B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period - страница 68

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

Розрахункові дані щодо макроекономічних і секторальних ризиків розвитку країн світу за 2001 рік, частки од.(аналіз I)

^"""""""".Ризики Країни

GSECT

ISECT

CNT

COV

VAR (q )

 

 

у т.ч.     HERF AVAR

 

 

 

1

2

З                  4 5

б

7

8

США

С,іСі

С,СССб         С,Сі5 С,СЗ8

С,СС5

-С,СС4

С,іСЗ

Японія

С,ЗС9

С,ССі5         С,СЗ9 С,СЗ8

С,Сі4

-С,Сі5

С,ЗС9

Австралія

С,і57

С,СССб         С,Сіб С,СЗ8

С,ССб

-С,СС8

С,і55

Німеччина

С,275

С,ССі7         С,С4З С,СЗ8

С,Сіб

-С,СіС

С,28З

Велика Британія

С,і2С

С,ССС7         С,Сі9 С,СЗ8

С,СС7

-С,СС4

С,і2З

Італія

С,З4і

С,ССі8         С,С48 С,СЗ8

С,Сі7

-С,СС7

С,З52

Польща

С,845

С,СС2б         С,С7б С,СЗ5

С,Сі7

-С,СЗі

С,8З4

Угорщина

С,5З5

С,СС25         С,Сбб С,СЗ8

С,С25

-С,С4С

С,52З

Джерело: розраховано авторами

Умовні позначення:

GSECT - глобально-секторальний ризик; ISECT - індивідуальний секторальний ризик;

- країновий ризик;

- ризик коваріації глобальних секторальних шоків із країновими шоками; HERF - секторальний індекс концентрації Херфіндаля;

AVAR - середня індивідуальна секторальна варіація;

Var ( q ) - змінність темпу зростання валової доданої вартості (ВДВ) на зайнятого ( q ).

Друга колонка (2) табл.  1, 2 відображає розраховані значення компоненти змінності розвитку - глобального секторального ризику GSECTj = aj{^Ctjt . В цілях вимірювання макроекономічних ризиків використовуються дані щодо

зайнятих у секторах j -ої країни a ^ та оцінки варіативно-коваріаційних матриць Й : Й^ -  варіативно-коваріаційної матриці

глобально-секторальних шоків; Й ^ -  коваріаційної матриці глобально-секторальних і країнових шоків;      ^2 - варіативної

матриці країнових шоків; Й 2 -  матриці, що об'єднує варіації країнових і секторальних  залишків Є ■ . Ключовий елемент

- компоненти - це варіація-коваріація глобально-секторальних шоків лід, що вимірює ендогенний ризик

Таблиця 2

Розрахункові дані щодо макроекономічних і секторальних ризиків розвитку країн світу за 2006 рік, частки од.(аналіз I)

Ризики

Країни

GSECT

ISECT

CNT

COV

VAR (q )

 

 

у т.ч.       HERF AVAR

 

 

 

1

2

З                   4 5

б

7

8

США

С,С72

С,ССС4         С,СіС С,СЗ8

С,СС4

-С,СЗ2

С,С44

Японія

С,2б2

С,ССіЗ         С,СЗЗ С,СЗ8

С,Сі2

-С,іСб

С,іб9

Австралія

С,і2С

С,ССС5         С,Сі2 С,СЗ8

С,СС4

-С,С4і

С,С8З

Німеччина

С,2З2

С,ССі4         С,СЗ7 С,СЗ8

С,Сі4

-С,іС8

С,іЗ9

Велика Британія

С,С72

С,ССС4         С,Сіі С,СЗ8

С,СС4

-С,СЗЗ

С,С4З

Італія

С,299

С,ССіб         С,С4З С,СЗ8

С,Сіб

-С,Сб4

С,252

Польща

С,78б

С,СС25         С,С72 С,СЗ5

С,Сі7

-С,іб8

С,бЗ7

Угорщина

С,З99

С,ССі9         С,С5і С,СЗ8

С,Сі9

-С,і89

С,2Зі

Джерело: розраховано авторами

різних секторів, які є загальними для всіх країн. У 2001 році найбільші значення глобального ризику мали Польща (84,5 %), Угорщина (53,5 %), Італія (34,1 %), найнижчі - США (10,1 %), Велика Британія (12 %), Австралія (15,7 %). У 2006 році тенденції не змінилися: найбільший вплив такого ризику мали Польща (78,6 %), Угорщина (39,9 %), Італія (29,9 %), найнижчі - США та Велика Британія (7,2 %), Австралія (12 %). Згідно з розрахунками як у 2001, так і у 2006 рр. глобальний секторальний ризик був зумовлений сільськогосподарським сектором.

