Т А Бутинець - Бухгалтерський облік, контроль і аналіз - страница 2

Страницы:
1  2  3 

порівнювані об'єкти; у такому розумінні порівняння є прийомом, доповненням, а іноді й заміною визначення. Таким чином, порівняння - пізнавальна операція: а) що полягає в знаходженні схожості й відмінності між предметами, явищами, подіями; б) лежить в основі думок про схожість або відмінність об'єктів. За допомогою порівняння виявляють: кількісні й якісні характеристики предметів; ознаки, що визначають їх можливі стосунки. Порівняння використовується як прийом осмислення контролером матеріалу, який він опрацьовує.

Сутність контролю в такому сенсі полягає у з'ясуванні того, чи результат здійснюваних керівництвом операцій відповідає задумам, чи всі операції й засоби, які застосовуються в діяльності, потрібні в такій кількості і вартості для досягнення запланованої мети. Залежно від сфери й предмету контролю може бути достатньо навіть одного "погляду ока" або потрібне широке професійне дослідження. В обох випадках можна чітко виділити наступні фази процесу контролю:

а) підбір та визначення норм, зразків, стандартів, цілей і методів вимірювання (співставлення) здійснюваних або здійснених операцій з нормою, стандартом;

б) визначення реального стану операцій (вимірювання ефективності, відсутність порушень, помилок, шахрайства), тобто оцінка реальних результатів господарювання, використаних засобів, діючої системи способів контролю на всіх етапах кругообороту капіталу;

в) ретельне порівняння дійсного стану з бажаним (нормативним) кожної здійснюваної операції (діючими нормами, стандартами, законами);

г) ухвалення рішень і застосування профілактичних заходів.

Організація і здійснення контролю відбувається за такою схемою (рис. 1).

Вибір об'єкта контролю (підготовка до виконання завдання)

К

Збір інформації про об'єкт

Обґрунтування мети й завдань контролю

■і

Дослідження, перевірка, інвентаризація, опитування

Розробка заходів з усунення відхилень

Вивчення документів і операцій

Оформлення результатів контролю

Контроль ухвалених рішень за результатами контролю

Найважливішим етапом у процесі контролю є порівняння рівня здійснених ФГЖ і встановленими нормами. Незначні відхилення від стандартів в загальному не означають, що підрозділ чи підприємство погано функціонує. Це свідчить про те, що "все знаходиться під контролем", "перебуває в межах толеранції". Гірша ситуація наступає тоді, коли відхилення від прийнятих норм є значними. Тоді швидко потрібно вживати заходи щодо їх усунення. Менеджер повинен бачити і відрізняти схвалені відхилення від тих, які вказують, що підрозділ є "поза контролем".

Існує також ще одна проблема. На практиці виникають умовні факти господарської діяльності (contingencies), тобто існуючі на звітну дату факти господарського життя підприємства, відносно наслідків яких відсутня визначеність у зв'язку із залежністю величини, часу й ймовірності виникнення в майбутньому наслідків від деяких невизначених майбутніх подій. Невизначеність подій обумовлюється тим, що вони не підконтрольні керівництву компанії, а отже, їх не можна точно знати, відбудуться або не відбудуться в майбутньому ці події. До умовних фактів належать: незавершені на звітну дату судові справи, в яких підприємство виступає позивачем або відповідачем, спори з податковими і страховими організаціями, ухвали за якими можуть бути винесені рішення тільки в подальші звітні періоди; поруки й інші види забезпечення зобов'язань, видані до звітної дати на користь третіх осіб, терміни виконання за якими не настали до складання бухгалтерської звітності; враховані (дисконтовані) до звітної дати векселі третіх осіб, терміни погашення яких не наступили до складання бухгалтерської звітності; зобов'язання підприємства, що існують на звітну дату, з охорони навколишнього середовища, щодо розміру, ймовірності та часу настання яких зберігається невизначеність, та ін.

