B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period - страница 7

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

Маю = Мвд'КБй-К*)/?.!] (3)

где Мэд - абсолютное значение смертности в возрастной группе [ в год 1 для анализируемой страны (Украина); Мдэд -абсолютное значение избыточной смертности (сверхсмертности) в анализируемой стране по сравнению со страной-эталоном в возрастной группе [ в год 1. Общая сверхсмертность получается суммированием сверхсмертности для различных возрастных групп.

По указанному принципу было найдено значение сверхсмертности в Украине по сравнению с двумя эталонами или уровнями:

1) По отношению к смертности в Австрии;

2) По отношению к смертности в Украине в 1990 году.

Этот анализ показал, что смертность в Украине в возрастных группах 0-24 года снижается по отношению к смертности в СССР, смертность в возрасте свыше 55 лет резко повысилась в начале 1990-х годов, но затем медленно снижается. И только смертность в возрастном диапазоне 30-55 лет неуклонно повышается. В целом ее суммарное значение для мужчин и женщин этого возрастного диапазона может быть оценено в 25-30 тысяч смертей в год.

Г"

-200-1-1

Рис. 1. Сверхсмертность в Украине по возрастным группам (по осиу-ов приведено значение смертности на 100 тысяч

человек)

Общий уровень смерхсмертности в Украине в последние годы составляет около 200 тысяч смертей в год. Часть этой сверхсмертности связана просто с меньшим душевым ВВП в Украине по отношению к развитым странам. В частности, согласно полученным в [2, с.10] оценкам, увеличение душевого ВВП с 3000-10000 долларов (Украина) до 25000 долларов и выше приводит при прочих равных условиях к повышению продолжительности жизни примерно на 5 лет. Учитывая, что продолжительность жизни мужчин в Украине (среди которых и наблюдается основная часть сверхсмертности) в среднем на 16-18 лет ниже, чем в развитых странах, и в том числе в Австрии, следует 50-60 тысяч из общей сверхсмертности в Украине отнести на экономические условия и уровень медицины. Еще от 10 до 20 тысяч смертей в год, по-видимому, связано с менее ответственным, чем в развитых странах, отношением к своей и чужой жизни, что приводит к повышенному уровню убийств и самоубийств, смертности в ДТП, на производстве, несчастных случаях в быту и т.п.

Таким образом, на долю алкоголизма и наркомании в Украине, вместе взятых, приходится 120-140 тысяч смертей в год. Если принять на основании повышения смертности в Украине в последние годы смертность от наркомании в 30 тысяч смертей в год, то на долю алкоголизма остается 90-110 тысяч смертей в год, что практически совпадает с результатами работы [24].

Расчет экономической цены наркомании в Украине      в общем случае можно провести по следующей формуле:

ь.„ = ьор^*^*^ 4 нЛ + к^ад + с„ + с,рг 4 с6 (4Х

где:

- среднее количество лет, которое не дорабатывает наркоман вследствие преждевременной смерти (25); N(1,,, - смертность от наркотиков в Украине (30 тысяч смертей в год);

количество инъекционно-зависимых наркоманов в Украине (300 тысяч человек), - считается, что они не вносят никакого вклада в ВВП;

КЛ - количество «легких» наркоманов в Украине (один миллион человек); к11 - коэффициент уменьшения вклада в ВВП «легких» наркоманов (0,3);

С(1 - общая стоимость потребленных в Украине наркотиков (свыше 3-х млрд. долл. в абсолютной стоимости или около 5 млрд. долл. по ППС);

Сфг - убытки, связанные с лишением свободы из-за наркотиков; Св - расходы системы юстиции.

Потери, связанные с лишением свободы из-за наркотиков, можно оценить следующим образом: общее число задержанных (следственные изоляторы) и осужденных в Украине по данным департамента государственной криминально-исполнительной службы (сайт www.kvs.gov.ua) составляет около двухсот тысяч человек. Согласно данным по России, примерно шестая часть всех заключенных осуждена в связи с наркотиками. Если принять такое же соотношение и для Украины, получим около 30 тысяч человек. И последнее слагаемое (расходы системы юстиции) будет учтено позже, как государственные расходы на всю систему юстиции.

