А В Шумейкіна - Багатозначність дієслів конкретної фізичної дії в сучасній українській літературній мові - страница 1

Страницы:
1  2  3 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА

ШУМЕЙКІНА АЛЛА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 811.161.2'367.625

БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ДІЄСЛІВ КОНКРЕТНОЇ ФІЗИЧНОЇ ДІЇ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ

10.02.01 - українська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: академік АПН України,

доктор філологічних наук, професор

І ГРИЩЕНКО Арнольд Панасович І

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

СТЕПАНЕНКО Микола Іванович,

Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, завідувач кафедри української мови;

кандидат філологічних наук, доцент АЛТИЦЕВА Леся Юріївна,

Київський національний лінгвістичний університет, доцент кафедри загального та українського мовознавства.

Захист відбудеться "18" вересня 2007 року о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий "1" серпня 2007 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

А.В. Висоцький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На сучасному етапі розвитку мовознавства семантичні дослідження, що охопили усі рівні мови, стали одним з провідних лінгвістичних спрямувань. У сфері лексикології увагу дослідників привертає проблема переносного значення слова, яка у наш час розробляється в руслі таких лінгвістичних напрямків, як семасіологія, когнітивна лінгвістика, прагмалінгвістика, стилістика, теорія лексикографії та ін. Вивчення співвідношень прямого значення з метафорично і метонімічно мотивованими переносними значеннями спрямовується на розкриття механізму вторинної номінації як засобу розвитку семантичної структури слова. Традиційно у лінгвістиці цей процес розглядається як багатозначність.

У східнослов'янській та зарубіжній лінгвістиці до цієї проблеми зверталися Н.Д. Арутюнова, Р.О. Будагов, В.Г. Гак, І.Г. Ольшанський, О.М. Селіверстова, І.В. Сентенберг, Г.А. Уфімцева, Дж. Лайонз, С. Ульман та ін. Вивченню регулярної полісемії, системних зв'язків між первинним і вторинними значеннями присвятили свої праці Ю.Д. Апресян, М.В. Нікітін, Л.О. Новиков, А.П. Чудинов, Д.М. Шмельов та інші мовознавці. В українському мовознавстві проблема полісемії розроблялася переважно на матеріалі іменників (В.С. Ващенко, А.П. Грищенко, М.П. Кочерган, Л.А. Лисиченко, Ж.П. Соколовська, О.О. Тараненко та ін.) та прикметників (О.Є. Марцинківська, Г.В. Межжеріна, А.М. Шамота, О.П. Штонь та ін.).

Проте, незважаючи на значні напрацювання з названої проблеми, на сьогодні не з'ясовано питання про внутрішню впорядкованість (ієрархію) значень полісемантичних слів. Хоча дієсловам більшою мірою, ніж іншим частинам мови, властива здатність до значеннєвого оновлення та розширення семантичного обсягу, багатозначність дієслів залишається досі найменш вивченою лінгвістичною проблемою, зокрема недостатньо з'ясовано особливості розвитку багатозначності дієслів з семантикою створення, зруйнування та пошкодження об'єкта.

Звернення до названих дієслів як основного предмета дослідження багатозначності вмотивоване тим, що їхнє значення характеризується високим ступенем динамічності та варіативності і по-різному представлене в сучасній українській мові (як у системі), у мовленнєвій діяльності (нормі) і в мовленнєвому акті (тексті).

Актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена стійким інтересом сучасної лінгвістики до проблем аналізу лексико-семантичної системи мови та важливістю всебічного дослідження семантичних структур багатозначних дієслів, виявлення чинників, що зумовлюють дієслівне варіювання, та закономірностей перетворень у сфері вторинної номінації. Значеннєве наповнення і динаміка семантичних меж дієслова, своєрідність значень та форми їх зв'язку в дієслові потребують всебічного й ґрунтовного розгляду на засадах теорії валентності.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з науковою проблемою кафедри української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова „Теоретичні і лінгводидактичні проблеми граматики та лексикології". Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 9 від 26 травня 2005 року) та схвалена Координаційною радою „Українська мова" Інституту української мови НАН України (протокол № 18 від 17 червня 2005 року).

