B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period - страница 36

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

3. Гамрат-Курек Л.И. Экономика инженерных решений в машиностроении / Л.И. Гамрат-Курек. - М.: Машиностроение, 1986. - 256 с.

4. Полтавец В.В. Себестоимость шлифования с управляющими воздействиями на РПК / В.В. Полтавец // Прогрессивные технологии и системы машиностроения: междунар.  сб. научн. трудов. - Донецк: ДонГТУ. - 2000. - Вып. 10. - С. 202-207.

5. Азарова Н.В. Удельная себестоимость процесса плоского шлифования ванадиевой быстрорежущей стали кругами из сверхтвердых материалов / Н.В. Азарова, П.Г. Матюха, В.В. Полтавец // Сверхтвердые материалы. - 2008. - №2. - С. 65-71.

6. Якушев Л.И. Взаимозаменяемость, стандартизация и технические измерения: учебник / Л.И. Якушев - 6-е изд. - М.: Машиностроение, 1987. - 352 с.

7. Пат. 61436 А Україна, МПК 7 В24В45/00. Пристрій для закріплення алмазного круга / П.Г. Матюха, Н.В. Азарова, В.В. Полтавець; заявник і патентовласник Донецький національний технічний університет. - № 2003021007; заявл. 05.02.2003; опубл. 17.11.2003, Бюл. № 11.

УДК 339.137.017

АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПРОБЛЕМ МОДЕЛЮВАННЯ РИНКІВ З АСИМЕТРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

Бабич Л.М., доцент кафедри економічної теорії Хмельницького національного університету

Постановка проблеми. Важливим напрямком наукових досліджень є теорія інформаційної економіки, що вперше з'явилася в науковому обігу в 60-ті роки ХХ ст.. на хвилі нового етапу науково-технічної революції та викликаним нею різким посиленням ролі інформації в сучасному світі. Дана складова економічної думки розвивається стрімко і потужно у зв'язку з трансформацією економіки в постіндустріальну фазу, в «нову економіку». Інформація, якою володіють учасники суспільних відносин стає головним фактором виробництва та умовою ефективного розподілу товарів та послуг. За теорією «економіки добробуту», кожний економічний суб' єкт намагається реалізувати свою цільову функцію, а ефективний розподіл ресурсів при цьому має відповідати критерію Парето-ефективності, за яким не можливо збільшити віддачу ресурсів одного економічного агента не зменшивши її на більшу величину від іншого. Це означає досягнення в національній економіці максимізації виробництва та обміну. Парето-ефективність в розподілі ресурсів можлива лише за умови, коли всі ринкові агенти мають рівний доступ до повної інформації, тобто існує її симетричний розподіл. На сучасних недосконало конкурентних ринках, як продавці, так і покупці можуть мати певні переваги у володінні інформації, а інша сторона обмежено ознайомлена, або не ознайомлена з нею, що називають несиметричною, або асиметричною ринковою інформацією.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різноманітні аспекти асиметричності ринкової інформації досліджуються і моделюються вченими з використанням математичного апарату досить давно, що виділило особливий напрямок в теорії інформаційної економіки. Пріоритети в дослідженні проявів та наслідків асиметричної ринкової інформації належить американським економістам В.Вікрі, Дж.Стігліцу, Дж.Акерлофу, М.Спенсу. Серед вітчизняних економістів необхідно виділити праці М.Довбенка, А.Чухно, М.Терещенка, Т.Шевченка, що пов'язують дану проблему з науковою інституалізацією інформаційної економіки.

Метою даного дослідження є аналіз головних моделей асиметричної інформації та їх наслідків для посткризової сучасної економіки, класифікація проблем прояву асиметричності інформації на українських ринках та визначення шляхів в її подолання в умовах глобалізації та транс націоналізації.

