С С Крижевич - Аутигенні кремені у баденії чохла східноєвропейської платформи середнє придністер'я - страница 1

Страницы:
1 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV.

Серія геологічна. 2008. Вип. 22. С. 129-133     Ser. Geol. 2008. N. 22. P. 129-133

УДК 553.57(292.48)

АУТИГЕННІ КРЕМЕНІ У БАДЕНІЇ ЧОХЛА СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ (СЕРЕДНЄ ПРИДНІСТЕР'Я)

С.С. Крижевич

Львівський національний університет імені Івана Франка 79005, м. Львів, вул. Грушевського, 4 E-mail: geomin@franko.lviv.ua

Уперше виявлено аутигенні кремені у відкладах баденію чохла на за­ході Східноєвропейської платформи. Кремені приурочені до прошарку скременілих вапняків, неогеновий вік яких підтверджено визначенням на-нопланктону. На відміну від кременів крейди, неогенові кремені містять опал, збагачені залізом, метаном.

Ключові слова: аутигенні кремені, баденський ярус, нанопланктон.

Серед неогенових відкладів чохла Східноєвропейської платформи поширені алотигенні кремені, які походять з розмитих відкладів крейди. За формою це обкатана галька, гравій чи їхні уламки. Останніми роками на одній з ділянок Середнього Придністер'я серед відкладів баденію ми виявили кремені аутиген-ного типу [1].

Серед осадових силіцитів кремені посідають особливе місце, що пов'язано зі специфікою їхнього генезису. В процесі седиментації кремені проходять низку складних біо- та геохімічних процесів. Джерелом кремнезему є організми з кре­менистим скелетом, а подальші зміни відбуваються в межах та умовах донних мулів і повністю літифікованих порід.

Парагенетично кремені посідають відклади різних, головно морських, фацій. Серед вмісних порід у чохлі платформи переважають органогенні вапняки та трепели. Кремені можуть бути чудовим прикладом прояву конвергентності про­цесів літогенезу, коли виразно визначена петрографічна відміна може утворюва­тися в широкому діапазоні фаціальних умов і розміщуватися в різних літологіч­них парагенезисах. Саме це є причиною ще не завершених дискусій літологів щодо самої класифікації та визначень кременю. Водночас широкий спектр мате­ринських фаціальних умов літологічних парагенезисів з кремнями дає змогу конкретизувати фаціальні обставини та специфіку генезису вмісних осадових товщ і геологічного середовища минулого.

За останнім геологічним словником колишнього Радянського Союзу (1978) визначення кременю таке: це "агрегат кристалічного й аморфного кремнезему, ... розрізняють халцедоно-кварцовий, кварцовий, халцедоновий та опалово-халце­доновий кремінь. Він утворює жовна та конкреції, інколи лінзи та прошарки переважно у вапняках. У мінералогічному словнику Є.К. Лазаренка і О.М. Винар (1975), петрографічному словнику за редакцією В.П. Петрова, О.А. Богатікова,

© Крижевич С.С., 2008

Р.П. Петрова (1981), петрографічному словнику В. Рика та А. Малишевської (1989), окрім посилань на мінеральний склад кременю, додано генетичні дані -як хемогенної осадової породи, що складена з аутигенного кремнензему й утво­рилася внаслідок діагенетичних чи епігенетичних процесів.

У Східній Європі силіцити, у тому числі кремені, найбільше поширені серед крейдових відкладів чохла Східноєвропейської платформи. Вагомий внесок у їхнє вивчення зробив Ю.М. Сеньковський. У серії праць він запропонував літо-лого-генетичну класифікацію силіцитів крейди для північно-західної частини Східноєвропейської платформи і Передкарпатського прогину [3]. Кремені він зачислив до груп біогенних та метасоматичних силіцитів.

Також кремені відомі серед геосинклінальних товщ флішових Карпат, де во­ни найбільше поширені серед менілітової світи олігоцену. Виявлено закономір­ність у загальному загасанні кременеутворення від крейди до палеогену, що пов' язано з загальним регресивним режимом цього часу на теренах Східноєвро­пейської платформи.

Неогенові відклади заходу Східноєвропейської платформи є у мілководних морських, лагунних та континентальних фаціях. У літературних джерелах, які презентують осадові товщі неогену, згадок про аутигенні кремені немає [1, 4].

Останніми роками на одній з ділянок Середнього Придністер' я біля с. Китай-город ми виявили аутигенні кремені серед відкладів неогену [1]. На нашу думку, цей прояв завершує процеси кременеутворення на етапі формування чохла плат­форми.