Об'єктом дисертаційного дослідження є дієслова конкретної фізичної дії з семантикою створення, зруйнування і пошкодження об'єкта, згруповані у межах цих лексико-семантичних груп як категорійно-лексичними семами 'створювати', 'руйнувати', 'пошкоджувати' об'єкт, так і специфічним набором диференційних семантичних ознак.

Предметом аналізу є вторинні переносні значення дієслів конкретної фізичної дії та виявлення шляхів утворення лексико-семантичних варіантів.

Метою роботи є з'ясування механізму розвитку багатозначності дієслів конкретної фізичної дії, специфіки семантичних відношень між значеннями та чинників розвитку переносних семем.

Для досягнення цієї мети ставилися такі завдання:

1) з'ясувати теоретичні проблеми лексичної полісемії, розкрити сутність багатозначності, виявити закономірності її розвитку;

2) дослідити та описати семантичну структуру досліджуваних багатозначних дієслів;

3) проаналізувати параметри синтагматичних та парадигматичних особливостей дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення, зруйнування та пошкодження об'єкта, встановити взаємозв'язок цих характеристик;

4) визначити валентнісні характеристики і дистрибутивну програмованість дієслів конкретної фізичної дії залежно від їхньої семантики;

5) виявити та описати лексико-семантичні варіанти багатозначних дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення, зруйнування та пошкодження об'єкта;

6) дослідити умови і механізми розвитку нових значень у дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення, зруйнування та пошкодження об'єкта;

7) описати узуальні, оказіональні, архаїчні, сленгові значення дієслівних лексем;

8) з'ясувати особливості функціонування розглядуваних полісемічних дієслів конкретної фізичної дії у синтаксичних побудовах.

Методи дослідження. Специфіка об'єкта і мета дослідження зумовили використання як основних описового методу, на підставі якого узагальнюються спостереження над зібраним фактичним матеріалом (опис значеннєвої парадигми дієслів), і методу компонентного аналізу (виділення лексико-семантичних груп і підгруп дієслів, визначення семної структури дієслівнихзначень, встановлення категорійно-лексичних, диференційних, експліцитних та імпліцитних семантичних ознак, визначення валентнісних та інтенційних характеристик дієслова). Як додаткові у дисертаційному дослідженні використовувалися дистрибутивний метод, на підставі якого визначаються загальні й часткові можливості сполучуваності дієслів відповідних ЛСГ, а також функціональний (простежується функціонування розглядуваних лексико-семантичних варіантів дієслів у синтаксичних побудовах). Крім того, у дослідженні застосовано метод моделювання, який дозволяє представити семантичну структуру кожного дієслова формулою.

Джерела фактичного матеріалу. Матеріалом дослідження слугували дієслівні лексеми української мови, зафіксовані в Словнику української мови в 11-ти томах; у Великому тлумачному словнику сучасної української мови. Для уточнення семантики дієслів був використаний Словарь української мови за редакцією Б.Д. Грінченка, Українсько-російський словник у 6-ти томах, Фразеологічний словник української мови в 2-х томах, синонімічні, діалектні та сленгові словники. Аналіз конкретних значень дієслів здійснювався на прикладах речень, дібраних шляхом суцільної вибірки з текстів художнього, публіцистичного і наукового стилів та словників української мови.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що у дисертації вперше в українському мовознавстві комплексно досліджено значеннєву парадигму багатозначних дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення, зруйнування і пошкодження об'єкта, що розширює систему значень, зафіксованих у Словнику української мови в 11-ти томах. Уперше розглядалися не лише узуальні, а й оказіональні, сленгові та архаїчні значення, що є елементами сучасної мовної системи. Новою є також спроба системного опису денотативних, конотативно-денотативних і конотативних значень та чинників їх формування.

Теоретичне значення роботи полягає у поглибленому осмисленні семантичних структур багатозначних дієслів конкретної фізичної дії, що дозволить виявити чинники та закономірності формування вторинних значень дієслів, прогнозувати появу нових значень та уніфікувати їх опис. Дослідження лексико-семантичних варіантів дієслів поглиблює семасіологічну теорію в царині семантичних варіювань дієслівних предикатів у мовленнєвій діяльності, уможливлює упорядкування системи дієслівних значень української мови, накреслює перспективи дослідження інших лексико-семантичних груп дієслів, вивчення закономірностей співвідношення семантичних і синтаксичних характеристик дієслова як лексико-граматичного класу слів особливого типу.