При указанных значениях расчеты по выражению (4) дают значение экономической цены наркомании в Украине около 24 млрд. долл. по ППС или около 7 % ВВП.

Расчет экономической цены алкоголизма в Украине (Ьа) можно провести по формуле, аналогичной той, по которой рассчитывались потери от наркомании:

где:

- га - среднее количество лет, которое не дорабатывает алкоголик вследствие своей смерти (15);

- Кат - смертность от алкоголизма в Украине (100 тысяч смертей в год);

- N„1 - количество сильно пьющих в Украине (5 млн. человек [23]);

- ка - коэффициент уменьшения вклада в ВВП сильно пьющих (0,3);

- Сарг - убытки, связанные с лишением свободы из-за алкоголя (50 тысяч человек).

Заметим, что при принятых в выражении (5) значениях количество потерянных человеко-лет (около 3-х миллионов) практически совпадает с данными, полученными в работе [24].

Расчеты по выражению (5) дают значение экономической цены алкоголизма в Украине около 33 млрд. долл. по ППС или около 11 % ВВП. Следует заметить, что это самая нижняя оценка потерь, основанная на оценке непосредственного уменьшения трудового вклада. Сюда не включены потери, связанные со снижением качества труда и вообще человеческого потенциала из-за пьянства; потери в социальной сфере: разрушение морали, плохое воспитание детей или даже отказ от них, неполные семьи, снижение количества браков, снижение рождаемости и многое другое.

Оценим потери ВВП в Украине вследствие нелегального вывоза капитала. В работе [3] эксперты МВФ приводят для Украины значения в 14-20 млрд. долл. в 2008 г. Если учесть, что с учетом теневой экономики ВВП Украины составил в 2008 г. около 200 млрд. долларов, то потери ВВП в процентном отношении можно оценить в 7-10 % (в среднем - 8 %).

Суммируем в таблице потери ВВП от всех рассмотренных видов преступлений.

Таблица 3

Вид преступления

Экономические потери, в % от ВВП

Общая преступность

15

|             Шротики                                   |                                                          7 |

|             Ллкоголизм |

11 1

|             Вывоз капитала                            |                                                          8 |

|             Всего: |

41 1

РЕЗЮМЕ

В работе с использованием модифицированных авторами зарубежных методик оценены экономические потери в Украине от общей преступности, наркомании, алкоголизма и вывоза капитала (примерно 40 % ВВП). Поскольку официальные данные о смертности от наркотиков и алкоголизма в Украине отсутствуют,   по разработанной авторами методике оценены человеческие потери от наркомании (тридцать тысяч смертей в год) и алкоголизма (примерно сто тысяч смертей в год). Ключевые слова: цена преступности, общая преступность, наркомания, алкоголизм, экономические потери.

РЕЗЮМЕ

В роботі з використанням модифікованих авторами зарубіжних методик оцінені економічні втрати в Україні від загальної злочинності, наркоманії, алкоголізму та вивезення капіталу (приблизно 40% ВВП). Оскільки офіційні дані про смертність від наркотиків і алкоголізму в Україні відсутні, за розробленою авторами методикою оцінені людські втрати від наркоманії (тридцять тисяч смертей на рік) і алкоголізму (приблизно сто тисяч смертей на рік).

Ключові слова: ціна злочинності, загальна злочинність, наркоманія, алкоголізм, економічні втрати.

SUMMARY

In this paper, in using modified techniques of foreign authors evaluated the economic losses in Ukraine of the total crime, drug addiction, alcoholism,   and  the   export   of capital   (approximately   40%   of GDP).   Since   official   data  on  mortality  from  drug and alcohol     abuse     in     Ukraine     does     not,     by     the     method     developed     by     the      authors     assessed the human toll of drug addiction (thirty thousand deaths per year) and alcohol (about one hundred thousand deaths per year). Keywords: the price of crime, general crime, drug addiction, alcoholism, economic losses.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРНЫХ ИСТОЧНИКОВ:

1. Detotto C., Vannini M. Counting the Cost of Crime in Italy - CRENoS - Working Papers 2010 - № 13. - 25 р.

2. Ллкогольная катастрофа и возможности государственной политики в преодолении алкогольной сверхсмертности в России / Отв. ред. Д.Л. Халтурина, Л.В. Коротаев - M.: ЛEHЛHД - 2008. - 376 с.

