О А Теряник - Аналіз проблем статистичного забезпечення моніторингу реалізації регіональних стратегій - страница 1

Страницы:
1 

УДК: 330.101.52:332.145

О. А Теряник, ст. викладач, Класичний приватний університет

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ СТАТИСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНІТОРИНГУ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ

АНОТАЦІЯ. Стаття присвячена дослідженню проблем статистичного забезпечення моніторингу регіональних стратегій розвитку та визна­ченню шляхів вирішення виявлених проблем.

АННОТАЦИЯ. Статья посвящена исследованию проблем статистического обеспечения мониторинга реализации региональных стратегий развития и определению путей решения выявленных проблем.

ANNOTATION. Article Is devoted to the problems of statistical support for monitoring the implementation of regional development strategies and identify solutions to the problems identified.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: моніторинг, стратегія, результат, ефект.

Вступ

Соціально-економічний розвиток регіону та реалізація регіо­нальної стратегії не може здійснюватися без регулярного моніто­рингу процесів, що відбуваються на його території. Останніми десятиліттями моніторинг та оцінювання набули широкого ви­знання і є традиційним інструментом управлінської діяльності в багатьох країнах світу.

Сьогодні моніторинг та оцінювання використовують для ви­значення результативності й ефективності стратегій, програм і проектів, офіційними розробниками та виконавцями яких є орга­ни державної влади та місцевого самоврядування різних рівнів [1]. Як наслідок, у деяких розвинутих країнах оприлюднюють звіти про результати виконання стратегій, програм і проектів, що базуються на аналізі значного переліку кількісних і якісних да­них. Такі звіти дозволяють визначити ефективність упроваджен­ня програм та відповідність їх потребам суспільства. Це дає змо­гу керівникам відповідних організацій своєчасно й адекватно реагувати задля коригування як самих стратегій, програм та про­ектів, так і відповідної державної чи місцевої політики.

В Україні запровадження сучасних підходів до інформаційно­го забезпечення, моніторингу та оцінювання урядових та регіо­нальних програм поки що нова й не поширена управлінська практика. Проблеми інформаційного забезпечення регіонального

© О. А. Теряник, 2011

163розвитку у вітчизняній науковій літературі останнім часом одер­жали певну розробку. Регіональні аспекти статистичного оціню­вання соціально-економічних проблем знайшли своє відображен­ня в працях учених-статистиків: А. Головача, В. Данилка, І. Єлісєєвої, А. Єріної, В. Захожая, В. Михайлова, М. Пугачової, В. Саріогло та ін. Методологічні та організаційні засади статис­тичного забезпечення управління розвитком регіону висвітлені в працях В. Колеснік [2; 3], проблеми інформаційних потреб регіо­нального управління та можливостей їх задоволення досліджува­лися В. Котельниковим [4], використанню соціальних показників в управлінні регіонами присвячені роботи І. Калачової [5—7].

Слід зазначити, що не дивлячись на значну кількість наукових праць, актуальним є формування адекватної інформаційної бази стратегічного управління в регіонах. Зокрема, потребують глибо­кого дослідження проблеми статистичного забезпечення моніто­рингу регіональних стратегій розвитку.

Постановка задачі

Метою роботи є структуризація проблем статистичного забез­печення моніторингу регіональних стратегій, яка дозволить удо­сконалити організаційне та теоретико-методичне забезпечення моніторингу та формування системи індикаторів.

Результати дослідження

Моніторинг є специфічною складовою розроблення і впрова­дження програм та важливим інструментом для результативного управління й стратегічного позиціювання в майбутньому.

Моніторинг — це процес регулярного збору та фіксації даних про ключові елементи реалізації програми протягом періоду її впровадження задля виявлення проміжних результатів і досяг­нень, своєчасного виявлення проблем та відхилень від заплано­ваних результатів і здійснення необхідних коригувань, забезпе­чення ефективного використання ресурсів, мінімізації негативних наслідків, визначення можливостей для подальшого розвитку програми тощо.

Моніторинг програм соціально-економічного розвитку регіо­ну базується на комплексності, системності та регулярності ви­користання одних і тих же принципів та інструментів. Він дає змогу здійснювати поточний контроль динаміки змін щодо проб­лем протягом реалізації програми та своєчасно координувати на­прями діяльності, використовувати адекватні методи й засоби.