Практична цінність дослідження. Положення та матеріали дисертації можуть знайти застосування у лекційних та практичних курсах з сучасної української літературної мови, а також у спецкурсах і спецсемінарах із лексикології, лексикографії та стилістики української мови. Результати дослідження можуть бути корисними при створенні навчальних і методичних посібників для студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів, у лексикографічній практиці укладання словників різних типів, а також можуть бути залучені для розробки принципівавтоматичного аналізу тексту, машинного перекладу статистичних досліджень системи лексики і закономірностей її функціонування. Лінгвістичну і прикладну цінність має дослідження сполучуваності дієслів у практиці укладання частотних словників.

Апробація та впровадження результатів дисертації. Основні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження викладено у доповідях на звітно-наукових конференціях викладачів, наукових семінарах кафедри української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (2004 -2007 рр.), на IV-й міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Шевченківська весна" (Київ, 2-3 березня, 2006 року); на міжнародній науковій конференції до 75-річчя доктора філологічних наук, професора С.В. Семчинського (Київ, 17-18 травня, 2006 року), на ІХ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість" (Київ, 25-27 квітня, 2006 року), на ІХ-й міжнародній науковій конференції „Семантика мови і тексту" (Івано-Франківськ, 26-28 вересня, 2006 року), на І Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих науковців „Україністика: нові імена у науці" (Горлівка, 2-3 листопада, 2006 року), на Всеукраїнській науковій конференції „Іван Ковалик і сучасне мовознавство" (Івано-Франківськ, 15-16 травня 2007 року).

Зібраний та описаний матеріал дисертаційного дослідження впроваджено у практику викладання курсу сучасної української літературної мови, стилістики, культури мовлення та лінгвістичного аналізу тексту студентам Кримського гуманітарного університету (довідка про впровадження № 137 від 02.04.07 р.), учням середньої загальноосвітньої школи № 7 м. Ялти (довідка про впровадження № 61 від 02.04.07 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 8 публікаціях, із них 5 - у виданнях, затверджених ВАК України як фахові.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків за розділами, загального висновку, списку використаної літератури, списку джерел і додатків. Обсяг дисертації без додатків, списку літератури, списку джерел становить 190 сторінок, загальний обсяг роботи -245 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ У вступі розкрито стан наукової проблеми у сучасному мовознавстві, обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, вказано на її зв'язок з науковими програмами та планами, сформульовано об'єкт, мету й завдання дослідження, з'ясовано наукову новизну, теоретичну і практичну цінність матеріалів та результатів дисертаційного дослідження, окреслено структуру дисертаційної праці.

У першому розділі „Теоретичні проблеми лексичної полісемії" доведено, що багатозначність - це мовна універсалія, природний та універсальний вияв мови і мислення, пов'язаний із психічної здатністю людини узагальнювати. Застосування знака до нових потреб або старих виразів до нового означуваного є однією із засад організації та функціонування словникової системи мови.

Багатство парадигматичних і синтагматичних зв'язків дієслів конкретної фізичної дії (КФД) зумовлює складність їх значеннєвої структури, залежність семантики дієслів від цих характеристик, насамперед від синтагматичних зв'язків (М.П. Кочерган, І.І. Мєщанінов, Р.В. Туркіна, Г.А. Уфімцева та ін.). Указуючи на тісну залежність між кількістю, характером значень та актантною структурою дієслова, Л.О. Кожевникова розвиток багатозначності дієслова пов'язує з різним заповненням валентнісної моделі у рамках мікроконтексту, тобто речення.[1] За таких умов іменники у ролі суб'єкта та об'єкта при дієслові стають не тільки його граматичною, але й лексичною характеристикою. Сполучуваність і значення дієслова утворюють діалектичну єдність: значенням визначається потужність сполучуваності лексичної одиниці, однак будь-які якісні чи кількісні зміни валентності дієслова впливають на значення, зумовлюючи його розширення, звуження чи перенесення, отже, зміни дієслівної семантики відбуваються за рахунок інновацій сполучуваності.

