О В Яковлева - Вираження людини у мовленні - страница 1

Страницы:
1 

Наукові записки. Серія "Філологічна"

УБК 811.112.2

О. В. Яковлева,

Національний університет "Острозька академія", м. Острог

ВИРАЖЕННЯ ЛЮДИНИ У МОВЛЕННІ

Мовні одиниці, які характеризують людину, емоційно-оцінно визначають її внутрішні та зовнішні якості, дії, стани і т. п. за будь-якою ознакою, формують значний пласт лексики в сис­темі будь-якої мови. їх багатоаспектне вивчення дає можли­вість інтерпретувати семантичну структуру та національно-культурну специфіку засобів оцінки характеру, зовнішнього вигляду та поведінки людини. У статі були прослідковані харак­терні ознаки людини через призму сполучуванності лексем.

Language units, which characterize a person, emotionally and in the way of evaluation define his or her internal and external qualities, as well as actions, conditions, etc. by any feature, form a considerable vocabulary layer in the system of any language. Learning most of their aspects allows interpreting the semantic structure, national and cultural specifics of character evaluation, person's appearance and behavior. Typical characteristics of a person through the prism of lexemes connection took place in the article.

Актуальність. Сучасна лінгвістична теорія, головними прин­ципами якої стали функціоналізм, когнітивізм та антропоцентризм, виходить з розуміння мови як культурного коду нації, засобу тран­сляції соціально значимого та духовно-ціннісного досвіду носіїв мови, як вербалізованої форми етнічної свідомості, що відображає національно-культурні особливості світогляду та світорозуміння. Особливої актуальності набуває вивчення процесів та механізмів но­мінації людини (первинної та вторинної), так як образна номінація поряд з прямою є відображенням світогляду, колективних переваг та індивідуальної манери мовної особистості.

Мета статті через сполучуванність лексем прослідкувати харак­терні ознаки людини, особливості її мовлення.

Завдання статті полягає у дослідженні особливостей мовлення людини за предметно-понятійною та аксіологічно-оцінною спрямо­ваністю ознак на основі літературних та публіцистичних джерел.

Вираження людини у мовленні можна вивчати у двох напрямках:

а) як характеризується людина іншими, що знаходить відобра­ження у сполучуваності лексем Mensch, Person, Frau, Junge, Kind та ін. з іншими лексемами (прикметниками, іменниками, дієсловами);

б) самовираження людини як мовної особистості, що передбачає

© О.В. Яковлева, 2009виявлення типу мовної особистості на основі аналізу мовних засо­бів, які вживає людина у мовленні.

Мовні одиниці, які характеризують людину, емоціонально-оцінно визначають її внутрішні та зовнішні якості, дії, стани і т. п. за будь-якою ознакою, формують значний пласт лексики в системі будь-якої мови. їх багатоаспектне вивчення дає можливість інтерпретувати семантичну структуру та національно-культурну специфіку засобів оцінки характеру, зовнішнього вигляду та поведінки людини.

Семантичний простір мови являє собою континіум, а лексичне значення не має чітких границь. Усвідомлення цього факту спонука­ло лінгвістичний загал висунути ідею комплексного опису лексич­них множин, пов'язаних загальним смислом. Результат - теорія поля вийшла на перший план багатьох досліджень.

Предметом дослідження в теорії поля є угруповання мовних оди­ниць, поєднуваних на основі спільності значення (семантичний прин­цип - "лексико-семантичне поле") або спільності виконуваних ними функцій (функціональний принцип - "функціонально-семантичне поле"), а також на основі комбінації цих двох ознак (функціонально-семантичний принцип - "лексико-граматичне поле").

Отже, характерні ознаки людини, її особливості фіксуються у мові та можуть бути прослідковані у сполучуванності лексем. У до­слідженні ми виділяємо наступні характеристики людини:

1. Предметно-понятійна спрямованість ознак:

- Ознаки, які притаманні людині як такій, що характеризують її як істоту, відмінну від інших, насамперед від тварин (ознаки реалізу­ються через сполучуванність іменника з прикметником):

- der denkende, gestaltende, schopferische, geniale Mensch;

- ein kluger Mann;

- ein freundlicher, vornehmer Herr;

- stattliche, kluge, liebende Frau;

- aufgeweckter, anstandiger, ehrlicher Kerl;

- begabtes Kind.

"Ein anstandiger Kerl". sagte der Kleinere, "aber von Autos hat er keinen Schimmer. " [3, c. 20]

"Haben Sie schon die Zeitung gelesen?" die Apfelbdckchen der stattlichen Dame gluhten. [3, c. 27]

- Ознаки, що вказують на зовнішність (поєднання іменника з прикметником): grofier, dicker, dtinner Mensch; gut aussehender, alter Mann; attraktive Frau; kleiner, hub scher Junge.