Слід відзначити, що для вирішення завдань управління визна­чають два типи моніторингу: моніторинг результату і моніторинг процесу. Моніторинг результату спрямований на оцінювання до­сягнення запланованого стану, виявлення відхилень. Моніторинг процесу передбачає відстеження впровадження тих чи інших елементів програми та досягнення конкретних результатів про­грами.

У загальному вигляді моніторинг характеризується як почат­кова ланка у системі: моніторинг — аналіз — розробка (коригу­вання) політики досягнення бажаної динаміки. Тому завданням моніторингу є не тільки спостереження, а й накопичення фактів про стан реалізації програми.

Найбільш значущим аспектом практичного застосування мо­ніторингу слід вважати інформаційне обслуговування потреб управління. У цьому сенсі принципово важливою позицією є від­критість та доступність інформації. Важливою перевагою моні­торингу є порівнянність показників та індикаторів, що входять до складу інформаційно-аналітичної бази [6].

Відзначимо, що в основі будь-якого моніторингу лежать інди­катори. Індикатори — це показники, за допомогою яких здійсню­ється моніторинг і визначається рівень прогресу щодо виконання окремих завдань програми, досягнення очікуваних результатів тощо.

Для потреб моніторингу застосовують різні типи індикаторів. Зауважимо, що найбільш надійним з позиції отримання вихідних матеріалів на різних рівнях управління є моніторинг, побудова­ний на статистичних даних.

Автором проведено аналіз текстів 16 регіональних стратегій розвитку, що дає підстави для узагальнення різних підходів щодо моніторингу й оцінювання реалізації стратегій і підпорядкованих ним програм.

Відбір стратегій у досліджувану сукупність здійснювався на основі таких вимог:

— мають бути представлені різні за розмірами, особливостя­ми та напрямами розвитку регіони;

— мають бути представлені регіони з різними природно-географічними умовами;

— кількість регіонів повинна бути достатньою для аналізу та репрезентативною для узагальнення результатів дослідження.

Виходячи з визначених вимог, у вибіркову сукупність були відібрані регіональні стратегії таких областей: Вінницька, Волин­ська, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Київська, Кіровоград­ська, Львівська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська.

Аналіз текстів регіональних стратегій розвитку показав, що в більшості з них відсутній розділ, присвячений питанням органі­зації моніторингу й оцінювання впровадження стратегії.

Суть та вимоги до проведення моніторингу реалізації Страте­гії розкриті лише в РСР Закарпатської області. Мета та завдання моніторингу зазначені в РСР Закарпатської, Кіровоградської, Львівської, Тернопільської та Вінницької областей. Механізм упровадження, моніторингу і контролю докладно описаний лише в стратегії розвитку Запорізької області.

Серед варіантів добору показників-індикаторів для моніторин­гу в регіональних стратегіях пропонуються такі:

— добір для моніторингу загальних показників оцінювання тенденцій регіонального розвитку, які зазначені в Державній стратегії регіонального розвитку до 2015 року (Закарпатська, Кі­ровоградська області), а саме:

— добір для моніторингу основних показників соціально-економічного розвитку регіону, моніторинг яких має сприяти оцінці досягнення стратегічних цілей стратегії (Вінницька, Чер­каська області);

— добір для моніторингу прогнозних показників розвитку окремих галузей соціально-економічного розвитку області (Во­линська, Київська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопіль­ська, Херсонська, Чернігівська області);

— добір для моніторингу показників досягнення кожної зі стратегічних (пріоритетних) та (або) операційних цілей (Закар­патська, Запорізька, Кіровоградська).

Варто зауважити, що в переважній більшості регіональних стратегій головною метою визначено поліпшення якості життя мешканців регіону, однак у жодній стратегії не вказані показни­ки, що характеризують якість життя населення.