3. Kar D., Curcio K. Illicit Financial Flows from Developing Countries: 2000-2009 Update with a Focus on Asia - Global Financial Integrity

- 2011. - 78 p.

4. Латов Ю.В., Ковалев CH. Теневая экономика: Учебное пособие для вузов - M.: Шрма - 2006. - 336 с.

5. Anderson D.A. The Aggregate Burden of Crime // Journal of Law and Economics - 1999. - Vol.42, No. 2. - pp.611-642.

6. Dubourg R. e.a. The Economic and Social Costs of Crime against Individuals and Households 2003 / 04 // Home Office Online Report 30/05 - 2005. - 46 p.

7. Whitworth A., McLennan D. Crimes Occurring and Prevented in New Deal for Communities Areas - University of Oxford - 2010. - 80 p.

8. McCollister K.E., French M.T., Fang H. The Cost of Crime to Society: New Crime-Specific Estimates for Policy and Program Evaluation // Drug Alcohol Depended - 2010. - V 108. - N 1-2. - p.98-109.

9.Singleton N., Murray R., Tinsley L. (Eds) Measuring different aspects of problem drug use: methodological developments - Home Office

Online Report 16/06 - 2006. - 129 p.

10.International Statistics on Crime and Justice / Ed. Harrendorf S., Heiskanen M., Malby S. - UNODC - Helsinki - 2010. - 178 p. 11.Черемухин Л. Паритет покупательной способности и причины отклонения курса рубля от паритета в России - M.: ИЭПП - 2005.

- 117 с.

12. www.cia.gov - Статистика на сайте ЦРУ СШЛ

13. www.ukrstat.gov.ua

14.Всемирный доклад о наркотиках 2010 год - ОО^ - Hью-Йорк - 2010. - 314 с.

15. The Economic Costs of Drug Abuse in the United States 1992-1998

16. Executive Office of the President Office of National Drug Control Policy Washington - 2001. - 104 p.

17. Moore T. Working Estimates of the Social Costs per Gram and per User for Cannabis, Cocaine, Opiates and Amphetamines - Sydney -

NDARC - 2007. - 60 p.

18.Вієвський Л. та ін. Зріз наркотичної ситуації в Україні - 2008. - 14 с.

19. Российский статистический ежегодник 2009 - M.: Росстат - 2009. - 795 с.

20. Иванов В. Выступление на заседании Государственного антинаркотического комитета // Российская газета - 21.12.2010 г.

21. Смертність населення від зовнішніх причин у побуті у січні-грудні 2008 року - Державний комітет статистики України -Експрес-випуск № 38. - 2009. - 8 с.

22. Калабеков И.Г. Российские реформы в цифрах и фактах - M.: РУСЛКИ - 2010. - 498 с. Более 100 тысяч наркоманов умирают в Украине ежегодно // Сайт 24.ua со ссылкой на агентство УHИЛH от 31.03.2011.

23. Гирак Галина Украина «под градусом»: в стране зарегистрировано около 900 тыс. алкоголиков / Лргументы и факты - 2011 - № 9 (02.03.2011).

24. Levchuk N. Alcohol and Mortality in Ukraine / MPIDR Working Paper WP 2009-017 - 2009. - 25 p.

25. Шмцов Л.В., Левчук H.M., Давыдов К.В. Связанная с алкоголем смертность в Украине и России (1980-2007 гг.) // Аркология -

2010. - № 10.

26^едков В^. Демография: Учебное пособие - Ростов-на-Дону: Феникс - 2002. - 448 с.

