Р В Фещур - Бенчмаркінг як ефективний засіб зниження витрат виробництва - страница 1

Страницы:
1  2 

системи контролю за витратами, запропоновано впровадження поетапної програми скорочення витрат, що дозволить досягти ефективного функціонування як в довгостроковій, так і в короткостроковій перспективі.

Подальші дослідження планується проводити щодо окремих складових собівартості послуг, які надаються підприємствами санаторно-курортної галузі, а також щодо аналізу факторів, які впливають на витрати цих підприємств. Передбачається також проведення аналізу витратного методу ціноутворення на основі диференціювання структури витрат та цін на послуги лікування та оздоровлення. Крім того, перспективним залишається дослідження всіх витрат підприємств санаторно-курортної галузі, поділ їх на продуктивні і непродуктивні та, як наслідок, розробка програми скорочення непродуктивних витрат.

1. Алейникова Г.М. Организация и управление турбизнесом: Учеб. пособие. - Донецк: ДИТБ, 2002. - 184 с. 2. Артеменко В.Г Фінансовий аналіз. - М.: Дис., 1998. - 120 с. 3. Бейдик О.О. Рекреаційно - туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, райо­нування: Монографія. - К.: Вид.-поліграф. центр "Київський університет", 2001. - 395 с. 4. Дя­дечко Л.П. Экономика предприятий туристического бизнеса. - Донецк, 2003. - 172с. 5. Мазур И.И., Шапиро В.Д. и др. Управление проектами: Справочник для профессионалов. - М.: Высш. шк., 2001. -

875 с.

УДК 658.32

Р.В. Фещур, Н.Р. Яворська, Т.В. Меренюк

Національний університет "Львівська політехніка"

БЕНЧМАРКІНГ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ЗНИЖЕННЯ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА

© Фещур Р.В., Яворська Н.Р., Меренюк Т.В., 2007

Уточнено поняття бенчмаркінгу, виділено етапи проведення бенчмаркінгу, проведено аналіз витрат на виробництво продукції в різних країнах та досліджено ефективність використання бенчмаркінгу під час управління витратами з метою їх зниження.

The category of "benchmarking" and define steps of using benchmarking are analyzed in the article. Also, operating costs on manufacturing in different countries is analysed and the efficiency of using benchmarking in costs management is researched in order to reduce them.

Постановка проблеми та її зв'язок із науковими чи практичними завданнями. За умов постійного зростання конкуренції підприємства різних галузей повинні одночасно підвищувати якість своєї продукції, знижувати витрати на її виробництво та пропонувати достатньо диференційовану продукцію з метою якнайкращого задоволення існуючого попиту. Особливо актуальними постають проблеми зниження витрат виробництва, оскільки витрати є одним з основних ціноутворюючих чинників. Знизивши витрати виробництва, підприємство будь-якої галузі має можливість знизити ціни і отримати конкурентну перевагу в своїй галузі або отримати вищі прибутки. З одного боку, витрати визначають мінімальну ціну продукції [4, с. 68], з іншого, ціна товару визначається сукупними витратами, які були понесені на його виготовлення, враховуючи торгово-збутову націнку та особливості товару. Витрати виробництва є важливим внутрішнім фактором, що безпосередньо впливає на процес ціноутворення, тому з метою підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства намагаються їх мінімізувати [10, с. 657; 3, с. 178].

Нині підвищити якість продукції та одночасно знизити витрати на її виробництво можливо завдяки використання методів бенчмаркінгу. Бенчмаркінг дає можливість виявити еталонні результати діяльності підприємств однієї галузі з метою прийняття оптимальних рішень щодо розвитку підприємств та переймання найкращих методів їх роботи. В Україні проведення бенчмаркінгу унеможливлюється внаслідок закритості всієї внутрішньої інформації. Неможливо провести порівняльний аналіз структури та динаміки витрат підприємств-конкурентів. Таке зіставлення (бенчмаркінг) дозволило б опанувати передовий дослід у сфері оптимізації та зниження витрат підприємств-конкурентів. Окрім економічного ефекту оптимізації витрат в дію вступає соціальний, що полягає в ефективному використанні обмежених ресурсів, а, отже, їх збереження для наступних поколінь, що й зумовлює актуальність дослідження.

