О Л Біляченко - Бухгалтерський облік контроль і аналіз - страница 1

Страницы:
1  2 

ВІСНИК ЖДТУ № 2 (48)

Економічні науки

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, КОНТРОЛЬ І АНАЛІЗ

УДК 657.41 Біляченко О.Л., аспірант

Житомирський державний технологічний університет

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ЯК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ1

Розглянуто трактування терміну "засоби індивідуалізації" та види об'єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ), що відносяться до даної групи активів; проведено порівняльний

аналіз нематеріальних активів, ОПІВ та засобів індивідуалізації на основі чого визначено їх спільні та відмінні риси; запропоновано удосконалити чинне законодавство у частині обліку засобів індивідуалізації, створених власними силами підприємства

Постановка   проблеми.   На   сьогодні   питання Постійне зростання уваги до правового захисту та

методики й організації бухгалтерського обліку об'єктів облікового відображення засобів індивідуалізації зумовлено

права інтелектуальної власності є найбільш дискусійним тим, що засоби індивідуалізації стають необхідною умовою

не лише в Україні, але й в усьому світі, через постійне стійкого становища підприємства на ринку, фактором його

зростання частки та значення цих активів у складі конкурентоспроможності.    За    даними    річного звіту

ресурсів підприємств.  Це пов'язано із все більшою Державного  департаменту  інтелектуальної  власності у

"інтелектуалізацією"   економіки:   зростає   швидкість   і 2008 р.   надійшло   понад   50 тис.   заявок   на об'єкти

масштаби  технологічних змін,  поширення  набувають промислової власності, з них понад 15 тис. заявок - на

інформаційні   технології,   розповсюджується   практика винаходи і корисні моделі, понад 2,2 тис. - на промислові

поглинання одних підприємств іншими, ускладнюються та зразки і більше 33 тис. - на засоби індивідуалізації (знаки для

інтегрується фінансовий ринок. товарів і послуг) (рис. 1).

60000 50000 40000 30000 20000 10000

0

□ Кількість заявок на засоби індивідуалізації (знаки для тов арів та послу г)

□ Всього заяв ок на об'єкти промислової власності

2004

2005

2006

2007

2008

Рис. 1. Динаміка зростання кількості заявок на засоби індивідуалізації в Україні

2

Вищенаведене зумовлює необхідність обліку засобів індивідуалізації як нематеріальних активів. Важливим також є розгляд питань, пов'язаних з оцінкою засобів індивідуалізації, оскільки вони здійснюють безпосередній вплив на собівартість продукції (товарів, робіт, послуг) і на формування показників фінансового стану підприємства.

Аналізі останніх досліджень! та публікацій. Дослідженням проблем, що виникають у сфері інтелектуальної власності в найбільш загальній їх сукупності займаються такі вчені як: Ю.Л. Бошицький, О.Б. Бутнік-Сіверський, В.О. Жаров, Ю.М. Капіца, В.А. Кіосакі,    П.П. Крайнєв,    П.Б. Мегс,    В.Н. Сахаров,

A. П. Сєргєєв, Д. Тапскотт та інші.

З точки зору історії економічних вчень вагомими є праці І.Л. Леонідова, присвячені становленню основ теорії інтелектуальної власності.

Проблемними питаннями правового захисту інтелектуальної власності присвячено роботи таких вчених, як: Г.О. Андрощук, Ф.Г. Ващук, В.І. Жуков, О.І. Мельниченко, Н.М. Мироненко, М.В. Оніщук, М.В. Паладій,

О.А. Підопригора, Л.П. Тимофієнко, О.О. Штефан та інші.

Безпосередньо питанням обліку нематеріальних активів, в тому числі ОПІВ, присвятили свої праці: В.Ю. Бакшинскас,

B. Батіщев, В.А. Бєрєзовський, В. Букур, В.Б. Гурко, А. Іванченко, Н.М. Карзаєва, М.І. Колтакова, Л.И. Малявкіна,

C. А. Ніколаєва, В. Петрушина, С.Н. Полєнова,

Географічні зазначення походження товарів в статті не розглядаються у зв'язку з тим, що вони мають досить суттєві розбіжності в властивостях у порівнянні з іншими засобами індивідуалізації та не є об'єктами виключних прав на використання, що суттєво ускладнює процес групування та порівняння з іншими засобами індивідуалізації. 2 За даними Річного звіту Державного департаменту інтелектуальної власності [11].

