Статьи

Ф Куртяк - Батрахофауна ужанського національного природного парку - страница 1

Страницы:

1 2

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK OF LVIV UNIV.

Серія біологічна. 2010. Вип. 53. С. 133-142 Biology series. 2010. Is. 53. P. 133-142

УДК 597.6 (477.87)

БАТРАХОФАУНА УЖАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Ф. Куртяк, Л. Крулько

Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет", вул. А. Волошина, 32, Ужгород 88000, Україна е-mail: kurtyak@bk.ru

Уперше проведена інвентаризація батрахофауни Ужанського НПП. Контрольний список видів амфібій, створений на основі аналізу літературних джерел, вивчення та перевизначення музейних колекцій, обробки результатів оригінальних польових досліджень, налічує 8 видів 7 родів 4 родин 2 рядів. Показано, що на території Ужанського НПП охороняється 44,4% регіонального таксономічного багатства амфібій та 40% видового складу всієї теріофауни України.

Ключові слова: Ужанський НПП, батрахофауна, видове багатство, батрахо-ценози.

Ужанський національний природний парк створено у вересні 1999 р. на основі природозаповідних об'єктів, які існували у верхів'ях річки Уж вже на початку ХХ століття. Зокрема, ще за часів Австро-Угорщини в 1908 р. з метою охорони пралісів тут були створені резервати "Стужиця" і „Тиха" [9]. Національний парк розташований на північному заході Закарпатської області і є складовою частиною першого у світі тристороннього українсько-польсько-словацького міжнародного біосферного резервату „Східні Карпати", який включено до Світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Ужанський НПП складається з п' яти природоохоронних науково-дослідних відділень і на сьогоднішній день займає площу 39 159 га, в тому числі 14,9 тис. га вилученої території [5, 9].

Відомості з батрахофауни території, що на сучасному етапі включена до складу Ужанського НПП, знаходимо у монографіях і дисертаціях [5, 8-10, 20, 22, 27], окремих статтях [1, 3, 7, 11, 13, 14, 18, 23-26, 28, 29] та Літописах природи Ужанського НПП (2001-2007) [15]. Спеціальних досліджень видового багатства та чисельності амфібій на теренах Ужанського НПП не проводили.

Обліки чисельності проводили протягом 2004-2009 рр. за допомогою маршрутного методу [2, 4, 6, 12, 17]. Маршрутний метод використовувався нами, оскільки саме ним користувалися дослідники під час вивчення чисельності амфібій на території Закарпаття в минулі періоди [1, 22, 26, 27, 29], крім того, він є найбільш придатним і дає максимально повні дані при вивченні чисельності даної групи тварин [4, 6, 17].

Кожна трансекта мала довжину 1 км та ширину 4 м (по 2 метри по боках від дослідника), таким чином, площа трансекти становить 4000 м2, тобто 0,4 га. Відповідно, чисельність на 1 км трансекти (N) можна перевести у щільність особин на га (S) за формулою: S=N/0,4. При оцінці таксономічного та видового різноманіття використовували індекс Шенона-Вівера, розрахований для чотирьох таксономічних рангів, чи чисельності видів, відповідно, згідно із формулою: H'= - X pi log (pi), де pi - частка таксонів відповідного (і-го) рангу відносно суми всіх таксонів [19].

Облік різних груп, унаслідок різниці в біології видів, проводили по-різному за уніфікованою методикою [12]. Загалом у межах Ужанського НПП упродовж 2004-2009 рр.

© Куртяк Ф., Крулько Л., 2010проведено 213 обліків, унаслідок яких виявлено 718 особин 8 видів (Жорнавське ПОНДВ - 37 обліків, 139 особин 3 видів; Костринське ПОНДВ - 71 обліків, 149 особин 4 видів; Лубнянське ПОНДВ - 36 обліків, 67 особин 4 видів; Ново-Стужицьке ПОНДВ -24 обліків, 85 особин 4 видів; Ужоцьке ПОНДВ - 45 обліків, 278 особин 6 видів), загальна довжина трансект становила 213 км. Для якісного та кількісного аналізу чисельності амфібій у пакеті програм Microsoft Access v. 9.0. нами створена форма, що дає змогу відразу безпосередньо в польових умовах, використовуючи ноутбук чи кишеньковий ПК, формувати базу даних. Бази даних із чисельностей всіх видів земноводних території дослідження та дані відомих нам літературних джерел зводили у єдину за допомогою пакету програм Microsoft Office Excel 2003. Для досліджень у полі створені спеціальні фенологічні й облікові картки, що значно полегшувало роботу.

