А В Кудінова - Асиметрія споживання в україні тенденції та соціально-економічні чинники - страница 1

Страницы:
1  2  3 

при оцінюванні кінцевих результатів. Без аналізу та оцінювання середовища маркетингу неможливо визначити чи в стані підпри­ємство виконати ті завдання, які витікають із глобальних страте­гічних цілей.

Маркетинговий аудит покликаний зменшити рівень ризику, який обумовлений невизначеністю досягнення бажаного резуль­тату за умов дії багатьох чинників середовища, у тому числі й випадкових.

Література

1. Кабаков В. С. Управление предприятием. СПб.: ЛИЭИ, 2009.

2. Регіональна економіка / О. В. Ольшанська, М. І. Фащевський, І. В. Білоконь та ін.; за заг. ред. М. І. Фащевського, О. В. Ольшансь-кої. — К.: КНЕУ,2009. — 328 с.

3. Черчилль Г. А., Браун Т. Маркетинговые исследования. СПб.: Питер, 2010. — 702 с.

4. Goodchild John. Callow Clive Brands: Visions & Values: John Wiley & Sons — 2006, — 289 c.

Стаття подана до редакції 28.10.2011

УДК 315 (377)

А. В. Кудінова, доц. кафедри політичної економії факультетів управління та маркетингу, Л. М. Белей, аспір. кафедри міжнародної економіки, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

АСИМЕТРІЯ СПОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ

АНОТАЦІЯ. У статті досліджуються соціально-економічні чинники асиметрії споживання різних соціальних груп населення України. Оцінено відповідність обсягів і структури споживання соціальних груп їх функціям щодо забезпечення життєдіяльності суспільства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: споживання, людський капітал, суспільна роль, асиметрія споживання, соціальні групи.

АННОТАЦИЯ. В статье исследуются социально-экономические факторы ассиметрии потребления различных социальных групп населения Украины. Оценено соответствие объемов и структуры

© А. В. Кудрінова, Л. М. Белей, 2011потребления социальных групп их функциям по обеспечению жи­знедеятельности общества.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: потребление, человеческий капитал, роль в обществе, ассиметрия потребления, социальные группы.

SUMMARY. The social-economy factors of differentiation in con-sum­ption of different social orders are researched in the article. Corres­pondence of capacity and structure of consumption representatives of social orders to its role in social life are valuated.

KEY WORDS: consumption, human capital, social role, differentiation of consumption, social orders.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими завданнями. Становлення постінду-стріального суспільства пов'язано із урізноманітненням соціаль­них статусів і характеристик населення, ускладненням системи потреб і вимог до параметрів функціонування і результатів сус­пільного виробництва. Виробнича (трансформаційна) ефектив­ність втрачає монопольне і навіть провідне значення серед чинників суспільного добробуту, оскільки сьогодні не параме­три виробничої функції, не здатність долати ресурсні обме­ження розвитку, а спроможність раціонально скористатись ре­зультатами функціонування економіки, раціонально споживати суспільний продукт, визначає спроможність суспільства дося­гати стійкого розвитку та гармонії природного і соціального середовища. В такому контексті домінування ринкових механі­змів розподілу ресурсів і результатів їх виробничого застосу­вання, переважання матеріальної, економічної мотивації гос­подарської діяльності над мотивами творчості і самореалізації особистості породжує низку проблем, від вирішення яких знач­ною мірою залежить якість управління суспільним розвитком в умовах становлення постіндустріального суспільства. Тому дослідження суперечності між пропорціями розподілу і харак­теристиками споживання, заданими не лише ринковою оцін­кою продуктивності застосування виробничих факторів, а й їх місцем у системі соціальних, демографічних, культурних від­носин і бажаних з огляду на соціальний статус їх власників є надзвичайно актуальними.

Аналіз останніх публікацій та виділення невирішеної частини проблеми. Дослідження закономірностей суспільного відтворення на постіндустріальному етапі розвитку господар­ської системи вимагає врахування суттєвих якісних змін у діа­лектиці зв'язків виробництва і споживання. Якщо історія

ХХ ст. здебільшого розглядається в контексті подолання ре­сурсних обмежень розвитку, то початок ХХІ-го характеризу­ється зміщенням акцентів пошуку джерел і рушійних сил зрос­тання в сферу споживання. Незважаючи на умовність виді­лення в нерозривній єдності відтворювальних процесів окре­мих фаз, зокрема виробництва і споживання, із таким поділом пов' язані два якісно різні підходи до вивчення й управління відтворювальними процесами.

