B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period - страница 13

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

Если наши металлургические компании имеют возможность привлекать средства в рамках Киотского протокола, то европейским металлургам приходится, наоборот, вкладывать существенные средства в снижение выбросов. Помимо прямых обязательств по снижению выбросов, выдвигаемых к сектору, металлургов также напрямую касается ужесточение экологических норм для производимых в странах Евросоюза автомобилей. Таким образом, в европейский странах сейчас стоят перед выбором: проводить тотальную дорогостоящую модернизацию, сокращать часть мощностей или покупать чужие квоты на выброс (что, безусловно, является лишь временным решением проблемы).

Что касается позиции Украины касательно подписания на международной арене новых договоренностей касательно выбросов парниковых газов, то для нас принципиальной является возможность и далее реализовывать излишки квот, за счет продажи которых страна может привлекать «зеленые» инвестиции и технологии. Без решения финансового вопроса нам будет тяжело сократить эмиссию парниковых газов на 20/ (от уровня 1990 г.). Ведь именно такие обязательства может взять на себя Украина в новом соглашении.

РЕЗЮМЕ

В статье исследуются возможности использования механизмов Киотского протокола для снижения вредных выбросов и проведения технического перевооружения металлургической отрасли Украины.

РЕЗЮМЕ

В статті досліджено можливості використання механізмів Кіотського протоколу для зниження шкідливих викидів та проведення технічного переозброєння металургійної галузі України.

SUMMARY

In the article possibilities of the use of mechanisms of Kyoto protocol are investigated for the decline of harmful extrass and realization of technical rearmament of metallurgical industry of Ukraine.

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Керівництво по проведенню розрахунків обсягів викидів парникових газів на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України / Д. Сталінський [та ін.]: затв. Мінпромполітики України 1У.02.200б; погоджено Мінприроди листом 2У.02.200б. - Харків: УкрДНТЦ «Енергосталь», 200б. - 31 с.

2. Карп И. Н. Количественная оценка влияния энергосберегающих технологий на экономию природного газа в промышленности и энергетике /Карп И. Н., Сухин Е.И. // Экотехнологии и ресурсбережение. - 200У. - №4. - с.24-32.

3. http://ugmk.info

УДК 334.752

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГООРІЄНТОВАНОГО БУДІВЕЛЬНОГО КЛАСТЕРУ В СТАРОМУ ПРОМИСЛОВОМУ РЕГІОНІ

Лях О.В., доцент, кафедри економіки підприємства Донецького національного університету Осередчук О.І., аспірант кафедри економіки підприємства Донецького національного університету

В останні два десятиріччя у всьому світі розвиваються нові мережеві форми кооперації між компаніями різних економічних секторів, у тому числі територіально-виробничі утворення, що отримали назву кластерів. Тенденція зростання мережевих і кластерних утворень з'явилася своєрідною відповіддю регіональних і національних суб'єктів господарювання (переважно, середніх і малих форм), які не входять до транснаціональних бізнес-структур, на міжнародну конкуренцію, що посилюється [1].

Стійкість малих і середніх підприємств в конкурентній боротьбі безпосередньо визначається їх здатністю до співробітництва з іншими підприємствами, у тому числі і з конкурентами, а можливості такого співробітництва якраз й посилюються цими мережевими утвореннями. Будучи точками економічного зростання, кластери стають об'єктом великих капіталовкладень, на яких зосереджують пильну увагу національні уряди і місцеві адміністрації [2]. Виробнича та організаційна структури кластеру як правило більш ефективні, ніж галузева, тому що тут міжфірмові зв'язки більш тісні. Кластер породжує ефект масштабу виробництва, основою якого є наявність інноваційного ядра, генератором якого виступає як найменше одна із фірм кластеру, що стимулює виробництво нових видів продукції та послуг [3]. Перевагою кластерної форми інтеграції бізнесу є також гнучка можливість одночасного виробництва декількох видів продукції, диверсифікації економічної діяльності, що менш притаманно жорстким галузевим оргструктурам . При групуванні фірм у кластери виникає можливість оптимізації виробничо-технологічних процесів і мінімізації невиробничих витрат на різних підприємствах [4]. Таким чином, всі учасники кластера одержують додаткові конкурентні переваги під впливом сукупного ефекту спеціалізації, що забезпечує підвищення продуктивності праці і зниження собівартості продукції.

