О Колупаєва - Архітектонічні особливості англомовного й україномовного сонета кінця XIX — початку XX ст - страница 2

Страницы:
1  2 

Підрозділ 4.3. «Строфічний поділ» — присвячений зіставленню особливостей поділу сонетів на строфи. Україномовні сонети характеризуються 98% розмежуванням на 2 катрени і 2 терцети (246 сонетів). В англомовній поезії домінуючою формальною ознакою виступає астрофічність: 88,9% (350 сонетів) не розмежовані графічно на строфи. Головним елементом, який дозволяє виділити з астрофічної форми сонет, є конфігурація рим.

Строфічний поділ сонетів на катрени та терцети визначається особливостями композиції. Якщо в строфічній організації з поділом на октаву та секстет (8+6) чітко виділяється дуалістична модель розгортання теми, то при розмежуванні сонета на катрени і терцети (4+4+3+3) характерна діалектична модель. У розглянутих англомовних та україномовних сонетах схема «теза —антитеза синтез» не завжди витримана. Залежно від ступеня вираження композиційних частин можна виділити спрощені сонети з наявними тезою, антитезою, проте відсутнім синтезом; однолінійні, що розвивають одну думку; сонети у формі «теза антитеза теза антитеза».

З вирішенням певних композиційних завдань тісно пов' язана синтаксична організація сонета. В більшості розглянутих україномовних сонетах розмежування на строфи визначає тематичний поділ сонетів. Аналіз синтаксичних конструкцій англомовних та україномовних сонетів кінця ХІХ початку ХХ ст. дозволяє виділити дві тенденції: перша (домінуюча) виражається в тому, що архітектоніка сонета, зокрема схема римування та строфічний поділ, визначають внутрішню смислову та синтаксичну організацію; друга характеризується неспівпаданням строфічних меж з синтаксичними.

Порушення синтаксичної організації сонетів є свідомим вибором поетів. Альтернативні розділові знаки забезпечують більшу виразність і експресивність поетичного мовлення, порушуючи ефект очікування та сприяючи посиленню інтересу читача.

П'ятий розділ — «Своєрідність фонічної організації англомовного й україномовного сонета кінця XIX — початку XX ст.» присвячений висвітленню різноманітних прийомів посилення фонічної виразності мовлення. Головна увага зосереджується на функціонуванні звукових повторів та виявленні їхньої ролі в посиленні емоційного впливу на читача.

У підрозділі 5.1. «Засоби досягнення евфонічності сонета» — досліджуються функції та характер звукових повторів. Найбільш помітними в англомовних та україномовних сонетах є звуконаслідувані повтори, які сприяють створенню не лише зорового, а й слухового образу. Звукові повтори в сонетах підкреслюють семантично важливі слова, образи, мотиви. Характерно, що в одному і тому ж сонеті різні звукові повтори часто функціонують паралельно.

Значимість звуків, що повторюються, помітно зростає, коли вони розташовані в сильних позиціях сонета, зокрема в римі. Повтор приголосних найбільш виразний тоді, коли вони стоять на абсолютному початку слова; повтор голосних посилюється, коли вони відзначаються наголошеністю.

Посилення звукової виразності сонетів відбувається різними способами: нагромадженням односкладових слів і окличних речень («Втомлений робітник», К. Маккей), звертанням до хіазматичних конструкцій («Косовиця», Р. Фрост), вживанням ампліфікації («Се дім плачу, і смутку, і зітхання.», І. Франко) тощо.

У підрозділі 5.2. «Основні функції рими в сонеті» — розкривається роль рими як особливого звукового повтору у фонічній організації віршованого твору. Рима, об'єднуючи різні вірші, передбачає не тільки насичення їх звуковими повторами, але й виділяє слова та пов' язує їх за смислом.

За місцем ритмічного наголосу в співзвучних словах в англомовних та україномовних сонетах кінця XIX — початку XX ст. виділено чоловічі та жіночі рими. Основу римованого репертуару англомовних сонетів складають чоловічі рими (99,8%), в україномовних сонетах домінують жіночі рими (66%). Незважаючи на високий показник вживання жіночих рим, в україномовних сонетах досить стійкою виявляється тенденція до чергування чоловічих та жіночих

рим (47%).