На розвиток системи значень дієслова КФД упливають лексичні та граматичні чинники: семасіологічна основа дієслова як частини мови, тобто наявність у дієслова широкого інформаційного потенціалу; семантика суб'єкта та об'єкта дії; різноманітність синтаксичних, зокрема суб'єктних, об'єктних, інструментальних та ін. зв'язків. У зв'язку з тим, що суб'єктно-об'єктні зв'язки дієслова тісно взаємодіють з його видовою характеристикою, варіативність дієслівної семантики зумовлюється й префіксальною валентністю дієслів. Специфіка дієслівної багатозначності визначається не тільки якісними, а й кількісними показниками, зокрема частотністю вживання дієслова.

Зміни у лексиці мають переважно системний характер, бо лексика - це система взаємопов'язаних елементів. Говорячи про мовну полісемічну модель, дослідник обов'язково має на увазі семантичну аналогію, яка забезпечує розгортання цієї моделі та утворення того чи іншого напрямку регулярної полісемії.[2]

У роботі проаналізовано характер зв'язків між значеннями полісемантичної лексеми. Установлено, що лексико-семантична структура багатозначного слова - це сукупність усіх лексико-семантичних варіантів (ЛСВ) слова, що перебувають між собою в парадигматичних відношеннях та залежно від ступеня семантичної близькості до прямого значення характеризуютьсяабо слабким ступенем семантичної пов'язаності (поняттєва полісемія), або сильним ступенем пов'язаності та збереженням семантичної тотожності (функціональна полісемія). Розглянувши зміст понять „лексема", „семема", „сема", було з'ясовано, що сукупність сем утворює семему, якій у плані вираження відповідає лексема у конкретному значенні. Експлікація сем здійснюється переліком виділених та відображених у свідомості ознак предмета, ситуації, явища та ін., позначуваних тим чи іншим словом.

Семантичне варіювання слів зумовлюється здатністю одних сем посилюватися, наголошуватися, а інших - згасати, відступати на другий план, нейтралізуватися. Активізуватися можуть як денотативні, предметно-логічні семи (тоді у слова розвивається денотативне значення), так і конотативні (семи оцінки, емоції, експресії, функціонально-стилістичні, фонові семи, які виникають на основі певних асоціацій і сприяють появі конотативних значень). Активізація одночасно конотативних і денотативних сем зумовлює формування конотативно-денотативних значень. Семантичні перетворення у семному складі значення, що відбуваються у процесі формування нової семантики слова, зумовлюються комунікативним завданням і не можуть бути зведені до єдиної формули, бо актуалізуватися можуть як ядерні диференційні, так і периферійні семи.

Ядро семантичної структури дієслова становлять узуальні значення, периферію утворюють архаїчні, сленгові та оказіональні семантичні деривати лексеми.

Розвиток вторинних семантичних дериватів у дієслів конкретної фізичної дії більшою мірою зумовлений семантико-валентнісними чинниками, ніж логіко-поняттєвими чи позамовними чинниками. Валентність дієслова, яка відбиває зв'язок дії з предметами різних тематичних груп, з одного боку, є чинником виникнення полісемії, а, з іншого, - тісно пов'язана з інтенсіоналом (смислом) самого дієслова, виявляючи при цьому залежність від його семантики, тобто від властивих відповідному дієслову семантичних множників.

Сигніфікативно-денотативний характер дієслів передбачає визначення їх семантики на основі урахування взаємодії парадигматичних і синтагматичних векторів структурної організації лексики. Дослідження семантичної структури полісемантичного дієслова передбачає опис та аналіз двох типів смислових зв'язків - лексичних і синтаксичних, оскільки частина семантичних дериватів у процесі творення набуває нової синтаксичної валентності.

У другому розділі „Семантична структура та функціонування багатозначних дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення об'єкта" обґрунтовано виділення семантичних підгруп у межах лексико-семантичної групи (ЛСГ) дієслів створення об'єкта; охарактеризовано валентнісні властивості дієслів, спрямованих на створення об'єкта; проаналізовано особливості функціонування предикатів створення у структурі речення. Здійснено аналіз семантичних структур багатозначних дієслів трьох лексико-семантичних підгруп з семантикою створення об'єкта:визначено та описано ядерні і периферійні семеми дієслів; проаналізовано контекстуальні умови функціонування ЛСВ; схарактеризовано зв'язки між значеннями у структурі лексем та мотивацію кожною семеми.