Слід зазначити, що в пострадянських країнах сам феномен політики кластеризації економіки, з урахуванням інституційних особливостей цих країн, а також роль мережевих форм бізнесу у регіональному і галузевому розвитку виробничих систем до сьогодення вивчені недостатньо глибоко, на що вказують дослідження ряду авторів (див., наприклад [1, с.11; 5, с. 2; 6, с. 121]).

В Україні вперше офіційне визнання необхідності розвитку кластерної моделі організації промисловості, зокрема інноваційного типу, було зроблено в Державній програмі розвитку промисловості на 2003-2011 рр., прийнятої в липні 2003 р. [7]. Проте завдання щодо формування технологічно розвинутих кластерів було віднесене в цьому документі на кінцеву фазу реалізації програми, а за час, що пройшов з моменту ухвалення цього документа, для її реалізації фактично нічого не було зроблено. Досить сказати, що іншим складом Кабінету Міністрів через 5 років було прийнято Концепцію проекту Програми розвитку промисловості України до 2017 р., в якій вказано на необхідність (!) «розробки нормативно-правової бази для створення і впровадження моделі кластерної організації промисловості» (виділено авторами) [8, с. 6].

Слід зазначити, що в Україні практика кластеризації економіки, завдяки місцевій ініціативі, пішла значно далі, аніж теоретичне обгрунтування і нормативно-правове забезпечення цього процесу. Найбільш поширено впровадження кластерного

© Лях О.В., Осередчук О.І., 2О11підходу в практику розвитку регіональних виробничих систем будівельної сфери. Сьогодні до формування будівельних кластерів в Україні приступили вже більшість областей країни. В 1998 р. одним з перших в цій сфері став функціонувати будівельний кластер «Поділля» в м. Хмельницькому. Вже до кінця 2000 р. кластер об'єднав більше 30-ти пов'язаних з будівництвом підприємств і організацій області, які успішно працюють і сьогодні, забезпечуючи робочими місцями більше п'яти тисяч чоловік. В ході своєї діяльності кластер зумів виконати ряд оригінальних будівельних проектів не лише в Україні, але і за її межами в рамках українсько-польської програми ділової співпраці [2]. У Харківської області спільно з Білгородською областю РФ пішли ще далі -створили трансграничний будівельний кластер «Слобожанщина» [9].

Недостатня увага до проблеми створення кластерів, яке має місце сьогодні в країні, вимагає поглибленого опрацювання наукових підходів до цього економічного явища в рамках нової концепції конкурентоспроможності. Це вимагає розгляду в рамках реформування системи державного регулювання і розробки нової парадигми стратегії регіонального розвитку можливостей створення якісно нових інтегрованих структур мережевого типа, направлених на реалізацію інноваційної та інвестиційної складових економічної політики, а також структурної перебудови і зменшення техногенного навантаження на довкілля як на національному, так і на локальних рівнях. Останнє особливо важливо для старопромислових регіонів, зокрема Донецького, де проблема екологоорієнтованої структурної перебудови не то що назріла, а навіть «перезріла».

Метою даної статті є обгрунтування необхідності формування будівельного кластеру, орієнтованого як на розвиток будівництва, так і на рішення екологічних проблем в регіоні з гіпертрофованим розвитком базових галузей промисловості, і створення належної системи підтримки цього кластеру.

Будівельний комплекс є одним з найбільш важливих секторів економіки Донецької області, як і всієї України в цілому. Цей комплекс покликаний здійснювати оновлення виробничих фондів на сучасній технічній основі, забезпечити розвиток і вдосконалення соціальної сфери, реконструкцію, модернізацію і технічне переозброєння виробництва. Подальший розвиток будівельного комплексу в ринкових умовах залежить від ефективності багатовимірної і динамічної діяльності його учасників, правильного розділення функціональних обов'язків між різними фірмами при здійсненні інвестиційно-будівельних проектів, ефективної побудови господарських зв'язків.

В умовах транзитивної економіки будівельний комплекс Донецької області знаходиться на стадії пошуку раціонального балансу між існуючою раніше негнучкою системою управління галуззю з боку держави та органів регіонального і місцевого самоврядування, з одного боку, і ринковими механізмами координації, з другого боку. Цей процес супроводжуються перебудовою ментальності на ринковий лад як безпосередньо суб'єктів господарювання, так і представників влади різних рівнів (що протікає значно важче). Лише усунення нестабільності у взаєминах цих двох систем дає можливість для вдосконалення діяльності щодо реалізації інвестиційно-будівельних проектів.

