B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period - страница 70

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

Відповідно до досліджень GfK Purchasing Power Europe 2007/2008 рр.., Купівельна спроможність українців опинилася на передостанньому місці в Європі (обігнавши лише Молдову) і становить 1487 євро на людину в рік з усіма держвиплат. Для порівняння: в найбагатших країнах Європи - Швейцарії та Ліхтенштейні - цей показник - 27 тис. євро. Втім, порівняння з найбагатшими, можливо, не зовсім коректно. Набагато доречніше буде інший показник. В середньому по 40 країнам Європи (включаючи і Україна з Білоруссю та Молдовою) споживачі мають можливість витрачати 8 млрд. євро з чистого доходу домогосподарства. Це відповідає доходу в розмірі близько 11998 євро на людину в середньому по Європі.

Однак цю середню цифру дуже сильно занижують - та ж Молдова з показником в б85 євро на людину, Білорусь - 17б4 євро або України. Тому можна оцінити цей показник і з третього боку. Десята в рейтингу GfK Німеччина має купівельну спроможність середньостатистичного німця - 18055 євро на рік.

Таким чином, середній німець багатшими середнього українця більш ніж в 12 разів. Вище Німеччині за купівельною спроможністю - Норвегія, Люксембург, Ірландія, Данія, Ісландія, Великобританія, Австрія, Франція і, природно, Швейцарія з Ліхтенштейном. Основною причиною такого стану справ багато експертів вважають фактичну відсутність в Україні середнього класу, реальна частка якого в українському суспільстві не перевищує 3-4% населення.

Однією з головних особливостей українського середнього класу можна вважати труднощі з його ідентифікацією. Якщо дослідник - економіст, він буде говорити про "середніх класах" як про середньодохідних групах. Якщо це соціолог - про те, як люди себе відчувають в соціальному просторі і про їхню освіту. Одні виходять з того, що з точки зору доходів України - країна небагата і всі порівняння українців з американським "середнім класом" ні в яке порівняння не йде. Інші ж вважають, що у нас

2б1високий ступінь охоплення населення вищою та середньою спеціальною освітою, а тому, якщо судити за цим критерієм, вся країна має приналежність до середнього класу.

Соціологічний портрет типового представника середнього класу виглядає так: чоловік у віці до 49 років, спеціаліст, менеджер великої компанії або підприємець, який живе у великому місті, що має автомобіль і витрачає на їжу менше третини доходів. До старших представників середнього класу відносяться народжені у 1960-ті рр. які почали самостійне життя в 1980-і рр.., тобто перебудову, становлення незалежності.

У таблиці 1 представлена порівняльна характеристика представників середнього класу та середньостатистичних українців.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика представників середнього класу та середньостатистичних українців

Показник

Представник середнього класу, %

Середньостатистичний громадянин, %

Відпочинок

В санаторіях і на курортах в межах

 

 

України

 

 

Вдома

 

 

У клубах та ресторанах

 

 

В театрах та на виставках

 

 

На пікніках

 

 

Споживання платних соціальних послуг

У сфері освіти

У сфері медицини

Самостійно забезпечують свою освіту

Система моральних цінностей

Фінансова безпека___

Здоров'я___

Приватна власність___

Право вибору___

Свобода слова___

Цікава робота___

Визнання у суспільстві___

Інтелектуальний розвиток___

Гарне проводження часу___

Система економічних інтересів середнього класу та механізми їх реалізації представлена на Рис. 1.

Зацікавленість у сталому розвитку соціально економічної системи

Зацікавленість в

відтворенні соціального статусу

Механізми

Зацікавленість в

формуванні і розвитку

відносин власності

реалізації

Зацікавленість в самореалізації, самоосвіті

Рис. 1. Система соціально-економічних інтересів середнього класу та механізми їх реалізації

Безумовно, представник середнього класу може собі дозволити набагато більше, ніж середньостатистичні співгромадяни.