Згідно з літературними даними [15, 20, 22, 27-29], на території Ужанського НПП відмічено 9 видів земноводних. Обліків чисельності амфібій на теренах Ужанського НПП раніше не проводили. Нами впродовж 2004-2009 рр. проводилося вивчення батра-хофауни Ужанського національного природного парку. У результаті проведених досліджень виявлено 8 видів амфібій зі 7 родів, 4 родин і 2 рядів (не виявлена нами R. dalmatina, що наводилася для Костринського лісництва раніше (Щербак, Щербань, 1980; Янчуков, 1998). Чотири види (50%) занесені до ЧКУ [16, 21].

Домінуючим за чисельністю в Ужанському НПП видом є Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758) (1,5 особин на 1 км маршруту; 3,8 особин на га), незначно рідкіснішим є Lissotriton montandoni (Boulenger, 1880) (1,2 особини на 1 км маршруту; 2,9 особин на га). Чисельність Mesotriton alpestris (Laurenti, 1768) та Bombina variegata (Linnaeus, 1758) менша (відповідно, 0,38 та 0,27 особин на 1 км маршруту; 0,7 та 0,9 особин на га). Спорадично трапляються Triturus cristatus (Laurenti, 1768) та Rana temporaria Linnaeus, 1758 (відповідно, 0,03 та 0,01 особин на 1 км маршруту; 0,07 та 0,02 особини на га). Достатньо рідкісними є Lissotriton vulgaris (Linnaeus, 1758) та Bufo bufo (Linnaeus, 1758) (по 0,005 особин на 1 км маршруту; 0,01 особин на га). У середньому на 1 кілометрі маршруту Ужанським НПП трапляються 3,8 особин амфібій різних видів, що адекватне 8,4 особинам на 1 га.

Батрахофауна природоохоронних науково-дослідних відділеннь Ужанського НПП.

На теренах Жорнавського ПОНДВ виявлено три види земноводних (S. salamandra, L. montandoni, B. variegata) з трьох родів і двох родин, та двох рядів. 100% видів занесені до ЧКУ [16, 21]. Родина Salamandridae Goldfuss, 1820 -Саламандроподібні представлена в межах Жорнавського ПОНДВ двома родами та двома видами. Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758) - Саламандра плямиста. Всього спостерігалося 136 особин на 37 кілометрів маршруту, що відповідає 3,7 особини на 1 км, або 9,2 особини на га у відповідних біотопах. Lissotriton montandoni (Boulenger, 1880) - Тритон карпатський. Усього спостерігалася 1 особина на 37 кілометрів маршруту, що відповідає 0,03 особини на 1 км, або 0,07 особини на га у відповідних біотопах. Родина Bombinatoridae Gray, 1825 - Кумкоподібні, представлена в межах Жорнавського ПОНДВ одним родом і видом, становить 50% від видового багатства родини в межах Українських Карпат. Вид Bombina variegata (Linnaeus, 1758) - Кумка гірська (жовточерева). Спостерігалося 2 особини на 37 кілометрів маршруту, що відповідає 0,05 особин на 1 км, або 0,14 особин на га у відповідних біотопах.

На теренах Костринського ПОНДВ виявлено 4 види земноводних (S. salamandra, L. vulgaris, L. montandoni, B. variegata) із трьох родів, двох родин і двох рядів. Три види

(75%) із чотирьох занесені до ЧКУ [16, 21]. Лише у межах Костринського ПОНДВ виявлений L. vulgaris. Родина Salamandridae Goldfuss, 1820 - Саламандроподібні представлена у межах Костринського ПОНДВ двома родами та трьома видами, що становить 50% від загального видового багатства родини в межах Українських Карпат. Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758) - Саламандра плямиста. Усього спостерігалася 98 особин на 71 кілометр маршруту, що відповідає 1,4 особини на 1 км, або 3,5 особини на га у відповідних біотопах. Lissotriton vulgaris (Linnaeus, 1758) - Тритон звичайний. Всього спостерігалася 1 особина на 71 кілометр маршруту, що відповідає 0,01 особини на 1 км, або 0,04 особини на га у відповідних біотопах. Lissotriton montandoni (Boulenger, 1880) -Тритон карпатський. Всього спостерігалося 15 особин на 71 кілометр маршруту, що відповідає 0,2 особини на 1 км, або 0,53 особини на га у відповідних біотопах. Родина Bombinatoridae Gray, 1825 - Кумкоподібні представлена в межах Костринського ПОНДВ одним родом і видом, становить 50% від видового багатства родини в межах Українських Карпат. Bombina variegata (Linnaeus, 1758) - Кумка гірська (жовточерева). Всього спостерігалося 35 особин на 71 кілометр маршруту, що відповідає 0,5 особини на 1 км, або 1,2 особини на га у відповідних біотопах.

