О Ю Левченко - Аспекти методики аудиторської перевірки доходів і фінансових результатів підприємств туристичної галузі - страница 1

Страницы:
1 

Формування ринкової економіки. 2010. № 23

6. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 414 //Ліга: еліт Закон Copyright: ІАЦ «Ліга». — 2000-2008.

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Стратегія модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 — 2015 рр.» від 16 січня 2007 р. № 34 //Ліга: еліт Закон Copyright: ІАЦ «Ліга». —

2000-2008.

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Фор­мули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівню­вання та коштів, що передаються до державного бюджету) між держав­ним бюджетом та місцевими бюджетами» від 05.09.2001 р. № 1195//Ліга: еліт Закон Copyright: ІАЦ «Ліга». — 2000-2008.

9. Про затвердження Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз'яснень щодо застосування кла­сифікації кредитування бюджету. Наказ Державного казначейства України від 04.11.2004 р. № 194 із змінами, внесеними згідно з Наказа­ми Державного казначейства від 31.03.2005 р. № 57, від 30.09.2005 р. № 181, від 08.12.2006 р. № 330 //Ліга: еліт Закон Copyright: ІАЦ «Ліга». —

2000-2008.

Статтю подано до редакції 31.01.10 р.

УДК: 657.633: 338.486

О. Ю. Левченко, аспірантка кафедри аудиту, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

АСПЕКТИ МЕТОДИКИ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ДОХОДІВ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

У статті досліджуються теоретичні і практичні аспекти ме­тодики здійснення аудиторської перевірки доходів і фінан­сових результатів підприємств туристичної галузі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: доходи, фінансові результати, методика аудиту, туроператори, турагенти.

© О. Ю. Левченко, 2010

539

В статье исследуются теоретические и практические аспек­ты методики осуществления аудиторской проверки доходов и финансовых результатов предприятий туристической от­рясли.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: доходы, финансовые результаты, ме­тодика аудита, туроператоры, турагенты.

This article investigates the theoretical and practical aspects of the audit methodology of income and financial results of the tourism industry.

KEY WORDS: income, financial results, audit methodology, tour operators, travel agents.

Вступ. Туризм є одним із найпривабливіших напрямків роз­витку економіки України. В умовах розбудови української дер­жави туризм стає дієвим засобом формування ринкового механі­зму господарювання, надходження значних коштів до бюджету. Для стимулювання успішної діяльності та ефективного управлін­ня підприємствами туристичної галузі важливе значення має не-упереджена й достовірна інформація. Саме зовнішній аудит може надати керівництву підприємства таку інформацію. Особливу увагу під час аудиту варто приділяти перевірці доходів і фінансо­вих результатів діяльності, оскільки доход характеризує загальну суму коштів, яка надходить на підприємство за певний період і, за вирахуванням податків, може бути використана на споживання та інвестування, а фінансові результати відображають мету під­приємницької діяльності, її дохідність і є вирішальним для під­приємства.

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є теоре­тичне обґрунтування вибору методики аудиту доходів і фінансо­вих результатів підприємств туристичної галузі, розробка прак­тичних рекомендацій щодо поліпшення методики аудиту.

Реалізація поставленої мети досягається через послідовне ви­рішення завдань теоретичного та практичного характеру:

• оцінити порядок формування доходів і фінансових результа­тів підприємств туристичної галузі;

• обґрунтувати відповідну методику аудиту доходів і фінансо­вих результатів.

Об'єктом дослідження є система аудиту доходів та фінансо­вих результатів діяльності в туристичній галузі.

Предметом дослідження є теоретичні засади, методика ауди­ту доходів і фінансових результатів діяльності підприємств тури­стичної галузі в умовах сучасної економіки України.

