B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period - страница 6

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

3. Лдизес И. Управляя изменениями / И. Лдизес; пер. с англ. - СПб: Питер, 2008. - 224 с.

4. Блинов Л.О. Mеханизмы управления инновационно- технологической модернизацией российской промышленности //Современная стратегия социально-экономического развития России: вопросы экономики и права. К.: KfflM, 2009.

5.Волков К.В., Попов Е.ВСтандарты аудита на основе принципов реинжиниринга //Mенеджмент в России и за рубежом.- 2003.-№3.

- С.46-53.

6. Джестон Д., Шлис Й. Управление бизнес-процессами. Практическое руководство по успешной реализации проектов. -Пер.с англ.- СПб: Символ-Плюс, 2008. - 512 с.

7. Елиферов В.Г., Репин В.В. Бизнес-процессы: Регламентация и управление: Учебник. - M.:ИHФPЛ-M, 2007. - 319 с.

8. Калянов Г.Н Mоделирование, анализ, реорганизация и автоматизация бизнес-процессов: учеб.пособие.-M.:Финансы и статистика. 2007. - 240 с.

9. Реинжиниринг бизнес-процессов: учеб.пособие для студентов, обучающихся по специальностям экономики и управления/ Под ред. Л.О.Блинова.- M.: ЮHИTИ-ДЛHЛ, 2010.- 343 с.

10. Управление бизнес-процессами современных организаций Mонография/Под общ.ред.M.M.Mаксимцова.- M.: MГСУ, 2009.- 311 с

УДК 364:332.821

МЕХАНІЗМ МОНІТОРИНГУ ЖИТЛОВОЇ СФЕРИ ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Вертиль Н., ДонНУ

На сучасному етапі розвитку суспільства класична ринкова економіка зазнала змін. Ринковий механізм потребує регулювання з боку держави для забезпечення стійкого розвитку населення будь-якої країни. При цьому виникає необхідність в цілеспрямованій діяльності макроекономічних суб'єктів з метою забезпечення соціального захисту і створення умов для ефективного відтворення населення країни. Оскільки житло має одне з найбільш вагомих соціальне значення, то й соціальна житлова політика держави має бути ефективною і послідовною.

Сучасні тенденції і проблеми розвитку ринку житла і житлової сфери одержали освітлення в роботах Бархіна, Велихова, Диканського, Френкеля, Ерісмана, О-Саллівана, Поляковського, Енгеля та інших. Разом з тим доводиться констатувати, що рівень розробленості проблеми формування і реалізації соціальної житлової політики, представляється явно недостатнім. Фундаментальні сучасні дослідження по проблемі розробки даної політики держави практично відсутні.

У зв'язку з цим першочерговою задачею в забезпеченні стабільного розвитку даної сфери є створення ефективного механізму, що дозволяє виявляти і визначати основні тенденції її розвитку в країні тобто механізму моніторингу.

Вивчивши і узагальнивши науковий досвід можна зробити висновок про те, що моніторинг - це комплекс заходів, направлених на нагляд за будь - яким об'єктом, а також виявлення передумов, чинників і тенденцій його змін.

Вивчення будь-якої економічної проблеми починається зі спостереження за нею, тобто механізм моніторингу використовується для вивчення економічних явищ, що дозволяє на основі його аналізу розроблювати можливі варіанти розвитку проблеми та альтернатив щодо їх вирішення. Оскільки моніторинг використовується для будь - яких економічних явищ, то всі механізми моніторингу мають спільну складову.

Таку складову можна назвати загальною, і вона складається з наступних компонентів: цілі механізму моніторингу; задачі, які направлені на її досягнення; принципи функціонування означеного механізму; інформаційна база, що є основою здійснення моніторингу. Таким чином, необхідно виявити загальну складову механізму моніторингу житлової сфери. Основним елементом загальної складової є ціль. Ціль - це генеральний імператив дій, що описує майбутній стан або процес як об'єкт, бажаний для досягнення.

