B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

К логистическим бизнес-процессам развития относятся инновационные процессы, связанные с совершенствованием ос­новных и обеспечивающих логистических бизнес-процессов — технологических операций товародвижения в производстве, транспортирования и складирования. Соответственно, «новации в логистике» рассматриваются в двух аспектах. Первый — разработка более рациональных (оптимальных) процедур и операций на базе логистических бизнес-процессов развития. Второй — использование новаций в логистике в виде достижений научно-технического прогресса в отношении совершенствования и модернизации транспортных средств, складских и подъемно-транспортных механизмов, упаковочного и расфасовочного оборудования, новых видов упаковочных материалов. .[4, с.22]

Третье (предлагаемое) направление исследования инновационных процессов в логистике — позиция Российского эконо­мического университета им. Г.В. Плеханова, которая выражена понятием «логистические инновации». Данное направление не является альтернативой двум приведенным выше, а представляет собой обобщенное, вобравшее в себя понятия инновационная логистика и инновации в логистике. В то же время логистические инновации являются самостоятельным направлением исследования инновационных процессов в логистике, имеющим свои специфические характеристики и основу.

Логистические инновации охватывают весь комплекс функций управления товародвижением на уровне каждого бизнес-процесса — взаимосвязанного множества всех логистических бизнес-процессов предприятия или организации и бизнес-логистики в целом. В основе построения технологии выполнения бизнес-процессов этого направления лежит формирование полного цикла управления инновациями в бизнес-логистике — от стратегического планирования до анализа причин отклонений от принятых решений и формирования соответствующих управленческих воздействий.

Логистические инновации в теоретическом плане основываются на четырех логистических концепциях, представляющих собой исходную базу разработки гибких логистических моделей различных направлений производственно-хозяйственной деятельности. В качестве постулатов логистических концепций приняты следующие:

— концепция общих логистических издержек — определение дифференцированных логистических издержек;

— концепция реинжиниринга бизнес-процессов в логистике — выявление взаимосвязи между функциями и степени посредничества и сотрудничества;

— концепция интегрированной стратегии логистики — качество обслуживания потребителей на базе прогноза спроса и предложения;

— логистическая концепция управления полной цепью поставок — организация всего процесса товародвижения — от начального поставщика до конечного потребителя. [5, с.42]

Логистические инновации, как направление логистической деятельности, рассматривают нововведения во всем комплексе логистики, и в этой связи предусматривают дополнение существующего и разработку нового инструментария (методов, критериев, показателей) в области методического обеспечения логистики, используемой в организации и управлении материальным производством и сферой услуг, а также усовершенствование операций и процедур, применяемых в логистических бизнес-процессах. При этом логистические инновации, испытывая необходимость регулярной реновации технических средств, активно влияют на развитие научно-технического прогресса, что стимулирует научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы (НИОКР) в области новой техники, технологии и материалов, применяемых в логистических бизнес-процессах.

В связи с тем, что при формировании логистических цепей на базе разработанных инноваций возникают альтернативные варианты их построения, то появляется необходимость оценивать эти варианты с позиции экономической целесообразности. Одновременно уже сформированные и функционирующие логистические цепи во многих случаях подлежат определенной корректировке при появлении нововведений, которые следует учитывать и реализовывать на практике. Следовательно, для принятия оптимального варианта решения по формированию или корректировке логистических цепей возникает потребность проведения конкретного исследования с позиции использования логистических инноваций в цепях поставок. Этапы проведения такого исследования сводятся к ряду типовых процедур: постановка проблемы, формирование целей исследования, анализ проблем, определение задач исследования, построение математических моделей; создание базы данных исследования — установление перечня данных, выявление источников информации, сбор исходных данных, систематизация и обработка данных, анализ информации; поиск оптимальных логистических решений — решение математической модели, синтез оптимального решения, выводы и рекомендации, принятие решения, реализация принятого решения, оценка полученных результатов, корректировка принятого решения. Логистические инновации носят, как правило, перманентный характер, поэтому принятие решения постоянно подвергается корректировке (заключительная процедура этапов проведения исследования). Принятие корректирующего решения или управленческого воздействия на процесс товародвижения основывается, прежде всего, на сопоставлении различных критериев оценки функционирующего варианта организации цепи поставок и потенциально видоизмененного варианта с прогнозированием возможных последствий. Отыскание корректирующего решения осуществляется на основе определения области компромиссов и выбора критериев оптимальности.