Результати дослідження. Переважна більшість туристичних фірм має невелику кількістю персоналу, який не може забезпечи­ти якісний контроль за діяльністю на всіх етапах, тому дуже важ­ливим стає зовнішній контроль — незалежний аудит. Згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність» [1], аудиторська діяльність — підприємницька діяльність, яка включає в себе ор­ганізаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне вико­нання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудитор­ських послуг. Отже, аудит — це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовір­ність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або ін­ших правил (внутрішніх положень суб' єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Методики проведення аудиторських перевірок туристичних організацій, зокрема турагентів, які розробляються спеціалістами аудиторських організацій, є їх комерційною таємницею. У даний час виділяють кілька підходів до створення методики аудиту: юридичний, бухгалтерський, спеціальний і галузевий.

Одним з найбільш традиційних підходів є бухгалтерський. Він полягає в розробці методик перевірки по різним розділам бухгал­терського обліку.

Юридичний підхід включає в себе розробку методики перевір­ки різних питань з юридичної точки зору. В деяких аспектах така методика перегукується з бухгалтерською, але передбачає більш глибоке вивчення правової сторони відображення господарської діяльності економічного суб' єкта в обліку.

Спеціальний підхід включає в себе розробку методики перевір­ки груп економічних суб' єктів, які мають спільні спеціальні ознаки (структуру управління, структуру капіталу, чисельність працівників, організаційно-правову форму тощо).

При галузевому підході розробляється методика аудиту еко­номічних суб' єктів залежно від виду їх діяльності і галузевої на­лежності. До такої методики можна віднести методику аудиту туристичних організацій, у тому числі аудит турагентів та тур-операторів.

На погляд Н. Г. Чепілко [2, с. 193], тільки об'єднання трьох основних методик по проведенню аудиту туристичних організа­цій, у комплексі, таких як юридичного, бухгалтерського і галузе­вого, може надати повну оцінку фінансово-господарської діяль­ності підприємств.

Реалізуючи функцію контролю, зовнішній аудитор має спла­нувати перевірку суб' єкта господарювання. Планування почина­ється з визначення особливостей бізнесу клієнта.

Стаття 5 Закону України «Про туризм» [3] називає суб' єктів, які здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність. Го­ловну роль серед них відіграють туроператори і турагенти.

Туристичних операторів визначено як юридичних осіб, ство­рених згідно із законодавством України, для яких виключною ді­яльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також по­середницька діяльність із надання характерних та супутніх по­слуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туропе-раторську діяльність. Туристичні агенти визначені як юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізич­ні особи — суб' єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту тур-операторів та туристичних послуг інших суб' єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації ха­рактерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність. Турагент діє від імені туроператора та реалізує створений останнім турпродукт, наслідками його юридичних дій є зміна прав та обов' язків у тур­оператора.

Для обліку операцій у сфері туристичної діяльності важливе значення має той факт, що туристичний продукт і туристичні по­слуги є саме послугами, а не товаром.

Перш ніж розпочати більш детальну перевірку доходів, необ­хідно визначити суттєвість конкретних груп доходів у загально­му обсязі доходів. Якщо аудитор визнає певний вид доходу не­суттєвим, він може ігнорувати подальшу перевірку цього доходу й зосередити увагу на суттєвих доходах.

З метою запровадження методу організації аудиту доходів і фінансових результатів, а також кількості необхідних аудиторсь­ких процедур, аудитор проводить тестування внутрішнього конт­ролю і системи бухгалтерського обліку.

Після визначення суттєвості групи доходів і встановлення оцінки системи внутрішнього контролю й бухгалтерського облі­ку аудитор вирішує, які групи доходів він перевірятиме та із за­стосуванням якого методу організації перевірки (суцільний, вибір­ковий, комбінований).

Під час складання програми аудиту доходів аудитор повинен запланувати аудиторські процедури, які б дозволили йому вста­новити об' єктивну істину і щодо таких тверджень:

доходи одержані за результатом дійсних операцій у процесі звичайної діяльності;

■ відображені у звітності доходи відповідають інформації, уза­гальненій на відповідних рахунках бухгалтерського обліку;

■ доходи відображені на рахунках бухгалтерського обліку, підтверджені відповідними первинними документами;

■ доходи відображені у відповідному періоді;

■ доходи висвітлені в примітках до фінансової звітності належ­ним чином [4, с. 30].

