контракту, не тільки фінан­сує себе, але й дає прибуток університетові та державі.

Які переваги навчання надає студентові наш університет? По-перше, гарантується висока якість освіти, адже він має мож­ливість отримувати знання з різноманітних наук не на маленьких кафедрах, а на потуж­них у науково-технічному плані, факульте­тах. Так, з біології наші студенти отримують знання на біологічному, з фізики на фізич­ному, з математики на математичному, з хімії на хімічному, з іноземних мов та ук­раїнської мови на мовних, з соціології - на соціологічному, з історії на історичному фа­культетах. І лише медичні науки представ­лені медичним факультетом.

Ще одна перевага у нашого студента -можливість одночасно отримати ще одну університетську освіту шляхом паралельного навчання на двох факультетах. Було б ба­жання. Університет пропонує студентові по­ряд з медичною отримати одну з інших університетських дисциплін, за бажанням, на економічному, механіко-математичному, радіофізичному, фізико-технічному, біологіч­ному, соціологічному та ін. факультетах. У наступному 2000/2001 навчальному році університет випускає спеціалістів з двома дипломами одночасно - лікаря і менеджера організацій. Іншими словами, одночасно лікаря і економіста. І це лище перший крок.

Ядром відродженого медичного факуль­тету став біологічний. Медичний факультет утворився з відкриттям кафедри загальної і медичної біофізики та загальної і медичної психології, що були передані цим факульте­том. Тоді ж частину (24) студентів перевели з біологічного факультету і вони почали вивчати лікувальну справу. На сьогодні на шести курсах факультету за цією спеціаль­ністю навчається близько 300 студентів, у тому числі більше половини - на умовах індивідуального контракту, як з України, так і Росії, країн Близького Сходу, Азії, Африки і Латинської Америки.

Факультет користується підтримкою ад­міністрації, інших факультетів і НДІ універ­ситету, співпрацює з ними. Для гуманітарної і фундаментальної підготовки студентів університет надає слухачам факультету свої аудиторії. Спеціальну підготовку студенти отримують під час навчання і практичних занять у Харківській медичній академії післядиплої освіти, НДІ медично-біологіч­ного профілю міста. Клінічними базами підготовки студентів на факультеті є також ЦКЛ № 5 Укрзалізниці, Клінічна лікарня № 1 південної залізниці та інш. Лікувальні заклади. Факультет разом з ЦКЛ № 5 став одним з засновників Інституту практичної кардіоневрології. Він співпрацює зі створе­ним у 1997 р. на базі університету НДІ за­стосування лазерів у біології і медицині.

Велику допомогу факультету при його організації надав Донецький медичний інститут, що став з 1994 р. Університетом, і особисто його ректор - професор В.М. Ко­заков. Бібліотека цього інституту передала Харківському університету для потреб фа­культету підручники з фундаментальних ме­дичних спеціальностей в достатній кількості. Кафедра анатомії людини подарувала ана­томічні препарати. Багато інших кафедр по­ділилися своїми науковими розробками.

На сьогодні на факультеті функціонує шість кафедр: комп'ютерних технологій і математичного моделювання в медицині; загальної і клінічної патології; загальної і клінічної імунології і алергології; внутріш­ніх хвороб; хірургічних хвороб; педіатрії, акушерства і гінекології.

Наукові дослідження, присвячені найсу­часнішим проблемам теоретичної і кліничної медицини, носять комплексний характер і користуються перевагами класичного універ­ситету. Приклади - медико-археологічні до­слідження у співдружності з істориками, вивчення біомеханіки та автономної нервової регуляції кровообігу з математиками, органо-зберігаючі хірургічні технології з фізиками та ін. Факультет - розробник новітніх техно­логій терапевтичного та хірургічного ліку­вання хворих, імунологічної та морфологіч­ної діагностики, які впроваджені в лікарнях міста та країни. У 1995-1999 рр. видається науковий медичний журнал англійською мо­вою "School of Fundamental Месіісіпе Journal", який у 2000 р. перейменовано у "Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна" серія "Медицина". Встанов­лені контакти з вченими і викладачами ме­дичних   факультетів   університетів США,

Німеччини, Австрії, Туреччини та ін. Фа­культет підтримує товариські відносини зі своїми двійниками з Дніпропетровського і Московського університетів, медичними ву­зами і НДІ України. Співробітники факуль­тету виконують дослідження за довгостроко­вими   грантами   Міжнародного наукового

фонду, НАТО, ТАСІС, та ін.