За розташуванням у строфі виділяються кільцеві, перехресні та парні рими. Найпоширенішим є вживання кільцевого римування в октаві (78% в англомовних сонетах та 71% в україномовних сонетах). Тяжіння до кільцевого римування пов'язане передусім з домінуванням італійського типу сонета.

Сонети з парним римуванням характеризуються низьким показником як в англомовній (0,03%), так і в україномовній (0,05%) сонетних системах (сонети Р. Фроста «Якось біля Тихого океану» — aabbccddeeffgg та Б. Лепкого «Поганий день, то дощ, то вітер.» aabbccddeeffee).

На основі аналізу можна зробити висновок про високий відсоток точних рим в обох поетичних системах. В англомовних сонетах виділено 2571 точну риму, що складає 99,3% від загальної кількості розглянутих рим (2590). В україномовній сонетній системі цей показник є дещо нижчим — 96,8% (1718 рим) є точними, решта 3,2% (57 рим) складають неточні рими.

За кількістю римованих звуків в англомовному сонетарії домінують бідні рими (98,1%), що зумовлено великим арсеналом чоловічих односкладових рим, а також римуванням граматично однорідних слів. Решту 1,9% складають достатні рими. В україномовному сонетарії простежуються протилежні тенденції. Основу римованого репертуару формують достатні рими — 93,1%, що спричинено існуванням великої кількості жіночих клаузул; бідні рими займають незначну частку — 3,7%. Прикметною рисою україномовних сонетів окресленого періоду є функціонування в них багатої рими (3,2%), що забезпечується домінуванням жіночих рим.

Результати дослідження засвідчують перевагу стандартних рим в обох сонетних системах. Традиційна повторюваність окремих рим закріплює за ними певний «семантичний ореол», що забезпечує спадкоємність в історичному розвитку поезії.

Важливим параметром оцінювання характеру рими є граматична форма. В англомовному та україномовному сонетаріях пріоритет надається граматично неоднорідним римам (73,36% в англомовних та 54,6% в україномовних сонетах). Менш поширеними виявилися граматично однорідні рими. В україномовних сонетах вони складають 45,4%, в англомовних — 26,64%.

У висновках узагальнено результати зіставлення англомовних та україномовних сонетів, з' ясовано основні закономірності розвитку сонета в різних поетичних системах.

Сонет кінця XIX — початку XX ст. тяжів до канонічної організації та орієнтації на європейські та світові зразки, проте наслідування традицій було пов' язане зі спробами оновленнясонетної форми. Тому пошуки відповідних метричних, ритмічних чи строфічних характеристик часто супроводжувалися численними експериментами та були зумовлені прагненням розробити національний варіант сонета.

Результати зіставлення метричного репертуару англомовних та україномовних поетів дають можливість відзначити дві провідні тенденції, що виявилися в бажанні поетів довести до абсолютної досконалості традиційно-канонічний еталон та в сміливому експериментуванні.

Аналіз основних метричних груп засвідчує панування 5-стопного ямба в англомовній та україномовній поетичних системах. Проте 5-стопний ямб в англомовних та україномовних сонетах розрізняється за ритмічною організацією. Для підсилення та виділення змістових елементів за допомогою віршового ритму, поети звертаються до надсхемних наголосів, зміни характеру цезури, введення в сонети віршів, що відповідають іншим метрам, подовження або скорочення довжини вірша, зміни розміру.

Прагнення поетів урізноманітнити метрико-ритмічну організацію сонета призвело до введення нетрадиційних для сонета метрів: хорея, дактиля, анапеста, амфібрахія тощо. Звернення поетів до неямбічних метрів пов'язане також з бажанням підкреслити зв'язок метра чи віршового розміру з певними мотивами, образами.

У результаті дослідження строфічної організації англомовних і україномовних сонетів з' ясовано домінуючі архітектонічні моделі. В україномовних сонетах виявлено більшу різноманітність архітектонічних моделей, що досягається варіативністю системи римування та збереженням правила альтернансу.