У межах першого підходу, споживання, розглядається як про­цес реалізації факторних доходів, розміри яких відображають граничну продуктивність виробничого застосування відповідного ресурсу. Остання кількісно визначається втратами суспільного продукту в разі усунення від виробництва останньої, найменш продуктивної одиниці залученого ресурсу певного виду. Тоді рин­кові механізми розподілу розглядаються як запорука, по-перше, спрямування ресурсів до сфер, де їх використання забезпечує біль­ший приріст добробуту суспільства, по-друге, стимулювання власників ресурсів збільшувати пропозицію факторів виробницт­ва до тієї межі, коли додаткова одиниця ресурсу даватиме при­ріст продукту, цінність якого збігатиметься із цінністю витрат, необхідних для залучення такої одиниці ресурсу до виробництва [1, 5, 6].

У межах другого підходу, споживання розглядається як процес реалізації ресурсних умов формування і розвитку осо­бистості, забезпечення сприятливих життєвих умов для насе­лення [2—4].

У першому випадку, соціальні риси й характеристики суб' єк-тів відносин розподілу і споживання мають підпорядковане зна­чення, порівняно із ринковою оцінкою їх внеску в створення су­спільного продукту. Необхідність внесення коректив до визна­чених ринком пропорцій розподілу ресурсів і доходів тлу­мачиться як виключення, притаманне лише специфічним групам благ та виправдане лише в разі, коли втрати від ринкової неефек­тивності перевищують втрати від неефективності державної го­сподарської діяльності. До таких прийнято відносити блага із значними позитивними чи негативними ефектами переливу (екстерналіями); суспільні і квазісуспільні блага; блага, що про­понуються на неповних ринках (див., наприклад [7]). Щодо всіх інших благ, лише платоспроможність споживачів, що виражає ринкову оцінку їхнього внеску в створення суспільного продук­ту, має впливати на пропорції розподілу ресурсів між сферами їх застосування. В такому випадку реалізація принципу відповід­ності граничної продуктивності окремої одиниці ресурсу й до­ходів її власника, розглядається як необхідна умова економічно­го зростання й поліпшення суспільного добробуту, а досконала конкуренція, за якої створюються економічні передумови реалі­зації цього принципу, — як основа координації господарської діяльності суспільства.

За використання другого підходу, соціальний статус суб'єкта споживання розглядається як важлива ознака, що має врахо­вуватись при зважуванні вагомості його потреб для визначен­ня розподілу виробничих ресурсів між альтернативними на­прямами використання. За такого підходу, залежність суспіль­ного добробуту від розподілу благ і ресурсів між учасниками господарської діяльності описується роулсіанською чи егалі­тарною функцією суспільного добробуту. Відповідно, грани­чна продуктивність певної одиниці ресурсу не розглядається як єдиний значущий чинник бажаного, з точки зору суспільс­тва, рівня споживання її власника — соціальний статус особи тлумачиться як чинник потреб, що мають враховуватись при розподілі виробничих ресурсів і результатів їхнього застосу­вання. Це вимагає створення суспільних механізмів розподі­лу, здатних враховувати місце особи не лише в економічних, а й у родинних, культурних, адміністративних та багатьох інших підсистемах суспільних відносин.

Відповідно, в цій статті досліджуються діалектичні зв' язки між рисами соціального статусу й характеристиками споживання, диференціація міри задоволення потреб населення, залежно від застосовуваних механізмів акумуляції ресурсів для створення не­обхідних благ і засобів нормування доступу до них.

Постановка завдання. Виявити і оцінити вплив соціально-економічних чинників асиметрії споживання та задоволення осо­бистих потреб на Україні.

Викладення основних результатів дослідження. Диферен­ціація характерник споживання залежно від соціального стату­су населення розглядається нами в контексті створення необ­хідних умов для повноцінного виконання специфічної суспіль­ної ролі, функцій щодо життєдіяльності суспільства відпо­відної соціальної групи. Так, вивчення диференціації рівня і способу життя в групах населення з різним освітнім рівнем, дозволяє оцінювати достатність підвищення якості життя вна­слідок зростання освітнього рівня для того, щоб спонукати на­селення інвестувати в освітню складову людського капіталу достатньо ресурсів для підтримання глобальної конкуренто­спроможності національної економіки. Порівняння забезпече­ності основними споживчими благами домогосподарств з ді­тьми і без дітей дозволяє оцінювати економічні передумови вирішення демографічних проблем, визначати навантаження на альтернативні механізми ресурсного забезпечення форму­вання і розвитку особистості. Вивчення ролі окремих інститу-ціональних секторів економіки в створенні доходів, здійсненні кінцевих витрат і заощаджень дозволяє оцінити розподіл нава­нтаження щодо примноження добробуту і відмінності масшта­бів участі в споживанні суспільного продукту між представни­ками таких інституціональних секторів.

Вихідні дані, що певною мірою характеризують зв' язок між освітньою компонентною соціального статусу і характеристи­ками споживання наведено в таблиці 1. Для характеристики споживання використовується показник середньомісячної зар­плати, що відображає економічні можливості населення поліп­шувати якість споживання із зростанням освітнього рівня. Для характеристики освітнього рівня використовуються показники частки працівників із вищою освітою в чисельності штатних працівників вітчизняних підприємств. Обидва показники є не вичерпними, проте досить важливими для виявлення зв' язку освіченості населення і економічних умов поліпшення структу­ри і масштабів споживання.