Для даного механізму моніторингу ціллю є всебічне вивчення та аналіз стану даної сфери з метою нівелювання або усунення її негативних тенденцій. У зв'язку з цим можна виділити наступні задачі, що мають реалізовуватися в межах функціонування даного механізму:

визначення характеру та змісту необхідної інформації, а також джерел її отримання; сбір даних щодо стану житлової сфери в певному регіоні, або країні в цілому; інтерпретація отриманих даних, формування інформації та її аналіз; визначення основних тенденцій;

розробка пропозицій щодо покращення стану даної сфери. Механізм моніторингу житлової сфери має функціонувати на наступних принципах:

- науковість - спостереження та аналіз даної сфери з використанням сучасних досягнень науки;

- безперервність   -   постійне   вивчення   стану   житлової   сфери,   виявлення   основних   тенденцій її функціонування, що дозволяє своєчасно визначати загрози і можливості;

- системність - всебічне виявлення і вивчення причинно-наслідкових зв'язків в житловій сфері, а також її місце в державній економічній системі;

- ситуаційність, тобто в залежності від ситуації даний механізм може видозмінюватися;

- динамічність, яка представляє собою можливість швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища;

- гнучкість дозволяє корегувати роботу механізму моніторингу.

Слід також сказати про те, що робота даного механізму здійснюється на основі дослідження інформаційної бази. До неї належать наступні категорії інформації: I. законодавчі акти:

1. Конституція України

2. Житловий кодекс Української РСР (за умови прийняття нового кодексу, то Житлового кодексу України);

3. Інші кодекси України;

4. Закони України;

5. Укази і положення президента України;

6. Постанови Верховної Ради і місцевих органів влади;

7. накази, інструкції, розпорядження інших органів державної влади;

8. інші нормативні документи;

II. статистична інформація:

1. дані комітету статистики України;

2. дані регіональних комітетів статистики;

III. стандартизована інформація:

1. дані управлінь обласних адміністрацій;

2. дані інших державних органів;

3. дані бюро технічної інвентаризації;

4. дані інформаційного центру при Міністерстві юстиції України

IV. не стандартизована інформація:

1. дані агентств нерухомості;

2. дані будівельних компаній;

3. дані опитів і анкетування населення.

Таким чином, дана складова механізму моніторингу є методологічною базою вивчення даної проблеми в державі.

Другою складовою механізму моніторингу житлової сфери є суб'єктно - об'єктна складова, в якій відображено основних учасників процесу моніторингу. Під суб'єктом в даному випадку слід мати на увазі установи, які регулюють стан та динаміку об' єктів даної сфери.

© Вертиль Н., 2011

Оскільки як було зазначено вище даний механізм моніторингу є складовою частиною загальної соціальної житлової політики держави, то, безумовно, суб' єктом даного механізму є державні органи влади. Проте даний механізм дозволяє вивчати стан даної сфери також і на регіональному рівні, тому суб' єктом моніторингу також можуть виступати місцеві органи влади, а саме обласна державна адміністрація, районні, міські виконкоми, селищні і міські ради.

Внаслідок того, що житло має великий набір різних характеристик і у зв'язку з цим підрозділяється на класи, то відповідно і моніторинг житлової сфери слід проводити в залежності від того які потреби воно задовольняє. Тобто якщо житло задовольняє первинні потреби, то воно має бути соціально доступним і процес забезпечення ним бути предметом регулювання соціальної політики державної на різних рівнях. Проте оскільки житлове будівництво має великий мультиплікаційний ефект, що дозволяє вирішувати такі соціальні проблеми як бідність, безробіття та інші, при цьому, при збільшенні рівня життя населення країни, житло має бути комерційно доступним, тобто домогосподарства повинні мати змогу купити його за рахунок власних та позикових коштів, та мати кошти як на утримання житла так і на обслуговування кредиту. Таким чином ринок житла, а отже в свою чергу і комерційна складова, також мають бути досліджені в рамках механізму моніторингу. Тобто можна говорити про те, що дослідження об' єкту даного механізму має відбуватися за двома напрямками, а саме за соціальною та комерційною складовою, що й відображене на рисунку 1.

