А М Бортнік - Аутсорсинг як сучасний інструмент підвищення ефективності діяльності підприємств - страница 1

Страницы:
1 

2. Бізнес-процеси та результативність діяльності підприємств

УДК 338.4 А.М. Бортнік,

канд. екон. наук, старший викладач кафедри економіки підприємств, А.В. Карпенко (ФЕтаУ, 3 курс), О.Я. Левченко (ФЕтаУ, 3 курс), ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

АУТСОРСИНГ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація. У статті визначено основні характеристики аутсорсингу за різними підходами. Запропоновано рекомендації щодо підвищення ефек­тивності діяльності підприємства в контексті застосування аутсор­сингу управління.

Аннотация. В статье определены основные характеристики аутсор­синга за разными подходами. Предложены рекомендации повышения эффективности деятельности предприятия в контексте использова­ния аутсорсинга в упралвении.

Annotation. The nature of outsorthing^ and it's potential in terms of it's implementation on the furniture enterprises are observed in this article. The main characteristics and the classification of the business processes were identified, and the basic approaches of increasing the efficiency of enterprise's activity were offered.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: аутсорсинг, субконтрактинг, процесний підхід, бізнес-процес, ключові фактори успіху, реінжиніринг, оптимізація бізнес-процесів.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: аутсорсинг, субконтрактинг, процессный поход, биз­нес-процесс, ключевые факторы успеха, реинжиниринг, оптимизация биз­нес-процессов.

KEY WORDS: outsorthing, subcontracting, business process management, business process, KPI, reengineering, business process optimization.

Постановка проблеми. Аутсорсинг як ефективний спосіб оп-тимізації діяльності підприємства поширився у 80-ті рр. ХХ ст. і на початку ХХІ ст. розвивається бурхливими темпами. Він є де­далі популярнішим відповідно до того, як компанії розрізняють основні бізнес-процеси, що приносять найбільшу віддачу, і до-

© Бортнік А. М., Карпенко А. В., Левченко О. Я., 2010поміжні, котрі забезпечують підтримку основного бізнесу. Цю стратегію вже давно використовували як спосіб підвищення ефек­тивності організації та зменшення операційних витрат [2, с. 155].

Аналіз останніх джерел. У дослідження питань аутсорсингу зробили свій внесок такі вчені, як Дж. Брайан Хейвуд, Є.В. Савель-єв, О.В. Зозульов, Н.І. Чухрай, Р.М. Романінець, С.Ю. Білий та ін.

Л.О. Лігоненко дає наступне визначення аутсорсингу — це процес виведення традиційних для підприємства функцій (найча­стіше допоміжних) за межі підприємства. Інакше кажучи, аутсор­синг є способом оптимізації діяльності підприємства за рахунок концентрації зусиль на основному предметі діяльності й передачі непрофільних функцій та корпоративних ролей зовнішнім спеці­алізованим підприємствам [4, с. 44]. Таким чином, принцип або формула аутсорсингу є досить простою: залишити собі лише те, що підприємство робить краще інших, передати зовнішньому ви­конавцеві (надійному й професійному партнерові) все те, що він зробить краще, ніж наше підприємство.

Виклад основного матеріалу дослідження. Визначивши по­няття аутсорсинг, слід також дати визначення таким різним по­няттям, як «кооперація» і «субконтактинг», які часто підміняють одне одного.

Кооперація визначається як форма довготривалих та устале­них зв'язків між самостійними господарськими підприємствами, зайнятими спільним виготовленням певної продукції на основі спеціалізації. У словнику термінів, виданому Європейською еко­номічною комісією ООН у 1983 р., виробнича (промислова) коо­перація визначена як «відносини між підприємствами, що базу­ються на довгостроковій спільності інтересів». Субконтрактинг — найпростіша, але досить поширена форма промислової коопе­рації, при якій одне промислове підприємство розмішує на іншо­му замовлення на розробку або виготовлення певної продукції, або на виконання технологічних процесів відповідно до власних вимог, що дозволяють компанії-замовнику вибудувати більш ді­йову та ефективну організаційну структуру [1, с. 18—19].

Виділяють три основні моделі аутсорсингу [4]:

• Традиційний аутсорсинг, за якого підприємство передає свої забезпечувальні процеси під відповідальність провайдерів послуг з метою зниження витраті і зосередження зусиль на реалізації ос­новних бізнес-процесів.

