B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period - страница 30

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

хараісгерпіїуеггьсн рівнем ршніггку науки та технології иа підприємствах регіону. їх галузевою специфікою, кількістю науково-дослідних та дослідно^ конструкторськії* розробок, які впроваджуються чи можуть бути впроваджу сі и метою розвитку Інфраструтхтурп регіону чи її окремих складові їх

У.А\ІлК\\1\ї\\-?\і::Х№А

■загальніші кількістю засобів внробшщтва, розташованих у регіону досягнутим рівнем пгюдуктивності ІшуіОЧИ.Ч засобів виробні птгва, а також ступенем їх зі і осу та можшня'стю їх ві [користання (завалтажеіпвт)

І

І'іКСІІОр'І ний

потенціал

Т

Комунікаційний

ІЮЇЄІЩІн_І

Інноваційний потенціал

реї ІОНУ

1 їиробннчин потенціал

і

Трудовий потенціал

Природно -рееурений потенціал

ха] діктс [ л ізу єтьс я соціально-демографічнимн, осиітпьо-

кваліфікаїрйннми та

КУЛЬТУРІ [0-

релитГиліми показниками населення регіону, також, значною мірою визначається досягтгутим рівнем продуктивності праці

ятя [її може бути очагаетсртованіїїї якістю та кількістю пглянв-сполучеісія (залізішчшк, ВОДШІХ, автомобільних) на території регіону та ступенем розвідку телекомутіікації характеризується наявними запасами корисних копалтт, характеристиками груїггів- та природно-кпіматі[,{нтінт[ умовами регіону

Рис. 2. Складові елементи потенціалу регіону (розроблено на основі [5])

Отже, можна відзначити, що інвестиційний потенціал регіону - сукупність об'єктивних економічних, соціальних і природно-географічних властивостей регіону, що мають високу значущість для залучення інвестицій в основний капітал з метою розвитку регіону та країни в цілому.

Для формування інвестиційного потенціалу регіону потрібен ефективний механізм його розвитку (рис. 3)

Оті ін о чні

] І^-ітттт-тгтн II

IV Тс"-^ птт і з

■Складе»

ІЗ-і

 

 

 

 

 

 

ЧГІТТСІ" с--VI Л

>=~ттр~і'.птит

іл-лл неоохілдості ТИ ПрііЕабіХЕЖВОСТІ ро^вы 1 іл_"У ІІШЄС т~ггтт і-ья-тгтт~!-г ТІп гч-г-м-.т.-і=-Ттт. до рЄГІОН>"

І   І 1 ||> І І П І М II І їм

сг ту пеня ввкорнеггшыя

Рис. 3. Механізм розвитку інвестиційного потенціалу регіону

На якість управління інвестиційним потенціалом регіону впливають зовнішні та внутрішні фактори (таблиця 1).

Таблиця 1

_Фактори впливу на якість управління інвестиційним потенціалом регіону [7]_

Фактори       | Показники

Внутрішні

Виробничі

^ зростання виробництва промислової продукції; ^ об'єм виробництва на душу населення;

^ частка об'єму виробництва регіону в об'ємі виробництва по країні; ^ ступінь зносу основних засобів регіону.

Природно-ресурсні

^ індекс обсягу добувної промисловості регіону; ^ площа земельних, водних, лісових ресурсів.

Трудові

^ середня заробітна плата в регіоні; ^ середній рівень доходів населення; ^ рівень безробіття;

^ соціальні та екологічні умови проживання населення.

Соціальні

^ рівень життя населення;

^ значимість регіону у народногосподарському комплексі.

Інноваційні

^ зростання обсягу виконаних прикладних наукових та науково-технічних робіт.

Екологічні

^ обсяги скидів забруднених речовин у водні басейни; ^ обсяги шкідливих викидів у атмосферне повітря; ^ обсяги твердих відходів І-Ш класів небезпеки; ^ рівень екологічної безпеки.

Економічні

^ рівень інфляції в регіоні;

^ обсяг інвестицій в основний капітал;

^ зростання об'єму ВРП;

^ прибутковість підприємств регіону;

^ структура економіки регіону;

^ регулювання експорту-імпорту;

^ місткість регіонального, державного та світового ринків; ^ розвиненість банківського сектора економіки регіону; ^ стабільність курсу національної валюти.