Факультет має три перших плідних ви­пуски. Дуже приємно, що частина випуск­ників повернулася до нього і влилася в лоно його наймолодших викладачів. У планах фа­культету і надалі - поповнення професорсь­ко-викладацького складу найкращими своїми випускниками.

Факультет має за мету бути в фарватері підготовки медичних кадрів, використовую­чи усі переваги класичного університету. Нові умови і прагнення розвитку суспіль­ства, в якому головною дійовою особою стає людина, ставлять перед нами завдання підготувати дієздатного, конкурентноспро-можного випускника, який має перспективи і зробить свою успішну кар' єру. Бо його успіх, його кар' єра - успіх факультету, університе­ту, держави.

ПІСЛЯМОВА АБО ОБСТАВИНИ МОГО ДЕКАНСТВА

Після прийняття рішення про відро­дження медичної освіти перед керівництвом Університету повстало завдання пошуку кандидатури на посаду декана. Вибір впав на мене. Можливо тому, що, окрім медично­го, закінчив механіко-математичний факуль­тет, Харківського університету.

До прийнятої пропозиції з рідним університетом мене на той час ніщо не пов' язувало. Мої наукові дослідження - це розробка та впровадження в медицину, го­ловним чином кардіологію, технологій на базі математичного моделювання. Але спів­працював я на той час лише з професором Б. Я. Кантором з Інституту проблем маши­нобудування АН України.

Пропозиція за телефоном надійшла від ректора Університету професора Івана Тара-пова через професора Віктора Лемешко. Ти­ждень на роздуми. Насичене спілкування з друзями, більшість з яких потім розділила зі мною долю, пов' язану з факультетом. Вирі­шальним був вплив мого вчителя академіка Любові Малої. І ось я у ректора університету. Окрім В. Лемешко, там ще декан біологіч­ного факультету Василь Глущенко. Домо­вляємося, що розпочнему пробу з мого сумісництва. Але склянка "Наполеону" на голодний шлунок, і В. Лемешко надиктовує мені мою ж заяву... На основне місце робо­ти. Розпочинати прийшлося з "нуля". Група студентів, які мали вивчати медицину, вже півроку "врізалися" чи не в найчистіші про­блеми біології. Медициною і не пахло.

Становлення та розвиток факультету відбувалися чи не у найважчі часи незалеж­ності України. Депресія і таке інше. Кожен з нас відчуває це на "своїй шкірі". Але для фа­культету і для мене, як декана особливо, найважчими були часи зовсім далекі від зга­даних причин. Причин чисто морального плану. Попри незалежність України, її демо­кратичні завоювання, прийняту Конституцію та підконституційні акти, МОЗ розпочало шквальний обстріл Міносвіти та Універ­ситету з метою, розумію, "зрівняти із зем­лею" право класичного університету на відродження в своїх пенатах знищеної в ньому більшовиками медичної освіти. Але згадані обставини - це наша неприступна фортеця і ми вистояли.

Факультет не просто існує. Він успішно розвивається, ... Витримав не одну серйозну перевірку на виконання умов ліцензування. Нас цими перевірками гартували, робили сильнішими і впевненішими. Результат -університет акредитований з медицини на найбільш можливий термін - до 2009 року.