У той час як відомі світові лідери, такі як Xerox, Ford Motor, IBM, AT&T, Du Pont, Eastman Kodak, Motorola та інші з метою захоплення та утримування певної частки ринку використовують ці методи як стандарт управління [8, 13], вітчизняні підприємства не оприлюднюють жодної інформації, а науково-методичні розробки практично не розвиваються у цій сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій за проблемою. В Україні ґрунтовних досліджень на предмет бенчмаркінгу практично не проводиться. Методологія проведення та розкриття сутності бенчмаркінгу частково досліджена в працях деяких вітчизняних авторів [1-2, 5-6, 8, 10-12], у той час як чимало закордонних науковців досліджують цю проблему [7, 14-16]. Разом з тим в науковій літературі недостатньо висвітлено проблему зниження витрат виробництва внаслідок використання підходів бенчмаркінгу, що особливо актуально для економіки України, зважаючи на її затратний характер.

Формулювання цілей статті. З огляду на актуальність теми та результати вивчення і аналізу літературних джерел [1-17] цілями дослідження є:

- провести аналіз витрат на виробництво продукції в різних країнах;

- обґрунтувати доцільність розвитку бенчмаркінгу в Україні;

- уточнити поняття "бенчмаркінг";

- виділити етапи проведення бенчаркінгу;

Виклад основного матеріалу дослідження. Проаналізуємо витрати на виробництво продукції в Україні та інших країнах. Варто відмітити, що на Заході витрати обліковуються за методом витрати - випуск (input-output), а не за економічними елементами відповідно до видів діяльності, тому проведення такого порівняння дещо ускладнюється.

Під час здійснення аналізу доцільно поділити європейські країни на дві сукупності: економічно розвинуті (рис. 1) та постсоціалістичні (рис. 2). Результати статистичного аналізу вибірок наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Результати статистичного аналізу сукупностей

Показники

Постсоціалістичні країни

Економічно розвинуті країни

Усі країни

 

78,44

65,74

74,31

 

72,81

66,44

72,12

 

72,98

66,16

69,18

R

28,24

22,27

41,66

о

9,65

5,31

10,26

V

12,31

8,08

13,81

82

-

-

46,05

л2

-

-

0,4371

Португалія Канада Іспанія Фінляндія Франція Ірландія Австрія

 

 

 

 

 

 

 

і-1

f-

 

 

 

 

 

 

L

1

 

 

 

 

 

 

j

 

 

 

 

 

 

1

-J

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

!_,

 

г

 

 

 

 

 

-л

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

-1

 

 

 

 

 

 

 

_.

 

г

 

 

 

 

 

и

 

 

 

 

 

 

 

і

 

f-

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

—0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f-

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1--

1--,

1--,

 

 

 

 

0

10

20

30

40

50

60

70 80

Витрати, $

Рис. 1. Витрати на виробництво 100 $ продукції в промисловості економічно розвинутих країн у 2005 р. [17-19]

 

 

 

Молдова Україна Білорусія Чехія Латвія Угорщина Словенія Польща Литва Естонія

(

 

_

_

_

_

_

_

_

_

1_-

 

 

f

 

 

 

 

 

 

 

 

=3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7~

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ц

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

_ 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д]

 

 

 

 

 

 

_

_

_

_

_

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

_

_

_

_

_

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

—1

 

 

 

 

 

F-^-(--(--(--f-(--f-f-f-Г

3         10        20        30        40        50        60        70        80        90 100

Витрати, $

Рис. 2. Витрати на виробництво 100 $ продукції в промисловості постсоціалістичних країн у 2005 р. [18; 20]

На основі проведеного статистичного аналізу можна зробити висновок, що витрати виробництва постсоціалістичних країн значно вищі, ніж розвинутих. На 43,7 % величина витрат виробництва залежить від приналежності країни до групи розвинутих чи постсоціалістичних. Тобто проблема високих витрат виробництва існує не тільки в України, Білорусії чи Молдові, а й членів Європейського Союзу, таких, як: Чехія, Латвія, Угорщина, Словенія, Польща.