Таким чином, виникає об' єктивна необхідність проводити моніторинг за двома напрямками: можливість людини реалізувати своє право на житло, яке задекларовано Конституцією України статтями 47, 48, тобто його соціальна складова, а також другий напрямок - можливість домогосподарств покращити свої житлові умови, тобто його комерційна складова, яка нерівномірна в різних регіонах України. Це обумовлює необхідність дослідження житлової сфери на різних рівнях, тобто об' єктом моніторингу має бути як державна, так і регіональна житлова політика.

Також слід сказати про те, що забезпеченість житлом є також основою міграції населення.

Різноманітність і розрізненість інформації про стан даної сфери вимагає створення ефективного механізму її акумуляції і аналізу. Це означає, що необхідно визначитись з процесною складовою механізму моніторингу. Дана складова має описати механізм моніторингу з точки зору   послідовності виконання окремих дій для досягнення мети, тобто з точки зору процесу моніторингу. Ця складова включає виконання п' яти основних етапів: сбір даних;

групування та обробка отриманих даних; виявлення основних тенденцій; визначення проблем; визначення можливостей.

Визначення проблем та можливостей дає підставу для формування адекватних та ефективних заходів соціальної житлової політики, які дозволять досягти основної мети державного регулювання економіки.

Таким чином, механізм моніторингу є основною фундаментальною ланкою соціальної житлової політики держави.

РЕЗЮМЕ

Рассмотрено   основные   составные   механизма  мониторинга  социальной  жилой  политики.   Доказана  необходимость его функционирования для эффективной реализации социальной жилой политики государства. Ключевые слова: жилые условия, жилищные условия, мониторинг

РЕЗЮМЕ

Розглянуто основні складові механізму моніторингу соціальної житлової політики. Доведено необхідність його функціонування для ефективної реалізації соціальної житлової політики держави. Ключові слова: житлові умови, житлові умови, моніторинг

SUMMARY

The main components of social housing policy monitoring mechanism are considered. The necessity of its functioning for the effective realisation fulfillment of state social housing policy is proved. Keywords: living conditions, housing conditions, monitoring

УДК 338.2

ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЦЕНА ПРЕСТУПНОСТИ В УКРАИНЕ

Герасименко О.И., специалист ДГУ ГУ MВД Украины

Сторож В.В., к.ф-м.н., доцент кафедры экономической кибернетики Государственного университета информатики и искусственного интеллекта

Преступность в современном мире вносит существенный негативный вклад в экономическое и социальное развитие общества. В частности, ущерб от преступности в таких странах как СШЛ оценивается на уровне 6,8-12,0 % ВВП, Великобритании - 3,5-6,5 %, и Швой Зеландии - 6,5 % ВВП [1]. В Украине и в России, помимо общей преступности, чрезвычайно велики потери от наркомании и алкоголизма [2], а также от экономических преступлений [3,4]. Очевидно, что для выбора приоритетов и мер по борьбе с этими явлениями необходимо четко представлять их масштаб, вызывающие их факторы и меры по борьбе с ними. К сожалению, работы, посвященные оценке социальной и экономической цене различных видов преступности в Украине, крайне малочисленны и разрозненны, что никак не соответствует масштабу проблемы, а общий ущерб от различных видов преступности не оценен даже приблизительно

Целью данной работы является оценка социального и экономического ущерба от различных видов преступности в Украине.

В работе использованы следующие принципы и положения.

Во-первых, в качестве основных видов преступности, существенно влияющих на ВВП Украины, выбраны:

- общая преступность, включая убийства, разбой, воровство и т. д.;

- наркомания;

- алкоголизм - исследуется по той причине, что, по сути, не сильно отличается от наркомании (алкоголь в разных культурах и в разные времена был под запретом), влечет за собой большую часть обычных преступлений, и оказывает очень сильное негативное влияние на общество;

- вывоз капитала - как наиболее негативная часть теневой экономики и экономической преступности, которая к тому же поддается хотя бы примерной оценке международными экспертами.

© Герасименко О.И., Сторож В.В., 2О11

Во-вторых, для оценки ущерба от тех или иных видов преступности используются оценки иностранных авторов, полученные для других стран, но с учетом различий в объемах ВВП на одного человека в год. Рассмотрим вначале потери, связанные с общей преступностью.