Наприкінці ХІХ— на початку ХХ ст. загострюється увага поетів до експериментів зі строфічною організацією сонета, що виявляється у введенні нетрадиційних схем римування, розширенні строфічного репертуару, розробці альтернативних форм сонета. Серед основних модифікацій форми сонета виокремлено перевернутий, усічений, «безголовий», подвійний сонет тощо. Описано специфічні модифіковані форми сонета в україномовній (синтетичне поєднання сонета з іншими строфічними формами) та англомовній поезії (сонет-діалог, сонет з кодою, сонет-акростих).

Типологічні ознаки виявляються в тому, що модифікування форми сонета значною мірою відображено в об' єднанні сонетів у диптихи, триптихи і великі циклічні утворення. Прояви експериментування в галузі строфічної організації є результатом новаторських спроб модернізації сонетного канону.

Серед основних способів посилення фонічної виразності сонетів виокремлено алітерацію, асонанс, звуконаслідування, анаграмування. Проявлення типологічних та диференційних рис у способах римування та різновидах рим пов' язані в першу чергу з національними літературними традиціями, а також з фонетичними особливостями мови.

Способи римування в україномовній поезії, порівняно з англомовною, характеризуються більшою різноманітністю. Цей факт пояснюється функціонуванням правила альтернансу, що властиве східнослов' янському віршуванню. Тяжіння до виключно чоловічих або жіночих рим зумовлено їхньою різною експресивною тональністю. Чоловічі рими надають звучанню сонетів більшої енергійності, жіночі рими забезпечують уповільнення розвитку поетичної думки.

Високий відсоток точних рим в обох сонетних системах зумовлений орієнтацією поетів на сонетний канон, а також складом рими. Особливим критерієм евфонічності рими є її звукове багатство. В англомовній поезії простежуються протилежні тенденції порівняно з україномовною. Основу римованого репертуару англомовних сонетів формують бідні рими, що зумовлено великою кількістю односкладових слів. В україномовному сонетарії домінують достатні рими, що спричинено перевагою жіночих клаузул.

Детальне дослідження архітектонічних особливостей може стати ефективним у подальшому вивченні версифікаційних особливостей віршованого твору. Порівняльно-типологічний аналіз метрики, ритміки, строфіки та фоніки віршованих творів у різних національних літературах сприятиме не лише встановленню типологічних та диференційних ознак, а й розкриттю загальних закономірностей літературного процесу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

Публікації у фахових виданнях:

1. Колупаєва О. М. Оригінал та варіанти його перекладу в аспекті концепції про рівень звучності поетичного тексту (на матеріалі 26-го сонета В. Шекспіра) / Колупаєва О. М. // Мова і культура : науковий журнал. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. — Вип. 12. — Т. VII (132). — 360 с. — С. 286-291.

2. Колупаєва О. М. Англомовний та україномовний сонет в аспекті інформаційно-семіотичної культури / Олена Колупаєва // Питання літературознавства : науковий збірник / [гол. ред. О. В. Червінська]. — Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. — Вип. 79. — 344 с. С. 97-103.

3. Колупаєва О. М. Рима в архітектоніці англомовного та україномовного сонета (кінець XIX — початок XX ст.) / Колупаєва О. М. // Наукові праці Кам' янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : Філологічні науки. — Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2010. — Вип. 23. — 348 с. С. 81-85.

4. Колупаєва О. М. Ритміко-метрична організація сонета італійського типу (на матеріалі англомовних та україномовних сонетів кінця XIX — початку XX ст.) / Колупаєва О. М. // Мова і культура : науковий журнал. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. — Вип. 13. — Т. V (141). — 456 с. С. 341-347.

5. Колупаєва О. М. Особливості архітектоніки та композиції англомовного й україномовного сонета кінця XIX початку XX ст. / Олена Колупаєва // Studia methodologica. — Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. — Вип. 31. — 210 с. — C. 166-170.

6. Колупаєва О. М. Особливості архітектонічної форми сонета: інтерпретація числової символіки / Олена Колупаєва // Питання літературознавства : науковий збірник / [гол. ред. О. В. Червінська]. — Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. — Вип. 82. — 304 с. — С. 3-8.

7. Колупаєва О. М. Строфічні модифікації сонетної форми (на матеріалі англомовних й україномовних сонетів кінця XIX — початку XX ст.) / Олена Колупаєва // Studia methodologica.

— Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. — Вип. 32. — 246 с.