Ю.С. Рудченко, Н. Саміло, А. Свіріденко, М.Ю. Скапєнкєр, Г.М. Соловйова, В.В. Сопко, О. Уварова та інші.

Дослідженню проблем оцінки ОПІВ присвячено роботи Г.І. Андрєєва, В.М. Антонова, В. Батіщева, Г.В. Бромберга,

B. В. Вітчінки, П.П. Крайнєва, Ю.М. Кузнєцова, Б.С. Розова,

C. А. Смірнова, В.А. Тіхомірова та інших.

Основною метою дослідження є обґрунтування твердження, що засоби індивідуалізації відповідають основним вимогам, які висуваються П(С)БО 8 до нематеріальних активів, а тому і методика їх обліку повинна бути ідентичною до методики обліку нематеріальних активів; а також пропозиції з удосконалення обліку засобів індивідуалізації у вигляді розробки науково-обґрунтованої методики визначення первісної вартості створених власними силами підприємства засобів індивідуалізації.

Викладення основного матеріалу дослідження. Неоднозначність законодавчої бази з питань як правового захисту, так і облікового відображення ОПІВ призводить до невизначеностей у методології обліку таких видів ОПІВ як комерційні (фірмові) найменування, торгові марки (товарні знаки), знаки обслуговування, географічні зазначення походження товарів. В літературі для характеристики даних видів ОПІВ використовується загальна назва - "засоби індивідуалізації", це пов'язано з тим, що їх основна функція -це ідентифікація суб'єкта господарювання або результатів його діяльності (товарів, робот, послуг).

Дискусійність широкого кола питань, пов'язаних з використанням засобів індивідуалізації, доповнюється неоднозначністю понятійного апарату.

Деякі автори визначають ці види ОПІВ як "знаки індивідуалізації" але дане визначення є недосить точним, так як термін "знаки" передбачає певні графічні або візуальні символи, а комерційні (фірмові) найменування, торгові марки (товарні знаки) та знаки обслуговуванняможуть бути представлені не лише у вигляді словесних та зображувальних, а й об'ємних, звукових, світлових, нюхових та інших позначень або їх комбінацій. П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" [10] об'єднує права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо у загальну групу - "права на комерційні позначення". Теж саме групування здійснено в Цивільному кодексі України [14] (без надання назви даній групі ОПІВ). _

Засоби індивідуалізації включають наступні види об'єктів права інтелектуальної власності: 1) комерційні (фірмові) найменування - засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу; 2) торгові марки (товарні знаки), географічні зазначення походження товарів -засоби індивідуалізації товарів; 3) знаки обслуговування -засоби індивідуалізації послуг (рис. 2).

комерційні (фірмові) найменування

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ

торгові марки (товарні знаки), географічні зазначення походження товарів

знаки обслуговування

засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу засоби індивідуалізації товарів

засоби індивідуалізації послуг

Рис. 2. Види ОПІВ, що включаються до засобів індивідуалізації

Перша група - комерційні (фірмові) найменування, що ідентифікують учасників цивільного обігу - це найменування, що дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Охорона фірмового найменування, як одного з виду ОПІВ, встановлена на міжнародному рівні Паризькою конвенцією про охорону промислової власності (від 20 березня 1883 року). Відповідно до ст. 8 "Фірмові найменування" фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.

Аналіз національної нормативної бази з цього питання визначив невідповідності не лише між різними законодавчими актами, а і в межах окремих статей Цивільного кодексу України, що призводить до плутанини в правовому захисті комерційних (фірмових) найменувань, і в свою чергу ускладнює процес облікового відображення даного виду ОПІВ.

