B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period - страница 81

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 

Как показывают исследования, на отношение к переменам влияет уровень информированности работников о том, что происходит и будет происходить в компании. Если информации недостаточно, то усиливается страх перед будущим, широко распространяются слухи. Сравним результаты проведенного нашего опроса на российском машиностроительном предприятии1 и исследования, проведенного в Великобритании в компании НоесгЫ 1Ж [4, С. 108].

На вопрос, пожалуйста, оцените, дает ли предприятие Вам слишком много, слишком мало или столько, сколько нужно информации о    были получены следующие ответы:

Таблица 1

лишком мало о ...

Российское предприятие

Компания

ИоєсИяґ иК

...причинах основных решений

82

77

...планах предприятия на будущее

81

64

...новой продукции предприятия

74

56

...предстоящих изменениях на вашем рабочем месте

64

50

.. .непосредственно вашей работе

48

57

...деятельности вашего отдела, цеха

43

51

Нетрудно заметить сходство оценок: примерно одинаковы и общий уровень неудовлетворенности получаемой информацией, и структура этой неудовлетворенности. Это предприятия разного типа, работающие на разных рынках и в разных

1 Исследование проведено в Нижнем Новгороде под руководством В.Я. Захарова в 2002 г. и 2005 г. (две волны), в каждой волне опрошено 400 работников предприятия.странах, у них различные стратегии, стадии жизненного цикла (одно выходит из кризиса, другое стремительно развивается). Вот что у них общее: оба предприятия проводят быстрые и радикальные преобразования, которые меняют их структуру и позиции на рынке.

Можно предположить, что уровень и структура неудовлетворенности работников информацией определяются не столько особенностями рынка, типом, стадией жизненного цикла или стратегией предприятий, сколько глубиной и скоростью проводимых преобразований [5]. Следовательно, чем выше темпы и глубина модернизации, тем больше должны быть коммуникационные бюджеты и эффективнее коммуникационные программы (точнее и сильнее воздействовать).

В процессе трансформации повышается неустойчивость экономической системы, которая становится очень чувствительной к внешним и внутренним воздействиям. Чем стремительнее и глубже преобразования, тем они менее управляемы и предсказуемы. Коммуникационные программы направлены на минимизацию рисков, связанных со снижением управляемости экономической системы в процессе ее модернизации. Недооценка значения коммуникационных программ может привести к новому кризису или катастрофе.

КОММУНИКАЦИОННЫЕ ПРОГРАММЫ В СРЕДСТВАХ МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ. В 90-е годы устойчивое

снижение качества человеческого и социального капитала поддерживалось специальными коммуникационными программами. Основным каналом реализации коммуникационных программ, разрушающих человеческий и социальный капитал, становится телевидение как наиболее эффективное средство воздействия на население. К примеру, любимые герои любимых телесериалов непрерывно курили и пили, а значительную часть экранного времени они были заняты грязными разборками с драками и стрельбой. А ведь с помощью искусства, через подражание героям, формируется наше отношение друг к другу и к окружающему миру, ценности нашего общества, его идеология, которая может ускорять или затормозить модернизацию экономики.

В 2006 г. количество россиян, с недоверием относящихся к окружающим, почти в 4 раза превышает количество тех, кто доверяет другим людям (56,4% против 15,2%). На протяжении предыдущих 15 лет, отмечает Полина Козырева, усилились подозрительность, настороженность и недоверие в обществе [6]. Между тем известно, что только сильный социальный капитал позволяет создать сильное государство и сильный рынок.

Стратегия модернизации достигнет своих целей, если она основывается на усилении социального и человеческого капитала. Необходимо ликвидировать коммуникационные программы, разрушающие человеческий капитал, и заменить их новыми, ориентированными на его развитие. Новые коммуникационные программы не только должны основываться на высоких нравственных ценностях, но и активно поддерживать эти ценности во всех социальных группах населения.

Понятно, что и как следует делать. Сорок лет назад на экранах телевизоров в Европе и Америке происходило примерно тоже, что и у нас. А сегодня реализуются мощные коммуникационные программы, финансируемые государством и бизнесом, направленные на усиление нравственных ценностей и формирование инновационной национальной культуры. Более половины рынка рекламы в развитых странах - это социальная реклама. Формируется культ здорового образа жизни и восторженное отношение к творческим личностям. В сознание общества внедряются модели поведения, соответствующие инновационной экономики.

