П В Коваль - Апк україни як головний соціально-економічний потенціал розвитку національної економіки - страница 1

Страницы:
1 

8. Програма розвитку інвестиційної діяльності в Івано-Франківській області на 2012 —2017 рр. : [Електронний ресурс]. — Режим доступу : Шр:/Л¥-\\ч¥.огасІаі£иа.

9. Статистичний щорічник Івано-Франківської області / Держком-стат України. Головне управління статистики у Івано-Франківській об­ласті. — Івано-Франківськ, 2005. — 584 с.; 2006. — 614 с.; 2007. — 502 с.; 2008. — 523 с.; 2009. — 534 с.; 2010. — 533 с.

Стаття подана до редакції 28.10.2011

УДК 338.012

П. В. Коваль, канд. екон. наук, доц. кафедри економіки агропромислових формувань, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

АПК УКРАЇНИ ЯК ГОЛОВНИЙ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

АНОТАЦІЯ. У статті висвітлено сучасні особливості розвитку аг­рарного бізнесу та аграрних ринків в умовах посилення глобаліза-ційних процесів, зроблено спробу оцінити роль і місце АПК Украї­ни в якості ключового соціально-економічного потенціалу розвитку національної економіки та його вплив на глобальні аграрні ринки.

КЛЮЧОВІ СЛОВА. Аграрні ринки, спекулятивний капітал, глобалі-зоване економічне середовище, нелінійні динамічні процеси агра­рного розвитку, соціально-економічний потенціал.

АННОТАЦИЯ. В статье освещены современные особенности раз­вития аграрного бизнеса и аграрных рынков в условиях усиления глобализационных процессов. Осуществлена попытка оценки ро­ли и места АПК Украины в качестве ключевого социально-экономического потенциала развития национальной экономики и его влияние на глобальные аграрные рынки.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА. Аграрные рынки, спекулятивный капитал, глобализированное экономическое пространство, нелинейные ди­намические процессы аграрного развития, социально-экономи­ческий потенциал.

ANNOTATION. The article highlights the features of modern deve­lopment of agribusiness and agricultural markets in the face of increasing globalization processes. We made an attempt to assess the role and place of agriculture in Ukraine as a key socio-economic

© П. В. Коваль, 2011

489

development potential of the national economy and its impact on global agricultural markets.

KEY WORDS: Agricultural markets, speculative capital, globalized economic space, the nonlinear dynamic processes of agrarian deve­lopment, socio-economic potential.

Сучасне розуміння соціального розвитку передбачає гармо­нійне удосконалення великої кількості різноманітних аспектів і ракурсів людського буття. Спектр таких складових постійно збагачується та ускладнюється все новими і новими сферами і галузями розвитку людства, головними драйверами виникнен­ня яких є невпинний ріст потреб людини як у кількісному, так і в якісному аспектах. Задоволення системи потреб людини пе­редбачає функціонування комплексу взаємопов'язаних галузей та комплексів по створенню споживчих цінностей, включаючи найсучасніші послуги інформатизації та інтелектуалізації існу­вання.

Кожна локальна економіка (економіка окремої країни чи міждержавного об'єднання), внаслідок дії ряду об'єктивних чинників формує систему головних галузей та комплексів га­лузей, які визначають її спеціалізацію, рівень розвитку, соціаль­но-економічну спрямованість перспектив, міжнародне ринкове становище і саме головне соціальний рівень забезпечення лю­дини. Способи ведення вказаних галузей, управління ними, ра­зом із ефективністю функціонування соціально-політичних ін­ституцій, визначають інвестиційну привабливість даної еко­номіки, що в ринкових умовах є ключовим питанням.

Проблемам ідентифікації та обґрунтуванню базисних галузей для забезпечення сталого економічного розвитку присвячено ба­гато наукових публікацій, у яких автори звертають увагу на по­тенційні природні та економічні переваги ряду традиційних для України галузей. Намагаючись уникнути повторень та дублю­вання, спробуємо все ж, наголосити на виключній важливості, на нашу думку, першочергового розвитку трьох визначальних для української економіки сфер: агропромисловий комплекс, нанотех-нології та енергоощадні технології. Не будемо, також, вдаватися до детального обґрунтування саме цих сфер діяльності, а відзна­чимо лише їх економічну взаємовизначеність для України та по­тенційний синергічний ефект.

Головною метою даного дослідження є — виявити вузлові складові сучасного агропромислового комплексу України як со­ціально-економічні потенціали національної економіки, та оціни­ти їх місце і роль у розвитку глобальних аграрних ринків.