У тлумаченні дієслівного значення потребують визначення насамперед такі його складові: 1) основний семантичний компонент (родове значення, категорійно-лексична сема, поняттєва основа, через яку встановлюється належність дієслова до певного таксономічного класу); 2) семи суб'єкта та об'єкта дії, що безпосередньо формують семантику дієслова; 3) диференційні семи зі значенням способу, знаряддя, матеріалу, засобу, характеру дії тощо; 4) додаткові адвербіальні конкретизатори дієслівної дії, що доповнюють і уточнюють семантику дієслова.

Спільною, чи інтегральною, ознакою, на основі якої дієслова об'єднуються в цю ЛСГ, виступає категорійно-лексична сема мети дії 'створювати/робити/ будувати/ставити'. Конкретизація семантичної теми створення відбувається через лексичні категорії суб'єкта та об'єкта, способу, матеріалу і знаряддя дії.

Онтологічні типи створюваних об'єктів-артефактів визначаються в основному метою самої дії. Відповідно до класів створюваних об'єктів дієслова з конструктивною семантикою можна поділити на такі лексико-семантичні мікрополя: 1) підгрупа дієслів з семантикою „створювати об'єкт з параметричною характеристикою довжини" (гатити, городити, крити, мостити); 2) підгрупа дієслів з семантикою „створювати об'єкт з параметричною характеристикою висоти" (будувати, мурувати); 3) підгрупа дієслів з семантикою „створювати об'єкт з параметричною характеристикою глибини" (копати, колупати, рити, копирсати, довбати, шпортати).

Через те, що саме в контексті відбувається актуалізація значення дієслова, синтагматичне оточення є найефективнішим засобом розкриття семантики слова, тому показ сполучуваності не менш важливий для характеристики значення слова, ніж саме його тлумачення. Значення дієслова можна розмежувати, врахувавши одночасно його праву і ліву сполучуваність, тобто сполучуваність з іменниками в позиції суб'єкта та об'єкта. Значущими виступають також інші адвербіальні характеристики дії: локальні, часові, якісні ознаки, без яких дієслово може сприйматися як неповно реалізоване. Для того, щоб визначити характеристики сполучуваності дієслова, треба встановити повний набір його поширювачів, значущих для реалізації семантики дієслівної лексеми. Валентнісні показники багатозначних дієслів визначаються стосовно кожного конкретного значення, бо навіть відтінки значень можуть відрізнятися кількістю, семантикою і способом оформлення поширювачів.

Семантична структура дієслова гатити, первинним значенням якого є Д1 „робити гатку або греблю, відгороджуючи воду", охоплює 14 значеннєвих

складників:Д1Д2 Д1фраз/розмК1фразК2фразД3розм/застД4розмД5жаргД6розм Д2розм/заст Д3розм Д4Д7заст Д

5сленг. На формування нових значень лексеми гатити впливають як екстралінгвальні, позамовнічинники, зокрема соціальні, культурно-історичні умови (ЛСВ „бити"), так і власне мовні фактори, серед яких основними є такі: 1) функціональне ускладнення первинного значення (семема „прокладати гатку через болото"); 2) багатократний характер дії та актуалізація імпліцитної семи інтенсивності (ЛСВ „ударяти, стукати у щось", „стріляти", „танцювати", „просити високу ціну"); 3) експлікація потенційної семи кількісної характеристики матеріалу дії (ЛСВ „накладати що-небудь у великій кількості", „запруджувати, заповнювати великою кількістю чого-небудь"); 4) розщеплення семи кількісної характеристики матеріалу дії та її модифікація у сему кількості (семема „дуже багато чого-небудь"); 5) нейтралізація родової семи та активізація семи способу дії (ЛСВ „витрачати що-небудь марно"); 6) метафоричне перенесення та фразеологізація контекстного оточення лексеми (семеми „малопридатний чи зовсім непридатний для чого-небудь доброго", „дорожити ким-, чим-небудь"); 7) метафоричне перенесення на основі функціональної подібності двох дій (ЛСВ „загороджувати").