Базовые ценности нашего народа, связанные с его выживанием, - труд, семья, служение обществу, коллективизм, - не меняя своей сути, на каждом этапе развития страны находят свои формы проявления. Одновременно происходит формирование и развитие ценностей, адекватных новым внешним и внутренним условиям развития общества, его стратегии.

Сегодня нам необходимы новая коммуникационная стратегия и новые коммуникационные программы, формирующие национальные модели образа жизни в инновационном обществе. На наш взгляд, опорными точками новых коммуникационных программ являются три ценностные позиции.

1. В процессе перехода на инновационный путь развития в обществе возникает запрос на умное и увлекательное телевидение, которое позволит россиянам реализовать интерес к знаниям, желание творить и совместно создавать будущее, а эти ценности являются фундаментальной особенностью нашего национального характера. В связи с этим необходимо показывать, как рождаются открытия и изобретения, давать успешные примеры технического творчества в России и за рубежом, способствовать тому, чтобы научно-техническое творчество высоко оценивалось обществом, было доступным талантливым людям.

2. Чтобы российская экономика развивалась высокими темпами, нужно здоровое, растущее и мотивированное население. Коммуникационные программы должны быть направлены на формирование здорового образа жизни, уверенности в себе, в своих способностях и возможностях. Прежде всего, необходимо разрушить нелепые мифы о пьянстве и лени россиян, противоречащие историческим фактам.

3. В России, отличающейся разнообразием природных, экономических и социальный условий, стратегия обновления экономики достигнет поставленных целей только в том случае, если: 1) ведущие социальные группы объединены общими целями, 2) активно участвуют в преобразованиях и 3) стремятся помогать друг другу. Понимание этого формировалось на протяжении веков, соответствующие нравственные ценности закрепились в православной культуре, и нашли выражение в такой черте нашего национального характера, как стремление к коллективизму. Создание атмосферы взаимного доверия и единства, выработка эффективных форм совместного решения возникающих проблем становятся одним из важнейших задач новых коммуникационных программ.

Телевидение в эпоху модернизации экономики призвано:

способствовать пониманию того, что общество в целом развивается в правильном направлении, поскольку есть четкая, понятная всем и поддерживаемая всеми идеологическая основа для проведения преобразований и гибкая правильная реакция на быстроменяющиеся условия;

создавать ощущение, что государством и бизнесом управляет команда, которая действует профессионально (знает, что делать, осознает проблемы и риски), решительно (не выжидает и не боится), в интересах всего общества (четко реагирует на потребности различных социальных групп); что у этой команды есть все необходимые рычаги воздействия;

показывать, от чего нужно отказаться, что должно уйти в прошлое, убеждая, что невозможно работать и жить по-старому, если мы хотим обеспечить счастливую жизнь своим детям; день за днем последовательно формировать и развивать новые образцы поведения - красиво и ярко, находя эти образцы в реальной жизни и способствуя их распространению;

создавать ощущение причастности людей к происходящему, помочь им преодолеть отчужденность, доказывая, что от их действий зависит будущее страны;

как можно чаще выводить на экраны телевизоров энергичных и талантливых людей, делом доказавших, что они способны решать возникающие проблемы, что у них есть четкие планы на будущее и убежденность в успехе.

Сегодня всем нам очень не хватает примеров нравственного человеческого поведения, честной и праведной жизни в новых условиях. Примеров успешной человеческой жизни - трудной, но счастливой. Как теперь, в России, должен жить человек, чтобы быть счастливым? Что любить и что ненавидеть? К чему стремится и с кого брать пример?

Свой путь в процессе модернизации предстоит пройти всем институтам общества в тесном взаимодействии: бизнесу, органам власти, общественным организациям, религиозным и другим духовным организациям. Нам нужен нравственный прорыв, и готовить его необходимо сейчас, сегодня, ибо завтра может быть уже поздно.

