Л М Хлус - Багатовидові угруповання молюсків та дощових червів як показник антропогенної трансформаціїгрунтів - страница 2

Страницы:
1  2  3 

+

+

-

 

 

 

Chondrula tridens (Mull.)

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

Родина Clausiliidae

Cochlodina laminata (Mont)

 

 

+

 

 

+

+

-

+

 

 

Macrogastra tumida (Rssm.)

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M. latestriata (Schm.)

 

 

 

 

 

-

+

-

 

 

 

Bulgarica cana (Held)

 

 

+

 

 

-

+

-

 

 

 

Laciniaria plicata (Drap.)

+

+

+

+

 

+

+

+

+

 

 

Balea stabilis (Pfeiff.)

+

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

Vestia turgida (Rssm.)

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

Родина Ferussaciidae

Cecilioides acicula (Mull.)

 

 

 

 

 

-

-

+

 

 

 

Родина Endodontidae

Punctum pygmaeum (Drap.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

Discus ruderatus (Stud.)

 

 

 

 

 

-

+

-

 

 

+

D. rotundatus Mull.

 

 

 

 

 

+

+

+

 

 

 

Родина Arionidae

Arion subfuscus (Drap.)

 

+

 

 

 

+

+

+

+

 

 


A. silvaticus Lohm.

+

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

A. circumscriptus John.

 

 

 

 

 

+

+

-

 

 

 

A. fasciatus (Nils.)

 

 

 

 

 

+

+

+

+

 

 

A. distinctus Mab.

 

 

 

 

 

+

+

+

 

 

 

Родина Vitrinidae

Vitrina pellucida (Mull.)

 

 

 

 

 

+

+

+

 

 

+

Родина Zonitidae

Vitrea diaphana (Stud.)

+

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

V. crystallina (Mull.)

+

 

+

 

 

-

+

-

 

 

 

Aegopinella pura (Alder)

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ae. nitens (Mich.)

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

Ae. nitidula (Drap.)

 

 

 

 

 

-

+

-

 

 

 

Ae. minor (Stab.)

 

 

 

 

 

+

+

-

 

 

 

Nesovitrea petronella (Pfeiff.)

 

 

 

 

 

+

-

-

 

 

 

N. hammonis (Strom)

 

 

 

 

 

+

+

+

 

 

 

Oxychilus glaber (Fer.)

 

+

 

 

 

-

+

-

 

 

 

О. draparnaudi (Beck)

 

 

 

 

 

-

+

-

 

 

 

Родина Gastrodontidae

Zonitoides nitidus (Mull.)

+

 

 

 

 

+

+

+

 

+

+

Родина Euconulidae

Euconulus fulvus (Mull.)

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Родина Daudebardiidae

Carpathica calophana (West.)

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

Daudedardia rufa (Drap.)

 

 

 

 

 

+

-

-

 

 

 

Родина Agriolimacidae

Deroceras rodnae Gross. Et Lup.

 

 

 

 

 

+

-

-

 

 

 

D. leave (Mull.)

 

 

 

 

 

+

-

-

+

 

 

D. reticulatum (Mull.)

 

 

 

 

 

+

+

+

+

 

 

Родина Limacidae

Bielzia coerulans (Bielz)

 

+

 

 

 

+

-

-

 

 

 

Lehmannia marginata (Mull.)

 

 

 

 

 

+

-

-

 

 

 

Limax cinereoniger Wolf

 

 

 

 

 

+

+

-

 

 

 

L. maximus L.

 

 

 

 

 

+

+

+

+

 

 

Родина Boettgerillidae

Boettgerilla pallens Simr.

 

 

 

 

 

+

+

+

 

 

 

Родина Bradybaenidae

Bradibaena fruticum (Mull.)

 

 

 

+

 

+

+

+

+

 

 

Родина Hygromiidae

Helicella candicans Pfeiff.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

+

Trichia hispida (L.)

 

 

 

 

 

+

+

+

 

+

+

Perforatella bidens (Gm.)

 

 

 

 

 

+

-

-

 

 

 

P. dibothrion (Kimak.)

 

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

Pseudotrichia rubiginosa (Schm.)

 

 

 

 

 

+

-

-

 

 

 

Plicuteria lubomirski (Slos.)

 

 

 

 

 

+

+

+

 

 

 

Monachoides vicina (Rssm.)

+

+

 

+

 

+

+

-

 

 

 

Euomphalia strigella (Drap.)

 

+

 

+

+

+

+

+

 

 

 

Родина Helicidae

Arianta arbustorum (L.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Faustina faustina (Rssm.)

 

 

 

 

 

+

+

-

 

 

 

Cepaea vindobonensis (Fer.)