Рис. 1. Етапи організації і здійснення контролю

Найбільша кількість відхилень виникає на стадії виробництва. Виробництво (production) - доцільна діяльність людей, спрямована на задоволення їх потреб. Тут контролери досліджують, перевіряють:

- якість (quality testing) - систематичний і незалежний контроль, що дозволяє визначити відповідність діяльності й результатів в області якості запланованим заходам, а також ефективності впровадження заходів і їх придатності поставленим цілям;

- відповідність (conformance testing) - технічна процедура, що полягає у визначенні відповідності даного продукту чинним стандартам. Випробування можуть проводитися постачальником або незалежною організацією;

- професійну майстерність (dexterity test) - спосіб оцінки швидкості й акуратності при виконанні простої ручної роботи;

- продуктивність (productivity) - міра ефективності використання ресурсів для виготовлення продукції. Зазвичай, визначається як кількість або обсяг основного продукту або наданих підприємством послуг. Може вимірюватися на трьох рівнях (індивідуальному, груповому, загальноорганізаційному).

В процесі здійснення контролю суб'єкти інформують керівника підприємства чи підрозділу про виявлені відхилення, які вказують на неправильність в його функціонуванні, допущених порушеннях, помилках, зловживаннях або шахрайстві. Про потребу надання керівнику такої інформації вирішує особисто контролер або особа, що доручила перевірку.

Контроль фінансових результатів, як правило, здійснюється у декілька етапів. Необхідно оцінити вплив методології бухгалтерського обліку, прийнятої в обліковій політиці, щодо оцінки активів і зобов'язань, доходів і витрат, формування резервів на величину фінансових результатів йосновні показники діяльності підприємства. При зміні незіставності бухгалтерської інформації за ряд періодів, облікової політики необхідно відстежити вплив того або ускладнюють процес контролю фінансових результатів. У іншого чинника на чистий прибуток звітного року. Часта зміна табл. 2 показано вплив деяких варіантів облікової політики на облікової політики, її недостатнє розкриття призводять до    фінансові показники.

Таблиця 2. Вплив облікової методології на фінансові показники

Елементи облікової політики

Вплив на фінансові результати

Вплив на фінансові показники

 

 

„;„„,л,                фінансова        оборотність (у рентабельність ліквідність          стійкість днях)

1. Облікова політика підприємства щодо майна, що амортизується

Встановлення максимального терміну корисного використання необоротних активів

завищує

не впливає

не впливає

не впливає

завищує

Встановлення мінімального терміну корисного використання необоротних активів

занижує

не впливає

не впливає

не впливає

занижує

Метод       списання малоцінних необоротних матеріальних активів

занижує

завищує

не впливає

не впливає

занижує

Прямолінійний   метод нарахування амортизації

завищує

не впливає

не впливає

не впливає

завищує

Метод      зменшення залишкової вартості

занижує

не впливає

не впливає

не впливає

занижує

Кумулятивний метод                              занижує             не впливає

не впливає           не впливає занижує

Виробничий метод                               залежно від

випуску             не впливає

залежно від

не впливає           не впливає випуску

2. Облікова політика щодо відображення вартості активів

Відображення матеріально-виробничих запасів за фактичною або плановою собівартістю

не впливає

не впливає

не впливає

не впливає

не впливає

Вибір облікових цін  продукції, що випускається

не впливає

не впливає

не впливає

не впливає

не впливає

3. Облікова політика щодо оцінки запасів

За середньозваженою собівартістю   |       завищує       | завищує

не впливає            завищує завищує

За    вартістю    перших   за часом придбання активів (спосіб ФІФО)

завищує завищує

не впливає            завищує завищує

4. Вибір схеми списання умовно-постійних витрат

Списання нерозподілених загальновиробничих витрат з рахунку 91 "Загальновиробничі   витрати" на рахунок                901 "Собівартість реалізованої готової продукції"

