B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period - страница 78

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

Переваги даного напряму розвитку співробітництва:

- диверсифікація постачання нафти - зниження залежності від Росії за другим енергоресурсом;

- збільшення транзитних можливостей, збільшення доходів від транспортування.

Недоліки даного напряму розвитку співробітництва:

- налагодження стосунків майже «з нуля»;

- необхідність значних інвестиційних вкладень для модернізації українських нафтопроводів для забезпечення якісного транзиту;

- можлива недовіра експортерів до нового посередника.

Корисним елементом оцінки співробітництва України у питаннях диверсифікації може бути використання системи відповідних критеріїв (рис. 2).

Критерії оцінки

Політичні

■ політичний тиск;

корупційні схеми;

історично складені відносини

Економічні

обсяги поставок;

- зміни цін;

- залучення

інвестицій;

енерго-ефективність

Соціальні

споживання енергії на душу населення;

програми

енергозбере­ження

Рис. 2. Критерії оцінки доцільності співробітництва

Внутрішня диверсифікація. Перехід на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) замість вуглеводнів та атомної енергетики за економічними, соціальними та екологічними ефектами є настільки привабливим, що виникає питання, чому це ще не впроваджено. При коливанні цін на нафту та інші традиційні енергоносії, їх стрімка вичерпність та гостре питання захисту навколишнього середовища спонукають до переходу на ВДЕ. На сьогодні частка ВДЕ у світовому енергобалансі становить приблизно 13%, в той час, як на нафту припадає 34%, на вугілля - 24%, на природний газ - 21% [7].

Перевагами ВДЕ є:

- невичерпність - розвіданих запасів нафти, природного газу та урану за прогнозами вистачить на 50 років, а енергія вітру, сонця необмежена.

- екологічна безпека - відсутність шкідливих викидів.

- порівняно дешева експлуатація - відсутність періодичного ремонту та робота в «безлюдному» режимі.

- автономність - можливість використання на відстанях від ліній електропередач. Недоліками є:

- малі потужності. Встановлені потужності та ККД «зелених» електростанцій не порівнювані з традиційними.

- значні капіталовкладення.

- залежність від зовнішніх факторів - зменшення ефективності виробництва електроенергії при несприятливих погодних умовах.

- значні площі - електростанції ВДЕ потребують залучення великих територій.

Особливу уваги, на нашу думку, треба звернути на використання енергії вітру. Доцільність розвитку вітроенергетики, в першу чергу, зумовлюється значними територіальними та інфраструктурними можливостями України;

В даному питанні Україна може отримати значну підтримку та рекомендації країн ЄС, з деякими з них співробітництво в даній сфері вже розвивається (на початку 2007 р. португальський холдинг «Martifer Group» прийняв рішення стати стратегічним інвестором проекту «НОВА-ЕКО» - компанії, яка займається розробкою 2-х ВЕС в АР Крим) [8]; в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва (створення спільних підприємств на базі проекту з впровадження енергозберігаючих технологій і виробництва устаткування для вітроенергетики на базі ОАО «Пневматика» м. Сімферополь, вартістю 1 млн дол. терміном реалізації - 4 роки); Інститут відновлюваної енергетики НАН України має контакти з науково-дослідними центрами відновлюваної енергетики Німеччини, Данії та США та ін.

Розробка власного видобутку енергоресурсів. Сьогодні зрозуміло, що без залучення крупних компаній-інвесторів, нафтогазовий сектор України не зможе реалізувати свої можливості з видобутку, та буде приречений на подальшу деградацію.

Попри достатні поклади газу для забезпечення споживання в Україні, через відсутність фінансування геологорозвідувальних робіт зменшуються обсяги його видобутку, можливості та ресурси шельфу Чорного моря не використовуються. Родовища нафти виснажені на 85-90%, а геологорозвідувальні роботи не фінансуються. Технологія переробки нафти на заводах в Україні застаріла, неефективна та призводить до значних втрат. Ресурси нафти в Україні складають 850 млн т, а обсяги видобутку нафти у 2009 р. склали лише 3,6 млн тІрік [7].