Фінансові

^ частина прибуткових та збиткових підприємств;

^ витрати та заощадження населення;

^ рентабельність операційної діяльності підприємств.

Інституційні

^ витрати бюджету на розвиток пріоритетних сфер діяльності регіону;

^ структура інститутів в регіоні за суб'єктами господарювання, бізнес-процесами.

Зовнішні

Політичні

^ державна підтримка щодо залучення інвестицій;

^ виконання органами регіональної влади умов міжнародних забов'язань; ^ відношення органів регіональної влади до іноземних інвесторів; ^ рівень корумпованості органів регіональної влади; ^ політична стабільність у державі та регіонах;

^ узгодженість дій державних та регіональних органів влади щодо підтримки сприятливого інвестиційного середовища.

Правові

^ допустима частка закордонної участі в капіталі підприємств регіону;

^ права інвестора на розробку надр;

^ ефективність механізмів виконання діючих законів;

^ система пільг;

^ можливості виведення частини прибутків за кордон.

Оціночними показниками інвестиційної привабливості регіону можуть бути :

1. Економіко-географічне положення - близькість регіону до кордонів , розвиток виробничої інфраструктури, наявність транспортних коридорів,

2. Природньоресурсний потенціал: економічна оцінка мінеральних, земельних, лісових, рекреаційних ресурсів

3. Трудовий потенціал - наявність трудових ресурсів, освітньо-кваліфікаційний рівень трудових ресурсів, вартість робочої сили

4. Економічний потенціал

5. Інфраструктурний потенціал, близкість до автомобільних магістралів і залізниць.

6. Інвестиційні преференції: наявність вільних економічних зон, територій пільгового інвестування.

В основу формування механізму координації інвестиційної діяльності в Україні та регіоні повинні бути покладені наступні принципи:

1. До складу інвестиційних пріоритетів соціально-економічного розвитку регіону повинні бути включені як пріоритети довгострокового характеру, так і найбільше актуальні пріоритети сьогодення.

2. Рівною мірою уваги потребують як виробництво, так і об'єкти соціальної інфраструктури і життєзабезпечення населення регіону.

3. Створення умов для кооперації і конкуренції одночасно у відношенні всіх суб'єктів інвестиційної діяльності. Використання даного принципу буде сприяти формуванню в регіоні цивілізованого ринку і вирішенню цільових задач регіонального розвитку [6].

Інвестиційний потенціал, як система, охоплює групи взаємозв' язків:

1) Економічні - виникають між людьми в процесі виробництва та ефективного використання економічного потенціалу, що виступає як процес перевтілення інвестицій;

2) Технологічні - між людьми, засобами виробництва, природним середовищем в результаті впровадження нових технологій виробництва продукції;

3) Екологічні - між окремими природними елементами та людьми;

4) Соціальні - відносини з питань охорони здоров' я населення, з оцінки та забезпечення необхідного рівня життя населення.

Управління інвестиційним потенціалом регіону являє собою систему, що включає в себе три складові (рис. 4).

Умови залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій

Управління інвестиційним потенціалом регіону

Рис. 4. Система управління інвестиційним потенціалом регіону

Вартісна оцінка інвестиційного потенціалу необхідна для забезпечення ефективного управління інвестиційною діяльністю в регіоні. Існують такі основні наукові підходи до вимірювання інвестиційного потенціалу регіону:

1. На основі показників ресурсної забезпеченості (інвестиційні ресурси та товари, суб'єктивні та об'єктивні чинники та умови, що впливають на активність суб'єкта господарювання);

2. На основі показників економічного доходу (вартісний вираз потоку підприємницьких послуг, викликаних коливанням запасу ресурсів, який дозволяє збільшувати продуктивність праці);

3. На основі комплексних (інтегральних, синтетичних) показників ресурсної забезпеченості, скорегованих на ймовірність залучення та використання інвестицій [7, с. 67-68].