У більшості областей відповідальним за здійснення моніторин­гу та оцінювання реалізації регіональної стратегії визначено Го­ловне управління економіки облдержадміністрацій. У Вінницькій області запропоновано створити спеціальний координуючий ор­ган реалізації стратегії, у Львівській області функції здійснення моніторингу покладені на Управління статистики, як орган, який не залучений до процесу реалізації стратегії. У Запорізькій та За­карпатській областях передбачається створити спеціальний орган з представників різних секторів, який готує звіт за результатами моніторингу. При цьому Головне управління економіки обласноїдержавної адміністрації координує діяльність щодо проведення моніторингу.

Стосовно інформаційного забезпечення для потреб регіональ­ного моніторингу згідно «Методичних рекомендацій щодо роз­робки регіональних стратегій розвитку» [9] для аналізу та оціню­вання фактичного стану регіону пропонується використовувати офіційні дані органів статистики України. Крім того, в Закарпат­ській області пропонується також використовувати результати анкетувань, соціологічних опитувань, картографічні та ілюстра-ційні інформаційні матеріали.

На підставі викладеного стає зрозумілим, що в Україні не сфор­мовано цілісний підхід до організації інформаційно-аналітичного забезпечення розробки та впровадження регіональних стратегій розвитку, їх моніторингу та оцінювання.

Проведений аналіз регіональних стратегій розвитку дав змогу визначити основні проблеми статистичного забезпечення моніто­рингу регіональних стратегій.

Узагальнюючи результати аналізу, можна зазначити, що в ре­гіональних стратегіях розвитку пропонуються різні підходи щодо їх моніторингу та оцінювання, зокрема:

— невизначеність завдань та організації процесу моніто­рингу;

— ігнорування потреби в моніторингу показників реалізації стратегії (пропонується аналізувати показники соціально-економічного розвитку регіону або ж проводити моніторинг досягнення запланованих результатів);

— наділення функціями моніторингу Головного управління економіки облдержадміністрацій або ж координаційних органів управління реалізацією стратегії;

— майже цілковите ігнорування можливості здійснювати зов­нішнє оцінювання.

Усі виявлені проблеми статистичного забезпечення моніторин­гу регіональних стратегій можна поєднати в такі групи:

— проблеми організаційного забезпечення;

— проблеми системи індикаторів;

— проблеми теоретико-методичного забезпечення.

Серед всієї сукупності наявних проблем ключовою є форму­вання системи індикаторів моніторингу.

Нами проаналізовано та структуровано проблеми статистич­ного забезпечення моніторингу регіональних стратегій розвитку та визначено недоліки його організаційного та теоретико-методичного забезпечення (рис. 1).

ПРОБЛЕМИ СТАТИСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНІТОРИНГУ РЕГІОНАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ

_Не обґрунтована потреба в моніторингу

_Не означені завдання моніторингу

_Не визначений процес здійснення моніторингу

Не визначена система

індикаторів

моніторингу

Як індикатори використовуються прогнозні дані

-Використовуються основні показники розвитку регіону, а не індикатори за цілями

Відсутність моніторингу процесу та моніторингу результату

Не визначена методика розрахунку показників

Різна періодичність отримання даних

Рис. 1. Проблеми статистичного забезпечення моніторингу регіональних стратегій

Варто зазначити, що відібрані для задоволення інформаційних потреб моніторингу індикатори мають:

— забезпечувати достатню кількість інформації для управлін­ня досягненням результатів;

— відображати кількісні та якісні сторони розвитку досліджу­ваного об'єкту;

— бути економічними з точки зору збору інформації;

— бути обмеженими в своїй кількості.

Вибір системи індикаторів визначають стратегічні та оператив­ні цілі програм регіонального розвитку. Якість проведеного моні­торингу залежить від повноти обраної системи індикаторів та підходів до організації моніторингу.

З огляду на це виникає необхідність вирішення проблем орга­нізаційного та теоретико-методичного забезпечення моніторингу регіональних стратегій.

Обґрунтування потреби в моніторингу випливає з визначення моніторингу як управлінської функції, яка передбачає безперерв­не забезпечення керівництва і зацікавлених сторін даними, щопідтверджують чи спростовують наявність поступу в досягненні очікуваних результатів [3].

