альтернатива четвертинній геології чи новий науковий напрям - Антропогенна геологія - страница 1

Страницы:
1 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ Серія геол. 2010. Вип. 24. С. 50-55

VISNYK LVIV UNIV. Ser. Geol. 2010. Is. 24. P. 50-55

УДК 551.79

АНТРОПОГЕННА ГЕОЛОГІЯ - АЛЬТЕРНАТИВА ЧЕТВЕРТИННІЙ ГЕОЛОГІЇ ЧИ НОВИЙ НАУКОВИЙ НАПРЯМ?

І. Паранько1, Є. Сливко2, М. Павлунь2, А. Сіворонов2

1 Криворізький державний педагогічний університет просп. Гагаріна, 54, м. Кривий Ріг, 50086, е-mail: paranko@mail.ru

2Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79000, e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Обґрунтовано відмінності між антропогенною геологією - новим науковим на­прямом, мета якого полягає у всебічному вивченні властивостей, будови, складу і закономірностей розвитку природно-антропогенних (природно-техногенних) гео­логічних систем, і традиційною четвертинною геологією, яка вивчає природні гео­логічні системи, сформовані впродовж четвертинного періоду розвитку Землі. Од­ним із завдань антропогенної геології є розробка геолого-економічних закономір­ностей формування мінерально-сировинної бази світу та обґрунтування економіч­ної доцільності й ефективності використання мінеральних ресурсів.

Ключові слова: антропогенна геологія, четвертинна геологія, природна система, природно-техногенна система, техногенез.

Сучасні досягнення в галузі вивчення Землі як природної системи планетарного рів­ня організації речовини та її складових суттєво розширили знання про будову, склад і закономірності розвитку нашої планети разом з усіма її геосферами і заклали нові взає­мовідношення між природою та людиною. Це помітив ще у 30-ті роки ХХ ст. акад. В. Вернадський, який, обґрунтовуючи виділення ноосфери, писав: "Ноосфера есть но­вое геологическое явление на нашей планете. В ней впервые человек становится круп­нейшей геологической силой" [1]. Нині вже очевидно, що саме діяльність людини приз­вела до зміни клімату, складу і стану атмосфери, гідросфери, біосфери і верхньої части­ни літосфери. Тобто, змінюючи властивості головних чинників геологічних процесів (передусім екзогенних), людина почала суттєво впливати на їхній природний перебіг, "створювати" нову - антропогенну геологію. Подальше геологічне "життя" нашої пла­нети суттєво залежить від людини. Окрім того, сучасні технології дають змогу синтезу­вати нові, невідомі в природі хімічні сполуки, "мінерали", формуються техногенні по­роди та відповідні родовища. З наведеного випливає, що людина сформувала нову, природно-антропогенну (природно-техногенну) геологічну систему, яка має певні влас­тивості й розвивається за новими законами, вивчення яких і повинно стати головною метою антропогенної геології як нового наукового напряму геологічної науки.

Відомо, що в циклі геологічних наук антропогенна геологія є синонімом четвертин­ної геології. Однак нагадаємо, що об'єктом четвертинної геології, мета якої полягає у вивченні умов утворення і стратифікації відкладів четвертинного періоду розвитку Зем­лі, є природні системи, на формуванні яких ще не позначився вплив техногенезу. Про­понована нами до виокремлення в самостійний науковий напрям антропогенна геологія

© Паранько І., Сливко Є., Павлунь, Сіворонов А., 2010

- це геологія природно-антропогенних (природно-техногенних) геологічних систем, і вивчення їхньої будови, складу та закономірностей розвитку потребує підходу, відмін­ного від підходу до класичної четвертинної геології, яка "працює" з природними систе­мами.

До головних завдань четвертинної геології, вирішення яких дає змогу реалізувати основний принцип класичної геології - принцип актуалізму, належать: з'ясування гене­зису й умов залягання сформованих упродовж четвертинного періоду відкладів, страти­графічне розчленування четвертинних товщ і кореляція розрізів, палеогеографічні реко­нструкції умов осадонагромадження у певний час четвертинного періоду, виявлення корисних копалин, пов'язаних з четвертинними відкладами. Методологічною базою четвертинної геології слугують традиційні геологічні, геоморфологічні, геофізичні, геохімічні, палеонтологічні, кліматостратиграфічні та інші методи, які застосовують під час вивчення природних геологічних об'єктів від мінерального до породного рівнів організації геологічної речовини [2, 3].