занижує

занижує

не впливає

завищує

занижує

Списання розподілених загальновиробничих витрат з рахунку 91 "Загальновиробничі   витрати" на рахунок 23 "Виробництво"

завищує

завищує

не впливає

занижує

завищує

Контролю підлягають чинники, що впливають на фінансові результати, та можливість прогнозування фінансових результатів на майбутні звітні періоди. Контроль кожної складової прибутку підприємства має не абстрактний, а цілком конкретний характер, оскільки дозволяє засновникам, акціонерам і адміністрації обрати найбільш важливі напрями активізації діяльності підприємства. Методика контролю фінансових результатів, його основні етапи можуть бути наступними:

а) вивчення змін кожного показника за ряд періодів, що контролюються, - горизонтальний аналіз;

б) дослідження структури відповідних показників і їх змін - вертикальний аналіз;

в) дослідження якості прибутку;

г) вивчення впливу цінових і об'ємних чинників на прибуток - факторний аналіз;

д) дослідження прибутковості - рентабельності.

Основою перевірки виявлених відхилень є первинні документи та оформлені ними господарські операції. Операції - дії людини на цінності, з якими вона працює. Операції діляться: 1) за видами: виробничі; мінові (розподільні); споживні; 2) за впливом на господарські дії: модифікації, що призводять до прибутку або збитку, пермутації, в результаті яких змінюється структура господарської маси, але при цьому не виникає ні прибутку, ні збитку; 3) за часом виникнення: початкові; поточні; завершальні.

Оцінювання відхилень контролерами та керівництвом підприємства. Оцінити відхилення - означає довести їх зв'язок з діяльністю конкретних працівників і колективів, визначити ступінь залежності їх виникнення від діяльності працівників.

Оцінювання - це встановлення якості певного об'єкта або висловлення думки, судження про цінність чи знання про об'єкт. Це повністю стосується відхилень, що виявляються

системою контролю (табл. 3). Таблиця 3. Критерії оцінки діяльності служби внутрішнього контролю

№ з/п

Вид оцінки

Характеристика оцінки

1

Оцінка діяльності (performance appraisal)

Формальна процедура оцінки роботи працівника в основному шляхом збору інформації про виконання поставлених завдань

2

Оцінка якості (background investigation)

Систематична перевірка, наскільки об'єкт здатний виконувати встановлені вимоги. Може здійснюватися з метою визначення можливості постачальника в області якості. В цьому випадку, залежно від конкретних умов, результат може бути використаний в цілях класифікацї, реєстрацї чи акредитацї. З терміном оцінка якості може використовуватися додатковий показник залежно від області діяльності (наприклад, процес, персонал, система) і часу (наприклад, до контракту). Загальна оцінка якості постачальника також включає оцінку фінансових і технічних ресурсів

3

Оцінка роботи (factor comparison method)

Метод оцінки роботи, за яким кожній частині заробітної плати ставиться у відповідність один із ключових параметрів роботи, в результаті чого надається відносна оцінка роботи в цілому

4

Оцінка результатів трудової діяльності (labour performance appraisal)

Розробка методик оцінки результатів діяльності і доведення її до працівників. Оцінка результатів трудової діяльності потребує, щоб працівники збирали інформацію про те, наскільки ефективно кожний працівник виконує покладені на нього обов'язки. Повідомляючи про це працівників, керівник інформує, як (з перевищенням норм, добре чи погано) вони справляються зі своєю роботою, дає можливість виправити своє відношення до обов'язків, якщо воно не відповідає прийнятому. Разом з тим, оцінка результатів трудової діяльності допомагає керівництву визначити найбільш здібних працівників і реально підняти рівень їх досягнень, переводячи їх на більш привабливіші посади

5

Оцінка спеціальностей і посад (job evaluation)