Наступна графа (3) відображає індивідуальний секторальний ризиковий компонент ЇБЕСТ= С^ Йє®]і. Самий

високий рівень індивідуального секторального ризику спостерігається в Польщі (0,26 %) у 2001 р. (обумовлено станом обробного сектору, у меншому ступеню - сільськогосподарського) та (0,25 %) у 2006 р. (обумовлено станом сільськогосподарського сектору,у меншому ступеню - добувним) і в Угорщині (С,25 % і С,і9 % відповідно, максимум ISECT-t забезпечено завдяки стану обробного сектору), найнижчі - Aвcтpaлія (С,Сб %) і (С,С5 %) та CШA (С,Сб %) і (С,С4 %) відповідно. Величина цього ризику декомпозована в показники секторальної концентрації Херфіндаля HERFjt       (4 гр.) та середньої індивідуальної секторальної

варіації AVARjt (5 гр.), які майже не змінилися або змінилися незначно у 2ССб році в порівнянні з 2ССі р., відповідно:

HERFjt - Польща - 7,б % та 7,2 %, Aвcтpaлія - і,б % та і,2 %, CШA - і,5 % та і% відповідно. Як бачимо, країни з самими

високими рівнями концентрації - Польща (7,2 % - 2ССб р.; 7,б % - 2ССі р.), Угорщина (5,і % та б,б % відповідно), Італія (4,З % та 4,8 % відповідно), з самими низькими рівнями - dllA (і,С % у 2ССб р. і і,5 % у 2ССі р.), Велика Британія % і і,9 % відповідно), Aвcтpaлія (і,2 % і і,б % відповідно). Середня індивідуальна варіація за аналізований період не змінилася, більш того, її значення аналогічні щодо більшості країн - З,8 %, Польща демонструє найменшу середню варіацію - З,5 %.

Як бачимо, загальні тенденції свідчать про незначні зміни індивідуальних секторальних ризиків та його складових -індексу концентрації та середньої індивідуальної варіації протягом періоду 2ССі - 2ССб рр. В цілому спостерігається зниження індивідуальних секторальних ризиків в окресленій аналізом частині світу за рахунок зменшення індексів концентрації (значення середніх індивідуальних варіацій не змінилися).

Колонка (б) відображає специфічні для країн ризики CNTj . Перші три місця в списку за найвищим рівнем цього

критерію розвитку в 2ССб році займають Угорщина, Польща, Італія (і,9 %, і,7 %, і,б % відповідно), в той час як CШA, Aвcтpaлія і Велика Британія (по С,4 %) кваліфікуються як безпечні. Порівняно з 2ССі р. країнові ризики зменшилися в Угорщині на С,б %, в Італії лише на С,і %, незначне зниження спостерігається і в CШA, Aвcтpaлії і Вєликій Британії.

У графі (7) визначена секторально-країнова коваріація COVjt. Слід зазначити, що як у 2ССі р., так і в 2ССб році

спостерігається від' ємна коваріація країнових і секторальних шоків щодо всіх аналізованих країн. Це означає, що вплив екзогенних та ендогенних чинників на змінність економічного розвитку (глобально-секторальних та країнових) не співпадав, їх варіативність була різною. Тим не менш у 2ССб p. CIIIA, Велика Британія, Aвcтpaлія демонструють найвищі значення коваріації (-З,2, -З,З і -4,і %% відповідно), в той час як Угорщина, Польща, Німеччина і Японія - найнижчі (-і8,9, -іб,8, -іС,8, -іС,б %% відповідно). Aнaліз свідчить, що тенденція змінення даного показника по зазначених країнах залишилася на рівні 2ССі року, а саме: найвищими значеннями коваріації представлені CHIA, Велика Британія (по - С,4 %), Aвcтpaлія (- С,8 %). Найбільші зміни щодо цього показника ризику розвитку в зазначений період з 2ССі до 2ССб рр. торкнулися Німеччини та Італії: ризик коваріації глобально-секторальних і країнових шоків зменшився в 9,і рази в Італії (з - С,7 % до - б,4 % відповідно) і в іС,8 рази в Німеччині (з - і % до - іС,8 %).