До головних завдань моніторингу впровадження регіональної стратегії можна зарахувати збір, узагальнення, періодичний ана­ліз показників соціально-економічного розвитку регіонів та ви­значення ефективності реалізації стратегії. Крім того, важливо вирішити питання організації процесу моніторингу, тобто чітко визначити, яка установа, яким чином та за які кошти буде його здійснювати.

Реалізація стратегії передбачає передусім досягнення тих чи інших результатів. Крім того, моніторинг та оцінювання здійс­нюються задля забезпечення досягнення результатів.

Очікуваний результат має відповідати низці критеріїв. Резуль­тат має бути:

— конкретним (має вказувати на природу зміни);

— вимірюваним (може бути виміряним із застосуванням ін­дикаторів);

— досяжним (має бути реалістичним);

— відповідним (має бути відповіддю на визначену проблему);

— чітко окресленим у часі (може бути досягнутий упродовж реалізації програми).

Через це, для організації та проведення ефективного моніто­рингу регіональних стратегій необхідно визначити методи побу­дови системи індикаторів, за допомогою яких здійснюється моні­торинг і оцінюється рівень прогресу щодо досягнення очікуваних результатів. Означена система індикаторів повинна забезпечува­ти як моніторинг процесу стратегічного управління, так і моніто­ринг та оцінювання результатів у цілому та за окремими напря­мами розвитку.

Вирішення проблем методичного забезпечення здійснюється шляхом визначення правил, прийомів та методів статистичного дослідження соціально-економічних явищ та обчислення показ­ників — індикаторів моніторингу.

Важливим у моніторингу є питання періодичності отримання інформації. Це пов'язано з необхідністю регулярно мати інфор­мацію про поточний стан та з тим, що різні програми й процеси в суспільстві мають різну динаміку. Може скластися враження, що чим частіше проводиться вимірювання показника, тим краще. Проте часті вимірювання не завжди виправдані, оскільки вони не дають нової інформації тощо. Крім того, кожне вимірювання по­требує фінансових витрат, іноді значних. З огляду на це важливо вивчити «життєвий цикл» досліджуваного об'єкта чи процесу йна основі цього розрахувати необхідну періодичність збору да­них для моніторингу. Періодичність збору інформації значною мірою залежить від характеру та суті програми й окремих заходів у рамках її впровадження.

З метою вирішення вказаних проблем і задля організації та проведення ефективного моніторингу регіональних стратегій до­цільно створити відокремлений регіональний орган управління, який буде включати представників влади, громадськості, бізнесу та професійних статистиків; визначати методи побудови системи індикаторів, за допомогою яких здійснюється моніторинг і оці­нюється рівень прогресу щодо досягнення очікуваних результа­тів. Такий орган — Агенція регіонального розвитку (АРР) — бу­де здійснювати інформаційно-статистичне забезпечення управління розвитком регіону (рис. 2).

М О Н І Т О Р И Н Г

І етап

Оцінка поточного стану, аналіз (SWOT, АВС)

ІІ етап Розробка стратегії

ІІІ етап Впровадження стратегії

ПРОЦЕС РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ

С

АГЕНЦІЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

органи регіонального управління -^-

інформація

Г

органи статистики

--рг-

фіксовані дані

установи та організації, суб'єкти господарювання та населення регіону

Рис. 2. Концепція інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного управління розвитком регіону

Основними функціями Агенції регіонального розвитку є такі:

— формування спеціально організованої і постійно діючої си­стеми інформаційного забезпечення, необхідної для регіонально­го управління;

— організація збору та аналізу статистичної інформації;

— здійснення альтернативних інформаційних заходів (прове­дення соціологічних досліджень, вивчення звітів аналітиків);

— діагностика стану та тенденцій розвитку регіону.

Фінансування діяльності Агенції регіонального розвитку до­цільно здійснювати з бюджету розвитку. Діяльність Агенції має бути ефективною, крім того, в повному обсязі повинні забезпечу­ватися нею інформаційні потреби регіонального управління.