Капітальні інвестиції у Донецькій області характеризувались постійним зростанням із 2006 року до 2008 року включно, з 2009 року спостерігається скорочення інвестиційних надходжень, а з 2011 року обсяги інвестиційних надходжень значно зросли (до 40133 млн. грн.) (рис. 5).

45000-

40000-

35000-

30000-

25000-

20000-

15000-

10000-

5000

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

січень-березень 2011 року

0

Рис. 5. Капітальні інвестиції у Донецькій області за 2006-2011 рр., млн.. грн. [8].

У січні-березні 2011 року найбільша вага капітальних інвестицій була направлена у промисловість - 2432618 тис. грн. із них у переробну промисловість - 1163165 тис. грн., у добувну - 802143 тис. грн., у сферу транспорту та зв'язку направлено 572724 тис. грн., до сфери будівництва - 83401 тис. грн..

Основними джерелами фінансування інвестицій у 2011 році, як і у попередні роки, залишаються власні кошти підприємств і організацій (77%), кредити банків та інші позики (16%). Доля фінансування іноземними інвесторами залишається дуже малою - 0,1% у 2011 році.

Отже, для підвищення ступеня використання поточного інвестиційного потенціалу, необхідно:

1. Звернути увагу на необхідність використовувати природні ресурси в регіонах країни таким чином, щоб не спричиняти їх прискорене вичерпання та порушення екологічного балансу. Це вимагатиме встановлення жорстких квот щодо видобутку певних рідкісних видів мінеральних ресурсів, вирубки лісових насаджень тощо.

2. Здійснювати комплексну реструктуризацію господарства індустріально-розвинених регіонів (Донецької, Луганської, Дніпропетровської областей) у напрямку зниження енерго-, ресурсо-, еколого-, трудо- та зростання науко- та інформаційномісткості виробництва.

3. Проводити більш жорстку екологічну політику. Зокрема, екологічні платежі мають встановлюватись на рівні, який забезпечуватиме їх стимулюючий характер, сприяючи впровадженню підприємствами екологобезпечних технологій.

4. Оптимізувати використання трудового потенціалу в регіонах шляхом вдосконалення системи оплати праці та соціальної сфери, зокрема охорони здоров' я та галузі освіти, в першу чергу, в сільській місцевості.

5. Сприяти капіталізації природних, екологічних, ландшафтних, історико-культурних та інших надбань регіонів через розвиток туристичної галузі.

6. Здійснювати територіальне розгалуження інститутів та елементів фінансової інфраструктури, що сприятиме деконцентрації фінансових ресурсів на користь регіонів, капіталізації місцевих ресурсів та територіальній дифузії нововведень.

7. Вдосконалити механізм регіональної бюджетної політики, яка в Україні є вкрай неефективною. Зокрема, податкове навантаження на регіони здебільшого не враховує рівень їхнього економічного розвитку тощо [4].

Таким чином, можна стверджувати, що при здійсненні ефективного управління інвестиційним потенціалом, прийнятті всіх необхідних дій для приваблювання інвесторів, можна досягти високих темпів розвитку економіки в цілому, що особливо актуально в умовах подолання наслідків світової кризи.

Висновки. Інвестиційний потенціал регіону - сукупність об'єктивних економічних, соціальних і природно-географічних властивостей регіону, що мають високу значимість для залучення інвестицій в основний капітал з ціллю розвитку регіону та країни в цілому.

На якість управління інвестиційним потенціалом регіону впливають зовнішні (політичні та правові) та внутрішні фактори (виробничі, природньоресурсні, трудові, соціальні, інноваційні, екологічні, інфраструктурні, економічні, фінансові, інституційні).

До основних оціночних показників інвестиційної привабливості регіону відносяться: економіко-географічне положення, природньоресурсний потенціал, трудовий потенціал, економічний потенціал, інфраструктурний потенціал, інвестиційні преференції.

Інвестиційний потенціал, як система, охоплює групи взаємозв' язків: економічні, технологічні, екологічні, соціальні.