"Dabei sieht er noch wie fabrikneu aus", meinte der kleine Junge fachmdnnisch. "Wenn ich grofi bin, kaufichmir genau denselben" [3,c. 20].

"Lafit den altenMann in Frieden!" meinte der schone Theodor [2, c. 91].

In unserem Abteil safi ein alterer, aber gut aussehender Herr [3, c. 10].

- Ознаки, що позначають фізичний стан: gesunder, kranker, schwerfdlliger, unbeholfener, lebhafter Mensch, schnvacher Greis, verhutzelte Alte.

Dann die Gratiskur in Pystian. Dabei war der Junge gar nicht krank [3, c. 28].

Die verhutzelte Alte legte ihre abgearbeiteten Hdnde, an denen sie sieben Erfolge ihres Sohnes hergezahlt hatte, in den Schlofi und lachellte [3, c. 28].

- Ознаки, що вказують на емоційний стан: empfindlicher, ruhiger, gleichgultiger, frohlicher, glucklicher Mensch.

Der gluckliche Mann machte die Herrschaften miteinander bekannt. Handedrucke wurden getauscht [3, c. 165].

Einer der Passagiere war ein junges, frohlichesMadchen [3, c. 153].

- Ознаки, що визначають характер: ausgeglichener, talentierter, gutmutiger, egoistischer Mensch, freundlicher Herr, forscher, ehrlicher Kerl, faules Geschopf, gutmutige Alte.

"EinreizenderMensch ", sagtederDirektor, dervomLiftzuruckgekehrt war. "Aufierordentlich sympatisch. Und er spielt seine Rolle gar nicht ungeschickt. Ich bin gespannt, was er zu den siamesischen Katzen sagen wird!" [3, c. 58]

"Ein so talentierter Mensch findetkaine Anstellung! Mann so lite doch tatsdchlich... " [3, c. 29]

2. Аксіологічно-оцінна спрямованість ознак:

Аксіологічна оцінка передбачає виявлення позитивних чи нега­тивних ознак.

- Позитивна/негативна оцінка виражається вживанням прикмет­ників з відповідною семантикою:

lieber Mensch; anstandiger Herr;

liebenswerter Junge; І  позитивна оцінка hoflicher Mensch; Г verlassiger Partner;J undankbares Geschopf; unangenehme Frau; unaufrichtiger Herr; verfluchter Kerl treuloser Freund.

Ich erzahle euch die Lebensgeschichte Johnnys nur, well der unaufrichtige Herr. dessen Kinderbuch ich gestern abend in der Gaststube las, behauptet, die Kinder waren in einem fortfindel un wufiten vor lauter Wonne nicht, wo ihnen der Kopf steht. [2, c. 18]

"Ja, der Martin Thaler, der war fruher mein Primus. Und ein ganz verfluchter Kerl war er aufierdem. Wir haben manches miteinander ausgefressen. " [2, c. 88]

негативна оцінкапозитивна оцінка

Таку ж функцію виконують субстантивовані словосполучення:

sie ist ein Mensch mit Initiative ein Mensch von leichter Auffassungsgabe ein Mensch mit sicherem Auftreten dieser Mensch macht einen guten Eindruck J ein Mann der Tat ) Mensch ohne feste Grundsatze L негативна оцінка Mensch ohne Lebensart J

Elfriede, eine junge Kunsthistorikerin, hatte Robert mitgeteilt, dafi sie nur den Mann mii festen Grundsatzen heiraten werde. [3, c. 12]

Як ми бачимо, у цих словосполученнях наявна позитивна/нега­тивна оцінка, але можливим є перехід від позитивної до негативної оцінки, чи навпаки. В цьому випадку перемикачами з однієї оцінки на іншу є антонімічні пари прийменників mit/ohne; прикметників leicht/schwer; займенників еіп/кеіп і т. п.

Позитивна чи негативна оцінка може бути виражена не тільки сполученням лексеми Mensch з прикметниками чи іменниками, але й з дієсловами:

einen Menschen lieben;   [      позитивна оцінка schatzen; \ verachten;

негативна оцінка

furchten;

einem Menschen helfen; ,   , позитивна оцінка

glauben; г

misstrauen - негативна оцінка.

Zur Erinnerung: Frank Loffler ist der Bursche, dem ich nie trauen werde [4].

auf diesen Menschen kann man sich nicht verlassen - у цьому випад­ку перемикачем є заперечна частка nicht, наявність якої надає виразу негативної оцінки, а відсутність - позитивної.