Систематичний рейтинг оцінки змісту роботи, заснований на таких факторах, як необхідні навики, досвід, сфера відповідальності. Такого роду оцінка використовується для визначення рівня заробітної плати

6

Оцінка фінансової стійкості (appraisal of financial soundness)

Спосіб, інструмент експертної оцінки стану об'єкта контролю. Фінансова стійкість оцінюється за відношенням власних і залучених коштів, за темпами зростання власного капіталу в результаті господарської діяльності, відношенням довгострокових і короткострокових зобов'язань підприємства, забезпеченням матеріальних оборотних активів власними джерелами

Оцінити відхилення означає визначити їх вплив на процес виробництва в даних умовах (переборні, непереборні, бажані, небажані), визначити їх вплив на витрати ресурсів як за вартістю, так і в натуральній формі; на випуск продукції (економія, перевитрата, незмінність витрат); встановлення їх впливу на ефективність виробництва та фінансові результати.

Умови та причини виникнення відхилень. Важливим етапом в оцінці відхилень є визначення їх причини. Причини багатьох відхилень у ході виробництва не є очевидними, а потребують спеціального контролю, перевірки в реальних умовах. Причина відхилення є основою для визначення зв'язку відхилення з діяльністю конкретних працівників і колективів, встановлення винної особи та здійснення заходів з усунення відхилень.

Досить часто на підприємстві відхилення мають не одну причину, а декілька, що значно ускладнює контроль, підвищує його трудомісткість. У виявленні причин відхилення у багатьох випадках необхідна участь спеціалістів різних служб, а також робітників. Виявити відхилення недостатньо. Дані про відхилення не є інформацією, оскільки стають нею тільки після оцінки даних. Оцінка відхилення - передбачає визначення відношення до них конкретних працівників у конкретній виробничій ситуації.

Розглянемо основні завдання оцінки виявлених відхилень для ухвалення управлінських рішень та оцінки якості інформації.

Представлені нами основні напрями оцінки відхилення: для прийняття управлінських рішень, оцінки якості інформації про відхилення, оцінки якості управлінського рішення з приводу виявленого відхилення.

Відхилення:

а) слід визначити вплив: на процес виробництва; на витрати ресурсів; на випуск продукції; на ефективність виробництва;

б) оцінити для ухвалення управлінського рішення -вплив на процес виробництва; на витрати ресурсів; на випуск продукції; на ефективність виробництва;

в) довести зв'язок з діяльністю конкретних працівників і колективів.

Оцінка відхилень потребує розробки схеми взаємовідносин учасників господарювання, об'єктивності і достовірності з їх сторони.

Відхилення, передусім потрібно проаналізувати, щоб одержати оцінку якості інформації (економію чи перевитрати). Додаткова контрольно-аналітична робота необхідна для того, щоб виявити втрати та достовірність розрахунку їх величин, момент виявлення, метод розрахунку, структуру, ступінь відображення в обліку, вплив на економічні інтереси учасників виробництва, тобто оцінити втрати чи додатковий ефект.

Якщо відхилення пов'язано з додатковими витратами з зовнішніх, незалежних від діяльності даного підрозділу причин, воно не може розглядатися в оцінці їх діяльності як перевитрата, втрата ресурсів, зниження продуктивності праці. Достеменне міркування слід застосовувати і для випадку відхилення, що зумовило зниження витрат ресурсів. З точки зору контролю ефективності виробництва економію або перевитрати ресурсів необхідно пов'язати не тільки з місцем їх виникнення, але й з центром їх відповідальності за нього, виявлення ініціатора відхилення.