Господарський кодекс України [3] визначає одним з об'єктів права інтелектуальної власності у сфері господарювання комерційне (фірмове) найменування, не надаючи йому при цьому правової охорони, як окремому об'єкту права інтелектуальної власності. Зазначається лише, що у разі якщо комерційне найменування суб'єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки.

На відміну від Господарського кодексу в Цивільному кодексі правовій охороні комерційного (фірмового) найменування як одному з видів ОПІВ присвячено Главу 43 "Право інтелектуальної власності на комерційне найменування", відповідно до якої правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. В той же час дозволяється двом різним особам мати однакові комерційні найменування, за тієї самої умови. Постає питання, як одна і та сама назва двох (чи більше) підприємств: 1) дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та 2) не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності, навіть якщо ці підприємства виробляють (реалізують) різні види товарів (послуг). При цьому, відповідно до п. 2 ст. 489 ЦКУ право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Невизначеності щодо правової охорони комерційного (фірмового) найменування додає і відсутність в Україні спеціального закону для охорони цього виду ОПІВ.

В результаті, такі неузгодженості у визначенні комерційного найменування як цивільно-правового інституту призводять до проблем визначення цього виду активу як об'єкта бухгалтерського обліку.

До другої та третьої груп засобів індивідуалізації відносять торгові марки (товарні знаки) та знаки обслуговування. Дані види ОПІВ можна розглядати як одне ціле через те, що вони мають однаковий правовий режим (ст. 1 (2) Паризької конвенції про охорону промислової власності, ЦКУ, ГКУ) і відрізняються лише призначенням: торгові марки (товарні знаки) є засобами індивідуалізації товарів, а знаки обслуговування - послуг.

Одне з основних проблемних питань, що виникає при розгляді правового захисту та бухгалтерського відображення цих видів ОПІВ є правильна їх назва. Стаття 420 ЦКУ визначає їх як "торговельні марки (знаки для товарів і послуг)", така сама назва використовується і в ГКУ (ст. 155). Цікаво, що п. 5 П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" виділено одним із видів нематеріальних активів торговельні марки (знаки для товарів і послуг), а вже по тексту П(С)БО даний об'єкт визначається як торгова марка (товарний знак). В МСФЗ 38 [8] використовується єдина назва для цих видів ОПІВ - торгові марки. Ще більшої плутанини вносить наукова література, через те, що дані види ОПІВ розглядаються не лише в економічній (з бухгалтерського обліку, менеджменту, маркетингу, економіки підприємства тощо), а і в правовій літературі, в результаті чого можемо бачити наступні назви - торгова марка, товарний знак, логотип, знак обслуговування, бренд (інколи використовують і такий термін як "товарна марка").

Такі розбіжності не тільки в поглядах вчених, а і в нормативних актах викликають додаткові труднощі в процесі дослідження торгових марок (товарних знаків) та знаків обслуговування, що суттєво ускладнює порядок бухгалтерського обліку даних видів ОПІВ.

На основі вищевикладеного проведено порівняння підприємств, товарів, послуг та засобів індивідуалізації. Такий аналіз дозволив виділити специфічні риси даної групи ОПІВ, основні економічні функції, визначити роль та значення для власників та для потенційних споживачів, що дозволить стверджувати про необхідність відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності таких видів нематеріальних активів (табл. 1).

Параметри

Мета створення

Таблиця 1. Порівняння параметрів підприємств, товарів, послуг з параметрами засобів індивідуалізації

Засоби індивідуалізації Товарів

Учасників цивільного обігу

Підприємство

[комерційна -отримання прибутку;    інша -|досягнення соціального, екологічного, політичного т інших ефектів створюється компетентним органом державної

Комерційне (фірмове) найменування [інформаційна -ідентифікація учасників цивільного обігу

Товар

[комерційна -отримання прибутку; соціальна -|задоволення потреб населення у товарах

Послуг

Процес створення

в уяві споживачів, неї на підприємстві в|

влади або органами у вигляді словесного

місцевого самоврядування

матеріальної

форми, представлене виробництва

позначення. Право інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування є чинним з моменту першого використання