Аграрний сектор економіки України є важливою та невід'єм­ною складовою глобального аграрного бізнесу, тому для досяг­нення поставленої мети дослідження спробуємо охарактеризува­ти основні особливості його розвитку та деякі сучасні виклики, які будуть визначати специфіку такого розвитку в найближчій перспективі.

Загальними тенденціями, що характеризують аграрний та про­довольчий сектор глобальної економіки є стійке зростання цін на продукцію сільськогосподарського походження та продовольст­ва, зміни в структурі сільськогосподарського виробництва, транс­формація інвестиційної привабливості галузей аграрного сектора. Серед основних причин таких тенденції варто охарактеризувати наступні:

— масоване проникнення спекулятивного капіталу, що вивіль­нився внаслідок розгортання іпотечної кризи в США (2007 рік) та глобальної економічної кризи 2008—2009 років на товарні аграр­ні ринки [1];

— зростання рівня доходів домогосподарств у країнах що роз­вивається, наслідком чого є зростання споживання та попиту на продукти харчування, особливо тваринного походження;

— «конкуренція» за земельні ресурси між продуктами харчу­вання та технічними культурами нехарчового призначення (біо-етанол, біодизель);

— темпи приросту населення у світі, зокрема в країнах, які не спроможні себе прогодувати (країни Африканського Рогу, цент­ральної Африки, Азії), порівняно із темпами відтворення аграр­ного та продовольчого виробництва;

— глобальні природно-кліматичні зміни — розширення зони ризикованого землеробства в ряді країн;

— різке скорочення перехідних запасів деяких базових продук­тів харчування;

— скорочення площі сільськогосподарських угідь в активно­му використанні внаслідок антропогенного впливу.

Значення та інтенсивність впливу перерахованих причин на означені тенденції, що стверджуються на глобальних аграрних ринках важко переоцінити. Не існує також і однозначного трак­тування та відношення до кожного із названих драйверів, що спричинили вказані тенденції. Аналізуючи процеси проник­нення та поширення спекулятивного капіталу на товарні аграр­ні ринки, формуються протиріччя: в якій мірі спекулятивний капітал розкручує виток волатильності цін на базові аграрні продукти, а тим більше чи він був драйвером такої волатиль­ності. Виникає в даному контексті моральний аспект — неви­правдане зростання цін на продукти харчування в умовах коли у світі щодня більше одного мільярда людей (за оцінками Сві­тового Банку) засинають натщесерце. При цьому сьогодні ми маємо рекордні частки близько 40 % відкритих своп-позицій на товарних біржах за такими товарами як: зерно пшениці, цу­кор, соя, м' ясо глибокої заморозки, рис, олія [2]. З іншого бо­ку, системні інвестори поповнюючи свої портфелі активів ф' ючерсами на аграрні товари не порушують чинне законодав­ство, а лише оптимізують структуру активів за коефіцієнтом Шарпа (відношення ризик/ціна). До того ж, фахівці сьогодні не беруться стверджувати однозначну стабілізацію цін на аграр­них товарних ринках після вилучення із них частини спекуля­тивного капіталу.

Дослідження довгострокових тенденцій засвідчують різно-направлений вплив одного й того ж чинника на ціну біржового товару. В контексті аналізу впливу маси спекулятивного капіталу на товарних ринках необхідно розглядати різні умови й джерела його походження. За умови дефіциту спекулятивного капіталу ціни на біржові товари знижуються, в умовах надлишку спекуля­тивного капіталу — ціни зростають.

Важливим сучасним трендом є місце машин у житті люди­ни. На думку ряду авторитетних експертів, сучасна біржова торгівля позбавлена моралі внаслідок функціонування автома­тичних торговельних систем із застосуванням надсучасних ін­формаційних технологій та надскладних програмних продук­тів. Мова йде про здійснення торгівельних операцій на біржах без участі людини в рамках розвитку так званої електронної комерції ф' ючерсних ринків та ринків похідних інструментів, що супроводжується непомірно високими темпами зростання швидкості обробки інформації.

Не менше важливим аспектом конкурентної протидії людини і машини нині стали процеси розширення посівних площ під тех­нічними культурами — сировиною для виробництва біодизелю та біоетанолу. Суть проблеми полягає в тому, що частина людей вирішує не екологічні стратегічні задачі, як то скорочення шкід­ливих викидів у атмосферу двигунами внутрішнього згорання, а гуманітарну проблему — подолання бідності та фізичне вижи­вання.

Надзвичайно контрастною є структура та спосіб харчування різних частин населення планети. За розрахунками ФАО серед-ньостатистичний британець із придбаного харчового кошикаблизько 48 % продуктів харчування викидає до сміттєвого коши­ка, американець 38 %, при цьому більше половини продуктів є продукти тваринного походження, які досить дорого даються людству [2].