На теренах Лубнянського ПОНДВ виявлено чотири види земноводних (S. salamandra, L. montandoni, B. variegata, R. temporaria) з чотирьох родів, трьох родин, та двох рядів. Три види із чотирьох (75%) занесені до ЧКУ [16, 21]. Родина Salamandridae Goldfuss, 1820 - Саламандроподібні представлена в межах Лубнянського ПОНДВ двома родами та видами, що становить 33,3% від загального видового багатства родини в межах Українських Карпат. Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758) - Саламандра плямиста. Всього спостерігалося 50 особин на 36 кілометрів маршруту, що відповідає 1,39 особини на 1 км, або 3,5 особини на га у відповідних біотопах. Lissotri-ton montandoni (Boulenger, 1880) - Тритон карпатський. Усього спостерігалося 5 особин на 36 кілометрів маршруту, що відповідає 0,14 особини на 1 км, або 0,35 особини на га у відповідних біотопах. Родина Bombinatoridae Gray, 1825 - Кумкоподібні представлена в межах Лубнянського ПОНДВ одним родом і видом, становить 50% від видового багатства родини в межах Українських Карпат. Bombina variegata (Linnaeus, 1758) - Кум-ка гірська (жовточерева). Всього спостерігалося 11 особин на 36 кілометрів маршруту, що відповідає 0,3 особини на 1 км, або 0,8 особини на га у відповідних біотопах. Родина Ranidae Rafinesque, 1814 - Жабоподібні представлена в межах Лубнянського ПОНДВ одним родом і видом, що становить 16,6% від видового багатства родини в межах Українських Карпат. Rana temporaria Linnaeus, 1758 - Жаба трав'яна, усього спостерігалася 1 особина на 36 кілометрів маршруту, що відповідає 0,03 особини на 1 км, або 0,07 особини на га у відповідних біотопах.

На теренах Ново-Стужицького ПОНДВ виявлено чотири види земноводних (S. salamandra, L. montandoni, B. variegata, B. bufo) з чотирьох родів, трьох родин, та двох рядів. Три види із чотирьох (75%) занесені до ЧКУ [16, 21]. Унікальним видом для Ново-Стужицького ПОНДВ у межах Ужанського НПП є B. bufo. Родина Salamandridae Goldfuss, 1820 - Саламандроподібні представлена у межах Ново-Стужицького ПОНДВ двома родами та видами, що становлять 33,3% від загального видового багатства родини в межах Українських Карпат. Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758) - Саламандра плямиста. Усього спостерігалося 30 особин на 36 кілометрів маршруту, що відповідає 0,8 особини на 1 км, або 2,1 особини на га у відповідних біотопах. Lissotriton montandoni (Boulenger, 1880) - Тритон карпатський. Усього спостерігалося 50 особин на 24 кілометри маршруту, що відповідає 2,1 особини на 1 км, або 5,2 особини на га у відповідних біотопах. Родина Bombinatoridae Gray, 1825 - Кумкоподібні. Представлена в межах Сту-жицького ПОНДВ одним родом і видом, становить 50% від видового багатства родини в межах Українських Карпат. Bombina variegata (Linnaeus, 1758) - Кумка гірська (жовточерева). Всього спостерігалося 4 особини на 24 кілометри маршруту, що відповідає 0,17 особини на 1 км, або 0,4 особини на га у відповідних біотопах. Родина Bufonidae Gray, 1825 - Ропухоподібні представлена в межах Стужицького ПОНДВ одним родом і видом, становить 50% від видового багатства родини в межах Українських Карпат. Bufo bufo (Linnaeus, 1758) - Ропуха сіра, усього спостерігалася 1 особина на 24 кілометри маршруту, що відповідає 0,17 особини на 1 км, або 0,4 особини на га у відповідних біотопах.