Основні відмінності між турагентами і туроператорами поля­гають у системі формування доходів і належності туристичного продукту.

Турагент організовує свою діяльність на підставі договорів комісії, доручення тощо, при цьому може складати комісійні уго­ди, угоди доручення на продаж з туроператорами, а може склада­ти такі ж угоди на придбання послуг з туристами — фізичними особами. Тому необхідно дослідити укладені господарські дого­вори туристичної фірми і її постачальників та замовників.

Досліджуючи порядок відображення доходів туроператора від продажу туристичного продукту, необхідно звернути увагу на норми пп. 10-11 П(С)БО 15 «Дохід» [5].

Вказані норми передбачають, що в бухгалтерському обліку туроператора дохід від продажу туристичного продукту повинен бути відображений тільки після повного виконання договору на туристичне обслуговування туриста. Крім того, частина послуг, які включаються в туристичний продукт, туроператор може пе­редавати (перепродавати) по агентським договорам, а це перед­бачає інший порядок бухгалтерського обліку. В той же час у від­повідності з пп. 6.2 П(С)БО 15 «Доходи» доходами не виз­наються суми коштів, які надійшли по договорам комісії, аген­тським та іншим аналогічним договорам на користь комітента, принципала і т. д. [6, с. 118].

Отже, надходження коштів від оплати туристичного продукту визнаються тільки в момент закінчення надання туристичних по­слуг. При цьому тією ж датою із складу бухгалтерського доходу повинна бути виключена вартість тих послуг, котрі реалізовані по договорам комісії і агентським договорам.

Дохід турагента буде формуватись із вартості реалізованого туристам туристичного продукту. Дохід турагента, який спису­ється на фінансовий результат, у підсумку складається тільки із суми агентської та іншої винагороди (або націнки на вартість турпродукта, якщо в договорі з туроператором передбачена така можливість).

Аудит продажів туристичного продукту турагентом варто по­чинати з аналізу положень облікової політики. При реалізації тур-агентом туристських продуктів, сформованих туроператором, по посередницьким договорам, моментом їх реалізації при вико­ристанні методу нарахування буде дата затвердження звіту тур-агента. Якщо турагент реалізує авіабілети на чартерні рейси, то в обліковій політиці організації повинна бути прописана дата реа­лізації (відгрузки) авіабілетів. Такою датою буде дата вильоту. Для авіабілетів, які реалізуються на комісійній основі, датою реа­лізації вважається дата передачі покупцю (замовнику) докумен­тів. Аудитору варто співставити розмір винагороди, встановленої в договорі і відображеної в бухгалтерському обліку. Розмір вина­городи може бути встановлено у вигляді:

■ фіксованої суми;

■ у відсотках від ціни операції, здійсненої турагентом;

■ у вигляді різниці між ціною туроператора і більш вигідною ціною, по котрій турагент здійснив операцію.

У будь-якому випадку джерелом виплати винагороди, в якому б вигляді вона не призначалась, є організація-туроператор. Пере­віряючи відображення виручки від продажів турагентом, варто пам' ятати, що виручкою посередника буде тільки сума винагоро­ди. Винагорода, яка має належати турагенту по договору, є для нього доходом від звичайних видів діяльності.

Аудитор перевіряє повноту відображення посередницької винагороди на рахунках бухгалтерського обліку, а також від­повідність даних обліку даним фінансової (бухгалтерської) звіт­ності.

У туризмі, як і в інших сферах діяльності, фінансові результа­ти підрозділяються на: прибуток (збиток) від операційної діяль­ності, фінансової, інвестиційної діяльності та від надзвичайних подій [7, с. 195].