27. http://www.ukrstat.gov.ua/ - официальный сайт Mинистерства статистики Украины

28. http://mvs.gov.ua/mvs/control - официальный сайт Mинистерства внутренних дел Украины

МЕХАНІЗМИ ПЕРЕХОДУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ДО ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО ТИПУ РОЗВИТКУ

Дубель В.М., ДонНУ

Необхідність трансформаційних процесів, спрямованих на перехід до сталого розвитку національної економіки обумовлена особливостями сучасного стану соціально-економічної системи, що склалася протягом останніх років. За умов техногенного типу розвитку на території України накопичилася купа взаємопов'язаних проблем різної природи. Збільшити ефективність використання виробничих можливостей, людського потенціалу, сприяти збереженню та покращенню навколишнього середовища може перехід на шлях еколого-економічного розвитку, тому актуальність даної теми не викликає сумніву.

Метою даної роботи є визначення оптимальних механізмів переходу України до еколого-економічного типу розвитку.

Проблемам переходу до сталого розвитку в глобальному масштабі та особливостям переходу до еколого-економічного розвитку окремих соціально-економічних систем присвячені роботи таких вчених і громадських діячів, як Александров І.О., Алимов О.М., Геєць В.М., Дорогунцов С.І., Жаліло Я.А., Куруленко С.С., Макогон Ю.В., Мельник Л.Г., Мочерний С.В.,. Пастернак-Таранушенко Г.А., Третьяков С.В., Хвесик М.А., Черніченко Г.О. та інших. Переважна більшість вчених підтримують концепцію сталого розвитку взагалі та пріоритетність запровадження принципів сталого розвитку при формуванні основних засад соціально-економічного розвитку України зокрема. Проте, невизначеним залишаються конкретні механізми переходу до принципів сталого еколого-економічного розвитку.

Під механізмом еколого-економічного розвитку розуміється внутрішня структура, підпорядкованість та послідовність стадій процесу втілення конкретних кроків для досягнення кінцевого результату - переходу до еколого-економічного розвитку країн.

При визначенні механізмів еколого-економічного розвитку України потрібно враховувати світовий досвід та особливості сучасного стану глобалізаційних процесів. Подальше впровадження принципів еколого-економічного розвитку в національну економіку України пропонується вести за економічним, екологічним, соціальним, політичним, міжнародним та іншими напрямками.

В економічному напрямку Україні насамперед треба значно покращити головні показники економічного розвитку. Показник ВВП на душу населення в Україні в 2009 році склав 2468 дол. США. Навіть в порівнянні з найближчими країнами показник ВВП на душу населення в Україні значно поступається і становить 28% відповідного показника в Російській Федерації, 49% від розміру ВВП на душу населення в Білорусі, 21% - Латвії, 17% - Естонії. Порівнювати показник ВВП на душу населення в Україні з аналогічним показником в розвинених країнах навіть некоректно, бо в середньому він поступається в 17 разів. В Україні від'ємне зростання ВВП в 2009 р. сягнуло -15,1%. [1]

Причинами такого значного відставання України за рівнем ВВП на душу населення та темпами його зростання є небажання здійснювати перехід на нові правила взаємодії між суспільством, людиною, державою, навколишнім середовищем. В цьому сенсі

© Дубель В.М., 2О11доречним може стати перспектива переходу до еколого-економічної моделі розвитку. Для України такий тип розвитку допоможе значно збільшити ефективність використання виробничих можливостей, людського потенціалу, збереже та покращить стан навколишнього середовища.

Низька конкурентоспроможність поставила економіку України в залежне становище від світової кон'юнктури, що особливо позначилося під час світової економічної кризи 2008 року. В структурі українського експорту основними групами товарів є сировина та продукція з низькою часткою доданої вартості. Лише 3-5% обсягу експорту промислових товарів України належить до категорії високотехнологічного. При тому в Україні є перспективи для виробництва високотехнологічної продукції як для національних потреб, так і для експорту. Такий крок призведе до покращення стану навколишнього середовища та значного підвищення розміру ВВП країни.

Відповідна структура економіки призводить до забруднювання навколишнього середовища України, споживання зайвої енергії, виснаження природних ресурсів.