Дані таблиці 1 свідчать, про досить значну варіацію значень обох показників. Середньоквадратичне відхилення розмірів за­робітної плати по видах економічної діяльності дорівнює 576,32 грн, або 42,66 % середнього по економіці значення для 2007 р. і 836,03 грн. або 46,29 % для 2008 р., аналогічні показ­ники по частці працівників із вищою освітою дорівнюють 15,64 в. п., або 55,07 % середньої по економіці частки для 2007 р. і 16,0 в.п., або 53,51 % — для 2008 р. Проте міра суміщення такої варіації невисока. Щоб усунути вплив різної розмірності показ­ників двох досліджуваних векторів у колонках (1), (3), (5) та (7) показники виражені у відсотках середнього по економіці зна­чення. Тоді кореляція між вектором значень середньої зарплати і вектором частки працівників із вищою освітою відбиватиме лише те, наскільки відхилення рівня насиченості працівниками із вищою освітою певного виду економічної діяльності від серед­нього по економіці, пов' язано із відхиленням рівня оплати праці в цьому виді економічної діяльності від середнього по економіці рівня оплати. Коефіцієнт кореляції для 2007 р. дорівнює 0,566, а

для 2008 р. — 0,625.

О

£8

2

8?

jt

Н

Н

я

о с

п 1-4 И

■ 2 о ІЗ § м ІЗ* її

5 m м з s

* * § Вс

о

п ^ А и 1 §11 ш ш н ш

я § * я

с О tj к

III *

g п и І

д-оіці

ерїо о 9 я о S о ^ я а

е

О4

д-оіці ерїо

З О я

о £ о ^ я у

е

н р

д-оіці

ерїо о 9 я л п

£ я §

е

■чО

О4

д-оіці ерїо

о 9 Я л п £ я 8

е

н р

t-

40 о о

°9

о о

40 о оо

о о

оо

о о

О

-

о ■а

Г",

CO

с, 40

о

cn

oo

OS

r-7

r-

о я

о я К

о

о" Я

а

о

о О

V5

41D

СП

г­

о9

о

чо

00

С,

о" чо

00

о

00

00

40~

С,

с0

чо

00

о я

& Я К

S3 w

00

00 00

о

00

00 00

я\3 Н

о « я

о о Ь О- я я

^ ^ ^

^ о о

■ ^ Н S

ооо

чо

Ґ-7 СП

чо

00

чо

о

с~3 чо

чіо

о

чо

cS H

H

Q Я

О

p

u я о о


частка праців­ників з вищою освітою в чисель­ності найманих працівників

% серед­ньої по економіці

00

49,2

82,9

164,5

57,5

80,3

200,7

134,1

,4 8,

0 2

,6 71

69,2

102,0

 

хр

%

t-

 

00

2

,2 9,

4

17,2

4 2

0 6

40,1

,3 2,

6

,3 51

20,7

30,5

середньомісячна зарплата

% серед­ньої по економіці

 

6, 0

,9 4,

2 2

136,0

,0 8,

0

,5 7,

0 2

115,4

,9 2,

4

,2 0,

8

65,2

83,7

 

грн

 

2036

1924

4061

2457

1950

3747

2085

81

5 2

8 4 4

1177

1511

частка працівників з вищою освітою в чисельності най­маних працівників

% серед­ньої по економіці

 

00

4

,6 6,

8

,9 9,

5

57,0

,6 0,

8

,9 4,

0 2

135,2

,8 5,

21

,6 9,

7

71,1

105,6

 

хр

%

 

00

,6 4,

2

,4 5,

4

16,2

,9 2,

2

,2 8,

5

38,4

,3 61

15

20,2

30

середньомісячна зарплата

% серед­ньої по економіці

 

 

4, 0

0,

0 2

138,6

,9 9,

0

,0 5,

0 2

118,1

7, 3

,5 8,

7

64,5

80,7

 

грн

 

3

6

2 41

4

0

2

1872

5 8 4

0 7 7 2

1595

2 5 8

0 6 0

71 8

1090

 

єр о а

о

а

са

&

о и о а

СО

са а

о

ч S3

cP

о к

а са cP

S

о

« о я

о

ч S3

cP

о а

о

а са cP

S

о

«

'ІЗ

са

о

ч S3

додаткові транспортні послуги та доп. операції

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

А В Кудінова - Асиметрія споживання в україні тенденції та соціально-економічні чинники

А В Кудінова - Методологічні підходи до розширення інструментарію дослідження соціально-економічних відносин

А В Кудінова - Ієрархічна система факторів підприємницької поведінки

А В Кудінова - Нова якість відносин споживання і виробництва на етапі становлення постіндустріального суспільства