Мир постепенно движется к нравственной экономике, меняясь после каждого кризиса. Такое движение подобно поиску выхода из лабиринта, когда на пути нередко встречаются тупики или происходит движение в обратную сторону. И очередная волнатехнологических открытий ускорит развитие тех стран, которые сумеют возглавить этот процесс, опираясь на высокие духовные ценности.

РЕЗЮМЕ

Для успеха стратегии модернизации необходимо развернуть мощные коммуникационные программы, направленные на усиление нравственных ценностей нашего общества

Ключевые слова: стратегия модернизации, качество человеческого капитала, элита, политический и нравственный аспекты модернизации, образование, коммуникации, телевидение

РЕЗЮМЕ

Для успіху стратегії модернізації необхідно розгорнути потужні комунікаційні програми, спрямовані на посилення моральних цінностей нашого суспільства

Ключові слова: стратегія модернізації, якість людського капіталу, еліта, політичний і моральний аспекти модернізації, утворення, комунікації, телебачення

SUMMARY

To the success of the modernization strategy it is necessary to create powerful communications programs aimed at strengthening the moral values of our society

Keywords: modernization strategy, the quality of human capital, the elite, political and moral aspects of modernization, education, communications, television

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Гурова Т. Нация-предпринимательІІ Эксперт. - 2010. - № 36. - С. 28-35.

2. Вишневский В., Дементьев Д. Инновации, институты и эволюция ІІ Вопросы экономики. - 2010. - № 9. - С. 41-62.

3. Коллинз Д. От хорошего к великому: Почему одни компании совершают прорыв, а другие нет І пер. с англ; Стокгольмская школа экономики. - М.: Манн, Иванов и Фарбер, 2009.

4. Hutton P.F. Survey research for managers: 2nd ed. The Macmillan Press Ltd, 1990.

5. Блинов А.О., Захаров В.Я., Захаров И.В. Опыт исследования внутренних коммуникаций предприятия ІІ Социологические

исследования. - 2008. - №11. - С. 34-39.

6. Козырева П. М. Межличностное доверие в контексте формирования социального капиталаІІСоциологические исследования. -

2009. - № 1. - С. 43-54.

УДК 339.9:303.732

НАСЛІДКИ ВПЛИВУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ НА ДИНАМІКУ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

Згуровський О.М., аспірант кафедри міжнародної економіки Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Посилення взаємодії країн під час еволюції світогосподарських відносин неминуче впливає на кожну з них та сприяє включенню у процеси глобалізації під впливом науково-технічного прогресу, обмеження ресурсного забезпечення, скасування кордонів для просування міжнародного капіталу, поширення можливостей використання інтелектуального та виробничого потенціалів, розвиток міжнародного поділу праці. Потреба участі України в процесах глобалізації набуває все більшої значущості, обумовленої новими можливостями та перспективами, що визначаються розширенням доступу до культурних, інтелектуальних і технологічних здобутків світового співтовариства та можливістю інтеграції власних надбань у міжнародні взаємовідносини.

Сутність глобалізації, основна тенденція її розвитку - формування єдиного взаємозалежного світу, взаємодія та взаємовплив різних культур і цивілізацій. Однак, глобалізаційні процеси не мають лінійної спрямованості, а відзначаються циклічностю та періодами зростання і спадау. Однією з причин перебігу процесів глобалізації, зміни пріоритетів та головних «гравців» є світова фінансово-економічна криза, яка починається з ряду причин, які обумовлені як субєктивними так і обєктивними чинниками. Чому структура і масштаб теперішньої світової фінансово-економічної кризи не має аналогу? Дослідження показали [1], що одночасно співпали цикли трьох криз: кон'юнктурної - з циклом біля 5 років, відтворювальної - з циклом біля 10 років і кризи виробництва із інноваційним циклом 50 років. Це спричинило резонанс, який швидкими темпами руйнує світову фінансову систему. Окрім цих трьох циклів, співпали ще три цикли цивілізаційного рівня, що сприяло деформуючому впливу коротко- та довгострокових хвиль, поширюючи та поглиблюючи структурні деформації.