Наприклад, відпочинок під час відпустки. У санаторіях і на курортах в межах України його проводять 56,7% представників середнього класу, тоді як середньостатистичних українців - лише 11,9%.

По інших видах відпускного дозвілля контраст не менш вражаючий. Відпочинок за кордоном - 23,0% у середнього класу і 3,4% - у середньостатистичного населення. Відпочинок вдома - 12,5% середній клас і 52,2% - середньостатистичні українці. Крімтого, у клубах і ресторанах проводять час 21,9% представників середнього класу проти 8,8% середньостатистичних співгромадян, в театрах і на виставках відсоток становить 18,0 проти 5,5 відповідно. На пікніках - 32,6% і 17,9% відповідно.

Крім того, маючи порівняно високий рівень доходів, середній клас є основним споживачем платних соціальних послуг. У сфері освіти - 44,4% в порівнянні з 21,1% у середньостатистичних українців, у сфері медицини - 61,2% проти 45,2% серед населення в цілому. Самостійно забезпечити свою освіту здатні 56,2% представників середнього класу і 11,7% населення в цілому.

Контраст в доходах і способі життя формує у середнього класу нову систему моральних цінностей (Табл. 1). Як пріоритет він вибирає фінансову безпеку - 66,9%. В цілому наші співгромадяни оцінюють цей фактор трохи нижче - 58,8%. Заради високого рівня життя, середній клас готовий поступитися власним здоров'ям, поставивши його лише на друге місце - 65,2%. Для середньостатистичних українців здоров'я є головною цінністю - 69,0%.

У цьому і полягає основна відмінність у світосприйнятті. В іншому життєві цінності середнього класу і населення збігаються в плані черговості. Але кожен з окремих пунктів для середнього класу більш значущий у порівнянні з населенням в цілому. Так, приватна власність важлива для 50,6% і 49,9% населення. Використовуючи математичну термінологію, це єдиний спільний знаменник у поглядах середнього класу і решти населення.

У свою чергу, це створює моральні передумови для подальшого збільшення чисельності середнього класу. В іншому відмінності досить великі. Право вибору важливо для 45,3% представників середнього класу і 40,1% всього населення, свобода слова - 41,5% і 35,0%, цікава робота - 39,3% і 29,5%, визнання в суспільстві - 36 , 0% та 12,3%, інтелектуальний розвиток - 28,7% і 13,7%, гарне час проводження - 19,1% і 9,6%.

З метою дослідження самооцінки населенням України рівня своїх доходів і економічних очікувань на майбутнє Держкомстатом України в січні 2009 р. проведено опитування домогосподарств.

Для дослідження питань суб'єктивної бідності і соціальної самоідентифікації домогосподарствам було запропоновано визначити, до якого класу за оцінкою матеріального добробуту вони себе відносять. За результатами опитування 57% респондентів віднесли себе до бідних, до небідних, але ще не представників середнього класу - 41%, до представників середнього класу, як і за даними попереднього опитування - 2%, і вважали себе заможними лише 0,03% респондентів [3].

Сукупність економічних суб'єктів, що формують середній клас представлена на Рис. 2.

Рис. 2. Сукупність економічних суб'єктів, що формують середній клас На питання хто повинен нести відповідальність за їх добробут 55,9% вважають що за це відповідальна як держава, так і вони самі (Рис. 3).

%

60,0 ■ 50,0 ■ 40,0 ■ 30,0 ■ 20,0 ■ 10,0

0,0

55,9

13,5 13,812,9

1 1

 

 

 

 

р

_

 

 

58,0

\

7,4 8,7

Повністю держава

Переважно держава

Як держава, так і вони самі

Переважно    Виключно вони вони

□ Усі домогосподарства

Рис. 3. Відповідальність за добробут населення

□ Місто

□ Село

Виходячи з цього, на думку автора, роль держави в процесі становлення середнього класу має полягати не стільки у проведенні спеціальної політики, скільки в обліку впливу управлінських і законодавчих рішень в економічній і соціальній сферах на розвиток соціальних груп, що складають серединні прошарки населення. Таким чином, можна виділити такі спільні риси статусних груп: рівень доходу, добробуту, що дозволяє реалізувати сучасний спосіб життя, його соціальний стандарт; відносну стійкість економічного статусу, його стабільність; стійкий економічний самозабезпечення;