C. 123-127.

8. Колупаєва О. М. Фонічна організація англомовного й україномовного сонета кінця XIX — початку XX ст. / Колупаєва О. М. // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : Філологічні науки. — Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2011. — Вип. 27. — 396 с. — С. 141-145.

9. Колупаєва О. М. Архітектоніка сонетного циклу в англомовній й україномовній поезії кінця XIX — початку XX століття / Колупаєва Олена // Слово і час : науково-теоретичний журнал / Національна академія наук України. Інститут літератури імені Тараса Шевченка : Київ : Фенікс, 2011. — №11. — 128 с. — С. 90-97.

Додаткові публікації:

10. Колупаєва О. М. Типологічний аналіз «Срібного сонета» М. Рильського та «To Winter» К. Маккея / О. М. Колупаєва // Збірник наукових праць студентів та магістрантів Кам' янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Кам'янець-Подільський : Кам' янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2008. — Вип. 2. — 174 с. С. 41-42.

11. Колупаєва О. М. Архітектоніка сонета італійського типу / О. М. Колупаєва // Наукові праці Кам' янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів, докторантів і аспірантів : вип. 8, у 5. т. — Кам' янець-Подільський : Кам' янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2009. — Т. 3. — 134 с. — С. 12-13.

12. Колупаєва О. М. Поліфонічність образу лілії в сонеті / О. М. Колупаєва // Збірник наукових праць молодих вчених Кам' янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. — Кам' янець-Подільський : Кам' янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2009. — Вип. 1. — 314 с. — С. 108-109.

13. Колупаєва О. М. Архітектонічні модифікації сонетної форми (на матеріалі англомовних та україномовних сонетів кінця XIX — першої половини XX ст.) / Олена Колупаєва // Еволюціяяк методологічна та світоглядна проблема в гуманітарних науках : збірник наукових праць / [редкол. : О. Лещак (голова, наук. ред.), О. Волковинський (відп. секретар) та ін.]. — Кам' янець-Подільський : Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2010. — 164 с. — С. 52-58.

14. Колупаєва О. М. Особливості архітектоніки і композиції українського вінка сонетів початку XX ст. / О. М. Колупаєва // Збірник наукових праць молодих вчених Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. — Кам' янець-Подільський : Кам' янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2010. — Вип. 2. — 300 с. — С. 68­69.

15. Колупаева Е. Н. Из поэтики лилии: (на материале англоязычных и украиноязычных сонетов) / Елена Колупаева // Різноманіття образів світу : світогляд — мова — політика : збірник наукових праць / [редкол. : О. Лещак (голова, наук. ред.), О. Волковинський (відп. секретар) та ін.]. — Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана

Огієнка, 2010. — 228 с. — Том 2. — С. 172-177.

16. Колупаєва О. М. Синестетичні епітети в сонетах М. Рильського / Олена Колупаєва // Сучасні проблеми епітетології : збірник наукових праць / [ред. кол. : О. Лещак (голова, наук. ред.), О. Волковинський (відп. ред.) та ін.]. — Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2011. — Вип. 1. — 168 с. — С. 97-103.

АНОТАЦІЯ

Колупаєва О. М. Архітектонічні особливості англомовного й україномовного сонета кінця ХІХ — початку ХХ ст. (порівняльно-типологічний аспект). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.05. — порівняльне літературознавство. — Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. — Тернопіль, 2012.

У дисертації здійснено дослідження архітектонічних складових англомовних й україномовних сонетів кінця XIX — початку XX ст. у порівняльно-типологічному аспекті. Головну увагу приділено зіставленню метрико-ритмічної, строфічної та фонічної організації сонетів. Одержані результати містять фактичний та схематично-статистичний матеріал з метрики, ритміки, строфіки та фоніки сонета, теоретичні судження та узагальнення, що відповідають сучасному стану дослідження сонета.

Виявлено типологічні відповідності метрики, ритміки, строфіки та фоніки англомовних та україномовних сонетів кінця XIX — початку XX ст. З' ясовано диференційні ознаки архітектонічної організації сонетів та визначено закономірності їхнього функціонування.

