О А Карлова - Функціонування міста як складної соціально-економічної системи - страница 1

Страницы:
1 

УДК 338.46 (477)

О.А.КАРЛОВА, канд. екон. наук, Р.Е.ГУЛЯК

Харківська національна академія міського господарства

ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСТА ЯК СКЛАДНОЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

Розглядаються питання функціонування міста як соціально-економічної системи. Виявлено діалектичні зв'язки елементів, що становлять систему міста. Узагальнено зако­ни функціонування й розвитку міста. Представлено механізм керування містом на основі теорії основного циклу управління системами. Визначено окремі чинники розвитку міста.

Проблема функціонування міст як складних соціально-економіч­них систем з урахуванням їх впливу на регіони має не тільки науковий, а й практичний характер, оскільки її розв'язання допомагає чіткіше визначити шляхи подальшого розвитку. Питання розвитку та функціо­нування українських міст вивчаються в працях наукових діячів різних сфер знань, таких як В.Артеменко [1, 2], В.Бабаєва [3, 6], О.Бойко-Бойчука [4], Н.Гринчука [5, 7], О.Карлової [8, 9] та ін. Урбанізація, як історично обумовлений процес, поставила на перше місце проблеми розвитку сучасних міст. У зв'язку з цим виникає необхідність пошуку нових парадигм у функціонуванні міст та способів вирішення проблем управління містами.

Сучасне місто є фокусом і результатом урбанізаційного процесу, що накладає відбиток на розвиток існуючої суспільної моделі. Якщо досліджувати місто як елемент суспільства, то воно виступає соціаль­но-просторовою формою його існування. При даному підході з'явля­ється можливість вивчення реального механізму функціонування і контролю над розвитком міста і розвитком продуктивних сил. Зазна­чимо, що необхідно вдатися до матеріалістично-діалектичної гносео­логії, одним з головних принципів якої є системний підхід.

Система, за визначенням К.Сороки [13], - це безліч елементів, які знаходяться в певній відповідності і зв'язках один з одним, взаємоді­ють між собою, створюють певну цілісність і як ціле взаємодіють з навколишнім середовищем. На нашу думку, місто як відкрита система є сукупністю об'єктів, які, взаємодіючи між собою і навколишнім се­редовищем, обумовлюють появу нових інтеграційних якостей, не влас­тивих окремим його частинам. На цій основі й пояснюється відмін­ність міста як цілісної відкритої соціально-економічної системи від простої, що має лише сумативний характер.

Місто в змозі забезпечити повноцінне існування і розвиток сус­пільства, тому виникає необхідність визначення механізму функціону-

3

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.comання міста для виявлення способів управління і глибшого зрозуміння його суті. Серед елементів структури системи міста є певні взаємозв'я­зки елементів, які наведені в наступній схемі (рис.1). Для виявлення діалектичного взаємозв'язку елементів, складових соціально-економіч­ної системи міста, необхідно визначитися з критерієм, на основі якого здійснюватиметься оцінка результативності функціонування міста. Як видно зі схеми (рис.1), кінцевим елементом, залежним від впливу всіх підсистем міста, є задоволення потреб населення, якість якого, в свою чергу, зворотно впливає на всі підсистеми міста через адміністратив­но-управлінську складову. Виділення в складній системі людського чинника визначає його великий вплив на соціально-економічні проце­си, де метою результативності міського функціонування є задоволення населення соціальними, економічними, культурними і політичними умовами існування. Адже саме людина, як єдність біологічного і соці­ального єства, є основним елементом міської структури. Слід зазначи­ти, що вплив цього елемента структури на управління трудовими ре­сурсами, розвиток продуктивних сил, інформатизацію життя і в цілому на соціально-економічний розвиток міста, регіону і держави важко переоцінити. Кожне місто має свій особливий індивідуальний хід роз­витку, проте крізь різноманітність частковостей і випадковостей мож­на визначити постійні закономірності, які впливають на шляхи розвит­ку поселень. Саме постійні тенденції і закономірності взаємодії еле­ментів міста незалежно від суспільно-економічної формації згруповані нами на рис.1.