Певні зрушення у розробці шельфу Чорного моря вже є. Так, наприклад, У 2007 р. Vanco International - дочірня компанія американської Vanco Energy Company отримала ліцензію на геологічне вивчення і дослідно-промисловий видобуток нафти, природного газу та газоконденсату в межах Прикерченської ділянки. Спільні проекти з компаніями «Chevron» США, «Shell» Нідерланди - Великобританія з видобутку сланцевого газу та розробки шельфу Чорного моря дозволять за 5-7 років збільшити видобуток природного газу в Україні майже вдвічі. Іноземні компанії готові інвестувати в розробку технологій видобутку близько 2 млрд дол. Проявляє інтерес до українського шельфу Туреччина і Китай, з яким підписано угоду про спільну нафтогазову розробку шельфу Чорного моря - вартість цього проекту складатиме близько 200 млн дол. Росія також продовжує реалізацію своїх інтересів на території України. Спільне підприємство «Газпрому» і «Нафтогазу України», створення якого зараз обговорюють Росія і Україна, може отримати розробку спірної ділянки «Підняття Палласа» на шельфі Чорного моря [4].

Для реалізації заходів з освоєння енергетичних ресурсів українського шельфу рекомендується:

1) створення відповідної управлінської структури проектів;

2) розробити комплексний план освоєння морських нафтогазових ресурсів;

3) забезпечити програму якісною геологічною інформацією;

4) забезпечення гарантій іноземним інвесторам шляхом надання переваг на отримання ліцензій на розробку за рахунок інвестицій родовища, страхування фінансових, геологічних та екологічних ризиків;

5) надання кваліфікованих кадрів;

6) виконати модернізацію, адаптуванням галузей машинобудування й суднобудування, портових споруд та комунікацій для освоєння шельфу;

7) визначити новітні технології, що мають бути в спеціальному пріоритетному режимі імпортовані в Україну;

8) встановити спеціальний режим державного регулювання і контролю даного сектора на законодавчому рівні;

9) визначити принципи національного та міжнародного співробітництва за проектами освоєння ресурсів шельфу. Висновки. Провівши ряд досліджень з окресленої теми, варто зазначити, що найбільш доцільним шляхом забезпечення

ЕнБ в сучасних умовах є диверсифікація джерел постачання енергоресурсів завдяки співробітництву з іншими країнами-експортерами, що послабить залежність від монопольного становища Росії на енергетичному ринку України. Таких альтернатив є три: з ЄС, з країнами Каспійського регіону та ОПЕК. На нашу думку, найбільш доцільним на сьогодні є активний розвиток взаємозв' язків з Каспійським регіоном. В той же час, разом з налагодженням співробітництва у енергопостачанні варто не забувати про можливості висланого забезпечення ПЕР за рахунок впровадження ВДЕ, розробки шельфу Чорного та Азовського морів.

На завершення треба сказати, що енергетична безпека завжди залишатиметься актуальним питанням розвитку стабільної успішної держави через щохвилинну необхідність у використанні палива та електроенергії всіх людей світу та прагнення захисту від зовнішніх погроз та збереження самостійності у прийнятті рішень. Таким чином, дослідження шляхів подолання енергозалежності та створення систем їх оціни набуватимусь широкої популярності. А Україні, в часи скрутної ситуації з багатьох питань енергозабезпечення, необхідно обрати таку оптимальну стратегію поведінки, яка б забезпечила їй поступове звільнення від імпортозалежності та створило репутацію надійного партнера.

РЕЗЮМЕ

У статті визначено, що диверсифікація енергопостачання є одним з дієвих інструментів нейтралізації загроз та забезпечення ЕнБ через зменшення ризиків та політичного тиску монопольних країн-постачальників. Запропоновано альтернативні шляхи співробітництва в енергетичній сфері (ЄС, Каспійський регіон, ОПЕК).

Ключові слова: безпека, власний видобуток, відновлювальні джерела енергії, диверсифікація, залежність, енергопостачання, співробітництво.

РЕЗЮМЕ

В статье определено, что диверсификация энергопоставок является одним из наиболее действенных инструментов нейтрализации угроз и обеспечения ЭнБ за счет уменьшения рисков и политического давления монопольных стран-поставщиков. Предложены альтернативные пути сотрудничества в энергетической сфере (ЕС, Каспийский регион, ОПЕК).

Ключевые слова: безопасность, возобновляемые источники энергии, диверсификация, зависимость, энергоснабжения, собственная добыча, сотрудничество.

SUMMARY

In the article was stated that diversification of energy supply is one of the most effective tools of neutralization of the threats and ensuring EnS by reduction the risks and political pressure of monopoly supplying countries. It was suggested the alternative ways of energy cooperation (EU, the Caspian region, OPEC).