Исходя из приведенного выше, следует отметить, что не все логистические инновации с точки зрения экономической целесообразности могут повлиять на корректирующее решение в уже функционирующих цепях поставок. Если изменения внешнейлогистической среды с позиции инноваций не столь существенны, то корректировка принятого ранее решения может быть произведена только, по так называемым отклонениям, от выбранной организации процесса товародвижения.

Инновации в логистических бизнес-процессах, осуществляемых на уровне предприятия или организации, носят, как правило, локальный характер, если не связаны с внешней средой поставщиками, посредниками, потребителями, транспортными компаниями, распределительными складами, таможенными и другими организациями. Поэтому, внедрение инноваций в микрологистических цепях зависит от внутренних проблем, или, наоборот, от существующих реальных возможностей реализации инноваций. Реализация логистических инноваций на внутриотраслевом, межотраслевом и межнациональном уровнях связана со спецификой формируемых или функционирующих макрологистических цепей, имеющих определенные специфические характеристики, влияющие на процесс внедрения инноваций, а именно:

различное количество участников, представляющих звенья логистических цепей, зависящее от этапов и стадий производс­твенного процесса и товародвижения;

различные направления производственной деятельности участников цепей поставок, выступающих самостоятельными субъектами хозяйствования;

различное сочетание организационных структур предприятий, которые функционируют, достаточно автономно, в отдельных звеньях логистической цепи;

различная протяженность и количество каналов распределения, которые зависят от географического местоположения участников процесса товародвижения. [3, с.85]

Одновременно эти же инновации могут быть эффективны при формировании первоначальных логистических цепей поставок продукции.

Перечень задач логистических инноваций и подходов к их реализации определяются исходя из уровней формирования цепей поставок: уровень предприятия или организации, внутриотраслевой уровень, межотраслевой уровень, межнациональный уровень.

В связи с этим необходима разработка организационно-методического механизма адаптации логистического инноваци­онного фонда применительно к реальным условиям и возможностям функционирования и развития действующих, а также вновь проектируемых логистических цепей. Следовательно, необходимо создание определенных предпосылок социально-экономического, организационно-технического, информационного, правового, кадрового характера и адаптации самих форм и методов, используемых в логистических инновациях Рассмотренные подходы к исследованиям логистической деятельности с позиции инноваций не исключают друг друга, а дополняют, расширяя и углубляя понятийный аппарат инновационных изысканий, как в логистике, так и в инновационных процессах, осуществляемых в материальном производстве и сфере услуг. В сочетании с практической реализацией эти подходы становятся мощным инструментом повышения конкурентоспособности предприятий и организаций, а также повышения конкурентоспособности выпускаемой ими продукции и оказываемых услуг.

Потребность в усовершенствовании форм и методов управления инновационными процессами предусматривает решение заданий логистики под углом зрения менеджмента. Разработанная методология планирования логистических финансовых потоков инновационных предприятий и предложена новая модель комплексной оптимизации финансовых потоков, направленная на получение эффекта синергизма. Логистизация рассмотрена как целеустремленный процесс внедрения логистического подхода к организационно экономической деятельности инновационных процессов как конституирующих элементов производства. Логистический подход к организации инновационной деятельности основывается на системной комплексности экономических процессов, предусматривает эффективную их интеграцию и создание логистических систем и цепей. Он охватывает комплекс принципов оптимизации поточных процессов и потоков. Исследовано проблемы логистической системы в инновационном процессе, где продуктом труда является особенный товар - инновационный продукт. Основными предпосылками создания и развития механизмов логистизации инновационных процессов всех иерархических уровней является интеграция, информатизация и глобализация экономических процессов и структур, которые вызваны необходимостью повышения эффективности использования ресурсов в условиях их ограниченности. Именно принцип эффективности логистической деятельности вызывал необходимость интеграции сначала функций и структур (подразделений) в середине отдельных субъектов предпринимательства, а затем и между ними.