Кремені виявлені всередині пачки глинистих вапняків, які залягають страти­графічно вище від шару літотамнієвих вапняків.

Для уточнення віку вмісних для кременів вапняків у них визначено комплекс нанопланктону. Аналіз виконала проф. А.С. Андрєєва-Григорович. За результа­тами аналізу з' ясовано, що ступінь збереження нанофлори дуже поганий. Про-стежено вторинну карбонатизацію, яка ускладнює діагностику видів. Дуже бага­то "перетертих" уламків коколітофорид. Зрідка зафіксовані перевідкладені види крейди.

В асоціації зафіксовано: Coccolithus pelagicus (Wall.), Calcidiscus leptoporus (Murray et Black.), Cd. cf. macintyrei (Bukry et Braml.), Cd. cf. premacintyrei Theodoridis, Cyclicargolithus floridanus (Roth et Hay), Reticulofenestra pseudoumbilicus (Gartner), R. pseudoumbilicus (Gartner) > 7 mkm, R. minuta Roth, Helicosphaera cf. carteri (Wall.), H. cf. walbersdorfensis Muller, Thoracosphaera sp., Orthorabludus cf. serratus (Braml. et Wilc.), Triquetrorhabdulus cf. rioi Olafsson, Tr. cf. rugosus (Braml. et Wilc.), Rhabdosphaera cf. sicca Str., Sphenolithus cf. abies Defl., Umbilicosphaera cf. rotula (Kampt.).

Наведена асоціація характерна для мілководних (зовнішній шельф), теплово­дних умов. Дуже погана збереженість форм дає змогу з певною часткою умовно­сті зачислити цей комплекс до зони NN6. Вік відкладів - пізній баденій Центра­льного Паратетису, який зіставляють з раннім серавалієм Міжнародної шкали (Neogene Time Scale, 2004).

Прошарок скременілих вапняків з виділеннями кременю має плитоподібну форму потужністю 9-12 см. У рельєфі він утворює невеликий виступ (див. рису­нок). Контактові площини прошарку нерівні, хвилясті. У лежачому контакті наявні дрібні заплавини вапняку. Висячий контакт більше нерівний і на його

АУТИГЕННІ КРЕМЕНІ У БАДЕНІЇ ЧОХЛА ...

131

поверхні є тонка (1-2 мм) кірка лімонітизації, що свідчить про факт контакту з повітрям.

Прошарок вапняків, який уміщує виділення кременів. Околиця с. Китайгород.

За складом вмісні для кременю породи нерівномірні, що пов' язано з плямис­тими виділеннями різного ступеня скременілих ділянок. На загальному світло-сірому фоні ці ділянки виокремлені жовтуватим відтінком. За морфологією скременілі ділянки дуже різноманітні. Є гострокутні та округлі виділення. Роз­мір їх коливається у межах 2-6 см.

Усередині скременілих ділянок наявні виділення монотонного темно-бурого кременю, які також мають різний розмір та форму. Межі виділень кременю найчастіше нерівні, зубчасті.

Петрографічні спостереження у шліфах засвідчили, що вмісними породами для кременів є органогенні вапняки, складені з решток форамініфер, остракод. Місцями простежено детритові зерна, повністю заміщені халцедоном. Наявні (до 5 %) псамітові зерна давленого кварцу та овальні виділення розміром 0,1-0,3 складені халцедоном з радіальною структурою. Інколи овоїдні виділення халце­дону облямовані тонкою плівкою буруватого опалу. Походження опал-халцедонових і халцедонових овоїдів не з' ясоване. Можливо, це заміщені решт­ки організмів чи мікроконкреції.

Скременілі вапняки під мікроскопом мають складну будову завдяки наявнос­ті реліктів органогенного вапняку і ділянок вторинного заміщення та скременін­ня. Реліктові ділянки складені з пелітово-алевритової маси, в якій поширені дет­ритові зерна мікроорганізмів, повністю заміщені халцедоном. Також наявні ово-їдні зерна халцедону. Ділянки скременіння мають пелітоморфну структуру і складені з плямистих різної форми виділень халцедону та інколи опалу. Опал утворює гнізда буруватого забарвлення, розбиті сіткою коротких нерівних трі­щин різної орієнтації.

Характерною рисою скременілих ділянок є наявність сітки хвилястих тріщин, виповнених прожилками зональної будови. Центральні частини прожилків скла­дені буруватим опалом, а зальбанди - тонкими зонками халцедону.