Таким чином криза 2008-2009 рр. є глобальною й носить системний характер. Крім того існуючий технологічний уклад не зміг створити сукупний продукт, достатній для наростаючого споживання людей, що зумовлює виникнення нового технологічного укладу, заснованого на альтернативній енергетиці, біоінженерії, генній інженерії, медичній інженерії і клітинній медицині, нанотехнологіях, інформаційно-телекомунікаційних і космічних технологіях нового покоління.

Світова економічна криза може дати поштовх як до занепаду країн, що очолювали соціально-економічні рейтинги так і надати можливість розвитку, прискорення процесів глобалізації іншим країнам та формуванню нових моделей економічного устрою. З огляду на зазначене, доцільно проаналізувати наслідки впливу світової економічної кризи на трансформацію процесів глобалізації в Україні.

Метою дослідження є виявлення та обґрунтування специфіки трансформації процесів глобалізації в Україні протягом 2007-2010 рр. в соціальному, політичному та економічному вимірах.

Моніторинг процесів глобалізації слід розпочати з розгляду головних її етапів. Так, глобалізацію в її первинних проявах, науковці визначають як «протоглобалізацією», об' єктивно супроводжувала всю людську історію. Слід підкреслити нерівномірність її проходження, «пульсуючий» режим та концентрацію у тому або іншому регіоні, в ареалі тієї або іншої цивілізації Давнього світу і наступних часів. Протоглобалізація відбувалася в різних сферах: релігійній, коли місце багатобожжя і язичества зайняли світові монорелігії [2]; політичній, коли племена перетворювались на народи, створювалися держави, формувалися нації, регіональні співтовариства [3]; геополітичній, коли освоювалися нові простори й утворювалися імперії [4]; ідеологічній, коли ті або інші соціальні ідеї поширювалися на багато територій і країн [5]; у сфері освіти, коли завдяки мережі Інтернет, доступ до освіти одержали всі території та верстви населення. Усе це дає підстави стверджувати, що глобалізація мала місце в усі періоди розвитку цивілізацій.

Пульсуючий розвиток глобалізаційних процесів охарактеризуємо на основі дихотомії хвиль глобалізації та виявимо виникнення кризових явищ, що обумовили зміни в її перебігу (табл. 1).

© Згуровський О.М., 2О11

Світові кризові явища як чинник трансформації глобалізацій них процесів

Хвилі глобаЛзащзацд

Перша хвиля глобалізації

Характеристика

Кризове явище

«Великий шовковий шлях» (ІІІ- ХУ,ст.), як і культурна магістраль  між  Сходом  і  Заходом.   Розгалужені мережі караванних    доріг    перетинали    Європу    і    Азію від Середземномор'я до Китаю і служили в давні часи та епоху середньовіччя важливим засобом зв'язків  і діалогу між культурами багатьох народів

Кровопролитні   війни      ХУН-ХУШ   віків,   що спричинили антиінтеграційні процеси та активізували інфракцію між країнами

Перша, Друга та Холодна світова війни, що породило ефект «кокона» для багатьох країн та спонукало до відособленого розвитку з мінімальними соціо-економічними зв' язками

Закінчення XX і початок XXI. Хвиля стрімко наростала з початку 80-х років минулого століття аж до 2008 і принесла людству нові можливості

_^_

1880-х роки. Розглядається, як єдине ціле, в складному взаємозв'язку розквіту мистецтва «Срібного Віку», і всіх явищ економічного і культурного життя цього періоду (економіки, торгівлі, науки, філософії, мистецтва, релігійних і політичних течій). Бурхливий розвиток залізниць і великого водного транспорту об'єднали в культурному і економічному обміні

країни п'яти континентів__

Третя хвиля глобалізації_

Сукупність соціо-економічних загроз: девальвація багатьох фундаментальних людських цінностей, наростання нерівності між людьми і країнами світу, поширення регіональних конфліктів, зростання корупції, тероризму, наростання глобальних хвороб, зменшення запасів органічних видів палива, порушення важливих біологічних балансів та накопичення парникових газів у природі та інше.