Предметом вивчення четвертинної геології є, зазвичай, континентальні утворення, які сформувалися протягом четвертинного періоду внаслідок екзогенних процесів і вулканічної діяльності. Переважна їхня частина представлена уламковими відкладами (елювій, делювій, пролювій, колювій, алювій, еолові, льодовикові, водно-льодовикові утворення, покривні суглинки), менше - хемогенними (вапняки, доломіти, гіпси, солі) та біогенними (ґрунти, торфи) утвореннями, а також продуктами сучасних вулканічних процесів. Їхнє формування підпорядковане закономірному перебігу екзогенних та ендо­генних процесів, джерелом енергії яких є Сонце та різноманітні фізико-хімічні перетво­рення геологічної речовини всередині планети. Енергія Сонця визначає характер голов­ного чинника екзогенних процесів - клімату, а вже клімат впливає на якісні та кількісні характеристики природних явищ, які є рушійною силою екзогенних процесів - звітрю­вання, денудації, акумуляції через геологічну діяльність вітру, вод поверхневого та підземного стоку, льодовиків тощо.

Внутрішня енергія Землі через температурний режим у надрах планети разом з гра­вітаційним та магнітним полями планети, а також астрономічними явищами - це голов­ний чинник такого ендогенного процесу, як тектонічні рухи. Вони не тільки зумовлю­ють прояви магматизму і метаморфізму, а й впливають на характер формування будови земної поверхні (рельєфу), яка є одним із головних кліматоутворювальних чинників. Вулканічні виверження сприяють зміні фізичного стану і складу атмосфери - другого головного кліматоутворювального чинника. Отже, через клімат відбувається тісний зв'язок між ендо- та екзогенними процесами. Все це разом забезпечує діалектичний розвиток Землі як єдиної природної системи разом з органічним світом. Саме періодич­ні кліматичні зміни планетарного масштабу (аридизація, гумідизація, зледеніння), які збігаються з періодами зміни планетарних тектонічних циклів, слугували основою змі­ни властивостей природного середовища і, врешті-решт, біологічної еволюції. Важлива роль у цьому разі належала часові. Відомо, що повторення тектонічних циклів, як і пла­нетарних змін клімату, а, відповідно, і властивостей природного середовища, відбува­лись через 200-220 млн років, що давало змогу представникам органічного світу адап­тувались до нових умов, сприяло формуванню нових видів тощо. Тобто поступовий характер розвитку ендо- і екзогенних процесів визначав поступові зміни клімату, через них - природного середовища. Як наслідок, усе це сприяло еволюції органічного світу. Саме ці особливості покладені в основу стратифікації четвертинних відкладів, яка ґрун­тується на палеокліматичних і біостратиграфічних принципах. З огляду на це четвер­тинна геологія дає нам змогу не тільки, як зазначено, реалізувати провідний принцип геології - принцип актуалізму, а й глибше зрозуміти закони еволюції органічного світу, роль геологічних процесів у становленні природного середовища, що актуально з пози­ції екології, а також формувати науково обґрунтовані прогнози розвитку не тільки на­шої планети, а й інших об'єктів Сонячної системи.

Події сьогодення засвідчують, що людина своєю діяльністю суттєво впливає на за­кономірний перебіг природних процесів і явищ, відіграючи роль провідного чинника їхнього розвитку. Нині не природа визначає подальшу еволюцію розвитку людини як біологічного виду, а навпаки - людина змінює природне середовище, і ці зміни набу­вають загрозливого, катастрофічного характеру, що породило незнану донині проблему - проблему екологічної катастрофи планетарного рівня. Причиною цього є щораз біль­ша роль у житті людини техногенезу, який досягнув велетенських розмірів ще у ХХ ст. На жаль, не завжди створене розумом людини узгоджується з законами розвитку при­роди і позитивно сприяє цьому розвиткові. Щораз частіше маємо змогу переконуватись у зворотному: створене нами і на благо нам згубне для природи. Свідченням цього є такі екологічні проблеми глобального характеру, як руйнування озонового шару, підси­лення парникового ефекту в атмосфері, загроза глобального потепління, забруднення Світового океану, деградація лісів і ландшафтів, стрімке зменшення біорізноманіття тощо.