На теренах Ужоцького ПОНДВ виявлено шість видів земноводних (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris, T. cristatus B. variegata, R. temporaria) із шести родів, трьох родин і двох рядів. Чотири види (66,7%) занесені до ЧКУ [16, 21]. Родина Salamandridae Goldfuss, 1820 - Саламандроподібні представлена у межах Ужоцького ПОНДВ чотирма родами та чотирма видами, що становить 66,7% від загального видового багатства родини в межах Українських Карпат. Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758) - Саламандра плямиста. Усього спостерігалося 10 особин на 45 кілометрів маршруту, що відповідає 0,2 особини на 1 км, або 0,6 особини на га у відповідних біотопах. Lissotriton montandoni (Boulenger, 1880) - Тритон карпатський. Усього спостерігалося 175 особин на 45 кілометрів маршруту, що відповідає 3,8 особини на 1 км, або 9,7 особини на га у відповідних біотопах. Mesotriton alpestris (Laurenti, 1768) - Тритон альпійський, усього спостерігалося 57 особин на 45 кілометрів маршруту, що відповідає 1,26 особини на 1 км, або 3,2 особини на га у відповідних біотопах. Triturus cristatus (Laurenti, 1768) - Тритон гребенястиий, усього спостерігалося 6 особин на 45 кілометрів маршруту, що відповідає 0,13 особини на 1 км, або 0,3 особини на га у відповідних біотопах. Родина Bombinatoridae Gray, 1825 - Кумкоподібні, представлена в межах Сту-жицького ПОНДВ одним родом і видом, становить 50% від видового багатства родини в межах Українських Карпат. Bombina variegata (Linnaeus, 1758) - Кумка гірська (жовточерева). Всього спостерігалося 29 особин на 45 кілометрів маршруту, що відповідає 0,7 особини на 1 км, або 1,6 особини на га у відповідних біотопах. Родина Ranidae Rafinesque, 1814 - Жабоподібні, представлена в межах Ужоцького ПОНДВ одним родом і видом, що становить 16,6% від видового багатства родини в межах Українських Карпат. Rana temporaria Linnaeus, 1758 - Жаба трав' яна, усього спостерігали 1 особину на 45 кілометрів маршруту, що відповідає 0,02 особини на 1 км, або 0,06 особини на га у відповідних біотопах.

На підставі отриманих даних проведено оцінку показників таксономічного багатства та різноманіття батрахоценозів на даний час і в минулому [22, 27-29] у межах Ужанського національного природного парку (табл. 1). Таксономічне багатство батра-хофауни у 1971-1975 рр. та на сучасному етапі майже не зазнало змін і дорівнює, відповідно 23 проти 21. Протилежних коливань із часом зазнає показник таксономічного різноманіття. Так H' у період 1971-1975 рр. дорівнює 2,22 біт, а на сучасному етапі — 2,23 біт. Даний факт пов'язаний зі збільшенням вирівняності кількості таксонів при їх загальному зменшенні.

Таблиця 1

Оцінка таксономічного багатства і різноманітя батрахофауни Ужанського національного природного парку

ПОНДВ

Кількість таксонів за рангами

Сума таксонів

Різноманіття, H' (біт)

вид рід родина ряд

Наші дані

Жорнавське ПОНДВ 3 3 2 2 10

Костринське ПОНДВ 4 3 2 2 11

Лубнянське ПОНДВ 4 4 3 2 13

Ново-Стужицьке ПОНДВ 4 4 3 2 13

Ужоцьке ПОНДВ 6 6 3 2 17

Ужанський НПП_8 7 4_2_21

За літ. джерелами (Щербак, Щербань, 1980)

0,28 0,26 0,27 0,27 0,24 0,23

Жорнавське ПОНДВ 3 3 2 2 10

Костринське ПОНДВ 5 6 2 2 15

Лубнянське ПОНДВ 4 4 3 2 13

Ново-Стужицьке ПОНДВ 4 4 3 2 13

Ужоцьке ПОНДВ 6 6 3 2 17

Ужанський НПП_9 8 4_2_23_ 0,28 0,23 0,27 0,27 0,24 0,22

Як видно з табл. 1, зміни структури батрахоценозів відбулися тільки у межах Ко-стринського ПОНДВ, де нами не виявлено особин виду Rana dalmatina Fitzinger In Bonaparte, 1839, що відзначали раніше [28, 29].