Незрозуміла, безпідставна боротьба гаяла час. Але були і позитивні моменти. Виявило­ся, що я вже не такий і поганий публіцист. Мої статті на захист класичної універси­тетської медичної освіти побачили світ у центральних періодичних виданнях [3-7]. Їх, тепер знаю точно, читали і читають на най­вищих щаблях влади. З ними доводиться рахуватися. А окрім того, маю чудовий ма­теріал до мемуарів. Особливо після того, як майже 8 місяців попрацював у МОЗ радни­ком Міністра. З цим досвідом поділився "Фантазіями на тему радника" [8].

Сьогодні відродженому факультету вось­мий рік. Маємо три успішних випуски. Пле­каємо своїх вихованців. Їх небагато. Але ще кілька випусків, і наші молоді спеціалісти вагомо доповнять лікарську громадськість і сприятимуть її подальшій виключно пози­тивній структурованості. Значить, і покра­щенню медицини, охорони здоров' я в країні.

Ми працюємо на нашу державу, на охо­рону здоров' я нашу, на наш народ. Ми роз­раховуємо на порозуміння та співпрацю з МОЗ. Має перемогти демократичне, конст­руктивне мислення. Цьому сприяє нова, відроджена Україна. По іншому просто не має бути. Прийшов час збирати каміння. Що до мене особисто, не шкодую, бо щасли­вий цим неспокійливим деканством.

ЛІТЕРАТУРА

1. Медицинский факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805­1905). / Под редакцией проф. И.П. Скворцова и Д.И. Багаля. - Харьков. "Издание университета", -1905-1906. - 314 с.

2. Харьковский государственный университет 1805-1980. Исторический очерк / Под редакцией И.Е. Тарапова. - Харьков "Вища школа". - 1980. - 160 с.

3. Яблучанський М.І. Якби я був міністром охорони здоров'я України. - "Медична газета України". -1996. - № 37(129). - C. 1-3.

4. Яблучанський М. І. Якби я був міністром охорони здоров' я України. - "Медична газета України". -1996. - № 43-44(135-136). - C. 1-2.

5. Яблучанский Н.И. Министр задет за "живое", но не хочет это признать.- "Зеркало недели". - 1997. № 43(160). - C. 13.

6. Яблучанский Н. И. Выход один - резать или амбиции на крутую должность в теневом кабмине. -"Зеркало недели". - 1997. - № 26(143). - C. 3.

7. Яблучанский Н.И. Медик широкого профілю. - "Урядовий кур'єр". - 1997. - № 92 (1033). - C. 6.

8. Яблучанский Н.И. Фантазии на тему советника. - Харків. "Основа". - 2000. - 79 с.

ФАКУЛЬТЕТ КАК ФАКУЛЬТЕТ? НЕТ, ЗНАЧИТЕЛЬНО ЛУЧШЕ! (исторический очерк)

Яблучанский Н. И.

Декан факультета фундаментальной медицины Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина

РЕЗЮМЕ

С приобретением Украиной независимости восстановилась образовательная деятельность Харько­вского национального университета им. В. Н. Каразина в медицине. Исторические корни и современ­ность подготовки врачей в университете - тема статьи. Главная идея - медицинское образование в Украине должно вернуться в образовательную среду. Конфликт интересов, когда в одном секторе кон­центрируются медицинское образование и здравоохранение, исчезнет. Выиграют все, прежде всего население Украины. Значить, страна в целом

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: история, медицина

USUAL MEDICAL DEPARTMENT? NO, MUCH BETTER! (historical review)

Yabluchansky M.I.

Dean of School of Fundamental Meditine, Kharkov National V.N. Karazin University SUMMARY

The medial education activity of the Karazm Kharkiv Nauonal University was renewed with the Ukraine becoming an independent state. Historical roots and the actuality of the University medial educa­tion is the topic of the article. The mam idea is that medial education іп the Ukrame should turn toward the educational sphere. In this way the conflict of the interests caused by concentration in one place both the medical education and health care will disappear. This is going to be profit for everyone and for ordinary citizen in the first place. This means that whole country will be benefited

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

М І Яблучанський - Факультет як факультет

М І Яблучанський - Клінічна фармакологія