При визначенні оптимальних шляхів розвитку будівельної галузі необхідно враховувати, що вона представлена різними видами робіт і безліччю технологічних процесів, де постійно повинна упроваджуватися значна кількість видів інновацій. Ринкові стосунки зумовили значне розширення учасників будівельної діяльності, що діють в нових умовах самостійно, без якої-небудь опіки і координації, а часто і без державної підтримки, особливо у сфері впровадження новітніх технологій та організаційних інновацій.

Вирішення завдань розвитку будівництва, націленого на інновації , у тому числі в сфері екології, можливе лише шляхом адаптації підприємств будівельного комплексу до нових умов функціонування на основі спільної взаємодії в інноваційній сфері, використовуючи нові форми і методи управління. У зв'язку з цим стає очевидною актуальність формування в Донецької області регіонального будівельного кластеру, як механізму підвищення технічного рівня і стабільного розвитку будівельного комплексу регіону, а також зниження техногенного навантаження на довкілля.

Висока концентрація промислового виробництва і транспорту у поєднанні із значною щільністю населення перетворили Донецьку область на територію, яка є одним з найбільших в Україні і в цілому в Європі техногенним забруднювачем довкілля. У багатьох районах Донецької області техногенне навантаження на довкілля досягло рівня, загрозливого здоров'ю населення і руйнівного для природи. Екологічні проблеми в Донецької області нашаровувалися протягом багатьох років, тому природне довкілля регіону знаходиться в критичному стані. У структурі промислового потенціалу області більше двох третин обсягу виробленої продукції припадає на екологічно небезпечні виробництва: металургійну (42%), гірничодобувну (16%), хімічну і нафтохімічну промисловості (2%), вироблення електроенергії (11%), виробництво коксу (7%). Підприємства саме цих галузей промисловості більш всього впливають на стан природного довкілля. Аналіз даних проведених досліджень [10] показує, що в повітряному середовищі міст Донбасу фіксуються аномальні концентрації таких високотоксичних речовин як ртуть, свинець, цинк, мідь, нікель, хром, марганець, берилій, ванадій, кадмій, хлор, фтор, аміак, органічні летучі сполуки, сірчана, соляна і азотна кислоти. Стан повітряного басейну в Центральному Донбасі визначається викидами підприємств гірничо-металургійного і паливно-енергетичного комплексів, базової хімії, а також наявністю взаємовпливу міст за рахунок утворення агломерації. Істотний вклад до забруднення повітря вносять неорганізовані викиди від териконів, особливо тих, що горять.

Екологічні наслідки виробничої діяльності гірничодобувної галузі в значній мірі пов'язані з недосконалістю існуючих технологій видобутку і переробки мінерально-сировинних ресурсів. Так, в результаті використання в Україні застарілих технологій розробки родовищ корисних копалини в надрах залишається близько 40% вугілля і 25% руд металів, а в результаті процесів збагачення та переробки цих копалин виникають масштабні відвали гірських порід, шламовідстійникі, хвістосховища і тому подібне. Загальна маса накопичених відходів складає близько 4 млрд. т, а займана ними площа наближається до 1% всієї території області [11]. Тому гостро стоїть проблема переробки цих відходів, у тому числі з урахуванням можливостей їх використання в промисловості будівельних матеріалів і в будівництві доріг.

В Донецькій області вже започаткована робота з розробки стратегії розвитку економіки регіону з використанням кластерного підходу. До цієї роботи залучена міжнародна консалтингова компанія «Monitor Group» (до речі, ця компанія заснована засновником теорії кластерів М. Портером). Проаналізувавши економіку Донеччини і ідентифікував в її економічної базі понад 40 кластерів, спеціалісти «Monitor Group» визначили чотири найбільш конкурентоздатних з них - металургія, машинобудування, будівництво і сільське господарство. Але спершу вирішено було зосередитися на двох ведучих, і «вибір впав» на металургію і сільське господарство з переробкою [12]. Таким чином, будівництво залишено «на потім», не говорячи вже про екологічні проблеми, що залишилися поза увагою (до речі, сільське господарство і металургія - це самі великі забруднювачі довкілля). Можна тільки гадати, чому саме металургія і сільське господарство отримали пріоритет, хоча на певні виводи натякає той факт, що замовник дослідження - Фонд «Ефективне Управління», створений в 2008 році Рінатом Ахметовим, у сфері бізнесу-інтересів якого знаходяться перш за все металургія та в певній мірі сільське господарство.