Результати дослідження. Математизація наукових знань виражається у макро- та мікро-моделюванні економічної динаміки. Моделі економічних систем мають важливе теоретико-методологічне та науково-практичне значення для аналізу та визначення особливостей сучасної інформаційної економіки. Попередні економіко-математичні моделі в галузі макро- та мікроекономіки припускали, що всі суб' єкти ринкового процесу є однаково поінформованими про умови конкурентної боротьби, про джерела ресурсів, ціни тощо. Але в реальній, глобалізованій економіці більшість ринків характеризуються асиметричною інформацією, що визначається в економічній літературі як недостатність знань про партнера, про якість товарів та послуг, коли продавець або покупець використовує у власних інтересах непоінформованість другої сторони. Економічне моделювання ринків з недосконалою конкуренцією показує, що поняття інформація здатне замінити поняття конкуренція та перетворитися в базовий фактор аналізу ринків. Неповнота інформації та високі додаткові трансакційні витрати на її отримання зумовлюють провали ринку, вона знижує суспільний добробут та є причиною обмеження конкуренції та зростання монополізму.

Зокрема, в середині ХХ ст. американський економіст В.Вікрі моделює оптимальну систему оподаткування доходів з двох аспектів:

• проблеми мотивації кожного платника податку - пошук оптимального рівня оподаткування, який не гальмував би продуктивну діяльність, а створював умови для її розвитку ;

• асиметричної інформації, так як реальна економічна результативність суб' єктів оподаткування державі невідома. В. Вікрі довів, що продавець може компенсувати недостатність інформації використовуючи так званні «аукціони Вікрі»,

або «аукціони другої ціни». Теоретичні розробки В.-С. Вікрі знайшли практичне застосування в організації аукціонів цінних паперів та ліцензій. Об'єктом наукового пошуку Вікрі в 60-ті роки ХХст. стає аналіз різних типів аукціонів, на основі якого він розробляє спеціальну модель, яка згодом отримала в літературі назву "модель Вікрі". Особливість цієї моделі полягає в тому, що пропозиції робляться незалежно і таємно, а право на купівлю цінних паперів отримує той, хто запропонував найбільшу ціну, але при цьому він сплачує не першу, а другу за величиною із запропонованих цін. Таким чином, запропонований Вікрі механізм відображав дійсне бажання покупця сплатити реальну ціну.

Ідеї Вікрі, його модель були згодом використані іншими економістами для розробки аналогічних моделей, зокрема для розміщення державних замовлень. Зроблений Вікрі аналіз має значення не лише для теорії аукціонів, а й для розробки механізмів розподілу ресурсів за умов створення соціально необхідних стимулів. Іншим не менш важливим об'єктом досліджень Вікрі, в якому використовують принципи асиметричної інформації, стали проблеми формування податків на доходи в умовах існуючої зайнятості, розробка оптимальної податкової моделі.

Пізніше інші дослідники розробили подібні моделі торгів щодо суспільних благ та послуг. На основі моделі Вікрі аукціони Державної казни США по цінних паперах використовують дану систему максимізації доходів. Також результати його

© Бабич Л.М., 2011досліджень інформаційної економіки дозволили зрозуміти специфіку страхових і кредитних ринків, внутрішню структуру фірми, форми організації та стимулювання оплати праці, податкові систем тощо. Mодель Вікрі була використана Федеральною комісією з комунікацій США для організації торгівлі ліцензіями, патентами на використання частот національних радіо хвиль.

Дж.-А. Mіррліс узагальнив висновки В.-С. Ві^і й використав їх у галузі планування дохідності системи оподаткування. Він розширив спектр економічних ситуацій, які характеризувалися асиметричністю інформації, створив загальні моделі розв'язання цієї проблеми. Невизначеність, яка перешкоджає ефективному використанню засобів і ресурсів, спричинена не лише асиметричною інформацією, а й тим, що наміри продавців і покупців невідомі.

Враховуючи людські можливості та інтенсивність утворення прибутку, а також вплив податкової ставки на матеріальне стимулювання, Mіррліс використав складні математичні розрахунки для обчислення граничного рівня оподаткування багатих і дійшов висновку, що максимальний відсоток оподаткування не повинен перевищувати 20%, тобто оптимальна структура оподаткування, за Mіррлісом, та, яка нині має назву "flat tax". У працях Mіррлісa наявний "принцип відкритості", згідно з яким вирішення питань стимулювання в умовах неповної інформації належить до так званих механізмів розподілу, що спонукають платників податків чесно розкривати приватні відомості таким чином, щоб вони не торкались власних інтересів.