• Спільний аутсорсинг, за якого підприємство стає партнером провайдера послуг для вдосконалення своїх бізнес-процесів, для зниження витрат і підвищення гнучкості системи керування.

Аутсорсинг із елементами реорганізації мережі бізнес-процесів має місце, коли підприємство об'єднує зусилля зі своїми партнерами й перетворює структуру керування для досягнення стійкого поліпшення показників його діяльності.

Необхідно зазначити, що аутсорсингові послуги, з юридичної точки зору, це, перш за все, робота за договором. Аутсорсинг — це не просто взаємини «замовник—виконавець», а певне парт­нерство. Залежно від обсягу функцій, що виконується спеціалі­зованою організацією, можна виділити такі види аутсорсингу:

договір повного аутсорсингу, за яким у розпорядження ви­конавця на час дії контракту виділяється штат співробітників, а можливо і певні активи замовника;

договір часткового аутсорсингу, при якому переважна час­тина підрозділів залишається у віданні замовника;

договір сумісного аутсорсингу є відносинами, коли обидві сторони виступають партнерами у комерційній діяльності;

договір проміжного аутсорсингу, як правило, застосовується у випадку, коли компанія, маючи своїх фахівців з високим рівнем кваліфікації, передає управління цими підрозділами третій стороні;

договір трансформаційного аутсорсингу, коли компанія-замовник запрошує виконавця, який повністю виконує роботу підрозділу, розробляючи і створюючи новий кінцевий продукт і передаючи його клієнтові (такий вид аутсорсингу відрізняється від повного лише тим, що перехід співробітників і активів не є остаточним: після завершення проекту клієнт знову отримує пов­ний контроль над ними) [4, c. 46].

Залежно від сфер діяльності виділяють: ІТ-аутсорсинг; фінансовий;

аутсорсинг трудових ресурсів;

маркетинговий (або аутсорсинг маркетингових функцій); аутсорсинг логістики;

аутсорсинг документообігу тощо [2, c. 156]. Вивчаючи питання щодо передачі бізнес-процесів підприємс­тва сторонній організації, варто звернути увагу на переваги та недоліки аутсорсингу. Перевагами аутсорсингу на стратегіч­ному рівні є:

можливість сфокусувати увагу на основному бізнесі;

зменшення необхідності інвестицій на неосновні фонди;

гнучка реакція на зміни ринку (кризи, дефолти) та зміни всередині компанії (реорганізації, реструктуризації, злиття, по­глинання тощо);

• при вирішенні схожих завдань компанії-аутсорсери накопи­чують великий досвід і можуть використовувати новітні техноло­гії та висококваліфікований персонал;

збільшення швидкості виходу компанії на ринок.

До переваг аутсорсингу на тактичному рівні можна віднести:

відсутність необхідності в розширенні штату компанії;

• зменшення накладних витрат, пов' язаних із функцією: вар­тість робочих місць, навчання співробітників, інформаційна під­тримка тощо.

Враховуючи наведені переваги аутсорсингу, можна сказати, що передача певних бізнес-процесів на виконання сторонній ор­ганізації підвищує ефективність діяльності підприємства.

Разом з тим в аутсорсингу є й істотні недоліки:

• можна отримати послуги незадовільної якості, або такі, що в неповній мірі відповідають поставленим вимогам;

• втрата стратегічних функцій: можна втратити важливий не­обхідний досвід у даному напрямку;

залежність замовника від виробника: є ризик, що, уклавши угоду про виробництво, виробник може з часом підняти ціни на продукцію, що випускається;

• якщо компанії передають на розробку будь-які системи, є знову ж таки ризик потрапити в залежність від виконавця замов­лення. Компанія, яка веде розробку системи, стає володарем важ­ливої інформації.

Одним із найістотніших недоліків аутсорсингу в Україні є реаль­ний ризик витоку інформації при передачі на аутсорсинг одразу кіль­кох важливих функцій з одночасною появою нового конкурента, який використовує досвід і знання компанії, що замовила аутсор­синг. Знизити цей ризик можна, замовивши аутсорсинг різних аспе­ктів бізнесу кільком аутсорсерам, однак при цьому слід бути гото­вими до збільшення витрат. Крім того, для нівелювання будь-яких ризиків слід залучати на аутсорсинг лише добросовісних партнерів, які добре зарекомендували себе на ринку. Нарешті, найважливішим завданням є розробка аутсорсингового договору з фіксацією всіх не­обхідних умов зниження фінансових, людських та інших ризиків, ін­теграційною розробкою проектів і технічного завдання, чіткою роз­становкою контрольних точок проекту і поетапною оплатою.