Логистическая модель предприятия основывается на процесно - системном подходе к организации его деятельности, которая проявляется в единстве поточных процессов и образовании микрологистической системы. Инновационное предприятие как микрологистическая система это целостно отделенная от внешней среды социально-экономическая структура, которая интегрирует во времени и просторные процессы внедрения инноваций и инновационных услуг, выполняя завершающий этап круговорота капитала. Механизмы управления предлагается сгруппировать по видам ресурсов и деятельности, по периодами управления и общими методами обоснования решений. Механизмы логистического управления охватывают всю деятельность инновационных предприятий, начиная с ресурсного обеспечения и заканчивая результатами деятельности. Поэтому при формировании механизмов логистического управления учитываются такие требования: систематизация управленческих решений в пределах логистической системы, соответствие природе объекта управления, гибкость, адаптивность, вариантность, ресурсная обеспеченность, четкость представления, о текущем состоянии как в управляемой подсистеме, так и во внешней среде. Первоочередное значение для инновационных предприятий при осуществлении процессов логистического управления приобретает информация, которая является для них ведущим логистическим и производственным фактором, выделенные и рассмотрены основные этапы обоснования механизмов логистического управления предприятием, которые положены в основу исследования этих механизмов: мониторинг действующей системы механизмов управления инновационным предприятием, разработка стратегии логистического управления, обоснования, и конкретизация моделей оценки, контроля и прогнозирования эффективности логистической деятельности предприятия, определения системы мероприятий и способов внедрения новых методов и технологий, в практику логистического управления.

Логистическое управление нуждается в ориентации всех функций управления на единственный критерий эффективности работы предприятия, суть которого заключается в максимизации соотношения совокупных объемов дохода и расходов, а также достижения, с помощью сбалансирования логистических потоков необходимого уровня адаптивности предприятия к внешним изменениям. Под логистическим управлением предприятиями понимается трансформация логистики как науки и системы управления в практику управления. Принципиальным отличием логистического управления предприятием от традиционного является обязательное сочетание технологии движения ресурсов с логистическими потоками предприятия.

Объектом логистического управления выступает «логистическая система» как неразрывное единство материальных, информационных, финансовых, трудовых и сервисных потоков в конкретных пространственно - часовых координатах, а предметом - оптимизация логистических процессов на основе сбалансированности их взаимодействия и использования синергичных связей.

Функции логистического управления - это комплекс общеприемлемых управленческих действий со специфическими свойствами конкретной логистической системы, связанными с планированием, организацией и контролем инновационного процесса.. Инструментарием воплощения управленческих решений в практику ведения хозяйства является совокупность методов и механизмов, разработанных на логистических принципах. Принадлежность методов и механизмов управления к логистическим определяется спецификой приемов и способов влияния на объект управление, конечной целью которого выступает оптимизацияфункционирования любых логистических систем.(путем минимизации расходов и эффективной организации форм влияния на конкретную логистическую ситуацию). Выводы и предложения.

Логистическая модель предприятия основывается на процесно - системном подходе к организации его деятельности, которая проявляется в единстве поточных процессов и образовании микрологистической системы. Инновационное предприятие как микрологистическая система это целостно отделенная от внешней среды социально-экономическая структура, которая интегрирует во времени и просторные процессы внедрения инноваций и инновационных услуг, выполняя завершающий этап круговорота капитала. Механизмы управления предлагается сгруппировать по видам ресурсов и деятельности, по периодами управления и общими методами обоснования решений. Механизмы логистического управления охватывают всю деятельность инновационных предприятий, начиная с ресурсного обеспечения и заканчивая результатами деятельности. Поэтому при формировании механизмов логистического управления учитываются такие требования: систематизация управленческих решений в пределах логистической системы, соответствие природе объекта управления, гибкость, адаптивность, вариантность, ресурсная обеспеченность, четкость представления, о текущем состоянии как в управляемой подсистеме, так и во внешней среде.

РЕЗЮМЕ

В статье излагаются существующие и предлагаемый подходы к проблеме исследования логистической деятельности в области инноваций на различных уровнях функционирующих и формируемых логистических цепей, приводятся этапы и процедуры исследования

Ключевые слова: инновационная логистика, новации в логистике, логистические инновации, бизнес-процессы, методы управления,

производственные системы.

РЕЗЮМЕ

В статті подано існуючи і запропоновані підходи до проблем дослідження логістичної діяльності в області інновацій на різних рівнях функціонуючих і формуючих логістичних ланцюгів, надано етапи і процедури дослідження.

Ключові слова: інноваційна логістика, новації в логістиці; логістичні інновації, бізнес-процеси; методи управління; виробничи

системи.