 

 

 

+

+

-

-

+

 

 

 

C. hortensis (Mull.)

 

 

 

 

 

+

+

+

 

 

 

C. nemoralis (L.)

 

 

 

 

 

-

+

-

 

 

 

Helix lutescens Rssm.

 

 

 

+

+

-

-

+

 

+

+


H. pomatia L.

+

+

+

+

 

+

+

+

+

 

+

Усього видів

12

12

13

8

6

40

40

25

9

8

13

Примітка. Цифрами позначені: 1 - г. Цецина, буковий праліс (у межах заказнику); 2 - там само, вторинні деревні насадження; 3 - лісопарк Гарячий Урбан; 4 - гідропарк; 5 - парк «Жовтневий»; 6 - близькі до лісових біотопи в адміністративних межах міста; 7 - паркові біотопи - похідні від лісових; 8 - штучні насадження на безлісих територіях; 9 - Івано-Франківськ, парки та сквери; 10 - м. Брест, парк; 11 - узагальнені дані для контрольованих людиною деревних насаджень 5 міст Бєларусі (Брест, Борисів, Барановичі, Вітебськ, Жодіно).

Усього у лісопарках та парках зареєстровано 70 видів наземних молюсків, проте лише 11 з них виявлені хоча б в одному парку не менше як у трьох містах: Cochlicopa lubrica, Vallonia costata, V. pulchella, Columella edentula, Cochlodina laminata, Laciniaria plicata, Zonitoides nitidus, Bradibaena fruticum, Trichia hispida, Helix lutescens та H. pomatia. Ці види можна вважати відносно мало залежними як від рівня рекреаційного навантаження в-цілому, так і від окремих абіотичних факторів довкілля.

Видове різноманіття малакофауни порівнюваних біотопів різних міст неоднакове і, до певної міри, корелює з таксономічним різноманіттям групи у навколишніх природних біогеоценозах (що є абсолютно природним). Так, у приміських лісопарках Львову виявлено 59 видів, у близьких до лісових біотопах в адміністративних межах міста та паркових біотопах, похідних від лісових - по 40 видів, у штучних насадженнях на безлісих територіях - 25 видів. Зважаючи на те, що усього в місті зареєстровано 62 види та 22 - лише у приміських парках, частка видів, характерних для антропогенно трансформованих ландшафтів, є доволі високою [9, 10]. З 20 видів наземних молюсків, виявлених в Івано-Франківську, у парках та скверах зареєстровано 9, а в палісадниках та садах - 6 видів [12]. У п' яти містах Бєларусі в-цілому виявлено 36 видів молюсків, з яких у контрольованих людиною деревних насадженнях (парках, скверах, деревних насадженнях уздовж доріг, садах, за якими доглядають) знайдено близько третини видів (табл. 3), а у неконтрольованих деревних угрупованнях (закинутих садах, деревній рослинності у місцях, непридатних для будівництва тощо) - 21 вид [12]. Частка видів молюсків у зелених зонах Чернівців від загальної їх кількості у місті (43 види) ще менша (тут виявлено від 8 до 13 видів, табл. 3). Порівняльний аналіз багатства малакокомплексів лісопарків та парків різних міст Бєларусі дозволив К. В. Земоглядчуку виявити певні загальні тенденції: відносно високе видове різноманіття молюсків пов' язано з незрушеним верхнім шаром ґрунту, а також - наявністю молодого деревного підросту. У парках, в яких ведеться планомірна господарська діяльність (прибирання сміття, листя, періодичне викошування трави) практично відсутні молюски великого та середнього розміру, за винятком одиничних знахідок слимака жовтуватого та Helicella candicans [12]. Показники динамічної щільності гастропод у парках Чернівців, в-цілому,підтверджують цю думку: найнижча динамічна щільність (в середньому за сезон дослідження) та частка групи у загальній таксономічній структурі герпетобію зареєстрована у парках ім. Шевченка та ім. Шіллера. Якщо у парку ім. Шіллера високою є частка іншої групи з такою ж харчовою спеціалізацією - мокриць, у зв' язку з чим можна говорити про екологічне вікарування, то у парку ім. Шевченка найбільш впливовим фактором є саме активні роботи господарського характеру, зокрема - постійне прибирання листового опаду, яке призводить до руйнування підстилки (відповідно, підриває кормову базу відносно великих сапрофагів -споживачів мертвих рослинних залишків). З інших несприятливих факторів слід згадати ущільнення ґрунту як наслідок високого рекреаційного тиску, який є найбільшим саме у парку ім. Шевченка (приблизна оцінка здійснена за кількістю відвідувачів). При дослідженні ґрунтів Чернівців С. М. Польчина (2006) показала, що у міських ґрунтах кількість органічної речовини більша, ніж у фонових природних [7]. Ймовірно, це може впливати на кількісні показники люмбрицид, водночас, для молюсків не виявлено кореляції між вмістом гумусу (у мало- та середньогумусних ґрунтах) та багатством фауни [8]. В-цілому, до негативних факторів антропогенного походження, які істотним чином впливають на герпетобіонтних тварин парків Чернівців, слід віднести, насамперед, знищення листового опаду, а також помірне та сильне пішохідне навантаження. Територія парку Жовтневого, окрім цього, зазнає постійно-періодичного пірогенного навантаження, що призводить місцями до повної відсутності підстилково-ґрунтових сапротрофних безхребетних.