Keywords: security, domestic production, renewable energy sources, diversification, dependency, energy supply, cooperation.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Вільна енциклопедія Вікіпедія [Електронний ресурс] : Митний союз Білорусі, Казахстану і Росії. Режим доступу : http:IIuk.wikipedia.orgIwikiI%D0%9C%D0%B8

2. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р. №145-р.

3. Офіційний веб-сайт Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. - К., 2011. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llwww.razumkov.org.ualukrlindex.php.

4. Диверсифікаційні проекти в енергетичній сфері України: стан, проблеми і шляхи реалізації ІІ Національна безпека і оборона. -№6, 2009. - Ст.18-19.

5. Офіційний веб-сайт Organization of the Petroleum Exporting Countries. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llwww.opec.orglopec_weblenl

6. Інформаційна агенція РБК-Україна. Україна та Білорусь підписали договір про транспортування венесуельської нафти. - 2010. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llwww.rbc.ualukrlnewslinelshowlukraina-i-belorussiya-podpisali-dogovor-o-transportirovke-01112010121500

7. Офіційний веб-сайт Державного Комітету статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llwww.ukrstat.gov.ual.

8. Офіційний веб-сайт компанії «НОВА-ЕКО». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:llwww.nova-eco.kiev.ual

ПРЕИМУЩЕСТВА ВЫХОДА УКРАИНСКИХ СТРАХОВЫХ КОМПАНИЙ НА МЕЖДУНАРОДНЫЙ РЫНОК

СТРАХОВАНИЯ

Житомирский Ю.М., заместитель Председателя Правления ЗАО СК «Кремень», Депутат Калининского районного в г. Донецке совета

Актуальность темы исследования. Страховая деятельность - один из наиболее прибыльных видов бизнеса. В развитых странах она занимает один из самых важных секторов национальной экономики и обеспечивает 8-12% ВВП. Аккумулированные через страхование деньги являются источником инвестиций в национальную экономику этих стран, причём во многих из них соответствующими законами закреплены принципы использования страховых ресурсов преимущественно для инвестирования экономики [1, с.99]. Мировой страховой рынок является одним из элементов в системе международных экономических отношений. Процессы интеграции, концентрации и глобализации, которые активно проходят в мировой экономике с середины 80-х годов прошлого столетия, повлияли на качественные и количественные параметры мирового страхового рынка, изменили его структуру, систему международной торговли страховыми услугами, государственного регулирования страховой деятельности в рамках национальных экономик и региональных соглашений, стали самым важным фактором международной интеграции [2]. В настоящее время рынок страховых услуг Украины находится в начале постепенного интегрирования в соответствующий мировой рынок.

Общей тенденцией на рынках финансовых услуг, как и в основных отраслях экономики, стал спад темпов роста деловой активности. Показатель общих активов финансовых учреждений показывает тенденцию сокращения темпов спада и стабилизации. При этом изменение внешней среды, в частности проявления мирового финансового кризиса, выявила ряд проблем на рынках финансовых услуг, среди которых:

• недостаточная капитализация финансовых учреждений;

• дисбаланс между ожидаемой доходностью и способностью компенсировать принимаемые риски;

• отсутствие эффективной системы защиты прав потребителей финансовых услуг;

• низкий уровень прозрачности деятельности финансовых учреждений;

• недостаточная институциональная способность институтов государственного регулирования, что сказалось на несостоятельности принимать эффективные меры по надзору и регулированию рынков финансовых услуг.

Цель исследования состоит в изучении проявления мирового финансового кризиса на мировом и национальном рынках страховых услуг с целью определения преимуществ выхода украинских страховых компаний на международный рынок страхования.

Весомый вклад в исследование теоретико-методологических основ страховой деятельности внесли такие ученые, как В.Д. Базилевич, А.И. Барановский, А.А. Гаманкова, А.Д. Заруба, А.М. Зубец, В.В. Корнеев, Л.А. Орланюк-Малицкая, А.С. Руденко, К.Е. Турбина, Т.А. Федорова, В.В. Шахов, С.И. Юрия, С.Ю. Янова и др.

Украинский страховой рынок развивается в условиях постепенного увеличения основных макроэкономических показателей, в частности рост ВВП, снижение темпов инфляции, стабилизации и укрепление национальной валюты. Росли и доходы населения, увеличивалось количество рентабельных предприятий, определенной степенью повышалась заинтересованность юридических и физических лиц в защите своих имущественных интересов, развивался рынок финансовых услуг, закладывались основы фондового рынка и системы ипотечного кредитования. Пока сектор страховых услуг ещё молодой, пребывает на этапе формирования, поэтому его доля в экономике довольно маленькая.