SUMMARY

The article deals with the existent and proposed approaches to the problem of the investigation of the logistic activity in the innovation area at different levels of the operating logistic chains; the stages and procedures of the investigation are given. Keywords: .Innovative logistics, notations in logistics, logistic innovations, logistic chains, logistic business operations

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Логистика. Учебное пособие. /[Аникин Б.А., Родкина Т.А., Власова И.К. и др.]: под ред. Б.А. Аникина, ТА. — М.: Проспект, 2008. — 420с.

2. Новиков ЦЛ., Степанов В.И. Использование инновационной логистики в индустрии гостеприимства./ Ц. Л. Новиков, В.И.Степанов. М.: РЭА им. Г.В. Плеханова, 2009.— 250 с.

3. Степанов В.И. Логистика. [Учебник]. / Виктор Иванович Степанов М.: Проспект, 2010.-420 с.

Крушельницкая О.В. Управление материальными ресурсами: Науч. пособие. / Ольга Викторовна Крушельницкая — К.: Кондор, 2003. — 1б2 с.

4. Руденко Г. Р. Инновационность взаимоотношений видов обеспечения логистической деятельности и управления предприятием// Григорий Романович Руденко.  Проблемы науки.-2007.-№8.-С.8-13

5. Фролова Л.В. Методологические основы концепции логистического управления предприятием // Лидия Вячеславовна Фролова. Тезис докладов Международн. наук.-практ. конф. "Маркетинг и логистика в системе менеджмента". - Львов: Изд-во Нац. ун-ту "Львовская политехника", 2004. - С.339-341.

6. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент / Рафик Аманезевич Фатхутдинов. 4 изд, СПБ.: Питер, 2004, 45бс.

ВЗАЄМОДІЯ АВІАПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ЦІННОСТНОГО УПРАВЛІННЯ ЯК ОСНОВА СТІЙКОГО РОЗВИТКУ

ТА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Косарев О.Й., канд.екон.наук, професор, Національний авіаційний університет, м.Київ Парій В.М., канд.екон.наук, доцент Національний авіаційний університет, м.Київ Захаров О.І., канд.екон.наук, доцент Університет економіки та права «КРОК», м.Київ '

Постановка проблеми. По оцінках деяких авторів, кінець XX - початок XXI століття пов'язані із черговою радикальною зміною основ технологій менеджменту [4, 83]. Сучасний менеджмент усе менш може однозначно ідентифікуватися саме як керування, оскільки в ньому все більшу роль починають відігравати самоорганізація, «м'які» партнерські соціально-економічні відносини з опорою на комп'ютерні мережі, віртуальна корпоративність. При цьому вирішальну роль починають відігравати не «великі» і «жорсткі» управлінські системи, а конкретні люди і їх мотивація, самоорганізація й самоврядування структур, які найчастіше не є юридичними особами.

До основних ознак менеджменту майбутнього можна віднести наступні:

- самоорганізація як основа формування нетривіальних системотворчих властивостей;

- паралельність традиційному менеджменту;

- конструктивний хаос як форма прояву менеджменту;

- сумативність природних, соціальних і особистісних факторів і закономірностей;

- роль «вірусних» і стрибкоподібних перехідних процесів (синергетичність) менеджменту;

- напівпрозорість границь соціально-економічних систем;

- зниження жорсткої визначеності й однозначності концепцій, систем, структур, результатів;

- самоорганізація як джерело й результат розвитку;

- мережна горизонтальність і рівноправність відносин, визнання первинності горизонтальної структуризації;

- віртуальність соціально-економічних систем і визнання наявності ніш реальної некерованості («управлінського вакууму»);

- визнання існування розривів у каналах бюрократичних комунікацій («пористість» таких систем);

- домінування тимчасових короткострокових відносин;

- вирішальна роль внутрішньої корпоративної ідентичності стосовно зовнішнього розвитку;

- переважне перенесення бізнесу в електронні системи й мережі [4, 138]

© Косарев О.Й., Парій В.М., Захаров О.І., 2О11

У сучасних компаніях стає неможливо зберігати ті принципи й моделі відносин, які існували раніше, виникла потреба в новому інструменті, що загострює увагу на забезпеченні односпрямованості дій усіх учасників авіапідприємства. Таким методом може стати ціннісне керування, що представляє собою процес, фокусуючий діяльність авіапідприємства на задоволенні загальних поведінкових очікувань, що й забезпечують підвищення його конкурентоспроможності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження основ ціннісного керування й ціннісної системи особистості, розкриті в працях: Бланшара К., О'коннора, Волкова Д.Л., Долана С., Гарсіі С., Пригожина А.І., Харського К., Здравомислова А.Г., Вербина А. А., Лапіна Н.Г., Леонтьєва Д.А., Рокича М., і ін.