Отже, сумарне біорізноманіття люмбрицид усіх фітоценотичних поясів Чернівців практично однакове та не відрізняється від такого природних екосистем передгір' я Буковини; при цьому спостерігаються істотні відмінності у їх видовому розподілі в різних об' єктах в межах одного ЕФП. Фауна епігеобіонтних наземних молюсків парків міста збіднена як у порівнянні з охоронюваними територіями в адміністративних межах міста, так і, ще більшою мірою, з малакофауною приміських лісів. Оскільки зазначені зміни пов' язані, насамперед, з дигресією підстилки та/або ущільненням її й верхнього шару ґрунту, динамічні зміни структури багатовидових комплексів ґрунтово-підстилкових молюсків та дощових червів можуть бути рекомендовані для моніторингу стану ґрунтів у парках та лісопарках міста.

Література:

1. Всеволодова-Перель Т.С. Дождевые черви фауны России. Кадастр и определитель. - М.: Наука, 1997. - 104 с.

2. Гиляров М.С. Зоологический метод диагностики почв. - М.: Наука, 1965. - 278 с.

3. Клауснитцер Б. Экология городской фауны. - М.: Мир, 1990. - 246 с.

4. Кучерявий В. П. Урбоекологія. - Львів: Світ, 1999. - 360 с.

5. Ландшафти міста Чернівці: Монографія / За ред. В.М. Гуцуляка. - Чернівці: Рута,

2006. - 168 с.

6. Масікевич Ю., Масікевич А., Сівак В. Зелений пояс Чернівців. - Чернівці: Золоті литаври, 2002. - 40 с.

7. Польчина С.М. Регуляторна функція лісопаркових насаджень в урбоантропедогенезі // Екологія та ноосферологія. - 2006. - Т. 17, № 1-2. - С. 122­128.

8. Сачкова Ю.В. Особенности структуры комплексов гастропод в зависимости от типа почвы в Среднем Поволжье // Биоразнообразие и роль животных в экосистемах: Матер. IV Междунар. науч. конф. - Днепропетровск: Изд-во ДНУ, 2007. - С. 212-214.

9. Сверлова Н.В. Наземні молюски (Gastropoda, Pulmonata) як індикатори стану паркових біотопів // Проблеми та перспективи розвитку лісового господарства. Наук. вісн. Укр.. держ. Лвсотехн. Ун-ту. - Львів, 1998. - Вип.. 9.1. - С. 63-64.

10. Сверлова Н. Наземні малакокомплекси Львова та їх зв'язок з еколого-фітоценотичними поясами міста // Екологічний збірник на пошану Андрія Созонтовича Лазаренка / Праці наук. тов. ім. Шевченка. - Т.3. - Львів, 1999. - С.

249-253.

11. Сверлова Н.В. Матеріали до моніторингу наземної малакофауни м. Львова та його околиць // Наук. записки Державного природознавчого музею. - Львів, 2003. - Т. 18. - С. 127-134.

12. Сверлова Н.В., Хлус Л.Н., Крамаренко С.С. и др. Фауна, экология и внутривидовая изменчивость наземных моллюсков в урбанизированной среде. - Львов, 2006. -

226 с.

13. Федотова О.Г., Хлус Л.Н., Сверлова Н.В. Наземная малакофауна Черновцов в сравнении с другими урбоэкосистемами запада Украины // Экологическое разнообразие почвенной биоты и биоапродуктивность почв. Материалы докладов IV (XIV) с участием зарубежных ученых (Тюмень, 1-4 февраля 2005 г.). - Тюмень, 2005. - С. 272-273.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

Л М Хлус - Багатовидові угруповання молюсків та дощових червів як показник антропогенної трансформаціїгрунтів

Л М Хлус - Изучение изменчивости наземного моллюска helixlutescens с применением факторного анализа