Mоделі американських економістів-лауреатів Нобелівської премії з економіки 2001 року - Джорджа Ейкерлофа (Каліфорнійський університет в Берклі), Maйклa Спенса (Стенфордський університет) та Джозефа Стігліца (Колумбійський університет) пов' язані з проблемою "асиметричної інформації" на ринку. Вони показують, які вади виникають при функціонуванні ринків, коли його учасники мають неадекватну інформацію або різний рівень поінформованості. Це може, наприклад, не дозволити позичальникам та інвесторам адекватно оцінити ризики. Ейкерлоф показав, що відбувається на ринку, коли продавці знають про якість товарів більше, ніж покупці. Він довів, що в такому випадку товари з низькою якістю починають домінувати на ринку, а також пояснив за допомогою теорії асиметричної інформації феномен різкого зростання вартості кредитів у країнах із перехідною економікою.

При асиметричному розповіді інформації (коли покупці змушені використовувати ринкову статистику для визначення правдивих характеристик товарів, відомих лише продавцям) угоди на ринку не укладаються, а при симетричному - виграш очікує обидві сторони. Отже, асиметрична інформація змушує учасників ринку покладатись на випадок і приводить до його краху. Для підтвердження реальності гіпотези Дж.Ейкерлофа про існування ринку «лимонів» в США було проведено експериментальне вивчення цієї проблеми. Федеральна торгова комісія профінансувала вивчення ринків, на яких покупці отримують менше інформації ніж покупці. В результаті були отримані висновки:

• без бренду, або реклами продаються тільки «лимони», що підтверджує гіпотезу;

• якщо реклама містить достовірні відомості про якість товару, то ринок працює майже з досконалою ефективністю. Продукти високої якості пропонуються не залежно від того чи є вони визнаним брендом, чи мало відомим;

• репутації, як такої, виявилось не достатньо, щоб подолати проблему «лимонів». Якщо продавці володіють торговою маркою, але не обмежені вимогами надавати достовірну інформацію про якість, то на ринку фактично продаються тільки «лимони».

Останній висновок є досить несподіваним і можна передбачити, що цінність брендів в даному експерименті була недостатньою, щоб стимулювати фірми до напрацювання чесної репутації, так як довгострокові вигоди від позитивної репутації невисокі, тобто продавці не зацікавлені інвестувати кошти в свою репутацію.

Отримання аналогічних результатів можна очікувати й на українських ринках, а саме, в тому що діючі в Україні закони про товарні знаки не містять ніяких вимог про відповідальність власника товарного знаку за якість виробленої продукції. Товарний знак на українських ринках виступає не як інструмент державного контролю якості, а лише як метод саморегулювання виробника на той випадок, якщо останній турбується за свою репутацію.

Проілюструємо вплив асиметричної інформованості суб' єктів ринкових відносин на структури ринкових угод, використовуючи оригінальний підхід Дж.Ейкерлофа, для простого випадку двох градацій якості: товар високої якості («груша») і

поганої якості - «лимон». Корисність збереження лимону у продавця в грошовому еквіваленті рівна С1, а груші - С2 , при цьому

С2 > С . Корисність лимону для типового покупця рівна V > c1, груші - V2 > c2, при чому покупець дізнається тільки в процесі споживання, що він придбав: чи високо, чи низькоякісний товар (лимон, або грушу). Покупцеві відома лише ймовірність jU попадання низькоякісного товару серед всіх продаж, відповідно ймовірність попадання високоякісного - 1 — jU . При цьому

покупець нейтральний до ризику, ціна p, яку він заплатив би за покупку не перевищує p = /Л^ + (1 jU)V2 . Якщо дана ціна

буде нижча корисності груші для продавця С2 , то можна очікувати, що в рівновазі відбувається торгівля якісними і неякісними

товарами. Якщо p < c2 , то ні один продавець не виставить на продажу високоякісні товари незважаючи на те, що їх потенційна

корисність для покупця вища. Це зумовлює не оптимальність, коли дійсна ймовірність jU Ф jU появи лимонів серед продаж

стане вищою, як тільки дана інформація стане доступною для покупців, то ціна покупця почне різко знижуватись, що веде до розвалу товарно-грошових відносин. Якщо продавці не володіють інформацією чи лимон, чи грушу вони продають, при цьому нейтральні до ризику як і покупці, то обмін збережеться і можливим є встановлення Парето-оптимальної рівноваги. Отже, надання несиметричної інформації погіршує становище ринкової рівноваги.