Але ситуація в будівельній галузі склалася така важка, що в 1-му кварталі 2011 р. обсяг будівельно-монтажних робіт впав на 57%, і галузь знаходиться на межі «виживання». Не даремно на початку липня 2011 р. Асоціація «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів і виробів» спільно з Торговельно-промисловою палатою України оприлюднили відкритий лист до керівництва країни, в якому вимагають звернути увагу на «.. .страхітливу ситуацію, що склалася в будівельній галузі, і прийняти реальні заходи по її подоланню... Зупинка практично всіх заводів по виробництву будматеріалів позначиться на економіці країни вже через рік. З цим потрібне щось робити, інакше потім, запустити будівельну галузь буде неможливо». Виходом будівельної галузі з кризи, як вважає Голова Наглядової ради Асоціації Іван Салій, є створення територіальних будівельних кластерів по всій Україні [13].

Розвиток будівництва має певний позитивний макроекономічний і структурний ефекти, що доповнюють ефект зростання, який виникає безпосередньо в будівельному секторі. Поширення житлового будівництва, зниження його собівартості шляхом технологічного і технічного оновлення дають поштовх для зростання попиту на меблі, товари довгострокового використання тощо. Розвиток промислового будівництва створює базу для активізації інноваційно-інвестиційної діяльності, появи нових промислових об'єктів прогресивних галузей, що виробляють продукцію з високою питомою вагою доданої вартості, технічного переозброєння базових галузей. Нарешті, розвиток промисловості будівельних матеріалів розширює внутрішній попит на продукцію того ж металургійного комплексу. А створення екологоорієнтованого будівельного кластеру вносить вклад в накопичення критичної маси структурних зрушень в економіці та менеджерської ментальності, що закладають принципово нову філософію соціально-економічного розвитку країни. Будівельний кластер регіону повинен мати перед собою завдання - комплексне освоєння і розвиток територій для масового будівництва житла економ-класу, що відповідає стандартам цінової доступності, енергоефективності та екологічності.

Кластер, що пропонується - структурна одиниця, об'єднуюча на добровільних засадах галузевий бізнес, фінансові, освітянські, науково-дослідницькі і проектні установи, місцеву владу і підтримуючі інституції, які створені як владою, так і підприємцями, які входять до складу кластеру. Об'єднання передбачає їх тісну взаємодію, можливість перерозподілу повноважень і функцій з метою оптимального розвитку і функціонування будівництва, промисловості будівельних матеріалів в регіоні, а також соціально-економічного сталого розвитку самого регіону як результат роботи цього кластеру, що віддзеркалиться у рості зайнятості, доходів робітників кластеру і місцевих бюджетів, а також зменшення накопичених відходів базових галузей промисловості.

Наприклад, бізнес-структури, що об' єднані у кластер, можуть передати частину своїх функцій органам управління кластеру (такі, як пошук нових бізнес-напрямків, трансфер нових технологій та організаційних інновацій, роботу з органами влади, певні маркетингові функції тощо). Органи місцевої влади, у свою чергу, можуть делегувати частину своїх повноважень кластеру. Наприклад, доцільно ввести за правило, щоб жодна будівельна ліцензія в регіоні не могла бути видана без узгодження з уповноваженим органом управління кластеру. Взагалі моніторингу якості і екологічності будівництва має бути приділена особлива увага, оскільки ці питання пов' язані з відповідальністю перед споживачами і підвищенням якості будівельних робіт.

В основі процесу формування кластера лежить обмін інформацією про потреби в техніці, технологіях і послугах між виробниками, постачальниками, покупцями і суміжними галузями. Взаємний обмін інформацією надає певні переваги всім фірмам кластеру в їх загальній конкурентній боротьбі з суперниками, але не знімає їх стурбованість щодо свого власного положення на ринку. Тому наявність внутрішньої конкуренції між підприємствами кластера може негативно вплинути на обмін інформацією. З іншого боку, взаємному обміну інформацією між фірмами усередині кластера сприяє збіг цілей, координація і сумісність інтересів горизонтально і вертикально зв'язаних фірм, а також неформальні стосунки окремих фахівців і керівників, їх спільна участь в наукових співтовариствах і асоціаціях, територіальна близькість, норми ділової етики, а так само прагнення до встановлення тривалих і міцних взаємин.