В основі системи, що розглядається, знаходяться два основні еле­менти: людина (суспільно-структурні елементи) і природа (екологічна підсистема). При їх взаємодії з'являється третій елемент, який безпо­середньо впливає на подальший розвиток міста, це матеріальна скла­дова (матеріально-технічна підсистема). Взаємозв'язок суспільства, природи і міста пояснюється наявністю певних законів та закономір­ностей у складній соціально-економічній системі. Визначившись в аналізі міста з важливістю людського чинника, отже, пріоритетністю гуманістичного підходу, перейдемо безпосередньо до природи взаємо­дії його складових. Чим складніша за визначенням система, тим склад­ніший механізм її функціонування, принцип дії якого складається з певних взаємопов'язаних законів. Слід зазначити, що закономірності і механізми розвитку міських процесів не є абстрактною частиною тео­рії урбанізації. На думку М.Удальцової [10], вони цілком реально й об'єктивно визначають тенденції функціонування та розвитку міських поселень і систем. Погоджуючись з думкою Н.Гринчука [5] про те, що, будучи центром економічного, духовного і політичного життя су-

4

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.comпільства, місто вимагає до себе детальної уваги, зробимо спробу ана­лізу, що пояснить специфіку розвитку кожної з міських підсистем. У процесі функціонування і розвитку місто підкоряється дії певних зако­нів і їх сукупностей. Вплив закономірностей і джерело їх виникнення схематично показано на рис. 2.

Задоволення потреб населення (рівень якості життя)

Рис.1 - Схема взаємозв'язку елементів системи міста

Використовуючи матеріалістично-діалектичні методи гносеології, розглянемо соціологічні закони і їх вплив на місто. Наприклад, за до­помогою матеріалістичного підходу можна пояснити причини виник­нення міст, внутрішню структуру міста, визначити особливості функ­ціонування, а також перспективи його подальшого розвитку. Діалекти­чний метод дає можливість розгляду складної соціальної системи з її взаємовідносинами між структурними елементами міста в його статиці

5

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com динаміці, виявляючи суперечності й закономірності розвитку. Існу­ють приватні закони, що характеризують окремі сторони розвитку, та загальні, які виявляють суть даного об'єкта дослідження.

Взаємозв'язок ! суспільства як ; системи з містом к--

Загальносоціологічні закономірності

і.

Приватносоціологічні закономірності

Історичний період впливу

Діалектичні закони

Загальноісторичні закономірності

Специфічні D[][ закономірності

Використання !4 виробничих ;

ресурсів і задоволення у~

потреб суспільства

Статистичні закони

Основний економічний закон

Зкономічні закономірності

Рис.2 - Закономірності функціонування міста

Специфіка соціологічних (суспільних) законів полягає в тому, що вони визначають роль міста в суспільстві, в системі розселення, відо­бражають основні тенденції розвитку міста як елемента суспільства, виявляють взаємодію між різними сферами суспільного життя і під-структурами міста. Соціологічні закони в загальній системі законів мають інтегруюче значення і є підґрунтям для інших наук, що займа­ються вивченням проблем функціонування міста. Зокрема, вони є ґрунтовним моментом і для регіональної економіки, оскільки ефектив­но керувати розвитком продуктивних сил можна за умов повного ро­зуміння сутності системи, в якій вони мають місце.

Розглядаючи принцип дії соціологічних законів у місті, їх можна розділити на загально-історичні, специфічні, загально-соціологічні і приватно-соціологічні. Основою перших двох законів є часовий інтер­вал, у межах якого вони діють. Їх відмінність полягає в тому, що зага­льно-історичні закони діють впродовж декількох суспільно-економіч­них формацій, а специфічні - лише в рамках тієї, де місто, як об'єкт піддається аналізу. Їх діалектичний взаємозв'язок виявляється в тому, що загальноісторичні закони діють через специфічні закони і ними ж їх вплив на місто координується. Закономірність загальноісторичних законів як їх сукупність не прив'язується до певного періоду розвитку

6

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.comіста і може виражати:

• роль міст у суспільстві і зростання їх значення в процесі урбаніза­ції;

• обумовленість процесу урбанізації рівнем розвитку продуктивних сил;

• відношення між системними елементами міста;

• відповідність соціальної структури міста способу життя населення та рівню розвитку економічних відносин.