Вартісна оцінка інвестиційного потенціалу необхідна для забезпечення ефективного управління інвестиційною діяльністю в регіоні тому існують такі основні наукові підходи до вимірювання інвестиційного потенціалу регіону: на основі показників ресурсної забезпеченості; на основі показників економічного доходу; на основі комплексних (інтегральних, синтетичних) показників ресурсної забезпеченості, скорегованих на ймовірність залучення та використання інвестицій.

РЕЗЮМЕ

В статье исследована сущность инвестиционного потенциала региона, его составляющие и факторы, которые влияют на его развитие. Выделены подходы к количественной оценке инвестиционного потенциала региона, рассмотрена система управления им и разработан механизм развития инвестиционного потенциала региона с путями повышения степени использования инвестиционного потенциала.

Ключевые слова: инвестиционный потенциал региона, элементы инвестиционного потенциала региона, механизм повышения степени использования инвестиционного потенциала региона, система управления инвестиционным потенциалом региона.

РЕЗЮМЕ

У статті досліджено сутність інвестиційного потенціалу регіону, його складові та фактори, що впливають на його розвиток. Виокремлено підходи до кількісної оцінки інвестиційного потенціалу регіону, розглянена система управління ним та розроблено механізм розвитку інвестиційного потенціалу регіону із шляхами підвищення ступеня використання інвестиційного потенціалу. Ключові слова: інвестиційний потенціал регіону, елементи інвестиційного потенціалу регіону, механізм підвищення ступеню використання інвестиційного потенціалу регіону, система управління інвестиційним потенціалом регіону.

SUMMARY

Essence of investment potential of region, his constituents and factors that influence on his development, is investigational in the article. Going is distinguished near the quantitative estimation of investment potential of region, розглянена control system by him and the mechanism of development of investment potential of region is worked out with the ways of increase of degree of the use of investment potential.

Keywords: investment potential of region, elements of investment potential of region, mechanism of increase of degree of the use of investment potential of region, control system by investment potential of region.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1.Західна інформаційна корпорація [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://zik.ua/ua/news/2011/01/19/2б7513

2. Уліганинець Г.П. Питання про сутність терміну «економічний потенціал» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.rusnauka.com

3. Нужний К.М. Сутність та структурні елементи економічного потенціалу підприємства [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.rusnauka.com

4. Шевченко-Котенко І. Інвестиційний потенціал України [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://conf-cv.at.ua/forum/15-30-1

5. Харкава С. В. Економічний механізм управління розвитком потенціалу регіону [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://udau.edu.ua/library.php?pid=962

6. Богацька Н. М. Управління інвестиційним потенціалом в національній економіці та у Вінницькому регіоні [Електроний ресурс]. -Режим доступу: http://www.rusnauka.com/1б_NPRT_2009/Economics/4б4бб.doc.htm

7. Жулавський А. Ю., Кобушко Я. В. Фактори відтворення інвестиційного потенціалу регіону / А. Ю. Жулавський, Я. В. Кобушко // Економічний простір. - №45. - 2011. - С. б4-74.

S.Головне управління статистики у Донецькій області [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.donetskstat.gov.ua

УДК 330.837

ВНЕШНИЕ ЭФФЕКТЫ И ИХ РЕГУЛИРОВАНИЕ

Чаусовский А.М., д. э. н., профессор, Донецкий национальный университет Дедух Т.М., аспирантка, Донецкий национальный университет

Часто рыночный механизм не позволяет достичь парето-эффективного размещения ресурсов. В силу ряда причин могут возникать ситуации, называемые провалами (или несостоятельностями) рынка, в которых рынок не справляется со своими функциями и, либо вообще не может обеспечить производство блага, либо не может обеспечить его производство в эффективном объёме. Именно подобная несостоятельность рынка обеспечить эффективность обычно рассматривается в качестве основания для государственного вмешательства в экономику.

Причиной существования внешних эффектов является то обстоятельство, что все люди живут в одном мире и используют одни и те же ресурсы. Каждый человек может преследовать свои цели, при этом его действия могут иметь побочный результат (не входящий в его цели), который оказывает воздействие на состояние других лиц.

На языке экономической теории это означает, что потребление или производство какого-то блага может оказать побочное воздействие на потребление или производство другого блага. Такие воздействия и называются внешними эффектами. Заметим, что под внешними эффектами мы подразумеваем непосредственное (физическое) воздействие одного процесса на другой. Внешними эффектами не является воздействие одного процесса на другой через систему цен (например, увеличение производства кирпича через ценовую систему «бьет» по производству бетона).