Таким чином, подібна співпраця стане усе більш необхідною для підприємств-учасників кластеру, але є і негативний момент, - воно приведе до певного обмеження їх самостійності, тобто здібності підприємств самостійно визначати свою поведінку на ринку, до самостійного освоєння нових товарів, нових технологій і т. д. Щоб уникнути цього використовуються стратегії створення кластеру, які будуються на центрах ділової активності. Ці центри при організації повномасштабної виробничої діяльності кластеру, координують не лише процеси виробництва, технічного переозброєння, стійкого функціонування ланцюгів постачання, розвитку відповідних ніш ринку, керівництва зовнішньоекономічною діяльністю, організації, управління, екологічного моніторингу, але й інноваційну діяльність та відповідний розвиток освіти в кластері.

В Донецькому регіоні є всі чинники для розвитку будівельного кластера, орієнтованого на енергоефективні технології, використання екологічно чистих матеріалів. Область практично на 100 % забезпечена власними будівельними матеріалами, що дозволяє об'єднати в єдиний ланцюг увесь цикл зведення житла і промислового будівництва: від видобутку нерудних матеріалів, виробництва будівельних матеріалів до будівництва і введення в експлуатацію житлових будинків і промислових споруд.

Враховуючи велику кількість відвалів гірських порід гірничодобувних підприємств в Донецькій області, а також наявність розроблених місцевими НДІ технологій вилучення з них залишків основних копалин і рідкоземельних елементів, що можуть бути використовувані, наприклад, в мікроелектроніці, буде доречним розвивати цей бізнес-напрямок екологоорієнтованого кластеру, що пропонується. Наявність великих депозитів метану в шахтах дозволяє розглядати як економічно ефективний, не говорячи про екологічний ефект, бізнес-напрямок, пов'язаний з вилученням метану для вироблення теплової і електричної енергії, яка може бути використана у виробництві будівельних матеріалів.

На наш погляд, слід виділити основні етапи створення екологоорієнтованого будівельного кластеру, що пропонується:

1. Обгрунтування (за допомогою дослідницьких установ і відповідних бізнес-асоціацій) стратегічних ініціатив -пріоритетних об'єктів, локальних територій і технологій, на базі яких слід створити кластер.

2. Прогнозування економічної (комерційною і бюджетною), соціальної, екологічної ефективності кластера з врахуванням можливих державних, приватних вітчизняних і зарубіжних інвестицій та всіх видів ефекту, включаючи регіональний і народногосподарський.

3. Визначення приблизного переліку базових (найбільш конкурентоздатних), суміжних (базового профілю і тих, що поставляють устаткування, компоненти, матеріали, енергоресурси, послуги), обслуговуючих (транспорт і логістика, зв'язок, збут, фінанси, страхування, соціальний розвиток), інноваційних (розробка і передача технологій, підготовка кадрів) підприємств і організацій (що існують, новостворюваних, таких, що залучаються з інших регіонів), які включаються до складу кластера.

4. Проектування структури управління і оргструктури самого кластеру на основі механізму приватно-суспільного партнерства.

5. Розробка і затвердження на регіональному рівні довгострокової стратегії розвитку кластеру і відповідних стимулів (можливо, за рахунок використання механізму функціонування територій пріоритетного розвитку).

6. Розробка і реалізація плану створення кластеру, як інвестиційної програми, включаючи залучення кредитів, місцевої позики, спорудження об'єктів інфраструктури, регіональні замовлення на розробку нових технологій, підготовку необхідних кадрів.

Висновки. Структурна перебудова економіки старопромислового Донецького регіону, відхід від парадигми опори в його соціально-економічному розвитку переважно на базові галузі важкої промисловості, що є екологічно небезпечними, потребує цілеспрямованої політики підтримки формування в області екологоорієнтованого будівельного кластеру. Такий кластер має бути націленим на комплексне освоєння і розвиток територій регіону для масового будівництва житла економ-класу, що відповідає стандартам цінової доступності, енергоефективності та екологічності.

Розвиток екологоорієнованого будівельного кластера в Донецькому регіоні зможе дати регіону вагомі переваги в конкурентній боротьбі з іншими регіонами за приваблення бізнесу, сприяти припливу інвестицій, підвищенню гнучкості і мобільності будівельних компаній в умовах постійно мінливої ринкової кон' юнктури.