Припустимо, що існують n градацій якості даного товару, при чому доля товару типу s рівна jUs (/Us > 0) . Товари за

виглядом однакові, а за внутрішніми характеристиками - різні. Оцінки покупців (продавців) типу s співпадають і рівні Vs

(відповідно cs ). Покупці і продавці мають квазілінійні переваги і нейтральні до ризику, тому якщо товар типу s продається по ціні

p, то споживач отримує виграш, або споживчий надлишок Vs p , а надлишок продавця - це p cs . В Парето-оптимальному стані економіки товар повинен належати тому, хто вище його оцінює. Якби продавці і покупці були повністю інформовані, то в результаті обміну було досягнуто Парето-оптимального стану. Ціни товарів різної якості, ps, встановлюються в результаті домовленостей обох сторін та наявності переваг:

ps > cs , якщо cs > Vs та cs < ps < Vs , якщо cs < Vs

Якщо продавців менше ніж покупців, і відповідно їх сила при укладанні угод більша, то в рівновазі Рх — Ух . Фактично

ринок розпадається на п окремих ринків, і на кожному з них встановлюється своя ціна.

В Україні подібні явища можна спостерігати при продажі комп'ютерної техніки, мобільних телефонів (товарів, технічні якості яких можуть оцінити лише спеціалісти), тобто середній покупець стає залежним від наявного асортименту у продавця. При цьому існує невідповідність якості товару його ціні. Доволі часто кілька видів товару з приблизно однаковою ціною мають різну якість. В такому разі дуже важко зробити вибір, тому що навіть реклама не гарантує належної якості товару.

Аналогічні ситуації виникають у страховій справі, коли потенційний страхувальник має інформаційну перевагу перед страховою компанією, наприклад, краще знає стан свого здоров'я. Тому серед людей, які бажають застрахуватися, переважають ті, для кого ризик страхової події є непропорційно великим. Цей феномен називають "відбором гірших" і страхові компанії ведуть боротьбу з ним, відмовляючись продавати страхові поліси людям похилого віку. Але проблеми страхових компаній цим не обмежуються. Придбавши поліс, застрахована особа починає вести себе недбало, що збільшує ймовірність страхової події (наприклад, викрадення автомобіля). Так, до негативного відбору додається "моральний", або "суб'єктивний", ризик. Таким чином, Дж. Ейкерлоф показав, що асиметрична інформація може привести до зворотної селекції на ринку. Через погану інформацію у страховій компанії чи покупців уживаних автомобілів страхувальник з поганим здоров'ям і продавці автомашин низької якості починають переважати на ринку.

В своїх моделях М.Спенс також досліджував, наскільки цінною є інформація на ринку праці та ринку освіти, розкривши механізм, за допомогою якого більш поінформовані учасники ринку діляться інформацією з аутсайдерами, внаслідок чого становище і одних, і других істотно покращується.

Фірми, як покупці робочої сили, мають недостатньо інформації про ділові якості власників робочої сили, оскільки в момент укладання контракту добросовісні та недобросовісні робітники не відрізняються один від одного. Тому інформація про якість об' єкту угоди на ринку праці належить продавцям, серед яких зустрічаються малокваліфіковані, недисципліновані та висококваліфіковані, трудолюбиві працівники. Допомогти здійснити фірмі правильний вибір в умовах асиметричної інформації можуть максимально значимі сигнали. Одним з таких сигналів на ринку праці є рівень освіти майбутніх робітників фірми на основі таких параметрів: тривалість освіти; середній бал диплому; наявність вченого ступеня; репутація вищого навчального закладу, який закінчив робітник.