На заключному етапі аудитор систематизує виявлені помилки і порушення в бухгалтерському обліку, розробляє рекомендації по їх усуненню. Дослідивши доходи і фінансові результати, склав­ши відповідні робочі документи, зовнішній аудитор переходить до складання аудиторського звіту. Аудиторський звіт не є ауди­торським висновком, у ньому не робиться висновок про достовір­ність фінансової звітності, а лише викладаються факти, зібрані під час перевірки, аудиторський звіт — це результат зовнішнього контролю за діяльністю суб' єкта господарювання. На підставі даних аудиту керівництво туристичного підприємства має визна­чити, наскільки досягнуті результати відповідають його очіку­ванням. При цьому приймається ще одне важливе рішення: на­скільки присутніми чи відносно безпечними є виявлені відхилення від стандартів. Визначається оцінка, що є основою для прийняття рішення про коригування планів роботи та інших управлінських рішень.

Економічний суб'єкт вправі розпоряджатися відомостями, що отримуються в письмовій інформації аудитора, за своїм розсудом

[8, с. 170].

Висновки. У даний час виділяють декілька підходів до ство­рення методик аудиту: юридичний, бухгалтерський, спеціальний і галузевий. Проте найефективнішою є комплексна методика, яка поєднує в собі переваги юридичного, бухгалтерського і галузево­го підходів.

Реалізуючи функцію контролю, зовнішній аудитор має спла­нувати перевірку суб' єкта господарювання. При цьому варто враховувати особливості діяльності підприємств туристичної га­лузі. Головну роль серед суб' єктів туристичної діяльності віді­грають туроператори і турагенти.

Основні відмінності між турагентами і туроператорами поля­гають у системі формування доходів і належності туристичного продукту.

Для обліку операцій у сфері туристичної діяльності важливе значення має той факт, що туристичний продукт і туристичні по­слуги є саме послугами, а не товаром.

На заключному етапі аудитор систематизує виявлені помилки і порушення в бухгалтерському обліку, розробляє рекомендації по їх усуненню.

Література

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. № 3125-XII.

2. Чепилко Н.Г. Организация и методика проведения аудита органи-заций-турагентов. // Аудит и финансовый анализ. — 2009. — № 2. С. 193-200.

3. Закон України «Про туризм» від 15.09.1995 р. 324/95-ВР.

4. Садовников О. А. Шляхи вдосконалення організації і методики аудиту обліку доходів за видами діяльності в умовах національних та міжнародних стандартів // Аудитор України. — 2008. — №21 (149) гру­день. — С. 29-32.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи» за­твердженого наказом Міністерства фінансів від 29.11.1999 р. № 290.

6. Усе про облік та організацію туристичної діяльності . — 4-те вид., перероб. і доп. — Х.: Фактор, 2007. — 272 с. — (Серія «Усе про облік та організацію...»).

7. Балченко З. А. Бухгалтерський облік у туризмі і готелях України: Навчальний посібник Київського університету туризму, економіки і права. — К.: КУТЕП, 2006. — 232 с.

8. Іваніна О. О. Аудит туристичної діяльності: Навчальний посіб­ник. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 256 с.

Статтю подано до редакції 15.02.10 р.

УДК 657.446

Н. П. Букреєва, аспірант, кафедра обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

ДИНАМІКА ЕКСПОРТУ ТА ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВ ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ НА РИНКАХ ЄВРОПИ

У даній науковій статті висвітлено основні чинники формування конкурентних переваг підприємств парфу­мерно-косметичної діяльності України на зовнішніх ринках та представлено таке виробниче підприємство як об'єкт обліку контролю та аналізу у зовнішньоекономічному кон­тексті.  В результаті проведеного дослідження автором

© Н. П. Букреєва, 2010

546

Страницы:
1 


Похожие статьи

О Ю Левченко - Аспекти методики аудиторської перевірки доходів і фінансових результатів підприємств туристичної галузі