Вивчення робіт зазначених авторів виявило, що в них відсутній розгляд процесу ціннісного керування як ключового принципу взаємодії авіапідприємств.

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є дослідження взаємодії авіапідприємств на основі ціннісного керування з метою забезпечення сталого розвитку та економічної безпеки підприємства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасний менеджмент стає технологією соціокультурних нововведень, що формують новий спосіб життя, нові типи особистості - як споживачів, так і зайнятих у виробництві.

Як ми вже відзначали, з кінця 1950-х початку 1960-х років почався якісно новий етап у технології менеджменту: успіх справи став суттєво залежати саме від створення команди, здатної до агресивного пошуку й реалізації нового, до боротьби за якість

і т. д.

На зміну «філософії контракту» прийшла «модель єдиної команди», підкріплювана установкою на «загальну долю» на основі «місії фірми». Сформувалися персонал-орієнтовані технології менеджменту, пов'язані з обліком і розвитком мотивації персоналу й фахівців, створенням корпоративної культури, фірмового стилю. Сучасна фірма в усі більшому ступені розкривається як субкультура: зі своїми цінностями, традиціями, писаними й неписаними правилами, легендами, героями, епосом, фольклором. Завданням менеджменту стало вже не стільки позиціонування товару на ринку, скільки позиціонування компанії в суспільстві.

Розвиток партнерських відносин між фірмами й зростаюча залежність успіху компаній від їхньої репутації стимулюють розвиток етики бізнесу, закріпленої в міжнародних, національних і корпоративних кодексах і нормах ділової поведінки й ділової моралі. Етичні принципи мають відношення до всіх функцій компаній, включаючи рекламу, трудові й договірні відносини, охорону навколишнього середовища й інтелектуальної власності, безпеку використання внутрішньофірмової інформації, безпеку комп'ютерних мереж, а також боротьби з корупцією.

Керування, що базується на цінностях, створює умови для саморегулювальної поведінки, інновацій і розвитку нових підходів. При цьому якщо в основі інновацій лежить філософія компанії, нові рішення містять у собі її принципи й цінності. Така система відкрита для рішень і пропозицій «знизу».

Ціннісне керування - це реалізація в компанії керування на основі загальних, погоджених і поділюваних співробітниками корпоративних цінностей. [5]

Ціннісний менеджмент будується не на організаційній ієрархії, а на неформальних відносинах, причетності спільній справі, свідомості якогось «ми». Саме така орієнтація характерна для сучасних персоналорієнтованих технологій, пов'язаних з формуванням і розвитком корпоративної культури, корпоративного духу й т. п. Та ж орієнтація властива й такої технології менеджменту, як Public Relations [7]

Керування по цінностях вимагає від менеджерів і співробітників іншого стилю мислення, ніж те, що прийняте в класичному менеджменті. Це означає, що системи комунікації, руху інформації й прийняття рішень усередині компанії повинні бути дійсно системами ВЗАЄМОДІЇ.

Процес господарських взаємодій організацій містить у собі встановлення наступних видів взаємодій: [1]

- товарні взаємодії, пов'язані із придбанням і передачею (продажем) товарів, сировини, продукції, робіт, послуг;

- фінансові взаємодії, пов'язані зі здійсненням грошових розрахунків за придбані й передані (продані) товари, сировину, продукцію, роботи, послуги;

- організаційно-фінансові взаємодії, пов'язані з передачею в оренду (використанням на правах оренди) недовантажених виробничих потужностей (основних коштів) і проведенням відповідних грошових розрахунків;

- організаційно-фінансові взаємодії, пов'язані з наданням послуг по тимчасовому переведенню окремих груп (підрозділів) персоналу, зайнятого в одній організації, на виконання робіт (надання послуг) іншій організації, і проведенням відповідних грошових розрахунків;

- взаємодії у сфері економічної безпеки, пов'язані з забезпеченням стабільної роботи та розвитком організації в умовах високої невизначеності процесів яки відбуваються у зовнішньому середовищі у період перманентної кризи у вітчизняної економіки та складними процесами глобалізації світової економіки. В цих умовах виникає гостра необхідність створення ефективних систем економічної безпеки здатних ефективно протидіяти сучасним небезпекам та загрозам, яки постійно існують та трансформуються у економіки.