Лексико-семантичну парадигму полісемантеми будувати, первинною семемою якої є Д1 „споруджувати, зводити яку-небудь будівлю", становлять 10 значень: Д1Д2К1К2К3фразК4фразД3рідкоД4КД1рідкоКД2оказ. Аналіз семантичної структури лексеми будувати показав, що дієслово зберігає родову сему в усіх своїх семантичних проявах. Семантичним формантом наявних у значеннєвій структурі дієслова будувати поширювальних значень виступає первинна номінативна семема Д1. Перевага денотативних значень над конотативними у семантичній структурі дієслова будувати свідчить про великий потенціал цього вербатива щодо реалізації номінативної функції; експресивної функції дієслово не виконує. Лексико-семантичні варіанти дієслова будувати розрізняються не лінгвістичними ознаками, а предметно-логічними зв'язками, тобто на перший план виступають відмінності, пов'язані з розрізненням явищ дійсності. На мовному рівні формування вторинних ЛСВ дієслова будувати пов'язане зі зміною об'єкта на позначення предмета позамовної дійсності: об'єктна сполучуваність дієслова змінюється у напрямку від конкретних актантів до абстрактних за незмінності суб'єкта дії та його характеристик. Подібно до дієслів гатити, будувати розширили свою первинну семантику лексеми городити, крити, мостити, мурувати, копати, рити, колупати, копирсати, довбати, шпортати.

Дослідження семантичних структур та умов функціонування дієслів КФД виявило, що для дієслів із семантикою „створювати об'єкт з параметричною характеристикою довжини" характерна поняттєва полісемія. У семантичних структурах досліджуваних лексем метонімічні значення домінують над метафоричними. Метонімічні деривати виникають на основі результативно-наслідкових відношень. Метафоричні перенесення зумовлені варіюванням об'єктної валентності дієслова, рідше суб'єктної, синтаксичним контекстом, актуалізацією експліцитних та імпліцитних сем.

Дієсловам із семантикою „створювати об'єкт з параметричною характеристикою висоти" властива функціональна багатозначність, бо їхні ЛСВ не виходять за межі однієї поняттєвої сфери. Формування метафоричних значень зумовлене субкатегорійним варіюванням семи об'єкта у напрямку від конкретного до абстрактного за незмінності характеристик суб'єкта дії. Лексеми цієї підгрупи не мають метонімічних значень.

Дієсловам із семантикою „створювати об'єкт з параметричною характеристикою глибини" притаманна поняттєва полісемія. У семантичних структурах аналізованих лексем кількість метонімічних семем дорівнює кількості метафоричних. Метонімічні деривати формуються на основі результативно-наслідкових та асоціативно-поняттєвих відношень з домінуванням останніх. Метафоричні перенесення ґрунтуються на субкатегорійному варіюванні семи об'єкта у напрямку конкретність/абстрактність, аналогії, перенесенні за зовнішньою подібністю двох дій, актуалізації експліцитних та імпліцитних сем первинного значення, семантичній конденсації. Деякі дієслова цієї підгрупи розвивають метафоричні стилістично знижені сленгові значення.

У третьому розділі „Семантична структура та функціонування багатозначних дієслів конкретної фізичної дії з семантикою зруйнування і пошкодження об'єкта" обґрунтовано виділення лексико-семантичних підгруп у межах ЛСГ дієслів зруйнування і пошкодження об'єкта; схарактеризовано валентнісні властивості дієслів, спрямованих на зруйнування і пошкодження об'єкта. Описано особливості семантичної організації дієслів: визначено ядерні і периферійні семеми дієслів; проаналізовано контекстуальні умови функціонування ЛСВ; охарактеризовано зв'язки між значеннями у структурі лексем та мотивацію кожної семеми; виявлено закономірності полісемії лексико-семантичних підгруп дієслів з семантикою зруйнування і пошкодження об'єкта.

Ядро цієї лексико-семантичної групи дієслів становить архісема 'руйнування', яка корелює з поняттям деструкції, що є результатом мисленнєвого узагальнення сутнісних ознак типового фрагмента руйнівної дії на предмет позамовної дійсності. Дієслова з семою руйнування об'єкта - це складові континууму вербативів конкретної фізичної дії, які репрезентують деструктивний вплив на предмет з метою його зруйнування чи пошкодження, у результаті чого якісно змінюється, частково пошкоджується або повністю знищується його цілісність на рівні макро- чи мікроструктури. Уточнення родових сем зруйнування і пошкодження відбувається за рахунок лексичних категорій суб'єкта та об'єкта, способу, знаряддя, місця, інтенсивності дії.

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

А В Шумейкіна - Багатозначність дієслів конкретної фізичної дії в сучасній українській літературній мові