Досліджено чинники впливу на ритмічні, метричні, строфічні та фонічні вподобання поетів, які належать до різних національних традицій. Простежено шляхи взаємодії версифікаційних елементів з семантикою сонетів. Визначено місце та роль англомовного й україномовного сонетописання у літературному процесі кінця XIX — початку XX ст.

Ключові слова: архітектоніка, архітектонічна модель, метрика, рима, ритміка, сонет, строфіка, фоніка.

АННОТАЦИЯ

Колупаева Е. Н. Архитектонические особенности англоязычного и украиноязычного сонета конца ХІХ — начала ХХ века (сравнительно-типологический аспект). — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.05. сравнительное литературоведение. Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка. — Тернополь, 2012.

В диссертации осуществляется исследование архитектонических составляющих англоязычных и украиноязычных сонетов конца XIX — начала XX века в сравнительно-типологическом аспекте. Главное внимание уделяется сопоставлению метрико-ритмической, строфической и фонической организации сонетов. Полученные результаты содержат фактический и схематически-статистический материал по метрике, ритмике, строфике и фонике сонета, теоретические суждения и обобщения, которые соответствуют современному исследованию сонета.

Обозначены типологические сходства в метрике, ритмике, строфике и фонике англоязычных и украиноязычных сонетов конца XIX — начала XX века. Обнаружены дифференциальные признаки архитектонической организации сонетов и определены закономерности их функционирования.

Исследованы факторы влияния на ритмические, метрические, строфические и фонические предпочтения поэтов, которые принадлежат к разным национальным традициям. Прослеживаются пути взаимодействия версификационных элементов с семантикой сонетов. Определяются место и роль англоязычного и украиноязычного сонетописания в литературном процессе конца XIX — начала XX века.

Ключевые слова: архитектоника, архитектоническая модель, метрика, ритмика, рифма, сонет, строфика, фоника.

SUMMARY

Kolupayeva O.M. Architectonic peculiarities of English-language and Ukrainian-language sonnet in the late XIX early XX century (comparative-typological aspect). Manuscript.

Dissertation for a Сandidate's Degree in Philological Sciences, speciality: 10.01.05. — comparative literature. Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatiuk. Ternopil,

2012.

The investigation of architectonic constituents of English-language and Ukrainian-language sonnets in the late XIX — early XX century in the comparative-typological aspect is carried out in the dissertation. The main attention is paid to comparing metric-rhythmic, strophic and phonic organization of the sonnets. Obtained results contain practical and schematic-statistic material on metrics, rhythmics, strophics and phonics, as well as theoretical generalization according to the present state of the investigation of sonnet.

The research shows typological correspondences of metrics, rhythmics, strophics and phonics of English-language and Ukrainian-language sonnets in the late XIX — early XX century. The work reveals differential features of architectonic organization of the sonnets.

The development of the sonnet in the late XIX — early XX century was influenced by European and world traditions, though maintaining traditions was often connected with the attempts to renew a sonnet canon. Therefore, the search of appropriate metric, rhythmic and strophic features led to numerous experiments with the sonnet form.

The analysis of the main metric groups shows predomination of iambic pentameter in both systems. Besides, poets appealed to non-iambic meters, such as trochee, dactyl, anapest, amphibrach in order to emphasise the association of meter with particular motifs and images.

The modernization of a sonnet canon caused the appearance of different strophic patterns. The most frequent alternative sonnet forms include curtal, caudate, reversed, double-sonnet etc.

The ways of rhyming in Ukrainian-language poetry are more numerous than in English-language one. It is due to the rule of alternance, which is common for Eastern-Slavic versification. Preference for masculine or feminine rhymes is defined by their different expressive functions.

Investigation by means of comparative-typological analysis determines the place and role of English-language and Ukrainian-language sonnet writing in the literary process in the late XIX — early XX century. This research can be essential in further examination of versific peculiarities of a poetic text.

Keywords: architectonic model, architectonics, metrics, phonics, rhyme, rhythmics, sonnet, strophics.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О Колупаєва - Архітектонічні особливості англомовного й україномовного сонета кінця XIX — початку XX ст

О Колупаєва - Особливості архітектоніки та композиції англомовного й україномовного сонета кінця ХІХ-початку ХХ ст

О Колупаєва - Строфічні модифікації сонетної форми (на матеріалі англомовних й україномовних сонетів кінця XIX — початку XX ст )