Еудомінантами у батрахоценозах Ужанського НПП виступають S. salamandra (45,1%), L. montandoni (8%) та B. variegata (11,3%); домінантом є M. alpestris (8%); суб-рецендентами: T. cristatus (0,84%), R. temporaria (26,0%); L. vulgaris (8%) та B. bufo (3,5) (табл. 2.). Індекс домінування (1/е) становить 0,97 за вирівняності за частотою (е) - 1,03. Видове різноманіття (Н') дорівнює 1,8; кількість видів 8.

Таблиця 2

Оцінка видового багатства і різноманітності батрахоценозів Ужанського національного природного парку

Природоохоронне

Кількість видів

Видове

Вирівняність

Індекс

науково-дослідне

різноманіття,

за частотою,

домінування,

Домінант, % у вибірці

відділення

Н' (біт)

1/е

Жорнавське

3,00

0,17

0,09

11,23

S. salamandra (97,84%)

ПОНДВ

Костринське

4,00

1,27

1,19

0,84

S. salamandra (65,8%),

ПОНДВ

B. variegata (23,5%), L. montandoni (10%);

Лубнянське

4,00

1,11

1,24

0,81

S. salamandra (74,6%),

ПОНДВ

B. variegata (16,4)

Ново-Стужицьке

4,00

1,26

0,69

1,44

L. montandoni (58,8%),

ПОНДВ

S. salamandra (35,3%)

Ужоцьке ПОНДВ

6,00

1,55

0,59

1,69

L. montandoni (63%),

M. alpestris (20,5%),

B. variegata (11,4%)

Ужанський НПП

8,00

1,80

1,03

0,97

S. salamandra (45,1%), L. montandoni (8%), B. variegata (11,3%)

Еудомінантами у батрахоценозах Жорнавського ПОНДВ Ужанського НПП виступають S. salamandra (97,84%); рецедентом - B. variegata (1,4%); субрецедентом -L. montandoni (0,72%). Індекс домінування (1/е) становить 11,23 за вирівняності за частотою (е) - 0,09. Видове різноманіття (Н') дорівнює 0,17; кількість видів 3. Еудомінантами у батрахоценозах амфібій Костринського ПОНДВ Ужанського НПП виступають S. salamandra (65,8%), B. variegata (23,5) та L. montandoni (10%); субрецен-дентом: L. vulgaris (0,67%). Індекс домінування (1/е) становить 0,84 за вирівняності за частотою (е) - 1,19. Видове різноманіття (Н') дорівнює 1,27; кількість видів 4. Еудомінантами у батрахоценозах Лубнянського ПОНДВ Ужанського НПП виступають S. salamandra (74,6%) та B. variegata (16,4); домінантом є L. montandoni (7,5%); рецен-дентом: R. temporaria (1,5). Індекс домінування (1/е) становить 0,81 за вирівняності за частотою (е) - 1,24. Видове різноманіття (Н') дорівнює 1,11; кількість видів 4.

Еудомінантами у батрахоценозах Ново-Стужицького ПОНДВ Ужанського НПП виступають L. montandoni (58,8%) та S. salamandra (35,3%); субдомінантом -B. variegata (4,7%); рецедентом - B. bufo (1,2%). Індекс домінування (1/е) становить 1,44 за вирівняності за частотою (е) - 0,69. Видове різноманіття (Н') дорівнює 1,26; кількість видів 4. Еудомінантами у батрахоценозах Ужоцького ПОНДВ Ужанського НПП виступають L. montandoni (63%), M. alpestris (20,5%) та B. variegata (11,4%); субдомінантом -S. salamandra (3,6%), субрецедентом - R. temporaria (0,4%). Індекс домінування (1/е) становить 1,69 за вирівняності за частотою (е) - 0,59. Видове різноманіття (Н') дорівнює 1,55; кількість видів 6.

Аналізуючи структуру батрахоценозів у межах Ужанського НПП, з'ясували, що вона зазнає певних часових коливань (рис. 1). При цьому змінюються і показники видового багатства та різноманіття.

100%

80%

60%

40%

20%

□ R. temporaria Е B. bufo И B. variegata Ш T. cristatus ШM. alpestris Ш L. montandoni И L. vulgaris H S. salamandra

Страницы:

1 2

Ф Куртяк - Батрахофауна ужанського національного природного парку - страница 1

Похожие статьи