У (8) графі надані результати розрахунків щодо змінності економічного розвитку окремих країн Var (q j), обраних для

аналізу, що є сумою чотирьох вище зазначених ризикових компонентів. Найвищою змінністю макроекономічного розвитку в 2ССі році характеризуються країни: Польща, Угорщина та Італія (8З,4 %, 52,З % і З5,2 % відповідно), найнижчою - CHIA, Велика Британія і Aвcтpaлія (іС,З %, і2,З % і  і5,5 % відповідно). В 2ССб році рівень змінності порівняно з 2ССі р. знизився: в

Польщі - на і9,7 %, в Угорщині - на 29,2 %, в Італії - на іС,С % , у CHIA - на 5,9 %, Великій Британії - на 8 %, в Aвcтpaлії - на 7,2 %, що свідчить про більш рівномірний макроекономічний розвиток як зазначених країн, так і частини світу, окресленої ними. Вплив окремих компонентів змінності розвитку розподілився наступним чином: Польща:  2ССб р. -

бЗ,7 % = 78,б % + С,25 % [ у т.ч. 7,2 У Х 3,3 У ]  + і,7 % + ( - іб,8 %),

2ССі р. -

8З,4 % = 84,5 % + С,2б % [ у т.ч. 7,б У Х 3,3 У ] + і,7 % + (- З,і %), тобто

Var(q,) = GSECT^ + ISECT t [ут.ч. HERFit х AVARitj + CNTt. + COVtt

Італія:      2ССб р. -

25,2 % = 29,9 % + С,іб % [у т.ч. 4,3 У Х 3,S У ] + і,б % + (- б,4 %),

2ССі р. -

35.2 % = З4,і % + С,і8 % [ у т.ч. 4,S У Х 3,S У] + і,7 % + (- С,7 %) Угорщина: 2ССб р. -

2З,і %    = З9,9 % + С,і9 % [ у т.ч. 3,1 У Х 3,S У]  + і,9 % + (- і8,9 %)

2ССі р. -

52.3 % = 5З,5% + С,25 % [ у т.ч. б,б У Х 3,S У ] + 2,5 % + (- 4 % )

Найбільший загальний вплив на змінність розвитку обраних країн мала глобально-секторальна компонента (сільськогосподарський сектор), особливо в Польщі, найменший - індивідуальні секторальні ризики країн, найбільший від' ємний вплив (тобто чинник, що зменшує рівень змінності розвитку) - неузгодженість глобально-секторальної і країнової варіативності розвитку. Щодо тенденцій впливу окремих детермінантів: у 2ССб році порівняно з 2ССі р. вплив глобально-секторального чинника зменшився по зазначених країнах, найбільше в Угорщині - на іЗ,б процентних пункти, в Польщі та Італії - на 5,9 і 4,2 п. п. відповідно.

У дослідженні здійснено оцінку та міжкраїновий аналіз взаємозв' язку змінності, рівнів розвитку країн із макроекономічними, в т.ч. секторальними ризиками за аналізований період. Результати аналізу показали, що загальні тенденції свідчать про зниження глобально-секторальних ризиків, незначні зміни індивідуальних секторальних ризиків та його складових -індексу концентрації та середньої індивідуальної варіації протягом зазначеного періоду. В цілому спостерігається зниження індивідуальних секторальних ризиків по зазначених країнах за рахунок зменшення індексів концентрації (значення середніх індивідуальних варіацій не змінилися). Включення України до списку аналізованих країн не змінило тенденцій впливу окремих детермінантів на змінність економічного розвитку окресленої аналізом частини світу.

У дослідженні підтверджено першу частину наукової гіпотези щодо збільшення макроекономічних ризиків внаслідок високого ступеня спеціалізації економіки в секторах, які демонструють високу ендогенну змінність, що, в свою чергу, обумовлює високу агреговану макроекономічну змінність. Це стосується всіх обраних для аналізу країн.

В цілях емпіричної перевірки другої частини гіпотези щодо взаємозв' язку між макроекономічними та секторальними (в т. ч. промисловими) ризиками і рівнями економічного розвитку, а саме: з підвищенням рівня макроекономічного розвитку ризики зменшуються, оцінений вид зв' язку між   ln окремих ризиків і   ln показника темпу зростання ВДВ на зайнятого. Для цього

25бвикористаний стандартний пакет аналізу в Excel. Результати оцінки та аналізу показали неоднозначне відношення між компонентами глобального секторального, індивідуального секторального, країнового ризиків і рівнями розвитку.

Зі збільшенням рівня розвитку схильність високо розвинутих країн до глобально-секторальних ризиків зменшується (CHIA, Японія, Aвcтpaлія). Для менш розвинутих і змінних в економічному сенсі країн підтверджено зворотну тенденцію (Польща, Угорщина, Україна). Це свідчить про те, що висока продуктивність розвитку у даному випадку дається ціною більш високої змінності. Aлe такий висновок потребує додаткової емпіричної перевірки, тому що в аналізі не враховується вагома сфера економіки - різноманітні види послуг - і не все матеріальне виробництво (будівництво).