У світі сучасного бізнесу, в якому вже жодна компанія не може перемогти за рахунок швидкого й досить низьковитратного нарощування власних спроможностей, знаходження ресурсів, інноваційного розвитку й географічної присутності, тема взаємодії на основі співробітництва повинна стати ключовою для будь-якої авіатранспортної організації, що прагне до зростання. Це в повної мірі стосується такого важливого напрямку діяльності як забезпечення економічної безпеки авіатранспортної організації. В умовах економічної кризи створити відносно безпечні умови для функціонування компанії можливо тільки при впровадженні комплексного підходу до побудови системи економічної безпеки в основі якої повинні бути ефективні механізми взаємодії всіх суб' єктів забезпечення безпеки, як власних так і зовнішніх.

Сучасна реальність змушує нас переглядати традиційну, систему взаємодій, яка була адекватна стану й динаміці зовнішнього середовища протягом останніх років.

Щоб з успіхом скористатися потенціалом взаємодії на основі співробітництва, компанії зобов'язані навчитися: розуміти,

коли

• наступає момент для налагодження співробітництва;

• вибирати оптимальну модель співробітництва;

• отримувати зі співробітництва ту користь, заради якої воно затівалося;

• розуміти логіку рішень, що приймаються індивідуальними споживачами на основі власної системи цінностей. Сьогодні необхідно виділити новий підхід до розгляду процесу взаємодії - ціннісна взаємодія або взаємодія заснована на

системі цінностей. Дана передумова неминуче приводить до нових слідств для бізнесу. Взаємодія між споживачами й авіатранспортними компаніями стає крапкою спільного створення цінності. Сьогодні для забезпечення сталого розвитку підприємства необхідна відповідність вироблених послуг вимогам і рівню споживчої цінності клієнтів. Спробуємо виділити основні споживчі цінності клієнтів авіакомпанії (рис. 1).

Основні ціності авіапослуги для споживача

БЕЗПЕКА

МОБІЛЬНІСТЬ

ЕКОНОМІЧНІСТЬ

ЕФЕКТИВНІСТЬ

НАДІЙНІСТЬ

Рис. 1. Основні споживчі цінності клієнтів авіакомпанії

Споживач обираючи авіаційну послугу перш за всі цінує безпеку авіатранспортного процесу (підтвердженням цього є події 11 вересня 2001 року, коли люди масово відмовлялися від послуг авіакомпаній), мобільність людей та товарів. Крім того, важливе значення мають економічність надання послуг, ефективність персоналу авіатранспортних організацій, надійність авіатранспортної інфраструктури.

З іншого боку, менеджмент серед основних цілей діяльності авіакомпанії найчастіше називають: отримання й постійне зростання прибутку, підвищення інвестиційної привабливості, збільшення частки ринку, зростання пасажиро- і вантажопотоку.

(рис. 2)

Основні ціності менеджменту авіакомпанії

ПРИБУТОК

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ

ЗБІЛЬШЕННЯ ЧАСТКИ

РИНКУ

ЗБІЛЬШЕННЯ ПАСАЖИРО І ВАНТАЖОПОТОКУ

Рис. 2. Основні цінності менеджменту авіакомпанії

Отже, менеджмент авіакомпаній найчастіше основними цілями своєї діяльності називає те, що має стати неминучим наслідком ефективної, клієнтоорієнтованої діяльності.

Такий підхід означає, що управління авіакомпанією здійснюється без врахування впливу зовнішнього середовища, а в якості регулюючих обмежень виступає досягнення результатів, що детермінуються тільки внутрішнім мотиваційним середовищем. Із цього випливає, що використовувані технології, ресурси як умова створення продукту (послуги), існуючі ринки й адекватні їм маркетингові завдання є єдиним об'єктом менеджменту, що перетворює їх, при подібному підході, у фактори, що обмежують діяльність організації.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period