[самостійний суб'єкті господарювання, юридична особа, здатність приносити індивідуальність,

Характеристики

Строк використання (діяльності)

Захист від конкурентів

Результат

| Є об'єктом

виключного права на використання,

процесі

економічні, соціальні | Іта інші вигоди

необмежений

відповідно чинної

законодавчої бази

рекламоспроможність |та здатність приносити економічні вигоди

функціональна цінність, комплекс споживчих властивостей та |додаткових послуг| по обслуговуванню

до]

[отримання прибутку інших вигід

або

ідентичний строку і діяльності

підприємства_

охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації, спеціальний закон з охорони даного виду ОПІВ      в Україні

відсутній_

нематеріальний актив - джерело додаткової вартості підприємства_

відповідає теорії| життєвого циклу

товару_

захищено законодавчо охоронними Документами (в частині захисту прав

інтелектуальної

власності)_

результат діяльності підприємства, джерело доходу

Торгова марка (товарний знак)

інформаційна -ідентифікація товару на ринку, вирізнення його від аналогічних| товарів

в уяві покупців, не має матеріальної форми,

представлена у вигляді словесних, зображувальних, об'ємних та інших позначення або їх| комбінацій. Набуття права

інтелектуальної власності на торгову марку (товарний знак) засвідчується

свідоцтвом_

Є об'єктом

виключного права на використання, індивідуальність, охороноспроможність, рекламо-спроможність, здатність приносити економічні вигоди

необмежений захищено

законодавчо, набуття прав

Послуга

комерційна -отримання прибутку; соціальна -задоволення потреб населення в послугах

безпосередньо в процесі надання послуги

засвідчується охоронними

свідоцтвом

нематеріальний актив - джерело додаткової вартості товару_

функціональна цінність, комплекс споживчих властивостей та додаткових послуг] по обслуговуванню

відповідає теорії життєвого циклу послуги захищено законодавчо

документами (в частині захисту| прав

інтелектуальної

власності)_

результат діяльності підприємства, джерело доходу

Знак обслуговування

[інформаційна -ідентифікація послуг; вирізнення    її від [аналогічних послуг

в уяві покупців, не має матеріальної форми,

представлено у вигляді словесних, зображувальних, об'ємних та інших позначення або їх| комбінацій. Набуття права

інтелектуальної власності   на знак обслуговування засвідчується

свідоцтвом_

Є об'єктом

виключного права на

використання,

індивідуальність,

охороно-

спроможність,

рекламо-

спроможність,

здатність приносити

економічні вигоди

необмежений

захищено

законодавчо, набуття прав засвідчується [свідоцтвом

нематеріальний актив - джерело додаткової вартості послуги_

Отже, засоби індивідуалізації є об'єктивною характеристикою підприємства, товару чи послуги, в той же час вони мають і свої специфічні риси, що дозволяють їх відокремлювати від суб'єктів господарювання або результатів їх діяльності. Крім того, аналіз за наведеними параметрами дозволяє визначити основні економічні характеристики засобів індивідуалізації і, як наслідок, ідентифікувати як окремі облікові об'єкти.

З метою надання обґрунтованості даному твердженню проведено аналіз відповідності засобів індивідуалізації вимогам, що висуваються в П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", а також в МСФЗ 38 "Нематеріальні активи", до нематеріальних активів.

Не дивлячись на те, що П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" визначає сукупність прав на дані види ОПІВ як права на комерційні позначення, що є одним із видів нематеріальних активів, для засобів індивідуалізації, створених власними силами підприємства встановлено особливий порядок обліку. Відповідно до п. 9 не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків). Слід звернути увагу на те, що перелік таких витрат є закритим, а отже, інші види засобів індивідуалізації не відносяться до перерахованих об'єктів.