Висновки

Таким чином, можна зазначити, що в Україні не сформовано ціліс­ний підхід до моніторингу та оцінювання регіональних стратегій розвитку. В роботі вперше проаналізовано та структуровано пробле­ми статистичного забезпечення моніторингу стратегій регіонального розвитку та визначено недоліки його організаційного та теоретико-методичного супроводження. Серед усієї сукупності наявних проб­лем статистичного забезпечення моніторингу регіональних стратегій ключовою є формування системи індикаторів моніторингу. Вибір системи індикаторів визначають стратегічні та оперативні цілі про­грам регіонального розвитку. Вирішення проблем методичного за­безпечення здійснюється шляхом визначення правил, прийомів і ме­тодів статистичного дослідження соціально-економічних явищ та обчислення показників — індикаторів моніторингу. З метою вирі­шення виявлених проблем та задля організації та проведення ефектив­ного моніторингу регіональних стратегій доцільно створити відокрем­лений регіональний орган управління, який буде здійснювати інфор­маційно-аналітичне забезпечення управління розвитком регіону, — Агенцію регіонального розвитку (АРР).

Література

1. Лендьел М. Моніторинг та оцінювання стратегій і програм регіональ­ного розвитку в Україні / М. Лендьел, Б. Винницький, Ю. Ратейчак. — К. : К.І.С., 2007. — 120 с.

2. Колеснік В. І. Регіональна статистика як складова інформаційного забезпечення управління / В. І. Колеснік // Статистика України. — № 4. — 2008. — С. 69—73.

3. Колесник В. И. О совершенствовании информационно-аналити­ческой работы регионального органа статистики / В. И. Колесник // Статистика України. — 2007. — № 3. — С. 51—56.

4. Котельников В. Д. Региональная статистика: между информаци­онными потребностями и возможностями / В. Д. Котельников // Стати­стика України. — 2006. — № 1. — С. 49—53.

5. Калачова І. В. Використання соціологічних даних при здійсненні соціального моніторингу / І. В. Калачова // Статистика України. — 2006. — № 2. — С. 11—21.

6. Калачова І. В. Методологічні засади формування соціальної ста­тистики та її використання в управлінні : автореф. дис. д-ра екон. наук спец.: 08.00.10 / І.В. Калачова; Київський нац. економічний ун-т ім. Ва­дима Гетьмана. — К., 2007. — 36 с.

7. Калачова І. В. Управління соціальними процесами за системою показників «статус—контекст—реакція» / І. В. Калачова // Статистика України. — 2006. — № 3. — С. 66—72.

8. Постанова КМУ «Про затвердження Державної стратегії регіональ­ного розвитку на період до 2015 р.» від 21.07.2006 р. №1 001 [Електрон­ний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/-main.cgi?nreg=1001-2006- % EF.

9. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку» від 29.07.2002 р. № 224 [Електронний ресурс]. — Ре­жим доступу : http://www.uazakon.com/document/spart09/inx09341.htm.

Стаття надійшла до редакції 08.12.2010 р.

УДК 519.86:330.322

Л. Б. Долінський, канд. екон. наук, доц.,

Ю. В. Павленко, аспірантка,

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ: НЕЧІТКО-МНОЖИННИЙ ПІДХІД

АНОТАЦІЯ. Стаття присвячена питанням оцінювання ефективності діяльності з управління активами інвестиційних фондів. Зважаючи на неоднорідність даних, на основі яких визначається інтегральний показ­ник ефективності управління активами інвестиційних фондів в основу моделі покладено нечітко-множинний підхід.

АННОТАЦИЯ. Статья посвящена вопросам оценивания эффективности деятельности по управлению активами инвестиционных фондов. В связи с неоднородностью данных, на базе которых определяется интегральный показатель эффективности управления активами инвестиционных фон­дов, модель построена на основе нечетко-множественного подхода.

ANNOTATION. the article is devoted the effectiveness of asset management of investment funds. Because of nonhomogeneity of data on which calculation of performance of investment funds integral index are based the model is based on the multiple-fuzzy approach.

КЛЮЧОВІ СЛОВА. ефективність управління активами інвестиційних фондів, лінгвістична змінна, функція належності, механізм логічного ви­воду, фазифікація, дефазицікація.

© Л. Б. Долінський, 2011

Страницы:
1 


Похожие статьи

О А Теряник - Аналіз проблем статистичного забезпечення моніторингу реалізації регіональних стратегій