володіння власністю або умовами, безумовно необхідними для її ефективного функціонування на сучасному рівні: знаннями та вміннями у сфері організації та управління, високою кваліфікацією, інформацією;

визнану особливо цінної для суспільства діяльність у сфері науки, культури, здійснювану на основі володіння унікальними творчими здібностями;

підвищену (в порівнянні з нижче розташованими на соціальній драбині групами) суб'єктність: на ринку праці, у виборі зразків соціальної поведінки і т. д.; здатність впливати більш-менш суттєво на суспільний процес та управління ним.

Отже, можна ідентифікувати соціальні страти, які в перспективі, повинні будуть скласти у нас середній клас:

Власники середнього та дрібного капіталу, частина власників дрібної приватної власності (крім частини власників капіталу, за кількісними показниками увійшли в більш високі шари;

Висококваліфіковані фахівці що здійснюють технічне та функціональне керівництво;

Особи, що здійснюють цивільну владу (крім тих, хто входить в еліту і вищі верстви), службовці зайняті у галузях державного управління, силових структур, працівники податкових органів; Офіцерський і генеральський склад військових формувань; Висококваліфіковані фахівці невиробничого профілю; Працівники комунального та готельного господарства; Фахівці, що займають посаду, яка вимагає вищої освіти;

Професії чи кваліфікації, які в основному працюють на посадах керівників і кваліфікованих спеціалістів; Діячі науки;

Студенти, які ідентифікують себе із середнім класом, який в майбутньому буде сприяти активізації трудової і підприємницької діяльності для підтримки цього статусу.

РЕЗЮМЕ

Розглянуто та узагальнено соціально-економічні передумови формування середнього класу в Україні, виділені основні статусні групи, ідентифіковані соціальні страти, які можуть скласти український середній клас.

Ключові слова: середній клас; стратифікація суспільства, формування середнього класу; соціально-економічні інтереси. РЕЗЮМЕРассмотрены и обобщены социально-экономические предпосылки формирования среднего класса в Украине, выделены основные статусные группы, идентифицированы социальные страты, которые могут составить украинский средний класс. Ключевые слова: средний класс; стратификация общества; формирование среднего класса; социально-экономические интересы.

SUMMARY

Reviewed and summarized the socio-economic preconditions of the middle class in Ukraine, highlights the main status groups, social strata are identified, which may constitute Ukrainian middle class.

Key words: middle class, stratification of society, the formation of middle class socio-economic interests.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Лібанова Е. М. Трансформаційні процеси, соціальна стратифікація і перспективи становлення середнього класу І Е.М.Лібанова ІІ Економіка і прогнозування. - 2002. - №2. - С.34-60.

2. Коноплицька Т. Індекси людського розвитку: національний рівень І Т.Коноплицька ІІ Методологія та методика визначення інтегральних соціальних показників.- К: ІС НАНУ, 2004. - С.232-240.

3. Державний комітет статистики

ВЛИЯНИЕ ГЛОБАЛЬНОГО КРИЗИСА НА РАЗВИТИЕ СТРАН БРИК

Анисимов И.Е., экономист отдела экономических проблем НТП в промышленности Института экономики промышленности

Мировая экономика находится на пути к кардинальному перераспределению сил. Главную роль должны сыграть страны БРИК - Бразилия, Россия, Индия и Китай, которые к 2032 году оттеснят на второй план нынешнюю «большую семерку». Такой прогноз дают аналитики банка Goldman Sachs. Свой вывод аналитики Goldman Sachs сделали на основе анализа потенциала и динамики развития группы БРИК за последнее десятилетие. К 2032 году нынешний мировой лидер - финансовая «семерка» ведущих западных стран - должен будет уступить лидерство «четверке» БРИК. При этом крупнейшей экономической державой планеты станет КНР, которая, по итогам 2009 года, уже опередила Германию по размерам экспорта. Согласно данным немецкого Института Дестатис, за первые 11 месяцев 2009 года Китай экспортировал товаров и услуг на сумму в 1,07 трлн. долл., в то время как Германия - на 1,05 трлн. долл.