Участие украинского страхования в деятельности мирового страхового рынка следует рассматривать с точки зрения присутствия на отечественном рынке иностранной составляющей, а также проникновения отечественных страховщиков на иностранный рынок. Дальнейшее развитие отечественного страхового рынка определяется постепенным движением мирового рынка.

Украинский страховой рынок представляет интерес, прежде всего, для стран ЕС, России, СНГ и др., поскольку имеет перспективы увеличения емкости рынка. Кроме того, рынок характеризуется множеством направлений развития и ориентированный на рынки развитых стран и стран с переходной экономикой.

Особенностями страхового рынка Украины является его небольшая доля в составе мирового рынка, определенный уровень монополизации отдельных видов страхования. В отличие от рынков других стран, он характеризуется высокими темпами роста количества страховщиков, но большинство из них имеют незначительный объем активов, поэтому вынуждены значительный удельный вес своих обязательств передавать в перестрахование страховым организациям других стран. Для украинского страхового рынка характерно низкая степень защищенности по основным рискам, что объясняется низким уровнем развития. Рынок страховых услуг Украины находится в условиях постепенного интегрирования в мировой. Важнейшим признаком его функционирования является накопление финансового капитала [4].

Рейтинг страховых компаний Украины по темпу роста страховых премий за 1 полугодие 2010 года представлено в таблице 1. Показатель "Темп роста страховых платежей" характеризует активность компании на рынке и ее агрессивную стратегию. В данной таблице показано изменение показателя премий за отчетный период.

Таблица 1

Рейтинг страховых компаний Украины по темпу роста страховых премий за 1 полугодие 2010 года [5,6]

Название компании

KPF.MF.llb

УКРАИНСКАЯ 'ЖОЛОІ ИЧЕСКАЯ СК I АРСЕНАЛ СТРАХОВАНИЕ і АЛЬЯНС

Прирост, %

ПРОМЫШЛЕННО СТРАХОВОЙ АЛЬЯНС

ТЕКОМ

254,16 1 NN. I I

136,45 106,81 104,20 91Д)8

Іремии за 1 полугод. 201 Премии за 1 полугод. 200! г., тыс. грн._ г., тыс. гри.

© Житомирський Ю.М., 2О11

ВІСНИК ДОНЕЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. В: ЕКОНОМІКА І ПРАВО, СПЕЦВИП., Т.2, 2011

7

ВОЕННО-СТРАХОВАЯ КОМПАНИЯ

1 87,08

34 653,6

18 523,6

8

ЭКСПРЕСС СТРАХОВАНИЕ

| 83,38

31 544,0

17 201,1

9

СТРАХОВАЯ КОМПАНИЯ "ПЕРША"

і 67,83

42 565,0

25 362,6

10

ГРАВЕ УКРАИНА (ИНПРО)

63,98

28 884,6

17 615,0

Так, объем валовых страховых выплат за январь - июнь 2010 снизился на 20,0% по сравнению с аналогичным периодом 2009 года (до 2 619,4 млн. грн.). Таким образом, страховые выплаты за исследуемый период сократились на пятую часть, что является негативным признаком в условиях обеспечения поступления страховых платежей на уровне не ниже предыдущего периода. Это может свидетельствовать о недостаточности у страховщиков ликвидных инструментов, убыточности страховых договоров системообразующих компаний. Последние принимают меры по разработке более жестких по отношению к страхователям условий страхования. Неудовлетворительное является общее состояние обеспеченности страховщиков, прежде всего ликвидными активами, которые обеспечивают покрытие страховых резервов. Страховые компании рассматривают все возможные варианты сокращения расходов, в частности через реорганизацию и сокращение персонала, а также своих обособленных подразделений (представительств, филиалов т. п.).

Сегодня страховым компаниям необходимо развиваться по новым правилам, учитывая изменчивость внешней среды. Для уменьшения негативного влияния финансового кризиса страховым компаниям необходимо осуществлять следующие мероприятия:

1. Постоянно отслеживать ситуацию и оперативно принимать решения.

2. «Бороться» за клиентов, реально оценивая свои возможности, а не снижать необоснованно тарифы.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period