Такого рода оценки проводятся в большинстве развитых стран, в частности, Англии [6,9], США [5,8], Италии [1] и других

[10].

В случае убийства, основные потери связаны со следующими факторами [6]:

- физическое и эмоциональное воздействие на жертву - примерно 60 % цены преступления. В работе [8] уточняется, что эта компонента учитывает не потери ВВП, связанные с убийством, а стоимость страхования жизни;

- затраты системы юстиции - примерно 10%;

- недополучение ВВП, связанное со смертью примерно 31 %. Эта составляющая может быть получена просто умножением объема ВВП, приходящегося на одного человека в год (ОБРр), на среднее количество лет (гт), которое не дорабатывает человек в результате убийства, т.е.:

(1)

Использованная в [6] идеология оценки потерь от убийства была преобразована с учетом специфики Украины и задач работы. При этом принято:

Во-первых, в Украине официальные данные о ВВП не учитывают теневой экономики, которая по разным оценкам составляет от 30 до 60 % от официального ВВП, к тому же цена гривны внутри страны существенно завышена, поэтому лучше пользоваться значением ВВП, оцененным по паритету покупательной способности - ППС (Purchasing Power Parity - PPP), т.е., на основании реального обменного курса национальной валюты по отношению к мировым валютам [11, с.7].

Во-вторых, расходы системы юстиции удобнее учесть в целом для всех видов преступлений, как часть госбюджета, выделяемого на ее финансирование.

В-третьих, физическое и эмоциональное воздействие на жертву в условиях незначительного распространения страхования в Украине не приводят к изменениям ВВП (хотя приводят к социальным последствиям).

С учетом вышесказанного для оценки экономических потерь от одного убийства в Украине использована следующая формула:

(2),

где:

- ОБРррр - ВВП на одного человека, оцененный по ППС. Согласно [12], его значение в Украине в 2008 г. составляло около 7000 тыс/долл. на человека;

- коэффициент к1 ~ 0,5, он учитывает тот факт, что убивают в большей степени трудоспособных людей, а ВВП усредняется по всему населению;

- коэффициент к2 ~ 0,5 - учитывает деятельность, опосредованно приводящую к увеличению ВВП - домашний труд, воспитание детей, самообразование и т. п;

- гт примерно равно тридцати (средняя продолжительность жизни мужчин в Украине около 60-ти лет, следовательно, среднестатистический возраст убитых мужчин - 30 лет, - и 30 лет они не доживают до пенсии).

В соответствии с формулой (2) экономическая цена одного убийства в Украине составляет около 500 тыс. долларов (по

ППС).

Общее число убийств в Украине, согласно официальной статистике [13], составляет около шести тысяч человек в год, тогда суммарные потери от убийств в год по Украине составят около трех млрд. долларов (по ППС).

Потери от общей преступности, в связи с отмеченным существенным искажением реальной статистики преступлений в Украине, оценить непосредственно невозможно. Поэтому сделаем это опосредованно, путем сравнения структуры потерь от преступности в других странах. Так, в Англии в 2004 г. согласно [6] потери от убийств составляли примерно 6 % общих потерь от преступности. Используя это же значение и для Украины, получим величину потерь от общей преступности в 50 млрд. долл. (по ППС) или примерно 15 % от ВВП, оцененному по паритету покупательной способности.

Учитывая принятые допущения, погрешность оценки потерь от общей преступности в Украине вполне может составлять десятки процентов (впрочем, то же самое характерно и для оценок потерь от преступности в развитых странах), но более точные оценки для Украины в настоящее время, по-видимому, невозможны. В то же время полученная оценка (в % от ВВП) вполне разумна - 15 % по сравнению с 7-12 % в относительно благополучных (в плане уровня преступности) Соединенных Штатах.

Оценим экономические потери в Украине от наркотиков.