Ще однією особливістю лексем на позначення людини (Mensch, Mann, Frau та ін.) є те, що вони у відповідному контексті втрачають своє нейтральне номінативне значення та набувають оцінного. На­приклад Mensch у своєму першому значенні людина - номіну є люди­ну, а у другому: 2. (salopp) /als burschikose Anrede, oft auch in Ausrufen des Staunens, der Bewunderung, des Erschreckens o.k.l: Mensch, war das eine Hitze!; Mensch, Willi, wie findest du das?; Mensch, das ist ja grofiartig!; Mensch Meier! [1; 539] - є грубим звертанням, яке вико­ристовується у вигуках та емоційному мовленні. Це явище не є по­одиноким. У словниковій дефініції, що міститься у стилістичному словнику до слова Kind, ми знаходимо четверте значення слова: 4./ vertrauliche Anrede/: mein liebes Kind!; Kinder, lasst uns weitergehen!; also Kinder!; aber Kinder; [1; 457], яке також функціонує в мові як звертання та судячи по сполучуванності ми можемо трактувати йогояк позитивне, частково пестливе: mein liebes Kind, нейтральне: also Kinder! та звертання що містить загрозу: aber Kinder!

Так іменник Mann у словосполученні mein lieber Mann; Herr у виразі sehr geehrter Herr Mayer; Frau у сполученні з прикметником gnadige Frau; Fraulein-junge Fraulein і т. д. - можуть виражати звер­тання у відповідній ситуації. А вирази Junge, Junge!; Mann, Mann, Mann!; Kinder, Kinder! - вигуки, що виражають подив, обурення і т.п.

"Jawohl", meldete der schdne Theodor. "Es ist alles in Ordnung, Herr Direktor. " [3, c. 90]

"Darf ich auch einmal etwas sagen, gnadige Frau? " fragte der junge Mann bescheiden [3, c. 72]

"Schade. Dann war dein ganzer Fleifi vergeblich? Oh, du armes Kind!" [3, c. 136]

"Das ist ein Tag ", sagte er dann, "um denVerstandzu verlieren. Sehr geehrter Herr, machen Sie, bitte, keine Witze mitmir. Jetzt wird's ernst. " [3, c. 75]

Зустрічаються випадки, коли іменник, що може номінувати лю­дину вже у своєму значенні (окремо, без поєднання з прикметни­ками, чи іншими частинами мови, що містять позитивну/негативну сему) містить певну оцінку: Herr 1. b) gebildeter, gepflegter Mann: ein feiner, vornehmer Herr; ein Herr im Smoking; ein Herr in den besten Jahren. Цей приклад вдало ілюструє нашу тезу. В своєму першому значенні цей іменник вживається як шаноблива номінація чоловіка, а в другому вже містить сему освідченності та доглянутості.

Крім того, лексеми-номінації людини можуть взаємозаміню-ватись: wir haben drei Jungen (Sohne); seine Frau hat einen Jungen bekommen; wir haben ein Madchen (eine Tochter) bekommen; er ist Vater von drei Madchen. Тут ми маємо приклади іншого функціонування та варіацій номінування особи за допомогою слів Junge у значенні син та Madchen у значенні дочка.

Отже, ми можемо зробити висновок, що маючи мову у своєму ар­сеналі, людина може використовувати її у різних цілях. Мова може бути як страшною та дієвою зброєю, так і прекрасним засобом при­мирення, може виражати вдячність, але вражати своєю грубістю, мова може говорити про кохання, але і спричиняти страшну обра­зу. Досліджуючи вираження людини у мовленні, ми побачили, що будь-яка номінація людини може мати як позитивне, так і негативне забарвлення відповідно до тих лексем з якими вона вживається. Ці лексеми можуть бути різноманітними: прикметниками з позитив­ною чи негативною семою, іменниками, іменниками у поєднанні з іншими частинами мови, прийменниками та ін. Ми також побачили, що деякі номінації можуть мігрувати з одного поля в інше, та мати вже у своєму початковому значенні певну оцінну сему.

Література

1. Duden 2 Band 2, Das Stilworterbuch. - Mannheim, 2001.

2. E. Kastner das fhegende Klassenzimmer. - Zurich: Autrium Verlag, 1996. - 175 s.

3. E. Kastner FJrei Manner im Schnee. - Bonn: Deutscher Taschenbuch Verlag, 1998.-234 s.

4. http://www.spiegel.de

Страницы:
1 


Похожие статьи

О В Яковлева - Вираження людини у мовленні

О В Яковлева - Особливості мовного середовища в україні та в українських внз у ході модернізації системи освіти