Внешние эффекты делятся на отрицательные и положительные. Отрицательный внещний эффект возникает в случае, если деятельность одного экономического агента, вызывает издержки других. Положительный внешний эффект возникает в случае, если деятельность одного экономического агента приносит выгоду другим. Таким образом, внешние эффекты показывают разность между социальными издержками (выгодами) и частными издержками (выгодами).

МКС = МРС + МЕС,

где М$С - предельные общественные издержки; МРС - предельные частные издержки; МЕС - предельные внешние издержки.

По направлению действия внешние эффекты могут быть разделены на следующие четыре группы:

1) «Производство-производство». Отрицательный внешний эффект: химзавод спускает в реку свои отходы, которые мешают производству расположенного ниже по течению реки пивоваренного завода. Положительный внешний эффект: расположенные рядом пасека пчеловода и яблоневый сад производителя фруктов оказывают друг на друга благоприятное воздействие (сбор мёда зависит от числа яблонь, и наоборот).

2) «Производство-потребление». Отрицательное воздейтсвие: жители города страдают от вредных выбросов в атмосферу промышленных предприятий. Положительное воздействие: завод в маленьком посёлке ремонтирует дорогу, которой «заодно» ездят и местные жители.

3) «Потребление-производство». Отрицательный эффект: в результате семейных пикников возникают лесные пожары, которые вредят местному хозяйству. Положительный эффект: забор предприятия не нужно охранять, если рядом проходит людная улица и ни один воришка не может перелезть незамеченным.

4) «Потребление-потребление». Отрицательный эффект: полезность индивида уменьшается, если его сосед ночью включает на полную громкость музыку. Положительный эффект: если вы развели цветник перед домом, то полезность ваших соседей от созерцания красивых цветов будет расти.

Таким образом, одни субъекты хозяйства (фирмы или потребители), преследуя свои цели, могут одновременно наносить ущерб или приносить выгоду другим субъектам.

В каком случае эта ситуация является провалом рынка и в чём заключается этот провал? Иными словами, в каком случае распределение ресурсов является парето-эффективным? Покажем это на примере. Предположим, что химзавод осуществляет сброс недостаточно хорошо очищенной воды в реку. Допустим, что сброс сточной воды пропорционален объёму производства. Это означает, что по мере роста производства растёт и объём загрязнения окружающей среды. Поскольку химзавод не осуществляет полной очистки воды, его предельные частные издержки оказываются ниже предельных общественных издержек, так как не включают расходы на создание дополнительной системы очистных сооружений. Это приводит к тому, что количество выпускаемой продукции превышает эффективный объём выпуска (рис.1). Без очистных сооружений количество выпускаемой продукции составляет 01 при цене Р1. Рыночное равновесие устанавливается в точке Е1, в которой предложение, равное предельным частным издержкам МРС, пересекается с кривой спроса, равной предельным общественным выгодам М$В, т.е. МРС = М$В.

© Чаусовский А.М., Дедух Т.М., 2011р т

МЕС

Рне 1 Отрицательный внешний эффект

Между тем предельные социальные издержки равны сумме предельных частных издержек плюс предельным внешним издержкам. Следовательно, если бы удалось превратить внешние издержки во внутренние, эффективный объём выпуска сократился бы до 02 при росте цены до Р2. В точке Е2 предльные общественные выгоды равнялись бы предельным общественным издержкам, т.е. М$В = М$С.

Обратим внимание на то, что в точке Е2 не устраняются полностью последствия загрязнения окружающей среды (ведь в нашем случае выпуск сточных вод пропорционален объёму производства, а объём производства химкомбината в точке 02 отнюдь не равен нулю). Однако ущерб от загрязнения существенно уменьшается. Таким образом, при наличии отрицательного внешнего эффекта экономическое благо продаётся и покупается в большем по сравнению с эффективным объёме, т.е. имеет место перепроизводство товаров и услуг с отрицательным внешним эффектом.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period