Ймовірно, що випускник престижного університету з високим середнім балом диплому буде трудолюбивим та висококваліфікованим фахівцем. Фірма отримає сигнал, що такий робітник претендує на посаду з високою заробітною платою, тобто роботодавці обґрунтовано розглядають освіту як сигнал про трудові якості робітників.

М. Спенс приходить до висновку, що замість невдачі на ринку, де високопродуктивні особи можуть залишитися за його межами, відбувається протилежне: працівники беруть участь у діяльності ринку праці та здобувають дорогу освіту лише для того, аби відрізнятися від низькопродуктивних претендентів на роботу та отримувати вищу винагороду. М.Спенс також розглядає існування іншого явища, коли жоден претендент не здобуває освіти. Припустимо, що роботодавці не будуть сприймати освіту як ознаку продуктивності, тобто вони розраховують, що всі претенденти, незалежно від їхнього рівня освіти, мають однакову продуктивність на ринку праці. За таких умов роботодавці пропонують визначену платню всім претендентам на роботу, яких влаштовує саме така заробітна плата, оскільки вона є оптимальною для тих, хто отримав мінімальний рівень освіти.

В моделі Спенса граничний продукт високопродуктивних робітників рівний , а низькопродуктивних - , при

чому МІР, > МІР,. Доля високопродуктивних робітників в загальній чисельності складає Ь, тоді 1-Ь - доля низько продуктивних.

Оскільки вони виступають в ролі досконало замінних факторів виробництва, виробнича функція фірми, що здійснює найм людського ресурсу, має вигляд:

()(ВХ, В,) аІ^+ріг

де а Мр, а В МР2,

В- - чисельність високопродуктивних,

В, - чисельність низькопродуктивних робітників.

Якби інформація про трудові якості робітників була симетричною, то фірма могла би просто відрізнити хороших робітників від поганих на основі критерію ефективності, тобто величини МР, або вкладу робітника в кінцевий продукт фірми і при

цьому призначила кожній категорії робітників заробітну плату (\¥) на рівні граничних продуктів: - заробітна плата

високопродуктивних робітників; Ж, МІР, - заробітна плата низькопродуктивних робітників, відповідно Ж, > Ж, .

Рівень освіти вимірюється числом років навчання у вузі і складає ТУ, в хороших робітників і N2 - в недобросовісних, або непродуктивних, при чому У, > У, . Альтернативна вартість освіти за рік відрізняється в даних категоріях робітників: -у  перших   і   С,   -  у  других,   при  чому   С, >     .   Функція  витрат  отримання  освіти  непродуктивних робітників

С, (N) С, " N , а для високопродуктивних -      (N)       N . При цьому в реальному житті в процесі отримання освіти

трудові якості індивідів примножуються та вдосконалюються і роки присвячені освіті служать лише сигналом про наявні постійні здібності. Отже, умови сигналізуючої рівноваги в моделі М.Спенса наступні:

- з однієї сторони, робітники приймають рішення про те, який рівень освіти є для них оптимальним та несуть відповідні витрати для його досягнення. При цьому отриманий рівень освіти та професіоналізму є єдиним сигналом, який дозволяє їм претендувати на більш високий рівень заробітної плати;

- з другої сторони, фірма, яка абсолютно не інформована про реальну продуктивність праці робітників складає ймовірнісні передбачення відносно зв' язку між даним сигналом та невідомими трудовими якостями робітників та визначає свої передбачення про заробітну плату.

Виходячи з цього для високопродуктивних та низькопродуктивних робітників повинні виконуватись нерівності:

Ж - ж, > С^,       ж - ж, > С^2 ж - ж2 лг        ж - ж2 лт

Звідси: -2 > N ; -2 > ^

С С

Оскільки С, > С, , оптимальний рівень освіти       повинен задовольняти наступні нерівності

Жх - Ж2    дг.   Жх - Ж2 СС

Отже, рівень освіти  Nl N оберуть високопродуктивні робітники, для характерна раціональна поведінка, коли

майбутні доходи перевищують витрати: Ж, - Ж, > . Для низькопродуктивних робітників рівень освіти не буде

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period