Западные аналитики дают в целом позитивные оценки и в отношении других стран БРИК. Индия сделает рывок в области компьютерного программного обеспечения и экспорта бизнес-услуг, Россия - в области нефти и газа, Бразилия - в сфере сельского хозяйства. Нынешний этап выхода мировой экономики из спада может ознаменоваться позднее крупнейшей ее трансформацией. Нечто подобное произошло после Второй мировой войны, когда экономика США оттеснила ослабленные экономики Европы. У стран БРИК есть реальный шанс повторить этот успех при условии, что они встанут на путь позитивного развития международного сотрудничества и диверсификации экономик.

Однако экономические потрясения последних двух лет заставили некоторых экспертов усомниться в возможности сохранения группы БРИК в неизменном составе. Темпы роста российской экономики явно не соответствуют быстрому развитию, которое демонстрируют Индия и Китай. Различия между странами группы усиливаются, тогда, как в период роста потребления они казались несущественными. Китай и Индия могут выиграть от падения цен на сырьевые товары, что позволит поддерживать маржу в ключевых секторах экспорта, а Россия и Бразилия, напротив, понесут прямые убытки в результате снижения цен на энергоносители, металлы и сельскохозяйственную продукцию.

Изучению и анализу эволюции экономической группировки БРИК посвящены работы как отечественных и зарубежных ученых: А. Гуркова, А. Илларионова, Н. Костенко, Ю. Макогона, Н. Рубини, Б. Хейфица и др.

Целью научной статьи является исследование социально-экономического развития стран-участниц БРИК и влияние финансового кризиса на их дальнейшее развитие.

© Анисимов И.Е., 2О11

Аббревиатура БРИК была введена американским инвестиционным банком Goldman Sachs в 2001 году для привлечения внимания к прибыльным возможностям, как он считал, «стремительно развивающихся» рынков. Доля ВВП стран БРИК выросла с 16% в 2000 году до 22% в 2008 году. Совместно они перенесли последующий мировой экономический спад лучше, чем большинство других стран. Вместе они насчитывают 42% мирового населения и одну треть мирового экономического роста за последние десять лет. За исключением США (которые занимают третье место по количеству населения), ежегодный экономический рост в 2000-2009 гг. в четырёх остальных странах с наибольшим количеством населения - Китае, Индии, Индонезии и Бразилии - составил более 5-6 %.

Одной из перспективных сфер взаимодействия в рамках БРИК является производство продовольствия. Входящие в группировку страны являются крупнейшими производителями и потребителями в мире. В странах БРИК сосредоточено 32% общемировых пахотных земель, на них приходится почти 40% мирового производства пшеницы, 50 - свинины, более 30 - мяса птицы и 30% говядины. Можно назвать и другие сферы общих экономических интересов стран БРИК, приоритетные для модернизации их экономики. Это - авиастроение, энергообеспечение и энергосбережение, совершенствование транспортной инфраструктуры, решение экологических проблем и т.п.

Необходимо отметить, что из четырёх членов данной группировки Россия обладает наименее многочисленным и наиболее образованным населением и гораздо более высоким доходом на душу населения, но важно и другое - многие аналитики считают, что в России идёт экономический спад, в то время как мощь других трёх стран постоянно растёт. Сегодня Россия больше других стран БРИК ощущает последствия мирового экономического спада, а также столкнулась с серьезными долговременными проблемами: недостаточная диверсификация экспорта, проблемы демографии и здравоохранения. Всего два десятилетия назад Россия была научной сверхдержавой, проводя больше исследований, чем Китай, Индия и Бразилия вместе взятые. Теперь же она отстаёт не только от китайской науки, развивающейся стремительней других, но и от науки Индии и Бразилии (табл.1).