Протягом останніх років спостерігається тенденція до зниження витрат виробництва на одиницю продукції у розвинених країнах в середньому на 0,5-1 % на рік. Це означає, що основні і оборотні виробничі фонди використовуються ними продуктивніше завдяки використанню новітніх технологій та вільного обміну інформацією щодо шляхів зменшення витрат виробництва через Глобальну мережу бенчмаркінгу.

Не існує однозначності у трактуванні сутності бенчмаркінгу, оскільки цей термін зовсім нещодавно з'явився у вітчизняній науці. Чимало науковців [5, c. 204; 10, c. 133; 11, с. 110] тракту­ють бенчмаркінг як конкурентний аналіз. Бенчмаркінг (від англ. вепсшпагк - "початок відліку") -це механізм порівняльного аналізу ефективності діяльності одного підприємства з показникамиінших, успішніших підприємств [2]. Бенчмаркінг можна застосовувати у всіх сферах діяльності підприємства (виробництві і збуті продукції, маркетингу, логістиці, управлінні персоналом тощо)

Бенчмаркінг на сучасному етапі - це процес виявлення, дослідження, запозичення та адаптації передового досвіду підприємств однієї галузі, а також підприємств інших галузей ("out-of-box") з метою розвитку [2; 6; 10, с. 135; 12; 16, с. 19-28;]. Науковці розглядають його як ефективну маркетингову технологію. Бенчмаркінг - це процес пошуку стандартного чи еталонного економічно ефективнішого підприємства-конкурента з метою порівняння з власним та переймання його найкращих методів роботи. Бенчмаркінг не можна розглядати як одноразовий захід. Для отримання ефекту необхідно зробити його інтегральною частиною інноваційного та процесу вдосконалення виробничо-господарської діяльності з метою підвищення її ефективності [8].

За даними консалтингової компанії Bain & Co протягом останніх двох років бенчмаркінг входить в трійку найпоширеніших методів управління виробничо-господарською діяльністю в міжнародних корпораціях [2, 12]. Причиною цього є те, що бенчмаркінг допомогає порівняно швидко та з меншими витратами вдосконалювати бізнес-процеси. Американський центр продук­тивності та якості (APQC) розглядає бенгмаркінг як безперервний процес дослідження найкращого практичного досвіду, як ефективний інструмент безперервного удосконалення підприємства.

Бенчмаркінг дозволяє зрозуміти як працюють передові компанії та допомагає добитися, в деяких випадках, значно вищих результатів, а саме дозволяє зменшити витрати виробництва, підвищити прибутковість, оптимізувати структуру витрат та вибір стратегії діяльності підпри­ємства, що особливо важливо для розвитку економіки України. Крім того, використання бенчмар-кінгу призводить до значного зниження витрат на маркетингові дослідження, тобто за допомогою бенчмаркінгового підходу можна вдосконалити маркетингову систему управління підприємством [5, с. 208]. Фактично бенчмаркінг - це альтернативний метод стратегічного планування, в якому завдання розвитку підприємства визначають з урахуванням еталонних значень показників конкурентів [13]. Здійснення бенчмаркінгу являє собою комплекс взаємопов'язаних послідовних етапів (рис. 3).