Підсумовуючи вищесказане, можемо констатувати формуван­ня системи нових глобальних викликів перед людством і перед глобальними аграрними ринками. Важливо зрозуміти та оцінити соціально-економічне місце і потенційні можливості України у реалізації довгострокових програм щодо вирішення означених проблем.

Розвиток АПК України, як складової складної глобальної системи аграрних відносин, дає підстави ідентифікувати Україну як державу із значним невикористаним потенціалом саме в галузях сільськогосподарського виробництва. У світі іс­нує оціночний ряд країн за рівнем невикористаного аграрного потенціалу, в якому Україна посідає четверте місце після Бра­зилії, Австралії, Нової Зеландії. Слід відмітити різні темпи на­рощування використання потенціалу вказаними країнами, осо­бливо слід відзначити розвиток в останні роки сільського господарства Бразилії.

Оцінюючи потенціал України необхідно говорити про кон­центрацію близько 30 % світових запасів чорноземів, віковічні традиції аграрного виробництва, сприятливі природно-кліма­тичні умови для ефективного розвитку великої кількості галу­зей рослинництва та тваринництва по всій території країни, достатню кількість людських ресурсів рівномірно розміщених по території розвитку аграрного виробництва. Основний поте­нціал аграрного сектора України полягає у підвищенні ефекти­вності ведення галузей, підвищенні рівня інтенсивності вико­ристання ресурсів, упровадженні сучасних технологій та сис­тем менеджменту. Використання потенціалу можливе за умови вдосконалення інвестиційного клімату, використання внутрі­шніх та зовнішніх інвестиційних ресурсів, розвиток таких еко­номічних інституцій, як ринок земель сільськогосподарського призначення, ринок капіталу, ринок праці. Важливим напрям­ком залишається удосконалення соціально-економічних інсти­тутів, що формують підприємницьке середовище економіч­не, ринкове регулювання аграрних відносин, прозоре судо­чинство.

Аналіз рівня використання потенціалу АПК України демон­струє як позитивні, так і негативні тенденції. Україна стабіль­но перебуває в першій п' ятірці країн експортерів зерна харчо­вої та фуражної пшениці, ячменю, кукурудзи, а в останні роки сої, ріпаку. Україна є найбільшим виробником у світі насіння соняшнику та найбільшим експортером у Європі сирої соняш­никової олії. За останні 4—5 років ми виходимо на перше міс­це серед виробників м' яса птиці у Східній Європі. При цьому варто зауважити, що всі ці товари є сировиною, а не продукта­ми глибокої технологічної переробки, що не дозволяє створю­вати нові робочі місця, розвивати капіталомісткі галузі, розви­вати спеціалізовані ринки, такі як ринок кормів сільськогос­подарських тварин і як наслідок галузі тваринництва. На жаль, слід констатувати стійкі тенденції зниження розмірів поголів' я ВРХ, свиней, овець. Ми практично втратили цілі галузі: льо­нарство, хмелярство, шовківництво, вівчарство та деякі інші спеціалізовані виробництва.

В ринкових умовах серед головних параметрів оцінки викори­стання потенціалу є інвестиційна привабливість країни, рівень ставки кредитно дефолтних свопів (CDS), абсолютна сума надхо­дження прямих іноземних інвестицій. За даними показниками Україна далека від лідируючи позицій.

Загальним висновком дослідження є наступне: ефективна реакція АПК України на глобальні виклики, що постійно ви­никають перед людством, трансформуються та ускладнюють­ся, завдяки результативному розвитку ключових галузей агра­рного виробництва, може стати базовим соціально-еконо­мічним потенціалом національної економіки. Для цього крім загально державних, макроекономічних рішень, необхідно ви­користати успішний досвід мікрорівня — рівня аграрних під­приємств і агропромислових формувань ринкового типу. Мова йде про необхідність адаптації та впровадження в сільськогос­подарських підприємствах концепції організації виробничих систем «ощадне виробництво», системи управління якістю «шість сигм», теорії обмеження систем (ТОС), теорії розв'язу­вання винахідницьких задач (ТРВЗ) та інших.

Література

1. Доклад о мировом развитии 2011. Конфликты, безопасность и ра­звитие. Обзор апрель 2011 года. Всемирный банк, Вашингтон

2. The State of Food Insecurity in the World. Addressing food insecurity in protracted crises. FOOD AND AGRICULTURE ORGANIZATION OF THE UNITED NATIONS Rome, 2010.

Стаття подана до редакції 11.10.2011

Страницы:
1 


Похожие статьи

П В Коваль - Апк україни як головний соціально-економічний потенціал розвитку національної економіки