У специфічних законах знаходять свій вираз істотні, відносно стійкі особливості функціонування і розвитку міст, обумовлені спосо­бом виробництва і відрізняючі міста різних суспільно-економічних формацій. До закономірностей віднесемо особливості розвитку капіта­лістичних, соціалістичних і сучасних міст. Для порівняння переліче­них видів міст розглянемо такі сторони функціонування, як характер управління розвитком міст, наявність певної соціальної структури, співвідношення природи і продуктивних сил за умови їх пропорційно­го розвитку. Що стосується характеру управління розвитком міст, то в капіталістичних містах мав місце стихійних (природний) характер їх розвитку, в соціалістичних - була видимою присутність об'єктивних передумов для управління розвитком, у сучасних містах існують спро­би абсолютного контролю над розвитком і управлінням містом. У ка­піталістичних містах була яскраво виражена класова структура, в соці­алістичному місті вона поступово стиралася, а в нинішньому частково присутня. Тільки в сучасних містах присутня пріоритетність курсу на пропорційний і стійкий розвиток.

Розглянувши тимчасові закономірності, що впливають на функці­онування міста, перейдемо до загальних і приватно-соціологічних. Підгрунтям цих закономірностей можна вважати ступінь впливу сус­пільства на місто і навпаки. Приватно-соціологічні закони є частиною законів цілісного соціального організму і можуть розкривати менш глибоку суть суспільства в місті, в порівнянні із загально-соціологіч­ними. Основою приватно-соціологічних законів є закони структури, функціонування міста як цілісної системи і закони, що пояснюють внутрішні суперечності міста, внаслідок яких відбуваються якісні змі­ни. Іншими словами, основу складають істотні, повторні й необхідні системотвірні зв'язки між структурними елементами міста.

Розглядаючи соціологічні закономірності з урахуванням типів зв'язків явищ, що відбуваються в місті, впливи внутрішніх і зовнішніх (вплив інших міст, регіонів, країн) чинників, а також з урахуванням реальної дійсності і можливих змін, їх можна класифікувати на статис-

7

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.comичні і динамічні. Статистичні закономірності характеризують в зага­льному вигляді характер міської структури і взаємозв'язок її підструк-тур. Зокрема, вони впливають на спосіб життя населення, міграційні процеси, зростання потреб населення, а також відношення жителів міста до трудової діяльності, формуючи професійну структуру міста. Динамічні закони включають чинник часу і відображають характер міських процесів і змін у функціонуванні та розвитку міста. Закони функціонування відображають суспільне життя міста на певному сту­пені (суспільно-економічній формації), розкривають істотні, необхідні і повторюючі зв'язки і взаємини суспільства з підструктурами міської системи. Результатом цих зв'язків і взаємин є інтеграція всіх функцій міст у рамках єдиної системи розселення, взаємозв'язок містоутворю-вальної і містообслуговуючої сфери, характер архітектурно-плану­вальної структури, пропорційність розвитку всіх форм життя міста.

Місто як соціально-економічна система знаходиться в постійній зміні, причинами якої є внутрішні суперечності. Форми змін міст мо­жуть бути різними, проте під розвитком розуміється лише та форма змін, при якій існує відмова від старої форми функціонування підсис­тем міста і перехід на нову, таку, що супроводжується якісними зміна­ми. Іншими словами, розвитком можна назвати процеси корінної змі­ни природи міста в ході суспільного процесу. Зокрема, це зростання ролі міст, формування агломерації, мегаполісів, придбання ними нових функцій, ускладнення структури і т.п. Розвиток - це багатовекторний процес, пов'язаний з реорганізацією та переорієнтацією всієї соціаль­но-економічної системи міста. Об'єднання трьох груп закономірностей функціонування міста носить дещо умовний характер, це:

1) внутрішні закономірності функціонування міста як системи;

2) закономірності, що відображають процеси в системі функціонуван­ня міст як частини регіону, країни;

3) закономірності зміни ролі міста в суспільстві.