Оцінювання підприємства, вибір товару, послуги чи процесу для аналізу

Визначення основних критеріїв оцінювання

Вибір певного підприємства для здійснення порівняння (бенчмаркінгу)

Збір необхідної інформації

Аналіз значень показників і визначення можливостей застосування отриманих

результатів

Адаптація та застосування найкращих практичних розробок, імплементація найкращого досвіду компаній-конкурентів, моніторинг

Повторне оцінювання та аналіз ефективності вдосконалень

Рис. 3. Основні етапи здійснення бенчмаркінгу [1; 2; 5; 15]

Бенчмаркінг виник в США, однак саме в японській економіці ефективно демонструють його переваги. Японці навчились ідеально копіювати чужі досягнення, вони ретельно вивчали європейські та американські товари та послуги з метою виявлення їх сильних та слабких рис, а згодом виготовлялианалогічну продукцію за значно нижчою ціною. До того ж японці успішно переносили технології та ноу-хау з однієї галузі в інші, що дозволило значно скоротити витрати виробництва. В США, Японії та інших країнах бенчмаркінгові програми розвивались за державної підтримки.

Американський центр продуктивності та якості (APQC) є світовим осередком бенчмаркінгу, розробляє методики його проведення, здійснює збір та аналіз інформації тощо. Крім того на світових теренах діє Глобальна мережа бенчмаркінгу (рис. 4), створена з метою пошуку партнерів для здійснення взаємовигідного бенчмаркінгу. Сьогодні до неї належать [5, 13]: Chinese Productivity Center (Taiwan); Estonian Association for Quality (Estonia); Centre for Organizational Excellence Research, Massey University, New Zealand; Benchmarking Club Business Excellence of Russian Organization for Quality (Russia); Information Centre Benchmarking, Fraunhofer IPK (Germany); TECTEM Benchmarking Centre (University of St. Gallen Switzerland); Dubai Quality Group, Dubai (UAE), а також створені осередки бенчмаркінгу з Австралії, Італії, Індії, Малайзії, ПАР, Словаччини, Великобританії, Польщі, Молдови, Швеції, що також є членами мережі. Україна значно відстає від цих країн, що істотно гальмує використання бенчмаркінгу вітчизняними підприємствами, а відповідно - знижує їх конкурентоспроможність.

Глобальна мережа бенчмаркінгу

Регіональні,

функціонально

спеціалізовані

бенчмаркінгові

центри

Підприємства різних галузей

Рис. 4. Структура глобальної бенчмаркінгової мережі

Кожен учасник бенчмаркінгової мережі щорічно сплачує членські внески, які винятково залежать від обороту підприємства. Членські внески до Американського центру продуктивності та якості (APQC) наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Розміри членських внесків до Американського центру продуктивності та якості

 

 

 

 

Річний оборот, $

Річні членські внески, $

Підпри-

ємства-

виробни-

 

Менше 250 мільйонів

6 000

 

 

 

и к

251 мільйон - 1 більйон

10 000

 

 

 

 

Більше 1 більйона

15 000

Підприєм-

ства, що

надають

послуги

Менше 100 мільйонів

12 000

 

 

 

 

101 мільйон - 1 більйон

15 000

 

 

 

 

Більше 1 більйона

25 000

 

 

 

 

Уряд

9 000

Розрізняють такі види бенчмаркінгу:

S  стратегічний бенчмаркінг - спрямований на довгострокову перспективу і виявляється у розробленні нового продукту чи послуги;

S конкурентний бенчмаркінг - здійснюється в межах одного сектору, що представлений найближчими конкурентами і виявляється у порівнянні власної продукції та виробничо-господарської діяльності (бізнес-процесів) з аналогічними показниками конкурентів;

S процесний бенчмаркінг - наголошує на вдосконаленні специфічних процесів і операцій, часто допомагає підвищити короткострокову прибутковість;

S функціональний бенчмаркінг - передбачає пошук еталонних практик у секторах чи сферах діяльності, що допомагає вдосконалити аналогічні функції чи процеси; найчастіше відбувається перенесення інновацій з одної галузі в іншу;

S внутрішній бенчмаркінг - передбачає здійснення бенчмаркінгу серед бізнес одиниць однієї організації, що забезпечує швидке отримання необхідної інформації з мінімаль­ними затратами;

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Р В Фещур - Бенчмаркінг як ефективний засіб зниження витрат виробництва

Р В Фещур - Непрямий метод оцінювання рівня розвиткупідпримств