Діяльність людини призводить до суттєвих змін природних систем і, відповідно, до зміни законів та закономірностей розвитку цих систем. Оскільки природні системи різних рівнів організації речовини (від кварків і елементарних часток до планет і Всес­віту) перебувають у відповідній природній рівновазі, яка забезпечена структурними зв'язками між цими системами та законами співіснування, то будь-які зміни в одній із них неминуче спричинятимуть зміни в інших системах. У цьому і полягає суть еволюції нашої планети.

Разом із появою на Землі людини розумної почала формуватися нова система, центром якої стала людина. Головна мета цієї системи полягає в елементарно простому (порівняно з метою природних систем, де передує еволюція) - у забезпеченні матеріа­льного існування людини. Тобто один із суб'єктів природної системи почав створювати свою, незалежну від природних законів розвитку систему, стрижнем якої став техноге­нез. Техногенез розвивався і розвивається завдяки людині та позбавлений будь-якого зв'язку з природними законами. Отже, всередині природної системи з'явилася чужорід­на техногенна система зі своїми принципами і законами розвитку, які не узгоджуються з природними. Натомість ці системи є антагоністами, що виражається через прояви різ­номанітних і різномасштабних надзвичайних ситуацій природного і природно-техногенного характеру та стихійних лих, які почастішали.

Основним компонентом створеної людиною природно-антропогенної геологічної системи є геологічне середовище, під яким ми розуміємо верхню частину літосфери, гідросферу, атмосферу та біосферу, у яких під впливом діяльності людини відбуваються зміни природних властивостей і природного перебігу геологічних процесів - головної рушійної сили розвитку Землі [4].

Головними чинниками зміни геологічного середовища як складової природно-антропогенної системи є розробка родовищ корисних копалин, їхня переробка та всебі­чна діяльність людини на земній поверхні - від будівництва і сільськогосподарських робіт до створення різноманітних техногенних фізичних полів та ін. Безумовно, нині людство не може існувати без розширення мінерально-сировинної бази, вдосконаленнятехнологічних процесів і розвитку науково-технічного прогресу, що є запорукою розви­тку цивілізації. Власне розробка родовищ уже сприяє формуванню природно-антропогенної геологічної системи. А якщо взяти до уваги вплив на довкілля відходів видобувної та збагачувальної промисловості, порушення фізико-механічних властивос­тей масивів гірських порід, зміни в гідродинамічних режимах поверхневих і підземних вод, формування техногенного рельєфу, забруднення ґрунтів і атмосфери тощо, то нега­тивна роль людини як геологічного чинника очевидна. Сама людина повинна мінімізу­вати цей негативний вплив, що можливо лише в разі визначення відповідних закономі­рностей у розвитку геологічного середовища як природно-антропогенної системи пла­нетарного значення.

З викладеного випливає, що головна мета антропогенної геології полягає у всебіч­ному вивченні властивостей, будови, складу і закономірностей розвитку природно-антропогенних (природно-техногенних) геологічних систем, а також розробці геолого-економічних закономірностей формування мінерально-сировинної бази світу і обґрун­туванні економічної доцільності й ефективності використання мінеральних ресурсів.

Об'єктом вивчення антропогенної геології є природно-антропогенна геологічна сис­тема, а предметом - визначення закономірних змін компонентів цієї системи, які відбу­ваються під впливом усебічної людської діяльності.

Відповідно до мети, об'єкта і предмета антропогенна геологія як наука структурно повинна містити такі підрозділи: геологічне середовище; охорона геологічного середо­вища; мінерально-сировинна база світу; економічна геологія; техногенні родовища ко­рисних копалин; техногенна і технологічна мінералогія; геохімія техногенезу. Їхні голо­вні завдання полягають у такому:

- усебічне вивчення властивостей, будови, складу і закономірностей розвитку ге­ологічного середовища як природно-техногенної системи;

- охорона геологічного середовища;

- з'ясування динаміки формування мінерально-сировинної бази світу і прогнозу­вання розвитку цього процесу;

- економічне обґрунтування доцільності й ефективності розробки родовищ кори­сних копалин з урахуванням збереження життєзабезпечення довкілля загалом і гео­логічного середовища зокрема;

- вивчення властивостей техногенних родовищ і розробка технологій викорис­тання техногенних відходів мінеральної сировини як з погляду охорони довкілля, так і збалансованого природокористування;

- дослідження властивостей синтетичних мінеральних речовин, мінералів, техно­генно утворених під час металургійного та інших процесів, розробка технологій ма­ло- та безвідходного збагачення і використання корисних копалин та вилучення з них корисних компонентів;

- вивчення впливу техногенезу на міграцію й акумуляцію хімічних елементів та їхніх сполук у межах геологічного середовища, виявлення чинників формування тех­ногенних геохімічних ореолів і аномалій.