Позитивним кроком в питанні переходу до еколого-економічного розвитку є скорочення порівняно з 1990 р. на 39% обсягу споживання енергії на душу населення. При цьому спостерігається зростання обсягу ВВП на душу населення з 2000 р., що також є ознакою більш ефективного використання енергії. Україна примушена споживати менше енергії з огляду на обмеженість власних енергетичних ресурсів. Проте, країна має значний потенціал відновлювальних джерел енергії, що використовується в недостатньому обсязі. До найбільш перспективних джерел відновлювальної енергії на території України належать енергія вітру, сонячна енергія та енергія біомаси. Також в Україні є значні запаси метану та сланцевого газу, які можна використовувати в побутових та виробничих потребах. В Україні навіть є досвід використання шахтного метану, зокрема на шахті ім. Засядько в Донецьку. Значний потенціал в регіональному масштабі мають енергія малих річок.

В наступні роки значну частку в енергетичному балансі країни може зайняти сланцевий газ. За оцінками Мінприроди запаси сланцевого газу становлять 11,3 трлн. м3 на території Донбасу, в Центральному басейні - 8 трлн. м3, на території Волині і частини Поділля - понад 3 трлн. м3, газ сланцевих пісків - 8 трлн. м3. Разом з шахтним газом всього виходить не менше 30 трлн. м3. Причому, ця цифра після докладного вивчення може подвоїтися. [2]

Серед механізмів переходу до еколого-економічного розвитку України потрібно окремо відзначити фінансову стабілізацію. Рівень інфляції в Україні в 2009 р. становив 13,4%, що в 2,6 рази перевищує середній показник по групі країн з транзитивною економікою. В 2010 році за даними державного комітету статистики рівень інфляції в Україні знизився до 9,1%. [3]

В технічному і технологічному плані економіка України являє собою нагромадження морально застарілого і фізично зношеного обладнання. Зосередження підприємств важкої індустрії призвели до виснаження природних ресурсів та накопичення значних обсягів відходів різного ступеня небезпеки. На підприємствах країни протягом 2010 року утворилося 419,2 млн. т небезпечних відходів, переважна більшість з яких (417,5 млн. т або 99,6%) - це відходи IV класу небезпеки. [3]

Серед механізмів впливу на структурні зміни в економіці України можна виділити наступні.

1. Впровадження економічних важелів впливу на користувачів природних ресурсів з метою вдосконалення системи природокористування.

2. Законодавча підтримка підприємств, що застосовують новітні технології, продукція яких має високу частку доданої вартості і мінімальний шкідливий вплив на стан навколишнього середовища.

3. Проведення відповідної тарифної політики, спрямованої на перехід до принципів раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, економію ресурсів, впровадження енергозберігаючих технологій тощо.

4. Інформаційна підтримка підприємств, що працюють за принципами еколого-економічного розвитку.

В екологічному напрямку головними критеріями переходу до еколого-економічного розвитку повинні стати показники викидів шкідливих речовин в повітря, ґрунти, поверхневі та підземні води, моря тощо. В цьому контексті потрібно впровадження сучасних технологій в усі сфери життя з метою мінімізації негативного впливу суспільного виробництва на стан навколишнього середовища. Не менш важливим є ставлення суспільства до стану навколишнього природного середовища.

В екологічному напрямку механізм переходу України до еколого-економічного типу розвитку передбачає на ступне.

• Зменшення викидів СО2 та інших парникових газів.

• Збільшення площі лісів.

• Впровадження систем замкнутого циклу.

• Контроль за станом навколишнього середовища.

• Поліпшення стану становища водоймищ, атмосферного повітря.

• Відновлення плодючості ґрунтів.

• Використання вторинних ресурсів тощо.

Протягом 1990-2010 рр. Україна досягла значного покращення екологічних показників розвитку. Викиди СО2 в метричних тоннах на душу населення в 2010 р. порівняно з 1990 р. скоротилися вдвічі. Але з 2000 р. почалося поступове зростання показника викидів СО2 в метричних тоннах на душу населення, що було викликане пожвавленням економічних процесів в країні та зростанням обсягів виробництва. Ще одним фактором, що вплинув на зростання на початку нового тисячоліття обсягів викидів СО2 є частковий перехід України із споживання російського газу на вітчизняне кам' яне вугілля.