Причинами відхилень при використанні ресурсів можуть бути:

а) відхилення, які викликають кількісні зміни у необхідних виробничих ресурсах:

- відхилення у забезпеченні предметами праці (зрив постачання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії тощо або, навпаки, надлишкове надходження, що призводить до понаднормових запасів);

- відхилення в забезпеченні засобами праці (недостача або надлишок устаткування, їх поломка, різні види простоїв);

- відхилення у забезпеченні трудовими ресурсами (недостатня кількість кваліфікованих робітників або надлишок робочої сили для виконання виробничої програми, втрата робочого часу з різних причин);

б) наслідки впливу на випуск продукції є витрати на якість продукції (погіршення, покращання, незмінність якості);

в) відхилення, які зумовлені зміною якості з використання виробничих ресурсів:

- відхилення у потребі додаткових трудових зусиль колективу з їх ліквідації;

- відхилення в якості отриманих предметів праці (неякісні вимірювачі, типорозміри, топографи, які потребують додаткових витрат праці);

- відхилення у використанні обладнання (витрати на ремонт, налагодження);

- відхилення, пов'язані з додатковим використанням робочого часу в зв'язку із недостачею трудових ресурсів.

Таким чином, умови та причини виникнення відхилень, їх вплив на ефективність виробництва визначаються виходячи з їх конкретних обставин та зв'язку з конкретним показником ефективності. Слід також виявити винуватців будь-якого відхилення і надати інформацію про них керівництву, запропонувавши шляхи їх усунення.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Цикл перетворення даних про відхилення в інформацію: "відхилення — економія (перевитрата) — ефект (втрати)" необхідно забезпечити чітким контролем, достовірним обліком і ефективним економічним аналізом.

На багатьох підприємствах оцінка відхилень зводиться до визначення фінансових результатів діяльності. Якщо на даний обсяг випуску продукції витрачено більше ресурсів, ніж передбачалося, таке відхилення "автоматично" вважається перевитратою даного підрозділу, якщо менше - економією. З точки зору оцінки фінансового результату, це виправдано, а з точки зору оцінки результату діяльності працівників чи конкретного підрозділу - не можна визнати правильним.

Достовірність відхилень у ході контролю, зокрема в частині достовірності виявлення причин і винуватців у відхиленнях, не може бути забезпечено ні розвитком комп'ютеризації документування, ні вдосконаленням його методології, ні принципами складання звітності за МСФЗ.

Для оцінки фінансових результатів слід надати оцінку ухваленим управлінським рішенням, для цього необхідно визначити цілеспрямованість і реальність відхилень. В обліку відхилення фіксуються в абсолютній величині з обов'язковим з встановленням винних осіб і причинами їх виникнення.

Професійна відповідальність (professional indemnity) -майнова відповідальність фахівців різних професій, недостатня кваліфікація яких, помилки або упущення в їх роботі можуть завдати збитки підприємству, тому відхилення та їх винуватці завжди повинні виявлятися і за ними слід ухвалювати відповідні рішення. Слід пам'ятати, що з точки зору оцінки діяльності працівників і колективів структурних підрозділів підприємства, відхилення поділяються на залежні від діяльності конкретних працівників, колективів і незалежні від них.

Список використаної літератури:

1. Сморжанюк Т.П. Внутрішній контроль в процесі управління виробництвом: [навчальний посібник] / Сморжанюк Т.П., Шрам Т.В., Труш В.Є.; [за ред. В.Є. Труша] - К, 2009. - 284 с. - с. 148. 2. Герасимова Е.Б. Феноменология анализа финансовой устойчивости кредитной организации / Герасимова Е.Б. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 392 с. - с. 26. 3. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: [учебн. пособие для вузов] / Соколов Я.В. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. - 638 с. - с. 471-472. 4. Управление социалистическим производством (вопросы теории и практики); [Под ред. В.Т. Афанасьева]. - М.: Экономика, 1972. - 671 с.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Т А Бутинець - Бухгалтерський облік, контроль і аналіз

Т А Бутинець - Вивчення господарських ситуацій внутрішніми контролерами

Т А Бутинець - Господарський контроль як наука і система знань

Т А Бутинець - Система самоконтролю

Т А Бутинець - Ефективність господарського контролю проблеми визначення