Вирішення зазначених проблем потребує застосування суттєво відмінної методоло­гічної основи, де чільне місце повинно належати моніторингу всіх компонентів геологі­чного середовища, вдосконаленню технологій видобутку і переробки корисних копа­лин, шуканню шляхів використання відходів видобувної та переробної промисловості тощо.

Отже, за об'єктами вивчення, завданями і методами антропогенна геологія суттєво відрізняється від четвертинної і не є її альтернативою. Вона заслуговує на виокремлення в самостійний науковий напрям.

1. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере // Успехи совр. биологии. 1944. Т. 18. Вып. 2. С. 113-121.

2. Кизевальтер Д.С., Рыжова А.А. Основы четвертичной геологии. М.: Недра, 1985.

174 с.

3. Паранько І.С. Основи четвертинної геології. Кривий Ріг: Вид. центр КТУ, 2008.

99 с.

4. Паранько І.С., Гурський Д.С., Бобров О.Б. та ін. Екологічна геологія чи антропо-

генна геологія? // Зб. наук. праць УкрДГРІ. 2008. № 4. С. 188-196.

Is ANTHROPOGENIC GEOLOGY ALTERNATIVE TO QUATERNARY GEOLOGY OR IS IT A NEW SCIENTIFIC TREND?

I. Paran'ko1, Ye. Slyvko2, M. Pavlun'2, A. Sivoronov2

1 Kryvyi Rih State Pedagogical University Gagarin Av. 54, Kryvyi Rih, 5008, e-mail: paranko@mail.ru

2 Ivan Franko National University of Lviv Hrushevskij Str. 4, Lviv, 79005, e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Difference between Anthropogenic Geology and traditional Quaternary Geology has been ground in the article. Anthropogenic Geology is the new scientific trend, the purpose of which is the comprehensive study of properties, structure, conformities to the law of development of the natural-anthropogenic (natural-technogenic) geological systems, while quaternary geology studies the natural geological systems, formed during the Quaternary period of the Earth's development. One of the tasks of Anthropogenic Geology is the development of geological-economic conformities to the law of the world raw materials sources forming and ground of financial viability and efficiency of the mineral resources use.

Keywords: Anthropogenic Geology, Quaternary Geology, natural system, natural-techno-genic system, technogenesis.

АНТРОПОГЕННАЯ ГЕОЛОГИЯ - АЛЬТЕРНАТИВА ЧЕТВЕРТИЧНОЙ ГЕОЛОГИИ ИЛИ НОВОЕ НАУЧНОЕ НАПРАВЛЕНИЕ?

И. Паранько1, Е. Сливко2, Н. Павлунь2, А. Сиворонов2

1 Криворожский государственный педагогический университет просп. Гагарина, 54, г. Кривой Рог, 50086, e-mail: paranko@mail.ru

2Львовский национальный университет имени Ивана Франко ул. Грушевского, 4, г. Львов, 79005, e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Обоснованы отличия между антропогенной геологией - новым научным направле­нием, цель которого заключается во всестороннем изучении свойств, строения, составаи закономерностей развития природно-антропогенных (природно-техногенных) геоло­гических систем, и традиционной четвертичной геологией, которая изучает природные геологические системы, сформированные на протяжении четвертичного периода разви­тия Земли. Одним из заданий антропогенной геологии является разработка геолого-экономических закономерностей формирования минерально-сырьевой базы мира и обоснование экономической целесообразности и эффективности использования мине­ральных ресурсов.

Ключевые слова: антропогенная геология, четвертичная геология, природная систе­ма, природно-техногенная система, техногенез.

Стаття надійшла до редколегії 23.09.2010 Прийнята до друку 04.10.2010

Страницы:
1 


Похожие статьи

альтернатива четвертинній геології чи новий науковий напрям - Антропогенна геологія