_Таблица 1. Показатели инновационного развития экономики стран БРИК [1]

_Показатели

Доля   высокотехнологичной   продукции   в   экспорте готовой| продукции, % (2007)

Доля коммуникационных услуг, % (2007)_

информационных

Россия

7

Бразилия

12

Индия

5

Китай

30

услуг в экспорте 41 53 74 43

Место в рейтинге:_

по индексу использования технологий информационно-коммуникационных 74 59 54 '39

ВЭФ-2009 (134 страны)

по международному инновационному индексу BCG-2009 (110 стран)!

49 72 46 27

Россия занимает промежуточное положение среди стран БРИК по такому важному показателю, как индекс благоприятных условий для ведения бизнеса. Наилучшие позиции здесь у Китая - 89-е место в мире. В отличии от Китая, Индии, Бразилии, которые попали в БРИК благодаря успехам последних 15-20 лет, Россия попала в эту группу из разряда сверхдержав (табл. 2).

Таблица 2. Доля стран БРИК в мировом ВВП, % [1]

Страны

1950г.

1960г.

1989г.

1999г.

2008г.

СССРІРоссия

9,6

10,0

8,3

2,4

3,3

Бразилия

-

-

-

-

2,6

Индия

-

-

-

4,6

4,8

Китай

4,5

5,3

7,7

11,2

11,4

Глобальный кризис показал, что Бразилия, Россия, Индия и Китай выступают в слишком разных «весовых» категориях. Китай с его ресурсами является центральным звеном БРИК. По мнению экспертов PricewaterhouseCoopers китайский ВВП обгонит американский уже к 2025 году, а к 2050-му он будет уже на 29% больше американского. По некоторым важным позициям Поднебесная опережает США уже в настоящее время. Так, в 2009 году китайский рынок стал крупнейшим автомобильным рынком мира, впервые обогнав американский с результатом 13.5 млн. проданных машин против 10 млн. - в США. Между тем еще в 2005 году на китайском рынке было продано всего 5.76 млн. машин, тогда как на американском - почти 17 млн.

Справившись с инфляцией и начав рыночные реформы в 1990-х гг., Бразилия показывает впечатляющие темпы экономического роста на уровне 5%. Бразилия обладает территорией, почти в три раза превышающей территорию Индии, населением в 200 млн., 90% которого является грамотным, 2 трлн. долл. США ВВП, что эквивалентно ВВП России, и доходом на душу населения в 10 тыс. долл. (в три раза выше, чем в Индии, и почти в два раза выше, чем в Китае). Открытие в 2007 году огромных запасов шельфовой нефти обещает превратить Бразилию также в значительную силу на энергетической арене.

В Бразилии, как и в других странах БРИК, есть много серьёзных проблем. Она занимает 75 место из 180 стран по индексу коррумпированности, присваемому аналитической организации Transparency International (Китай занимает 79-е место, Индия 84-е, Россия 146-е). Мировой Экономический Форум ставит Бразилию на 56-е место среди 133 стран в плане экономической конкурентоспособности (Китай - на 29-м месте, Индия - на 49-м, Россия - на 63-м). Также, серьёзными проблемами остаются бедность и неравенство. Коэффициент Джини (Gini) (распределения доходов) для Бразилии равен 0,57 (где 1,0 означает абсолютное неравенство, когда один человек получает весь доход); в США данный коэффициент равен 0,45, в Китае - 0,42, в Индии - 0,37, в России - 0,42 [2].

Индийская экономика очень развита и находится на 10 месте в мире, её ВВП превышает 1 млрд. долл. Однако ВВП на душу населения остаётся низким, около 4 тыс. долл. в год. Это объясняется большим приростом населения, сейчас в стране проживает 1,17 млрд. человек.