За показником викидів метану в еквіваленті СО2 серед країн з транзитивними економіками Україна займає друге місце після Російської Федерації. Обсяги викидів метану в Україні порівняно з 1990 р. скоротилися вдвічі. Значну частку викидів метану при застосуванні спеціальних технологій можна використовувати в промисловості, транспорті, для опалювання приміщень тощо. З цієї точки зору значні обсяги метану в Україні можуть слугувати потенціальним паливом.

Викиди закису азоту в Україні в еквіваленті СО2 порівняно з 1990 р. скоротилися втричі. За розміром викидів закису азоту серед країн з транзитивними економіками Україна поступається лише Російській Федерації.

Головним фактором зменшення викидів парникових газів в Україні є скорочення обсягів використання органічного палива. Найбільш ефективними при цьому є два основних шляхи. По-перше, скорочення споживання енергоносіїв (промисловість, транспорт, населення). По-друге, перехід на використання відновлювальних (альтернативних) джерел енергії. В стратегічній перспективі Україна може розраховувати на скорочення обсягів споживання енергоносіїв через перехід до нових технологій і випуск наукоємної продукції,та скорочення випуску матеріалоємної та енергоємної продукції.

Площа лісів в Україні в 2010 р. становила 17,6%, що на 1,5% більше, ніж в 1990 р. Україна значно відстає від біологічно обґрунтованої норми площі лісів в 28%. Зважаючи на природні особливості території України лісові масиви можна розводити практично всюди, але економічно обґрунтовано це робити найбільш адаптованих місцях. Перспективним з точки зору збільшення площі лісів виглядає центральний регіон України, де в недалекому минулому лісами було вкрито до 50% поверхні. Найбільш поширеними для цієї природної зони є діброви. Окрім екологічної та естетичної цінності ліси можуть служити джерелом цінної деревини в майбутньому. За правильного ведення лісового господарства 1 га лісу в рік може давати до 4 м3 деревини без втрат для екосистем.

Розмір ВВП на одиницю енергоспоживання в Україні становить лише 32% відповідного показника розвинених країн. Зростання ефективності енергоспоживання в Україні зросло на 30% порівняно з 1990 р. Тож ефективність використання енергії в

Україні з точки зору підвищення ВВП залишається низькою, що є суттєвою перешкодою для еколого-економічного розвитку країни. (Рис. 1.)

1990

1995

2000

2005

2007

□ ВВП на одиницю енергоспоживання (дол США за кг нафтового еквівалента)

Споживання електроенергії (тис. кВт год на душу населення)

Рис. 1. Співвідношення показників ВВП на одиницю енергоспоживання (дол. США за кг нафтового еквівалента) та споживання електроенергії на душу населення, тис. кВт год. в Україні протягом 199О-2ОО7 рр.

Mеханізм переходу до еколого-економічної моделі розвитку повинен відбуватися за рахунок впровадження збалансованих моделей виробництва та споживання і передбачати ліквідацію залежності між економічним розвитком і деградацією навколишнього середовища. Головним принципами природокористування при цьому є підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу та удосконалення системи управління природокористуванням.

Прагнення перекласти фінансування природоохоронних заходів на підприємства-забруднювачі навколишнього природного середовища призводять до підвищення цін виробленої продукції. Таким чином, винуватцями виснаження природи є не виробники, а споживачі матеріальних благ. Саме зростання споживання змушує виробників збільшувати навантаження на природу, а слідом за цим і збільшувати фінансування природоохоронних заходів, що призводить до зростання цін на продукцію. У кінцевому підсумку основний тягар з фінансування природоохоронних заходів лягає на споживачів. За умов капіталістичної системи виробництво керується не вимогами покупця, а прагненням забезпечити високий дохід і зростаючий попит на товари.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period