Доведено, що з розвитком виробництво зрушується до секторів більш низького ризику, викликаючи зниження як глобального, так і індивідуального секторального ризиків разом із зниженням концентрації. На більш пізніх стадіях концентрація вирівнюється і навіть повертається до більш високих рівнів при достатньо високих значеннях ВДВ на зайнятого. Однак загальне

змінення індивідуального секторального ризику більш рівномірне, ніж у випадку GSECT - ризику, тенденція змінення більш нейтральна. Середня індивідуальна варіація знижується зі збільшенням рівня макроекономічного розвитку, це означає, що відношення між ISECT і розвитком знаходиться під більш значним впливом рівня секторальної концентрації. Вплив індивідуальної варіації є нейтральним.

Дані результатів аналізу вказують на обернене відношення країнового ризику і рівня економічного розвитку: країни з більш високими рівнями розвитку мають більш високу макроекономічну стабільність, що разом з іншими чинниками може бути результатом більш низького політичного ризику. Для країн менш розвинутих і більш економічно змінних така залежність емпірично не підтверджена. Також доведено, що на рівень країнового ризику має найбільший вплив глобально-секторальна компонента.

Ризик коваріації глобально-секторальних і країнових шоків має обернену залежність із рівнем макроекономічного розвитку. Такий висновок підтверджує, що збіг варіативного руху глобально-секторальних і країнових шоків, підсилення дії детермінантів, що збільшують дисбаланси економічного розвитку, зрештою підвищує макроекономічну змінність.

Висновки та перспективи подальших розвідок у даному науковому напрямі. Для країн із більш високими рівнями макроекономічного розвитку характерно зниження всіх видів макроекономічних (секторальних) ризиків із розвитком, для менш розвинутих такий висновок емпірично не підтвердився. Друга частина основоположної робочої гіпотези підтверджена тільки для країн із високими рівнями ВВП на душу населення. Потребується додаткова перевірка на прикладі економік країн із розглядом всіх видів матеріального виробництва (в т. ч. будівництва) і видів економічної діяльності, що постає перспективами подальших розвідок у даному науково-прикладному напрямі.

Представлений підхід до оцінки змінності розвитку макроекономічних систем може використовуватися як при аналізі поточної міжнародної економічної кон' юнктури з застосуванням фактичної статистичної інформації, так і в прогнозуванні результатів макроекономічного розвитку з використанням прогнозних статистичних даних. Запропонований підхід до оцінки та аналізу взаємозв' язку змінності, ризиків і рівнів макроекономічного розвитку важливий якнайменш із причини можливого визначення потенційних зон, на яких зусилля ризикового менеджменту можуть бути спрямовані. Якщо, наприклад, більша частка змінності розвитку економіки країни вважається такою, що наражається високому ризику з причини вмісту ризикових секторів, то політика, націлена на пом' якшення, демпфірування змінності (або її наслідків), має фокусуватися на диверсифікації або реструктуризації економіки. Якщо більша частка змінності зобов' язана специфічним для країни шокам, увага має бути переважно спрямована на макроекономічну політику (тобто висока змінність відображає неадекватні внутрішні політики).

РЕЗЮМЕ

В статье представлены результаты оценки и межстранового анализа взаимосвязи изменчивости, уровней экономического развития стран с макроэкономическими рисками, анализа детерминантов изменчивости развития через риски. Даны рабочие дефиниции основополагающих научных категорий и фрагмент анализа влияния рисков на изменчивость и уровни развития. Часть гипотезы относительно уменьшения рисков с повышением уровня макроэкономического развития эмпирично подтверждена только для высоко развитых стран.

Ключевые слова: макроэкономическая изменчивость, развитие, глобально-секторальные, страновые риски, индекс концентрации Херфиндаля, риск ковариации, индивидуальная секторальная вариация.

РЕЗЮМЕ

У статті представлено результати оцінки та міжкраїнового аналізу взаємозв' язку змінності, рівнів економічного розвитку країн з макроекономічними ризиками, аналізу детермінантів змінності розвитку через ризики. Надано робочі дефініції основоположних наукових категорій і фрагмент аналізу впливу ризиків на змінність і рівні розвитку. Частина гіпотези щодо зменшення ризиків з підвищенням рівня макроекономічного розвитку емпірично підтверджена тільки для високо розвинутих країн.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period