Индия является второй после Китая по численности населения. Высокие темпы прироста населения и отсутствие программ по демографическому сдерживанию аналогичных проводимым в Китае, создают предпосылки, того, что Индия может стать самой населённой страной мира. Это позволяет сделать прогноз, что Индия столкнется с сокращением населения трудоспособного возраста позже, чем другие страны БРИК и скорее всего, сможет в ближайшие 30 лет развиваться большими темпами, чем какая бы то ни было другая страна из группы БРИК. По прогнозам Всемирной организации труда, к 2020 году в Индии будет 116 млн. трудоспособных граждан, а в Китае - 94 млн. Рост экономики Индии составляет в среднем около 9%, однако инфляция достигла исторического максимума за последние 14 лет - 11,4%.

Национальная валюта - рупия укрепилась по отношению к доллару, но в условиях перегретости экономики, столь стремительное укрепление национальной валюты может сыграть против индийских экспортёров.

Индия успешно развивает несколько высокотехнологичных секторов экономики: производство лекарств и вакцин, программного обеспечения, биомедицине, коммуникационных технологиях.    Основной проблемой Индии остаётся слабаяинфраструктура. В Индии внушительный рынок потребительских товаров, изобилие природных ресурсов, эффективное производство, это привлекает иностранных инвесторов.

Сейчас Индия конкурирует с Китаем в области энергетических ресурсов в Юго-восточной Азии. Обоим стремительно растущим странам необходимы энергоресурсы. Индия активно сотрудничает с Ираном в этой сфере, участвует в разработке месторождений в Венесуэле.

Страны БРИК обладают 2,8 трлн. долл., или 42%, мировых резервов иностранной валюты (большая их часть принадлежит Китаю). После того, как Китай опередил США в качестве крупнейшего торгового партнёра Бразилии, Китай и Бразилия объявили о своих планах вести торговлю в своих национальных валютах вместо долларов. Несмотря на то, что Россия составляет лишь 5% торгового оборота Китая, две страны также заявили об аналогичной договорённости (табл. 3).

Таблица 3. Доля стран БРИК в мировом населении и финансах [3]

Страна

Население, млн.*

Доля от мирового населения,

%

Доля от мирового ВВП по

ППС, %

Доля в мировом фондовом рынке, %**

Китай

1354,1

19,6

13,6

2,3

Индия

1214,5

17,6

5,5

0,9

Бразилия

195,4

2,8

2,9

1,8

Россия

140,4

2

3,2

0,7

* данные ООН, январь 2010; ** данные MSCI, февраль 2010

Индия и Бразилия характеризуются позитивными демографическими тенденциями и большой потребностью в дополнительных инвестициях. Растущий уровень сбережений и капвложений создают благоприятные условия для экономического роста и повышения доходности инвестиций. В долгосрочной перспективе рынки акций этих стран будут расти быстрее прочих. Соответственно, в портфеле БРИК Индия и Бразилия должны получить наибольший вес.

Китай является «сверхинвестированной» экономикой, и несмотря на то, что уровень благосостояния в Китае растет и будет расти чрезвычайно быстрыми темпами (уже в конце 2008 года здесь было 364 000 долларовых миллионеров), доходность на вложенный капитал будет иметь тенденцию к снижению. Рост китайских акций существенно будет зависеть от внутренней кредитно-денежной политики, и их вес в портфеле стоит изменять в зависимости от ее мягкости.

Россия больше, чем другие государства БРИК, зависит от иностранных инвестиций, а также отстает по уровню глобальной конкурентоспособности. На фоне негативных демографических тенденций и практически полного отсутствия сбережений у основной массы населения экономический рост будет оставаться значительно ниже потенциала, а рынок акций будет сильно зависеть от конъюнктуры на рынке сырьевых товаров.

Несмотря на вызванное кризисом падение, в целом за период с 2000 по 2009 гг. фондовые рынки "четверки" продемон­стрировали рост. В России индекс ММВБ в долларовом выражении вырос на 802%, в Бразилии главный фондовый индекс (Bovespa) - на 301%, в Индии индекс национального фондового рынка (Sensex) - на 249% и в Китае индекс крупнейшей Шанхайской биржи - на 140%.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period