Отметим, что за последние десятилетия произошел колоссальный рост наркомании во всем мире, что вывело ее на одно из первых мест в списке проблем, угрожающих существованию человечества. Особенно велики потери от наркомании в странах Восточной Европы, в первую очередь России и Украине. Так, наркотики класса А (опиаты, кокаин, амфетамины и экстази) в Украине потребляют примерно 2,5% населения, в России - 3%. Но ситуация по сравнению с другими странами усугубляется тем, что в Украине и в России наиболее употребляемыми наркотиками являются опиаты (героин и морфий), - а этот тип наркотиков приводит к наиболее тяжелым последствиям. Ниже приведена таблица об абсолютной и относительной распространенности наркотиков в некоторых странах (данные взяты из Всемирного доклада о наркотиках за 2010 г. [14]).

Таблица 1

Страна

Показник

Тип наркотику

 

 

Опиаты

Кокаин

Каннабис

Лмфе-тамины

Экстази

Украина

% насел.

1,0-1,3

0,2

2,5

0,4

0,7

 

тыс. чел.

460-600

92

1150

184

320

Россия

% насел.

1,64

0,2

3,5

0,4

0,7

 

тыс. чел.

2300

300

5000

570

1000

Лвстралия

% насел.

0,4

1,9

10,6

2,7

4,2

Сполучене Королівство

% насел.

0,81

3,0

7,9

1,1

1,8

СШЛ

% насел.

0,58

2,6

12,5

1,3

1,0

В работе [15] проведена оценка потерь от наркотиков в США за 1992-1998 гг. В 1998 г. общие потери составили 143,4 млрд. долл. (1,5 % ВВП), из этой суммы 9% составили расходы на лечение, 22% - другие расходы и 69% - расходы от снижения продуктивности. Как следует из этой работы, основными составляющими потерь от наркотиков в США являются расходы на лечение, преждевременная смерть, потеря трудоспособности, лишение свободы и занятие преступностью.

Рассмотрим вопрос о количестве наркоманов и смертности от героина в Украине и в России.

В табл.2 приведены сводные данные официальных источников и международных экспертов о количестве проблемных (инъекционных) наркоманов и смертности от наркотиков в Украине и в России.

Таблица 2

Показатель

Страна

Официальные данные

Эксперты ООН

Коэффициент латентности

Количество проблемных наркоманов, тыс.чел.

Украина

84 [17, с.7]

320-420 [14, с.155]

3,8-5,0

 

Россия

350 [18, с.273]

1600-1800 [14, с.155]

4,6-5,1

Смертность от наркотиков, тыс.чел. в год

Украина

нет данных

нет данных

-

 

Россия

свыше 100 [19]

нет данных

-

Таким образом, коэффициент латентности количества наркоманов в Украине и в России примерно одинаков и находится в пределах 4-5-ти. Смертность от наркотиков в России по оценкам специалистов Федеральной службы РФ по наркоконтролю составляет свыше 100 тысяч человек в год в возрастном сегменте 15-30 лет [19]. А сколько умирает всех наркоманов? По Украине официальная информация о смертности от наркотиков отсутствует. Оценки врачей-наркологов дают во много раз большие цифры смертности от наркотиков в Украине. Так, врач-психиатр, директор украинско-американского бюро по защите прав человека С. Глузман, ссылаясь на исследования, утверждает, что в «Украине ежегодно от передозировок и болезней, связанных с применением наркотиков, умирает 120 тысяч человек» [22].

Очень велика в Украине смертность от алкоголизма. Официальные данные, несмотря на чрезвычайную важность этой проблемы, отсутствуют. Экспертные оценки колеблются от 40 тысяч смертей в год [23] до 100 [24] и даже 140 тысяч [25].Количество сильно пьющих оценивается в 3-5 млн. человек или около трети взрослого мужского населения Украины [23].

Вследствие отсутствия официальных данных и значительного различия экспертных оценок о смертности от наркотиков и алкоголизма в Украине, проведем свои собственные оценки, опираясь на официальные данные об общей смертности.

Для оценки значений избыточной смертности в Украине (или сверхсмертности) используем метод косвенной стандартизации [26, с. 123], общий уровень сверхсмертности в заданной возрастной группе определяется по формуле:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period