Світова економічна криза 2008 році, що супроводжувалась початком обвалу глобальної фінансової системи, що потягне за собою економічну стагнацію і соціальний занепад багатьох країн світу_

З огляду на зазначене в табл.1, настання певної форми кризи спричиняє уповільнення та трансформацію глобалізаційних процесів.

Для виявлення наслідків впливу світової економічної кризи на динаміку процесів глобалізації в Україні, розглянемо проблему кількісного оцінювання позитивного і негативного впливу глобалізації на країни, які в неї занурюються.

Виходячи з циклічності світогосподарського розвитку, для виявлення рівня впливу світової економічної кризи, доцільно проаналізувати до кризовий стан світової економіки з огляду на виявлення причин поступального процесу входження країн до глобального простору та виявлення політичних і соціально-економічних акцентів провідних держав для збереження стабільних позицій на світовій арені.

Результати проведеного аналізу відображають таку структуру світовового розподілу. За виміром політичної стабільності до першої двадцятки увійшли такі країни як: Ісландія, Швеція, Норвегія, Мальта, Ірландія, Швейцарія, Японія, Данія, Фінляндія, Канада, Словенія, Нова Зеландія, Люксембург, Голландія, Австрія, Уругвай, Коста-Ріка, Німеччина, Угорщина та Кіпр. Україна, Сполучені Штати і Росія відповідно обіймають 48, 56 та 87 місця. Першими двадцятьма країнами за економічним показником (ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності) є: Люксембург, Сполучені Штати, Норвегія, Ірландія, Ісландія, Швейцарія, Данія, Австрія, Канада, Великобританія, Голландія, Швеція, Фінляндія, Австралія, Японія, Франція, Сінгапур, Німеччина, Італія та Іспанія. Росія знаходиться на 51 та 69 місцях. 14 країн входять одночасно до 20-ти кращих країн світу за трьома вказаними вимірами. До них належать: Данія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Канада, Голландія, Австрія, Японія, Ісландія, Швейцарія, США, Німеччина, Люксембург, Ірландія. Десять з них входять до 20 найбільш глобалізованих країн світу за індексом KOF/ СЕІР. Виключеннями з цього списку стали Японія, Ісландія, США і Люксембург. Названі кращі 10 країн не мають домінуючих економік і не намагаються нав' язувати свою волю іншим країнам на геополітичній карті світу.

Окремо аналізуючи Україну вкажемо на її особливості в контексті глобалізаційних процесів. Країна має потужний людський капітал - 46 мільйонне, високоосвічене населення (за даними ООН, індекс освіченості в Україні дорівнює 0,94). ЇЇ географічне і ресурсний потенціал дають великі можливості в економічній і культурній кооперації як з Росією, так і з країнами Центральної і Західної Європи. Вона розташована берегах Чорного і Азовського морів, має родючу для сільськогосподарських застосувань, потужну газотранспортну мережу, має вигідне положення в транзитному відношенні для енергетичного, культурного і товарного обміну між Сходом і Заходом. Згідно методик KOF/СЕІР в до кризовий період 2007 р Україна займала 42 місце, а в 2006 - 39-те. При цьому, вона входила до десяти найбільш глобалізованих країн за одним критерієм - «членство в міжнародних організаціях» [6]

Україна має позитивну динаміку всіх показників (рис.1).

Розраховані індекси динаміки глобалізації відносно світових тенденцій складають для індексу глобалізації - 0,004, для економічної складової - 0,031, для соціальної складової - 0,024, для політичної складової - -0,052. Причиною такого дисбалансу стосовно вимірів глобалізації та низькі показники можна вважати високий рівень корупції, низький рівень боротьби із злочинністю, наростаючу нерівність між найбіднішими і найбагатшими прошарками населення, високу державну нестабільність, що ускладнює її подальшу інтеграцію в глобальний економічний і культурний простір. Доцільно також зазначити суттєве зниження відносних темпів для показника політичної глобалізації відносно світової тенденції. Таке зниження порівняно з іншими країнами, обумовлена, в тому числі, і геополітичним положенням України як зв' язковою ланкою між східними країнами та західними, що спричиняє розширення впливу внутрішніх коливань політичної стабільності на міжнародну арену. Стратегічно важливо для України підтримувати стабільність цього коридору. Його дестабілізація на початку 2009 року, у зв'язку з призупиненням транзиту газу, призвела майже до 40%-го падіння української економіки, багатомільярдних втрат для економік Росії і країн Західної Європи. Крім того, не визначення України щодо зовнішньоекономічних пріоритетів та місця у світовому політикумі (входження до ЄС, зберігання нейтралітету, входження до митного союзу «3+1») посилюють тенденцію до зниження політичної складової.