На нашу думку, доцільно обґрунтувати рішення компанії про передачу певних бізнес-процесів на аутсорсинг за допомогою мат­риці аутсорсингу на основі доданої вартості та споживчої цінності1.

' Джерело: розробка авторів.

Цінність для А споживачів

Висока

Аутсорсинг із попередньою діагностикою

Робимо самі

 

Низька

Віддаємо на аутсорсинг

Часткова передача на аутсорсинг

->-

Висока        Частка процесу у доданій вартості

Рис. 1. Матриця аутсорсингу на основі доданої вартості та споживчої цінності

На основі даної матриці можна обґрунтувати рішення компа­нії про передачу певного бізнес-процесу на аутсорсинг. Якщо біз-нес-процес становить низьку частку у доданій вартості створю­ваного продукту, і при цьому цінність цього процесу для спожи­вачів не є високою, ми передаємо дану функцію підприємства на аутсорсинг. Якщо ж частка процесу у доданій вартості продукту висока, а цінність для споживачів є низькою, то доцільною буде часткова передача бізнес-процесу на аутсорсинг. При низькій ча­стці процесу у доданій вартості продукту та досить високій цін­ності, яку даний процес створює для споживача, ми можемо пе­редавати дану функцію підприємства на аутсорсинг лише з попередньою діагностикою. Наприклад, ми повинні бути впевне­ні в якості послуг нашого партнера, щоб не втратити довіру спо­живачів. У разі високої частки процесу у доданій вартості ство­рюваного продукту та досить високої цінності, яку створює цей процес для споживачів, ми не передаємо дану функцію підприєм­ства на аутсорсинг.

Розглянемо передачу бізнес-процесу на аутсорсинг на прикла­ді компанії McDonald's.

У компанії McDonald's було прийнято рішення не створювати свою логістику, а скористатися послугами зовнішньої компанії. Це дозволило зекономити до 20 %, і витрати на логістику в рік складають тепер близько 3 % [3].

На основі даної матриці можна обґрунтувати рішення ком­панії про передачу логістичних функцій на аутсорсинг. Логіс­тика становила високу частку у доданій вартості продукту, але цінність цього процесу для споживачів не є високою. Адже, виходячи з політики компанії McDonald's, споживач приходить до ресторану зі своїми цілком визначеними потре­бами, і він не повинен знати про проблеми організації поста­вок всередині компанії. Отже, цілком обґрунтованим є рішен­ня про часткову передачу логістичних функцій сторонній компанії.

Висновки. Використання наведеної матриці дає можливість підвищити ефективність діяльності підприємства за рахунок пе­редачі неосновних бізнес-процесів підприємства сторонній ор­ганізації, яка має більший досвід роботи у даній сфері діяльнос­ті.

Українські підприємства не використовують повною мірою переваги аутсорсингу. Найчастіше стороннім організаціям пере­дають другорядні функції: бухгалтерію, ІТ та розробку веб-сайтів, кол-центри, юридичне супроводження, кадрове забезпе­чення, охорону об' єктів та клінінгові функції. Тому дослідження питань аутсорсингу є досить актуальним для українських підпри­ємств, насамперед, для оптимізації бізнес-процесів та підвищення ефективності їх діяльності.

Література

1. Зозульов О., Микало О. Аутсорсинг як інструмент підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в умовах глобаліза­ції // Економіка України. — 2009. — № 8.

2. Новітній маркетинг: Навч. посіб. / Є.В.Савельєв, С.І.Чеботар, Д.А.Штефанич та ін.; За ред. Є.В.Савельєва. — К.: Знання, 2008. — 420 с. — (Вища освіта ХХІ століття).

3. Панюшкина С. Аутсорсинг не должен напоминать броуновское движение // ИнвестГазета. — 2006. — №5 (7—13 февраля).

4. Романінець Р.М., Білий С.Ю., Клещевнікова У.Ю. Сутність аутсор­сингу в управлінні бізнес-процесами підприємства // Торгівля і ринок України: Зб. наук. праць. — 2009. — Вип. 27.

5. Хейвуд Дж. Брайан. Аутсорсинг: в поисках конкурентных пре­имуществ: Пер. с англ. М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. 176 с.

Стаття надійшла до редакції 22.09.2010.

Страницы:
1 


Похожие статьи

А М Бортнік - Аутсорсинг як сучасний інструмент підвищення ефективності діяльності підприємств