Сукупність цих груп дає часткове пояснення процесу урбанізації, який носить історично обмежений і перехідний характер. Урбанізація, за визначенням І.Салій, - це історичний процес виникнення і збіль­шення кількості міст і концентрації в них людського й економічного потенціалу, що сприяє зростанню їх значення в розвитку суспільства [11]. Поняття урбанізації можна трактувати з різних сторін, постійно розширюючи його сенс. В основі урбанізації лежать закономірності розвитку продуктивних сил, обумовлені характером суспільного виро­бництва і соціальних відносин, що впливають на розвиток всіх сфер діяльності суспільства, змінюючи його соціально-економічну структу­ру і, в решті решт, спосіб життя населення. Міський спосіб життя, як

8

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.comлемент суспільно-економічної формації на різних етапах суспільного прогресу, має свої особливості. У суспільному прогресі підвищується роль міст з подальшим розвитком продуктивних сил, концентрації виробництва і населення, які вимагають постійної зміни всіх сфер людського життя. Зміна сфер людського життя обумовлена, як згаду­валося раніше, суперечностями в складній міській системі. Важливим джерелом суперечностей є взаємодія всіх розглянутих законів і зако­номірностей, об'єктами дії яких є взаємини елементів матеріально-просторової підсистеми міста, а саме взаємодія матеріально-технічної і екологічної підсистем. Ці суперечності виникають у процесі розвитку міста і вирішуються завдяки впливу на них людського чинника, як ке­руючого елемента в соціально-економічній системі.

Паралельно з процесом урбанізації відбувається зростання впливу соціальних процесів на економіку міста, регіону, держави. Тим самим, соціологічні закони, впливаючи на функціонування міста як соціально-економічної системи (матеріально-технічну сторону) сприяють вияв­ленню економічних закономірностей. Під системою економічних за­конів розуміють взаємозв'язок і взаємообумовленість економічних за­конів і категорій, що виявляються в господарській практиці [10]. Пе­редумовами виникнення економічних законів і закономірностей в місті є розвиток виробничих відносин. Кожен економічний закон має свою функцію і, здійснюючи її, входить в ту або іншу закономірність розви­тку виробничих відносин. На кожній стадії суспільно-економічного розвитку є свої особливості і системостворюючі структурні зв'язки, що становлять систему економічних законів. Її центром виступає основ­ний економічний закон, ядром якого є пряма орієнтація розвитку про­дуктивних сил на потреби членів суспільства, жителів міста, регіону, їх духовного та інтелектуального росту. З урахуванням того, що дія решти законів (специфічних) забезпечує реалізацію вимог загального економічного закону, немає необхідності приділяти їм подальшу ува­гу. Використовуючи теорію основного циклу управління системами, запропоновану Дж. Гигом [14], означимо свій погляд на механізм управління міською системою (рис.3).

Очевидно, що при характеристиці механізму функціонування міс­та, підкреслюється взаємозв'язок соціальних і економічних чинників, виділяються міжрегіональні і внутрішні зв'язки, характерні місту як відкритій соціально-економічній системі. Тому необхідно в комплексі враховувати вплив соціологічних і економічних законів, що поясню­ють основний системоутворюючий зв'язок - спосіб життя населення з рівнем загального розвитку міста. Визначимо спосіб життя населення як комплексну характеристику міських процесів, направлених на все-

9

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.comічне задоволення матеріальних, духовних, соціальних потреб і запи­тів населення. На схемі (рис.3) пропонується відображення механізму управління містом, де основним показником ефективності є чіткий розподіл функцій між взаємодіючими елементами. Системою, що управляє, в даній схемі є адміністративно управлінська підсистема міста, яка, з урахуванням теорії Дж. Гига, включає:

задатчик мети - основний керуючий блок системи, що задає стан­дарт (еталон), з яким порівнюватиметься отриманий результат; дискримінатор - блок, що здійснює порівняння результату з етало­ном і потім впливає на блок формування результату; блок формування результату - визначає, яка дія повинна виконува­тись ефектором.