Створення будівельного кластеру, який орієнтовано на вирішення екологічних проблем, потребує певного підготовчого процесу, етапи якого наведені в статті.

Подальші дослідження в даної області слід проводити у напрямку виявлення організаційно-правових форм функціонування запропонованого кластеру, визначення оптимального розмежування повноважень в управлінні кластером між суто його органамуправління, неформальними механізмами координації і органами регіонального і місцевого самоврядування, з урахуванням конкретних інституційних умов.

РЕЗЮМЕ

В статье предлагается создать экологоориентированный строительный кластер, что поспособствует структурной перестройке экономики Донецкого старопромышленного региона. Приведены требования к конфигурации этого кластера, а также этапы разработки проекта кластера.

Ключевые слова: сетевые бизнес-структуры, кластер, строительство, экологические проблемы.

РЕЗЮМЕ

В статті пропонується створити екологоорієнтований будівельний кластер для сприяння структурній перебудові економіки Донецького старопромислового регіону. Наведено вимоги щодо конфігурації цього кластеру, а також етапи розробки проекту кластера.

Ключові слова: мережеві бізнес-структури, кластер, будівництво, екологічні проблеми.

SUMMARY

An ecologically oriented construction cluster for economic restructuring of Donetsk old industrial region is considered in the paper. The requirements for this cluster configuration as well as stages of the cluster design elaborating are described. Key words: network business-structures, cluster, construction, ecological issues.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Семенов Г.А. Створення кластерних об'єднань в умовах нової економіки: Монографія / Г.А. Семенов, О.С. Богма. -

Запоріжжя: КПУ, 2008. - 244 с.

2. Соколенко С. Динаміка кластеризації економіки Польщі: уроки для України /С.І. Соколенко: Доповідь на міжнародному семінарі МОН України 22.04.2010 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ucluster.org/sokolenko/2010/04/dinamika-klasterizaci%D1%9У-ekonomiki-polshhi-uroki-dlya-ukra%D1%9Уni/. - Загол. /з екрану/.

3. Михайленко О. Методологічні аспекти структурування національної економіки і національного ринку / О. Михайленко // Економіка України. - 2003. - № З. - С. б0-бб.

4. Regional Clusters in Europe // Observatory of European SMS. - 2002. - № 3. - Brussels: European Commission. - 11У p.

З.Івченко В. А. Формування національних інноваційних кластерів в Україні як елементів інституціонального забезпечення сталого розвитку / В. А. Івченко // Бюлетень «Інвестиції та інноваційний розвиток». - 2009. - № 1. - С. 1-3.

б.Боуш Г. Типологизация, идентификация и диагностика кластеров предприятий: новый методологический подход / Г. Боуш //

Вопросы экономики. - 2010. - № 3. - С. 121-131.

У.Про схвалення Державної програми розвитку промисловості на 2003-2011 роки / Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003 р. № 11У4. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу з: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=11У4-2003-%EF. - Загол. /з екрану/.

8. Про схвалення Концепції проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 201У року // Кабінет Міністрів України; Розпорядження від 9.0У.2008 № 94У-р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу з: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=94У-2008-%F0&p=12228б023б039б35. - Загол. /з екрану/.

9. Строительный кластер Еврорегиона «Слобожанщина». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу з: http://www.mb31.ru/page/klaster_slob. - Загол. /з екрану/.

10. Уманский В.Я. Экогигиенические проблемы городов Донбасса / В.Я. Уманский, И.Н. Дудник, Д.Я. Миронюк и др. // Гигиена населенных мест. - К.: ИГиЭ Минздрава Украины. - 2009. - Вып. ЗЗ. - С. 293 - 299.

11.Волкова Т. П. Экологические проблемы Донецкой области в правовом поле законодательства Украины / Т.П. Волкова // Наукові праці Донецького національного технічного університету: Серія «Гірничо-геологічна». - Донецьк: ДонНТУ. - 200б. - С.128 - 13б.

12. Бетина Н. Регионы начинают и выигрывают / Наталия Бетина // «Зеркало недели». - №21. - 13 июня 2009. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу з: http://zn.ua/articles/5У150. - Загол. /з екрану/.

13. Строительный кластер может стать вариантом выхода из кризиса. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу з: http://www.inreal.com.ua/News/0б0509/ . - Загол. /з екрану/.

УДК 33О.1О1:316

ТІНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Мазур      д.е.н., проф., зав. кафедри підприємництва Київського національного університету Імені Тараса Шевченка

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period