Аналогічна схема обліку засобів індивідуалізації регламентована і МСФЗ 38 "Нематеріальні активи", в той же час, на відміну від П(С)БО 8, перелік статей, які не є нематеріальними активами, а включаються до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були понесені, в МСФЗ 38 не є закритим, а це означає, що не тільки торгові марки, фірмові девізи, списки клієнтів, а і інші аналогічні статті відносяться до витрат звітного періоду, в тому числі й витрати по створенню комерційних (фірмових) найменувань, товарних знаків та знаків обслуговування.

Порівняння основних вимог, що висуваються до нематеріальних активів П(С)БО 8 і визначення відповідності даним вимогам засобів індивідуалізації, дозволить говорити про те, чи потребують дані види ОПІВ особливого порядку обліку чи можуть обліковуватись на балансі підприємства за первісною вартістю, що визначається як сукупність витрат на їх створення. Результати проведеного порівняння наведено в табл. 2.

має

Таблиця 2. Аналіз відповідності засобів індивідуалізації трактуванню терміну

ВІДПОВІДНІСТЬ УМОВАМ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ "НЕМАТЕРІАЛЬНИЙ АКТИВ"

Нематеріальний актив

 

ОПІВ

 

в загальній сукупності

засоби індивідуалізації

немонетарний актив3, який не має матеріальної форми

немонетарні активи, що не мають матеріальної форми або вартість цієї матеріальної форми є незначною в порівнянні з вартістю самого ОПІВ

немонетарні активи, що не мають матеріальної форми, представленні у вигляді словесних, зображувальних, об'ємних та інших позначення або їх комбінацій. До інших позначень можуть належати звукові, світлові або нюхові позначення (пахучі знаки)

може бути ідентифікований

можуть бути ідентифіковані, так як є окремими обліковими об'єктами

представляють собою окремі облікові об'єкти, а отже, можуть бути ідентифіковані

утримується підприємством протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік)

відповідає умові, в силу залежних від підприємства обставин

відповідає умові, так як передбачається утримання даних об'єктів протягом всього терміну існування підприємства

для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам

відповідає умові

відповідає умові

Є НЕМАТЕРІАЛЬНИМ АКТИВОМ

Проведене порівняння дозволяє визначити, що засоби індивідуалізації є нематеріальними активами, так як повністю відповідають всім вимогам, що висуваються П(С)БО 8 до нематеріальних активів. А отже, основні методичні підходи до порядку обліку повинні бути ідентичними як для нематеріальних активів, так і для засобів індивідуалізації та не залежати від способу надходження активу на підприємство.

Засоби індивідуалізації, що розглядаються як окремий фактор підприємницької діяльності, представляють     суттєву     цінність     для суб'єкта господарювання, вартісно вимірюються, а це означає, що вони повинні обліковуватись на балансі підприємства.

Аналіз, проведений на основі порівняння обліку нематеріальних активів, ОПІВ та засобів індивідуалізації в розрізі шляхів надходження на підприємство та вимог, що висуваються П(С)БО 8 до нематеріальних активів, які можуть бути відображені в обліку, зумовлює необхідність внесення змін до вітчизняного законодавства з бухгалтерського обліку, а саме П(С)БО 8, в частині обліку засобів індивідуалізації у складі нематеріальних активів, незалежно від шляхів їх надходження на підприємство (табл. 3).

Таблиця 3. Порівняльний аспект обліку та оцінки нематеріальних активів, ОПІВ та засобів індивідуалізації, що були створенні власними силами підприємства або придбанні, отримані будь-яким іншим способом

1                                                                             НЕМАТЕРІАЛЬНИЙ АКТИВ |

Створений власними силами підприємства (в результаті розробки)

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О Л Біляченко - Бухгалтерський облік контроль і аналіз

О Л Біляченко - Бухгалтерський облік і контроль операцій з програмним забезпеченням

О Л Біляченко - Особливості відображення програмного забезпечення на рахунках бухгалтерського обліку

О Л Біляченко - Інвентаризація програмного забезпечення теорія і методика

О Л Біляченко - Оцінка об'єктів права інтелектуальної власності для потреб бухгалтерського обліку