Зовнішній вплив на систему міста

Керований процес

Соціологічні та\ економічні законо­мірності

Суспільна підсистема

Рис.3 - Механізм управління містом як соціально-економічною системою

Керований процес (керована система) відображає процес функці­онування міста і складається з сукупності елементів, що взаємодіють на основі розглянутих раніше законів і закономірностей. В результаті функціонування місто здійснює задоволення потреб населення, що і є виходом у наведеній системі. Залежно від оцінки результату функціо­нування міста, що надається сенсором, тобто населенням, результат порівнюється дискримінатором і потім знову прямує в блок формуван-

10

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.comя результату. Слід зазначити, що керована система, впливаючи на об'єкт управління, повинна повноцінно реалізувати загальнодержавну політику на території міста, максимально враховуючи його ресурсний потенціал, особливості суспільної системи, потреби населення і т.д. Тому для забезпечення чіткого розуміння механізму функціонування міста потрібно використання соціологічних і економічних закономір­ностей при створенні нових підходів до вивчення управління і розвит­ку міста. Концептуально важливим є визначення того, що соціально-економічний розвиток міста розглядається як повністю конкретний механізм його функціонування, орієнтований на позитивну динаміку рівня якості життя населення, збалансований і стійкий розвиток еколо­гічної структури, а також як взаємозалежне управління суспільною і економічною підсистемою міста.

1. Артеменко В. Комплексне оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку регіонів на основі критеріїв якості життя населення // Регіональна економіка.

- 2005. - №3. - С.84-92.

2. Артеменко В. Індикатори стійкого соціально-економічного розвитку регіонів // Регіональна економіка. - 2006. - №2. -С.90-97.

3. Бабаєв В.М. Місто як соціально-управлінська система (програма підвищення ефективності місцевого самоврядування в м.Харкові) // Управління сучасним містом: Наук.-практ. журнал. - 2004. - №1-3 (13). - С.154-158.

4. Бойко-Бойчук О. Категорія «місто»: сутність, визначення // Управління сучас­ним містом: Наук.-практ. журнал. - 2005. - № 3-4/7-12 (19-20). - С.47-59.

5. Гринчук Н. Вдосконалення управління великим містом на шляху соціалізації // Управління сучасним містом: Наук.-практ. журнал. - 2004. - №1-3 (13). - С.186-190.

6. Бабаєв В.М. Сталий та безпечний розвиток мегаполіса: економічні, соціальні, екологічні аспекти // Управління сучасним містом: Наук. -практ. журнал. - 2004. - №4-6 (14). - С.234-241.

7. Гринчук Н. Комплексний соціально-економічний розвиток міст: Розгляд окре­мих методологічних підходів та механізмів // Управління сучасним містом: Наук. -практ. журнал. - 2004. - №2/4-6 (14). - С. 10-16.

8. Карлова О.А. Актуальні проблеми соціально-економічного оздоровлення міст // Економіка і держава. - 2006. - №8. - С.35-37.

9. Карлова О.А. Стратегічні підходи в плануванні розвитку регіональних центрів // Збірник наукових праць ЧДТУ. Вип.17. Сер.: Економічні науки. - Черкаси, 2007. -С.123-126.

10. Удальцова М.В. Городская агломерация как социально-экономическая система.

- Томск: Томск. ун-т, 1985. - 200 с.

11. Салій І.М. Урбанізація в Україні: Соціальний та управлінський аспекти. - К.: Наукова думка, 2005. - 300 с.

12. Файзуллин Ф.С. Социологические проблемы города. - Саратов: Саратов. ун-т,

1981. - 208 с.

13. Сорока К.О. Основы теории систем и системного анализа. - Харьков, 2005. -

288 с.

14. Дж. Ван Гиг. Прикладная общая теория систем: Пер. с англ. - М.: Мир, 1988. -

625 с.

Отримано 30.01.2008

11

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

Страницы:
1 


Похожие статьи

О А Карлова - Функціонування міста як складної соціально-економічної системи

О А Карлова - Менеджмент міського господарства

О А Карлова - Основи менеджменту навчальний посібник

О А Карлова - Реформування житлово-комунального господарства в контексті розвитку регіону

О А Карлова - Управління міським комплексом в умовах сталого розвитку