Виділення кременю під мікроскопом за описом В. Б. Степанова мають пеліто­ву структуру та масивну текстуру. За мінеральним складом різко переважає хал­цедон, що підтверджено рентгенівським аналізом (базальні відбитки з міжпло-щинними відстанями 4,24, 3,34, 2,45, 2,28, 1,815 А). Серед кременю є пооди­нокі дрібні зерна уламкового кварцу.

Особливою рисою складу кременю є наявність гідроксидів заліза, якими рів­номірно просякнута маса породи. Кількість заліза, за даними кількісного спект­рального аналізу, виконаного в лабораторії Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, становить 5 000 г/т.

Крім заліза, у складі кременів зафіксовано такі елементи, г/т: Sr - 30, Ba - 20, Cr - 8, Zn - 10, Li - 270, Mg - 4000, Mn - 20, Pb - 9, Cd - 33, Ni - 300, Mo - 6, Ca - 3000, Sn - 9, Cu - 30, Na - 70, Ti - 60.

Додатково до петрографічних та геохімічних параметрів вивчено склад ком­понентів флюїдних включень у мінералах та закритих порах неогенового креме­ню. Аналіз виконано в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН Украї­ни на мас-спектрометрі МСХ-3А (аналітик Б.Е. Сахно). Окрім типових для кре­менів крейди з чохла Східноєвропейської платформи оксиду вуглецю та азоту, у неогеновому кремені виявлено метан ( об' ємна відсоткова частка масової концен­трації газу в n-10-6 г/г проби - 16,4/0,300).

Вакуумна декрепітація препарату кременю, виконана на геологічному факу­льтеті Львівського національного університету імені Івана Франка (аналітик С.І. Ціхонь) дала змогу виявити температури початку масової декрепитації включень 120 оС, що з урахуванням поправки на дрібні розміри включень дає температуру середовища літогенезу в межах 50-80 оС.

Отже, уперше серед відкладів неогену на заході Східноєвропейської платфор­ми виявлено аутигенні кремені. Баденський вік кременів підтверджено комплек­сом нанопланктону у вмісних вапняках. Неогенові кремені мають специфіку складу, серед якої головним є збагачення оксидами заліза, наявність метану у мікровключеннях. Кремені сформовані за умов загальної регресії неогенового епіконтинентального моря на локальній ділянці мілини, де був контакт з повіт­рям. Походження кременів метасоматичне; процесу скременіння, вірогідно, сприяло надходження збагачених залізом підкислених вод з берегової зони та підвищення завдяки сонячному прогріванню температури середовища седимен­тації, джерелом підвищеного вмісту заліза у кремені могли бути кори звітрюван­ня на сусідніх континентальних ділянках.

АУТИГЕННІ КРЕМЕНІ У БАДЕНІЇ ЧОХЛА .

133

1. Венглинский И.В., Горецкий В.А. Стратотипы миоценовых отложений Во-лыно-Подольской плиты Предкарпатского и Закарпатского прогибов. К.: Науко­ва думка, 1979. 176 с.

2. Крижевич С.С., Степанов В.Б. Кремені крейдового та неогенового віку Китайгородської ділянки (Середнє Придністер'я) // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. 2006. Вип. 20. С. 152-154.

3. Сеньковський Ю.М. Силіцити крейди південно-західного схилу Східно­Європейської платформи. К.: Наук. думка, 1973. 154 с.

4. Стратиграфія УРСР. Т. Х. Неоген. К.: Наук. думка, 1975. 270 с.

AUTHIGENIC FLINTS OF BADENIAN OF EASTERN EUROPEAN PLATFORM COVER (MIDDLE DNISTER REGION)

S.S. Kryzhevytch

Ivan Franko National University of Lviv, Hrushevskij Str. 4, UA - 79005 Lviv E-mail: geomin@ franko.lviv.ua

For the first time authigenic flints are found in Badenian layers of the cover in the Western part of Eeastern European Platform. The flints ane connected with siliceous limestrones (Neogene age is distinguished by nannoplankton). Unlike Creaceous flints Neogen flints contain opal, Fe and CH4.

Key words: authigenic flints, Badenian, nannoplankton.

Стаття надійшла до редколегії 19.05.2008 Прийнята до друку 03.12.2008

Страницы:
1 


Похожие статьи

С С Крижевич - Аутигенні кремені у баденії чохла східноєвропейської платформи середнє придністер'я

С С Крижевич - Спеціалізоване картування лайкових комплексів рудних районів

С С Крижевич - Ультракалієві ріоліти активізованих районів на прикладі північного кавказу і закарпаття