90

85

80

75

70

55

 

 

 

 

 

 

 

 

[

:-----^

 

 

а

«*"

«**

 

 

 

 

t

: Е

___g_ff____9|

 

 

 

 

 

 

-а--а--а--а-

KOF UA ECO UA SOC UA POL UA KOF Світ ECO Світ

SOC Св т POL Світ

2007 2008 2009 2010

Рис. 1. Порівняння динаміки процесів глобалізації в Україні з світовими тенденціями

Порівняно з країнами Європи (рис. 2) Україна має нижчі від середніх значення показників індексу глобалізації та економічної і соціальної складової. Проте за абсолютним рівнем політичної глобалізації Україна наближена до середніх значень по регіону. Однак, слід зазначити, що така позиція обумовлена не стільки позитивними тенденціями соціо-економічних процесів, скільки посткризовими змінами, що призвели до нестабільності у країнах ЄС, зокрема - Греції, Іспанії. Обчислені значення показника росту для України відносно країн Європи складають наступні величини: для індексу глобалізації - 0,011, для економічної складової - 0,034, для соціальної складової - 0,018, для політичної складової - 0,023. В межах тенденції уповільнення політичної глобалізації в залежності від початкового рівня ВВП, Україна не має середні в цій групі країн значення динаміки політичної глобалізації, близькі до нуля.

KOF Європа ECO Європа SOC Європа POL Європа

KOF UA

EKO UA

SOC UA

POL UA

Рис. 2. Порівняння динаміки процесів глобалізації в Україні та країнах Європи

Найбільших втрат у порівнянні з іншими європейськими країнами Україна зазнає за динамікою ВВП (рис. 3). Зазначене пояснюється стрімким зростанням державного боргу України. Так, за часи незалежності України її зовнішні запозичення зросли в 17 разів, і на кінець 2010 року державний борг становив 427,873 мільярди грн (близько 40% ВВП) що на 5% більше, ніж в 2009 р., і на 20% більше, ніж в 2008 р.. Відомо, що критичним порогом є рівень боргу 80%—100% від ВВП [7]. В цілому ж за період економічної кризи борг держави зріс в 4,8 разів (з 88.745 млрд. грн в 2007 р. до 445.646 мрд. грн на початку 2011р. [8]. Зокрема вже в першому кварталі 2011 році сукупний державний борг України (прямий і гарантований) зріс на 0,4 відсотка, або на 1 млрд 274 мільйонів гривень. Цей показник оновив історичний максимум, сягнувши позначки 445,646 мрд. грн. При цьому за 2010 рік сукупний держборг України зріс на 114,36 мільярдів грн, за 2009 рік - на 120.19 мільярдів грн. [8]. В середньому, за останні 4 роки, цей показник збільшувався щороку на 9,062%, а ураховуючи рівень боргу до ВВП = 80%, за таких темпів приросту боргу до ВВП займе приблизно 5 років. Це прямо вказує не лише на наростаючу боргову залежність України, але і на неефективність використання запозичень, оскільки при найбільш ефективному їх використанні співвідношення боргу до ВВП з кожним роком повинне зменшуватися, або, принаймні, має бути присутнім значний приріст ВВП, наприклад, за рахунок збільшення експорту у зв'язку з інвестуванням запозичень у виробництво [7]. Стрімке зростання співвідношення сумарного погашення боргу до експорту, починаючи з 2004 року, і досягнувши приблизно 36% експорту в 2009 році, вказує на неефективність боргових виплат. Крім того, приріст ВВП в національній валюті за останні 4 роки в середньому складав лише декілька відсотків щорік, тоді як середній

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102 


Похожие статьи

B I Las - The public administration of exogenous and endogenous risks of regional development in post-crisis period